План безпеки при домашньому насильстві: як підготуватися й діяти

3 дні тому

Читати 15 хв

Оновлено: 3 дні тому

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 13 жовтня 2026 · Редакційна політика

План безпеки при домашньому насильстві — це індивідуально продумана послідовність дій, контактів і запасних варіантів на випадок загострення загрози. Він допомагає визначити, як отримати допомогу, куди можна перейти, з ким безпечно зв’язатися, як подбати про дітей, документи, ліки та цифрову приватність. План варто пристосовувати до реальної ситуації: життя разом із кривдником, роздільне проживання, підготовка до розриву або період після нього потребують різних рішень. Його можна складати поступово разом із фахівцями спеціалізованої служби підтримки.

Якщо насильство відбувається зараз, існує загроза життю, вас утримують силоміць, погрожують зброєю або небезпека стосується дитини, першочерговими є доступ до безпечнішого місця та екстрена допомога, якщо звернення можливе. В Україні телефонуйте 102 (поліція) або 112; при потребі невідкладної медичної допомоги — 103. Якщо людина, яка чинить насильство, перевіряє ваш телефон, повідомлення чи історію відвіданих сторінок, саме читання та зберігання цього матеріалу може бути помітним. Для обговорення особистого плану шукайте безпечний пристрій і безпечний канал зв’язку, не покладаючись лише на режим приватного перегляду. МВС України — протидія домашньому насильству; Safety Net — безпека технологій.

Що таке план безпеки та яку проблему він розв’язує

Домашнє насильство може включати фізичні, психологічні, сексуальні й економічні дії. В Україні його визначення, коло постраждалих осіб та механізми захисту встановлює Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Особа, яка чинить насильство, може контролювати пересування, доступ до грошей, контакти з близькими, житло, цифрові пристрої або інформацію про дітей. У таких обставинах загальна порада «підіть від нього чи неї» може не враховувати обмежень і небезпек, з якими стикається людина.

Мета плану — заздалегідь зменшити кількість рішень, які доведеться ухвалювати під сильним стресом, і визначити доступні способи захисту. Він охоплює щонайменше п’ять питань: що сигналізує про небезпеку саме у вашій ситуації; як безпечніше діяти під час загострення; де отримати допомогу; як підтримувати зв’язок, якщо його контролюють; що робити після зміни місця перебування чи умов життя.

Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає підтримку безпеки як частину першої допомоги постраждалим від партнерського та сексуального насильства. У клінічному посібнику ВООЗ наголошено, що потреби людини включають негайну фізичну й емоційну допомогу, тривалу безпеку та доступ до підтримки. Планування безпеки є процесом, який переглядають зі зміною обставин.

Важливо розрізняти план безпеки, юридичний захист і психотерапію. План описує ваші реальні дії та ресурси. Поліція, судові заходи захисту, медична й соціальна допомога мають власні процедури. Психологічне відновлення стосується наслідків пережитого. Ці напрями можуть доповнювати один одного.

З чого почати, якщо часу й сил дуже мало

Для початкового плану достатньо вибрати один надійний спосіб викликати допомогу, одну людину або службу, з якою можна безпечніше зв’язатися, та один реалістичний варіант місця, де можна перебути загострення. Перевірте, що ці варіанти доступні саме вам і не стануть відомі кривднику через спільний телефон, геолокацію, банківські сповіщення чи спільні облікові записи.

Якщо ви відчуваєте, що можете поставити собі лише одне запитання, воно звучить так: «Яка дія допоможе мені та дітям бути в більшій безпеці в найближчі години?» Відповідь може полягати у дзвінку до екстреної служби, розмові зі спеціалізованою консультанткою чи консультантом, перебуванні поруч із людьми, яким довіряєте, або в медичному огляді. Універсальної послідовності для всіх ситуацій немає.

Державне Міністерство внутрішніх справ України рекомендує завчасно продумати місця для ночівлі, шляхи до них, доступ до важливих речей і контактів. Однак підготовка має залишатися непомітною настільки, наскільки це необхідно для вашої безпеки: зміна поведінки або виявлений список речей іноді можуть посилити контроль.

Оцініть власні ознаки загострення без спроб передбачити майбутнє

Звертайте увагу на конкретні дії та зміни ситуації: погрози вам або дітям, спроби перекрити вихід, відбирання телефона чи документів, переслідування, примушування до сексу, доступ до зброї, небезпечне стискання шиї, посилення контролю та покарання за спроби звернутися по допомогу. Якщо ви переживали насильство раніше, ваш досвід того, які ситуації особливо небезпечні, має значення для особистого плану.

Жоден короткий перелік ознак не визначає напевно, чи відбудеться нове насильство. Такі обставини допомагають обрати рівень обережності та пояснити спеціалізованій службі або поліції, чого саме ви боїтеся. Не потрібно чекати наступного удару, щоб обговорити захист. Якщо партнер погрожує й шантажує, читайте також «Партнер погрожує: що робити, якщо вас залякують, шантажують або погрожують нашкодити».

Особливої уваги потребує будь-яке стискання шиї або перекривання дихання. Серйозні ушкодження можуть бути непомітними зовні, а симптоми — з’явитися згодом. Після такого епізоду необхідне невідкладне медичне оцінювання, навіть за відсутності видимих слідів; за утруднення дихання, зміни голосу, порушень свідомості, слабкості чи неврологічних симптомів телефонуйте 103 або 112. Клінічні матеріали NHS про наслідки стискання шиї.

План дій, коли небезпека зростає вдома

Уявіть реалістичні сценарії: сварка перетворюється на погрози, кривдник блокує двері, намагається забрати телефон, приходить у стані сильного збудження або повертається після заборони наближатися. Для кожного сценарію позначте найближчу доступну допомогу. Якщо це можливо безпечно, обирайте місце з виходом, звідки можна покликати на допомогу. Намагайтеся уникати опинитися замкненими в приміщеннях із небезпечними предметами, наприклад на кухні чи в гаражі. Офіційна пам’ятка МВС.

Під час безпосереднього нападу не ставте собі завдання переконати кривдника, довести власну правоту або зібрати речі та докази. Якщо є можливість відійти до людей або місця, де безпечніше, використайте її; якщо такої можливості немає, звертайтеся по екстрену допомогу будь-яким доступним способом, який не збільшує ризику. У деяких ситуаціях публічне оголошення наміру піти може бути небезпечним.

Корисно заздалегідь знати, чи доступні виходи з помешкання, чи можна зв’язатися з поліцією без розблокування спільного пристрою і що робити, якщо телефон розряджений. Проте не перетворюйте план на систему вправ, які помітить людина, що вас контролює. Запасний варіант має відповідати реальним умовам житла, наявності дітей, інвалідності та можливості пересування.

Кому можна довірити частину плану

Одна людина, яка розуміє ситуацію й поважає вашу приватність, інколи може надати більше практичної підтримки, ніж широке коло випадково поінформованих знайомих. Оберіть того, хто не передасть ваші слова кривднику, не наполягатиме на конфронтації і зможе допомогти конкретно: надати телефон, супроводити до лікаря, зустріти в обумовленому місці або допомогти звернутися до служби підтримки.

Якщо це безпечно, узгодьте короткий сигнал про потребу в допомозі та чітку відповідь на нього. Сигнал має бути зрозумілим довіреній людині, а спосіб його передачі — таким, який не поставить вас під додатковий контроль. Домовтеся, чи має ця людина викликати поліцію, чи спочатку перевірити вашу ситуацію іншим узгодженим способом. Вибір залежить від ризику, доступного зв’язку та ваших побажань; за очевидної загрози життю потрібно викликати екстрені служби.

Друзі та рідні також мають розуміти, що не слід повідомляти адресу вашого перебування, публікувати фотографії з геопозначками, писати про вас у відкритих чатах або вести переговори з кривдником без вашої згоди. Якщо ви не маєте безпечної близької людини, спеціалізована служба може стати першим пунктом плану.

Де бути в безпеці та як продумати маршрут

План місця перебування має враховувати не лише адресу, а й можливість дістатися туди: наявність транспорту, час доби, роботу громадського транспорту, стан доріг, документи, дітей і доступність житла. У воєнних умовах України додатково враховуйте комендантську годину, повітряні тривоги, небезпеку маршруту й доступ до укриття. Якщо план передбачає вихід у конкретний момент, оцініть, чи не збільшить він ризик.

Місцем тимчасової безпеки може бути житло надійної людини, доступне громадське місце, лікарня або спеціалізований притулок. Адреси прихистків для постраждалих від домашнього насильства можуть надаватися через соціальні та спеціалізовані служби; деякі місця перебування мають залишатися захищеними від розголошення. За допомогою у визначенні доступних служб звертайтеся до 1547 або місцевих соціальних служб. Урядовий контактний центр 1547.

Якщо доступний лише один транспортний варіант, продумайте запасний. Якщо кривдник знає вашу звичну дорогу або контролює автомобіль, маршрут і засіб пересування потрібно обговорити індивідуально. Пошук адрес притулків та оплата проїзду зі спільних пристроїв чи карток можуть залишити цифровий слід.

Документи, гроші, ліки та необхідні речі

У безпечних умовах завчасна підготовка може зменшити труднощі. До пріоритетних речей належать документи, які посвідчують особу, свідоцтва дітей, необхідні медичні документи, ліки та рецепти, засоби зв’язку, ключі, гроші, зарядний пристрій, одяг і предмети догляду. Для людини з інвалідністю або хронічним захворюванням можуть бути необхідні засоби мобільності, медичне обладнання та інформація про лікування. Якщо забрати ці речі небезпечно, звернення по допомогу важливіше за їхнє збереження.

Підготовлена сумка підходить не всім. Якщо її виявлення може призвести до загострення насильства, безпечнішим варіантом іноді є зберігання необхідного у довіреної людини, отримання копій документів іншими законними способами або допомога служби після виходу. Заздалегідь сховані гроші чи окремий рахунок також можуть бути помітними через сповіщення та історію операцій. Фінансові дії варто узгоджувати з реальною цифровою і фізичною безпекою.

Не кожна постраждала людина має можливість контролювати бюджет, працювати, зберігати оригінали документів або самостійно винаймати житло. Економічна залежність є важливою обставиною планування, а не свідченням слабкості чи відсутності бажання захиститися. Правові консультації можуть допомогти визначити доступні шляхи відновлення документів, доступу до прав та захисту дітей.

Цифрова безпека: телефон, месенджери, геолокація

Цифрова частина плану починається з припущення, що людина, яка чинить контроль, може мати доступ до спільного пристрою, сімейного облікового запису, хмарного сховища, геолокації, банківських повідомлень або історії переглядів. Тому радикальна зміна паролів, вимкнення відстеження чи видалення програм без попереднього оцінювання ситуації може привернути увагу й спричинити загострення. Safety Net Project прямо рекомендує стратегічно планувати технологічні зміни в контексті насильства.

Коли є підозра на стеження, для консультацій доцільно за можливості використати пристрій, до якого кривдник не має доступу, наприклад телефон довіреної людини або пристрій у спеціалізованій службі. Не входьте з нього до спільних акаунтів, якщо це створює ризик перенесення доступу. Не припускайте, що видалення історії чи приватний режим гарантують невидимість дій: Національна гаряча лінія з питань домашнього насильства США застерігає, що моніторинг може відбуватися непомітно.

Для кожного каналу зв’язку запитайте: кому належить пристрій; хто знає пароль; чи видно сповіщення на іншому екрані; чи є спільні резервні копії; чи бачать інші учасники сімейного облікового запису місцеперебування? Особисті записи, фотографії травм і листування про вихід із небезпечної ситуації варто зберігати лише тоді й там, де це справді безпечно. Потреба в документації не виправдовує додаткового ризику.

Якщо є діти або інші люди, які потребують підтримки

Дитина може зазнавати шкоди, навіть якщо насильство спрямоване на іншого члена родини. План для дорослого має враховувати, хто фактично супроводжуватиме дітей, куди вони можуть перейти, як викликатимуть допомогу та як дорослі подбають про їхню безпеку. Дітям потрібно пояснювати лише посильні та відповідні віку дії. Не покладайте на них завдання фізично втручатися, заспокоювати кривдника або таємно передавати небезпечні повідомлення.

За наявності дитини, яка потребує постійного догляду, або іншого залежного члена родини, окремо визначте необхідні ліки, харчування, засоби пересування, контакти лікарів і можливість отримати допомогу з транспортуванням. Варто врахувати й домашніх тварин, якщо погрози їм використовуються для контролю. Підтримка спеціалізованої служби допомагає продумати ці обставини без ризикованої імпровізації.

Коли є підозра, що дитина постраждала від фізичного чи сексуального насильства, пріоритетом є захист і відповідна медична та спеціалізована допомога. Дорослий має вислухати дитину спокійно, не вимагати багаторазових детальних розповідей і не перетворювати бесіду на самостійне розслідування. Настанови ВООЗ щодо допомоги дітям після сексуального насильства.

Якщо ви ще живете разом із кривдником

Планування може починатися задовго до зміни місця проживання. Поки людина залишається в небезпечному середовищі, їй можуть бути необхідні приватна консультація, підтримка здоров’я, обережний контакт із довіреною особою, доступ до телефону й збереження необхідних ресурсів. Ваші дії мають враховувати спостереження за поведінкою кривдника та можливість непомітно звернутися до служби.

Відсутність негайного виходу з житла не означає, що людина погоджується з насильством. Рішення можуть залежати від дітей, доступності житла, доходів, здоров’я, документів, погроз і реальної можливості отримати захист. Спеціаліст із протидії домашньому насильству може допомогти поступово змінювати план, не примушуючи до одного сценарію.

Обговорення насильства із кривдником, спроби переконати його погодитися на план або залучення спільного сімейного консультування можуть нести додаткові ризики в ситуації примусового контролю. Якщо ви хочете отримати допомогу щодо стосунків, спочатку варто оцінити безпеку приватного звернення та обговорити можливі наслідки з відповідним фахівцем.

Якщо ви готуєтеся жити окремо або вже розійшлися

Ризик може змінюватися в момент розриву й після нього, тому план продовжується поза спільним помешканням. Розгляньте, хто має доступ до адреси, ключів, місця роботи, маршруту дітей, вашого телефону, рахунків та облікових записів. Обговоріть зі спеціалізованою службою чи правником, як організувати необхідні контакти, якщо є спільні діти та юридичні зобов’язання.

За переслідування, погроз або спроб порушити особистий простір повідомляйте про конкретні події й актуальний ризик поліції. Визначення місця перебування кривдником через спільні цифрові сервіси чи близьких потребує окремих запобіжних рішень. Збереження листування, фотографій або записів має сенс лише за умови, що спосіб їх отримання й зберігання не збільшує ризику. Безпечніше спланувати це разом із правником чи спеціалізованим консультантом.

Якщо ви тимчасово повернулися до попереднього житла або підтримуєте контакт, це не скасовує права на допомогу. План може змінюватися багато разів відповідно до поточної ситуації.

Куди звернутися по допомогу в Україні

За безпосередньої загрози життю або здоров’ю телефонуйте 102 чи 112, якщо це можливо без додаткової небезпеки. Для екстреної медичної допомоги — 103. Повідомляйте конкретне місцеперебування, наявність травм, дітей, зброї, погроз, перешкод для виходу та інші істотні обставини. Якщо говорити вголос небезпечно, використовуйте доступний безпечний спосіб звернення, який вам підкаже місцева екстрена чи спеціалізована служба.

Урядова лінія 1547 приймає звернення щодо домашнього насильства, насильства за ознакою статі, торгівлі людьми та насильства щодо дітей. Її офіційний ресурс — Урядовий контактний центр. Тут можна дізнатися про державні механізми реагування та доступну підтримку. Номер призначений для консультацій і звернень та не замінює виклик екстрених служб за негайної загрози.

Система безоплатної правничої допомоги надає консультації за номером 0 800 213 103; перевіряйте актуальний графік телефоном або на офіційному сайті. Люди, які постраждали від домашнього насильства, можуть мати право на відповідні види безоплатної правничої допомоги, зокрема щодо звернення до поліції, захисних приписів, документів і представництва відповідно до закону.

Крім державних служб, можна звернутися до спеціалізованих центрів підтримки, соціальних служб територіальної громади, місцевих мобільних бригад та притулків. Офіційний розділ МВС про протидію домашньому насильству містить маршрути реагування і практичні матеріали. Перевіряйте доступність конкретної служби за місцем перебування: умови роботи та можливість розміщення залежать від регіону й поточної ситуації.

Який правовий захист варто обговорити з фахівцями

В Україні передбачено спеціальні заходи щодо домашнього насильства, зокрема терміновий заборонний припис стосовно кривдника та обмежувальний припис. Їхня мета — припинення насильства і захист постраждалої людини в межах передбачених законом процедур. Ці заходи мають різні підстави, строки й органи застосування; індивідуальні питання доцільно уточнювати в поліції та системі безоплатної правничої допомоги. Офіційний закон; роз’яснення системи БПД.

Звернення по правовий захист можна включити до плану нарівні з медичною допомогою, транспортом і житлом. Однак сам факт звернення чи наявність припису не дає абсолютної гарантії безпеки; за нової погрози потрібне повторне оцінювання ситуації та відповідне реагування. Якщо постраждала людина боїться наслідків повідомлення, варто прямо сказати про це фахівцю й обговорити безпечний порядок подальших контактів.

Коли потрібна медична допомога

Якщо були удари по голові, втрата свідомості, утруднення дихання, стискання шиї, сильна кровотеча, підозра на перелом чи інші небезпечні травми — потрібна термінова медична оцінка. Медичну допомогу варто отримати й тоді, коли видимі травми здаються незначними, але є біль, запаморочення або нові симптоми. Окрему увагу слід приділяти вагітності, дітям та людям із супутніми захворюваннями.

Після сексуального насильства своєчасне звернення до медичного закладу може мати значення для лікування травм, профілактики інфекцій і вагітності та документування ушкоджень за бажанням і відповідно до процедур. ВООЗ рекомендує оцінювати можливість профілактики ВІЛ якнайшвидше, щонайпізніше протягом 72 годин після ризикованого контакту, а деякі методи екстреної контрацепції застосовують протягом п’яти діб. Рішення ухвалює медичний фахівець з урахуванням обставин і показань. ВООЗ: постконтактна профілактика ВІЛ; ВООЗ: екстрена контрацепція.

Психологічна підтримка може допомогти впоратися з шоком, страхом, порушенням сну й почуттям безпорадності. Професійна допомога має поважати ваші рішення, потреби, конфіденційність і встановлені законом обов’язки щодо захисту дітей та інших осіб у передбачених випадках. У межах першої підтримки ВООЗ рекомендує вислухати людину, з’ясувати її потреби, визнати пережитий досвід, посилити безпеку й допомогти знайти подальшу підтримку. Клінічні рекомендації ВООЗ.

Як скласти власний короткий план: приклад структури

Цей зразок допомагає обміркувати потрібні рішення. Заповнювати його письмово варто лише тоді, коли існує безпечне місце зберігання. Людина, яка перевіряє речі чи пристрої, може знайти навіть прихований або захищений паролем запис.

Мій сигнал негайної небезпеки

Назвіть для себе конкретні події, після яких потрібно переходити до екстрених дій: наприклад, блокування виходу, напад, погрози зброєю, небезпечні дії щодо дітей або перекривання дихання. Орієнтуйтеся на власні обставини і можливість безпечно покликати на допомогу. Небезпека може виникнути й без попереднього сигналу, тому доступ до екстреної допомоги залишається важливим.

Мої безпечні контакти та місця

Визначте людину або службу, якій можете повідомити про небезпеку, спосіб зв’язку та можливість практичної підтримки. Обдумайте найближче безпечніше місце і запасний варіант, якщо перший недоступний. Перевірте, чи буде ваш контакт помітним іншому користувачеві телефона або акаунта.

Мої необхідні ресурси

Зазначте для себе, які документи, ліки, гроші, допоміжні засоби, дитячі речі або контакти критично потрібні. Якщо забрати їх небезпечно, визначте, через кого чи яку службу можна відновити доступ до них пізніше. Не відкладайте вихід із небезпечного місця лише через незавершені збори.

Мій план після зміни обставин

Продумайте, хто має знати вашу адресу, чи зміниться доступ до дітей, як звертатися по соціальну та правничу допомогу і коли потрібно знову переглянути домовленості. Найкраще обговорювати ці питання з фахівцем, який має досвід допомоги постраждалим від домашнього насильства.

Що відомо про ефективність планування безпеки

Планування безпеки є поширеною складовою допомоги людям, які зазнають насильства з боку партнера. Водночас його результат залежить від доступності житла, соціальної підтримки, юридичного захисту, реальної поведінки кривдника та можливостей самої людини. План — практичний інструмент координації дій, а не гарантія того, що насильство припиниться.

Систематичний огляд Crim Sabuncu та співавторів охопив 15 досліджень втручань із планування безпеки для дорослих постраждалих від насильства з боку інтимного партнера. Результати за різними показниками були неоднорідними; особливо перспективними виявилися змішані формати підтримки, але невелика кількість досліджень і відмінності між програмами обмежують силу узагальнень. Цей доказовий масив стосується насамперед партнерського насильства й не дає підстав переносити оцінки ефективності на всі інші види міжособистісного насильства.

ВООЗ підкреслює, що людиноцентрична допомога має виходити з безпеки, вибору та конкретних потреб постраждалої особи. У своїх етичних рекомендаціях 2026 року організація додатково наголошує на пріоритеті безпеки, приватності та добробуту під час роботи з інформацією про насильство. Для особистого планування це означає, що збір відомостей, консультації та взаємодія зі службами мають бути організовані так, щоб не створювати нових загроз.

Поширені запитання

Чи потрібно повідомляти кривдника, що я складаю план?

Ні. Безпечність будь-якого повідомлення залежить від обставин. За системного контролю, погроз чи переслідування відкриття наміру шукати допомогу може підвищити ризик. Приватний план доцільно обговорювати зі спеціалізованим фахівцем через безпечний канал.

Чи обов’язково розривати стосунки негайно?

Рішення про час і спосіб зміни життєвих обставин потребує оцінювання реального ризику, доступних ресурсів і правових питань. Якщо життя під безпосередньою загрозою, потрібно шукати екстреної допомоги. В інших випадках особистий план може передбачати поетапні кроки, підтримку та підготовку.

Якщо немає синців, чи потрібен план безпеки?

Так, якщо є погрози, примусовий контроль, сексуальне чи економічне насильство, переслідування або інші дії, які загрожують безпеці. Відсутність видимих ушкоджень не визначає відсутності небезпеки. В Україні закон охоплює кілька форм домашнього насильства, а не лише фізичні травми.

Чи можна зберігати план у телефоні?

Лише після оцінювання, чи має інша людина доступ до пристрою, резервних копій, повідомлень, історії пошуку або спільного облікового запису. У деяких випадках безпечніше пам’ятати найважливіші контакти або обговорити план зі спеціалізованою службою з іншого пристрою.

Чи варто знімати насильство на відео для доказів?

Якщо зйомка чи зберігання записів можуть викликати напад або посилити стеження, не ризикуйте заради доказів. Можливість документування варто обговорити з поліцією чи правником після оцінювання безпеки. Отримання медичної та правничої допомоги має значення й тоді, коли у вас немає запису.

Чи може план допомогти людині з інвалідністю?

Так, коли він враховує доступність транспорту, необхідні ліки, засоби мобільності, підтримку доглядальника, способи комунікації та бар’єри отримання допомоги. Для ширшого контексту є окремий матеріал «Насильство щодо людей з інвалідністю: ризики, безпека та підтримка».

Що робити, якщо я вже звертався або зверталася по допомогу, а насильство триває?

Повідомте спеціалізовану службу або поліцію про нові обставини, погрози та порушення попередніх домовленостей чи захисних заходів. Перегляньте план із урахуванням того, як змінилася небезпека. Право на допомогу зберігається незалежно від попередніх рішень або повторних звернень.

Хто повинен знати мій план?

Лише ті люди й служби, участь яких справді потрібна й безпечна. Необхідну інформацію передають з урахуванням конфіденційності та законних правил реагування. Спеціалізований фахівець має пояснити, яка інформація може бути передана без вашої згоди в передбачених законом випадках.

Пов’язані статті

Партнер погрожує: що робити, якщо вас залякують, шантажують або погрожують нашкодити — як розпізнавати погрози та діяти без небезпечної конфронтації.

Аб’юз у стосунках: як розпізнати насильство, контроль і небезпеку — поведінкові ознаки системного насильства у близьких стосунках.

Контроль у стосунках: як відрізнити турботу від примусу і що робити — розмежування домовленостей, ревнощів і примусового контролю.

Насильство щодо людей з інвалідністю: ризики, безпека та підтримка — доступність допомоги та врахування залежності від догляду.

Додаткові матеріали: Психологія насильства, примусового контролю, віктимізації та безпеки · Насильство відбувається зараз: як діяти в небезпечній ситуації · Домашнє насильство: форми, ознаки, наслідки та допомога в Україні

Додаткові матеріали: Сексуальне насильство: що це, форми та підтримка постраждалих · Жорстоке поводження з дітьми: види, ознаки та захист

Джерела

Верховна Рада України. (2017; чинна редакція). Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII.

Координаційний центр з надання правничої допомоги. Контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги.

Координаційний центр з надання правничої допомоги. Захист від домашнього насильства.

Міністерство внутрішніх справ України. (2022). План безпеки: ваші кроки у випадку домашнього насильства.

Міністерство внутрішніх справ України. Протидія та запобігання домашньому насильству.

Урядовий контактний центр. Гаряча лінія 1547.

Crim Sabuncu, B., Signorelli, M. C., Evans, D. P., Millender, E., Murgor, J., Lane, B., Okantey, B., & Hall, C. X. (2024). Safety Planning Interventions for Adults Who Experience Interpersonal Violence: A Systematic Review. Journal of Family Violence. https://doi.org/10.1007/s10896-024-00770-4

Hampshire and Isle of Wight Healthcare NHS Foundation Trust. Understanding Non-Fatal Strangulation or Suffocation.

National Domestic Violence Hotline. Internet Safety.

National Network to End Domestic Violence, Safety Net Project. Technology Safety Plan.

World Health Organization. (2013). Responding to intimate partner violence and sexual violence against women: WHO clinical and policy guidelines.

World Health Organization. (2014). Health care for women subjected to intimate partner violence or sexual violence: A clinical handbook.

World Health Organization. (2017). Responding to children and adolescents who have been sexually abused.

World Health Organization. (2021). Emergency contraception.

World Health Organization. (2024). Guidelines for HIV post-exposure prophylaxis.

World Health Organization. (2026). Putting women first: ethical and safety recommendations for research on violence against women.

Психологічна енкциклопедія