Як діяти, якщо вас переслідують: план безпеки та фіксація подій

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 13 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Коли хтось багаторазово з’являється біля вашого дому чи роботи, намагається відстежувати ваші пересування, нав’язує контакт після відмови або погрожує вам чи близьким, план дій варто будувати навколо особистої безпеки. Важливо враховувати всю послідовність подій, доступ переслідувача до вас, його поведінку та можливість отримати допомогу. Зберігання повідомлень і ведення записів можуть бути корисними, проте не повинні збільшувати небезпеку.

Якщо людина переслідує вас зараз, перекриває вихід, намагається потрапити до житла, погрожує фізичною розправою чи зброєю, насамперед прямуйте до доступного безпечнішого місця та зверніться по екстрену допомогу, якщо це можливо. В Україні — 102 або 112; за потреби невідкладної медичної допомоги — 103. Якщо є підозра, що ваш телефон або облікові записи контролюють, перегляд цієї статті, дзвінки й пошук допомоги можуть бути помітними. Для чутливих дій скористайтеся пристроєм і каналом зв’язку, доступ до яких переслідувач, імовірно, не має. Патрульна поліція України; NNEDV Safety Net.

Коли повторювані контакти стають питанням безпеки

Переслідування, яке в науковій літературі часто називають сталкінгом, охоплює повторювані небажані дії, спрямовані на конкретну людину, що порушують відчуття безпеки та можуть викликати страх, суттєве занепокоєння або потребу змінювати своє життя. Це може бути не лише прямий напад чи відкрита погроза. Поведінка часто складається з багатьох епізодів, кожен з яких окремо сторонній спостерігач міг би помилково сприйняти як незначний. Науковий підхід враховує послідовність дій, контекст стосунків, наслідки для постраждалої людини та можливість посилення втручання. SPARC — матеріали для постраждалих; Stalking: A Multidimensional Framework.

До таких дій можуть належати очікування біля під’їзду чи місця роботи, слідування маршрутом, небажані появи в місцях, де ви регулярно буваєте, нав’язування розмов, передавання подарунків після відмови, розпитування знайомих про ваше місцеперебування, залучення третіх осіб, небажані дзвінки з нових номерів або цілеспрямоване втручання у професійне й особисте життя. Коли фізичні появи поєднуються з контролем телефона, геолокації або переписки, цифрову частину ситуації потрібно врахувати в єдиному плані безпеки. Детально про механізми загального цифрового переслідування розповідає стаття «Кіберсталкінг: що це, цифрове переслідування, психологічні наслідки та безпека».

Окрема людина може щиро вважати свою поведінку «турботою», «коханням» або «спробою поговорити». Для оцінки вашої безпеки важливі фактичні дії, повторюваність, небажаність контакту, використання погроз і порушення меж. Ви не зобов’язані вступати в переговори, доводити серйозність свого страху чи особисто переконувати переслідувача припинити дії.

Що робити насамперед, якщо загроза актуальна

Безпечна перша дія залежить від того, де перебуває переслідувач, чи має він доступ до вашого житла, чи є поряд діти, чи доступний зв’язок із поліцією та чи може він бачити ваші дії. Якщо вас переслідують просто на вулиці, обирайте доступний людний і освітлений простір або місце, де є працівники, охорона чи інші люди, здатні допомогти. Якщо вам здається, що за вами їдуть, уникайте автоматичного повернення до домашньої адреси, якщо це може розкрити її чи привести переслідувача до вас. Зверніться до поліції та дійте за вказівками диспетчера.

Якщо переслідувач стоїть під дверима, не потрібно виходити для з’ясування стосунків або запрошувати його всередину, щоб «заспокоїти ситуацію». За наявності загрози зверніться по допомогу безпечним способом. Якщо ви вже перебуваєте поряд із людиною, яка погрожує, пріоритет має можливість відійти й отримати підтримку, а не фільмування чи збирання пояснень.

Наявність зброї, погрози вбивством, спроби проникнення в житло, напади, сексуальний примус, небезпечне стискання шиї, викрадення, погрози дітям або різка зміна поведінки переслідувача потребують особливо термінового реагування. Окремі ознаки не дають точного прогнозу майбутніх дій, однак є достатнім приводом для негайної оцінки ситуації спеціалізованими службами. Якщо є травми, втрата свідомості, порушення дихання чи наслідки стискання шиї, потрібна невідкладна медична оцінка навіть за відсутності виражених зовнішніх слідів.

Для загальних рішень при безпосередній загрозі дивіться «Насильство відбувається зараз: як діяти в небезпечній ситуації». Спеціалізовані принципи допомоги, що поважають потреби й автономію постраждалої людини, закріплені в клінічному посібнику ВООЗ.

Персональний план безпеки при переслідуванні

План безпеки — це набір заздалегідь продуманих варіантів для різних обставин: коли переслідувач поруч, коли він з’являється на маршруті, коли контактує через інших людей, коли ви вдома або на роботі. Він містить конкретні місця, контакти, можливості зв’язку й резервні рішення. Його можна скласти поступово разом із фахівцем служби підтримки. Цей план має бути доступним саме вам і, наскільки можливо, недоступним переслідувачу. SPARC — ресурси з планування безпеки.

Люди, яким можна довіряти

Визначте одну-дві людини, що розуміють ситуацію і зможуть підтримати вас без самостійного контакту з переслідувачем. Погодьте з ними, яка інформація безпечна для обміну, як попросити допомогу та що робити, якщо ви припинили виходити на зв’язок. Корисно мати коротку умовну фразу для сигналу, що вам потрібен дзвінок до поліції, але враховуйте можливість прочитання ваших повідомлень сторонньою особою.

Попросіть близьких не повідомляти ваше місцеперебування, графік чи плани без згоди. Якщо переслідувач використовує спільних знайомих для збору відомостей, поясніть їм саме поведінкове правило: не передавати адреси, контакти, фото з геолокацією, інформацію про роботу та дітей. Не потрібно розголошувати деталі всієї історії, щоб домовитися про захист приватності.

Дім, під’їзд і щоденні маршрути

Перевірте, хто має ключі, коди доступу, можливість заходити до будівлі й інформацію про ваш розпорядок. За потреби обговоріть із власником житла, охороною або адміністрацією будівлі обмеження доступу. Зміна замків, маршрутів або місця перебування може допомогти за певних умов, але не є однаково доступною чи безпечною для всіх, особливо коли переслідувач контролює кошти, дітей або транспорт.

Якщо є можливість, продумайте кілька місць, де можна отримати допомогу, не приводячи переслідувача до людей, яких хочете захистити. Визначте доступні шляхи виходу з будівлі та спосіб виклику допомоги. Не зберігайте докладний план у спільному календарі чи обліковому записі, якщо його може бачити переслідувач.

Робота, навчання та публічні місця

За вашим вибором повідомте керівнику, адміністратору, охороні або відповідальній особі мінімальні відомості, потрібні для реагування: кого не слід пропускати, кому телефонувати, як діяти при появі людини біля входу. Узгодьте, щоб ваш графік, місцеперебування і персональні контакти не передавали стороннім. Якщо є діти, безпекові домовленості зі школою чи закладом догляду потрібно будувати відповідно до правових правил передачі дитини, чинних рішень щодо опіки та реальних загроз.

Транспорт і переміщення

Перевірте, чи не має переслідувач доступу до ваших маршрутів через спільні облікові записи, додатки для навігації, сімейні функції обміну місцеперебуванням або автомобільні сервіси. Вибір конкретних змін краще узгоджувати зі спеціалістом із цифрової безпеки, оскільки раптове вимкнення відстеження інколи стає помітним для того, хто контролює пристрій. Не здійснюйте ризикованих маневрів на дорозі, намагаючись самостійно перевірити, чи за вами стежать.

Коли переслідувач — колишній партнер або людина зі спільного побуту

Після розриву стосунків переслідувач може зберігати доступ до житла, грошей, сімейних фото, спільних пристроїв, домашніх тварин, дітей або інформації про нову адресу. У таких ситуаціях формальне припинення стосунків саме по собі не усуває ризик. Рішення про переїзд, припинення спілкування, повідомлення близьких і звернення за захисними заходами краще розглядати як взаємопов’язані частини плану. NNEDV — технологічна безпека.

Якщо є спільні діти або правова необхідність контакту, цілковита відсутність комунікації може бути недосяжною. Доцільно отримати правничу консультацію щодо безпечних і правомірних способів організації необхідних контактів. Якщо поведінка становить домашнє насильство, в Україні можуть застосовуватися спеціальні заходи захисту за визначених законом умов. Окремо про ці обставини йдеться у матеріалі про домашнє насильство та у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Чи слід відповідати переслідувачу

Універсального сценарію відповіді немає. Для деяких ситуацій фіксація небажаності контакту може бути важливою обставиною; в інших пряме повідомлення, різке блокування або оголошення планів звернутися до поліції здатні привернути додаткову увагу й спровокувати небезпечну реакцію. Якщо існують погрози, залежність, спільні діти чи досвід насильства, рішення краще приймати після індивідуальної оцінки загрози разом із фахівцем.

Ви не зобов’язані особисто зустрічатися, аби «поставити крапку», погоджуватися на останню розмову, відповідати на кожне повідомлення або доводити, що вас налякали. Також не варто просити друзів погрожувати переслідувачу у відповідь. Якщо ви вже чітко повідомили про небажаність контакту й додаткове спілкування не потрібне з правових чи безпекових причин, пріоритетом стає збереження безпеки, а не безперервне пояснення власних меж. SPARC — матеріали для постраждалих.

Як вести журнал подій

Журнал подій допомагає побачити послідовність, встановити повторюваність і точніше передати обставини спеціалістам. Його практичну цінність описує SPARC у рекомендаціях щодо документування переслідування. Такі записи не гарантують відкриття провадження, притягнення винної особи до відповідальності чи захисту. Найважливіше — вести їх тільки в безпечний спосіб.

Для кожного епізоду, якщо можливо, зазначайте дату й приблизний час, місце, фактичну поведінку людини, спосіб контакту, точні слова погроз у лапках, наявність свідків, можливі записи з камер, наслідки для вашої безпеки й дії, яких ви вжили. Якщо час неточний, так і напишіть. Відділяйте побачене власними очима від повідомлень інших людей і від припущень. Коротка точна нотатка корисніша за великий переказ, написаний через тривалий час.

Приклад безпечного фактичного опису за умови, що записувати це можливо: «12 жовтня, близько 18:20, біля входу до будинку знову стояла особа, яка раніше надсилала мені небажані повідомлення. Вона підійшла, назвала мою адресу, сказала: “Я знаю, коли ти виходиш”, і рушила за мною. Я перейшла до магазину та попросила працівника допомогти зателефонувати до поліції. Свідок — працівник магазину, ім’я мені невідоме». Такий формат розділяє подію, цитату, свідка і власні дії.

Якщо фізичний блокнот можуть знайти, оберіть безпечніший спосіб або тимчасово відмовтеся від записування. Сховище з паролем на пристрої, який контролює переслідувач, не стає автоматично приватним. Якщо передаєте записи довіреній людині, зважайте, чи не підвищує це ризики для неї та для вас.

Що фіксувати, крім прямих погроз

Доцільно включати появи біля будинку, спроби проникнення, пошкодження майна, нав’язування контактів через друзів, роботодавця або родину, неочікувані подарунки, контакти з дітьми й інші події, пов’язані зі спостережуваною послідовністю дій. У журналі варто також позначати звернення до поліції, лікарів, адміністрації установ або служб підтримки: дату, спосіб звернення й отриманий реєстраційний номер, якщо він є.

Як поводитися з фотографіями та відео

Не наближайтеся до переслідувача задля кращого кадру, не переслідуйте його у відповідь і не ризикуйте особистою безпекою заради запису. Якщо фотографія, відео, повідомлення чи інший матеріал уже є, зберігайте його початковий вигляд, час і контекст настільки, наскільки це дозволяє ситуація. Дізнайтеся у поліції чи юриста, як передати матеріали та чи потрібно зберігати оригінальні файли для подальшої перевірки. Законність конкретних способів запису й використання матеріалів визначається обставинами та українським правом.

Повідомлення, дзвінки й інші цифрові сліди

За умови безпеки можна зберегти повідомлення з датами, часом і відправником, історію небажаних викликів, голосові повідомлення, адреси сторінок, посилання на профілі та зображення з контекстом, який пояснює походження інформації. Не редагуйте оригінали так, щоб зникли важливі відомості. Водночас не встановлюйте невідомих програм «для доказів» і не пересилайте особисті матеріали в небезпечні чати. NNEDV — рекомендації щодо технологічно опосередкованого переслідування.

Якщо є ознаки доступу до вашого телефона, комп’ютера чи пошти, спершу продумайте безпечний канал консультації, а вже потім змінюйте налаштування. Різка зміна паролів, вихід зі спільного облікового запису, вимкнення геолокації або пошук шпигунського програмного забезпечення можуть стати помітними. Використовуйте незалежний пристрій, якщо він доступний, і обговоріть порядок змін зі спеціалістом. Самостійна перевірка пристрою не дає гарантії, що спостереження припинилося. NNEDV Safety Net.

Якщо переслідування відбувається переважно онлайн, спеціалізоване пояснення видів цифрового переслідування та його наслідків подано в матеріалі про кіберсталкінг. Повідомлення про можливі кіберправопорушення та офіційні контакти є на сайті Департаменту кіберполіції України; у ситуації безпосередньої загрози життю слід звертатися до екстрених служб.

Як повідомити поліцію про переслідування в Україні

Якщо є безпосередня загроза, телефонуйте 102 або 112. Для повідомлення про повторювані події ви можете звернутися до поліції, описати факти й надати доступні матеріали. Важливо розповісти про послідовність епізодів, попередні погрози, фізичні появи, можливий доступ до зброї, відомі вам контакти з дітьми та інші обставини безпеки. Якщо записували події, передайте хронологію, але не відкладайте звернення лише через те, що повного журналу ще немає. Патрульна поліція України.

Опишіть, що ви бачили або чули, і який наслідок це мало для вас. Не потрібно самостійно визначати статтю Кримінального кодексу чи доводити, що вся послідовність дій обов’язково відповідає одному складу правопорушення. Юридична кваліфікація залежить від фактичних обставин, чинних норм і оцінки компетентних органів. Запитайте, як зафіксовано звернення, який його реєстраційний номер і як можна надати додаткові матеріали. Якщо попередні звернення вже були, зазначте їхні дати й номери.

Українське право може охоплювати окремі дії переслідувача різними правовими механізмами, зокрема в разі погроз, порушення приватності, незаконного проникнення чи домашнього насильства. Назва «сталкінг» у психологічному описі не встановлює автоматично юридичну кваліфікацію. Для обставин домашнього насильства застосовуються спеціальні механізми, включно з терміновим заборонним приписом поліції та обмежувальним приписом суду за передбачених законом умов. Закон України № 2229-VIII; система безоплатної правничої допомоги.

Якщо ви побоюєтеся, що повідомлення поліції стане відомим переслідувачу, поясніть цей ризик під час звернення та запитайте про можливі заходи безпеки і порядок обігу ваших контактних даних. Абсолютної таємниці звернення пообіцяти неможливо; порядок роботи з інформацією визначається законом і видом провадження. За потреби правничого пояснення скористайтеся офіційною консультацією.

Коли потрібні медична та психологічна підтримка

Тривале переслідування може змінювати повсякденне життя: людина обирає інші маршрути, перевіряє двері, погано спить, уникає зустрічей, відчуває постійну настороженість або виснаження. Такі реакції можуть бути відповіддю на реальну загрозу; лише за описом переживань не можна встановити психіатричний діагноз. Медичні та психологічні потреби варто оцінювати окремо від правового статусу події. ВООЗ — посібник з допомоги постраждалим від насильства.

Допомога може включати невідкладну медичну оцінку травм, консультацію сімейного лікаря, кризову підтримку, психологічну допомогу й супровід спеціалізованої служби. Професіонал має вислухати без тиску, уточнити ваші потреби, підтримати вибір безпечних рішень і сприяти доступу до відповідних служб. Ці принципи узгоджуються з підходом ВООЗ до першої лінії підтримки, що поєднує уважне слухання, уточнення потреб, визнання досвіду, допомогу в підвищенні безпеки та підтримку зв’язку з ресурсами. ВООЗ — LIVES.

Як близькі можуть підтримати людину, яку переслідують

Вислухайте її та запитайте, якої допомоги вона потребує саме зараз. Допомога може означати супровід у безпечніше місце, можливість скористатися вашим телефоном, присутність під час звернення до поліції, догляд за дитиною або збереження матеріалів за взаємною домовленістю. Не вимагайте негайного звернення чи розриву стосунків. Не потрібно самостійно розшукувати переслідувача, вести переговори з ним або публікувати його дані — такі дії здатні ускладнити ситуацію. ВООЗ — принципи підтримки.

Якщо ви стали свідком епізоду, за можливості занотуйте власні спостереження, не наражаючи себе й постраждалу людину на додатковий ризик. Перш ніж передавати будь-яку інформацію, уточніть, чи безпечно це робити. Не поширюйте фото, місце перебування, контакти або графік людини без її згоди.

Куди звернутися по допомогу в Україні

У разі безпосередньої загрози — поліція 102 або 112; для невідкладної медичної допомоги — 103. Якщо ситуація стосується домашнього чи гендерно зумовленого насильства, діють урядова лінія 15-47 та національна лінія 116 123 або 0 800 500 335. Для консультації щодо правової допомоги — 0 800 213 103. Офіційний перелік контактів оприлюднений Патрульною поліцією України та Національною соціальною сервісною службою.

Коли телефон чи листування можуть перевіряти, обирайте спосіб звернення з урахуванням цього ризику. Можна попросити довірену людину допомогти знайти безпечний засіб зв’язку. Звернення до служб не слід відкладати до отримання фотографій, свідчень або повного журналу подій. Для детального маршруту допомоги при домашньому насильстві дивіться окрему статтю про служби підтримки в Україні.

Що говорять дослідження про оцінку ризику

Професійна оцінка ризику враховує історію поведінки, взаємини сторін, погрози, доступ до постраждалої особи та інші обставини. Але жодна окрема ознака чи анкета не дає певного прогнозу. Систематичний огляд Gibney і Cariola (2026) виявив змішані результати щодо точності інструментів прогнозування повторного переслідування та обмеженість дослідницької бази. Тому оцінка небезпеки має підтримувати конкретне планування безпеки, а не перетворюватися на гарантії щодо майбутньої поведінки іншої людини.

Практичні поради щодо журналу подій і захисту цифрової приватності переважно походять із професійних настанов та досвіду служб допомоги; їх не слід представляти як набір втручань, ефективність кожного з яких доведена рандомізованими випробуваннями. Розумний план регулярно переглядають, коли змінюються обставини, а безпеку ставлять вище за повноту доказового архіву. SPARC; NNEDV.

Поширені запитання

Чи варто вести щоденник переслідування, якщо є лише два епізоди?

Якщо робити записи безпечно, почати можна з першого епізоду. Мета — зафіксувати факти, доки вони ще пам’ятаються. Не потрібно чекати певної кількості подій, якщо вже виникла загроза або необхідність звернутися по допомогу.

Чи можна звернутися до поліції, якщо переслідувач ще не нападав?

Так. Повідомляйте про фактичні погрози, небажані контакти, повторювані появи, вторгнення в особистий простір та інші обставини, що викликають занепокоєння. Рішення щодо правової кваліфікації приймають уповноважені органи. Відсутність фізичного нападу не є підставою ігнорувати власну безпеку.

Чи треба повідомити людині, що я звернуся до поліції?

Ні, це не обов’язковий крок у плані безпеки. У ситуації погроз чи примусу попередження може підвищити ризик. Обговоріть спосіб звернення зі спеціалізованою службою, якщо це можливо.

Чи безпечно блокувати переслідувача всюди?

Іноді блокування зменшує небажані контакти, але в окремих випадках раптова втрата каналу зв’язку може змінити поведінку переслідувача. Зважайте на контекст, можливість зберегти потрібну інформацію і безпечність пристрою. Правильне рішення індивідуальне.

Чи можуть скриншоти замінити оригінальні повідомлення?

Скриншоти допомагають описати події, проте їхня доказова цінність залежить від походження, цілісності та способу перевірки. Якщо це безпечно, не видаляйте першоджерела й порадьтеся з поліцією або юристом щодо належного передавання матеріалів.

Що робити, якщо переслідувач знає мою адресу й місце роботи?

Повідомте це поліції та тим людям у відповідних місцях, які можуть допомогти з безпечним доступом і реагуванням. Продумайте запасні варіанти для маршруту, зв’язку й отримання підтримки, не розкриваючи їх переслідувачу.

А якщо переслідування відбувається тільки в інтернеті?

Застосовуйте принципи особистої безпеки з урахуванням можливого доступу до акаунтів і пристроїв. Для спеціалізованих питань цифрового переслідування зверніться до матеріалу про кіберсталкінг та кіберполіції України. Якщо є безпосередня фізична небезпека, телефонуйте 102 або 112.

Що робити, якщо мені соромно або здається, що мене не сприймуть серйозно?

Почніть із людини чи служби, де можете безпечно розповісти факти у власному темпі. Ви маєте право просити підтримку незалежно від того, чи знайомі з переслідувачем, чи відповідали йому раніше, чи зберегли докази. Доказова допомога орієнтується на потреби, автономію та безпеку постраждалої людини.

Пов’язані статті

«План безпеки при домашньому насильстві: як підготуватися й діяти» — індивідуальне планування, якщо переслідування пов’язане зі спільним побутом, партнером чи колишнім партнером.

«Кіберсталкінг: що це, цифрове переслідування, психологічні наслідки та безпека» — окремий матеріал про цифрові канали переслідування, спостереження та онлайн-поведінку.

«Насильство відбувається зараз: як діяти в небезпечній ситуації» — першочергове реагування при загрозі життю або здоров’ю.

«Куди звернутися по допомогу при домашньому насильстві в Україні» — українські служби, підтримка та маршрути звернення.

Додаткові матеріали: Сталкінг: що це, ознаки переслідування та безпека · Цифровий примусовий контроль: стеження за пристроями, акаунтами й місцеперебуванням · Небажані контакти, погрози та домагання після відмови: як оцінити ситуацію

Джерела

Gibney, D., & Cariola, L. (2026). A systematic review and narrative synthesis on the effectiveness of forensic risk assessment tools in predicting recidivism of stalking. Journal of Forensic Psychology Research and Practice. DOI.

Kaur, P., Dhir, A., Tandon, A., Alzeiby, E. A., & Abohassan, A. A. (2021). A systematic literature review on cyberstalking: An analysis of past achievements and future promises. Technological Forecasting and Social Change, 163, 120426. DOI.

Logan, T. K., & Walker, R. (2017). Stalking: A multidimensional framework for assessment and safety planning. Trauma, Violence, & Abuse, 18(2), 200–222. DOI.

National Network to End Domestic Violence. (2017). Technology-facilitated stalking: What you need to know. Професійні рекомендації.

National Network to End Domestic Violence. Safety Net Project: Technology Safety. Програма та ресурси.

Stalking Prevention, Awareness, and Resource Center (SPARC). Documentation Logs & Victim Handbooks. Ресурси документування.

Stalking Prevention, Awareness, and Resource Center (SPARC). Victim Service Provider Resources. Професійні ресурси.

World Health Organization. (2014). Health care for women subjected to intimate partner violence or sexual violence: A clinical handbook. Посібник ВООЗ.

World Health Organization. (2016). Health workers: Listening when women need it most. Підхід першої лінії підтримки.

Верховна Рада України. (2017, зі змінами). Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII. Чинний нормативний текст.

Національна соціальна сервісна служба України. (2025). Домашнє насильство: куди звернутися по допомогу? Офіційний матеріал.

Патрульна поліція України. Протидія домашньому насильству. Офіційна інформація.

Система безоплатної правничої допомоги. Запобігання та протидія домашньому насильству. Правова інформація.