Насильство відбувається зараз: як діяти в небезпечній ситуації

3 дні тому

Читати 12 хв

Оновлено: 3 дні тому

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 13 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Якщо насильство відбувається зараз і є безпосередня загроза життю чи здоров’ю, пріоритет — дістатися до безпечнішого місця та викликати допомогу, щойно це можна зробити без додаткового ризику. В Україні телефонуйте 102 (поліція) або 112 (єдина система екстреної допомоги); за тяжких травм чи невідкладного медичного стану — 103. Назвіть адресу, що відбувається, чи є зброя, поранені або діти, і виконуйте вказівки оператора. Патрульна поліція України та МВС підтверджують ці канали виклику.

Якщо людина, яка чинить насильство, бачить ваш екран або контролює телефон, відкладіть читання статті й оберіть безпечніший спосіб звернення. Зараз не потрібно збирати докази, з’ясовувати мотиви нападника, повідомляти йому про рішення піти або доводити, що насильство відбулося. Найважливіше — зменшити безпосередню загрозу.

Перші секунди: короткий маршрут дій

Спочатку оцініть, чи можете ви фізично віддалитися від нападника. Якщо поряд є доступний вихід до людей, охорони, сусідів або громадського місця і шлях не проходить через нападника чи іншу небезпеку, скористайтеся ним. Якщо вихід перекрито або спроба вийти може спровокувати напад, зосередьтеся на пошуку менш небезпечного місця та нагоді викликати допомогу. Єдиного безпечного сценарію для кожного нападу не існує: ситуацію визначають доступ до виходу, наявність зброї, стан нападника, діти, пересування та можливість непомітно звернутися по допомогу.

По можливості уникайте кухні, гаража, ванної кімнати, балкона й приміщень з гострими предметами або обмеженим виходом. Тримайтеся ближче до доступного виходу, якщо це реально зменшує небезпеку. Таку орієнтацію на вихід і небезпечні предмети рекомендує Міністерство внутрішніх справ України. Якщо напад уже триває, жодна порада про розташування в кімнаті не гарантує захисту; головним лишається доступ до екстреної допомоги.

Якщо є можливість звернутися до сусіда чи перехожого без посилення ризику, скажіть конкретно: «Мені загрожує небезпека. Викличте поліцію за номером 102. Адреса — …». Коли говорити небезпечно, умовний сигнал близькій людині може спрацювати лише за умови, що про його значення домовилися заздалегідь. Не покладайтеся на випадковий жест або повідомлення, якщо людина, від якої походить загроза, може їх побачити.

Коли і як телефонувати 102, 112 та 103

102 — повідомити поліцію про напад чи погрозу

Телефонуйте 102, коли вас б’ють, душать, утримують силою, переслідують, погрожують убити, застосовують або демонструють зброю, примушують до сексуальних дій чи коли ви стали свідком такої ситуації. Не потрібно самостійно визначати статтю закону або чекати тяжкої травми. Національна поліція України вказує 102 як канал виклику поліції у випадках домашнього насильства.

Насамперед повідомте точне місце: населений пункт, вулицю, номер будинку, квартиру, під’їзд, поверх або орієнтири, якщо адреса невідома. Далі коротко скажіть: «На мене нападають», «Мені погрожують ножем», «Людину душили», «У помешканні є дитина». Якщо відомо, додайте кількість учасників, наявність зброї, травм і небезпеку для інших. Назвіть номер для зворотного зв’язку, якщо це безпечно. Якщо зв’язок обірветься, оператор уже матиме ключову інформацію.

Говоріть настільки стисло, наскільки дозволяє ситуація. Не затримуйтеся поруч із нападником лише заради довшого пояснення. Вказівки диспетчера щодо подальшого зв’язку та безпечного очікування допомоги мають пріоритет над загальним описом у цій статті.

112 — єдина система екстреної допомоги

За номером 112 можна звернутися по екстрене реагування поліції, медиків та інших служб через єдиного оператора. Система працює в Україні, хоча особливості доступності на тимчасово окупованих територіях і в умовах пошкодженого зв’язку можуть відрізнятися. МВС України повідомляє про загальноукраїнське охоплення служби, крім тимчасово окупованих територій.

Існує також офіційний застосунок «112 Ukraine», який використовує інтернет-з’єднання за відсутності звичайного мобільного сигналу. Його наявність не означає, що можна непомітно надіслати повідомлення: спосіб звернення залежить від функцій застосунку та доступності мережі. Якщо телефон відстежують, встановлення нового застосунку або зміна налаштувань можуть бути помітними. Не витрачайте критичний час на встановлення, коли доступний звичайний виклик 102 чи 112.

103 — невідкладна медична допомога

Викликайте 103, якщо є порушення дихання, втрата свідомості, сильна кровотеча, судоми, серйозна травма, ознаки інсульту, тяжкі ушкодження голови або інший стан, що загрожує життю. Водночас повідомте про напад і потребу в захисті від повторного насильства. За потреби диспетчер 112 може координувати кілька служб. МОЗ України підтверджує безоплатність екстреної медичної допомоги та номер 103.

Як діяти, якщо нападник перебуває в тому самому приміщенні

Насильство може різко посилюватися, коли людина намагається відібрати телефон, перекриває двері, погрожує зброєю або реагує на намір звернутися по допомогу. Оцініть, які дії нападник помітить. Спір про те, хто має рацію, вимога припинити насильство, демонстративна зйомка чи погроза викликати поліцію можуть у конкретній ситуації підвищити ризик. У такій ситуації обирайте короткі дії, спрямовані на вихід або доступ до підтримки, а не на переконання нападника.

Якщо є змога вийти, не повертайтеся по документи, телефон, гроші чи інші речі ціною небезпечного контакту. Якщо поруч діти, за можливості виведіть їх разом із собою, але уникайте дій, які змушують дитину фізично втручатися. Якщо вихід наразі недоступний, спробуйте переміститися туди, де легше покликати на допомогу, де менше небезпечних предметів і більше шансів, що вас почують. План безпеки МВС для критичного етапу наголошує на доступності виходу, униканні небезпечних зон і сигналі довіреним людям.

Якщо вас утримують силою, а спроба втечі наразі спричинить негайну тяжчу шкоду, можливість дочекатися безпечнішої нагоди є частиною оцінки ризику. Реакції завмирання, покори під загрозою чи тимчасового припинення спротиву можуть виникати в умовах сильного страху; вони не означають добровільної згоди на насильство. Безпекове рішення під час нападу визначається конкретною ситуацією.

Якщо насильство відбувається на вулиці, в транспорті або в публічному місці

Рухайтеся до місць, де є інші люди та можливість попросити їх викликати поліцію: до працівників магазину, охорони, чергового на станції, водія громадського транспорту, працівників закладу. Звертайтеся до конкретної людини, а не до натовпу загалом: «Ви у синій куртці, будь ласка, викличте 102. Мене переслідують». Назвіть зупинку, номер маршруту, напрямок руху або найближчий орієнтир.

Якщо за вами йдуть або вас переслідують, рух до власного житла може відкрити переслідувачу адресу; інколи безпечніше звернутися до охорони або поліції з громадського місця. Не намагайтеся фізично наздоганяти нападника після завершення епізоду і не повертайтеся самі туди, де він перебуває. Якщо людина озброєна або напад триває поруч, відходьте від безпосередньої загрози настільки, наскільки це можливо, та передайте диспетчеру точне місце.

Якщо немає можливості говорити або телефон контролюють

Коли розмова з поліцією може бути почута нападником, не використовуйте універсальні сценарії на кшталт «удайте замовлення піци»: їхнє розуміння оператором не гарантоване. Якщо є доступ до іншого телефону та безпечної нагоди, можна звернутися з нього. Якщо поруч є надійна людина, попросіть саме її зателефонувати 102 чи 112 та передати адресу, опис загрози й інформацію, що ви не можете говорити.

Якщо ви використовуєте текстове повідомлення, чат-бот або інший цифровий канал, переконайтеся, що це чинний офіційний або перевірений канал, а відповіді не прочитає кривдник. Національна поліція України публікує інформацію про додаткові канали звернення, однак цифрове звернення не замінює екстреного виклику, коли потрібне негайне фізичне реагування. Не змінюйте паролі, геолокацію або спосіб спілкування в присутності людини, яка стежить за вашим телефоном, якщо така зміна може її насторожити.

Коли загроза особливо висока

Погрози вбивством, зброя, спроби задушити, утримання проти волі, насильство під час спроби розриву, повторні напади, небезпечне переслідування та доступ нападника до дітей — обставини, які потрібно чітко повідомити екстреним службам. Вони потребують серйозного ставлення, але самі собою не дозволяють точно передбачити наступну дію нападника. Не використовуйте самостійно «оцінку ризику» як підставу відмовлятися від допомоги, якщо є реальна загроза.

Ризики змінюються швидко, а короткі описи в інтернеті не містять усіх умов. Саме тому рекомендації щодо домашнього насильства передбачають індивідуальне планування безпеки. Клінічні рекомендації ВООЗ пов’язують реагування з оцінкою актуальних потреб, підтримкою автономії та безпеки постраждалої людини.

Якщо стискали шию, душили або перекривали дихання

Будь-яке навмисне сильне стискання шиї руками, передпліччям чи предметом, а також перекриття дихання є підставою для термінової медичної оцінки, навіть якщо синців немає. Таке насильство може пошкодити судини, дихальні шляхи та нервову систему, а деякі прояви виникають із затримкою. Невідкладно телефонуйте 103 або 112 за утрудненого дихання чи ковтання, зміни голосу, непритомності, сплутаності свідомості, слабкості кінцівок, судом, порушення зору чи сильного головного болю. NHS inform описує як негайні, так і відстрочені медичні ризики.

Навіть якщо після епізоду ви почуваєтеся краще, зверніться по терміновий огляд і повідомте медичному працівнику, що саме стискали шию та коли це сталося. Відсутність зовнішніх слідів не виключає внутрішніх ушкоджень. Не чекайте, поки проявляться всі симптоми. Цей медичний пріоритет окремо підтверджують матеріали NHS Scotland та NHS Foundation Trust.

Якщо напад супроводжується сексуальним насильством

Сексуальне насильство може відбуватися через фізичну силу, загрозу, шантаж, використання залежності або ситуацію, у якій людина не може вільно висловити згоду. Завмирання, мовчання, відсутність фізичного спротиву чи попередні сексуальні стосунки не створюють згоди. Під час безпосередньої загрози першочерговою метою є безпека та доступ до 102/112; за травм або невідкладного стану — 103.

Після того як з’явилася можливість дістатися медичної допомоги, важливо звернутися якомога раніше: лікарі можуть оцінити травми, потребу в профілактиці ВІЛ, інших інфекцій і небажаної вагітності та запропонувати належну підтримку. Зокрема, МОЗ України нагадує, що постконтактну профілактику ВІЛ розпочинають якнайшвидше, але не пізніше ніж через 72 години після ризикового контакту. ВООЗ описує комплексну медичну допомогу після сексуального насильства.

Ви маєте право звертатися по медичну й психологічну підтримку незалежно від того, чи готові зараз детально розповідати про подію та які юридичні рішення плануєте. Правила повідомлення уповноважених органів залежать від віку постраждалої людини й конкретних правових обставин; медичний працівник має пояснити межі конфіденційності. Не відкладайте лікування через невизначеність щодо заяви до поліції.

Якщо поруч дитина або насильство спрямоване проти дитини

Безпосередня безпека дитини є окремим пріоритетом. За можливості виведіть її разом із собою в безпечніше місце й повідомте 102/112, що в ситуації присутня дитина, її приблизний вік, чи вона травмована і де перебуває. Не доручайте дитині зупиняти нападника, забирати зброю або втручатися між дорослими. Якщо дитину не вдалося забрати без ризику тяжкої шкоди, повідомте екстреним службам її місце перебування.

Якщо дитина розповідає про насильство, вислухайте спокійно, скажіть, що вона правильно зробила, звернувшись по допомогу, і що відповідальність лежить на дорослому, який чинить насильство. Не вимагайте докладно повторювати історію різним людям, не ставте навідних запитань і не обіцяйте зберегти все в таємниці, коли безпека потребує залучення відповідальних служб. Настанови ВООЗ щодо допомоги дітям наголошують на підтримувальному спілкуванні та оцінюванні безпеки.

Для дітей і підлітків існує також спеціалізована гаряча лінія 116 111 або 0 800 500 225; її можна використовувати для подальшої підтримки, коли нагальна загроза минула. В екстреній ситуації звертайтеся до 102/112, а за медичними показаннями — 103. Контакти вказує Міністерство юстиції України.

Якщо ви свідок: як допомогти, не створюючи додаткового ризику

Якщо ви чуєте крики, бачите напад чи погрози, телефонуйте 102 або 112 і повідомляйте відомі обставини. Не потрібно чекати, доки постраждала людина сама попросить вас викликати службу. Чітко позначте себе як свідка, вкажіть адресу, місце, ознаки травми, наявність дітей чи зброї. Якщо ви далеко, чесно скажіть, що інформація надходить із телефонної розмови, відеозв’язку або повідомлення від іншої людини.

За можливості дайте постраждалій людині безпечний спосіб зв’язатися або тимчасове місце, куди можна перейти. Пряме фізичне втручання, погоня за озброєним нападником чи публічна конфронтація можуть становити додаткову небезпеку для всіх. Якщо поруч діти, допоможіть їм відійти від місця нападу, коли це можна зробити безпечно. Дії мають відповідати реальній обстановці, а не уявленню про обов’язковий героїзм.

Коли насильство припинилося: перші дії у відносно безпечному місці

Спочатку перевірте, чи потрібна медична допомога і чи може нападник швидко повернутися. За наявності ушкоджень, особливо голови, шиї, грудної клітки або після втрати свідомості, зверніться до медиків. Якщо нападник має ключі, знає місце перебування або відстежує геолокацію, визначення «безпечне місце» потребує додаткової перевірки. За можливості зв’яжіться з фаховою службою протидії насильству та обговоріть особистий маршрут захисту.

Не змушуйте себе відразу складати повну хронологію події. Запам’ятовування під час загрози може бути фрагментарним, а емоційний стан — мінливим. Скажіть спеціалістам те, що можете повідомити зараз. Подальше документування травм і повідомлень має сенс лише за умов, що зберігання матеріалів не створить нової небезпеки через перевірку телефону, акаунтів, речей або житла.

Чи потрібно негайно розривати стосунки

Під час активного нападу рішення про постійне припинення стосунків, переїзд, поділ майна чи судовий процес зазвичай неможливо безпечно продумати. Негайний фізичний вихід із місця нападу за доступної нагоди і планування довгострокового розриву — різні завдання. Пізніше, у безпечніших умовах, спеціалізована служба може допомогти оцінити ризик переслідування, доступ кривдника до дітей, житла, фінансів, цифрових пристроїв і реальні можливості тимчасового прихистку. Для підготовки безпечніших подальших кроків використовуйте матеріал «План безпеки при домашньому насильстві».

Якщо людина залишається у стосунках, це може бути пов’язано зі страхом ескалації, погрозами дітям, економічною залежністю, відсутністю житла, ізоляцією або попереднім негативним досвідом звернень. Ці обставини важливі для конкретного безпекового плану. Практика підтримки постраждалих, описана у клінічному посібнику ВООЗ, передбачає врахування її власних потреб і рішень.

Що може зробити поліція та про що запитати

Під час виклику повідомляйте насамперед факт небезпеки, а не намагайтеся відразу визначити юридичну кваліфікацію. Після прибуття поліції розкажіть про поточний напад, травми, погрози, зброю, дітей та попередні епізоди, якщо це можливо. У випадках домашнього насильства в Україні існують механізми захисту, включно з терміновими заборонними приписами, застосування яких залежить від конкретних обставин і встановлених процедур. МВС України роз’яснює доступні звернення та захисні заходи. Загальні форми та ознаки такого насильства розглянуті в статті «Домашнє насильство: форми, ознаки, наслідки та допомога в Україні».

Якщо ви боїтеся розмовляти при нападнику, повідомте про це оператору під час виклику або поліцейським, щойно буде безпечна нагода. Можна попросити пояснити, які заходи захисту доступні та куди звернутися для правової чи соціальної підтримки. Не потрібно заради розмови самостійно повертатися до місця, де залишається кривдник.

Куди звертатися по підтримку після усунення негайної загрози

В Україні діють такі контакти: 1547 — урядова гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству, насильству щодо дітей; 116 123 або 0 800 500 335 — національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства; 0 800 213 103 — контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги. Ці служби допомагають з інформацією, маршрутизацією, соціальною, психологічною або правовою підтримкою, але вони не замінюють екстрений виклик 102, 112 чи 103 під час нападу. Актуальні контакти оприлюднені МВС, урядовим контактним центром та Національною поліцією. Для розширеного переліку служб та варіантів звернення дивіться «Куди звернутися по допомогу при домашньому насильстві в Україні».

Скажіть консультанту, що для вас небезпечно: дзвінки, повідомлення, листи на електронну пошту, збереження історії, геолокація, доступ до банківського рахунку або спільна адреса. Попросіть погодити спосіб і час зв’язку. Відомості, надані поліції, медичним закладам, службам захисту дітей і консультантам, можуть оброблятися за різними юридичними правилами. Перед переданням чутливої інформації варто з’ясувати межі конфіденційності та можливі обов’язки повідомлення.

Коли нападник контролює інтернет, фінанси чи місцеперебування

Контроль може проявлятися через перевірку викликів, доступ до месенджерів, спільні хмарні акаунти, пристрої геолокації, банківські сповіщення або вимогу показувати листування. Повідомлення про намір піти, зміну пароля чи вимкнення геолокації можуть стати помітними. Безпечна цифрова стратегія залежить від того, які пристрої контролюються; за можливості зверніться по допомогу з незалежного пристрою або через довірену людину.

Не варто автоматично стирати історію пошуку, скидати телефон до заводських налаштувань чи встановлювати програми стеження за нападником у відповідь: це може створити нові ризики або знищити важливу інформацію. Головне — можливість безпечного контакту з екстреними та спеціалізованими службами. Загальні принципи цифрової безпеки в умовах домашнього насильства висвітлює Національна гаряча лінія США, але для виклику допомоги в Україні використовують українські контакти.

Як підтримати людину після порятунку

Запропонуйте конкретну допомогу: викликати швидку, побути поруч, допомогти зв’язатися з поліцією, знайти тимчасове безпечне місце або спеціалізовану службу. Питайте: «Що для тебе зараз найбезпечніше?», «Чи потрібна медична допомога?», «Чи можна мені телефонувати тобі пізніше?». Не вимагайте негайної заяви, фотографій, детального свідчення або рішення про розрив стосунків.

Підхід першої підтримки ВООЗ зосереджується на уважному слуханні, оцінюванні потреб, підтвердженні права людини на допомогу, посиленні безпеки та зв’язку із сервісами. Він описаний у клінічному посібнику ВООЗ і клінічних рекомендаціях. Якщо людина не готова говорити, залиште можливість повернутися до цієї розмови пізніше без тиску.

Поширені запитання

Чи можна викликати поліцію, якщо немає видимих травм?

Так. За загрози, побиття, примусу, переслідування чи домашнього насильства можна повідомити 102, навіть якщо синців немає. Вкажіть, що саме сталося й чому є небезпека. Фіксація зовнішніх травм не є умовою звернення по невідкладну допомогу.

Що сказати диспетчеру, якщо можу вимовити тільки кілька слів?

Передусім адресу або інший точний орієнтир, потім суть загрози: «Напад. Адреса …», «Мене душать», «Є зброя», «У квартирі дитина». Виконуйте доступні вам вказівки оператора, коли це безпечно.

Чи безпечно повідомляти нападнику, що поліція вже їде?

Це залежить від конкретної загрози. Оголошення про виклик може збільшити агресію, тому немає правила, що ви повинні попередити нападника. Оберіть дію, яка у вашій ситуації найменше підвищує небезпеку.

Що робити, якщо поліція ще не приїхала?

За можливості залишайтеся в безпечнішому місці й підтримуйте зв’язок з оператором. Якщо напад поновлюється, змінюється місце події або з’являється зброя чи травма, повторно повідомте екстрені служби. Не виходьте назустріч нападнику й не повертайтеся у небезпечне приміщення лише для зустрічі з поліцією.

Чи обов’язково йти з дому прямо зараз?

Під час активного нападу безпечний вихід часто є першочерговою можливістю захисту. Проте спроба покинути місце може бути заблокована або супроводжуватися ризиком ескалації. Рішення залежить від конкретних умов, тому екстрений виклик і подальший індивідуальний план безпеки залишаються центральними.

Я завмерла або погоджувалася з нападником, щоб він зупинився. Що це означає?

Завмирання, автоматична покора під загрозою, приглушення емоцій або спроби заспокоїти нападника можливі в ситуаціях сильного страху. Ці реакції не означають відповідальності за дії нападника й не визначають юридичну чи психологічну оцінку згоди без урахування всіх обставин.

Як бути, якщо напад спрямований проти літньої людини або людини з інвалідністю?

Передайте диспетчеру інформацію про потребу в доступному транспорті, комунікації, ліках, допоміжних засобах чи супроводі. Не покладайтеся на те, що людина зможе самостійно піти або зателефонувати. Безпечні варіанти враховують фізичні можливості, залежність від догляду та ризик втрати підтримки.

Що робити, якщо насильство припинилося, але я боюся повторення?

Обговоріть із відповідною службою особистий план безпеки, безпечні канали зв’язку, медичні потреби, доступ кривдника до вас і дітей та можливості тимчасового захисту. Якщо знову виникає безпосередня загроза, звертайтеся до 102 або 112. Додаткові маршрути допомоги надають 1547 і 116 123.

Що відомо про ефективність таких рекомендацій

Медичні та соціальні рекомендації щодо реагування на насильство базуються насамперед на клінічних настановах, аналізі досліджень, професійному досвіді кризових служб і оцінці безпеки. Зауважимо, що окремі практичні кроки — наприклад, вибір певної кімнати чи умовного сигналу — не мають універсальної гарантованої ефективності, яку можна було б встановити експериментально для будь-якого нападу. Їхня користь визначається доступністю виходу, діями нападника й можливістю отримати допомогу.

ВООЗ рекомендує надання підтримки з повагою до автономії постраждалої людини, оцінювання фізичних і психологічних потреб та підвищення безпеки. Водночас у цих настановах розмежовано силу рекомендацій і якість наукових даних; найважливіший практичний принцип — адаптувати допомогу до ситуації та не підміняти екстрене медичне, правове чи поліцейське реагування загальними порадами.

Пов’язані статті

Насильство щодо людей з інвалідністю: ризики, безпека та підтримка — особливості ризику та доступної допомоги, коли людина залежить від догляду або має бар’єри комунікації.

Травматичний зв’язок: чому сильна прив’язаність не завжди означає безпечні стосунки — пояснення складних емоційних процесів, що можуть впливати на рішення в насильницьких стосунках, після усунення невідкладної загрози.

План безпеки при домашньому насильстві: як підготуватися й діяти

Куди звернутися по допомогу при домашньому насильстві в Україні

Домашнє насильство: форми, ознаки, наслідки та допомога в Україні

Додаткові матеріали: Сексуальне насильство: що це, форми та підтримка постраждалих · Жорстоке поводження з дітьми: види, ознаки та захист