Цифровий примусовий контроль: стеження за пристроями, акаунтами й місцеперебуванням

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 13 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Цифровий примусовий контроль — це систематичне використання цифрових технологій для стеження за людиною, обмеження її приватності, спілкування, пересування та самостійних рішень. Контроль може здійснювати партнер, колишній партнер або інша особа, яка має доступ до пристроїв, облікових записів чи повсякденного життя людини. Його психологічна сутність полягає в поступовому звуженні автономії через спостереження, погрози, вимоги звітувати та страх наслідків непокори.

Якщо ви підозрюєте стеження з боку людини, здатної застосувати насильство, насамперед подумайте про власну безпеку. Раптове вимкнення геолокації, зміна паролів, видалення програм стеження або повідомлення про намір розірвати стосунки можуть бути помітними для того, хто контролює, і посилити небезпеку. За можливості звертайтеся по підтримку з пристрою, до якого ця особа раніше не мала доступу. Саме такий порядок дій рекомендують фахівці проєкту Safety Net та Федеральна торгова комісія США.

Коротка відповідь: як виглядає цифровий примусовий контроль

Людину примушують постійно повідомляти, де вона перебуває, надавати доступ до листування, показувати екран телефона, пояснювати кожен дзвінок чи дозволяти перевіряти історію пересування. За відмову можуть погрожувати, карати мовчанням, відбирати гроші, обмежувати зустрічі, переслідувати або застосовувати фізичне насильство. Стеження інколи приховане: інша особа знає приватні подробиці, які їй не повідомляли, або реагує на переміщення в реальному часі.

Технологічний інструмент сам по собі не визначає насильство. Важливі контекст влади, добровільність і можливість відкликати згоду, наслідки відмови та сукупний вплив спостереження на життя. У науковому огляді Роджерс та співавторів технологічно опосередковане насильство описане як використання звичних цифрових засобів для підтримання контролю, ізоляції й залякування у близьких стосунках.

Наукове визначення та місце серед форм насильства

У міжнародній літературі використовують назви technology-facilitated abuse, technology-facilitated intimate partner violence та technology-facilitated coercive control. Ці дослідницькі поняття частково перетинаються. Перше охоплює широкий спектр насильницьких дій за допомогою технологій, друге вказує на контекст інтимного партнерства, а третє акцентує систематичне підпорядкування людини через цифрові інструменти. Цифровий примусовий контроль не є окремим клінічним діагнозом.

Контроль через телефон або обліковий запис може бути елементом психологічного, економічного, сексуального чи іншого насильства. Його потрібно розглядати в контексті загального механізму примусового контролю: повторювані вимоги, перевірки, санкції, обмеження ресурсів та залежність впливають на можливість людини вільно вирішувати, де бути і з ким спілкуватися.

У систематичному огляді досліджень технологічно опосередкованого партнерського насильства зазначено неоднорідність визначень та інструментів вимірювання. Тому оцінки поширеності з різних досліджень не варто механічно порівнювати, а один показник або опитувальник не може самостійно встановити факт насильства чи передбачити подальшу поведінку конкретної особи.

Як використовують пристрої для стеження та підпорядкування

Телефон, планшет і комп’ютер

Інша людина може вимагати код розблокування, доступ до сповіщень, історії браузера, фотографій, дзвінків і листування; примушувати встановлювати програми, не дозволяти використовувати власний телефон без нагляду або перевіряти його після кожної зустрічі. Іноді застосовують приховане програмне забезпечення для спостереження, яке у спеціалізованих джерелах називають сталкерськими програмами або stalkerware. Такі засоби можуть збирати відомості про розташування, повідомлення та активність, однак конкретні можливості залежать від пристрою й налаштувань.

Ознаки на кшталт швидкого розряджання акумулятора, нагрівання чи збільшення витрат мобільного інтернету можуть мати звичайні технічні пояснення. Вони не доводять наявності програми стеження. Водночас відсутність цих ознак не виключає стороннього доступу. Пояснення Федеральної торгової комісії США спеціально підкреслює, що приховані засоби контролю буває важко виявити.

Доступ до облікових записів та хмарних сервісів

Контроль нерідко відбувається без спеціальної шпигунської програми. Спільний пароль до пошти, облікового запису Apple чи Google, резервних копій, хмарного сховища, календаря або месенджера може відкривати доступ до особистих даних з іншого пристрою. Якщо людина має можливість відновлювати чужі паролі через спільну пошту чи номер телефону, просте перевстановлення окремої програми може нічого не змінити.

Значення має не тільки пароль, а й те, які пристрої залишаються авторизованими, кому доступні резервні адреси та номери, які сімейні налаштування діють і чи відображаються сповіщення про входи. Обліковий запис може бути формально спільним, але використовуватися як інструмент примусу, якщо один із користувачів боїться відмовити в доступі. Перевірка цих зв’язків потребує безпечного моменту та індивідуального плану, оскільки зміни можуть викликати сповіщення.

Геолокація, сімейний доступ і відстеження пересування

Геолокацію можуть передавати функції пошуку пристрою, сімейні групи, карти, спільні фотографії, програми для транспорту, доставки, спорту та побутові сервіси. Через них інша людина інколи бачить маршрути, місця відвідування чи час повернення додому. Особливу небезпеку становить ситуація, коли за відхилення від звичного маршруту вимагають пояснень або карають.

Фізичне стеження також може включати невеликі пристрої для пошуку речей, системи автомобіля, електронні ключі та засоби керування розумним будинком. Відомості про пересування можуть надходити із кількох джерел одночасно. Практичні рекомендації Safety Net щодо мобільної геолокації описують, чому технологічна обізнаність і планування безпеки повинні передувати будь-яким змінам налаштувань.

Камери, мікрофони та домашні пристрої

Побутові камери, відеодзвінки, розумні колонки, системи сигналізації та інші під’єднані прилади можуть перетворитися на засоби контролю. Наприклад, людині можуть нав’язувати постійне відеоспостереження, віддалено перевіряти її присутність удома чи використовувати записи для погроз. Особливо складною є ситуація спільного житла, у якому доступ до техніки, оренди чи мережі контролює одна особа.

Виявлення під’єднаного пристрою не завжди означає, що його застосували для насильства. Значення має те, хто має доступ, яку інформацію реально збирають, чи відомо про це всім учасникам і чи є можливість вільно відмовитися від спостереження. Якщо пристрій належить іншій людині або житло спільне, технічні та правові питання доцільно обговорювати зі спеціалістами.

Фінансові, робочі та сімейні цифрові сервіси

Банківські сповіщення, сімейні рахунки, спільні підписки, цифрові перепустки, календарі або робочі профілі можуть розкривати витрати, зустрічі та переміщення. Кривдник може вимагати показувати банківські операції, контролювати оплату транспорту чи блокувати засоби зв’язку. Цифрове стеження тоді підсилює економічну залежність та ізоляцію, навіть якщо застосовують звичайні законні сервіси.

Як цифровий контроль підтримує владу над людиною

Психологічний ефект визначається очікуванням нагляду. Якщо кожен дзвінок, маршрут або повідомлення може стати приводом для допиту чи погрози, людина починає змінювати поведінку ще до прямої вимоги. Вона рідше звертається по допомогу, обмежує контакти, приховує буденні дії та витрачає значні сили на передбачення реакції партнера. Стеження формує відчуття, що приватного простору більше немає.

Взаємодія постійного спостереження з погрозами, фінансовими обмеженнями, ізоляцією та насильством після розриву має особливе значення. Огляд Rogers та співавторів описує переживання всюдисущості контролю, соціальні та психологічні наслідки, але водночас зазначає, що дослідження наслідків і способів опору залишаються нерівномірними. Це підстава для комплексної оцінки обставин, а не для універсального прогнозу.

Контроль під виглядом турботи

Вимогу постійно передавати місцеперебування інколи пояснюють ревнощами, бажанням захистити чи переконатися, що все гаразд. Принциповими є можливість відмови, симетричність правил, право на приватність і наслідки незгоди. Добровільна домовленість допускає перегляд і припинення. Примусова вимога підтримується страхом покарання, шантажем, обмеженням доступу до ресурсів або загрозою насильства.

У огляді досліджень уявлень молоді про технологічний примусовий контроль показано, що цифрове спостереження часто пояснюють любов’ю, турботою або цікавістю. Саме тому окремий жест — наприклад, прохання поділитися геолокацією — потрібно осмислювати з урахуванням ширшої історії стосунків, реальної згоди й свободи припинити доступ.

Коли стеження триває після розриву

Розрив стосунків не завжди припиняє цифровий доступ. Спільні облікові записи, пристрої дітей, домашня мережа, автомобільні сервіси, старі паролі та сімейні підписки можуть зберігати канали спостереження. Додатково можливі небажані контакти, погрози розголошення приватної інформації, спроби дізнатися нову адресу або використання третіх осіб. Оцінка загрози повинна враховувати офлайнові події, а не зводитися до перевірки смартфона.

Цифровий контроль, сталкінг і порушення цифрової безпеки: відмінності

Цифровий примусовий контроль описує підпорядкування людини через цифровий нагляд і залежність. Сталкінг означає повторюване небажане переслідування, яке може відбуватися онлайн, офлайн або обома способами. Злам акаунта чи витік даних також можуть бути складовими насильства, проте технічна подія сама по собі не дозволяє визначити стосунковий контекст. Для розмежування важливо встановити характер поведінки, повторюваність, згоду, вплив на безпеку та зв’язок із погрозами.

У межах загальної теми домашнього насильства цифровий нагляд може поєднуватися з приниженнями, сексуальним примусом, фізичними загрозами або економічними обмеженнями. Окремий технічний експерт може з’ясувати, що відбувається з обліковим записом, а спеціаліст із підтримки постраждалих допоможе оцінити загальну ситуацію безпеки. Ці завдання доповнюють одне одного.

Які обставини можуть вказувати на небажане спостереження

Підставою для уважнішої оцінки може бути те, що інша особа неодноразово знає ваші точні маршрути без домовленості про їх передавання, цитує приватні листи, реагує на дзвінки чи повідомлення, які не могла побачити звичайним шляхом, або погрожує використати інформацію з ваших облікових записів. Особливе значення має факт попереднього фізичного доступу до телефона, комп’ютера чи документів для відновлення паролів.

Водночас припущення потребує перевірки: дані могли бути отримані від спільних знайомих, через публікації в соціальних мережах, звичайні функції синхронізації чи іншим способом. Не потрібно самотужки доводити технічний механізм, щоб звернутися по допомогу. Якщо особа погрожує, принижує або забороняє контакти, ці дії заслуговують на увагу незалежно від того, чи знайдено шпигунську програму.

Комплексний погляд також знижує ризик хибних висновків. Тривога, порушення сну або страх користуватися телефоном можуть виникати через реальний досвід контролю, але за самими симптомами неможливо встановити спосіб спостереження. Відсутність технічних слідів також не означає, що пережиті погрози чи примус неважливі.

Чому необдумані технічні дії інколи небезпечні

Деякі сервіси надсилають повідомлення про зміну пароля, новий пристрій, припинення передавання геолокації або вихід із сімейної групи. Людина, яка контролює, може регулярно перевіряти ці зміни. Через це стандартна порада негайно видалити програму чи відключити доступ без урахування обставин може спровокувати небезпечну реакцію. Федеральна торгова комісія США прямо попереджає про таку можливість.

Навіть придбання нового телефона, відновлення резервної копії, під’єднання його до старого хмарного облікового запису або використання спільного номера можуть зберегти частину каналів контролю. Окремий спосіб захисту не гарантує повного припинення спостереження. Визначення безпечного порядку змін потребує знання того, кому належать пристрої, які дані важливі, чи є спільні діти, де людина перебуває та які загрози вже висловлювалися.

Як діяти, якщо ви підозрюєте цифровий примусовий контроль

Спочатку оцініть безпосередню небезпеку

Якщо зараз лунають погрози життю, є ризик фізичного нападу, вас утримують силою або переслідують, пріоритетом є доступ до екстреної допомоги й безпечного місця, а не дослідження налаштувань. В Україні для звернення до поліції можна телефонувати 102, якщо є можливість зробити це безпечно. Цей спосіб звернення підтверджено офіційним роз’ясненням Департаменту кіберполіції.

Оберіть безпечніший канал зв’язку з підтримкою

Коли є підстави вважати пристрій або акаунт контрольованим, для обговорення плану безпеки доцільно за можливості скористатися телефоном довіреної людини чи комп’ютером, до якого кривдник не має доступу. Однак навіть запозичений пристрій слід оцінювати в контексті місця, контактів і власної ситуації. Фахівці Safety Net рекомендують спочатку знайти спосіб зв’язку й індивідуальну підтримку, а вже потім планувати технічні зміни.

Не обов’язково повідомляти людині, яка контролює, про свої підозри або наміри. Ви маєте право обирати час, спосіб і обсяг звернення по допомогу. Якщо близька людина пропонує підтримку, корисніше спільно обговорити практичні можливості, безпечні способи зв’язку та доступні ресурси, ніж вимагати негайних рішень.

Плануйте зміни доступу, а не виконуйте їх навмання

Під час консультації зі спеціалістом з цифрової безпеки чи службою допомоги постраждалим можна обговорити, які саме пристрої, облікові записи, резервні копії та служби спільного доступу створюють ризики. Після оцінки небезпеки відповідними діями можуть бути нові окремі облікові записи, зміна паролів, багатофакторна автентифікація, перегляд авторизованих пристроїв та налаштувань передавання даних. Послідовність цих дій залежить від ситуації; деякі з них варто відкласти до безпечнішого моменту.

Якщо є підозра на спеціальну програму стеження, може знадобитися професійна перевірка, новий пристрій або технічне очищення старого. Скидання до заводських налаштувань інколи усуває окремі програми, проте не виправляє доступ до хмарних облікових записів, а відновлення із зараженої резервної копії може повернути проблему. Перед змінами важливо обговорити з фахівцем безпеку та долю потрібних даних; це відповідає спеціалізованим рекомендаціям FTC.

Подумайте про документи й можливі докази безпеки

Повідомлення з погрозами, історія небажаних входів, журнали подій, зображення екрану чи відомості про пристрої іноді мають значення для правничої консультації. Однак створення знімків екрана, надсилання матеріалів на спільну пошту, перевірка підозрілих програм або зберігання файлів на контрольованому телефоні можуть розкрити наміри постраждалої людини. Докази варто фіксувати лише способом, що не створює додаткового ризику; фахівці можуть допомогти обрати порядок дій.

Якщо збереження повідомлення небезпечне, не потрібно наражати себе на небезпеку заради ідеального архіву. Правнича допомога можлива і тоді, коли людина не має повного пакета технічних доказів. Кіберполіція України зазначає, що юристи системи безоплатної правничої допомоги можуть допомогти систематизувати наявні матеріали та підготувати звернення.

Як допомогти людині, за якою стежать

Почніть із запитань про безпечний спосіб спілкування: чи можна телефонувати, надсилати повідомлення, залишати голосові записи та згадувати проблему в переписці. Уважно вислухайте опис подій, не вимагайте показати пристрій і не пропонуйте відкрито перевіряти підозрілий телефон, якщо це може стати помітним. Домовляйтеся про допомогу з урахуванням рішень і можливостей самої людини.

Висловлювання на кшталт «просто вимкни геолокацію» або «негайно змінюй усі паролі» можуть не враховувати погроз і залежності. Практичніша підтримка — допомогти знайти конфіденційніший канал консультації, транспорт, контакт спеціалізованої служби, безпечний час для звернення або фахівця з цифрової безпеки. Рішення про звернення до поліції, якщо немає окремого юридичного обов’язку повідомлення, варто обговорювати без тиску.

Підхід до першої допомоги людям, які пережили партнерське насильство, описаний у клінічному посібнику ВООЗ: першочерговими є уважне слухання, емоційна підтримка, врахування безпеки й доступ до подальшої допомоги. Спосіб підтримки має поважати автономію та реальні обмеження людини.

Психологічні наслідки й потреби в підтримці

Постійна можливість спостереження може супроводжуватися настороженістю, тривогою, труднощами зі сном, соромом, соціальною ізоляцією, порушенням концентрації й відчуттям втрати свободи. Людина може почати уникати контактів із друзями, відмовлятися від роботи, навчання або необхідних зустрічей, оскільки кожен цифровий слід здається потенційним джерелом небезпеки. Такі наслідки важливо оцінювати разом із загальним досвідом насильства.

Дослідження фіксують зв’язки технологічно опосередкованого насильства з психологічними, соціальними та фінансовими труднощами, але характер причинних зв’язків і точні оцінки залежать від дизайну дослідження. Огляд Rogers та співавторів прямо вказує на прогалини в систематичному вимірюванні наслідків. Жоден окремий симптом не встановлює діагноз і не дає підстав оцінити стан постраждалої людини без професійного обстеження.

Допомога може включати безпечне відновлення контактів, медичну оцінку за потреби, психологічну підтримку та роботу з наслідками постійного страху. Зміна пароля не усуває автоматично пережитої травми й не розв’язує проблему загроз у фізичному світі. Психологічне відновлення та відновлення контролю над технологіями мають узгоджуватися з потребами людини і не вимагати від неї повернення до небезпечних контактів.

Особливі обставини: діти, спільне житло та залежність від іншої особи

Спільні діти та сімейні пристрої

Дитячі годинники, програми батьківського контролю, сімейні групи, планшети та спільні календарі можуть створювати канали доступу до відомостей про місцеперебування дорослого. Під час роздільного проживання батьків питання цифрових налаштувань може перетинатися з умовами спілкування з дитиною і правовими рішеннями. Безпечний план повинен враховувати інтереси дитини, ризик використання її як посередника та чинні домовленості чи судові акти.

Дитину не слід просити потайки перевіряти телефон іншого дорослого, добувати паролі або приховувати небезпечні технічні дії. Якщо є підозри, що через дитячий пристрій відстежують родину, дорослим доцільно звернутися до фахівців із захисту дітей та цифрової безпеки. Конкретні дії залежать від віку, рівня загрози й правового контексту.

Фінансова залежність і контроль доступу

Людина може не мати можливості просто придбати новий пристрій або відмовитися від спільної мережі, якщо доступ до грошей, документів, житла чи роботи контролюється кривдником. За таких умов пріоритетом є послідовний, реалістичний план підтримки та доступ до ресурсів. Вимога довести власну незалежність через негайну технічну дію часто ігнорує саму структуру примусу.

Люди з інвалідністю та потребами в догляді

Допоміжні технології, дистанційний догляд та пристрої зв’язку можуть бути необхідними для самостійності людини. Відключення доступу без альтернативи інколи порушує можливість отримати потрібну допомогу. Важливо відділяти обґрунтовані, узгоджені функції підтримки від використання цих самих технологій для обмеження свободи. План безпеки має забезпечувати доступність інформації, зв’язку та допомоги.

Цифровий примусовий контроль і право України

В Україні цифровий примусовий контроль — дослідницький і описовий термін. Департамент кіберполіції Національної поліції України пояснює, що кібернасильство не виділене законодавством як самостійна форма домашнього насильства, але відповідні дії залежно від обставин можуть розглядатися як психологічне, сексуальне чи інше правопорушення. Важливі конкретні вчинки, їхня системність, наслідки та чинні норми права.

Правове регулювання домашнього насильства встановлює Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Питання несанкціонованого доступу, погроз, поширення приватних матеріалів і переслідування можуть потребувати окремої правової оцінки. Самостійно визначати статтю закону за коротким описом ситуації ризиковано; компетентну допомогу надають поліція та правники.

Сам факт того, що хтось знає пароль або раніше мав дозвіл користуватися пристроєм, не означає безстрокової згоди на спостереження, погрози та обмеження пересування. З іншого боку, юридична кваліфікація залежить від встановлених обставин. Постраждала людина може звернутися по консультацію, навіть якщо ще не з’ясувала, яким саме способом отримано її дані.

Куди звернутися по допомогу в Україні

За безпосередньої небезпеки можна звернутися до поліції за номером 102. Інформацію про можливість особистого звернення та електронного повідомлення до кіберполіції через офіційну форму наведено у роз’ясненні Департаменту кіберполіції. Якщо ваш звичний пристрій можуть контролювати, продумайте безпечніший спосіб звернення.

Для з’ясування прав, підготовки звернень і питань судового захисту доступна система безоплатної правничої допомоги. Урядова лінія щодо протидії домашньому насильству — 15-47; її номер також зазначений на офіційному сайті кіберполіції. Правила конфіденційності, обов’язки реагування та межі повноважень залежать від служби і ситуації, тому їх слід уточнювати під час звернення.

Детальніший опис української системи допомоги, правового захисту та кризових контактів містить матеріал «Куди звернутися по допомогу при домашньому насильстві в Україні». Якщо контролююча особа висловлює погрози, корисною може бути також тематична сторінка «Партнер погрожує: що робити», присвячена розпізнаванню загроз і підтримці без тиску.

Що відомо науці про ефективність допомоги

Огляди підтверджують різноманітність цифрових тактик, але дослідження ефективності саме тих втручань, які припиняють цифровий примусовий контроль і підвищують фізичну безпеку, поки обмежені. Дані про зручність спеціального застосунку або покращення психологічного самопочуття не дорівнюють доказу, що застосунок усуває стеження чи знижує ризик нападу. Це особливо важливо, якщо кривдник уже має доступ до телефона.

Систематичні огляди наголошують на різнорідності визначень і методів оцінювання технологічно опосередкованого насильства у партнерстві, а дослідження молодіжних уявлень про технологічний примусовий контроль висвітлюють труднощі розпізнавання примусу під виглядом турботи. Отже, обґрунтована допомога поєднує оцінку безпеки, вибір доступних ресурсів, технічну компетентність і повагу до рішень людини.

Поширені запитання

Чи є вимога постійно ділитися геолокацією насильством?

Відповідь залежить від того, чи людина вільно погоджується, може припинити передавання даних і не боїться покарання за відмову. Якщо доступ нав’язаний погрозами, примусом, приниженням або є частиною ширшої системи контролю, це серйозна ознака небезпечної поведінки. За одиничною домовленістю без контексту встановити насильство неможливо.

Чи означає швидке розряджання телефона, що мене прослуховують?

Ні. Проблеми з акумулятором, мережею та програмами мають багато звичайних причин. Приховане спостереження також може не залишати помітних ознак. Для оцінки потрібне поєднання фактичних обставин, перевірки безпеки та, коли це доцільно, професійного технічного аналізу.

Чи варто негайно змінювати всі паролі?

За звичайної загрози злому зміна пароля часто корисна. За примусового контролю з боку небезпечної особи вона може сповістити її про втрату доступу. Тому спочатку слід оцінити ризик ескалації та обрати безпечний спосіб комунікації з підтримкою, після чого планувати технічні зміни.

Чи можна довіряти перевірці антивірусом?

Антивірусне сканування може виявити окремі загрози, але не гарантує виявлення всіх програм стеження. Крім того, доступ до хмарного облікового запису або законна функція обміну геолокацією можуть діяти незалежно від шкідливого програмного забезпечення. Результат однієї перевірки не встановлює повної цифрової безпеки.

Чи може партнер стежити без встановлення шпигунської програми?

Так. Це можливо через спільні або скомпрометовані акаунти, доступ до синхронізованих повідомлень, сімейні сервіси, карти, побутову техніку та інші джерела інформації. Встановити конкретний механізм можуть допомогти відповідні фахівці; для отримання підтримки постраждалим технічне доведення кожного каналу не є обов’язковою попередньою умовою.

Якщо я погоджувався чи погоджувалася на спільний доступ раніше, чи можна відкликати згоду?

Добровільна згода на передавання особистої інформації передбачає можливість перегляду домовленості. Якщо через страх погроз людина не має реальної свободи відмовитися, це вже питання безпеки й примусу. Фактичне припинення доступу слід планувати з огляду на можливу реакцію того, хто контролює.

Чи потрібно спочатку зібрати докази, щоб звернутися по допомогу?

Ні. Ви можете отримати консультацію та розповісти про погрози чи стеження з тим обсягом інформації, який маєте. Збирання технічних доказів має відбуватися лише за безпечних умов. За потреби юристи або правоохоронні органи пояснять допустимі способи подальшої фіксації.

Чи припиниться контроль після розриву стосунків?

Розрив може змінити ситуацію, але сам по собі не закриває доступ до пристроїв, сімейних акаунтів, даних про дітей чи житло. Якщо є погрози або попереднє насильство, зміни слід узгоджувати з індивідуальним планом безпеки й за потреби з професійною підтримкою.

Чи можна встановити психічний розлад у людини, яка стежить?

За описом контролюючої поведінки діагноз встановити неможливо. Насильницькі дії оцінюють за їхнім змістом, наслідками й контекстом; припущення про психічний стан кривдника не повинні підміняти оцінку безпеки та відповідальності за поведінку.

Пов’язані статті

Примусовий контроль: що це, системні ознаки та вплив на автономію — ширший психологічний механізм систематичного підпорядкування.

Домашнє насильство: форми, ознаки, наслідки та допомога в Україні — зв’язок цифрового контролю з іншими формами насильства.

Куди звернутися по допомогу при домашньому насильстві в Україні — українські служби та маршрути підтримки.

Партнер погрожує: що робити, якщо вас залякують, шантажують або погрожують нашкодити — оцінювання погроз у контексті стосунків.

Додаткові матеріали: Сталкінг: що це, ознаки переслідування та безпека · Як діяти, якщо вас переслідують: план безпеки та фіксація подій · План безпеки при домашньому насильстві: як підготуватися й діяти

Джерела

Atiénzar-Prieto, M., Baker, S., & Meyer, S. (2025). Young people's attitudes and perceptions of technology-facilitated coercive control: A scoping review. Aggression and Violent Behavior, 82, 102054. https://doi.org/10.1016/j.avb.2025.102054.

Департамент кіберполіції Національної поліції України. (2024, 9 грудня). Домашнє насильство з використанням інформаційних технологій. Куди звернутися по допомогу? Офіційне роз’яснення.

Federal Trade Commission. (2026). Stalkerware: What to know. Consumer Advice.

National Network to End Domestic Violence, Safety Net Project. (без дати). Technology Safety Plan: A Guide for Survivors and Advocates. https://www.techsafety.org/resources-survivors/technology-safety-plan.

National Network to End Domestic Violence, Safety Net Project. (2014). Cell Phone Location, Privacy and Intimate Partner Violence. https://www.techsafety.org/blog/2014/5/19/cell-phone-location-privacy-and-intimate-partner-violence.

Rogers, M. M., Fisher, C., Ali, P., Allmark, P., & Fontes, L. (2023). Technology-Facilitated Abuse in Intimate Relationships: A Scoping Review. Trauma, Violence, & Abuse, 24(4), 2210–2226. https://doi.org/10.1177/15248380221090218.

Україна. Верховна Рада. (2017). Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII (чинна редакція). Офіційний текст.

World Health Organization. (2014). Health care for women subjected to intimate partner violence or sexual violence: A clinical handbook. WHO/RHR/14.26.