top of page

Психологічна енкциклопедія

Що робити після сексуального насильства: медична допомога й підтримка

3 дні тому
Читати 11 хв

Оновлено: 3 дні тому

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 13 жовтня 2026 року · Редакційна політика


Сексуальне насильство може потребувати невідкладної медичної допомоги навіть тоді, коли зовнішніх ушкоджень немає. Перші години мають особливе значення для запобігання ВІЛ-інфекції, небажаній вагітності, лікування травм і документування можливих слідів насильства. Допомога залишається потрібною і доступною за змістом навіть через дні, місяці чи роки: стан здоров’я, психологічне благополуччя та безпеку можна підтримувати незалежно від того, коли сталася подія.


Якщо це сталося з вами, відповідальність за насильство лежить на людині, яка його вчинила. Ваші дії під час події, знерухомлення, мовчання, попередні стосунки, вживання алкоголю, відсутність опору чи затримка зі зверненням по допомогу не змінюють цієї відповідальності. Медична допомога не вимагає, щоб ви спершу змогли докладно розповісти все, що відбулося.


Найважливіше: що робити зараз


Якщо загроза триває, пріоритетом є ваша фізична безпека. За можливості перейдіть до місця, де кривдник не має доступу до вас, зверніться до людини, якій довіряєте, або попросіть екстрену допомогу. В Україні для швидкої медичної допомоги діє 103, для екстрених служб — 112, для поліції — 102. Якщо телефон чи місцеперебування контролюють, обирайте найбезпечніший доступний спосіб зв’язку, зокрема чужий пристрій або особисте звернення по допомогу.


За сильної кровотечі, втрати свідомості, тяжкого болю, утрудненого дихання, болю в грудях, травми голови або після стискання шиї потрібне невідкладне медичне оцінювання. Після тиску на шию небезпечні ускладнення можуть розвиватися навіть за відсутності помітних слідів. Не відкладайте медичну допомогу заради збору доказів або очікування рішення щодо заяви.


Якщо від події минуло менш ніж 72 години, негайно запитайте в медичному закладі про постконтактну профілактику ВІЛ. Її призначають за оцінкою ризику, починають якомога раніше і не пізніше 72 годин; рекомендована тривалість курсу — 28 днів. Центр громадського здоров’я України та ВООЗ підтверджують ці часові межі. Не очікуйте лабораторних результатів, якщо лікар вважає початок профілактики показаним.


Якщо є можливість вагітності, протягом перших п’яти діб слід якнайшвидше обговорити з лікарем або фармацевтом екстрену контрацепцію. Таблетовані методи діють краще за раннього застосування; конкретний вибір залежить від часу, здоров’я, лікарських взаємодій та доступності. За рекомендаціями ВООЗ, після сексуального насильства внутрішньоматковий засіб із міддю зазвичай не пропонують як екстрений метод, коли існує високий ризик інфекцій, що передаються статевим шляхом. Це питання потребує індивідуальної оцінки.


Навіть якщо минуло більше 72 годин або п’ять діб, звертайтеся по допомогу. Лікар може оцінити травми, інфекції, вагітність, стан після удушення, призначити лікування, наступні аналізи й підтримку. Зникнення можливості для одного профілактичного втручання не скасовує інших видів медичної допомоги.


Що вважають сексуальним насильством і чому згода має значення


Сексуальне насильство охоплює сексуальні дії, які відбуваються без вільної, конкретної та усвідомленої згоди людини, зокрема за фізичного примусу, погроз, залякування, зловживання владою, використання безпорадного стану або неможливості вільно висловити волю. Юридична кваліфікація залежить від обставин і чинного законодавства, проте потреба в допомозі визначається станом і потребами людини, а не тим, чи вже встановлено правову кваліфікацію події.


Згода на одні дії не поширюється автоматично на інші; її можна відкликати. Сон, непритомність, суттєве порушення здатності ухвалювати рішення чи сильний примус унеможливлюють вільну згоду. Нерухомість, завмирання або відсутність крику можуть бути реакцією нервової системи на загрозу. Окремо психологічний механізм добровільності пояснено в статті «Сексуальна згода: що це, як працює добровільність і коли згоди немає».


Куди звернутися по медичну допомогу


Найкоротший маршрут за нещодавнього насильства — найближче відділення екстреної медичної допомоги, приймальне відділення багатопрофільної лікарні або медичний заклад, який може організувати оцінювання ризику ВІЛ та профілактику. Скажіть реєстратору чи медичному працівникові, що вам потрібна невідкладна допомога після сексуального насильства і, якщо актуально, оцінка для постконтактної профілактики ВІЛ. Ви можете попросити розмову без сторонніх осіб.


Якщо ви не знаєте, де доступна профілактика ВІЛ, Центр громадського здоров’я надає посилання на карту закладів, які надають відповідні послуги. Не відкладайте звернення, намагаючись самостійно знайти ідеальний центр: медики можуть перенаправити вас до потрібної служби.


У межах Програми медичних гарантій визначені послуги в закладах, що мають відповідний договір із НСЗУ, надаються безоплатно за встановленими правилами; маршрут до спеціалістів і обсяг покриття залежать від виду допомоги. Офіційні пояснення доступні на сайті НСЗУ. За екстреного стану потрібне невідкладне звернення, а не очікування планового направлення.


Якщо вам важко говорити, можна показати медпрацівникові написане повідомлення: «Я пережила/пережив сексуальне насильство. Мені потрібен огляд, оцінка ризику ВІЛ, інфекцій, травм та допомога з безпекою. Поки що мені важко розповідати подробиці». Ви вправі попросити пояснення кожної процедури, перерву, підтримку перекладача чи доступний формат спілкування.


Яку саме допомогу можуть надати в лікарні


Огляд, лікування травм і оцінка небезпечних симптомів


Медичний працівник уточнює насамперед те, що потрібно для безпечного лікування: приблизний час події, можливі місця контакту, біль, кровотечу, травми, порушення пам’яті, вживання речовин, захворювання, ліки та алергії. Він оцінює фізичний стан і пояснює, які обстеження можуть бути корисними. Відсутність видимих ушкоджень не означає відсутності сексуального насильства і не є підставою відмовляти в допомозі.


Після ударів по голові, втрати свідомості чи підозри на введення речовин лікар оцінює ризик черепно-мозкової травми, інтоксикації та інших гострих ускладнень. Після стискання шиї особливо важливо повідомити про будь-яке утруднення ковтання, зміну голосу, задишку, головний біль, запаморочення й непритомність: ці ознаки вимагають термінового медичного оцінювання.


Постконтактна профілактика ВІЛ


Ризик передавання ВІЛ залежить від характеру контакту, контакту з біологічними рідинами, ушкоджень, можливого ВІЛ-статусу джерела та інших обставин. Лікар оцінює потребу в медикаментозній постконтактній профілактиці індивідуально. Відповідно до рекомендацій ВООЗ 2024 року й американських клінічних рекомендацій 2025 року, лікування починають якомога швидше в межах 72 годин і зазвичай проводять 28 днів. В Україні ЦГЗ підтверджує безоплатність такої профілактики в установах, що надають ВІЛ-послуги.


Для вибору препарату та контролю безпеки можуть знадобитися початкове тестування на ВІЛ, оцінка функції нирок і печінки, аналіз взаємодії з іншими ліками. Перший негативний тест не виключає інфікування внаслідок нещодавнього контакту, тому планують повторні тести. Негативний або невідомий статус кривдника, обставини контакту та доступна інформація розглядаються лікарем разом. Самостійно призначати собі антиретровірусні препарати не слід.


Інфекції, що передаються статевим шляхом, і вакцинація


Під час першого звернення можуть запропонувати аналізи на гонорею, хламідійну інфекцію, трихомоніаз, сифіліс, ВІЛ та вірусні гепатити залежно від статі, віку, характеру контакту й індивідуальних факторів ризику. Частину інфекцій ще не видно в аналізах одразу після контакту; тому повторне обстеження в погоджені строки є звичайною частиною нагляду.


Лікар може запропонувати профілактичне лікування певних бактеріальних інфекцій без очікування результатів, якщо очікувана користь переважає ризики. Питання вакцинації проти гепатиту B, а за віком і станом вакцинації — проти вірусу папіломи людини, вирішують окремо. За певних обставин можлива екстрена профілактика гепатиту B специфічним імуноглобуліном. Клінічні рекомендації CDC містять алгоритми обстеження, лікування й подальшого спостереження; вони є орієнтиром доказової медицини, а конкретні призначення в Україні робить лікар.


Екстрена контрацепція та ризик вагітності


Якщо вагітність фізіологічно можлива, медик оцінить строки й запропонує доступні методи екстреної контрацепції. Таблетки можуть застосовуватися до 120 годин після контакту, проте раннє застосування підвищує їхню ефективність. Екстрена контрацепція запобігає настанню вагітності і не перериває вагітність, яка вже настала. Потрібно повідомити лікаря про грудне вигодовування, інші препарати, блювання після прийому та значні медичні обставини, які впливають на вибір. Джерело: ВООЗ, «Emergency contraception».


Якщо термін для екстреної контрацепції вже минув, лікар допоможе визначити, коли зробити тест на вагітність і які існують варіанти подальшого медичного консультування. Людина має право обговорювати репродуктивні рішення без тиску та примусу.


Медичний огляд, добровільність і право зупинити процедуру


Чутливий до травми медичний підхід передбачає пояснення кожної дії, запит про згоду, можливість поставити запитання та зупинити огляд. Погодження на медичну допомогу саме по собі не означає згоди на всі додаткові процедури, фотофіксацію чи передачу особистої інформації. Права неповнолітніх і законні обов’язки фахівців щодо повідомлення компетентних органів мають спеціальне регулювання; про межі конфіденційності варто запитати до розкриття деталей.


Людина може просити, щоб медпрацівник пояснював дотик перед виконанням, щоб був присутній обраний нею супровід, якщо це допустимо і безпечно, а також щоб спілкування проходило в окремому приміщенні. Для людей з інвалідністю важливі доступність приміщення, альтернативні способи комунікації та підтримка самостійного прийняття рішень.


Клінічний посібник ВООЗ рекомендує зосереджувати первинну допомогу на емоційних і фізичних потребах, поточній безпеці та тривалій підтримці. Відповідь лікаря має зменшувати ризик повторного травмування під час обстеження.


Судово-медичне документування та можливі докази


Під час звернення можна запитати, чи має заклад можливість документувати ушкодження, описати знахідки та направити на спеціалізований огляд. Порядок судово-медичної експертизи, доступу до результатів та їхнього використання залежить від української процедури і конкретної ситуації. Якщо ви розглядаєте можливість звернення до правоохоронців, попросіть пояснити доступні варіанти та часові межі, не відкладаючи необхідного лікування.


На деяких видах доказів можуть залишатися біологічні сліди; час, миття, зміна одягу й інші обставини можуть впливати на їхню доступність. Проте вже прийнятий душ, змінений одяг, відсутність видимих травм чи пізнє звернення не позбавляють права на допомогу і не встановлюють, чи було насильство. Не варто відмовлятися від медичної допомоги лише тому, що ви боїтеся, що сліди вже зникли.


Якщо збереження речей, повідомлень або фото може створити додаткову небезпеку через контроль партнера, спільні пристрої чи геолокацію, передусім забезпечте безпеку. Спосіб документування доцільно обговорити з фахівцем або правником, який врахує загрозу повторного насильства. Ви не зобов’язані самостійно проводити розслідування.


Чи потрібно звертатися до поліції


Рішення про звернення дорослої людини до правоохоронних органів пов’язане з її безпекою, бажаннями, обставинами та правовими правилами. Медичне оцінювання термінових станів не слід відкладати до подання заяви. Водночас у певних ситуаціях, зокрема щодо дітей, можуть діяти обов’язки повідомлення, а лікар повинен пояснити, які дані та кому він зобов’язаний передавати. Обіцянки абсолютної конфіденційності без перевірки законних винятків були б неточними.


Якщо ви вирішили отримати правову консультацію, урядовий контактний центр 1547 наводить номер системи безоплатної правничої допомоги 0 800 213 103. Консультація допоможе з’ясувати права, безпечні способи подання заяви та порядок експертизи відповідно до вашої ситуації. За безпосередньої загрози життю звертайтеся до екстрених служб.


Психологічні реакції в перші години та дні


Після сексуального насильства можуть виникати страх, сором, гнів, оніміння, недовіра, відчуття нереальності, плач, збудження, порушення сну, небажані спогади, труднощі концентрації або, навпаки, незвичний спокій. Реакції різняться; жодна окрема емоція, поведінка чи пам’ять не є тестом на правдивість досвіду. Завмирання та фрагментарні спогади під час загрози можуть бути зрозумілими стресовими реакціями, але їхній перебіг індивідуальний.


Найкориснішою ранньою підтримкою часто є людина, яка слухає без допиту, визнає потреби постраждалої особи й допомагає з конкретними рішеннями. ВООЗ описує підхід першої підтримки: уважно вислухати, запитати про потреби, підтвердити право на допомогу, обговорити безпеку та сприяти доступу до служб. Клінічні рекомендації ВООЗ і навчальна програма ВООЗ передбачають саме таку, чутливу до травми допомогу.


Психологічна допомога може бути потрібна відразу або пізніше. Добре, коли фахівець працює з пережитим сексуальним насильством, поважає межі та оцінює поточну безпеку. Людину не потрібно примушувати докладно повторювати подію, щоб «швидше її пережити». Наявність гострої реакції після травматичної події сама по собі ще не означає психіатричного діагнозу.


Якщо насильство вчинила близька людина або є ризик повторення


Коли кривдник має доступ до житла, грошей, дітей, транспорту, телефона чи облікових записів, безпека потребує індивідуального планування. Пряме звинувачення, повідомлення про звернення по допомогу або спроба негайно піти можуть підвищити ризик ескалації у конкретних обставинах. Безпечні кроки варто обговорювати з консультантом спеціалізованої служби, враховуючи можливий контроль зв’язку і пересування.


Попросіть людину, якій довіряєте, про конкретну допомогу: супровід до лікарні, можливість тимчасово побути в безпечному місці, догляд за дітьми чи допомогу в організації контакту зі службою. Обирайте формат повідомлень, який не стане доступним кривдникові. Якщо є ризик цифрового стеження, краще користуватися пристроєм, до якого він не має доступу, коли це можливо й безпечно.


Особливі потреби дітей і підлітків


Коли насильство пережила дитина, першочергове завдання дорослого, який може її захистити, — забезпечити безпеку, своєчасну медичну допомогу та контакт із фахівцями із захисту дітей. Варто спокійно вислухати те, що дитина повідомляє сама, подякувати за довіру, пояснити, що відповідальність за насильство несе кривдник, та уникати навідних запитань і повторних детальних розпитувань. Інтерв’ю та медичний огляд мають проводити спеціально підготовлені фахівці.


Часові межі профілактики ВІЛ та екстреної контрацепції можуть бути релевантними і для підлітків; вибір втручань залежить від віку, розвитку, ризику та клінічної ситуації. ВООЗ також підкреслює потребу забезпечити приватність, доступність, ураховувати волю дитини відповідно до її віку та пояснювати законні межі конфіденційності. Джерело: WHO, Responding to children and adolescents who have been sexually abused.


Якщо ймовірний кривдник належить до родини або кола догляду, організацію допомоги варто будувати так, щоб дитина не опинилася повторно в небезпечному середовищі. Доцільно залучати службу у справах дітей і відповідні служби захисту за безпечним порядком, а не вимагати від дитини самостійно доводити те, що відбулося.


Якщо минуло багато часу


Через тижні, місяці або роки після сексуального насильства можна звернутися по медичну, психологічну та правничу допомогу. Деякі гострі профілактичні втручання вже матимуть інші часові рамки, але залишаються питання болю, сексуального здоров’я, хронічних симптомів, сну, тривоги, уникання, стосунків і почуття безпеки. Лікар може оцінити потребу у тестуванні на інфекції, лікуванні травм, консультаціях гінеколога, уролога або іншого спеціаліста.


Повернення до професійної підтримки після тривалої перерви є звичайним маршрутом. Людина може розповісти лише ту частину історії, яка потрібна для поточного звернення; спосіб і темп обговорення визначаються її потребами та процедурою конкретної служби.


Де отримати допомогу в Україні


Для безпосередньої загрози чи невідкладної медичної потреби: 112, 103 або 102 залежно від ситуації. Для інформації про служби протидії насильству, соціальну підтримку та маршрути захисту діє державна лінія 1547. Для консультацій щодо домашнього й гендерно зумовленого насильства доступна національна гаряча лінія 116 123 з мобільного або 0 800 500 335; ці контакти наведені на офіційному сайті патрульної поліції.


Правничі питання можна обговорити через 0 800 213 103, офіційний телефон системи безоплатної правничої допомоги, який вказує урядовий контактний центр. Центри допомоги врятованим можуть допомогти з маршрутом до психологічних, соціальних і правових послуг, зокрема постраждалим від насильства, пов’язаного з війною. Перед відвідуванням конкретного центру варто перевірити його чинну адресу й режим роботи.


Спеціалізована підтримка може включати кризове консультування, супровід до медиків, допомогу з тимчасовим розміщенням, правову консультацію та психотерапевтичне лікування за потреби. Оберіть той спосіб зв’язку, який є для вас найбезпечнішим; у разі стеження за телефоном залишені дзвінки або історія браузера можуть стати додатковим ризиком.


План подальшого медичного спостереження


Після першого огляду попросіть письмово або в безпечний для вас спосіб пояснити, які ліки призначено, які побічні дії потребують уваги, коли слід прийти повторно, де отримати результати аналізів і як зв’язатися з медичним закладом. Якщо призначена профілактика ВІЛ, важливі безперервний 28-денний курс, консультація щодо переносимості та подальше тестування.


Залежно від проведених аналізів та призначеного лікування лікар може запропонувати ранню перевірку результатів упродовж тижня, повторні тести на окремі інфекції через один-два тижні, повторні серологічні дослідження на сифіліс та ВІЛ у наступні місяці і завершення вакцинації. Конкретні строки визначаються типом тесту та клінічною ситуацією; їх наводять клінічні настанови CDC і рекомендації з постконтактної профілактики.


Якщо виникли гарячка, наростання болю, незвична кровотеча, біль у животі, неврологічні симптоми чи інші нові тривожні прояви, зверніться по медичну допомогу раніше призначеної дати.


Часті запитання


Чи можна звертатися до лікаря без видимих травм?


Так. Відсутність синців, кровотечі або болю не виключає насильства, вагітності чи ризику інфекцій. Медичний огляд та профілактичне консультування мають сенс незалежно від помітних ушкоджень.


Я вже прийняла душ і змінила одяг. Чи є сенс звертатися?


Так. Лікування травм, профілактика ВІЛ, екстрена контрацепція, тестування, вакцинація й психологічна підтримка не зникають через миття або зміну одягу. Лікар пояснить, яке документування ще можливе.


Минуло понад 72 години. Чи запізно?


Для звичайного початку постконтактної профілактики ВІЛ після ймовірного зараження цей поріг є критичним, однак інші медичні потреби зберігаються. Якщо є ризик вагітності, протягом п’яти діб ще можуть існувати варіанти екстреної контрацепції. Допомогу варто отримати в будь-який момент.


Чи потрібно спочатку йти в поліцію?


За гострої медичної потреби необхідно звертатися по медичну допомогу без затримки. Якщо є правові питання щодо заяви чи експертизи, їх можна уточнити у правника. Для дітей та окремих обставин існують спеціальні обов’язки повідомлення і захисту.


Чи може постраждалий чоловік отримати ту саму допомогу?


Так, медичні та психологічні потреби постраждалих чоловіків заслуговують на таке саме серйозне ставлення. Зміст обстежень залежить від характеру контакту, травм, можливості передавання інфекцій та індивідуальних обставин. Допомога також має бути доступною небінарним і трансгендерним людям із повагою до їхньої гідності та фізіологічних потреб.


Як допомогти близькій людині, яка розповіла про насильство?


Спитайте, що їй потрібно зараз. Запропонуйте супровід до лікаря або допомогу з пошуком безпечного контакту, не вимагаючи подробиць і не приймаючи за неї рішення про звернення до поліції чи стосунки з кривдником. Якщо існує негайна загроза життю або йдеться про дитину, організуйте відповідний екстрений захист.


Пов’язані статті


Сексуальна згода: що це, як працює добровільність і коли згоди немає — як визначають добровільність сексуальних дій і чому мовчання не дорівнює згоді.


Сексуальне здоров’я: що це, благополуччя, безпека і коли потрібна допомога — тривала підтримка фізичного, сексуального й психологічного здоров’я.


Сексуальні межі: як їх розуміти, висловлювати і поважати — як повага до меж пов’язана з безпекою та автономією.




Джерела


Centers for Disease Control and Prevention. (2021). Sexual Assault and Abuse and STIs — Adolescents and Adults. Клінічне ведення інфекцій після сексуального насильства.


Centers for Disease Control and Prevention. (2025). Antiretroviral Postexposure Prophylaxis After Sexual, Injection Drug Use, or Other Nonoccupational Exposure to HIV. Оновлені рекомендації щодо профілактики ВІЛ.


Всесвітня організація охорони здоров’я. (2013). Responding to intimate partner violence and sexual violence against women: WHO clinical and policy guidelines.


Всесвітня організація охорони здоров’я. (2014). Health care for women subjected to intimate partner violence or sexual violence: a clinical handbook.


Всесвітня організація охорони здоров’я. (2017). Responding to children and adolescents who have been sexually abused: WHO clinical guidelines.


Всесвітня організація охорони здоров’я. (2019). Caring for women subjected to violence: a WHO curriculum for training health-care providers.


Всесвітня організація охорони здоров’я. (2021). Emergency contraception.


Всесвітня організація охорони здоров’я. (2024). Guidelines for HIV post-exposure prophylaxis.


Національна служба здоров’я України. (2026). З чого почати, якщо потрібна медична допомога?.


Патрульна поліція України. Протидія домашньому насильству. Контакти екстрених і спеціалізованих служб.



Урядовий контактний центр. Центри допомоги врятованим.


Центр громадського здоров’я МОЗ України. Постконтактна профілактика.


 
 
bottom of page