Безпека постраждалої людини під час судового процесу: психологічні потреби

3 дні тому

Читати 11 хв

Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 14 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Безпека постраждалої людини під час судового процесу охоплює захист від погроз і повторного насильства, можливість брати участь у розгляді справи без зайвого психологічного навантаження, повагу до гідності, приватності й автономії, доступ до зрозумілої правової інформації та підтримки. Для людини, яка пережила насильство, суд може стати способом захистити права, але сама участь у провадженні іноді супроводжується страхом зустрічі з кривдником, невизначеністю, повторним пригадуванням травматичних подій та соціально-економічними ризиками.

Стаття стосується насамперед кримінальних проваджень щодо міжособистісного, домашнього й сексуального насильства. Для цивільних, адміністративних та сімейних справ процедури й коло прав відрізняються. Якщо загроза безпосередня, пріоритетом є екстрена допомога за номером 102 або 112 та медична допомога за потреби.

Що означає безпека під час судового процесу

Фізичний вимір охоплює захист у дорозі, в приміщенні суду, під час очікування та після засідання. Інформаційний — захист адреси проживання, контактів, даних про дітей, місця роботи й обставин приватного життя. Психологічний — можливість розуміти перебіг процесу, ставити запитання, мати підтримку, повідомляти про перевантаження та брати участь у процесуальних діях у спосіб, передбачений законом. Соціальний — збереження доступу до житла, доходу, догляду за дітьми, медичних і соціальних послуг.

Стаття 56 Стамбульської конвенції передбачає захист потерпілих на різних етапах розслідування й судового провадження: запобігання залякуванню та повторній віктимізації, інформування, підтримку, повагу до приватності, уникнення контакту з кривдником у суді, де це можливо, та використання відповідних технологій для свідчень за умов національного законодавства. Реалізація конкретного заходу залежить від українських процесуальних норм і рішення уповноваженого органу.

Безпека потребує оцінювання конкретних обставин. Наявність психологічного стресу сама по собі не доводить небезпеку нападу, а відсутність помітного страху не виключає переслідування чи ризику помсти. Важливо враховувати історію погроз, доступ кривдника до постраждалої особи, спільних дітей і житла, цифровий контроль, економічну залежність та вже встановлені заходи захисту.

Чому судовий процес буває психологічно складним

Судова процедура передбачає дослідження фактів, доказів і реалізацію процесуальних прав сторін. Людині, яка пережила насильство, іноді складно перебувати в одному приміщенні з обвинуваченим, слухати заперечення щодо власних свідчень, повторно описувати деталі події або чекати рішення протягом тривалого часу.

Повторна розповідь про травматичну подію в різних установах, недоречні оцінні запитання, зневажливе ставлення, розголошення приватних даних та інституційна байдужість можуть погіршувати самопочуття. Посібник Управління ООН з наркотиків і злочинності про прокурорське реагування на насильство щодо жінок і дівчат висвітлює потребу в чутливому, послідовному та поважному ставленні до постраждалих у системі правосуддя.

Вплив судових дій залежить від контексту, попереднього досвіду, форми насильства, доступу до підтримки й організації процесу. Наукові дані про зв’язок конкретних судових процедур із довгостроковими психологічними наслідками мають обмеження. Висновки щодо ефективності окремих заходів потребують відокремлення від нормативного права людини на гідність і безпеку.

Основні психологічні потреби постраждалої людини

Передбачуваність і зрозуміла інформація

Людині важливо знати, де і коли відбудеться засідання, хто братиме участь, які запитання можуть ставити, які документи доречно мати, що означає перерва, відкладення чи зміна порядку розгляду. Пояснення необхідно давати звичайною мовою з можливістю перепитати. Особливо важлива різниця між можливістю подати клопотання, його розглядом і рішенням суду: саме подання ще не гарантує задоволення.

Фізична й цифрова захищеність

Страх зустрічі з кривдником, переслідування після засідання, контроль геолокації чи доступ до листування можуть обмежувати здатність брати участь у справі. План безпеки має враховувати телефон, спільні акаунти, адресу, транспорт, дітей, фінансову залежність і ризик виявлення звернень по допомогу. Дії, що змінюють налаштування пристрою, іноді стають помітними кривдникові.

Повага до автономії та право на голос

Людина потребує можливості описати власні потреби, отримати відповідь на запитання, обрати доступний спосіб комунікації та брати участь у вирішенні питань, які закон залишає її вибору. Підтримка не має перетворюватися на примушування до заяв, публічних виступів, примирення, розголошення подробиць чи відмови від прав.

Підтримка без нав’язування емоційної реакції

Постраждала людина може плакати, говорити спокійно, відчувати напруження, плутатися в послідовності подій або просити перерву. Емоційна виразність сама собою не доводить і не спростовує достовірність конкретних показань. Психолог не повинен навчати людину «правильно свідчити», підміняти спогади або формувати бажану версію обставин. Його завдання — підтримувати саморегуляцію, орієнтацію та здатність повідомити власний досвід.

Доступність і життєві обставини

Потреби можуть стосуватися перекладача, жестової мови, доступності входу, особливостей слуху й зору, когнітивних труднощів, вагітності, стану здоров’я, догляду за дітьми й економічних перешкод. Складнощі з транспортом або присутністю на засіданні не можна автоматично пояснювати байдужістю до справи. Доступні процесуальні пристосування потрібно з’ясовувати завчасно.

Права потерпілої людини за законодавством України

У повсякденному мовленні слово «постраждала» ширше за процесуальний статус «потерпілий». Статті 55–57 Кримінального процесуального кодексу України визначають виникнення прав потерпілого, його права та обов’язки. Серед прав — отримувати інформацію про свої процесуальні можливості, мати представника, подавати докази й клопотання, отримувати інформацію про час і місце розгляду, брати участь у судовому провадженні та оскаржувати рішення у встановленому порядку.

Потерпілий має також обов’язки, зокрема прибувати за викликом або завчасно повідомляти про неможливість прибуття й причини. Якщо стан здоров’я чи загроза контакту перешкоджають участі, слід своєчасно обговорити з представником звернення до суду, документи й процесуально допустимий спосіб участі.

Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» встановлює заходи захисту життя, здоров’я, житла й майна учасників кримінального провадження за наявності передбачених підстав. Заходи можуть передбачати охорону особи, житла, захист інформації та інші механізми. Вони не призначаються автоматично кожному потерпілому: необхідна передбачена законом процедура оцінювання підстав і ухвалення рішення.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає права постраждалих, систему допомоги та захисні механізми. Терміновий заборонний і обмежувальний приписи мають власні правові підстави, строки та порядок застосування. Судове провадження не скасовує потреби стежити за чинністю і виконанням відповідних заходів.

Як зменшити небажані контакти з кривдником у суді

Питання безпечної організації прибуття, очікування, виходу з будівлі та можливості дистанційної участі варто порушити з адвокатом, прокурором або судом завчасно. За відповідних обставин можна просити про організаційні заходи, що зменшують непотрібний контакт, і законний спосіб участі. Можливості конкретної будівлі й повноваження працівників різняться, тому домовленості слід уточнювати.

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає дистанційне судове провадження за визначених умов, зокрема через відеоконференцію. Це питання вирішує суд відповідно до процесуальних критеріїв, а не постраждала людина одноосібно. Потрібно розрізняти дистанційну участь, спеціальні способи допиту та організаційне уникнення контакту в коридорі: відповідні процедури мають окремі умови.

Якщо існує ризик залякування в коридорі, варто завчасно повідомити про конкретні погрози й обставини. Людина може обговорити з представником відповідне клопотання, порядок прибуття, виходу та контактну особу в суді. Домовлятися з кривдником про особисту зустріч заради «спокійного з’ясування обставин» немає потреби.

Запитання в суді, пам’ять і повторне пригадування подій

Судове дослідження доказів має забезпечувати законні процесуальні права всіх сторін. Постраждалій людині корисно з’ясувати з юридичним представником, хто ставить запитання, як повідомити про незрозумілу форму запитання, коли просити перерву та як заявити про погіршення самопочуття.

Стрес, сором, страх та індивідуальні особливості пам’яті можуть впливати на те, як людина згадує й описує подію. Відповідь «не пам’ятаю» може відображати реальний стан пам’яті; точність важливіша за припущення. Водночас жоден окремий психологічний прояв не дозволяє встановити факт насильства, достовірність усіх деталей чи намір іншої особи. Оцінка доказів є завданням суду, клінічне оцінювання — окремим професійним процесом.

Особливо важливо уникати стереотипів про «правильний опір» сексуальному насильству, затримку із заявою, попередні стосунки чи поведінку постраждалої особи. Згода й свобода волевиявлення оцінюються з огляду на конкретні обставини. Реакції завмирання докладніше пояснює наша стаття «Завмирання та відсутність опору під час насильства: реакції загрози».

Повторна та вторинна віктимізація в судовому контексті

Повторна віктимізація в контексті безпеки стосується нового насильницького посягання, погроз або примусового впливу. Вторинна віктимізація — додаткової шкоди внаслідок зневажливих чи неналежних реакцій установ та оточення. Вони мають різні механізми й потребують різних дій.

Ризик повторних погроз потребує фактичного оцінювання небезпеки і, за підстав, захисних заходів. Для зменшення інституційної шкоди важливі зрозумілі пояснення, поважна комунікація, належний захист приватності та уникнення невиправданих повторних розпитувань.

Дослідження вторинної віктимізації в установах мають різний дизайн: інтерв’ю, спостереження, опитування й огляди. Висновки про причинний вплив конкретних судових процедур на психічне здоров’я залишаються обмеженими. Право на гідне ставлення існує незалежно від того, чи оцінювалася кожна організаційна практика в рандомізованому дослідженні.

Безпечний маршрут: до, під час та після засідання

Перед засіданням

З’ясуйте офіційну дату, місце й форму участі. Якщо існують погрози чи інші ризики, повідомте через безпечний канал уповноваженій особі та обговоріть можливість звернення. План може охоплювати транспорт, супровід, запасний варіант повернення, можливість очікувати без контакту з кривдником, догляд за дітьми, необхідні ліки, документи й зв’язок.

Якщо кривдник контролює телефон, пошту, геолокацію чи спільний сімейний обліковий запис, повідомлення про засідання або пошук правничої допомоги може стати йому відомим. Перед зміною паролів, видаленням листування чи перенесенням файлів потрібно оцінити ризик виявлення таких дій. Безпечніший канал зв’язку може допомогти обрати спеціаліст із захисту постраждалих.

У приміщенні суду

Варто знати, до кого звернутися, якщо інша сторона наближається, погрожує, переслідує або примушує до розмови. Повідомляйте про події працівникам судової охорони чи поліції; за можливості залучайте представника. Якщо спосіб участі або стан здоров’я спричиняють гостре перевантаження, можна повідомити суду про обставини й просити розглянути перерву чи інший належний захід.

Декому допомагають прості прийоми зниження напруження: мати воду, помічати опору під ногами, повертати увагу до навколишнього середовища, домовитися про людину для контакту після засідання. Вони можуть полегшити стрес, але не усувають зовнішню загрозу й не замінюють правового захисту.

Після засідання

Перевірте, чи з’явилися нові контакти або погрози, чи змінилися обставини щодо дітей, транспорту та безпечного місця перебування, чи потрібне наступне правниче або медичне звернення. Важливу інформацію про перебіг справи слід зберігати способом, який не збільшує ризик. Потреба у відпочинку й підтримці після важкої процесуальної події є зрозумілою.

Якщо рішення суду розчаровує, юридичні перспективи подальших дій варто з’ясовувати з правником з урахуванням строків оскарження. Психологічна підтримка має враховувати переживання людини, не нав’язуючи їй очікуваної емоційної реакції.

Якщо кривдник погрожує через судову справу

Погрози можуть надходити безпосередньо, через інших людей, соціальні мережі, спільних дітей, майно або фінансові вимоги. Відсутність прямого контакту не завжди усуває загрозу. Повідомляйте компетентним органам фактичні обставини: хто, коли і як контактував, що було сказано чи зроблено, чи порушено чинні обмеження, чи є свідки або матеріальні сліди. Спосіб передачі відомостей потрібно обирати безпечно.

Не потрібно самостійно перевіряти наміри кривдника, провокувати додаткові повідомлення чи зустрічатися для з’ясування ситуації. Документування погроз та передавання матеріалів мають здійснюватися способом, що не підвищує ризик для людини.

Для аналізу ризиків без механічного прогнозування небезпеки корисна стаття «Оцінювання небезпеки при домашньому насильстві: ознаки та межі прогнозу». Персональний план дій розглядається в матеріалі «План безпеки при домашньому насильстві: як підготуватися й діяти».

Дитина під час судового провадження

Дитині, яка пережила насильство або була його свідком, потрібні віково відповідні пояснення, безпека, участь належних дорослих і фахівців, підтримка без навідних запитань та захист від примушування до повторного опису подій. Потрібно з’ясувати, який спеціальний порядок допиту чи участі застосовується, хто має бути присутнім і як уникнути непотрібного повторення розпитувань.

Настанови ВООЗ щодо реагування на сексуальне насильство стосовно дітей і підлітків наголошують на безпеці, увазі до потреб дитини, конфіденційності в межах закону та зменшенні додаткового стресу. Це клінічні настанови, а конкретні українські судові процедури визначаються процесуальним законодавством.

Батькам або безпечним дорослим варто пояснювати дитині, що вона може сказати, якщо не розуміє запитання, втомилася чи потребує допомоги, і не обіцяти певного судового результату. Не слід репетирувати «правильні» відповіді, проводити домашній допит або просити підтвердити конкретну версію. Якщо підозрюваний належить до сім’ї, представництво й контакт вимагають оцінки конфлікту інтересів та безпеки.

Сексуальне насильство та захист приватності

Постраждалі після сексуального насильства можуть особливо боятися розголошення інтимних подробиць, оцінювання минулих стосунків, повторного перегляду матеріалів або контакту з обвинуваченим. Рішення про закритий розгляд, обмеження доступу до інформації чи спеціальний спосіб допиту приймається відповідно до закону. Загальна вимога поваги до приватності сама собою не робить кожну справу повністю закритою.

КПК України регулює гласність судового розгляду та передбачає визначені законом винятки. Особливості доказування, згоди, допиту й захисту даних необхідно обговорювати з фаховим представником. Медична допомога після сексуального насильства може бути потрібною незалежно від того, чи розпочато кримінальне провадження.

Роль адвоката, психолога, прокурора та служб безпеки

Адвокат або уповноважений представник пояснює процесуальні права, можливі клопотання, строки та обмеження. Прокурор діє в межах функцій кримінального провадження. Суд ухвалює процесуальні рішення. Працівники судової охорони й поліції реагують на загрози в межах компетенції. Психолог допомагає визначати потреби та підтримувати психічний стан, зберігаючи межі своєї професії.

Міжвідомча взаємодія потрібна, щоб людина знала, хто відповідає за наступний крок, і не мусила без необхідності повторно розповідати ту саму делікатну інформацію багатьом установам. Передавання персональних відомостей має відбуватися за законними підставами із поясненням мети та меж конфіденційності. Абсолютна таємниця звернення не може гарантуватися в усіх ситуаціях.

Клінічний посібник ВООЗ щодо допомоги жінкам, які пережили партнерське або сексуальне насильство виокремлює емоційні потреби, фізичне здоров’я, поточну безпеку й довгострокову підтримку. Це медичний стандарт першої допомоги, який корисний для міжвідомчої підтримки, але не замінює судових процесуальних правил.

Психологічна допомога до та після свідчень

Підтримка може починатися із запитань про сон, стан здоров’я, відчуття небезпеки, конкретні страхи щодо засідання, наявність людини для контакту, дітей, роботу, транспорт і можливість безпечно говорити. Далі узгоджують план зв’язку, доступні способи зменшення напруження та обставини, за яких потрібна медична або кризова допомога.

Завдання психолога — зменшувати дистрес і підтримувати автономію. Якщо є виражені тривалі симптоми, порушення повсякденного функціонування або інші скарги, доцільне окреме клінічне оцінювання. Психічний стан людини не повинен автоматично тлумачитися як доказ або спростування конкретної події насильства.

Ширший опис впливу насильства на повсякденне життя подано в матеріалі «Психологічні наслідки насильства: емоції, здоров’я та повсякденне життя». Судові психологічні потреби включають також організаційний, правовий і безпековий виміри.

Де отримати правничу та кризову допомогу в Україні

З питань представництва, підготовки заяв і клопотань та умов отримання державної правничої допомоги можна звернутися до системи безоплатної правничої допомоги. Категорії людей, які мають право на різні її види, визначаються законом; умови потрібно уточнювати під час звернення.

У випадках домашнього насильства та інших форм насильства можна звернутися до урядової гарячої лінії 1547. Вона приймає звернення щодо протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, насильству щодо дітей і торгівлі людьми. Якщо телефон або акаунт контролюється кривдником, важливо обрати безпечніший спосіб контакту.

За безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я телефонуйте 102 або 112. Якщо є травми, симптоми після стискання шиї, порушення свідомості або інша невідкладна медична проблема, потрібна термінова медична оцінка. Судове засідання не повинно відкладати захист життя та здоров’я.

Межі наукових доказів і оцінка якості підтримки

Правові стандарти визначають напрями захисту: запобігання залякуванню, приватність, інформування, доступність та підтримку. Психологічні й соціальні дослідження підтверджують значення реакції установ для досвіду постраждалих, однак недостатньо підстав стверджувати, що один універсальний спосіб допиту чи техніка саморегуляції гарантовано усуває психічні наслідки насильства.

Ознаками якісної підтримки можуть бути своєчасне інформування, реальна можливість повідомити про загрозу, доступ до представництва, дотримання приватності, зменшення непотрібних контактів і наявність шляхів отримання допомоги. Юридична результативність справи — окреме питання. Результат провадження не дає повної відповіді про якість психологічної підтримки людини.

Поширені запитання

Чи зобов’язана постраждала людина особисто зустрічатися з обвинуваченим?

Обов’язки явки й участі визначаються процесуальним статусом, викликами та рішеннями суду. Можливість відеоконференції й інших заходів розглядається за законом. Якщо існує небезпека контакту, завчасно повідомте про неї представника та компетентний орган.

Чи дозволено прийти на засідання з близькою людиною?

Можливість перебування в залі залежить від відкритості засідання, процесуального статусу, порядку суду та інших законних обмежень. Це варто уточнити завчасно. Підтримка близької людини може бути важливою до і після засідання.

Що робити, якщо під час допиту стає дуже важко?

Повідомте суду або представнику про свій стан і попросіть розглянути перерву чи інший допустимий захід. Якщо виникають гострі медичні симптоми, потрібна медична допомога. Певне рішення суду або тривалість перерви наперед не гарантуються.

Чи означає спокійна поведінка, що людина не постраждала?

Ні. Зовнішня стриманість і сильні емоції трапляються за різних обставин. Факт насильства встановлюється за сукупністю доказів, а психологічне оцінювання не зводиться до сліз, виразу обличчя чи манери мовлення.

Якщо кривдник погрожує забрати дітей або позбавити житла, чи варто йти на примирення?

Погрози щодо дітей, житла й коштів потребують окремого правового та безпекового оцінювання. Рішення щодо заяв і угод варто ухвалювати після незалежної консультації, без примушування. Допустимість відповідних процесуальних рішень залежить від законодавства і конкретної справи.

Чи може психолог підтвердити в суді, що насильство точно відбулося?

Психолог може оцінювати психологічний стан та потреби людини в межах своєї кваліфікації. Діагноз або опис реакцій сам собою не доводить конкретні обставини злочину. Судово-психологічна експертиза належить до окремої спеціалізованої процедури.

Чи можна просити захистити персональні дані?

Так, можна порушувати питання приватності й захисту даних, зазначаючи конкретні ризики для адреси, дітей, місця роботи та контактів. Обсяг заходів визначається законом і рішенням компетентного органу; абсолютна таємниця усіх відомостей у судовій справі не гарантується.

Що робити, якщо засідання відклали?

Уточніть дату офіційним шляхом, узгодьте з представником подальші дії та перевірте, чи актуальні домовленості щодо безпеки й допомоги. За необхідності може бути корисна повторна правнича або психологічна консультація.