Як знайти прихисток після домашнього насильства в Україні

3 дні тому

Читати 12 хв

Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 14 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Знайти прихисток після домашнього насильства в Україні можна через поліцію, державну лінію 1547, місцеві соціальні служби та спеціалізовані служби підтримки постраждалих. Найважливіше — повідомити, що вам потрібне саме безпечне тимчасове місце проживання, з’ясувати можливість розміщення сьогодні та домовитися про безпечний спосіб прибуття. Адреси спеціалізованих притулків можуть бути закритими задля захисту мешканців. Наявність вільних місць і порядок приймання слід уточнювати безпосередньо у відповідальної служби.

Якщо насильство відбувається зараз або є безпосередня загроза життю чи здоров’ю, телефонуйте 102 або 112, якщо це можна зробити безпечно. Повідомте місцеперебування, наявність дітей, травм і потребу в негайному захисті та безпечному розміщенні. Для пошуку служб після усунення безпосередньої загрози телефонуйте 1547. Номери й їхнє призначення підтверджує Патрульна поліція України. Коли кривдник контролює пристрій або дзвінки, оберіть інший доступний безпечний канал зв’язку чи попросіть відповідного фахівця зробити звернення разом із вами.

Що таке прихисток для постраждалих від домашнього насильства

Прихисток у повсякденній мові — це безпечне місце, де людина може тимчасово перебувати після насильства. В українській системі допомоги використовуються конкретні назви: «притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі», «кризова кімната», інші спеціалізовані служби підтримки, а також доступні в громаді соціальні послуги й варіанти тимчасового проживання. Їхні функції, строки та порядок допуску різняться. Правові засади визначають Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» і постанова Кабінету Міністрів України № 655 про притулки.

Притулок може забезпечувати тимчасове безпечне проживання, первинне оцінювання потреб, сприяння в отриманні медичної, психологічної, соціальної та правничої допомоги, підтримку в пошуку подальшого житла. Це не означає однаковий перелік послуг у кожному закладі. Конкретний набір залежить від його статусу, ресурсів і потреб постраждалої людини. Питання захисту, доступності та безпечного переведення між службами потрібно вирішувати індивідуально.

Кризова кімната зазвичай призначена для першочергового короткочасного розміщення, коли людині небезпечно залишатися вдома й потрібен час для оцінювання ситуації. Притулок розрахований на організованіше тимчасове проживання з супроводом. Готель, орендована квартира, житло знайомих або загальний центр для внутрішньо переміщених осіб можуть стати альтернативами, але їхню безпеку, доступність, вартість і здатність захистити адресу від кривдника потрібно оцінювати окремо.

Куди звернутися, щоб знайти місце сьогодні

102 або 112 — якщо є поточна небезпека

Якщо кривдник погрожує, застосовує силу, переслідує вас, не дозволяє вийти, погрожує дітям чи має доступ до зброї, пріоритетом є виклик екстрених служб. Скажіть: «Я зазнаю домашнього насильства. Мені потрібен захист і безпечне місце для ночівлі. Зі мною [кількість] дітей. Моя адреса зараз — …». За наявності травм попросіть медичну допомогу. Поліція може реагувати на подію та сприяти зв’язку з відповідними службами, але сам виклик не гарантує негайного надання конкретного місця в певному закладі. Офіційна інформація поліції про 102 і 112 підтверджує екстрені номери.

1547 — державна лінія з питань домашнього насильства

Зателефонуйте 1547 і прямо сформулюйте мету: «Потрібне безпечне тимчасове проживання після домашнього насильства. Підкажіть, яка служба в моїй або сусідній громаді може прийняти мене та як отримати направлення». Уточніть, чи можна розміститися разом із дітьми, чи потрібен транспорт, чи пристосоване приміщення до ваших потреб і що робити, коли місць немає. Державний Урядовий контактний центр визначає 1547 як лінію з питань домашнього насильства й торгівлі людьми; Патрульна поліція зазначає її цілодобову безкоштовну роботу.

Оператор може зорієнтувати щодо компетентних служб та порядку звернення. Якщо він не може перевірити наявність місця безпосередньо, попросіть конкретний контакт відповідального органу та наступну дію. У загрозливій ситуації не відкладайте екстрений виклик заради тривалого пошуку адрес.

116 123 або 0 800 500 335 — консультація та спрямування

Національна лінія з питань запобігання домашньому насильству допомагає отримати психологічні, правові та соціальні роз’яснення, обговорити безпечний варіант звернення та пошук спеціалізованої підтримки. За інформацією Патрульної поліції України, вона працює цілодобово. Під час дзвінка одразу уточнюйте, чи може консультант допомогти знайти місцеву службу розміщення або надати її перевірений контакт.

Соціальні служби громади

Звернутися можна до структурного підрозділу соціального захисту громади, центру надання соціальних послуг, відповідального соціального працівника чи мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. Їх можна знайти через орган місцевого самоврядування або за сприяння 1547. Головне — описати потребу в захищеному розміщенні, а також повідомити про дітей, інвалідність, медичні потреби, відсутність документів або безпечного транспорту.

Місцева служба може з’ясувати можливість направлення до спеціалізованого притулку або організувати інший безпечний маршрут допомоги. Якщо вам повідомили, що місць немає, попросіть перевірити сусідні громади, інші доступні спеціалізовані служби та варіант невідкладної соціальної підтримки. Не варто їхати до випадково знайденої в інтернеті адреси притулку без узгодження приймання.

Як відбувається влаштування до спеціалізованого притулку

Типове положення, затверджене постановою № 655, передбачає процедури направлення та влаштування до притулку. У редакції, чинній у 2026 році, підставами для влаштування є направлення уповноваженого суб’єкта та особиста заява постраждалої людини; копія документа, що посвідчує особу, додається за наявності. Організатори допомоги повинні пояснити практичний порядок звернення саме до того закладу, куди людину скеровують. Не потрібно самостійно здогадуватися, який орган має видати форму.

Зазвичай послідовність така: людина зв’язується з компетентною службою; фахівці з’ясовують першочергові потреби в захисті, здоров’ї та розміщенні; уточнюють можливість приймання; організовують направлення, заяву та безпечне прибуття; після приймання спільно визначають потреби у підтримці й подальшому житлі. Деталі можуть змінюватися відповідно до ситуації, віку дітей, медичного стану й наявності відповідного місця.

Адреса спеціалізованого притулку може не оприлюднюватися для захисту мешканців. Запитайте, хто повідомить вам місце зустрічі, кому дозволено знати адресу, чи передбачений супровід і як діяти, якщо кривдник стежить за транспортом або телефоном. Не передавайте місцеперебування притулку стороннім, зокрема через публічні дописи або спільні електронні облікові записи.

Чи потрібні паспорт, довідки та заява до поліції

Не відкладайте перше звернення, якщо паспорт, телефон, гроші або документи дітей залишилися у кривдника. У положенні про притулки № 655 копія документа зазначена із застереженням «за наявності». Постанова Кабінету Міністрів № 64 від 14 січня 2026 року також регулює порядок надання соціальних послуг і окремі ситуації відсутності документів, зокрема під час воєнного стану. Конкретні процедурні питання слід вирішувати зі службою, яка оформлює влаштування.

Звернення по соціальну допомогу й організація безпечного місця не повинні ставати заручниками вашої готовності негайно вести судовий процес. Водночас для конкретного спеціалізованого притулку діють установлені вимоги та направлення, а обов’язки державних органів повідомляти про певні випадки визначає закон. Попросіть фахівця чітко пояснити, які відомості буде зафіксовано, кому вони можуть передаватися та які юридичні дії передбачає ваш випадок. Особливо важливі окремі правила щодо дітей.

Як підготуватися до переїзду без зайвого ризику

План переїзду має враховувати конкретну загрозу. За досвідом міжнародних клінічних рекомендацій, першочергова допомога охоплює фізичну безпеку, емоційну підтримку, стан здоров’я та майбутні потреби людини. Клінічний посібник ВООЗ рекомендує оцінювати безпеку індивідуально й поважати рішення постраждалої особи. Вихід із небезпечного помешкання, повідомлення про наміри, повернення по речі або зміна способу зв’язку можуть мати різні наслідки залежно від контролю з боку кривдника.

Якщо збирати речі безпечно, насамперед розгляньте документи, необхідні ліки та медичні засоби, документи дітей, засоби зв’язку, ключі й мінімальні повсякденні речі. Не повертайтеся в небезпечне місце тільки за паспортом, телефоном, одягом чи доказами. Запитайте соціальну службу, як отримати допомогу з відновленням документів та необхідними предметами після розміщення.

Уточніть із приймальною службою, чи є безпечний спосіб дістатися місця розміщення, хто може зустріти вас, чи приймають вночі та чи потрібно спочатку прибути до іншого офіційного пункту. Не плануйте публічний маршрут, якщо кривдник може його відстежувати. Якщо можливості безпечно виходити зараз немає, поясніть це поліції або спеціалізованій службі, щоб домовитися про іншу послідовність дій.

Якщо телефон, геолокація або листування перебувають під контролем

Спільний обліковий запис, сімейний доступ до геолокації, історія викликів, відстежувальні пристрої, банківські сповіщення та спільні хмарні сховища можуть повідомляти кривдникові про спробу переїзду. Різке вимкнення відстеження або зміна паролів іноді також помітні й можуть збільшити небезпеку. Обговоріть із відповідним фахівцем, чи краще скористатися доступним безпечним пристроєм, службовим телефоном у приймальні організації або допомогою людини, якій ви довіряєте.

Якщо сам факт вашого пошуку може створити загрозу, не зберігайте адреси прихистків у відкритих нотатках і не пересилайте їх у спільних чатах. Цифрова безпека є частиною індивідуального плану, а не просто набором технічних налаштувань. Додаткові принципи викладено у статті «План безпеки при домашньому насильстві».

Прихисток із дітьми: що повідомити перед розміщенням

На першому зверненні назвіть кількість дітей, їхній вік, особливі потреби, необхідні ліки та можливу загрозу з боку кривдника. Попросіть з’ясувати, чи приймає конкретний заклад дорослого разом із дітьми, чи є безпечні умови для їхнього перебування та які документи або дії потрібні. За потреби фахівці мають залучати служби у справах дітей відповідно до законодавства.

Якщо дитина залишилася з кривдником або існує загроза її викрадення чи травмування, скажіть про це поліції та соціальній службі відразу. Самостійні спроби забрати дитину в умовах гострого насильства можуть бути небезпечними. Питання спільної батьківської відповідальності, рішень суду й безпеки передавання дітей потребують правничої допомоги та індивідуального плану. Дитину слід вислуховувати без тиску й повторюваних допитів.

Дітям може знадобитися спокійне пояснення того, що відбувається, можливість підтримувати безпечні зв’язки та фахова допомога після пережитого насильства. Пріоритет — безпека й передбачуваність. Рекомендації ВООЗ щодо підтримки після партнерського насильства підкреслюють важливість безперервної допомоги, хоча окремі клінічні рекомендації документа адресовані насамперед дорослим жінкам; захист дітей регулюється відповідними спеціальними правилами.

Якщо прихисток потрібен чоловікові, людині з інвалідністю або старшого віку

Домашнє насильство може зачіпати людей різного віку та статі. Під час пошуку житла важливо прямо назвати свою ситуацію й запитати про доступну службу, а не виходити з припущення, що всі притулки мають однакові можливості. Постанова № 655 передбачає окреме розміщення повнолітніх постраждалих осіб різної статі в спеціалізованих притулках. Це правило може впливати на пошук відповідного місця та потребувати альтернативного безпечного розміщення.

Якщо необхідні безбар’єрний доступ, сторонній догляд, медичне обладнання, переклад жестовою мовою, супровід або доступ до ліків, назвіть ці потреби до прибуття. Попросіть координатора перевірити реальну доступність приміщення й послуг, а також можливість переведення до іншого закладу. Людина з інвалідністю або старшого віку може додатково потребувати медичної й соціальної допомоги, проте це не усуває потреби в захисті від насильства.

Якщо людина не може самостійно телефонувати або приймати рішення без підтримки, близьким і фахівцям слід діяти з повагою до її волі, можливостей спілкування та правового статусу, із залученням компетентних служб. Передавати її місцеперебування кривдникові або людині, від якої походить загроза, небезпечно.

Скільки можна перебувати в притулку і що відбувається далі

Тривалість перебування та можливість продовження залежать від правового виду служби, чинних правил і оцінювання потреб. Для спеціалізованих притулків порядок визначає постанова Кабінету Міністрів № 655. Кризові кімнати та інші місця тимчасового розміщення можуть мати інші строки. Запитуйте умови конкретного закладу, а також те, як завчасно вирішуватиметься питання наступного житла, якщо потреба в захисті збережеться.

Під час перебування варто обговорити з фахівцем доступ до доходів і соціальних виплат, відновлення документів, безпечний спосіб зв’язку з роботодавцем або закладом освіти, медичні потреби, догляд за дітьми та майбутній варіант проживання. Це не перелік вимог, які потрібно виконати до приймання: завдання супроводу — допомогти людині поступово відновлювати керування повсякденними справами.

Повертатися до кривдника, звертатися до суду, переїжджати до іншого міста чи розповідати близьким про місцеперебування — рішення з різними безпековими наслідками. Підтримка має враховувати ваші пріоритети й реальні обмеження, включно з економічною залежністю, дітьми, здоров’ям та роботою. Потреба в безпечному житлі часто триває довше, ніж одна кризова ніч.

Що робити, якщо в притулку немає вільних місць

Відсутність місця в одному закладі не означає, що можливості допомоги вичерпані. Попросіть фахівця перевірити інші спеціалізовані служби в регіоні або сусідніх громадах, уточнити можливість кризового розміщення, безпечного перевезення та невідкладних соціальних послуг. Якщо залишатися на поточному місці небезпечно, повідомте про це 102 або 112 і попросіть допомогти організувати наступний безпечний крок.

Уточніть, хто координує подальші дії, як безпечно з вами зв’язатися й до кого звернутися, якщо доступний варіант зірветься. Зберігати контактний номер, адресу або маршрут можна лише способом, який не створює для вас додаткового ризику. Якщо у вас немає власного телефону, поясніть це службам одразу.

У деяких випадках тимчасову допомогу можуть забезпечити соціальні заклади іншого типу, спеціалізовані недержавні організації або погоджений приватний варіант проживання. Перевіряйте, чи захищене місцеперебування, хто оплачує житло, хто матиме доступ до інформації та чи не призведе варіант до залежності від людини, яка зловживає владою. Самостійно публікувати прохання про житло з телефоном, адресою чи відомостями про дітей може бути ризиковано.

Медична допомога, поліція і правовий захист

При травмах, сильному болю, втраті свідомості, утрудненні дихання, підозрі на струс мозку або стисканні шиї необхідна своєчасна медична оцінка; за невідкладного стану телефонуйте 103 або 112. Особливо небезпечне стискання шиї: серйозні внутрішні ушкодження можуть виникнути навіть без виразних зовнішніх слідів. Повідомте медичному працівникові, що сталося, у приватній і безпечній обстановці. ВООЗ визначає фізичні потреби та безперервну безпеку як складники першочергової допомоги після насильства.

Поліція може застосовувати передбачені законом заходи реагування, а суд — розглядати питання обмежувального припису. Ці механізми відрізняються від послуги тимчасового житла та можуть доповнювати особистий план захисту. Деталі прав і процедур випливають із Закону № 2229-VIII. Юридична оцінка конкретної ситуації особливо важлива, коли є діти, спільне майно, погрози або суперечки щодо місця проживання.

Для безоплатних правничих консультацій зверніться до системи безоплатної правничої допомоги за номером 0 800 213 103. Уточнюйте години консультацій та можливість дистанційного звернення: офіційний контакт-центр зазначає окремі графіки для різних видів звернень. Правова допомога може бути потрібною для захисних приписів, документів, житлових прав та питань дітей.

Психологічна безпека після прибуття до прихистку

Після насильства людина може відчувати страх, розгубленість, сором, виснаження, настороженість, порушення сну або труднощі з ухваленням рішень. Такі переживання не встановлюють клінічного діагнозу. Вони можуть ускладнювати дзвінки, поїздки, заповнення заяв і розмови з незнайомими працівниками. Корисна допомога передбачає зрозуміле пояснення наступних кроків, повагу до приватності та можливість самостійно обирати серед безпечних варіантів.

Посібник ВООЗ із першої лінії підтримки наголошує на уважному вислуховуванні, ненасильницькому спілкуванні, оцінюванні потреб і спрямуванні до доступної підтримки. Необхідність прихистку не залежить від того, наскільки спокійно або послідовно людина може розповісти історію. Фахівці мають пояснювати мету збирання особистих відомостей і встановлені законодавством межі конфіденційності.

Дослідження допомоги житлом після партнерського насильства свідчать про важливість фізичної безпеки, автономії, підтримки доходів та переходу до стійкішого житла. Систематичний огляд Yakubovich та співавторів (2022) узагальнив результати житлових втручань, а якісний систематичний огляд 2026 року охопив досвід жінок у 81 дослідженні. Ці результати пояснюють, чому допомога має виходити за межі самого ліжко-місця. Водночас методи, умови програм і країни досліджень різняться, тому вони не доводять однакової ефективності кожного українського притулку.

Як допомогти близькій людині знайти безпечне житло

Запропонуйте практичну підтримку, яка відповідає бажанню та безпеці постраждалої людини: знайти офіційний номер служби, побути поруч під час розмови, допомогти з перевезенням за погодженим планом або доглядом за дітьми. Запитайте, яким способом безпечно зв’язуватися, коли доречно телефонувати та які відомості не слід передавати іншим.

Не розкривайте адресу прихистку спільним знайомим, не обговорюйте плани переїзду з кривдником і не вимагайте від людини пояснювати, чому вона залишалася у стосунках. Намагання самостійно «вирішити питання» через конфронтацію може створити загрозу і для постраждалої людини, і для того, хто допомагає. За безпосередньої небезпеки звертайтеся до екстрених служб.

Поширені запитання

Чи можна потрапити до прихистку без грошей?

Починайте з державної 1547 та місцевих соціальних служб, якщо не маєте можливості оплачувати житло. Спеціалізовані державні й комунальні механізми призначені для захисту постраждалих; конкретний порядок і доступність місця підтверджує служба. Не погоджуйтеся на сумнівні «послуги посередників», які вимагають передплату за таємну адресу чи персональні дані.

Чи приймуть людину без заяви до поліції?

Порядок доступу до притулку визначається його правовим статусом та чинним положенням; для спеціалізованого притулку застосовуються направлення і заява постраждалої людини. Законодавство не слід зводити до вимоги спочатку отримати результат кримінального провадження. Одразу скажіть службі, що хочете отримати безпечне місце та пояснення процедури, навіть якщо ще не вирішили питання поліцейської заяви. Постанова № 655 описує оформлення влаштування.

Чи можна звернутися з немовлям або кількома дітьми?

Таку потребу потрібно повідомляти при першому контакті, щоб фахівці перевірили заклад, здатний прийняти сім’ю, і організували належні умови. Повідомте вік і кількість дітей, потреби в годуванні, ліках, засобах догляду та безпечному перевезенні. Умови конкретного місця обов’язково уточнюйте до поїздки.

Чи знайде кривдник адресу притулку?

У спеціалізованих службах передбачаються заходи захисту приватності та безпеки, проте абсолютної гарантії немає. Ризик може бути пов’язаний із телефоном, геолокацією, спільними акаунтами, знайомими або переслідуванням. Разом із фахівцем узгодьте правила зв’язку, перевезення та передачі відомостей іншим особам.

Чи можуть відмовити через відсутність паспорта?

Відсутність документа не є причиною відкладати звернення по захист. Для спеціалізованого притулку постанова № 655 зазначає копію документа «за наявності». Якщо виникають процедурні труднощі, просіть допомоги з направленням та відновленням документів і перевірки іншої доступної послуги. За поточної небезпеки телефонуйте 102 або 112.

Що робити, якщо я живу не за місцем реєстрації?

Повідомте своє фактичне безпечне місцеперебування й потребу в захисті. Попросіть 1547 або відповідну соціальну службу перевірити варіанти саме там, де ви зараз перебуваєте, або безпечний маршрут до іншої громади. Не вирушайте самостійно в невідомий заклад без підтвердження можливості приймання.

Чи потрібно розповідати всю історію насильства під час першого дзвінка?

Першочергово назвіть достатньо для оцінювання загрози й організації допомоги: чи є небезпека зараз, де ви перебуваєте, чи є діти або травми, чи може кривдник вас відстежити, як безпечно зв’язатися. Деталі можуть знадобитися згодом, у межах визначеної процедури. Ви можете попросити пояснити, навіщо потрібні запитання й кому будуть доступні відповіді.

Чим прихисток відрізняється від термінового заборонного припису?

Прихисток забезпечує тимчасове безпечне місце та пов’язані послуги. Терміновий заборонний припис і обмежувальний припис — правові заходи, що можуть встановлювати обмеження для кривдника за передбачених законом підстав і процедур. Ці інструменти розв’язують різні практичні завдання та можуть використовуватися у взаємозв’язку відповідно до Закону України № 2229-VIII.

Якщо я ще не готова або не готовий остаточно розривати стосунки, чи можу просити про допомогу?

Так. Потреба в інформації, оцінюванні небезпеки, консультації та доступному захисті існує вже зараз. Служба може допомогти розглянути доступні рішення без вимоги від вас обіцяти певний особистий вибір. Умови перебування та відповідні правові процедури варто з’ясувати з конкретним надавачем.