💡Наше життя складається з низки підйомів і спадів, зльотів і падінь. І абсолютно природно, що іноді ми стикаємося із проблемами чи ситуаціями, на які ніяк не можемо вплинути.
🖼 Ілюстрацією цього є раптово розпочата війна на території України, через яку багато хто втратив звичний спосіб життя, роботи, дахи над головою, а може бути навіть і рідних і близьких людей, як би боляче і сумно не було говорити про це.
▶️ Під час таких різких та болючих змін ми проживаємо п'ять стадій прийняття неминучого.
1️⃣ Заперечення: «Ні, це не може бути правдою!»
💡Ця стадія захищає психіку від руйнування блискавичною звісткою. Вона служить буфером, який дозволяє нам не збожеволіти, дізнавшись трагічну новину. У цей момент мозок обмежує раціональність і притуплює усвідомлення того, що трапилося, щоб зберегти цілісність свідомості. Він гальмує мислення, щоб дати можливість поетапно впоратися з непомірним навантаженням та ізолюватися від шоку.
2️⃣ Гнів: «Чому саме я? За що? Це не справедливо!"
💡Цей етап є найважчим для психіки саме тому, що стан людини властиво почуття глибинної самотності: «ніхто не розуміє мене», «ніхто не може і не хоче мені допомогти», «ніхто не співчуває, ніхто не надає підтримки». Відповідь на це – агресія. Причому агресивність прямує на всіх відразу. Найкращий вихід у цій ситуації — фізична активність та спорт, йога, якими можна займатися навіть удома.
3️⃣ Торг: «Має бути спосіб врятуватися або хоча б покращити моє становище! Я щось придумаю, я поводитимуся правильно і робитиму все, що потрібно!»
💡Коли людина переходить у стадію торгів, їй починає здаватися, що ситуацію можна виправити, якщо вжити для цього якихось дій: «А що, якщо…?». Слід зазначити, що найголовнішим стає пошук варіантів, як повернути все на свої місця та щоб все стало як раніше. Цей пошук провокує виснажливу, надмірну активність.
4️⃣ Депресія: «Виходу немає, все байдуже», «Нічого не поробиш», «Все закінчено», «Все пропало, немає сенсу сіпатися», «Нічого більше не хочу і не робитиму»
💡 У більшості випадків на цьому етапі люди замикаються в собі, перестають стежити за здоров'ям та гігієною, закриваються від зовнішнього світу. Наздоганяє відсутність апетиту, порушення сну та суїцидальні думки - це стан лихоліття і знедоленості приносить навіть парадоксальний комфорт: можна більше нічого не робити і повільно без опору йти на дно. Однак це останній етап, який готує людину до остаточного усвідомлення та прийняття ситуації.
5️⃣ Прийняття: «Ну що ж, треба якось жити з цим»
💡Ця стадія - єдина, на якій не можуть допомогти інші люди, її людина повинна пройти самостійно. Мова про те, щоб визнати, що трапилося, і що з цим потрібно жити, через це потрібно переступити, адаптуючись до наслідків, і з цієї безповоротної точки будувати подальше життя.
❗️Дуже важливо не жити в ілюзії, що «все добре» і «нічого не відбувається», а пройти всі ці стадії крок за кроком, щоб прийти до прийняття реальності, незважаючи на суперечливість, невизначеність і навіть тривогу, що зашкалює. Лише подолавши цей непростий шлях, можна повернути свідомість у своє життя.