Віталізм — це філософсько-наукова концепція, яка стверджує, що життя не можна повністю пояснити виключно фізико-хімічними процесами. Відповідно до цієї теорії, існує особлива життєва сила або енергія, яка надає живим організмам їх унікальні властивості, відрізняючи їх від неживої матерії. Ця сила, згідно з віталізмом, не піддається вимірюванню або розумінню через традиційні наукові методи та є суттєвою для підтримання життя.
Термін «віталізм» походить від латинського слова *vita*, що означає «життя». Відповідно, ключовою ідеєю віталізму є наявність в живих організмах особливого життєвого принципу, який не можна звести до функцій матерії та енергії, описаних сучасною фізикою та хімією.
Історично віталізм був домінуючим підходом у філософії та науці протягом багатьох століть. У давньогрецькій філософії, наприклад, Аристотель говорив про «ентелехію» як життєву силу, що визначає ціль та сутність організмів. У середньовічній Європі також широко поширеною була думка, що душа або життєва сила управляє життєдіяльністю тіла.
У XVIII та XIX століттях віталізм набув популярності в контексті обговорень природи життя в наукових колах. Одним з найвідоміших представників віталізму в цей період був німецький хімік Юстус фон Лібіх, який стверджував, що життєві явища мають біологічний та хімічний характер, але також включають у собі «життєвий принцип», який не можна пояснити лише фізико-хімічними законами.
Однак з розвитком науки, особливо молекулярної біології та біохімії у XX столітті, віталізм почав втрачати свою популярність. Вчені дедалі частіше пояснювали життєві процеси за допомогою хімічних реакцій та біологічних механізмів, без необхідності залучати концепцію окремої життєвої сили. Дослідження на рівні клітин і молекул показали, що життєві функції можуть бути описані на основі природних законів, зокрема через структури ДНК, ензимів та інших молекулярних компонентів, що регулюють біологічні процеси.
Незважаючи на те, що віталізм у сучасній науці здебільшого відкинутий, його вплив продовжує проявлятися у філософських і релігійних дискусіях про природу життя, свідомості та сутність людини. Деякі сучасні альтернативні та комплементарні медичні теорії також можуть містити елементи віталізму, наголошуючи на енергіях або життєвих силах, що впливають на здоров’я та добробут.
Отже, віталізм, будучи відкинутим як наукова теорія, залишається важливою частиною історії філософських ідей та наукових дискусій, що формували наше розуміння життя та його фундаментальних принципів.