Аксіологія: що це, що вивчає та як пов’язана з психологією цінностей
- Український психологічний ХАБ
- 26 вер. 2024 р.
- Читати 6 хв
Аксіологія — це галузь філософії, що досліджує цінність: що може бути цінним, у якому сенсі щось є добрим або бажаним, чи залежить цінність від людського оцінювання і як різні цінності співвідносяться між собою. У вузькому значенні аксіологію часто розглядають як теорію цінності.
Для психології аксіологія важлива як концептуальний фон, а не як її підрозділ. Психологи емпірично досліджують особисті й культурні цінності: як люди впорядковують пріоритети, як вони змінюються, як їх вимірювати та за яких умов вони пов’язані з вибором і поведінкою.
Що вивчає аксіологія
Центральне питання аксіології звучить просто: що є цінним і чому? За цією формулою стоїть ціла група проблем. Філософи запитують, які речі, стани, переживання, відносини або способи життя можуть бути носіями цінності; чи можна говорити про «добре саме по собі»; що означає «краще» і «гірше»; чи всі цінності можна порівнювати між собою.
Тому аксіологія не зводиться до складання переліку «правильних цінностей». Вона досліджує саму логіку оцінювання: підстави ціннісних суджень, види цінності, конфлікти між цінностями та зв’язок понять «цінне», «добре», «бажане», «краще» і «важливе».
Внутрішня та інструментальна цінність
Одне з класичних розрізнень — між внутрішньою та інструментальною цінністю. Інструментально цінним є те, що служить засобом для чогось іншого. Гроші — типовий приклад: їх цінують через можливості, які вони відкривають. Внутрішньо цінним називають те, що вважають добрим або вартим прагнення не лише як засіб.
Саме тут починаються філософські суперечки. Щастя, знання, дружба, свобода чи людське життя можуть називатися внутрішньо цінними, але різні теорії по-різному пояснюють, у чому полягає ця цінність і чи можна звести кілька цінностей до одного фундаментального блага.
Об’єктивні, суб’єктивні та реляційні трактування
Ще одна група питань стосується статусу цінності. За об’єктивістськими підходами принаймні деякі речі можуть бути цінними незалежно від того, чи хтось фактично їх схвалює. Суб’єктивістські підходи сильніше пов’язують цінність із бажаннями, уподобаннями або ставленнями суб’єкта. Реляційні теорії пояснюють цінність через відношення між об’єктом, людиною, метою або контекстом.
Це не три офіційні «розділи аксіології», а різні сімейства відповідей на питання про те, від чого залежить цінність. Саме тому схеми на кшталт «онтологічна, епістемологічна і нормативна аксіологія» варто сприймати як один зі способів упорядкування проблем, а не як загальноприйняту будову дисципліни.
Чи можна порівнювати всі цінності
Аксіологія також досліджує плюралізм і порівнюваність цінностей. Іноді вибір виглядає як просте ранжування: один результат кращий за інший. В інших ситуаціях стикаються блага різного типу — наприклад, безпека і свобода, справедливість і лояльність, особисте благополуччя і обов’язок перед іншими. Філософське питання полягає в тому, чи існує спільна шкала для таких випадків і що означає раціональний вибір, якщо її немає.
Аксіологія, етика та естетика: у чому різниця
Аксіологія перетинається з етикою та естетикою, але не збігається з ними. Етика зосереджується на моральній правильності дій, обов’язках, чеснотах, відповідальності та принципах поведінки. Естетика досліджує красу, мистецтво, естетичний досвід і судження смаку. В обох сферах виникають питання цінності, тому межі між ними частково перетинаються.
У сучасній філософії термін «теорія цінності» вживають у кількох масштабах. У широкому сенсі він може охоплювати різні оцінні питання моральної, політичної та естетичної філософії. У вузькому сенсі аксіологія зосереджується насамперед на тому, що є добрим або цінним, наскільки цінним і як різні блага співвідносяться.
Звідки взявся термін «аксіологія»
Слово «аксіологія» утворене від грецьких коренів, пов’язаних із цінністю та вченням. Як окремий термін сучасної філософської мови воно закріплювалося на початку ХХ століття. Одне з ранніх зафіксованих уживань пов’язують із французьким філософом і соціологом Полем Лапі та його книгою «Logique de la volonté», виданою 1902 року.
Історія самого слова коротша за історію проблеми. Питання про благо, гідне життя, красу, чесноти, задоволення, знання і справедливість обговорювали задовго до появи терміна «аксіологія». Нове слово лише зібрало частину цих питань у виразніше поле дослідження цінності.
Як аксіологія пов’язана з психологією
Філософська аксіологія і психологія цінностей ставлять різні запитання. Аксіологія може питати, чи є свобода цінною незалежно від того, що про неї думають конкретні люди. Психологія натомість може досліджувати, наскільки люди ставлять свободу високо у своїй системі пріоритетів, як це вимірюється і з якими рішеннями така пріоритетність пов’язана.
Тому психологічне дослідження цінностей є описовим та емпіричним. Воно не встановлює, які цінності «правильні». Воно вивчає, як ціннісні пріоритети організовані в людей і груп, як вони співвідносяться з мотивацією, особистістю, нормами, культурою, благополуччям і поведінкою.
Від Рокіча до теорії базових цінностей Шварца
Важливим етапом психології цінностей стала праця Мілтона Рокіча «The Nature of Human Values» 1973 року. Він розглядав цінності як відносно стійкі переконання про бажані способи поведінки та кінцеві стани і запропонував один із впливових способів їх вимірювання.
У 1990-х і 2000-х роках широку міжнародну дослідницьку програму розвинув Шалом Шварц. Його теорія описує базові людські цінності як мотиваційно організовану систему: одні цінності сумісні, інші частіше вступають у конфлікт. Класична версія виділяє десять широких типів, а уточнена модель — дев’ятнадцять більш вузьких цінностей, розташованих у безперервному круговому просторі.
У цій традиції цінність — не риса характеру і не конкретна мета на один день. Цінності є відносно загальними пріоритетами, які виходять за межі окремої ситуації та допомагають оцінювати можливі дії, людей і події. Їхня відносна важливість утворює систему, а не просто список.
Як психологи вимірюють цінності
Психологічне вимірювання цінностей зазвичай спирається на стандартизовані самоописові методики. У традиції Рокіча учасники ранжували запропоновані цінності за важливістю. У дослідженнях Шварца використовують, зокрема, Schwartz Value Survey та Portrait Values Questionnaire: замість питання «чи маєте ви цю цінність?» вони допомагають оцінювати відносну важливість різних мотиваційних пріоритетів.
Такі вимірювання мають межі. Відповіді залежать від формулювання пунктів, культурного контексту, способу перекладу, самосприйняття та соціальної бажаності. Саме тому наукові висновки ґрунтують не на одному запитанні про «головну цінність», а на валідованих шкалах, порівнянні структур і повторюваності результатів у різних вибірках.
Цінності та мотивація — пов’язані, але різні поняття
Цінності відповідають на питання «що для мене важливо?», тоді як мотиваційні теорії пояснюють, чому поведінка починається, підтримується або змінюється. Наприклад, теорія самодетермінації описує автономію, компетентність і зв’язок з іншими як базові психологічні потреби. Це інший рівень пояснення, тому потреби, мотиви й цінності не варто використовувати як взаємозамінні слова.
Цінності в терапії прийняття та відповідальності
Поняття цінностей має практичну роль і в терапії прийняття та відповідальності (ACT). У цьому підході цінності описують обрані якості та напрями дії — те, як людина хоче поводитися у важливих сферах життя. Це не спроба визначити універсальний перелік «хороших» цінностей і не філософська аксіологія, а частина психотерапевтичної моделі психологічної гнучкості.
Чи визначають цінності поведінку
Цінності пов’язані з поведінкою, але не керують нею як прямі команди. Людина може високо цінувати здоров’я і водночас пропускати сон; цінувати чесність і промовчати через страх; цінувати автономію, але підкоритися сильній соціальній нормі. Між пріоритетом і вчинком діють контекст, звички, доступні можливості, емоції, очікувані наслідки та конкуруючі цінності.
Дослідження цінностей і поведінки показують, що зв’язок стає зрозумілішим, коли враховують конкретний контекст і нормативний тиск. Тому фраза «цінності визначають поведінку» занадто сильна. Точніше сказати: цінності створюють один із важливих мотиваційних орієнтирів, вплив якого залежить від ситуації.
Навіщо аксіологія потрібна сьогодні
Аксіологічний аналіз корисний там, де суперечка насправді стосується не фактів, а того, що вважати важливішим. Дискусії про свободу і безпеку, приватність і суспільну користь, рівність і винагороду за внесок, якість життя і тривалість життя містять ціннісні припущення, навіть якщо вони не названі прямо.
Для психології це важливо ще й методологічно. Дослідник має розрізняти власні оцінки, цінності учасників і наукові твердження про поведінку. Коли ці рівні змішують, опис того, що люди фактично цінують, легко перетворюється на твердження про те, що вони повинні цінувати.
Що означає «аксіологічний підхід»
Аксіологічним називають підхід, у якому явище аналізують через цінності: що саме визнається значущим, на яких підставах, як вибудовується ієрархія пріоритетів і що відбувається під час їхнього конфлікту. Значення терміна залежить від сфери. У філософії це може бути аналіз природи цінності, у педагогіці — аналіз ціннісних орієнтирів освіти, у психологічному дослідженні — вивчення того, як цінності представлені та діють у конкретних людей або груп.
Поширені запитання
Аксіологія — це частина психології?
Ні. Аксіологія належить до філософії й досліджує теоретичні питання цінності. Психологія має окрему емпіричну традицію дослідження людських цінностей. Ці сфери перетинаються поняттями, але мають різні методи й типи запитань.
Що є предметом аксіології?
Предметом аксіології є цінність і пов’язані з нею питання: що може бути цінним, що робить щось добрим або бажаним, які бувають типи цінності, як вони співвідносяться та чи можна їх порівнювати.
Чим аксіологія відрізняється від етики?
Етика насамперед досліджує моральну правильність, обов’язки, чесноти та принципи дії. Аксіологія зосереджується на цінності й благові. Вони тісно перетинаються: моральна теорія часто потребує відповіді на питання, що саме є добрим або вартим прагнення.
Чи існує єдиний правильний список цінностей?
Аксіологія не дає загальновизнаного універсального списку. Філософські теорії сперечаються про природу й підстави цінності, а психологічні моделі класифікують ціннісні пріоритети для емпіричного дослідження. Наприклад, модель Шварца описує структуру базових цінностей, але це не моральний кодекс.
Чим цінність відрізняється від мети?
Мета зазвичай має конкретний результат, якого можна досягти: скласти іспит, змінити роботу, завершити проєкт. Цінність ширша і може задавати напрям багатьом цілям — наприклад, навчання, турбота, творчість або справедливість. У різних психологічних теоріях ці поняття визначаються по-різному, тому контекст має значення.