top of page

Психологічна енкциклопедія

🧠 Що переживає людина у стані гострого горя?

💬 Коли людина переживає гостру втрату: смерть близької, загибель друга, зникнення когось із родини, її психіка входить у стан, що можна назвати "аварійним режимом"

🔴 Це глибше за звичайний сум, це справжня внутрішня катастрофа, яка торкається і тіла, і свідомості, і самої здатності відчувати світ.


🔑 Що відбувається?

• Шок і заперечення. Перші хвилини, години або навіть дні після втрати — це часто відчуття нереальності. Людина ніби не вірить, що це сталося. Вона може повторювати: «Цього не може бути», «Я щойно з ним говорила», «Це якась помилка». Це захисна реакція мозку: надто боляче прийняти істину одразу. 

• Тілесна реакція. У стані гострого горя люди часто не відчувають голоду, не можуть спати або навпаки — провалюються у сон. Серце прискорено б’ється, дихання стає поверхневим, тіло може боліти буквально. Це не "психосоматика", це прямий вплив сильного стресу на нервову систему.

• Емоційна буря: тут з’являється крик, сльози, гнів, безпорадність, провина, сором, можливе навіть відчуття, що "я не хочу жити". Цих реакцій не потрібно соромитися, адже вони є частиною природного горя. Психіка намагається знайти, куди подіти біль. Іноді мовчить і завмирає.

• Руйнування образу світу: втрата вибиває фундамент. Те, що вчора здавалося стабільним (сім’я, майбутнє, надії) більше не відчувається як реальне. Людина може питати себе: "А що тепер зі мною?", "Для чого жити?". Це глибокий екзистенційний біль, який потребує часу і бережного середовища.


🙌 Що важливо знати?

У стані гострого горя не потрібно змушувати себе "триматися": плач, мовчання, злість, бажання бути на самоті або потреба в обіймах — усе це має право на існування. Психіка не одразу здатна прийняти і опрацювати горе. 

Часто воно "розгортається" поступово, хвилями.

Людина може поводитися "нелогічно": забувати елементарне, уникати людей, говорити повторювані речі. Це не дивність — це тимчасова дезорієнтація в реальності.


🎞 У кіно ці стани правдиво показані у таких стрічках:

• Джекі (Jackie, 2016): Наталі Портман грає Жаклін Кеннеді в перші дні після вбивства чоловіка. Фільм точно передає стан шоку, відчуженості, потреби в контролі і паралельно — втрати ґрунту під ногами.

• Фрагменти жінки (Pieces of a Woman, 2020) — важка і чесна історія жінки, яка пережила втрату дитини під час пологів. Її горе — гучне і безмовне водночас.


🙏 Якщо ви зараз у горі або поруч із тим, хто страждає, то головне, що можна дати людині, це дозвіл бути в тому стані, в якому вона є. Не виправляти. Не поспішати. А просто бути поруч: живою людиною поряд з болем іншої живої людини 💔

 
 
bottom of page