Деменція: що це, ознаки, причини, діагностика та допомога
Оновлено: 4 дні тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 11 липня 2023 · Редакційна політика
Деменція — це клінічний синдром набутого зниження когнітивних функцій і повсякденних навичок, за якого зміни стають достатньо вираженими, щоб впливати на самостійність людини. Йдеться не лише про пам’ять: можуть змінюватися увага, мислення, планування, мовлення, орієнтація, зорово-просторові навички, соціальне пізнання, поведінка та здатність виконувати звичні справи. Всесвітня організація охорони здоров’я підкреслює, що деменцію спричиняють різні захворювання й ушкодження мозку, а її поширеність зростає з віком, хоча сама деменція не є неминучою частиною старіння.
В Україні з листопада 2025 року діє Стандарт медичної допомоги «Деменції та легкі когнітивні розлади», затверджений наказом МОЗ № 1663. Він визначає послідовний підхід до виявлення, діагностики, лікування, спостереження та підтримки людей із деменцією і легкими когнітивними розладами. Один симптом, скарга на забудькуватість або результат короткого тесту не встановлює діагноз: потрібне клінічне оцінювання причин, когнітивного профілю та того, як зміни впливають на щоденне життя.
Що означає деменція
Деменція описує рівень і наслідки когнітивного зниження, а не одну конкретну причину. У людини з деменцією є набута зміна порівняно з її попереднім рівнем функціонування, і ця зміна створює суттєві труднощі у складних або базових повсякденних справах. У сучасній клінічній мові поруч із терміном «деменція» використовують поняття нейрокогнітивних розладів; точне співвідношення термінів залежить від класифікації та клінічного контексту.
Повсякденна самостійність є центральною частиною оцінювання. Людина може мати помітні труднощі з пам’яттю або увагою, але зберігати незалежність у звичних справах; такий профіль може відповідати іншому рівню когнітивного порушення. При деменції когнітивні зміни вже впливають на керування фінансами, приймання ліків, приготування їжі, пересування знайомими маршрутами, планування, роботу, користування технікою, особистий догляд або інші важливі функції.
За даними ВООЗ, у 2021 році з деменцією жили приблизно 57 мільйонів людей у світі, а щороку виникає майже 10 мільйонів нових випадків. Найчастішою причиною є хвороба Альцгеймера, яка може бути пов’язана приблизно з 60–70% випадків. Ці цифри описують глобальний масштаб проблеми, але нічого не говорять про діагноз конкретної людини.
Деменція, нормальне старіння, легкі когнітивні розлади і делірій
Нормальне когнітивне старіння
Під час звичайного когнітивного старіння може знадобитися більше часу, щоб пригадати ім’я, перемкнути увагу або опанувати новий складний інструмент. Ключовим орієнтиром залишається збереження повсякденної самостійності та здатності знаходити робочі стратегії. Деменція проявляється стійким набутим зниженням, яке виходить за межі очікуваних вікових змін і порушує функціонування.
Легкі когнітивні розлади
При легких когнітивних розладах об’єктивне погіршення когнітивних функцій уже може бути виявлене, однак незалежне функціонування переважно зберігається. Чинний український стандарт прямо використовує функціональну самостійність як важливу межу між легким когнітивним розладом і деменцією. Легкий когнітивний розлад підвищує ймовірність подальшого погіршення в частини людей, але не означає автоматичного переходу до деменції.
Делірій
Делірій зазвичай починається гостро — протягом годин або днів — і характеризується коливаннями уваги, усвідомлення та когнітивного стану. Деменція частіше має поступовий перебіг упродовж місяців і років. Делірій може виникнути і в людини, яка вже має деменцію; тоді раптове погіршення не слід автоматично пояснювати «прогресуванням деменції». NICE рекомендує за невизначеності між делірієм і деменцією спочатку діяти як при делірії, оскільки гострий стан потребує швидкого пошуку причини.
Депресія та інші стани, що впливають на когнітивні функції
Депресія, тривога, порушення сну, сенсорні втрати, побічна дія ліків, метаболічні порушення та інші медичні стани можуть погіршувати пам’ять, увагу й темп мислення. Депресія також може співіснувати з деменцією. Тому клінічне оцінювання має включати пошук супутніх і потенційно коригованих причин, а не лише когнітивний тест. Окремо про віковий контекст дивіться матеріал про депресію у літніх людей.
Які ознаки можуть бути при деменції
Прояви залежать від причини, ділянки ураження мозку, стадії, супутніх хвороб і попереднього рівня функціонування. Пам’ять часто страждає, але не кожна деменція починається із забудькуватості. Для одних форм ранніми можуть бути зміни поведінки або мовлення, для інших — зорово-просторові труднощі, коливання уваги чи порушення виконавчих функцій.
Пам’ять і навчання
Людина може не утримувати нову інформацію, повторювати ті самі запитання, забувати недавні домовленості, губити речі в нетипових місцях або дедалі більше залежати від нагадувань. Важливим є не окремий епізод забудькуватості, а зміна порівняно з власним попереднім рівнем і її вплив на життя.
Планування, рішення та виконавчі функції
Можуть виникати труднощі з багатокроковими завданнями: оплатою рахунків, приготуванням складної страви, організацією поїздки, дотриманням схеми лікування, розв’язанням нової проблеми. Людина може втрачати гнучкість мислення, робити нетипові помилки або потребувати дедалі більше підказок.
Мовлення і комунікація
Стає складніше добирати слова, стежити за довгою розмовою, називати предмети, будувати точні висловлювання або розуміти складні інструкції. У деяких нейродегенеративних станах мовні зміни можуть випереджати виражене порушення пам’яті.
Орієнтація та зорово-просторові навички
Людина може плутатися в датах і послідовності подій, губитися на знайомому маршруті, гірше оцінювати відстань, розташування предметів або просторові відношення. ВООЗ відносить дезорієнтацію, труднощі навігації та помилки в оцінюванні відстані до можливих ранніх проявів деменції.
Поведінка, емоції та соціальне пізнання
Можуть з’являтися апатія, дратівливість, тривога, втрата ініціативи, нетипова імпульсивність, зміна соціальної чутливості, підозріливість, марення або галюцинації. Ці прояви потребують оцінювання контексту: біль, інфекція, делірій, побічна дія ліків, перевантаження середовища, депресія чи інша причина можуть різко змінювати поведінку.
Повсякденні навички
Саме функціональний вплив відрізняє деменцію від багатьох легших когнітивних труднощів. Спочатку проблеми частіше помітні у складних діях — фінансах, документах, транспорті, закупах, ліках, техніці, професійних завданнях. З прогресуванням може зростати потреба в допомозі з одяганням, гігієною, харчуванням, пересуванням та іншими базовими діями.
Які зміни частіше помітні на початку
Підставою для планового медичного оцінювання є стійка нова зміна, яку помічає сама людина або її близькі: повторення запитань, втрата звичного маршруту, помилки у фінансових операціях, пропуски ліків, труднощі з рецептом, який раніше був простим, невластиві проблеми з мовленням, зміни суджень або поведінки. Один із цих проявів не є діагнозом. Найбільше значення має поєднання симптомів, їхня динаміка та вплив на самостійність.
Іноді близькі помічають зміни раніше, ніж сама людина. Іноді відбувається навпаки: людина відчуває погіршення, а коротке тестування залишається в межах норми. NICE прямо застерігає від виключення деменції лише на підставі нормального результату короткого когнітивного тесту.
Коли потрібна термінова медична оцінка
Раптове сплутання свідомості, різка зміна уваги або поведінки впродовж годин чи днів, виражена сонливість, нові галюцинації на тлі гострого погіршення, висока температура, ознаки тяжкого зневоднення, судоми, нова слабкість або оніміння однієї сторони тіла, перекіс обличчя, раптове порушення мовлення чи інший гострий неврологічний симптом потребують негайної медичної оцінки. Це може відповідати делірію, інсульту, інфекції, токсичному або іншому невідкладному стану, а не звичайній динаміці деменції.
Якщо стан загрожує життю або безпеці, в Україні екстрену медичну допомогу викликають за номером 103, а єдину систему екстреної допомоги — за номером 112; ці контакти наведені Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Виражене психомоторне збудження, психотичні симптоми з небезпечною поведінкою, критичне виснаження або безпорадність також потребують термінового професійного оцінювання.
Чому виникає деменція: основні причини
Деменція виникає внаслідок різних захворювань і ушкоджень мозку. У частини людей одночасно присутні кілька патологічних процесів, тому змішані форми є клінічно важливими. Визначення ймовірної причини впливає на лікування, прогноз, безпеку застосування ліків і план підтримки.
Хвороба Альцгеймера
Деменція при хворобі Альцгеймера є найпоширенішою формою. Типовий перебіг поступовий, а серед ранніх проявів часто домінує порушення засвоєння нової інформації. Водночас існують нетипові клінічні варіанти, тому сам профіль пам’яті не замінює спеціалізованої діагностики.
Судинні ураження мозку
Судинна деменція пов’язана з цереброваскулярним ураженням. Когнітивний профіль може включати сповільнення мислення, порушення уваги та виконавчих функцій, а перебіг залежить від характеру судинної патології. Наявність судинних змін на знімку мозку сама по собі не встановлює діагноз: клінічні дані мають відповідати характеру ураження.
Деменція з тільцями Леві
Деменція з тільцями Леві може проявлятися вираженими коливаннями когнітивного стану, зоровими галюцинаціями, паркінсонізмом і порушеннями зорово-просторового опрацювання. Розпізнавання цієї форми особливо важливе для медикаментозної безпеки, оскільки чутливість до деяких антипсихотичних препаратів може бути значною.
Лобно-скроневі дегенерації
Лобно-скронева деменція часто починається зі змін поведінки, особистості, соціального пізнання, мовлення або виконавчих функцій. Пам’ять на ранніх етапах може бути відносно менш виражено порушеною, тому очікування обов’язкової ранньої забудькуватості здатне затримувати звернення по допомогу.
Інші неврологічні захворювання
Когнітивне зниження до рівня деменції може виникати при хворобі Паркінсона, хворобі Гентінгтона, після інсульту, повторних травм головного мозку, при деяких інфекціях, токсичних і метаболічних станах та інших рідкісних причинах. У молодшому віці спектр причин відрізняється, тому ранній початок симптомів є підставою для особливо ретельної етіологічної оцінки.
Чи бувають зворотні причини когнітивного погіршення
Клінічне оцінювання завжди шукає стани, які можна лікувати або коригувати. До них можуть належати окремі метаболічні та ендокринні порушення, дефіцити, депресія, побічна дія ліків, порушення слуху чи зору, деякі інфекційні, запальні та інші неврологічні причини. Це не означає, що більшість установлених прогресуючих деменцій є зворотними. Сенс такого пошуку полягає у точному діагнозі та виявленні факторів, корекція яких здатна поліпшити функціонування або змінити лікувальну тактику. Український стандарт прямо зазначає, що частина причин когнітивного дефіциту може мати зворотний характер.
Фактори ризику та зменшення ризику деменції
Вік є найсильнішим відомим фактором ризику, але ризик формується протягом усього життя і залежить від поєднання біологічних, медичних, поведінкових, соціальних та середовищних чинників. ВООЗ відносить до факторів, пов’язаних із підвищеним ризиком, артеріальну гіпертензію, діабет, надмірну масу тіла або ожиріння, депресію, втрату слуху й зору, недостатній сон, черепно-мозкову травму, інсульт, тютюнопаління, шкідливе вживання алкоголю, низьку фізичну активність, соціальну ізоляцію, низький рівень освіти та забруднення повітря.
Оновлена Комісія Lancet 2024 року розглядає профілактику деменції як підхід упродовж життя: зниження модифікованих ризиків може відтермінувати або запобігти частині випадків на популяційному рівні. Для конкретної людини це означає роботу з артеріальним тиском, діабетом і судинними ризиками, регулярну фізичну активність, відмову від куріння, обмеження шкідливого вживання алкоголю, корекцію порушень слуху та зору, лікування депресії, профілактику травм голови, соціальну залученість і доступ до медичної допомоги.
Зменшення ризику не є гарантією, а наявність фактора ризику не означає майбутній діагноз. Це ймовірнісний зв’язок. Водночас багато профілактичних дій мають користь і для серцево-судинного, метаболічного та загального здоров’я.
Як перебігає деменція і що означають стадії
У побутовому та клінічному описі часто говорять про легку, помірну і тяжку стадії. Такий поділ допомагає планувати підтримку, але не є точним календарем. Темп і послідовність змін залежать від причини деменції, віку, супутніх захворювань, резервів людини, лікування та середовища.
Легка стадія
На легкій стадії людина часто зберігає багато звичних можливостей, однак складні незалежні дії стають менш надійними. Може знадобитися допомога з фінансами, ліками, плануванням, транспортом, цифровими сервісами або складними домашніми завданнями. Це важливий період для спільного планування лікування, підтримки, побутової безпеки та майбутніх рішень.
Помірна стадія
За помірного погіршення зростає потреба в нагадуваннях, нагляді та допомозі у щоденних справах. Можуть посилюватися дезорієнтація, мовні труднощі, порушення сну, тривога, апатія, галюцинації, підозріливість, ажитація або блукання. Будь-яка нова різка зміна поведінки все одно потребує пошуку гострої причини.
Тяжка стадія
На тяжкій стадії людина потребує значної або постійної допомоги. Можуть виникати труднощі з пересуванням, харчуванням, ковтанням, мовленням, контролем сечового міхура та кишківника, розпізнаванням людей і середовища. Пріоритетами стають комфорт, безпека, профілактика ускладнень, підтримка гідності, полегшення симптомів і допомога тим, хто здійснює догляд.
Як діагностують деменцію в Україні
У 2025 році МОЗ України затвердило перший системний національний стандарт медичної допомоги при деменціях та легких когнітивних розладах. Сімейний лікар може виявити скарги й фактори ризику, провести коротке когнітивне оцінювання та спрямувати далі. Відповідно до стандарту, підтвердження деменції та визначення нозологічної категорії здійснюють лікарі-невропатологи або лікарі-психіатри на підставі анамнезу, клінічних даних, психологічного тестування, лабораторних і нейровізуалізаційних досліджень.
1. Історія змін і функціонування
Діагностика починається з детальної історії: коли з’явилися зміни, як вони розвивалися, які когнітивні та поведінкові прояви виникли, що відбувається з роботою, побутом, ліками, фінансами, транспортом і самообслуговуванням. За згодою людини важливо отримати інформацію від близького або іншої особи, яка добре знає її повсякденне функціонування. Саме порівняння з попереднім рівнем часто дає більше інформації, ніж одноразовий бал тесту.
2. Короткі когнітивні тести
Український стандарт передбачає використання коротких когнітивних інструментів, зокрема MMSE та MoCA. Вони допомагають структурувати оцінювання пам’яті, уваги, орієнтації, мовлення та інших функцій, але не є самостійним «аналізом на деменцію». На результат впливають освіта, мова, сенсорні порушення, втома, тривога, депресія, гостре захворювання та інші чинники. Нормальний результат також не виключає деменції, якщо клінічні зміни переконливі.
3. Оцінювання повсякденної самостійності
Лікар оцінює, чи здатна людина безпечно й послідовно виконувати складні та базові повсякденні дії. Український стандарт включає функціональне оцінювання, зокрема Бристольську шкалу активності у повсякденному житті. Межа між легким когнітивним розладом і деменцією значною мірою проходить саме через вплив на незалежність.
4. Фізичне, неврологічне і психічне обстеження
Оцінюють соматичний і неврологічний статус, настрій, поведінкові й психотичні симптоми, можливі ознаки паркінсонізму, наслідків інсульту, порушень ходи або інших неврологічних синдромів. Окремо перевіряють депресію та переглядають ліки, особливо препарати з антихолінергічним навантаженням або інші засоби, здатні погіршувати когнітивне функціонування.
5. Лабораторні дослідження
За чинним українським стандартом діагностичний маршрут включає загальний аналіз крові та біохімічні показники, серед яких електроліти, показники функції нирок, тиреотропний гормон і вітамін B12, а також інші лабораторні параметри. Конкретний набір досліджень визначає лікар з урахуванням клінічної ситуації. Мета полягає не у «підтвердженні деменції аналізом крові», а у пошуку супутніх або альтернативних причин та факторів, які можна коригувати.
6. МРТ або КТ головного мозку
Нейровізуалізація допомагає оцінити структурні зміни мозку, судинне ураження, характер атрофії та альтернативні причини симптомів. Український стандарт передбачає МРТ головного мозку, а за протипоказань до МРТ — КТ. Знімок інтерпретують разом із клінічним профілем: окремий опис атрофії або судинних змін не встановлює деменцію без відповідного функціонального та когнітивного контексту.
7. Нейропсихологічне оцінювання, біомаркери та генетика
NICE рекомендує нейропсихологічне тестування, коли залишається незрозумілим, чи є когнітивне порушення, чи пов’язане воно з деменцією або який підтип найбільш імовірний. Спеціальні біомаркери та генетичні дослідження застосовують за показаннями. Український стандарт передбачає можливість дослідження лікворних маркерів хвороби Альцгеймера, якщо результат очікувано вплине на лікування, а при підозрі на моногенну деменцію, ранньому початку або відповідному сімейному анамнезі — консультацію лікаря-генетика.
Чи можна поставити діагноз за онлайн-тестом
Онлайн-опитувальник або самостійно виконаний когнітивний тест може лише звернути увагу на проблему. Він не встановлює причину, не оцінює повноцінно функціонування, неврологічний статус, делірій, депресію, побічні дії ліків, сенсорні порушення чи інші медичні фактори. Результат скринінгу є підставою для професійного оцінювання, а не готовим діагнозом.
Лікування деменції: що реально може допомогти
Єдиного лікування для всіх причин деменції немає. Чинний український стандарт і ВООЗ зазначають, що сучасна допомога спрямована на лікування конкретної причини там, де це можливо, підтримку когнітивного й повсякденного функціонування, контроль супутніх захворювань, зменшення поведінкових і психологічних симптомів, збереження безпеки та якості життя людини й родини.
Медикаментозна терапія залежить від причини
Інгібітори холінестерази та мемантин мають місце у лікуванні окремих форм і стадій деменції, але показання відрізняються залежно від етіології. Те, що препарат використовується при хворобі Альцгеймера, не означає однакової користі при лобно-скроневій, судинній, паркінсонічній або іншій деменції. Призначення, поєднання, контроль побічних ефектів і перегляд лікування належать до медичного ведення.
Нові етіологічно спрямовані методи для окремих ранніх стадій хвороби Альцгеймера також не є універсальним «лікуванням деменції». Вони стосуються чітко відібраних пацієнтів, конкретного діагнозу й спеціалізованого моніторингу, тому їх слід розглядати в контексті деменції при хворобі Альцгеймера, а не переносити на всі форми.
Немедикаментозні втручання
Допомога не зводиться до таблеток. NICE рекомендує індивідуально підібрані заняття для підтримки добробуту, групову когнітивну стимуляцію при легкій і помірній деменції та розгляд когнітивної реабілітації або ерготерапії для підтримки повсякденної функціональної здатності. Кокранівський систематичний огляд когнітивної стимуляції підтримує її як один із доказових немедикаментозних підходів, хоча величина ефекту й практична користь залежать від програми та людини.
Когнітивна реабілітація: відновлення, компенсація й адаптація
У когнітивній реабілітації важливо розрізняти три логіки. Відновлювальні підходи тренують певні процеси або стратегії, коли є реалістична можливість поліпшення. Компенсаторні підходи використовують зовнішні опори — календарі, нагадування, органайзери, підписи, стабільні алгоритми дій — щоб обійти слабшу функцію. Адаптаційні підходи змінюють середовище й завдання: спрощують послідовність дій, зменшують зайві стимули, підсилюють освітлення, структурують простір, підбирають допоміжні засоби.
Для деменції реабілітаційна мета часто полягає у підтриманні конкретної повсякденної функції та незалежності, а не у поверненні всіх когнітивних показників до попереднього рівня. NICE визначає когнітивну реабілітацію як роботу з особисто значущими функціональними цілями, використанням сильних сторін і компенсацією порушень.
Фізична активність і здоров’я в цілому
План допомоги має включати рух відповідно до стану, лікування болю, контроль судинних і метаболічних захворювань, корекцію слуху й зору, достатнє харчування та пиття, гігієну сну, профілактику падінь і регулярний перегляд ліків. Це не «додатки до справжнього лікування», а частина підтримки функціонування і профілактики ускладнень.
Поведінкові та психологічні симптоми
Ажитація, агресія, апатія, тривога, порушення сну, галюцинації або марення вимагають пошуку причини. NICE рекомендує перед медикаментозним втручанням перевіряти біль, делірій, клінічні й середовищні чинники та починати з психосоціальних і середовищних підходів. Антипсихотичні препарати розглядають лише за чітких показань, зокрема при ризику заподіяння шкоди або тяжкому дистресі, і з регулярним переглядом потреби.
Особливої обережності потребують деменція з тільцями Леві та деменція при хворобі Паркінсона, де деякі антипсихотичні препарати можуть спричиняти тяжкі реакції. Практичні принципи безпеки під час вираженого збудження розглянуті окремо у статті «Ажитація та агресія при деменції».
Як підтримувати людину в повсякденному житті
Найкраща підтримка зберігає максимум доступної самостійності. Корисно залишати людині ті дії, які вона ще може виконувати безпечно, а допомогу додавати там, де виникають реальні труднощі. Надмірне перебирання всіх справ на себе може швидко звузити активність, тоді як відсутність необхідної підтримки збільшує ризик помилок і травм.
Структура дня і зовнішні опори
Стабільний розпорядок, видимий календар, годинник, підписані шафи, прості нагадування, один постійний спосіб зберігання важливих речей і підготовлені кроки для повторюваних завдань знижують когнітивне навантаження. Технологічні нагадування можуть допомагати, якщо людина здатна ними користуватися; складна нова система іноді створює більше плутанини, ніж користі.
Комунікація
Звертайтеся без поспіху, використовуйте короткі зрозумілі фрази, давайте час на відповідь, ставте одне запитання за раз і пропонуйте обмежений вибір, коли це спрощує рішення. Слухові апарати, окуляри та спокійне середовище часто важливіші за повторення тієї самої фрази голосніше. Постійна перевірка «чи пам’ятаєш?» і суперечки щодо кожної помилки рідко допомагають; практичніша мета — зрозуміти потребу, підтримати орієнтацію і зберегти гідність.
Безпека вдома
Періодично оцінюють ризики, пов’язані з плитою й електроприладами, падіннями, ліками, виходом з дому, транспортом, фінансовими операціями та доступом до потенційно небезпечних предметів. Рішення мають відповідати реальному рівню функціонування, а не самому факту діагнозу. Для людини з легкою деменцією український стандарт окремо передбачає регулярне оцінювання здатності керувати автомобілем.
Планування наперед
На ранніх етапах людина часто здатна повноцінно брати участь у рішеннях. Це час обговорити бажаний формат допомоги, довірених людей, фінансові та побутові питання, майбутнє проживання, медичні уподобання й межі підтримки. Планування має відбуватися разом із людиною настільки довго, наскільки вона здатна висловлювати власні цінності й рішення.
Підтримка тих, хто доглядає
Догляд за людиною з деменцією може тривати роками й істотно впливати на сон, роботу, фінанси, стосунки та здоров’я піклувальника. Допомога родині є частиною якісного ведення деменції. NICE рекомендує психоосвіту і навчання практичним навичкам, включно з розумінням симптомів, стратегіями реагування на поведінкові зміни, адаптацією комунікації, плануванням значущої активності та турботою про власне здоров’я.
Для україномовних піклувальників доступний посібник ВООЗ iSupport «Підтримка при деменції». Він містить практичні модулі про розуміння деменції, повсякденний догляд, зміни поведінки та самодопомогу для людини, яка доглядає. Просити родичів, друзів і фахівців про конкретну допомогу, домовлятися про перепочинок і стежити за власним психічним та фізичним станом — нормальна частина довготривалого догляду.
Що робити, якщо ви підозрюєте деменцію
Почніть із конкретних спостережень: які саме зміни виникли, коли вони почалися, чи прогресують, у яких ситуаціях заважають, які помилки стали новими. Запишіть приклади, підготуйте список усіх ліків і добавок, інформацію про попередні хвороби, інсульти, травми голови, сон, слух, зір, вживання алкоголю та зміни настрою.
Зверніться до сімейного лікаря. За можливості й за згодою людини корисно прийти з близьким, який добре знає її функціонування. Далі маршрут може включати невролога або психіатра, когнітивне та функціональне оцінювання, лабораторні дослідження, МРТ або КТ та інші методи відповідно до клінічної ситуації. Поступова забудькуватість і гостре сплутання — різні сценарії: при раптовому погіршенні пріоритетом є невідкладна оцінка.
Чи можна вилікувати деменцію
Для більшості прогресуючих нейродегенеративних деменцій сучасна медицина не має методу, який повністю усуває захворювання і відновлює попередній стан. Це не означає відсутності допомоги. Правильне визначення причини, лікування супутніх станів, відповідна медикаментозна терапія, когнітивна стимуляція, реабілітаційні й середовищні стратегії, фізична активність, підтримка родини та планування безпеки можуть істотно впливати на функціонування і якість життя.
Водночас частина станів, які проявляються когнітивним дефіцитом, піддається лікуванню або корекції. Саме тому раннє звернення важливе: завдання діагностики полягає не у підтвердженні заздалегідь заданого ярлика, а у встановленні конкретної причини та рівня порушення.
Часті запитання
Деменція — це те саме, що хвороба Альцгеймера?
Ні. Деменція є синдромом, який може мати різні причини. Хвороба Альцгеймера — найпоширеніша з них, але існують судинна деменція, деменція з тільцями Леві, лобно-скроневі дегенерації, деменція при хворобі Паркінсона та інші форми.
Чи кожна забудькуватість означає деменцію?
Ні. Пам’ять змінюється через втому, стрес, депресію, недостатній сон, ліки, сенсорні проблеми, медичні захворювання та звичайне старіння. Діагностичне значення має стійке набуте зниження, підтверджене оцінюванням і пов’язане з порушенням повсякденного функціонування.
Чи може людина з деменцією добре пройти короткий тест?
Так. Короткий тест має обмежену чутливість і не охоплює всі можливі профілі. Висока освіта, збережені окремі функції або нетиповий початок можуть маскувати проблему. NICE рекомендує не виключати деменцію лише через нормальний бал, якщо історія та функціональні зміни залишають клінічну підозру.
Який лікар діагностує деменцію в Україні?
Сімейний лікар може провести первинне виявлення і коротке когнітивне оцінювання. Чинний український стандарт визначає підтвердження деменції та встановлення конкретної нозологічної категорії лікарем-невропатологом або лікарем-психіатром на основі комплексних даних.
Чи потрібна МРТ кожній людині з підозрою на деменцію?
Нейровізуалізація є важливою частиною діагностичного маршруту, але її метод і термін визначають клінічно. Український стандарт передбачає МРТ головного мозку, а КТ — за протипоказань до МРТ. Дослідження допомагає з’ясувати причину і характер ураження, проте не замінює клінічної та функціональної оцінки.
Як швидко прогресує деменція?
Єдиного темпу немає. Перебіг відрізняється між хворобою Альцгеймера, судинними, лобно-скроневими, леві-тільцевими та іншими формами, а також між людьми з однаковим діагнозом. Раптове погіршення впродовж годин або днів потребує пошуку гострої причини й не повинно автоматично вважатися природним прогресуванням.
Чи буває деменція до 65 років?
Так. ВООЗ використовує поняття деменції з молодим початком, коли симптоми починаються до 65 років, і оцінює її частку до 9% усіх випадків. У молодшому віці особливо важливо точно встановити причину, а за раннього початку або відповідного сімейного анамнезу може бути потрібна генетична консультація.
Що робити при раптовій агресії або галюцинаціях?
Спочатку оцінюють безпеку і можливу гостру причину: біль, інфекцію, делірій, побічну дію ліків, перевтому, голод, спрагу, сенсорне перевантаження або іншу проблему. Якщо людина становить безпосередню небезпеку для себе чи інших, має гостре сплутання свідомості або тяжко погіршилася фізично, потрібна термінова медична допомога. У стабільнішій ситуації важливі спокійне середовище, зменшення тригерів та медичне оцінювання причин.
Пов’язані статті
Джерела
Всесвітня організація охорони здоров’я. 2022. iSupport. Підтримка при деменції. Навчально-допоміжний посібник для піклувальників людей із деменцією.
Всесвітня організація охорони здоров’я. 2026. Dementia. Fact sheet. 3 July 2026.
Вудс Б., Рай Г. К., Елліотт Е. та ін. 2023. Cognitive stimulation to improve cognitive functioning in people with dementia. Cochrane Database of Systematic Reviews.
Державний експертний центр МОЗ України. 2025. Деменції та легкі когнітивні розлади: чинний стандарт медичної допомоги та клінічна настанова.
Лівінгстон Ґ., Гантлі Дж., Лю К. Ю. та ін. 2024. Dementia prevention, intervention, and care: 2024 report of the Lancet standing Commission. The Lancet, 404(10452), 572–628.
Міністерство охорони здоров’я України. 2025. Медична допомога при деменції та легких когнітивних розладах — в Україні затвердили новий стандарт.
Національний інститут охорони здоров’я і вдосконалення допомоги (NICE). 2018; перегляд 2025. Dementia: assessment, management and support for people living with dementia and their carers. NG97.