Деменція при хворобі Паркінсона: ознаки, діагностика та допомога

11 лип. 2023 р.

Читати 13 хв

Оновлено: 5 днів тому

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 11 липня 2023 · Редакційна політика

Деменція при хворобі Паркінсона — це набутий когнітивний синдром, який виникає у людини з уже встановленою хворобою Паркінсона і стає достатньо вираженим, щоб порушувати повсякденну самостійність. Зміни можуть стосуватися уваги, швидкості опрацювання інформації, планування, зорово-просторових навичок, пам’яті, мовлення та поведінки. Вирішальною є не сама наявність забудькуватості чи низького бала в тесті, а стійке зниження порівняно з попереднім рівнем і його реальний вплив на життя.

Хвороба Паркінсона має рухові й немоторні прояви, а когнітивні порушення утворюють широкий спектр — від суб’єктивних скарг і легкого когнітивного зниження до деменції. Огляд Nature Reviews Disease Primers описує когнітивне порушення як одну з ключових немоторних проблем хвороби Паркінсона. В Україні діагностика і ведення людей із деменцією регулюються чинним Стандартом медичної допомоги «Деменції та легкі когнітивні розлади», а допомога при самій хворобі Паркінсона — чинним Стандартом «Діагностика та лікування хвороби Паркінсона».

Ця стаття пояснює саме деменцію, що розвивається на тлі встановленої хвороби Паркінсона. Загальний пошуковий намір про деменцію як синдром, класифікаційний намір про нейрокогнітивні розлади та окремий клінічний намір про легкі когнітивні розлади мають власні канонічні сторінки.

Що таке деменція при хворобі Паркінсона

Для клінічного діагнозу недостатньо того, що людина з хворобою Паркінсона стала повільніше думати або частіше щось забувати. Деменція означає, що когнітивне зниження стало суттєвим і почало заважати незалежному виконанню щоденних справ: керуванню фінансами, ліками, транспортом, покупками, складними побутовими діями, користуванню технікою, плануванню дня або іншим завданням, які раніше людина виконувала самостійно.

Класичні критерії Міжнародного товариства з розладів руху описують деменцію при хворобі Паркінсона як синдром, що розвивається в контексті встановленої хвороби Паркінсона і охоплює більше ніж одну когнітивну сферу. Консенсусні критерії Emre та співавторів і практичні рекомендації Dubois та співавторів підкреслюють роль анамнезу, функціонального впливу, когнітивного оцінювання та диференційної діагностики.

Рухове уповільнення саме по собі не дорівнює когнітивному дефіциту. Людині може бути важко одягатися, писати, готувати їжу чи користуватися телефоном через тремор, ригідність або брадикінезію, хоча вона добре розуміє завдання і здатна спланувати його. Тому при оцінюванні деменції лікар має відокремити обмеження, спричинені руховими симптомами, від втрати когнітивної здатності організувати, контролювати та завершити дію.

Наскільки часто виникає деменція при хворобі Паркінсона

Ризик когнітивного зниження зростає зі старшим віком, тривалістю хвороби та низкою клінічних характеристик, але індивідуальна траєкторія дуже різниться. Сучасні дані не підтримують просту формулу на кшталт «деменція обов’язково буде у кожного». Систематичний огляд і метааналіз Gibson та співавторів 2024 року оцінив об’єднану захворюваність на деменцію серед людей із хворобою Паркінсона приблизно у 4,45 випадку на 100 людино-років спостереження, тобто близько 4,5% на рік у досліджуваних когортах. Ризик був вищим, ніж у контрольних групах без хвороби Паркінсона, але оцінки істотно відрізнялися між дослідженнями.

Вік, вихідний когнітивний стан, тривалість хвороби, освіта, супутні судинні та інші неврологічні чинники можуть змінювати прогноз. Тому статистика групи не визначає долю конкретної людини. Практичне значення має регулярне спостереження за змінами, особливо коли вони починають впливати на незалежність або безпеку.

Легкі когнітивні розлади при хворобі Паркінсона і деменція — різні стани

До розвитку деменції в частини людей виникає легке когнітивне порушення при хворобі Паркінсона. Людина може мати об’єктивно підтверджені труднощі з увагою, виконавчими функціями, пам’яттю чи зорово-просторовими навичками, але залишатися переважно незалежною у повсякденному житті. Саме збереження функціональної самостійності є центральною межею між легшим когнітивним станом і деменцією.

Метааналіз Saredakis та співавторів показав, що траєкторії не є односторонніми: серед людей із хворобою Паркінсона і нормальним вихідним когнітивним статусом протягом трьох років приблизно чверть переходила до легкого когнітивного порушення, а близько 2% — до деменції; серед людей із легким когнітивним порушенням близько 20% переходили до деменції, тоді як частина під час повторного оцінювання поверталася до діапазону нормального когнітивного функціонування. Це ще одна причина не трактувати один скринінговий результат як прогноз.

Докладніше про межу між легким когнітивним зниженням і втратою повсякденної незалежності дивіться у матеріалі «Легкі когнітивні розлади: що це, ознаки, діагностика та ризик деменції».

Деменція при хворобі Паркінсона і деменція з тільцями Леві

Ці два стани мають значне клінічне й біологічне перекриття, але у практичній діагностиці їх розрізняють за часовим співвідношенням когнітивних і рухових симптомів. Якщо типова хвороба Паркінсона вже була встановлена і деменція розвинулася пізніше, використовують діагноз деменції при хворобі Паркінсона. Якщо деменція з’явилася до паркінсонізму, одночасно з ним або приблизно в межах першого року, клінічна конвенція спрямовує до діагнозу деменції з тільцями Леві.

Четвертий консенсусний звіт DLB Consortium зберігає так зване правило одного року для клінічного розмежування. Це практичне діагностичне правило, а не абсолютна біологічна межа між двома захворюваннями. В обох випадках можуть бути коливання уваги, зорові галюцинації, порушення сну з поведінкою у фазі швидкого руху очей, зорово-просторові труднощі та чутливість до певних медикаментів.

Окремий матеріал про деменцію з тільцями Леві розкриває її власний клінічний намір. Для людини з раннім когнітивним погіршенням і паркінсонізмом правильна класифікація важлива для прогнозу, медикаментозної безпеки та плану допомоги.

Які когнітивні зміни типові

Когнітивний профіль при хворобі Паркінсона неоднорідний. У різних людей переважають різні труднощі, а з прогресуванням профіль може змінюватися. Часто помітними є порушення уваги, швидкості опрацювання інформації, виконавчих і зорово-просторових функцій; пам’ять і мовлення також можуть погіршуватися. Систематичний огляд Bezdicek та співавторів 2025 року підкреслює потребу використовувати валідовані нейропсихологічні інструменти для різних когнітивних сфер, а не зводити оцінювання до одного тесту пам’яті.

Увага і швидкість опрацювання інформації

Людині може ставати важче підтримувати концентрацію, швидко перемикатися між джерелами інформації, стежити за довгою розмовою або виконувати завдання, коли одночасно відбувається кілька подій. Вона може потребувати більше часу для відповіді. Уповільнення мислення не слід автоматично пояснювати «лінощами», а рухову повільність не слід помилково приймати за когнітивну.

Виконавчі функції

Порушення планування, послідовності дій, контролю помилок і когнітивної гнучкості можуть бути особливо помітними. Складним стає завдання, у якому треба самостійно визначити порядок кроків: спланувати поїздку, оплатити кілька рахунків, організувати приймання ліків, приготувати нову страву, розв’язати нестандартну побутову проблему. Людина може добре виконувати окремий крок після підказки, але втрачати загальний план.

Зорово-просторові функції

Можуть виникати труднощі з оцінюванням відстані, розташування предметів, навігацією, розпізнаванням складних візуальних сцен, роботою з картою або знаходженням речей у перевантаженому просторі. Такі зміни мають практичне значення для пересування, керування транспортом, ризику падінь і безпеки вдома.

Пам’ять

Пам’ять при деменції, пов’язаній із хворобою Паркінсона, може порушуватися по-різному. Частині людей важче самостійно відтворити потрібну інформацію, хоча підказка допомагає; в інших формується більш виражене порушення запам’ятовування та збереження. Супутня патологія, зокрема альцгеймерівські зміни, може впливати на профіль пам’яті. Тому характер забудькуватості оцінюють у контексті всього нейропсихологічного профілю.

Мовлення і соціальне пізнання

Можуть зменшуватися швидкість добору слів, мовна продуктивність і здатність підтримувати складну розмову. У частини людей змінюється розуміння соціальних сигналів і контексту. Водночас виражена афазія має власний диференційний ряд і не повинна автоматично приписуватися хворобі Паркінсона.

Поведінкові та психічні прояви

Деменція при хворобі Паркінсона може супроводжуватися апатією, депресивними й тривожними симптомами, порушеннями сну, зоровими галюцинаціями, маревними переконаннями, дратівливістю або змінами ініціативи. Ці прояви не є тотожними деменції: вони можуть бути частиною нейродегенеративного процесу, наслідком ліків, реакцією на середовище, проявом депресії, інфекції, болю, порушення сну або гострого делірію.

Нова галюцинація у людини зі стабільною хворобою Паркінсона потребує контекстної оцінки. Якщо зміна виникла поступово без гострого погіршення свідомості, лікар оцінює когнітивний стан, медикаменти, зір, сон та інші чинники. Якщо галюцинації з’явилися раптово разом зі сплутаністю, різкою неуважністю, сонливістю, гарячкою або іншим гострим погіршенням, пріоритетом стає пошук делірію чи іншої медичної причини.

Як деменція впливає на повсякденне життя

Найважливіше питання діагностики звучить практично: що людина вже не може робити так само надійно і самостійно, як раніше, саме через когнітивне зниження? Першими часто страждають складні інструментальні дії. Помилки можуть з’являтися під час оплати рахунків, користування банківськими застосунками, приймання ліків, ведення документів, приготування їжі, планування маршруту, покупок або професійних завдань.

На пізніших етапах може зростати потреба в допомозі з одяганням, гігієною, харчуванням, орієнтацією та іншими базовими діями. Однак рівень допомоги не визначається лише когнітивним станом: рухові симптоми Паркінсона, ортостатична гіпотензія, падіння, порушення ковтання, біль, втома та інші немоторні прояви також впливають на незалежність. План підтримки має враховувати обидва компоненти.

Як встановлюють діагноз

Діагноз встановлює лікар на підставі сукупності даних. Чинний український стандарт допомоги при деменціях передбачає клінічне оцінювання, збір анамнезу, когнітивне тестування, пошук медичних причин і за показаннями лабораторні та нейровізуалізаційні дослідження. При хворобі Паркінсона важливо також співвіднести когнітивні зміни з перебігом самого рухового розладу та медикаментозною терапією.

Анамнез від самої людини і близьких

Клініцист уточнює, коли почалися зміни, як вони прогресували, чи були різкі епізоди погіршення, які саме навички стали ненадійними, чи змінилася поведінка, сон або здатність орієнтуватися. Інформація близької людини часто важлива, оскільки самооцінка когнітивних труднощів може бути неточною в обидва боки: людина може недооцінювати зміни або, навпаки, відчувати їх раніше, ніж вони стають очевидними оточенню.

Короткі когнітивні тести

Скринінгові інструменти допомагають виявити сигнал для подальшої оцінки і відстежувати динаміку, але один бал не встановлює і не виключає деменцію. Результат залежить від віку, освіти, мови, зору, слуху, моторних можливостей, втоми, настрою, медикаментів і стану людини в конкретний день. Особливо при хворобі Паркінсона тест має бути інтерпретований з урахуванням рухового уповільнення та специфічного когнітивного профілю.

Розгорнуте нейропсихологічне оцінювання

Коли профіль неясний, є складна диференційна діагностика або потрібно точно визначити сильні й слабкі сторони, застосовують розгорнуте нейропсихологічне оцінювання. Воно може досліджувати увагу, швидкість опрацювання, виконавчі функції, пам’ять, зорово-просторові здібності, мовлення та інші сфери. Сучасний систематичний огляд IPMDS показує, що вибір тестів має спиратися на їхню валідність саме для людей із хворобою Паркінсона.

Лабораторні дослідження і нейровізуалізація

Аналізи й візуалізація мозку потрібні не для того, щоб «побачити деменцію одним знімком», а для пошуку супутніх і альтернативних причин, оцінювання судинного ураження, структурних змін та клінічно значущих станів. Обсяг обстеження залежить від віку, симптомів, темпу прогресування, неврологічних ознак і попередньої медичної історії.

Перегляд ліків

Медикаментозний перегляд є обов’язковою частиною оцінки. Деякі препарати з антихолінергічною дією, седативні засоби, комбінації ліків, а також окремі протипаркінсонічні схеми можуть посилювати сплутаність, сонливість або психотичні симптоми у вразливої людини. Це не означає, що ліки слід самостійно скасовувати. Раптові зміни протипаркінсонічної терапії можуть бути небезпечними; корекцію проводить лікар.

Що потрібно відрізнити від прогресування деменції

Делірій

Делірій зазвичай починається гостро — протягом годин або днів — і проявляється різкою зміною уваги, усвідомлення, мислення або поведінки з коливаннями протягом дня. Деменція частіше прогресує поступово. Обидва стани можуть співіснувати, тому раптове погіршення у людини з уже встановленою деменцією не слід пояснювати «черговою стадією» без медичної оцінки.

Якщо з’явилися раптова сплутаність, значне зниження рівня свідомості, нова слабкість чи асиметрія обличчя, раптове порушення мовлення, судоми, висока температура, тяжке зневоднення, гостра задишка або інший різкий небезпечний симптом, потрібна невідкладна медична допомога. В Україні можна телефонувати 103 або 112. Докладніше про гострий стан дивіться у матеріалі «Делірій: що це, ознаки, причини та чому потрібна термінова медична оцінка».

Депресія, сон, інфекції та метаболічні порушення

Депресія, тривога, порушення сну, інфекції, зневоднення, порушення функції щитоподібної залози, дефіцитні стани, біль, погіршення слуху або зору та інші медичні проблеми можуть посилювати когнітивні труднощі. Частина цих чинників піддається корекції. Їх виявлення не заперечує можливу деменцію, але може суттєво змінити лікування і повсякденне функціонування.

Змішані нейродегенеративні та судинні зміни

У старшому віці різні патологічні процеси можуть співіснувати. У людини з хворобою Паркінсона можливі додаткові альцгеймерівські або судинні зміни, які впливають на когнітивний профіль і темп зниження. Тому виражене порушення пам’яті, нетипово швидке погіршення або інший незвичний профіль може потребувати ширшої етіологічної оцінки.

Лікування деменції при хворобі Паркінсона

Мета лікування — зменшити симптоми, підтримати функціонування й безпеку, виявити кориговані чинники та допомогти людині й сім’ї адаптувати повсякденне життя. Жодне наявне симптоматичне лікування не повертає мозок до стану до хвороби і не гарантує зупинки нейродегенеративного процесу. Реалістичні цілі визначають індивідуально: ясніше мислення в окремих сферах, стабілізація повсякденних навичок, менше поведінкових ускладнень або полегшення догляду.

Ривастигмін та інші когнітивні препарати

Чинний український Стандарт «Деменції та легкі когнітивні розлади» окремо рекомендує ривастигмін при деменції на тлі хвороби Паркінсона. У великому рандомізованому дослідженні Emre та співавторів ривастигмін дав помірне поліпшення когнітивних і глобальних клінічних показників порівняно з плацебо, водночас нудота, блювання і тремор виникали частіше.

Метааналіз Meng та співавторів також виявив користь інгібіторів холінестерази для частини когнітивних і глобальних показників у паркінсонічній деменції та деменції з тільцями Леві, але ефекти не були універсальними, а побічні реакції потребують контролю. Рішення про препарат, форму, дозу й доцільність продовження лікування приймає лікар з урахуванням серцевого ритму, маси тіла, шлунково-кишкових симптомів, тремору, супутніх хвороб і всієї схеми медикаментів.

Галюцинації, марення та медикаментозна безпека

При галюцинаціях або маревних переконаннях першим кроком є оцінка гострих причин, сну, зору, болю, інфекцій і медикаментів. Якщо симптоми небезпечні або дуже виснажують, лікування планує лікар, який знає специфіку хвороби Паркінсона. Деякі антипсихотичні препарати можуть суттєво погіршувати паркінсонізм. Український стандарт з деменцій окремо застерігає від застосування рисперидону при хворобі Паркінсона та деменції з тільцями Леві.

Медикаментозне лікування психотичних симптомів не слід починати, припиняти або змінювати за порадою з інтернету. Безпечний вибір залежить від тяжкості симптомів, ризику для людини й оточення, моторного стану, серцево-судинних факторів, попередніх реакцій на препарати та доступності відповідного спостереження.

Лікування супутніх станів

Корекція депресії, тривоги, порушень сну, болю, запорів, ортостатичної гіпотензії, порушень слуху й зору та інших станів може покращити загальне функціонування навіть тоді, коли основний нейродегенеративний процес продовжується. Системне ведення хвороби Паркінсона має включати рухові й немоторні симптоми, а не розглядати когнітивне зниження ізольовано.

Когнітивна реабілітація, тренування та компенсаційні стратегії

У когнітивній допомозі важливо розрізняти три завдання. Відновлювальні підходи намагаються тренувати саму когнітивну функцію. Компенсаторні стратегії допомагають виконувати завдання іншим способом — за допомогою нагадувань, зовнішніх опор, спрощених алгоритмів і підказок. Адаптаційні зміни перебудовують середовище так, щоб зменшити вимоги до вразливих функцій і підвищити безпеку.

Доказова база для формальної немедикаментозної когнітивної реабілітації при хворобі Паркінсона з когнітивним порушенням поки обмежена. Систематичний огляд і метааналіз Pigott та співавторів 2024 року оцінив когнітивні тренування, стимуляцію, реабілітаційні й фізичні втручання як загалом здійсненні, але якість доказів щодо важливих для пацієнта результатів була дуже низькою, а переконливого поліпшення повсякденної функції чи якості життя не показано. Тому обіцянка «відновити пам’ять» або «повернути когнітивні функції» не відповідає наявним даним.

Найбільш практичний підхід — індивідуально підібрані стратегії, пов’язані з конкретними щоденними завданнями. Наприклад, якщо людина пропускає ліки, ціллю стає не абстрактне тренування пам’яті, а безпечна система приймання: органайзер, нагадування, однакова послідовність дій і контроль близької людини там, де він справді потрібний.

Що допомагає вдома

Домашня підтримка працює найкраще, коли вона зменшує зайве когнітивне навантаження і водночас зберігає доступну людині самостійність. Надмірна допомога може позбавляти практики й відчуття контролю, а недостатня — створювати ризики. Рівень підтримки слід переглядати разом зі зміною симптомів.

• Підтримуйте передбачуваний розпорядок дня і зберігайте важливі речі у сталих місцях.

• Давайте одну зрозумілу інструкцію за раз, особливо коли людина втомлена або середовище перевантажене.

• Використовуйте календар, великий годинник, список справ, підписані шухляди, нагадування в телефоні або інші зовнішні опори, якщо людина ними користується.

• Спростіть керування ліками: одна схема, чіткі підписи, органайзер і контроль приймання відповідно до реального рівня самостійності.

• Забезпечте достатнє освітлення, контрастність важливих предметів, вільні проходи і мінімум візуального безладу, особливо при зорово-просторових труднощах.

• Регулярно перевіряйте слух і зір, сон, гідратацію, харчування та причини болю: ці фактори можуть суттєво змінювати когнітивне функціонування.

• Обговоріть фінансову безпеку, шахрайські ризики, користування плитою, транспортом і керування автомобілем до того, як виникне кризова ситуація.

Фізична активність, реабілітація рухових симптомів і соціальна залученість залишаються важливими для загального здоров’я та функціонування, але їх не слід подавати як доведений спосіб вилікувати деменцію. План активності має враховувати падіння, «застигання» ходи, ортостатичну гіпотензію, серцево-судинний стан та інші індивідуальні обмеження.

Підтримка близьких і доглядальників

Деменція при хворобі Паркінсона змінює не лише когнітивні можливості людини, а й навантаження на сім’ю. Догляд часто поєднує допомогу при рухових симптомах, контроль ліків, нічні пробудження, галюцинації, ризик падінь, труднощі з орієнтацією та поступову втрату складних побутових навичок. Виснаження доглядальника безпосередньо впливає на сталість і безпеку допомоги.

Корисно розподіляти завдання між кількома людьми, заздалегідь визначати, хто відповідає за медичні візити, фінанси, ліки й побутові питання, та використовувати доступні соціальні й реабілітаційні послуги. Рішення про майбутню підтримку краще обговорювати тоді, коли людина ще може повноцінно висловлювати свої пріоритети.

Коли варто звернутися до лікаря планово

Планове оцінювання потрібне, якщо людина з хворобою Паркінсона або її близькі помічають стійкі нові труднощі з плануванням, пам’яттю, увагою, орієнтацією, зорово-просторовими завданнями, фінансами, ліками чи іншими повсякденними справами. Особливо важливо звернутися, якщо помилки стали повторюваними, створюють ризик або вимагають дедалі більшої допомоги.

Також варто повідомити лікаря про нові галюцинації, маревні переконання, різке погіршення сну, часті падіння, значну сонливість, зміну поведінки або помітне погіршення після зміни медикаментів. Навіть за вже встановленої деменції новий симптом має власну причину, яку іноді можна коригувати.

Перебіг і прогноз

Деменція при хворобі Паркінсона зазвичай має прогресуючий перебіг, але швидкість змін індивідуальна. Когнітивна функція може коливатися від дня до дня залежно від сну, втоми, часу приймання ліків, інфекцій, болю, настрою й середовища. Такі короткі коливання не слід плутати з довгостроковою траєкторією.

Для спостереження корисніше відстежувати не лише тестові бали, а й функціональні маркери: чи людина безпечно приймає ліки, чи орієнтується на знайомому маршруті, чи може керувати грошима, готувати їжу, користуватися зв’язком, підтримувати гігієну та виконувати звичні ролі. Саме зміни в реальному житті визначають потребу в новому рівні підтримки.

Поширені запитання

Чи кожна забудькуватість при хворобі Паркінсона означає деменцію?

Ні. Пам’ять і увага можуть погіршуватися через втому, депресію, тривогу, порушення сну, ліки, сенсорні проблеми, інфекції та інші причини. Можливі й легкі когнітивні розлади без втрати незалежності. Деменція встановлюється за сукупністю когнітивних змін і їхнього функціонального впливу.

Чи можна поставити діагноз за MoCA, MMSE або іншим одним тестом?

Ні. Короткий тест є частиною оцінювання, а не діагнозом. Він може підказати, що потрібне детальніше обстеження, і допомагає відстежувати динаміку. Результат інтерпретують разом з анамнезом, повсякденною функцією, неврологічним станом, медикаментами й іншими медичними даними.

Якщо деменція з’явилася майже одночасно з паркінсонізмом, це деменція при хворобі Паркінсона?

У такій ситуації лікар обов’язково розглядає деменцію з тільцями Леві. Клінічна конвенція використовує часову межу приблизно в один рік: деменція до, одночасно або в межах року від появи паркінсонізму спрямовує до DLB, тоді як деменція після вже встановленої хвороби Паркінсона — до PDD. Межа допомагає класифікації, але два стани мають значне перекриття.

Чи спричиняє леводопа деменцію?

Наявні дані не підтримують просте твердження, що леводопа «спричиняє деменцію». Когнітивне зниження пов’язане з перебігом нейродегенеративного захворювання та іншими чинниками. Водночас протипаркінсонічні препарати можуть впливати на сонливість, галюцинації або сплутаність у вразливих людей, тому всю схему лікування переглядають індивідуально. Самостійно різко припиняти леводопу або інші протипаркінсонічні засоби не слід.

Чи можна вилікувати деменцію при хворобі Паркінсона?

Сьогодні немає лікування, яке гарантовано усуває нейродегенеративну деменцію або повертає когнітивний стан до попереднього рівня. Симптоматичні препарати можуть дати помірну користь частині людей, а корекція супутніх причин — інфекцій, дефіцитів, депресії, медикаментозних побічних ефектів, проблем зі слухом чи зором — іноді помітно покращує функціонування. Мета допомоги полягає у підтримці можливостей, безпеки та якості життя.

Що робити, якщо людина бачить те, чого немає?

Зорові галюцинації можливі при хворобі Паркінсона з деменцією і при деменції з тільцями Леві. Якщо вони виникли поступово і людина залишається стабільною, про них слід повідомити лікаря для оцінки ліків, когнітивного стану, зору, сну та інших причин. Якщо галюцинації з’явилися раптово разом зі сплутаністю, гарячкою, різкою сонливістю або іншим гострим погіршенням, потрібна швидка медична оцінка через ризик делірію чи іншого гострого стану.

Деменція: що це, ознаки, причини, діагностика та допомога

Деменція з тільцями Леві: ознаки, перебіг, діагностика та допомога

Поведінкові та психологічні симптоми деменції: що це і як реагувати безпечно

Донепезил, ривастигмін, галантамін і мемантин при деменції