TRAP-18: протокол оцінювання загроз від одиночних нападників
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 22 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Дослідницький кластер: Психологія радикалізації, насильницького екстремізму та профілактики
TRAP-18 — спеціалізований протокол структурованого професійного оцінювання загрози насильницького нападу, який розробили для випадків занепокоєння щодо можливого терористичного насильства з боку окремої особи. Він упорядковує відомості про поведінку та контекст у дві групи: вісім ближчих до можливої події попереджувальних поведінкових проявів і десять віддаленіших характеристик. TRAP-18 допомагає фахівцям формулювати перевірні гіпотези та планувати управління конкретною загрозою. Він не встановлює діагнозу, не визначає «екстреміста» за поглядами й не дає підтвердженого числового прогнозу майбутнього нападу. Основні принципи описані в публікації розробника про операційну побудову TRAP-18 та в систематичному огляді валідності інструментів оцінювання насильницького екстремізму 2025 року.
Найважливіший науковий висновок такий: ретроспективні дослідження TRAP-18 виявляють зв'язки між певними характеристиками й уже відомими випадками насильства, але дотепер не підтвердили проспективної точності прогнозування нападів серед людей, чия подальша поведінка ще невідома. На практиці це визначає межі застосування методики, відповідальність оцінювача та вимоги до збереження прав людини. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Що означає назва TRAP-18 і для чого створено протокол
Скорочення TRAP-18 походить від англомовної назви Terrorist Radicalization Assessment Protocol та числа 18 — кількості передбачених протоколом характеристик. Українською його зміст можна передати як «протокол оцінювання загрози, пов'язаної з терористичною радикалізацією». Назва описує історію створення інструмента, але предмет оцінювання в роботі фахівців конкретніший: відомості, що можуть мати значення для попередження цілеспрямованого насильства. Meloy, 2018.
TRAP-18 призначений для ситуацій, коли вже існує обґрунтоване занепокоєння щодо конкретної загрози й потрібно системно дослідити її характер, динаміку та можливі заходи безпеки. Автори розглядають його в межах структурованого професійного судження, де спеціаліст поєднує визначені категорії спостереження з перевіркою достовірності інформації, контексту та альтернативних пояснень. Guldimann і Meloy, 2020.
Формулювання «одиночний нападник» у наукових дослідженнях означає особливості здійснення або організації насильницького акту, а не доведену соціальну ізольованість людини. Особа може діяти самостійно та водночас бути включеною в цифрові мережі, мати однодумців, орієнтуватися на попередні атаки або отримувати ідеологічний вплив. Психологічні траєкторії цієї категорії детальніше розглянуті в матеріалі «Одиночні нападники: психологічні траєкторії та методологічні обмеження».
Науковий статус: інструмент професійного судження
Структуроване професійне судження поєднує єдину рамку аналізу з відповідальністю підготовленого фахівця за інтерпретацію конкретної ситуації. Для TRAP-18 це означає дослідження обґрунтованості зібраних відомостей, взаємозв'язків спостережень, часової послідовності й можливих змін поведінки. Результат має бути аргументованим висновком про потреби оцінювання та управління загрозою, а не сумою балів, яка автоматично встановлює майбутню подію. Guldimann і Meloy, 2020.
Автори методики прямо вказують на відсутність емпірично встановлених порогових значень, що дозволяли б надійно розділяти всіх людей на групи з визначеною імовірністю майбутнього нападу. Концепція приділяє особливу увагу змінам поведінки, які можуть сигналізувати про потребу невідкладнішої професійної перевірки, але така евристика сама по собі не є валідованим правилом прогнозу. Guldimann і Meloy, 2020.
Відтак методику доречно описувати як спеціалізовану рамку для ведення випадку й документованого професійного аналізу. Відомості про окрему людину мають розглядатися з дотриманням процедур, повноважень і правил захисту інформації. Самостійне застосування переліку показників до знайомих, учнів, колег або користувачів соціальних мереж створює значний ризик помилкових підозр.
Як побудовані 18 характеристик
TRAP-18 розрізняє вісім наближених поведінкових попереджувальних проявів і десять віддаленіших характеристик. Цей поділ стосується логіки професійної оцінки й часових відношень між спостереженнями. Він не означає універсальної послідовності, яку проходить кожна людина, пов'язана з насильством. Meloy і Gill, 2016; Meloy та співавтори, 2021.
Ближчі до події поведінкові прояви
У професійній літературі до цієї групи відносять поведінкове наближення до насильства, стійку фіксацію на певній темі або об'єкті, ототожнення себе з роллю нападника, нові епізоди агресії, помітну зміну інтенсивності активності, розкриття насильницьких намірів у комунікації, переживання ситуації як останньої можливості та безпосередньо висловлену погрозу. Назви описують дослідницькі категорії, які потребують фахової операціоналізації; наведений узагальнений опис не є інструкцією для виставлення оцінок. Guldimann і Meloy, 2020.
Одна й та сама зовнішня фраза може виникати в художньому мовленні, афективній суперечці, політичній полеміці, психологічній кризі або ситуації конкретної загрози. Професійне значення визначається перевіреним контекстом, конкретністю та можливістю незалежного підтвердження поведінкової інформації. Вихоплені зі спілкування слова не можуть бути еквівалентом повної оцінки загрози. FBI, «Making Prevention a Reality».
Віддаленіші характеристики та їхні межі
До другої групи в оригінальній конструкції віднесені, зокрема, переживання особистої образи й морального обурення, ідеологічна рамка пояснення подій, специфіка залучення до груп, залежність від віртуальних спільнот, труднощі з досягненням професійних цілей, зміни мислення та емоцій, особливості близьких стосунків, окремі відомості про психічний стан, попередню насильницьку злочинну поведінку й творчість у доборі способів дії. Перелік відтворює історичну будову моделі, а не доводить причинну або прогностичну роль кожної характеристики. Meloy, 2018; Guldimann і Meloy, 2020.
Наявність релігійних чи політичних переконань, перебування в цифровій спільноті, складнощі у стосунках або психічні розлади самі по собі не підтверджують загрози насильства. Це особливо важливо для характеристик, що можуть спричиняти дискримінацію. Висновки необхідно пов'язувати з конкретними перевіреними фактами поведінки й оцінювати пропорційність будь-якого втручання. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Чому розрізнення «ближчих» і «віддаленіших» є гіпотезою про час
Аналіз часових послідовностей на вибірці 125 нападників продемонстрував, що більшість віддалених характеристик у реконструйованих біографіях виникала раніше за низку попереджувальних поведінкових проявів. Це підтримує змістовність двох категорій для ретроспективного вивчення траєкторій. Водночас спосіб добору випадків, залежність від доступних відомостей і відоме завершення історій не дозволяють перетворити послідовність на універсальну схему прогнозування. Meloy, Goodwill, Clemmow і Gill, 2021.
Часова близькість також не дорівнює причинності. Якщо ознака частіше виявляється перед уже відомою подією, це не означає, що вона викликає подію або що її поява в нового випадку дозволяє обчислити ймовірність нападу. Ця різниця лежить в основі наукової оцінки TRAP-18.
Що відомо про надійність TRAP-18
Надійність між експертами означає ступінь узгодженості суджень незалежних оцінювачів про ті самі матеріали. Для інструментів структурованої оцінки це важливий критерій: якщо однаково підготовлені фахівці часто суперечать один одному, послідовність роботи знижується. Проте навіть повна згода щодо характеристик випадку не підтверджує, що прогноз майбутнього насильства є точним.
Робота Meloy 2018 року узагальнила ранні дослідження, у яких середнє значення коефіцієнта каппа Коена становило 0,895. Систематичний огляд 2025 року розглянув декілька досліджень TRAP-18, зокрема результати близько 0,76, 0,90 та інші показники узгодженості за різних процедур кодування. Дослідники зазначили, що більшість оцінок отримана в спеціально організованих дослідницьких умовах, а їх перенесення на повсякденну практику потребує окремої перевірки. Meloy, 2018; Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Для оцінювання реального випадку має значення не лише підготовка експерта, а й якість документів, повнота часової шкали, відсутність суперечностей у свідченнях та можливість встановити джерело кожного твердження. Частина матеріалів може бути недоступна; відсутність інформації не дає підстав автоматично позначати характеристику як відсутню. Огляд зафіксував істотні пропуски у відкритих джерелах, які використовувалися для кодування TRAP-18. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Валідність: які запитання дослідження вже розв'язали
Валідність — це обґрунтованість висновків, які роблять із результатів певної процедури. Для TRAP-18 потрібно розрізняти змістову валідність, узгодженість оцінювачів, здатність відрізняти групи у вже сформованих вибірках і точність прогнозування майбутньої події. Це різні твердження, а тому доказ одного не підміняє інші. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Змістова відповідність історіям уже відомих нападників
Ранні дослідження показали, що багато характеристик TRAP-18 можна виявити під час ретроспективного вивчення нападів. Наприклад, робота Meloy і Gill 2016 року досліджувала відкриті відомості про 111 осіб, пов'язаних із одиночними терористичними атаками у США та Європі. Автори зазначали корисність рамки для опису матеріалів, однак їхні результати стосувалися вибірки з уже відомими наслідками. Meloy і Gill, 2016.
Виявлення історично задокументованих характеристик у нападника підтверджує, що вони можуть зустрічатися в цій категорії випадків. Для практичної точності необхідно одночасно знати, наскільки часто такі характеристики трапляються серед людей, які ніколи не вчинять нападу. Без відповідної бази порівняння значення окремих спостережень залишається невизначеним.
Ретроспективна здатність розрізняти групи
Систематичний огляд Campbell 2025 року включив 20 досліджень шести інструментів оцінювання насильницького екстремізму; найбільша частина праць була присвячена TRAP-18. Для чотирьох досліджень його ретроспективної диференціації метааналіз отримав сумарну кореляцію близько r = 0,62, 95-відсотковий довірчий інтервал приблизно 0,35–0,79, із високою неоднорідністю між дослідженнями (I² = 86 %). Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Ці величини стосуються статистичного зв'язку в обраних ретроспективних вибірках. Вони не означають «62 % точності», «62 % ймовірності нападу» або універсальної дієвості методики. Висока неоднорідність і чутливість загальної оцінки до включення окремих досліджень знижують упевненість у тому, як результат відтворюватиметься за інших обставин.
Частина праць порівнювала осіб, чиї напади були припинені правоохоронними органами, з тими, чиї напади відбулися. Такий дизайн змішує характеристики людини з ефективністю попереджувальних дій, випадковістю виявлення та іншими зовнішніми умовами. Сам факт відмінності цих груп не є перевіркою здатності завчасно передбачати напади. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Проспективне прогнозування майбутніх нападів
Проспективне дослідження мало б передбачати оцінювання випадків до того, як стане відомий подальший результат, чітко визначені критерії спостереження, незалежну перевірку подій та аналіз помилкових позитивних і негативних висновків. Такі дані потрібні для відповідей на практичні питання про ймовірність, частоту помилок і придатність методики для конкретної популяції.
Огляд 2025 року дійшов висновку, що включені дослідження TRAP-18 не перевіряли справжню проспективну прогностичну валідність. Отже, наявні результати не обґрунтовують використання TRAP-18 як науково підтвердженого передбачувача майбутніх нападів. Це центральне обмеження, яке слід явно зазначати в кожній професійній чи публічній інтерпретації методики. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Чому рідкісність нападів змінює значення «позитивних» ознак
Навіть методика, що непогано розрізняє дві дослідницькі групи, може продукувати багато хибнопозитивних підозр, коли небезпечна подія є рідкісною в загальній популяції. Це проблема базової частоти: для оцінювання практичної цінності будь-якого сигналу потрібно знати не лише умовні показники тесту, а й поширеність події серед тих, кого оцінюють. Monahan, 2012.
Звідси випливає принципове розмежування. Опис характерних рис уже виявлених нападників є завданням ретроспективного дослідження. Визначення того, хто здійснить напад у майбутньому, вимагає іншого дизайну, нових вибірок і незалежного спостереження. Результати першого типу дослідження не можна механічно використовувати для другого. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Захист від хибнопозитивних висновків має самостійну суспільну цінність. Помилкова підозра може призводити до стигматизації, втрати довіри, неправомірного збору персональних даних і необґрунтованих втручань. Тому питання точності необхідно розглядати разом із правами людини, а не окремо від них.
Джерела даних: чим небезпечна ретроспективна реконструкція
У дослідженнях насильницького екстремізму часто використовують відкриті повідомлення, судові матеріали, біографії та цифрові сліди. Після відомої події увага дослідників закономірно зосереджується на фрагментах, що видаються передвісниками насильства. У реальному часі ці самі фрагменти могли бути невідомими, неповними або мати кілька пояснень. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Особливу проблему становлять пропущені значення. У дослідженні, розглянутому систематичним оглядом, для частини характеристик відсутність інформації у відкритих джерелах сягала дуже високої частки. Дослідники зауважили, що відкритих даних часто недостатньо для повного кодування TRAP-18. Це ускладнює як перевірку узгодженості оцінювачів, так і перенесення результатів на професійні ситуації, де потрібні рішення в реальному часі. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
У науково якісному аналізі фіксують джерело та дату кожного спостереження, відділяють безпосередні факти від переказів, розглядають альтернативні тлумачення і прямо позначають невідоме. Документована невизначеність є необхідною частиною фахового висновку.
Що змінили дослідження 2026 року
Дослідження Amman, Kupper і Meloy, опубліковане у травні 2026 року, застосувало TRAP-18 для детального ретроспективного розгляду антисемітського нападу на синагогу Tree of Life у США. Автори реконструювали поведінкові сигнали до події та обговорили профілактичне управління загрозами і наслідки наслідування насильства в цифровому середовищі. Amman, Kupper і Meloy, 2026.
Дослідження розширює розуміння конкретної історичної події, проте одна ретроспективна справа не встановлює популяційної чутливості, специфічності або прогностичної цінності TRAP-18. Навіть велика частка характеристик у біографії відомого нападника не відповідає на питання, скільки людей із подібними характеристиками ніколи не вчиняли насильства. Водночас кейс наголошує на важливості співпраці фахівців і своєчасного аналізу конкретної загрози. Amman та співавтори, 2026; Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Чим TRAP-18 відрізняється від VERA-2R і ERG22+
TRAP-18 сформовано переважно навколо оцінювання загроз індивідуального терористичного насильства й часової логіки попереджувальних проявів. VERA-2R і ERG22+ належать до спорідненого поля структурованого професійного судження, але відрізняються конструкцією, цільовими контекстами застосування та складом категорій. Їхні висновки не можна підміняти одне одним або зводити до спільної універсальної оцінки «радикальності». Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Важливо також розрізняти оцінювання конкретної загрози, оцінювання насильницького рецидиву й оцінювання потреб у програмах припинення екстремістської діяльності. Це різні питання щодо майбутньої поведінки та можливого управління ризиками. Докладніше про спеціалізований сусідній інструмент і його обмеження читайте у статті «VERA-2R: інструмент оцінювання ризику насильницького екстремізму».
Узагальнені принципи вибору методики, обґрунтування професійного висновку й критичного аналізу точності викладено в статті «Оцінювання ризику екстремістського насильства: принципи та межі». Для організаційного рівня важливий також матеріал «Структурована професійна оцінка загрози ідеологічного насильства».
Хто має право й компетентність використовувати TRAP-18
Методику розроблено для спеціалістів із підготовкою в оцінюванні загроз: фахівців правоохоронної діяльності, спеціалізованих міждисциплінарних команд, судово-психологічних та інших належним чином уповноважених професіоналів. Застосування потребує знайомства з настановами конкретної редакції інструмента, межами емпіричних результатів, оцінкою достовірності джерел і правилами міжвідомчої взаємодії. Meloy, 2018; FBI, «Making Prevention a Reality».
Компетентний фахівець має відповідати на запитання про конкретну поведінкову підставу занепокоєння, можливу динаміку ситуації, способи перевірки інформації та пропорційні заходи управління загрозою. Оцінювання повинно відрізняти безпосередньо спостережувані факти від гіпотез і фіксувати невідомі дані. Протокол не замінює чинних правових процедур, оперативних повноважень або мультидисциплінарного обговорення.
Освітня публікація про TRAP-18 не є навчальним посібником із його практичного кодування. Для роботи з реальними випадками потрібні професійні вимоги, передбачені установою, та доступ до актуальних матеріалів інструмента; самостійне зіставлення ознак за статтею не створює надійного висновку.
Чи означають радикальні погляди або незвичні переконання загрозу
Радикальність ідей, критика держави, участь у протестах, релігійні практики, етнічна належність, гострі політичні висловлювання та незгода з більшістю становлять різні суспільні й особистісні явища. Застосування насильства — окрема категорія поведінки, для оцінки якої потрібні факти, контекст та належні правові критерії. Поділ переконань і насильницької поведінки є основоположним для недискримінаційного оцінювання загроз. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Ідеологічне пояснення світу може бути частиною біографії нападника й водночас поширеним серед багатьох людей, які ніколи не вдаватимуться до насильства. Вивести із самого факту переконання індивідуальну ймовірність нападу науково некоректно. Суміжні поняттєві межі розглянуто в карті знань кластера про психологію радикалізації та профілактики.
Психічне здоров'я, нейровідмінності й ризик стигматизації
Одна з віддаленіших категорій оригінального TRAP-18 стосується психічного розладу. Сам факт її наявності в історичній конструкції протоколу не дозволяє робити висновок, що певний діагноз є показником терористичної небезпеки. Для аналізу потреб і безпеки потрібні індивідуальні факти, функціонування, контекст і професійна диференційна оцінка. Guldimann і Meloy, 2020.
Психіатричне звернення, психологічна допомога, особливості нейророзвитку або нестандартний стиль спілкування не є замінниками відомостей про реальну загрозу. Стигматизація може посилювати соціальне виключення й перешкоджати своєчасному зверненню по допомогу. У професійній роботі медична конфіденційність і мінімізація необхідної інформації залишаються базовими етичними вимогами.
Чи придатний TRAP-18 для оцінювання неповнолітніх
Більшість емпіричних вибірок інструментів оцінювання насильницького екстремізму складається переважно з дорослих чоловіків. Систематичний огляд прямо зазначає обмеженість даних для інших популяцій. Відповідно, перенесення результатів TRAP-18 на дітей і підлітків без належної окремої валідації є методологічно проблемним. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
У підлітковому віці змінюються способи самовираження, групова належність, розуміння наслідків і соціальне оточення. Дорослі категорії загроз неможливо просто переносити на шкільні конфлікти, епатажні публікації або дослідження заборонених тем. Реакція освітнього закладу має спиратися на захист дитини, перевірку конкретного факту, конфіденційність і співпрацю компетентних служб за наявності реальної загрози.
Оцінювання має уникати ярликів, що залишають довгостроковий слід у шкільних документах або цифрових реєстрах. Під час роботи з персональними відомостями застосовуються вимоги Закону України «Про захист персональних даних». Психологічну підтримку дитини доцільно організовувати незалежно від необґрунтованих припущень про її ідеологію.
Цифрові сліди, мережеві спільноти й алгоритми
Цифрове середовище може містити повідомлення про особисті образи, ідеологічні погляди, групову ідентифікацію або насильницькі висловлювання. Водночас віртуальна активність часто має складні комунікативні жанри: іронію, цитування, провокацію, естетизацію, меми й дискусії. Встановити реальне значення висловлювання можна лише через перевірку його обставин і надійності джерела, а не за присутністю ключових слів. FBI, «Making Prevention a Reality».
Автоматична класифікація користувачів за підписками, пошуковою історією або політичним словником не є підтвердженим способом визначення майбутніх нападників. За браку належної проспективної перевірки такі системи можуть масштабувати помилкові підозри. Окрема межа — правомірність обробки особистих відомостей, прозорість процедур та доступу до них. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025; Закон України «Про захист персональних даних».
Як TRAP-18 входить у систему управління загрозою
Професійне управління загрозою починається із конкретного питання безпеки, належного отримання інформації та визначення відповідальної команди. Подальша робота охоплює перевірку фактів, обговорення альтернативних пояснень, документування змін і вибір законних пропорційних заходів. За можливості вона передбачає координацію безпекових і допоміжних служб та періодичний перегляд висновків. FBI, «Making Prevention a Reality».
TRAP-18 може бути одним з інформаційних каркасів такого процесу. Остаточне рішення має враховувати поточну поведінку, якість даних, умови випадку й права залучених осіб. Необхідність певної дії визначається законом і професійною відповідальністю, а не автоматичним виконанням правила «наявні ознаки — отже напад неминучий».
Цю логіку доповнює підхід до структурованої професійної оцінки загрози ідеологічного насильства, у межах якого рішення переглядають у міру появи достовірніших відомостей.
Український правовий і безпековий контекст
В Україні правові визначення, повноваження державних органів та засади протидії тероризму встановлені, зокрема, Законом України «Про боротьбу з тероризмом». Цей нормативний контекст слід відокремлювати від наукової класифікації TRAP-18: психологічний інструмент сам по собі не встановлює юридичну кваліфікацію діяння і не замінює процесуальних рішень.
Збирання, використання, зберігання та передавання відомостей про людей підпадають під законодавчі вимоги щодо персональних даних, зокрема Закону України «Про захист персональних даних». У практичній роботі важливі законна мета обробки, належні повноваження, обсяг відомостей, відповідний рівень захисту й відмова від поширення необґрунтованих припущень.
Для українського суспільства під час війни істотне значення має також розрізнення законного захисту держави, воєнних злочинів, тероризму, політичного протесту та інших форм поведінки. Оцінювання конкретної загрози повинно спиратися на факти й застосовне право, а не на зовнішню подібність риторики чи широкі політичні категорії. Це редакційне застосування загальних принципів доказовості та прав людини до українського контексту.
Що робити, коли занепокоєння пов'язане з реальною поведінкою
Якщо людина повідомляє про конкретні погрози або інші перевірні обставини, пов'язані з можливим насильством, першочерговими є власна безпека, збереження достовірних відомостей і звернення до компетентних служб відповідно до ситуації. У разі безпосередньої небезпеки потрібно скористатися екстреними каналами допомоги. Самостійне розслідування, публічне звинувачення чи силове з'ясування намірів здатні підвищити ризики.
Повідомлення відповідальним особам варто формулювати фактично: що було безпосередньо почуто або побачено, коли і в якому контексті, які джерела доступні та що залишається невідомим. Релігійна або політична ідентичність, медичні ярлики чи припущення про мотиви не замінюють опису дій. Схожі принципи належного реагування на занепокоєння відображені у практичному керівництві ФБР з попередження цілеспрямованого насильства.
Якщо ситуація стосується підлітка, підтримка дорослих, конфіденційність та захисна оцінка обставин мають значення вже на початку. Професійний висновок про загрозу повинен залишатися за компетентною службою.
Чого не можна висновувати з TRAP-18
Зіставлення окремої людини з публічним переліком 18 характеристик не дає достовірного прогнозу насильства. Підрахунок «скільки ознак збіглося» також не є обґрунтованою процедурою, оскільки в методики немає емпірично підтверджених універсальних порогів майбутнього нападу. Guldimann і Meloy, 2020.
Висновок «особа має психічний розлад, підтримує радикальні ідеї або активно спілкується в мережі — отже є загрозою» не випливає з наукових даних. Такі висновки ігнорують базову частоту насильства, різнорідність індивідуальних історій і небезпеку стигматизації. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Не можна також трактувати опис успішно реконструйованого історичного нападу як доказ, що конкретний інструмент дозволив би гарантовано зупинити його. Для таких тверджень потрібні проспективні дослідження, дані про доступність інформації до події та оцінка здійсненності профілактичного втручання.
Поширені запитання про TRAP-18
Чи є TRAP-18 психологічним тестом
Це спеціалізований інструмент структурованого професійного судження для оцінки певного класу загроз. Його результати не зводяться до звичайного самостійно заповненого опитувальника, а наявні дані не підтверджують універсального порогу майбутнього нападу. Meloy, 2018.
Чи можна визначити терориста за 18 показниками
Жодна комбінація з публічного опису показників не дає підтвердженого індивідуального висновку про майбутнє терористичне насильство. Професійне оцінювання стосується конкретної ситуації, перевірених відомостей і управління загрозою з урахуванням невизначеності. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Чи доведено точність TRAP-18 у відсотках
Наукові роботи повідомляють окремі показники узгодженості експертів і ретроспективної статистичної відмінності груп. Однак їх не можна перераховувати в універсальний відсоток точного прогнозу; проспективної прогностичної валідності включені до систематичного огляду дослідження не підтвердили. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Чи застосовується TRAP-18 до кожного політичного радикала
Протокол орієнтований на спеціалізоване оцінювання конкретного занепокоєння щодо цілеспрямованого насильства. Самі переконання, активізм і політична незгода не є достатньою підставою для класифікації людини як небезпечної.
Чи означає висока узгодженість експертів точне передбачення
Узгодженість описує, наскільки схоже підготовлені оцінювачі класифікують відомості. Прогностична точність потребує іншого дослідження — оцінювання до настання події з подальшою перевіркою результатів. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Чи можна використовувати TRAP-18 у школі
Наявна доказова база сформована переважно на дорослих популяціях і не дає достатньої основи для перенесення інструмента на шкільне середовище як засобу класифікації дітей. Для випадків занепокоєння необхідні захисні, віково чутливі й законні процедури за участю компетентних фахівців. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Висновок
TRAP-18 посідає помітне місце в історії розвитку структурованого професійного оцінювання загроз від одиночних нападників. Його концептуальна сила полягає у впорядкованому розгляді поведінкової інформації, часової динаміки й потреб управління конкретним випадком. Наукова доказова база охоплює дослідження змістової відповідності, узгодженості оцінювачів і ретроспективного розрізнення деяких груп.
Водночас станом на жовтень 2026 року найсильніший систематичний огляд цієї теми не виявив підтвердженої проспективної прогностичної валідності TRAP-18. Його відповідальне застосування вимагає спеціалізованої підготовки, якісних даних, перегляду альтернативних пояснень, законної процедури й захисту прав людини. Brouillette-Alarie та співавтори, 2025.
Пов’язані статті
Джерела
Amman, M., Kupper, J., & Meloy, J. R. (2026). The Tree of Life Synagogue Attack: A Terrorist Radicalization Assessment Protocol-18 Examination of Pre-Attack Warnings and Post-Attack Contagion and Copycat Effects. Behavioral Sciences & the Law. DOI: 10.1002/bsl.70066.
Brouillette-Alarie, S., Hassan, G., Varela, W., et al. (2025). Reliability and Validity of Risk Assessment Tools for Violent Extremism: A Systematic Review. Campbell Systematic Reviews, 21(4), e70080. DOI: 10.1002/cl2.70080.
Federal Bureau of Investigation. (б. р.). Making Prevention a Reality: Identifying, Assessing, and Managing the Threat of Targeted Attacks. Офіційний документ.
Guldimann, A., & Meloy, J. R. (2020). Assessing the Threat of Lone-Actor Terrorism: The Reliability and Validity of the TRAP-18. Forensische Psychiatrie, Psychologie, Kriminologie, 14, 158–166. DOI: 10.1007/s11757-020-00596-y.
Meloy, J. R., & Gill, P. (2016). The Lone-Actor Terrorist and the TRAP-18. Journal of Threat Assessment and Management, 3(1), 37–52. DOI: 10.1037/tam0000061.
Meloy, J. R. (2018). The Operational Development and Empirical Testing of the Terrorist Radicalization Assessment Protocol (TRAP-18). Journal of Personality Assessment, 100(5), 483–492. DOI: 10.1080/00223891.2018.1481077.
Meloy, J. R., Goodwill, A., Clemmow, C., & Gill, P. (2021). Time Sequencing the TRAP-18 Indicators. Journal of Threat Assessment and Management, 8(1–2), 1–19. DOI: 10.1037/tam0000157.
Monahan, J. (2012). The Individual Risk Assessment of Terrorism. Psychology, Public Policy, and Law, 18(2), 167–205. DOI: 10.1037/a0025792.
Верховна Рада України. (2003). Закон України «Про боротьбу з тероризмом» № 638-IV, чинна редакція. Офіційний текст.
Верховна Рада України. (2010). Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-VI, чинна редакція. Офіційний текст.