top of page

Психологічна енкциклопедія

Структурована професійна оцінка загрози ідеологічного насильства

13 годин тому
Читати 14 хв

Структурована професійна оцінка загрози ідеологічного насильства — це спосіб експертного аналізу конкретної можливої шкоди, за якого фахівці систематично збирають перевірювані відомості, оцінюють їх у контексті, формулюють кілька пояснень розвитку ситуації та визначають пропорційні заходи безпеки й підтримки. У міжнародній літературі цей підхід називають structured professional judgment (SPJ) — структурованим професійним судженням. Його практична мета полягає в ухваленні обґрунтованих рішень за умов неповної інформації, а результатом стає документована оцінка конкретних сценаріїв загрози, невизначеності та можливостей її зменшення. Систематичний огляд Campbell Collaboration (2025) і дослідження Clemmow та співавторів (2025) описують концептуальні підстави цього підходу та водночас його емпіричні обмеження.

Коли предметом оцінювання стає ідеологічно мотивоване насильство, фахівці розглядають можливу загрозу життю й безпеці у зв'язку з конкретними діями, намірами, обставинами, ресурсами, соціальним середовищем і змінами поведінки. Власне переконання людини, її релігія, політична позиція, законний протест, належність до спільноти або різка риторика без додаткового контексту не становлять достатньої основи для висновку про готовність до насильства. Зв'язок між ідеями, залученням до руху та фактичним насильством потребує окремого емпіричного й індивідуального аналізу. Brouillette-Alarie та співавт. (2025).

Що означає структуроване професійне судження

Структурованість означає, що експерт послідовно ставить визначені запитання, розглядає релевантні групи обставин, перевіряє походження інформації, записує аргументацію й переглядає висновок за зміни даних. Професійне судження означає, що остаточне рішення спирається на підготовку, компетенцію, відповідальність і пояснювану оцінку конкретного випадку. Важливу роль відіграє формулювання ситуації: які саме види шкоди розглядаються, чому та за яких умов вони можуть виникнути, що вже відомо та які обставини стримують розвиток небезпеки. Такий зміст підходу описаний у дослідженні «Risk of What and Why?».

Центральна відмінність від механічного підрахунку «ознак небезпеки» полягає у способі пояснення інформації. Дві обставини з однаковими назвами можуть мати різне значення в різних життєвих ситуаціях, а однакова кількість позначених пунктів може супроводжувати цілком різні сценарії. Фахівець оцінює взаємодію чинників, їхню часову послідовність і можливі шляхи змін. Висновок у форматі SPJ має бути перевірюваним за логікою та відкритим до перегляду, коли з'являються нові дані. Clemmow та співавт. (2025).

Оцінка загрози, оцінка ризику й прогнозування

Оцінка загрози зосереджується на можливій конкретній шкоді, значущих поведінкових фактах, часовій динаміці та рішеннях щодо захисту. Оцінювання ризику часто має ширшу рамку: воно розглядає чинники, пов'язані з імовірністю небажаних подій у певній популяції та контексті, а також потреби в управлінні ризиком. У професійній практиці ці завдання частково перетинаються. Прогнозування в строгому статистичному значенні передбачає доведену здатність оцінки розрізняти майбутні результати в належному проспективному дослідженні. Систематичний огляд 2025 року наголошує, що для спеціалізованих інструментів насильницького екстремізму ця остання вимога поки не була продемонстрована в дослідженнях, які відповідають його критеріям.

Оцінка загрози має практичну цінність навіть тоді, коли точний числовий прогноз недоступний: вона може допомогти обрати законну та своєчасну дію, уточнити відповідальність установ і задокументувати підстави рішення. Проте твердження «фахівці використали структурований підхід» саме собою ще не підтверджує, що обраний інструмент точно прогнозує насильство або що запропоновані заходи доведено зменшують частоту нападів. Це різні питання, і для кожного потрібні власні дані.

Чому ідеологічно мотивоване насильство становить окреме завдання

Насильницька радикалізація може включати поступові або швидкі зміни поглядів, стосунків і поведінки, а в частини випадків її траєкторія не є послідовною. Мотиви бувають змішаними: ідеологічне виправдання насильства може переплітатися з особистими конфліктами, почуттям загрози, груповою динамікою, прагненням визнання або індивідуальними життєвими подіями. Науково виправдана оцінка розглядає ці складники без припущення про єдиний обов'язковий шлях від переконань до нападу. Огляд Campbell Collaboration і емпірична робота на матеріалах британської програми Channel підтримують багатофакторне розуміння проблеми.

Один і той самий термін «радикалізація» в суспільній дискусії може позначати зміну ідей, підтримку протиправних дій, долучення до організації або підготовку насильства. Для професійного оцінювання необхідно називати результат точно. Людина може мати радикальні погляди, але відмовлятися від насильства; може схвалювати насильство абстрактно, проте не виявляти наміру діяти; може припинити участь у групі, зберігаючи деякі переконання. Ці стани не становлять взаємозамінних показників. Brouillette-Alarie та співавт. (2025).

Підхід, спрямований на запобігання шкоді, потребує також розрізнення реальної погрози, фантазування, цитування чужих висловлювань, журналістського аналізу, художнього контексту та сатири. Інформацію слід тлумачити в межах фактичної ситуації, законодавства і можливості незалежної перевірки. Редакційне застосування цього принципу полягає в тому, що жодна ізольована фраза або культурна ознака не замінює контекстуальної оцінки поведінки.

Які питання розв'язує професійне оцінювання

1. Який саме небажаний результат розглядається

Фахівці уточнюють предмет: погрози конкретним людям, переслідування, насильницьке залякування, повторну участь у злочинній діяльності чи інший юридично визначений різновид шкоди. Ця конкретизація важлива, оскільки свідчення, придатні для аналізу одного результату, не обов'язково придатні для іншого. Саме постановку питань «ризик чого?» і «чому?» дослідники вважають важливою для побудови індивідуальної оцінки й плану управління випадком. Clemmow та співавт. (2025).

2. На чому ґрунтується інформація

Має значення походження кожного повідомлення: безпосередній достовірний факт, офіційний документ, свідчення очевидця, повідомлення самої людини, непідтверджене припущення або інтерпретація з відкритих джерел. Слід відрізняти факт від висновку, перевірену подію від повторення чутки. Методологічні проблеми досліджень, які кодували відомості лише з публічних матеріалів, детально описані в систематичному огляді 2025 року.

3. Яка динаміка ситуації

Оцінювання враховує, чи з'явилися нові достовірні факти, як змінюється контекст і чи змінилися чинники, що стримують можливе насильство. Поточна оцінка стосується певного моменту та визначених умов. Її слід переглядати за значущих змін ситуації, а не вважати безстроковою характеристикою особистості. Динамічний і контекстуальний характер управління ризиком становить один із мотивів застосування структурованого судження. Clemmow та співавт. (2025).

4. Які захисні ресурси та альтернативні пояснення існують

Фахівець досліджує, чи є переконливі альтернативні тлумачення фактів, які обставини підтримують безпечну поведінку, хто може допомогти та як конкретні заходи вплинуть на ситуацію. Захисні чинники не слід трактувати як гарантовану «протиотруту», а чинники ризику — як автоматичний доказ наміру. Вони набувають значення в цілісній картині випадку. Новіші британські підходи навіть окремо підкреслюють роль чинників, що зменшують ризик: це відображено в описі ERG-R (Kenyon та співавт., 2025), хоча незалежна прогностична валідність оновленого підходу ще потребує досліджень.

5. Які заходи є законними, пропорційними та потрібними

Відповідальне рішення визначає, які установи мають компетенцію діяти, яка підтримка доречна, які відомості справді необхідно передавати та коли відбудеться перегляд рішення. Психологічна оцінка сама собою не дає підстав порушувати приватність, вводити покарання або обмежувати конституційні права. Організаційний процес має містити належну правову підставу та механізми виправлення помилок. Ці засади особливо важливі за низької частоти цільових подій, коли невірні позитивні висновки можуть зачепити багатьох непричетних осіб. Brouillette-Alarie та співавт. (2025).

Звідки беруться ризикові та захисні чинники

Наукові роботи вивчають біографічні, поведінкові, соціальні й ситуаційні обставини, які частіше трапляються в певних досліджених групах. Однак зв'язок на рівні групи ще не доводить, що окремий чинник є причиною насильства в конкретної людини. Вибірки осіб, уже засуджених за екстремістські злочини, відрізняються від населення загалом, а результати таких вибірок не можна прямо переносити на всіх прихильників радикальних поглядів. Систематичний огляд Campbell Collaboration.

Поширена методологічна помилка полягає в доборі характеристики після відомого випадку нападу з подальшим трактуванням її як раннього передвісника. Для перевірки прогностичної придатності потрібно дослідити, чи справді характеристика розрізняє осіб з різними майбутніми результатами, включно з тими, хто ніколи не вчинить насильства. Проблему ретроспективного добору випадків, низьких базових частот і нестачі належних груп порівняння описано в огляді 2025 року.

Психічне здоров'я розглядають у межах відповідної клінічної компетенції, коли є конкретні медичні підстави й потреби в допомозі. Діагноз не є синонімом небезпечності, а його наявність або відсутність не може автоматично встановлювати мотив, ідеологію, намір чи майбутню поведінку. Так само вік, релігійність, етнічне походження й законні політичні погляди не слід перетворювати на самостійні позначки потенційного злочинця. Висновки щодо обмеженої зовнішньої валідності наявних вибірок підкреслено в систематичному огляді.

Як улаштований процес структурованої оцінки

Визначення завдання та повноважень

Спочатку професійна команда визначає, з якою метою проводиться оцінювання, які рішення вона має обґрунтувати, хто відповідальний за них, на якій правовій підставі працює і яку частину інформації необхідно отримати. Оцінювання в пенітенціарній системі, за судовим рішенням, у межах захисту дитини або в міжвідомчій роботі має різні рамки. Відповідність інструмента конкретній популяції, умовам і результату має встановлюватися окремо. Огляд Campbell Collaboration (2025).

Збирання й критична перевірка відомостей

Фахівці використовують лише доступні їм на законних підставах джерела і фіксують, які твердження мають незалежне підтвердження. Нестача інформації повинна залишатися позначеною як нестача, а суперечності — як суперечності. Коли дані одержані від різних інституцій, потрібні правила конфіденційності, мінімізації даних, строків зберігання та доступу. У дослідженнях спеціалізованих шкал саме повнота джерел і спосіб кодування виявилися істотними методологічними обмеженнями. Brouillette-Alarie та співавт. (2025).

Формулювання пояснювальних гіпотез

Зібрані факти співвідносять із можливими механізмами, перевіряючи також ті пояснення, які суперечать першому враженню. У документованій формулі випадку зазначають, які саме припущення мають доказову опору, що залишається невідомим і які факти могли б змінити висновок. Це знижує небезпеку підміни обґрунтування інтуїтивним ярликом. У роботі Clemmow та співавторів (2025) структуроване формулювання розглядається як місток між дослідженням чинників і плануванням управлінських рішень.

Узгодження пропорційного плану та перегляд

Підсумковий документ має пояснювати не лише можливу шкоду, а й те, чому запропоновані кроки доречні, хто відповідає за виконання, за яких обставин рішення слід переглянути й як контролювати небажані наслідки. Іноді пріоритетом стає термінова фізична безпека, в інших випадках — координація соціальних, освітніх або психологічних служб у законних межах. Результативність конкретного плану потрібно перевіряти окремо від якості заповнення оцінювальної форми.

Які спеціалізовані інструменти застосовують

Інструменти структурованого професійного судження розробляли для різних груп, умов і службових завдань. Їхні назви часто сприймають як взаємозамінні, хоча вони мають різні призначення, процедури та дослідницькі бази. Систематичний огляд Campbell Collaboration порівнює шість систем оцінювання, з яких п'ять належать до підходів структурованого судження.

VERA-2R

VERA-2R — спеціалізований інструмент структурованої оцінки ризику насильницького екстремізму, призначений для підготовлених фахівців. Його застосування залежить від наявності релевантних відомостей, відповідної підготовки оцінювача й придатності до конкретного контексту. Дослідження VERA та VERA-2R не слід механічно об'єднувати: версії інструмента і вибірки мають значення. Опубліковані дані щодо VERA-2R неоднорідні, а огляд 2025 року окремо вказує на праці після періоду основного пошуку, які ставлять запитання до психометричних властивостей цієї версії. Впевнене індивідуальне прогнозування за VERA-2R емпірично не встановлене.

TRAP-18

TRAP-18 розроблено для професійного аналізу загроз, пов'язаних із можливими одиночними нападниками; він привернув значну дослідницьку увагу до аналізу цільового насильства. У метааналітичному узагальненні, включеному до огляду 2025 року, ретроспективний зв'язок із відомими результатами був помітним, проте неоднорідним, а всі дослідження такої перевірки мали ретроспективний дизайн. Отже, статистична здатність відтворити відомий результат залишається іншою властивістю, ніж доведена здатність передбачати майбутню подію. TRAP-18 призначений для спеціалізованого застосування, а не для самостійної оцінки знайомих за публічним переліком ознак.

ERG22+ та оновлений ERG-R

ERG22+ використовувався у в'язницях і пробації Англії та Уельсу для структурованої оцінки людей, засуджених за злочини, пов'язані з екстремізмом. Британське Міністерство юстиції (2023) оприлюднило психометричне дослідження його структури й надійності; ця робота не прирівнюється до доказу точності передбачення майбутніх нападів. У 2025 році описано ERG-R, оновлену рамку з ширшим охопленням сучасних обставин, зокрема цифрових середовищ, молодшого віку та захисних чинників. Сам факт оновлення інструмента не означає завершеної незалежної перевірки його прогностичних властивостей.

Інші рамки та загальні інструменти оцінювання насильства

У науковій літературі розглядають також MLG-V2, IVP guidance та інші спеціалізовані системи. Деякі підходи створювалися в загальній кримінології або судовій психології для оцінювання інших видів насильства; їхні емпіричні результати не можна без окремої перевірки переносити на ідеологічно мотивовані випадки. У порівняльному огляді Campbell Collaboration показано обмежену кількість прямих перевірок для більшості спеціалізованих інструментів і складність вибору між ними на основі сучасної доказової бази.

Наскільки точні ці інструменти: що встановлено дослідженнями

Найважливішим сучасним узагальненням залишається систематичний огляд Brouillette-Alarie та співавторів, оприлюднений у грудні 2025 року. Автори відібрали 19 публікацій із 20 придатними дослідженнями на основі матеріалів приблизно 1106 учасників. Переважну частину вибірок становили дорослі чоловіки, а багато робіт спиралися на ретроспективні відомості з публічних джерел. Основний систематичний пошук охоплював праці до 31 грудня 2021 року; пізніші роботи автори розглянули окремо в обговоренні. Тому публікація огляду в 2025 році не означає, що всі дослідження 2022–2025 років увійшли до його кількісного синтезу.

У дослідницьких умовах деякі шкали демонстрували високу узгодженість висновків різних оцінювачів, але в умовах звичайної практики результати були слабшими й неоднорідними. Узгодженість між двома оцінювачами означає, що вони подібно кодують інформацію; вона не встановлює правдивості висновку щодо майбутньої поведінки. Автори також зафіксували проблеми з підтвердженням теоретичної структури окремих шкал та різною внутрішньою узгодженістю їхніх складників. Brouillette-Alarie та співавт. (2025).

Для TRAP-18 в огляді наведено об'єднаний ретроспективний коефіцієнт зв'язку приблизно r = 0,62, проте міждослідницька неоднорідність була високою (I² = 86 %). Це показник постдикції — відтворення вже відомого минулого результату — за відповідними вибірками, а не гарантія індивідуального прогнозу. Жодна з включених робіт не перевірила справжню проспективну прогностичну валідність спеціалізованого інструмента. У підсумку огляд не дозволяє науково рекомендувати один інструмент як найточніший для певної популяції або ситуації. Оригінальна публікація Campbell Collaboration.

Окремі новіші дослідження, зокрема дослідження формулювання ризику на вибірці програми Channel та опублікований опис ERG-R (2025), розширюють розуміння складних траєкторій і професійної практики. Вони не усувають потреби в проспективній перевірці точності рішень та в незалежних дослідженнях серед різних популяцій. Наукове розрізнення концептуальної корисності та доведеної прогностичної спроможності є центральним висновком сучасної літератури.

Чому виникають хибнопозитивні та хибнонегативні висновки

Події ідеологічно мотивованого насильства є порівняно рідкісними щодо широких груп населення, а досліджені базові частоти значно відрізняються між конкретними вибірками. За таких умов навіть оцінка з привабливими показниками чутливості та специфічності може давати багато хибнопозитивних висновків при використанні в широкій популяції. Це загальна властивість статистики рідкісних подій, а не свідчення про небезпечність певної групи. Систематичний огляд Campbell Collaboration окремо називає низьку базову частоту одним з основних ускладнень оцінювання.

Хибнопозитивний висновок може спричиняти стигматизацію, необґрунтоване втручання в життя, погіршення довіри та зайве навантаження на служби. Хибнонегативний висновок означає, що реальна небезпека залишиться без належної уваги. Мінімізація обох видів помилок вимагає чіткого визначення результату, незалежної перевірки джерел, можливості перегляду суджень і поваги до прав людини. Наукова доцільність структурованого підходу полягає у підзвітності такого аналізу, а не в обіцянці нульової помилки.

Приклад для розуміння статистики: якщо в умовній групі з 10 000 осіб подія трапляється в 10, а гіпотетична система має чутливість і специфічність по 90 %, вона позначить 9 із 10 майбутніх випадків, проте також приблизно 999 із 9990 людей без такої події. Із приблизно 1008 позитивних результатів лише 9 відповідатимуть події. Це ілюстративний математичний приклад, а не показник ефективності VERA-2R, TRAP-18, ERG22+ чи будь-якої реальної системи. Він демонструє, чому числова оцінка без базової частоти події та контексту може вводити в оману.

Проблеми упередженості, справедливості та підзвітності

Оцінювач може надмірно покладатися на першу версію подій, шукати переважно підтвердження власної гіпотези, перебільшувати значення яскравого медійного прикладу або неправильно тлумачити культурний контекст. Структурована форма допомагає зафіксувати міркування, але сама собою не усуває когнітивних упереджень. Обмеження людської інтуїції у сфері консультування щодо насильницького екстремізму обговорює Koehler (2026); ця робота має теоретичний характер і не є експериментальним доказом переваги конкретного інструмента.

Справедливе оцінювання вимагає чітко розмежувати перевірені факти, припущення, культурні особливості та правовий статус поведінки. Потрібно документувати джерела, зберігати можливість незалежного професійного перегляду, обмежувати доступ до чутливої інформації та забезпечувати пропорційність реакції. Такий набір вимог є редакційною нормативною інтерпретацією принципів професійної відповідальності; він не видається за результат одного експерименту.

Особлива небезпека виникає, коли установи використовують формалізований бал як підставу для адміністративного рішення без пояснення того, що саме вимірюється, за якої популяції шкалу перевіряли й які можливі наслідки помилки. Формальна впорядкованість не замінює зовнішньої валідності: висновки, одержані серед засуджених дорослих чоловіків певної країни, не можна автоматично переносити на дітей, людей без кримінального минулого або інші правові системи. Brouillette-Alarie та співавт. (2025).

Неповнолітні та цифрове середовище

Для підлітків особливо значущими є вікові особливості розвитку, контекст спілкування, можливість експериментування з ідентичністю, рівень розуміння наслідків і потреба в захисті особистих даних. Онлайн-висловлювання молодої людини потрібно розглядати відповідно до контексту, а не перетворювати на автоматичне підтвердження наміру застосувати насильство. Ризики стигматизації та надмірного нагляду мають самостійне значення, навіть якщо програма називається профілактичною.

Британські автори оновлення ERG-R прямо називають збільшення ролі інтернету й молодших осіб серед змін контексту, на які реагує нова рамка. Це обґрунтовує необхідність досліджувати сучасні канали взаємодії та розвиткові відмінності, але не доводить існування універсального цифрового шляху від перегляду контенту до насильства. Kenyon та співавт. (2025).

У випадках, що стосуються дитини, потрібні компетентні фахівці, правова підстава збирання даних, захист найкращих інтересів дитини й механізми підтримки. Школа, батьки або громадська організація можуть звернути увагу на конкретну небезпечну ситуацію та звернутися по компетентну допомогу, проте не повинні самостійно застосовувати інструменти судово-психологічного оцінювання як приховані тести на «екстремізм». Такий підхід відповідає розмежуванню професійної оцінки та громадського реагування на безпеку.

Український контекст: право, безпека й компетенція

В Україні юридичні поняття тероризму, терористичної діяльності, компетенцію уповноважених органів і рамки протидії визначає Закон України «Про боротьбу з тероризмом» № 638-IV. Психологічний термін «ідеологічно мотивоване насильство» має дослідницький характер і не замінює правової кваліфікації конкретних дій. Питання про правопорушення та повноваження відповідних органів вирішуються за чинним українським законодавством, а не за результатом психологічного опитувальника.

Українське середовище воєнного часу містить специфічні реальні загрози й досвід насильства. Психологічне оцінювання має розрізняти законну оборонну діяльність, громадянську позицію, повідомлення про воєнні злочини, емоційну реакцію на травматичний досвід і достовірні погрози протиправного насильства. Це редакційне розмежування застосовує загальні принципи доказовості й законності до українського контексту та не претендує на окрему валідовану українську шкалу.

Якщо існує безпосередня загроза життю, повідомлення про підготовку насильства або інша ситуація, яка потребує негайного втручання, належним кроком є звернення до компетентних екстрених служб. Державна служба України з надзвичайних ситуацій указує номер 112 для надзвичайних ситуацій та 102 для повідомлень, які потребують втручання поліції. Під час звернення потрібно передавати факти, якими людина реально володіє, і чітко відокремлювати їх від припущень. Самостійно проводити слідство, провокувати конфронтацію або публічно оголошувати когось небезпечним за непрямими ознаками не слід.

Професійне впровадження спеціалізованих методик в Україні потребувало б окремої перевірки правових підстав, підготовки користувачів, наявності надійних даних, відповідності інструмента реальним завданням, а також локальної наукової перевірки. Іноземні дослідження з пенітенціарних систем не надають автоматичного дозволу застосовувати ті самі висновки до населення України. Це практичний висновок із обмеженої переносності наявної доказової бази. Систематичний огляд 2025 року.

Як оцінювати якість професійного висновку

Якісний висновок має чітко називати мету оцінювання, правову та організаційну компетенцію, джерела даних, відомі й невідомі факти, визначений небажаний результат, релевантні альтернативні пояснення, можливі захисні чинники й підстави рекомендованих рішень. Важливо також зазначати, наскільки дані інструмента справді придатні для саме цієї людини та ситуації і коли має відбутися повторний перегляд. Це критерії прозорості й професійної відповідальності, а не перевірений універсальний алгоритм передбачення нападу.

Під час наукової оцінки методики варто окремо ставити запитання про міжоцінювальну узгодженість, змістову та конструктну валідність, перенесення результатів у звичайну практику, проспективне передбачення, вплив на рішення й наслідки для прав людини. Кожне з цих питань вимагає окремого типу досліджень. Саме розмежування психометричних показників дозволило авторам систематичного огляду Campbell Collaboration дійти висновку про суттєву незавершеність доказової бази.

Що можуть робити близькі, освітяни та громади

Коли виникає занепокоєння через конкретну погрозу, важливо передати достовірні відомості компетентним службам і не перетворювати власні припущення на публічне обвинувачення. У ситуаціях без безпосередньої загрози доречні спокійне спілкування, пошук допомоги у відповідних фахівців і підтримка доступу до безпечних соціальних зв'язків. Слова, повідомлення та контекст мають значення; формальні шкали VERA-2R, TRAP-18 або ERG22+ не є домашніми діагностичними засобами.

Відповідальне профілактичне середовище створює зрозумілі маршрути звернення по допомогу, захищає приватність, розрізняє законне інакодумство та конкретну загрозу безпеці, а також перевіряє наслідки втручань. Оцінювання ефективності програм повинне вивчати реальні результати — безпечну поведінку, зменшення шкоди, добровільність і стійкість змін, — а не лише кількість проведених розмов чи форм. Методологічна обережність щодо вимірювання результатів обґрунтована оглядом Campbell Collaboration (2025).

Поширені запитання

Чи може психолог передбачити терористичний напад?

Сучасні спеціалізовані інструменти допомагають організувати професійну оцінку відомостей, але наявні дослідження не підтвердили їхню проспективну здатність достовірно передбачати майбутні напади для окремої людини. Це висновок систематичного огляду 2025 року, з урахуванням обмежень часової межі його основного пошуку.

Чи означають радикальні погляди високий ризик насильства?

Ні. Погляди, схвалення насильства, конкретні наміри та фактична поведінка становлять різні дослідницькі результати. Оцінювання має стосуватися конкретних фактів і можливих сценаріїв шкоди. Brouillette-Alarie та співавт. (2025).

Чи однаково працюють VERA-2R, TRAP-18 та ERG22+?

Ці системи створювали для різних завдань і умов. Прямих порівняльних доказів недостатньо, щоб надійно обрати один універсально найкращий інструмент; їх застосування потребує спеціальної підготовки та відповідної компетенції. Campbell Collaboration (2025).

Чому висока узгодженість оцінювачів ще не доводить точності?

Двоє навчених фахівців можуть однаково позначити певний пункт, проте це ще не свідчить, що пункт точно відділяє майбутні випадки насильства від випадків без насильства. Надійність вимірювання та прогностична валідність є різними властивостями. Brouillette-Alarie та співавт. (2025).

Чи можна застосовувати спеціалізовані інструменти до підлітків?

Потрібна перевірка придатності інструмента до віку, правового й культурного контексту та окреме обґрунтування захисту прав дитини. Результати досліджень, зосереджених переважно на дорослих чоловіках, не можуть автоматично обґрунтовувати таке застосування. Огляд Campbell Collaboration.

Що робити, якщо загроза здається безпосередньою?

Зверніться до компетентних екстрених служб і передайте перевірювані факти. Для України офіційно зазначені номери 112 та 102. Контактні дані ДСНС України.

Висновки

Структурована професійна оцінка загрози ідеологічного насильства є способом відповідального аналізу та управління невизначеністю. Її якість визначається точністю поставленого питання, перевіркою джерел, професійною компетенцією, контекстуальним формулюванням ситуації, правовою пропорційністю та готовністю переглядати рішення. Наукові джерела підтверджують користь систематизації професійного аналізу, водночас доведена точність прогнозування майбутнього екстремістського насильства за наявними спеціалізованими шкалами залишається обмеженою. Цей висновок відповідає систематичному огляду Campbell Collaboration (2025) та роботі Clemmow та співавторів (2025).

Пов’язані статті

• Групова поляризація: що це і чому обговорення може посилювати початкові погляди — про один із соціально-психологічних процесів, який потребує контекстуального пояснення.

• Психосоціальна допомога після терактів та масового насильства — про допомогу постраждалим і наслідки насильства.

Джерела

• Brouillette-Alarie, S., Hassan, G., Varela, W., Danis, E., Ousman, S., Madriaza, P., та ін. (2025). Reliability and validity of risk assessment tools for violent extremism: A systematic review. Campbell Systematic Reviews, 21(4), e70080. https://doi.org/10.1002/cl2.70080.

• Clemmow, C., та співавт. (2025). Risk of what and why? Disaggregating pathways to extremist behaviours in individuals susceptible to violent extremism. Behavioral Sciences & the Law, 43(2), 228–247. https://doi.org/10.1002/bsl.2710.

• Kenyon, J., Carter, A. J., Watson, S., & Farr, J. (2025). Adapting risk assessments to a changing terrorism landscape: Revising the extremism risk guidance. Journal of Forensic Sciences. https://doi.org/10.1111/1556-4029.70101.

• Koehler, D. (2026). The limits of instinct in countering violent extremism counseling: A theoretical discussion on the development of professional intuition. Behavioral Sciences of Terrorism and Political Aggression. https://doi.org/10.1080/19434472.2026.2700188.

• Ministry of Justice. (2023). Extremism Risk Guidance 22+: An exploratory psychometric analysis. Government of the United Kingdom. https://www.gov.uk/government/publications/extremism-risk-guidance-22-an-exploratory-psychometric-analysis.

• Верховна Рада України. (2003; чинна редакція). Закон України «Про боротьбу з тероризмом» № 638-IV. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15.

• Державна служба України з надзвичайних ситуацій. (б. д.). Екстрені служби: контакти. https://bezpeka.dsns.gov.ua/contacts.

 
 
bottom of page