Фізичне насильство: що це, наслідки та шляхи захисту

3 дні тому

Читати 14 хв

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 14 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Фізичне насильство — це умисне застосування фізичної сили, фізичного примусу або інші насильницькі дії, які завдають людині болю, ушкоджень, створюють небезпеку для здоров’я чи життя або позбавляють її тілесної свободи. Воно може проявлятися одним нападом, повторюваними діями, систематичним залякуванням за допомогою сили та поєднуватися з психологічним, сексуальним або економічним насильством. Видимі синці чи переломи — лише частина можливих наслідків. Психологічне переживання небезпеки, порушення сну, страх повторення нападу та втрата відчуття контролю також мають значення для допомоги постраждалій людині.

Якщо фізичний напад відбувається зараз, є загроза зброєю, утруднення дихання, втрата свідомості, сильна кровотеча або інша безпосередня небезпека, потрібна екстрена допомога. В Україні можна телефонувати 112, поліції 102, екстреній медичній допомозі 103. Обирайте спосіб звернення, який не збільшує ризик, якщо кривдник поруч або контролює телефон. Номери поліції та спеціалізованих ліній підтверджує Патрульна поліція України.

Ця стаття пояснює фізичне насильство як поняття, описує медичні та психологічні наслідки, основні сигнали небезпеки й доступні в Україні шляхи захисту. Окремі питання термінового реагування, планування безпеки, відновлення після нападу та юридичних процедур докладно розкривають спеціалізовані матеріали.

Що таке фізичне насильство

У психології та громадському здоров’ї фізичне насильство розглядають як поведінку, що порушує тілесну недоторканність і безпеку людини та може заподіяти травму, біль або страх. Для аналізу важливі обставини дії, спосіб використання сили, наявність примусу, повторюваність, контроль і можливість людини вільно захищати себе. Фізичне насильство трапляється в сім’ї, партнерських взаєминах, установах догляду, громадських місцях та інших соціальних контекстах.

У міжнародних документах фізичне насильство в партнерських стосунках часто досліджують разом із сексуальним насильством та іншими формами контролю. Тому поширені статистичні оцінки «фізичного та/або сексуального насильства» слід читати як показники комбінованої категорії, а не як частоту лише фізичних нападів. Всесвітня організація охорони здоров’я пов’язує партнерське насильство з травмами, порушенням фізичного й психічного здоров’я та довгостроковими соціальними наслідками.

Законодавче визначення в Україні

Український Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає фізичне насильство саме як форму домашнього насильства. До нього належать ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, побої, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, залишення в небезпеці, ненадання допомоги людині в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті та інші насильницькі правопорушення. Це визначення наведене в офіційній термінології Верховної Ради України.

Законодавче поняття домашнього насильства має визначене коло осіб і відносин. Фізичний напад незнайомця на вулиці також може бути насильницьким правопорушенням, але його юридичну кваліфікацію визначають за відповідними нормами та обставинами, а не автоматично як домашнє насильство. Наявність або відсутність видимого ушкодження сама собою не встановлює ані повної картини події, ані юридичної відповідальності конкретної особи.

Які дії є фізичним насильством: поширені приклади

До фізичного насильства можуть належати удари руками чи предметами, ляпаси, стусани, штовхання, копняки, кусання, щипання, викручування рук, смикання за волосся, навмисне спричинення опіків та заподіяння інших тілесних ушкоджень. Значення має не «серйозність» ушкодження на погляд стороннього спостерігача, а сама насильницька дія, її обставини й створена загроза.

Фізичним примусом можуть бути силове утримування, блокування виходу, замикання людини, незаконне позбавлення свободи пересування, примушування залишатися у болісному положенні або перешкоджання отриманню життєво необхідної допомоги. Погроза застосувати силу може входити до ширшої системи залякування й примусового контролю, навіть коли напад ще не стався.

Особливо небезпечними є стискання шиї, перекриття дихання, удари по голові, застосування зброї та напади, що спричиняють втрату свідомості. Частину тяжких ушкоджень не видно під час швидкого огляду. За таких обставин безпечніше звернутися по термінову медичну оцінку, навіть якщо зовнішніх слідів майже немає.

Чи є ляпас фізичним насильством

Так. Ляпас прямо зазначений у законодавчому визначенні фізичного домашнього насильства. Одноразовість дії, відсутність синця чи подальше вибачення не змінюють її фізичного характеру. Оцінювання конкретної ситуації також враховує контекст, намір, загрози, примус і можливі повторення.

Чи можна говорити про насильство, якщо слідів немає

Так. Біль, задуха, короткочасна втрата свідомості, травма голови, страх та обмеження руху можливі без очевидних синців. Водночас медичний працівник оцінює симптоми й травми, а юридичні органи — обставини події. Самостійна перевірка «є синець чи немає» не визначає потреби в допомозі.

Фізичне насильство і суміжні поняття

Фізичне та психологічне насильство

Фізичне насильство включає силовий вплив на тіло або тілесну свободу людини. Психологічне насильство може виражатися погрозами, приниженням, залякуванням, ізоляцією, систематичним примушуванням та контролем. У реальному досвіді ці форми часто переплітаються: навіть «легкий» фізичний напад може стати способом підтримувати тривалий страх і підкорення. Межі понять докладніше розглянуто в статті «Психологічне насильство: що це, ознаки та наслідки».

Фізичний напад і примусовий контроль

Окремий напад описує подію, тоді як примусовий контроль — систему дій, за допомогою яких одна людина обмежує автономію іншої. Наприклад, удари можуть супроводжуватися контролем телефону, грошей, пересування, спілкування й доступу до допомоги. У таких ситуаціях оцінювання небезпеки враховує взаємозв’язок поведінкових проявів, а не лише кількість фізичних травм.

Конфлікт, випадкова травма та самозахист

Розбіжності, суперечки й емоційне напруження самі собою не встановлюють факту фізичного насильства. Випадковий дотик або травма мають інші обставини, ніж умисне застосування сили. Дії з метою негайного захисту від нападу потребують окремого врахування контексту та відповідних правових норм. Не варто за одним коротким описом призначати учасникам ярлики «агресор» і «жертва» або виводити остаточну юридичну кваліфікацію.

Де і щодо кого може відбуватися фізичне насильство

Фізичне насильство може стосуватися жінок, чоловіків, дітей, підлітків, людей старшого віку, людей з інвалідністю й будь-яких інших осіб. Воно виникає в різних соціальних умовах: у парі, у родині, під час догляду, в установах, на вулиці та в ситуаціях залежності від іншої людини. Доступ до допомоги визначається не тим, наскільки постраждала людина відповідає поширеним стереотипам про «типову жертву».

У партнерських стосунках насильство може бути пов’язане зі спробами контролю, покаранням за незгоду, переслідуванням після розриву, обмеженням ресурсів і загрозами дітям. Якщо поведінка одного партнера позбавляє іншого можливості вільно ухвалювати рішення, оцінювання має включати й системні обставини. Детальніше про відповідний контекст — у статтях «Домашнє насильство» та «Насильство з боку інтимного партнера».

Фізичне насильство щодо дітей

Удари «для виховання», шльопання, трясіння, примушування до болісних положень та інші тілесні покарання можуть заподіювати шкоду здоров’ю й розвитку дитини. Огляд ВООЗ щодо тілесних покарань засвідчує їхній зв’язок із несприятливими фізичними, психологічними та поведінковими наслідками, без доведених позитивних результатів. Дитина потребує захисту і підтримки з урахуванням віку, залежності від дорослих і ризику повторного заподіяння шкоди.

Якщо дитина розповіла про фізичне насильство, дорослому важливо вислухати її спокійно, підтвердити серйозність повідомлення, пояснити наступні кроки зрозумілими словами й залучити відповідні служби захисту та медичної допомоги. Повторювані допити, вимога детально відтворювати подію та конфронтація з імовірним кривдником у присутності дитини можуть посилити небезпеку. Окремий дитячий маршрут має перевагу над загальними порадами для дорослих.

Люди старшого віку та люди, залежні від догляду

У контексті догляду фізичне насильство іноді поєднується з незаконним обмеженням руху, неналежним застосуванням сили, перешкоджанням доступу до їжі, води, ліків або медичної допомоги. Для людини, яка залежить від доглядальника, можливість безпечно повідомити про загрозу часто ускладнена. Потрібні доступні способи звернення, незалежна оцінка ризиків і підтримка, що враховує її волю, стан здоров’я та повсякденні потреби.

Чому фізичне насильство впливає на психіку

Фізичний напад активує системи реагування на загрозу. У момент небезпеки людина може відчувати сильний страх, заціпеніння, збудження, біль, втрату орієнтації або діяти автоматично. Пам’ять про подію, відчуття безпеки й реакції організму надалі можуть змінюватися через перенесене навантаження, повторні загрози та обмежену можливість відновлення.

Завмирання, мовчання, відсутність активного опору або повернення до звичного спілкування після нападу не означають добровільної згоди на насильство. Поведінкові реакції на загрозу залежать від доступних шляхів захисту, попереднього досвіду, стану здоров’я та реальної небезпеки. Постраждалій людині не потрібно доводити, що вона реагувала «правильно».

Страх повторення й обмеження автономії

Коли насильство повторюється або є загроза нового нападу, людина може пристосовувати поведінку до непередбачуваних реакцій кривдника: відмовлятися від контактів, приховувати незгоду, змінювати маршрути, уникати певних тем. Така поведінка часто є спробою зменшити небезпеку в конкретних умовах. Для допомоги важливо оцінювати реальні обмеження й підтримувати поступове відновлення можливості вибору.

Чи пояснюють насильство психічні розлади, алкоголь або травма

Дослідження описують індивідуальні, міжособистісні, соціальні й структурні чинники ризику насильства. Алкоголь, стрес, попередній досвід насильства або певні психічні стани можуть співіснувати з підвищеним ризиком у конкретних вибірках, але жодний окремий чинник не робить насильницькі дії неминучими. Відповідальність за застосування сили залишається за людиною, яка її застосувала; психіатричний діагноз не встановлюють за фактом агресивного вчинку.

Фізичні наслідки: від болю до небезпечних для життя ушкоджень

Можливі наслідки фізичного насильства охоплюють біль, забої, рани, опіки, переломи, ушкодження м’яких тканин, травми голови, шиї, внутрішніх органів та порушення функцій організму. Частина ускладнень виникає не відразу. Медична оцінка визначається механізмом травми й симптомами, а не тільки її зовнішнім виглядом.

Травма голови та можливий струс мозку

Після удару головою або різкого струсу можуть виникати головний біль, нудота, запаморочення, сплутаність, труднощі з концентрацією, зміни сну та настрою. Повторне блювання, наростання головного болю, судоми, слабкість, порушення мовлення, виражена сонливість, сплутаність або втрата свідомості потребують негайної екстреної допомоги. Ці ознаки наведені в рекомендаціях CDC щодо черепно-мозкової травми.

Небезпечне стискання шиї

Стискання шиї руками, предметом або інший тиск, що порушує дихання чи кровообіг, може спричинити серйозне ушкодження без виразних зовнішніх слідів. Після такого епізоду потрібна термінова медична оцінка; за утрудненого дихання, змін голосу, порушеного ковтання, неврологічних симптомів або втрати свідомості — екстрена допомога. Відкладені ускладнення можливі, тому чекати на появу синців небезпечно. Клінічні застереження описані в матеріалах британської служби охорони здоров’я щодо стискання шиї.

Вагітність, хронічні захворювання і підвищена вразливість

Удар по животу під час вагітності або напад на людину з порушеннями згортання крові, серцево-судинними захворюваннями, обмеженням рухливості чи іншим складним станом може потребувати особливо швидкого медичного реагування. Поріг звернення за допомогою залежить від стану людини, виду впливу та можливості безпечно отримати медичну оцінку. Самостійно виключати внутрішні ушкодження за відсутності болю чи синців не слід.

Психологічні та соціальні наслідки

Після фізичного насильства можуть виникати тривога, порушення сну, настороженість, емоційне оніміння, сором, злість, пригнічений настрій, труднощі з довірою, концентрацією та повсякденною діяльністю. Частина реакцій зменшується після відновлення безпеки й отримання підтримки, інші можуть зберігатися довше. Наявність окремих симптомів не встановлює посттравматичного стресового розладу, депресії чи іншого діагнозу; для цього потрібна професійна оцінка.

Систематичні огляди досліджень насильства з боку інтимного партнера вказують на зв’язок з проблемами психічного здоров’я, але частота, тривалість та причинні механізми різняться між дослідженнями й людьми. Важливо враховувати супутні форми насильства, попередні труднощі, умови життя та доступну підтримку. Загальну рамку наслідків описує ВООЗ.

Насильство також може порушувати навчання, зайнятість, фінансову стабільність, соціальні контакти й доступ до медичної допомоги. Коли кривдник контролює гроші, житло, документи, дітей або спілкування, навіть очевидні ззовні рішення можуть виявлятися важкодоступними або небезпечними. Оцінка підтримки має брати до уваги ці матеріальні обставини.

Чому наслідки у різних людей відрізняються

Тяжкість ушкоджень, тривалість загрози, частота нападів, вік, наявність дітей, попередній досвід, соціальна підтримка й можливість отримати медичну та правничу допомогу впливають на перебіг відновлення. Деякі люди зберігають відносну повсякденну функціональність навіть за значного навантаження; інші потребують довготривалої комплексної підтримки. Жодна однакова схема психологічних реакцій не є обов’язковою.

Як розпізнати підвищення небезпеки

Важливо звертати увагу на погрози вбивством або тяжким ушкодженням, застосування зброї, стискання шиї, посилення частоти чи тяжкості нападів, переслідування після розриву, погрози дітям та блокування доступу до допомоги. Такі обставини можуть вимагати термінової професійної оцінки й посилення заходів безпеки. Водночас жодна окрема ознака або таблиця ризику не дає надійного прогнозу конкретного наступного нападу.

Небезпека іноді зростає під час спроб припинити контакт, звернутися до поліції або залишити спільне житло. Тому рішення про зміну місця перебування, повідомлення кривдника, юридичні кроки чи припинення зв’язку варто планувати з урахуванням конкретних загроз і доступної спеціалізованої допомоги. Немає універсального сценарію, однаково безпечного для всіх.

Що робити, якщо фізичне насильство відбувається зараз

Найперше завдання — зменшити безпосередній ризик для життя й здоров’я. Якщо це можливо без додаткової небезпеки, перемістіться туди, де є інші люди або доступ до екстреної допомоги. Якщо кривдник контролює вихід, телефон чи пересування, спроба самостійно протистояти йому може погіршити ситуацію; обирайте доступний у цей момент шлях отримання допомоги. За загрози життю звертайтеся на 112 або до відповідної екстреної служби.

Якщо поруч діти, їхня безпека потребує окремої уваги: їм не слід доручати фізично втручатися в напад або «захищати» дорослого від кривдника. За можливості залучайте службових осіб і дорослих, здатних безпечно надати захист. Деталізований маршрут — у статті «Насильство відбувається зараз: як діяти в небезпечній ситуації».

Що робити після фізичного нападу

Перевірити потребу в медичній допомозі

Медичний огляд важливий при болю, травмі голови чи шиї, ударі в живіт, порушенні руху, підозрі на перелом, втраті свідомості, утрудненні дихання та будь-якому погіршенні стану. Повідомте медичному працівникові про механізм ушкодження настільки, наскільки це безпечно для вас. Якщо розмова відбувається у присутності ймовірного кривдника, попросіть про можливість конфіденційного спілкування окремо, якщо це доступно без ескалації загрози.

Знайти спосіб отримати підтримку

Підтримка може початися зі звернення до довіреної людини, лікаря, спеціалізованої служби, соціального працівника або правника. Ви можете повідомити рівно стільки подробиць, скільки готові, якщо немає окремих законних вимог до повідомлення про ризик. Розпитуйте службу про порядок збереження інформації, можливі винятки з конфіденційності й те, як організовані контакти у разі небезпечної ситуації.

Оцінити ризики цифрового стеження

Якщо людина, яка застосовує насильство, має доступ до вашого телефона, повідомлень, спільних облікових записів, геолокації або банківських сповіщень, звернення по допомогу може стати їй відомим. Безпечнішим іноді буває телефон або пристрій довіреної особи чи звернення особисто з нейтрального місця. Різка зміна паролів або вимкнення відстеження без оцінки ситуації може викликати ескалацію; технічні зміни варто узгоджувати з реальним планом безпеки.

Документація без додаткового ризику

За можливості медичні записи, повідомлення про погрози й інші матеріали можуть допомогти фахівцям зрозуміти подію та її наслідки. Проте збереження фото, нотаток або листування на пристрої, який перевіряє кривдник, може створити нову небезпеку. Не варто ризикувати безпекою заради «ідеальних доказів»; спосіб фіксації краще обговорити зі спеціалізованою службою або правником. Розгорнуті поради — «Як документувати погрози й насильство без ризику для себе».

Як в Україні отримати захист і допомогу

В Україні діють екстрені служби, урядова та громадські лінії підтримки, соціальні сервіси, система безоплатної правничої допомоги й механізми реагування на домашнє насильство. Порядок звернення залежить від того, чи загроза триває, чи є травми, діти, спільне житло, цифрове стеження або інші обмеження. Патрульна поліція України наводить офіційні контакти для звернень.

102 або 112 — для повідомлення поліції чи виклику екстрених служб у разі небезпеки. 103 — екстрена медична допомога за невідкладних симптомів. 15-47 — урядова гаряча лінія з питань домашнього насильства. 116 123 або 0 800 500 335 — національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Перед дзвінком із контрольованого телефона зважте на можливість того, що кривдник побачить виклик або повідомлення.

0 800 213 103 — контактний центр системи безоплатної правничої допомоги. Він надає правову інформацію та допомагає з’ясувати доступні механізми захисту; графік консультацій і додаткові способи контакту наведені на офіційному сайті системи. Для ситуацій безпосередньої загрози цей контакт не замінює екстрені служби.

Терміновий заборонний та обмежувальний приписи

Українське законодавство передбачає спеціальні заходи протидії домашньому насильству, зокрема терміновий заборонний припис стосовно кривдника та обмежувальний припис. Це різні правові інструменти, із власними процедурами й умовами застосування. Питання отримання захисту, збереження контакту з дітьми, безпеки житла та ризику повторних дій доцільно обговорювати з уповноваженими органами і правником. Основний нормативний акт — Закон України № 2229-VIII.

Чи обов’язково негайно залишати стосунки

Рішення про переїзд або розрив може залежати від безпечного житла, грошей, дітей, документів, стану здоров’я, роботи та можливості уникнути переслідування. У деяких ситуаціях спроба піти підвищує ризик нападу. Практичний план має спиратися на особисті обставини та спеціалізовану оцінку загроз; постраждалу людину не можна звинувачувати за рішення, ухвалені в умовах примусу.

Як підтримати людину, яка пережила фізичне насильство

Почніть із уважного вислуховування без допиту та звинувачень. Запитайте, чи потрібна їй медична допомога, що зараз найбільше турбує і який спосіб контакту буде безпечним. Запропонуйте конкретну підтримку, наприклад супровід до медичного закладу або пошук інформації про спеціалізовані служби, зберігаючи її право ухвалювати рішення. У підході ВООЗ до першої лінії допомоги важливі слухання, уточнення потреб, підтримка гідності, сприяння безпеці та допомога з доступом до послуг — клінічний посібник ВООЗ.

Не варто наполягати на примиренні, спільній розмові з кривдником, публічному викритті або обов’язковому негайному зверненні до поліції без урахування ризиків та чинних юридичних обов’язків. Якщо йдеться про дитину чи безпосередню загрозу життю, діяти слід у межах відповідних правил захисту. Довготривала підтримка часто означає збереження доступного, надійного контакту й повагу до темпу рішень самої людини.

Психологічна допомога та відновлення

Мета психологічної підтримки після фізичного насильства — допомогти стабілізувати повсякденне життя, відновити відчуття безпеки, опрацювати наслідки пережитого та підтримати автономію. На ранніх етапах потреби в безпеці, житлі, медичній і правовій допомозі можуть мати більший пріоритет, ніж глибинна робота зі спогадами. Зміст допомоги визначається симптомами, вподобаннями людини, ризиками й доступністю фахівців.

У метааналізі Micklitz та співавторів психосоціальні втручання для постраждалих від партнерського насильства показали невеликі короткочасні поліпшення симптомів депресії та посттравматичного стресу; переконливого зменшення повторного насильства не встановлено, а якість доказів була низькою. Це означає, що психологічна допомога має поєднуватися з реальними заходами безпеки та міжвідомчою підтримкою. Питання особистого відновлення детальніше розглянуто в статті «Як оговтатися після фізичного насильства».

Чи можна запобігати фізичному насильству

Профілактика включає створення безпечних середовищ, доступність захисту, попередження насильства щодо дітей, зміну норм, що виправдовують примус, економічну підтримку й розвиток служб допомоги. У межах оновленої рамки RESPECT ВООЗ профілактика насильства щодо жінок розглядається на рівні стосунків, ресурсів, інституцій, умов життя та соціальних норм. Окремі втручання потребують оцінки ефективності в конкретному контексті.

Особиста обережність постраждалої людини не може бути єдиною стратегією запобігання. Захист забезпечують також законодавство, поліція, медицина, соціальні служби, безпечне житло, освіта й механізми відповідальності за насильство. Системна профілактика спрямована на зменшення можливостей заподіювати шкоду та поліпшення доступу до допомоги.

Що відомо з наукових досліджень і де межі доказів

Сильна доказова база підтверджує, що фізичне насильство може спричиняти гострі й тривалі ушкодження, а партнерське насильство пов’язане з несприятливими фізичними, психологічними та соціальними наслідками. Водночас дослідження часто об’єднують фізичне, сексуальне й психологічне насильство, а інструменти вимірювання, вибірки й соціальні умови відрізняються. Тому поширеність і наслідки комбінованих форм не можна автоматично приписувати кожному окремому випадку фізичного насильства.

Багато досліджень наслідків є спостережними. Вони показують зв’язки на рівні груп, але не визначають індивідуальної долі людини й не дозволяють приписати кожен симптом лише одному епізоду насильства. Дослідження психосоціальних втручань мають обмеження щодо тривалості спостереження, неоднорідності програм та вимірювання повторних нападів. Обґрунтовані практичні рішення спираються на сукупність медичних даних, безпекову оцінку, права людини й побажання постраждалої особи.

Поширені запитання

Чи є фізичне насильство, якщо людина лише штовхнула мене

Умисне штовхання входить до визначення фізичного домашнього насильства за українським законом. Значення мають також обставини події, наявність загроз та ризиків. Якщо після штовхання людина впала, вдарилася головою чи має інші симптоми, потрібна відповідна медична оцінка.

Чи є насильством удар без синця

Так, ушкодження шкіри не є обов’язковою умовою розпізнавання насильницького фізичного впливу. Відсутність синця також не виключає внутрішньої травми. За симптомів або небезпечного механізму травми звертайтеся по медичну допомогу.

Чи може фізичне насильство бути одноразовим

Так. Окремий напад може бути фізичним насильством і потребувати належного реагування. Для оцінювання подальшої небезпеки важливі контекст, погрози, інші форми контролю та доступні захисні ресурси; повторення не є необхідною умовою допомоги.

Чи завжди після фізичного насильства виникає ПТСР

Ні. Після нападу можливі різні реакції, серед яких тривога, настороженість, порушення сну й нав’язливі спогади. ПТСР — окремий клінічний розлад з визначеними діагностичними критеріями; встановити його за самою подією або одним симптомом неможливо.

Чи має постраждала людина спочатку зібрати докази

Безпека, невідкладна медична допомога й захист від повторного нападу мають пріоритет. Документування може бути корисним, але збирання матеріалів у присутності кривдника або на контрольованому пристрої може збільшити небезпеку. Безпечні варіанти краще з’ясувати з фахівцем.

Що робити, якщо кривдник вибачився після удару

Вибачення можуть мати емоційне значення, але самі собою не усувають ушкодження й не забезпечують припинення загроз. Оцінюйте фактичну поведінку, доступність захисту та власну безпеку, а не обіцянки як гарантію. Рішення про подальші контакти потребує врахування конкретної ситуації.

Чи можна звернутися по допомогу, якщо це сталося давно

Так. Біль, порушення сну, тривожні реакції, потреба у правовій інформації та інші наслідки можуть зберігатися після події. Лікар, психолог, соціальна чи правнича служба допоможуть визначити актуальні потреби й доступні варіанти; строки юридичних процедур необхідно перевіряти окремо.

Чи стосується фізичне насильство чоловіків

Так. Чоловіки також можуть зазнавати фізичних нападів у партнерських, сімейних та інших стосунках. Потреба у фізичному захисті, медичній допомозі й психологічній підтримці визначається ризиками та станом людини.

Коли після удару потрібна термінова медична допомога

Негайно звертайтеся по екстрену допомогу за утруднення дихання, сильній кровотечі, втраті свідомості, судомах, вираженій сплутаності, наростанні головного болю, повторному блюванні, порушенні мовлення або слабкості після травми. Після стискання шиї необхідна термінова медична оцінка навіть без помітних слідів.

Куди звертатися в Україні

У ситуації безпосередньої небезпеки — 102 або 112; за невідкладних медичних симптомів — 103. Для консультацій щодо домашнього насильства — 15-47, 116 123 або 0 800 500 335. Для правових консультацій — 0 800 213 103 у години роботи відповідної служби. Вибирайте спосіб зв’язку, який є безпечним за обставин вашого доступу до телефона та приватності.