top of page

Психологічна енкциклопедія

Причини когнітивного погіршення, які можна лікувати: що перевіряють

5 днів тому
Читати 15 хв

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 12 жовтня 2026 · Редакційна політика


Коли погіршуються пам’ять, увага, здатність знаходити слова чи виконувати звичні справи, лікар шукає причини, на які можна вплинути. Серед них — побічна дія ліків, делірій, дефіцит вітаміну B12, порушення роботи щитоподібної залози, зміни рівня глюкози й електролітів, депресія, розлади сну, порушення слуху або зору та окремі структурні захворювання мозку. Частину таких станів можна усунути, інші — компенсувати, зменшивши їхній внесок у когнітивні труднощі.


Практичне питання полягає в тому, чи є встановлена причина достатнім поясненням симптомів, чи вона співіснує з іншим процесом. Наприклад, лікування гіпотиреозу або зменшення небажаного медикаментозного навантаження може поліпшити самопочуття людини, яка одночасно має хворобу Альцгеймера. Тому «причина, яку можна лікувати» означає реальну можливість медичної дії та повторного оцінювання, а не обіцянку повного відновлення пам’яті. Саме таку поетапну логіку підтримують український стандарт медичної допомоги 2025 року та рекомендації Alzheimer’s Association щодо діагностичної оцінки.


Якщо сплутаність, різке погіршення уваги або дезорієнтація з’явилися протягом годин чи днів, потрібне невідкладне медичне оцінювання. Така динаміка може свідчити про делірій, інсульт, метаболічне порушення, інтоксикацію або іншу гостру хворобу. Планові аналізи й консультація «коли буде час» тут не підходять. NICE: розпізнавання делірію.


Що означає «оборотна» або «потенційно коригована» причина


У медичному вжитку «оборотні причини когнітивних порушень» — зручна назва станів, які можна виявити й лікувати. Вона охоплює різні результати: повне зникнення симптомів після усунення причини, часткове поліпшення, стабілізацію стану, відновлення працездатності після гострої хвороби або запобігання наступному погіршенню. Їхня ймовірність залежить від механізму, тривалості порушення, супутніх захворювань і своєчасності допомоги.


Наприклад, гіпоглікемія може швидко порушити роботу мозку й потребує негайної корекції, тоді як відновлення після дефіциту B12 нерідко триває тижнями чи місяцями. Для структурного захворювання, такого як нормотензивна гідроцефалія, потрібна спеціалізована оцінка, і навіть після втручання різні симптоми відновлюються неоднаково. Термін «оборотна деменція» тому може вводити в оману: скарга на пам’ять, легкий когнітивний розлад, делірій та синдром деменції мають різні критерії.


Огляд DETeCD-ADRD окремо зауважує, що назва «аналізи для пошуку оборотної деменції» неточна: базове обстеження частіше виявляє супутні стани, які посилюють когнітивні симптоми, ніж єдину повністю оборотну причину розгорнутого синдрому деменції.


Спочатку визначають, як швидко виникло погіршення


Години або дні: оцінка невідкладного стану


Несподівана сплутаність, порушення концентрації, дезорієнтація, незвична сонливість або різка зміна поведінки протягом короткого часу вимагають оцінки гострих причин. Делірій часто коливається протягом доби: в один момент людина підтримує розмову, а згодом не може стежити за запитаннями. Він може бути малопомітним — із загальмованістю та мовчазністю — або супроводжуватися вираженим неспокоєм.


Лікар насамперед оцінює життєві показники, рівень глюкози, насичення крові киснем, можливі інфекції й зневоднення, травму, інсульт, судомні напади, прийняті препарати та синдроми відміни. У лікарні для оцінки делірію можуть використовувати інструмент 4AT, а в інтенсивній терапії — CAM-ICU чи ICDSC. Остаточне клінічне рішення приймає фахівець, зважаючи на контекст і можливу множинність причин. Рекомендації NICE з делірію. Детальніше про цей синдром — у матеріалі «Делірій: ознаки, причини та термінова медична допомога».


Тижні або місяці: підгостре погіршення


Якщо зміни наростають протягом тижнів, лікар уточнює зв’язок із новим лікуванням, депресивним епізодом, порушенням сну, втратою маси тіла, інфекцією, метаболічними чи ендокринними змінами. Окремої уваги потребує справді швидке прогресування з новими неврологічними симптомами: воно може вказувати на запальне, інфекційне, автоімунне, судинне або інше захворювання, яке потребує прискореної спеціалізованої діагностики.


Місяці або роки: стійке когнітивне зниження


Поступова зміна пам’яті, орієнтування, мовлення або виконавчих функцій потребує оцінки хронічного процесу. Одночасно перевіряють лікувальні чинники, що можуть його посилювати: поліпшення після їхньої корекції допомагає відокремити компоненти симптомів. Якщо залишаються значущі труднощі, продовжують обстеження можливої нейродегенеративної, судинної чи іншої причини. NICE NG97.


П’ять різних клінічних ситуацій, які люди часто називають «поганою пам’яттю»


Нормальні вікові зміни можуть проявлятися повільнішим пригадуванням за збереженої звичної самостійності. Суб’єктивне когнітивне зниження — це занепокоєння людини власними змінами за відсутності підтвердженого об’єктивного дефіциту на доступній оцінці. Легкий когнітивний розлад передбачає встановлене зниження порівняно з попереднім рівнем, за якого повсякденна незалежність загалом збережена, хоч складні справи потребують більше зусиль.


Деменція — клінічний синдром істотного набутого зниження когнітивних функцій, що впливає на повсякденну самостійність. Вона може бути зумовлена різними захворюваннями. Делірій — гострий синдром порушення уваги та усвідомлення, який зазвичай має коливний перебіг. Делірій може виникнути і в людини з раніше встановленою деменцією. Розмежування визначає терміновість та подальші обстеження. Докладні визначення: «Легкі когнітивні розлади», «Деменція» та «Нейрокогнітивні розлади».


Поширені причини когнітивних симптомів, на які можна вплинути


Ліки, поєднання препаратів та медикаментозна інтоксикація


Деякі засоби впливають на увагу, пам’ять, швидкість мислення, сон і рівень пильності. Особливо важливі препарати з антихолінергічною дією, окремі снодійні та заспокійливі засоби, бензодіазепіни, опіоїди й комбінації ліків із седативним ефектом. Чутливість може зростати у старшому віці, за хвороб нирок або печінки, після зміни дози, на тлі зневоднення чи гострого захворювання.


Під час перегляду лікування лікар або клінічний фармацевт з’ясовує, коли почалися симптоми, що саме було призначено або придбано без рецепта, чи використовують препарати від алергії, сну, болю, нетримання сечі, нудоти та застуди. Оцінюють сумарне антихолінергічне навантаження і можливість безпечної заміни. NICE рекомендує перевіряти антихолінергічне навантаження; водночас результати досліджень поки обмежують твердження, наскільки саме його зменшення відновлює когнітивні показники кожної людини.


Самостійна різка відміна бензодіазепінів, алкоголю, протисудомних чи інших препаратів може спричинити небезпечні ускладнення. Корекцію проводять із лікарем, визначивши показання, темп зниження дози та альтернативи. Важливо пам’ятати й про отруєння чадним газом, контакт із токсичними речовинами та інші експозиції, якщо на це вказують обставини.


Дефіцит вітаміну B12 та порушення харчування


B12 потрібен для нормального функціонування нервової системи. Його дефіцит може проявлятися зниженням концентрації, короткочасної пам’яті, втомою, змінами настрою, порушенням ходи, онімінням або поколюванням. Відсутність анемії чи збільшених еритроцитів не виключає дефіциту. Ризик підвищується за порушення всмоктування, після певних операцій на шлунку й кишківнику, при автоімунному гастриті, деяких особливостях харчування та тривалому застосуванні окремих ліків. NICE: діагностика й лікування дефіциту B12.


Якщо результат B12 сумнівний, за відповідних симптомів можуть знадобитися додаткові тести, зокрема метилмалонова кислота, з урахуванням клінічної ситуації. Підтверджений дефіцит лікують і шукають його причину; спосіб заміщення залежить від механізму дефіциту й неврологічних проявів. Необхідність лікування реальна, але відновлення когнітивних функцій варіює. Кокранівський огляд не підтвердив надійного покращення когнітивних результатів від B12 у невеликих випробуваннях серед людей з уже наявною деменцією; це не підстава залишати доведений дефіцит без лікування.


Нестача тіаміну (вітаміну B1) особливо важлива за недостатнього харчування, тривалого надмірного вживання алкоголю або тяжкої хвороби. Поєднання сплутаності, порушення ходи й окорухових симптомів може вказувати на енцефалопатію Верніке, що потребує негайної медичної допомоги; всі три класичні ознаки одночасно можуть бути відсутні. Також оцінюють недостатнє харчування, дефіцит фолатів і анемію, але окремі вітамінні комплекси без виявленого дефіциту не є лікуванням деменції.


Щитоподібна залоза та інші ендокринні порушення


Клінічно виражений гіпотиреоз інколи спричиняє загальмованість, втому, депресивні симптоми й труднощі з увагою та пам’яттю. Гіпертиреоз також може впливати на сон, настрій, концентрацію і загальний стан. Для первинної оцінки зазвичай визначають тиреотропний гормон (ТТГ), а за результатом — вільний тироксин та інші потрібні показники. Лікування встановленого захворювання поліпшує пов’язані симптоми, хоча залишкове когнітивне зниження може мати іншу причину.


Помірне відхилення ТТГ без відповідної клінічної картини вимагає інтерпретації з огляду на вік, ліки, супутні хвороби та повторне підтвердження, а рішення про гормональне лікування — окремих показань. Підвищений чи знижений результат сам собою не визначає причину «деменції». У комплексі з іншими даними ТТГ входить до поширених початкових лабораторних досліджень, описаних DETeCD-ADRD.


Глюкоза, натрій, кальцій, нирки, печінка та зневоднення


Гіпоглікемія може раптово викликати слабкість, пітливість, дезорієнтацію, зміну поведінки або судоми. Значні порушення рівня глюкози, натрію, кальцію та інших електролітів, тяжке зневоднення, ниркова або печінкова недостатність здатні порушувати увагу й мислення. Підхід залежить від тяжкості: гострий стан вимагає невідкладної корекції, а хронічні проблеми — лікування захворювання та контролю безпеки призначень.


Зміни лабораторних показників оцінюють у контексті симптомів, а не за принципом «вийшло за межі норми — знайдено причину пам’яті». Наприклад, невелике зниження концентрації натрію має інше клінічне значення, ніж виражена гіпонатріємія зі сплутаністю та судомами. Клінічні рекомендації Alzheimer’s Association включають метаболічні показники до базової оцінки саме для виявлення супутніх і потенційно коригованих станів.


Депресія, тривога, перевантаження та інші психічні стани


Депресія може супроводжуватися труднощами з концентрацією, повільнішим мисленням, меншою ініціативністю та погіршенням запам’ятовування. Людина іноді описує це як «втрату пам’яті», хоча значущими механізмами є зниження уваги, мотивації та швидкості обробки інформації. Тривога й постійне недосипання також впливають на ефективність когнітивних функцій.


Під час оцінки звертають увагу на тривалість зміни настрою, задоволення від діяльності, сон, апетит, психомоторні зміни та співвідношення симптомів у часі. Депресивні симптоми можуть співіснувати з хворобою Альцгеймера або судинним ураженням мозку. Психіатрична допомога, психотерапевтичні та інші показані втручання здатні полегшити депресію; після лікування повторно оцінюють пам’ять, функціонування та незалежність. NICE прямо включає депресію до станів, які слід дослідити до встановлення діагнозу деменції. NICE NG97.


Термін «псевдодеменція» вживають у частині літератури, але він не є точним самостійним поясненням когнітивних симптомів і може приховати супутню неврологічну хворобу. Розглядати депресію й деменцію як альтернативи, які завжди взаємно виключають одна одну, клінічно неправильно.


Порушення сну, зокрема обструктивне апное


Хронічне безсоння, розлади циркадного ритму, недостатня тривалість сну, надмірна сонливість і обструктивне апное сну можуть погіршувати увагу, швидкість мислення та денне функціонування. На апное можуть вказувати гучне хропіння, зупинки дихання зі слів близьких, нічні пробудження та сонливість удень. За клінічними показаннями лікар скеровує на дослідження сну та призначає відповідне лікування.


Поліпшення якості сну може підвищити денну пильність і самопочуття, хоча ступінь відновлення окремих когнітивних показників варіює. Немає підстав обіцяти, що лікування безсоння чи апное автоматично усуне деменцію або запобігатиме їй у кожному випадку. Можливий зв’язок сну, настрою, ліків і метаболічних станів оцінюють разом.


Погіршення слуху та зору


Коли людина недочуває запитання або погано бачить завдання, результат когнітивної перевірки може бути хибно заниженим. Сенсорні порушення ускладнюють спілкування, навчання нової інформації, орієнтування й участь у повсякденних справах. Тому з’ясовують, чи використовує людина потрібні окуляри та слухові апарати, перевіряють слух і зір, адаптують умови тестування. NICE NG97 включає сенсорні порушення до потенційно коригованих чинників.


Корекція зору чи слуху допомагає виконувати завдання й зменшує зайве когнітивне навантаження. Водночас покращення розуміння усної інструкції не означає доведеного «вилікування деменції»: важливо відрізняти доступність інформації для мозку від патологічних змін самого мозку.


Інфекції, запалення та інші гострі хвороби


Пневмонія, тяжка інфекція, системна запальна відповідь, гіпоксія та інші гострі хвороби можуть викликати делірій. Уразливість зростає за наявності попереднього когнітивного зниження. Діагностика спирається на симптоми, обстеження, температуру, стан дихання й кровообігу та обґрунтовані дослідження. Причину лікують, одночасно підтримуючи орієнтування, сон, гідратацію й адекватне знеболення.


Позитивний результат посіву сечі у старшої людини без характерних сечових симптомів та інших системних ознак інфекції ще не доводить, що саме він викликав сплутаність. Рекомендації IDSA щодо безсимптомної бактеріурії радять шукати інші причини делірію та уникати автоматичного призначення антибіотиків лише за наявності бактерій у сечі. Якщо є гарячка, сепсис або інші ознаки тяжкої інфекції, потрібна негайна лікарська оцінка й відповідне лікування.


Деякі інфекції нервової системи, зокрема пов’язані з ВІЛ або сифілісом, можуть давати когнітивні й неврологічні прояви. Обстеження на них показане за клінічними ознаками та чинниками ризику; їх не слід розглядати як універсальне пояснення будь-якої забудькуватості. Менінгіт, енцефаліт та інші гострі нейроінфекції належать до невідкладних станів.


Біль, функціональні обмеження та інші чинники навантаження


Неконтрольований біль, закреп, затримка сечі, голод, дискомфорт, відсутність допоміжних засобів, переїзд до незнайомого середовища та сенсорне перевантаження можуть посилювати дезорієнтацію, тривогу й труднощі з увагою — особливо у людини з деменцією. Усунення цих чинників є частиною повсякденної клінічної підтримки. Коли когнітивне погіршення гостре, перевірка таких чинників доповнює, але не замінює медичне оцінювання причин делірію.


Алкоголь, психоактивні речовини й синдроми відміни


Тривале шкідливе вживання алкоголю може призводити до стійких когнітивних порушень, недостатнього харчування, дефіциту тіаміну та супутніх хвороб. Інтоксикація алкоголем, седативними засобами або іншими речовинами порушує увагу й усвідомлення, а синдром відміни деяких речовин може спричинити делірій і судоми. Оцінюють часовий зв’язок симптомів, фактичне вживання та супутню патологію. За ризику тяжкої відміни потрібна медична допомога в безпечних умовах.


Структурні захворювання мозку, які важливо своєчасно побачити


Нормотензивна гідроцефалія


Для нормотензивної гідроцефалії характерне можливе поєднання змін ходи, когнітивних труднощів і порушення контролю сечовипускання, але повна тріада буває не в кожної людини. Особливо важливі ранні зміни ходи: кроки стають дрібнішими, початок руху ускладнюється. Візуалізація виявляє характерне розширення шлуночків, а додаткові проби допомагають оцінити можливу користь шунтування.


У настанові Американської академії неврології шунтування оцінюється як потенційно ефективне, особливо щодо ходи, при цьому воно має ризики серйозних ускладнень і потребує ретельного відбору кандидатів. Покращення ходи не гарантує такого самого відновлення пам’яті. Така підозра є приводом для консультації невролога і, за показаннями, нейрохірурга.


Субдуральна гематома, об’ємні утворення та судинні зміни


Після падіння чи удару голови, особливо на тлі прийому антикоагулянтів, поступове погіршення уваги, ходи або поведінки може свідчити про субдуральну гематому. Інші інколи кориговані структурні причини — окремі пухлини, порушення циркуляції спинномозкової рідини й деякі судинні стани. Вибір КТ чи МРТ залежить від терміновості, симптомів, протипоказань і клінічного питання. NICE щодо нейровізуалізації при підозрі на деменцію.


Судинне ураження мозку може співіснувати з нейродегенеративним процесом. Лікування артеріальної гіпертензії, діабету, фібриляції передсердь та інших судинних чинників покращує загальну медичну безпеку і спрямоване на зниження ризику наступних уражень, а відновлення вже втрачених функцій залежить від характеру пошкодження. Детальніше — «Судинна деменція: причини, ознаки, діагностика та допомога».


Рідкісні, але значущі запальні та автоімунні процеси


Когнітивний спад, що стрімко прогресує, особливо разом із новими судомами, психічними змінами, руховими симптомами, головним болем, гарячкою чи осередковим неврологічним дефіцитом, може вимагати пошуку автоімунного енцефаліту, інших запальних, інфекційних або системних хвороб. Такі ситуації потребують неврологічної оцінки та, за показаннями, МРТ, електроенцефалографії, аналізу спинномозкової рідини й цільових лабораторних тестів.


Ці стани не обґрунтовують призначення кожній людині великих «автоімунних панелей». Показання визначаються клінічними ознаками та ймовірністю відповідної хвороби; необґрунтоване тестування збільшує ризик випадкових і хибнопозитивних знахідок. При підозрі на швидкопрогресуючий процес NICE рекомендує спеціалізоване неврологічне скерування.


Що перевіряє лікар під час першої консультації


Обстеження починають із розмови про зміни. Лікар уточнює, яка функція погіршилася першою, як довго це триває, чи виникало погіршення раптово, наскільки воно коливається, які звичні справи стали складними, чи були падіння, нові ліки, інфекції, госпіталізації, зміни настрою та сну. За згодою людини важливо отримати конкретні приклади від близьких, які знали її попередній рівень функціонування.


З’ясовують, чи може людина самостійно організувати харчування, приймати ліки, користуватися транспортом, керувати фінансами та підтримувати безпечний побут. Погіршення виконання складних завдань інколи передує вираженим труднощам у повсякденному житті. Збереження або втрата незалежності допомагає розрізняти рівні когнітивного розладу, але потреба в допомозі може також виникати через рухові, сенсорні та соціальні перешкоди.


Клінічний огляд охоплює неврологічний статус, ходу, координацію, ознаки паркінсонізму, рухи очей, серцево-судинні та інші соматичні показники. Перевіряють настрій, рівень пильності, зір і слух. Алгоритм DETeCD-ADRD підкреслює поєднання анамнезу, фізикального огляду, когнітивного тестування та оцінювання повсякденних функцій.


Які аналізи зазвичай розглядають при когнітивному погіршенні


Склад аналізів визначається симптомами та медичним контекстом. У первинній оцінці часто розглядають загальний аналіз крові, функцію нирок і печінки, електроліти, кальцій, глюкозу, ТТГ та вітамін B12. Вони допомагають помітити анемію, метаболічні відхилення, ендокринні захворювання й дефіцитні стани. Деякі міжнародні рекомендації включають до базового набору також маркери запалення, гомоцистеїн, магній та фосфати. Детальний склад не є однаковою обов’язковою вимогою в усіх країнах чи для кожного звернення. Alzheimer’s Association, 2025; чинні документи МОЗ/ДЕЦ.


За показаннями призначають HbA1c, дослідження заліза та фолатів, уточнення статусу B12, показники щитоподібної залози, інфекційні або імунологічні аналізи. Аналізи сечі та посів виконують тоді, коли є клінічне запитання щодо інфекції чи іншого захворювання; безсимптомну бактеріурію не потрібно автоматично лікувати. У разі гострої сплутаності першочерговими можуть бути зовсім інші обстеження, ніж під час планового прийому.


Найкорисніше запитання щодо кожного тесту: «Яку гіпотезу ми перевіряємо, як зміниться лікування в разі позитивного результату, а що робитимемо, якщо він буде нормальним?» Такий підхід зменшує непотрібні витрати й допомагає обговорювати результати без самодіагностики.


Коли потрібні МРТ, КТ та інші інструментальні дослідження


МРТ головного мозку або КТ допомагають виявити об’ємні утворення, субдуральну гематому, гідроцефалію, наслідки інсультів та інші структурні зміни. Вони також можуть бути потрібні для уточнення причини встановленого когнітивного синдрому. У типовому діагностичному маршруті МРТ часто є кращим методом детального дослідження, проте при гострій травмі чи підозрі на інсульт терміновість і доступність диктують інший вибір. NICE NG97; DETeCD-ADRD.


Зображення мозку інтерпретують разом із клінічними даними. Наприклад, атрофія, судинні зміни або розширення шлуночків самі по собі не доводять конкретний синдром. І навпаки, нормальне структурне зображення не виключає когнітивного розладу. Перед нейровізуалізацією варто обговорити, яке саме клінічне питання вона має вирішити.


Електроенцефалографія може знадобитися за підозри на судомні стани, а спинномозкова пункція — при деяких запальних, інфекційних і швидкопрогресуючих процесах. Дослідження на амілоїд, тау-білки, окремі біомаркери крові, ПЕТ та генетичні тести мають специфічні показання і не є універсальним скринінгом «усіх оборотних причин». У складних випадках це вирішують фахівці профільного діагностичного центру.


Як оцінюють пам’ять і мислення без поспішного діагнозу


Короткі когнітивні інструменти допомагають об’єктивізувати увагу, орієнтування, запам’ятовування, мовлення і виконавчі функції. Їхні результати залежать від освіти, мови тестування, сенсорних можливостей, втоми, тривоги, депресії, рухових труднощів та умов проведення. Один низький бал не встановлює деменцію, а один «нормальний» бал не виключає значущого порушення. NICE і Alzheimer’s Association рекомендують інтегрувати тестування з анамнезом і функціональною оцінкою.


Коли скарги зберігаються, але короткий тест не пояснює ситуацію, корисною буває розгорнута нейропсихологічна оцінка. Вона виявляє профіль сильніших і слабших функцій, порівнює результат із попереднім рівнем та допомагає підібрати підтримку. Повторне обстеження має враховувати можливість ефекту тренування при однакових тестах.


Що роблять після виявлення причини


Перший крок — лікувати підтверджене захворювання, коригувати безпечним способом відповідні ліки чи дефіцит, організувати лікування депресії, порушень сну, слуху або зору. Для гіпоглікемії, тяжких електролітних порушень, інфекції з системними проявами, делірію чи гострої неврологічної проблеми план дій визначає невідкладна клінічна ситуація. Для хронічних станів лікар встановлює реалістичний строк повторної оцінки.


Другий крок — повторно перевірити не тільки суб’єктивне відчуття пам’яті, а й повсякденне функціонування: чи стала людина знову самостійно виконувати потрібні завдання, чи зменшилися сонливість, дезорієнтація, труднощі з концентрацією. У разі часткового поліпшення з’ясовують, який симптом залишився і чим його можна пояснити.


Третій крок — продовжити діагностичний маршрут, якщо проблема зберігається або прогресує. Навіть успішна корекція B12, ТТГ чи медикаментозного навантаження не завершує обстеження людини, в якої надалі наростає залежність від допомоги або з’являються нові неврологічні ознаки. У такій ситуації оцінюють деменцію як синдром та конкретну можливу етіологію, зокрема хворобу Альцгеймера.


Коли не можна чекати планового обстеження


Звертайтеся по невідкладну медичну допомогу, якщо сплутаність або порушення уваги з’явилися раптово; виникли асиметрія обличчя, слабкість кінцівки чи порушення мовлення; стався новий судомний напад; є виражена сонливість або втрата свідомості; з’явилися сильний раптовий головний біль, гарячка зі значним порушенням стану, утруднене дихання або нова сплутаність після травми голови. Рекомендації NICE щодо делірію.


Поки організовується допомога, зберігайте безпечне оточення, не залишайте дезорієнтовану людину наодинці, підготуйте список її препаратів і повідомте медиків, коли саме почалася зміна стану. Не намагайтеся «приспати» людину заспокійливими препаратами або самостійно лікувати антибіотиками без медичних показань.


Що підготувати до планового візиту


Корисно записати конкретні приклади: «двічі забула вимкнути плиту», «не може відстежити оплату рахунків», «після початку нового препарату стала сонливою», «змінюється увага протягом дня». Додайте приблизні дати початку, хронологію змін, супутні хвороби, падіння, операції, інфекції, зміни ваги, настрою та сну.


Візьміть список усіх ліків із дозами, включно з безрецептурними засобами, добавками й препаратами «за потреби»; попередні результати аналізів, виписки, описи МРТ або КТ; окуляри та слухові апарати. Якщо людина погоджується, присутність близького допоможе зіставити нинішній і попередній рівні повсякденного функціонування. Консультація сімейного лікаря зазвичай є доступним початком маршруту, а невролога, психіатра, геріатра, ендокринолога або іншого фахівця залучають за показаннями.


Чи означає корекція чинників ризику профілактику деменції


Лікування гіпертензії, цукрового діабету, порушень слуху та інших станів важливе для здоров’я мозку й людини загалом. Воно може зменшувати ризик певних несприятливих наслідків у популяції, але рівень доказів, очікуваний ефект і механізми різняться між втручаннями. Рекомендації ВООЗ 2026 року щодо зниження ризику когнітивного спаду та деменції описують комплексний підхід протягом життя. Зниження ризику є імовірнісним результатом і не гарантує, що деменція ніколи не розвинеться.


Окремо слід відрізняти лікування вже доведеної причини симптомів від прийому «ноотропів», вітамінів чи добавок без встановленого дефіциту. Для більшості поширених обіцянок «очистити судини» або «відновити нейрони» переконливих доказів клінічного відновлення когнітивних функцій немає. Обґрунтовані втручання спираються на встановлену проблему, показання, ризики та можливість оцінити результат.


Поширені запитання


Чи можуть когнітивні порушення повністю минути?


Так, якщо вони справді спричинені станом, який можна усунути, наприклад певним медикаментозним впливом або гострим метаболічним порушенням, і стійке ушкодження не сформувалося. В інших випадках покращення буває частковим або повільним. Деменція, пов’язана з нейродегенеративною хворобою, може співіснувати з коригованими чинниками.


Чи достатньо здати B12 і ТТГ?


Ні. Ці аналізи можуть виявити важливі причини й супутні стани, однак клінічна оцінка охоплює швидкість розвитку симптомів, медикаменти, настрій, сон, сенсорні функції, самостійність, неврологічний огляд та інші показання до досліджень. Нормальні B12 і ТТГ не виключають когнітивного розладу.


Якщо результат когнітивного тесту поганий, це деменція?


Ні. Тест дає частину діагностичної інформації. На результат можуть впливати депресія, делірій, порушення слуху, зору, сон і загальний медичний стан. Для діагнозу важливі стійка зміна від попереднього рівня, клінічний контекст і вплив на повсякденну незалежність.


Чи може депресія викликати справжні проблеми з пам’яттю?


Так. Депресія здатна істотно погіршувати увагу, швидкість мислення та запам’ятовування. Ці труднощі потребують серйозної оцінки й лікування, а після поліпшення настрою корисно повторно перевірити функціонування. Депресія і нейродегенеративний процес можуть співіснувати.


Чи потрібна всім МРТ мозку?


Рішення залежить від клінічної ситуації. Структурна нейровізуалізація зазвичай входить до етіологічної оцінки при обґрунтованій підозрі на деменцію та потрібна для пошуку окремих коригованих причин. Для людини із суб’єктивними скаргами без встановленого порушення й без насторожливих ознак обсяг обстежень може бути іншим. NICE NG97.


Чи може бути делірій одночасно з деменцією?


Так. Раптова сплутаність у людини з деменцією потребує такого самого серйозного пошуку гострої причини. Не слід пояснювати нову сонливість, дезорієнтацію або неспокій лише попереднім діагнозом. Спочатку оцінюють і лікують можливий делірій.


Коли варто перевірити інфекції, зокрема ВІЛ або сифіліс?


Коли клінічна картина, неврологічні прояви, анамнез або фактори ризику створюють відповідне обґрунтування. Такі аналізи не є універсальним «пакетом для пам’яті», і їх призначення має супроводжуватися поясненням, на яке питання вони відповідають.


Що робити, якщо після лікування причини пам’ять не відновилася?


Повернутися до лікаря з описом того, що змінилося і що залишається складним. Потрібна повторна оцінка когнітивних функцій, незалежності та інших можливих причин. Часто стан має кілька взаємодіючих механізмів, і усунення одного з них покращує лише частину симптомів.


Пов’язані статті


Нейрокогнітивні розлади: види, симптоми та клінічне оцінювання — загальна карта понять і маршрутів діагностики.


Легкі когнітивні розлади: ознаки, діагностика та ризик деменції — клінічне оцінювання при збереженій самостійності.


Деменція: ознаки, причини, діагностика та допомога — оцінка синдрому та підтримка повсякденного життя.


Делірій: ознаки, причини та термінова медична допомога — невідкладні зміни уваги та свідомості.


Деменція при хворобі Альцгеймера: симптоми, перебіг та допомога — нейродегенеративна причина когнітивного зниження.


Судинна деменція: причини, ознаки, діагностика та допомога — зв’язок когнітивних функцій із судинними хворобами.






Джерела



Державний експертний центр МОЗ України. (2025). Стандарт медичної допомоги та клінічна настанова «Деменції та легкі когнітивні розлади». Чинні документи від 3 листопада 2025 року.


Halperin, J. J., Kurlan, R., Schwalb, J. M., та ін. (2015). Practice guideline: Idiopathic normal pressure hydrocephalus: Response to shunting and predictors of response. Neurology, 85(23), 2063–2071.


Infectious Diseases Society of America. (2019). Clinical practice guideline for the management of asymptomatic bacteriuria. Clinical Infectious Diseases, 68(10), e83–e110.


Malouf, R., & Areosa Sastre, A. (2003). Vitamin B12 for cognition. Cochrane Database of Systematic Reviews, CD004394.


National Institute for Health and Care Excellence. (2010; оновлено 2023). Delirium: prevention, diagnosis and management, CG103.



National Institute for Health and Care Excellence. (2024). Vitamin B12 deficiency in over 16s: diagnosis and management, NG239.


 
 
bottom of page