Як вимірюють особистісне відновлення і соціальну участь

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 11 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Особистісне відновлення у сфері психічного здоров’я вимірюють за допомогою відповідей самої людини про надію, власну ідентичність, сенс життя, відчуття впливу на рішення та зв’язок з іншими. Соціальну участь оцінюють окремо: наскільки людина може обирати значущі заняття, підтримувати стосунки, навчатися, працювати, долучатися до спільноти й користуватися своїми правами. Для повноцінної оцінки поєднують стандартизовані опитувальники, індивідуальні цілі, опис умов життя та пояснення самої людини.

Найвідоміші інструменти особистісного відновлення — Questionnaire about the Process of Recovery (QPR) та Recovery Assessment Scale (RAS). Для соціального включення застосовують, зокрема, Social and Community Opportunities Profile (SCOPE), а для функціонування та участі — WHODAS 2.0. Кожен має власний предмет вимірювання. Систематичні огляди підтверджують їхню практичну цінність і водночас виявляють прогалини в міжкультурній перевірці, точності індивідуальних змін та повноті охоплення досвіду. Felix та співавтори, 2024; Cordier та співавтори, 2017.

Що саме оцінюють: чотири різні результати

Перший результат — особистісне відновлення: переживання власної спроможності будувати життя, яке людина вважає цінним, навіть якщо психічні труднощі тривають. Другий — клінічний стан, який можна описувати симптомами, загостреннями, ремісією та потребою в допомозі. Третій — повсякденне функціонування, тобто виконання діяльності у конкретних умовах. Четвертий — соціальна участь: реальна можливість бути присутнім у суспільних відносинах та впливати на них відповідно до власного вибору.

Ці результати можуть змінюватися різними темпами. Людина може мати стабільні симптоми і водночас відновити дружні стосунки, здобути впевненість у власних рішеннях або повернутися до важливої громадської справи. Інша людина може повідомляти про зменшення симптомів, але залишатися ізольованою через недоступне житло, дискримінацію чи брак підтримки. Тому один сумарний бал за симптомами не відповідає на питання, чи відбувається особистісне відновлення.

Систематичний огляд Leamy та співавторів описав п’ять процесів особистісного відновлення, відомих як CHIME: взаємопов’язаність з іншими, надія, ідентичність, сенс і розширення можливостей діяти. CHIME — концептуальна рамка для розуміння досвіду, а не універсальний тест або вимога переживати всі складники в однаковій послідовності. Leamy та співавтори, 2011.

Які показники має сенс розглядати разом

На рівні людини важливі відчуття впливу на рішення, власна оцінка змін, досягнення обраних цілей, якість стосунків та доступність важливих занять. На рівні послуги — можливість обирати вид допомоги, зрозумілість інформації, безпека, наявність підтримки в громаді та участь користувачів в ухваленні рішень щодо послуг. На рівні громади — фактичні бар’єри й можливості: житло, транспорт, освіта, робота, доступні громадські простори та ставлення оточення. Змішування цих рівнів приховує причини змін.

Чому особистісне відновлення потребує самооцінювання

Особистісне відновлення визначається значенням подій для конкретної людини. Фахівець може описати виконання завдань або спостережувану поведінку, але не може замінити власну відповідь людини щодо надії, гідності, відчуття належності та життєвого сенсу. Саме тому центральне місце займають опитувальники, які заповнює сама людина, або розмова з доступною для неї формою відповіді.

Опитувальник, заповнений представником закладу чи родичем, відображає іншу перспективу. Такі дані можуть доповнювати оцінювання конкретних практичних потреб, але не мають автоматично підміняти власну оцінку відновлення. Якщо людині потрібен переклад, допоміжні засоби спілкування, пояснення запитань або більше часу, спосіб оцінювання адаптують, документуючи зміни процедури та їхній вплив на порівнюваність результатів.

Шкала QPR: оцінювання самого процесу відновлення

Questionnaire about the Process of Recovery, скорочено QPR, розроблено для оцінювання суб’єктивного досвіду відновлення. Дослідження психометричних властивостей у вибірці 335 людей із досвідом психозу підтримало коротку одновимірну версію з 15 тверджень. Незалежна перевірка також підтвердила придатність 15-пунктової версії та менше навантаження на респондента порівняно з 22-пунктовою. Law та співавтори, 2014; психометрична перевірка QPR.

QPR допомагає ставити запитання про внутрішній процес, зокрема ставлення до майбутнього, відчуття сенсу та можливість жити далі зі своїм досвідом. Він придатний для порівняння оцінок однієї людини в часі, коли застосовано ту саму валідовану версію й однакові умови. Високий бал не встановлює факту клінічної ремісії; низький бал не є психіатричним діагнозом.

Під час вибору QPR необхідно уточнювати конкретну версію, мову, права на використання, доступні інструкції підрахунку й те, на якій популяції перевіряли психометричні характеристики. Дані британських вибірок не гарантують однакову точність результату для української популяції без окремої адаптації.

Recovery Assessment Scale: RAS та його короткі форми

Recovery Assessment Scale, або RAS, належить до найчастіше досліджуваних інструментів особистісного відновлення. Коротка версія RAS-24 охоплює впевненість і надію, готовність звертатися по допомогу, орієнтацію на цілі, опору на інших і здатність жити так, щоб симптоми не визначали все життя. Систематичний огляд 2024 року виділив RAS та QPR як інструменти з найкраще представленими доказами задовільних вимірювальних властивостей серед розглянутих шкал. Felix та співавтори, 2024.

Слід уточнювати назву та довжину використаної форми. Оригінальна довга RAS, RAS-24 і Recovery Assessment Scale — Domains and Stages (RAS-DS) є пов’язаними, але різними інструментами. Їхні бали, підшкали й правила інтерпретації не можна довільно прирівнювати. До порівняння результатів між закладами додають відомості про точну версію та спосіб підрахунку.

RAS-DS: домени й обговорення цілей

RAS-DS задумана як інструмент, який допомагає обговорювати різні сфери відновлення й пов’язувати вимірювання з особистими цілями. Початкове дослідження описало процедуру розроблення, прийнятність для користувачів і попередні психометричні результати. Проте свідчення про придатність окремих шкал для обчислення надійної індивідуальної зміни, для інших мов та нових груп населення потребують окремої перевірки. Hancock та співавтори, 2015.

Чи існує найкраща шкала особистісного відновлення

Універсального переможця немає. В огляді 2013 року було показано, що QPR найближче відображав складники CHIME, тоді як RAS мав найбільшу кількість публікацій; жодний інструмент тоді не продемонстрував усіх розглянутих вимірювальних властивостей. Новіший систематичний огляд, який охопив 91 дослідження та 25 опитувальників, підтвердив сильні сторони QPR і RAS та виявив істотні прогалини в даних про похибку вимірювання, міжкультурну валідність і порівнюваність між групами. Shanks та співавтори, 2013; Felix та співавтори, 2024.

Вибір визначає мета оцінювання: наукове дослідження, спільне планування підтримки, відстеження власного досвіду або аудит послуги. Інструмент, доречний для усередненого результату великої вибірки, може виявитися незручним у кризовий період, під час когнітивного перевантаження або для людини з іншими культурними уявленнями про самостійність і спільноту. Невизначеність позначають у висновку, а не маскують числом.

Соціальна участь: більше за кількість контактів і виходів із дому

Соціальна участь охоплює заняття й ролі, які людина сама вважає значущими: спілкування, сімейне життя, роботу, навчання, творчість, волонтерство, релігійну або громадську діяльність, відпочинок і участь у рішеннях своєї спільноти. Її вимірювання має містити як фактичну участь, так і доступні можливості, суб’єктивну задоволеність, свободу вибору та перешкоди.

Уявімо двох людей, які за місяць відвідали однакову кількість групових заходів. Одна обрала події за власним інтересом, відчула близькість і розширила коло знайомств. Інша приходила через тиск або страх втратити послугу, а після зустрічей почувалася ізольованішою. Підрахунок відвідувань дасть однаковий результат, хоча досвід участі та її значення істотно різняться.

Важливо запитувати також про право відмовитися від участі, обрати інший формат спілкування й визначити бажану інтенсивність контактів. Самотність, кількість знайомих, зайнятість і відчуття належності — взаємопов’язані, але самостійні показники. Людина може цінувати невелике коло стосунків і мати високий рівень задоволеності соціальним життям.

SCOPE: соціальне включення, можливості та досвід

Social and Community Opportunities Profile (SCOPE) створено для оцінювання соціального включення з урахуванням і об’єктивніших обставин, і суб’єктивного досвіду. До нього входять запитання про життєві сфери, соціальні можливості та задоволеність участю. Коротка форма SCOPE-S може використовуватися там, де потрібно зменшити обсяг опитування; перед застосуванням слід перевірити, яку саме версію валідовано для потрібної вибірки. Публікація про розроблення SCOPE.

Систематичний огляд Cordier та співавторів розглянув вимірювання соціального включення через три взаємопов’язані сфери: зв’язок з іншими, участь та громадянство. Жоден із проаналізованих інструментів не охоплював повністю всі складники, а короткий SCOPE мав порівняно сильне відображення загального конструкту серед інструментів із належними психометричними даними. Це висновок про конкретні вимірювальні властивості, а не підтвердження універсальної придатності SCOPE для кожної країни чи спільноти. Cordier та співавтори, 2017.

WHODAS 2.0: функціонування й участь, а не особистісне відновлення

WHODAS 2.0 — інструмент Всесвітньої організації охорони здоров’я для оцінювання функціонування та пов’язаних зі здоров’ям труднощів. Він охоплює пізнання, пересування, самообслуговування, взаємини, життєві заняття та участь у громаді. Його можна застосовувати в різних групах дорослих, якщо використано належні інструкції. ВООЗ: WHODAS 2.0.

Показник участі WHODAS корисний для опису повсякденних перешкод, у тому числі тих, які пов’язані з доступністю середовища. Але зменшення функціональних обмежень саме по собі не вимірює надію, особисту ідентичність або значущість життєвих цілей. Тому WHODAS за потреби використовують разом з окремим показником особистісного відновлення та власною розповіддю людини.

Додаткові інструменти соціальної інтеграції

Відчуття зв’язку зі спільнотою

Community Connections and Engagement Scale була розроблена за участі людей, які мають власний досвід психічних труднощів, та фахівців. Дослідження описує попередню чотирифакторну структуру й надійність після кількох етапів апробації. Воно підтримує потенційну корисність шкали для програм, але не підтверджує її автоматичну придатність до всіх мов, типів послуг і груп населення. Petros та співавтори, 2021.

Громадянство, належність і реалізація прав

Відчуття того, що людина є повноправним учасником суспільства, має голос та доступ до можливостей, пов’язане із соціальним включенням. Окремі інструменти оцінюють громадянську належність і досвід реалізації прав. Проте психологічна оцінка почуття належності не є юридичною оцінкою правової дієздатності й не встановлює факту дотримання прав у закладі. Для перевірки процедур і правових гарантій потрібні інші методи.

Інтерв’ю, щоденник участі, опис кола підтримки, спільно визначені цілі та аналіз реальних доступних можливостей можуть доповнювати шкали. Ці джерела даних дають змогу побачити, чому людина перестала відвідувати певне місце: через симптоми, втрату інтересу, недоступність транспорту, дискримінацію або власне свідоме рішення змінити пріоритети.

Як поєднати кількісні та якісні показники

Практично доцільно будувати оцінювання з кількох шарів. Стандартизований опитувальник показує, як змінюється певний психологічний конструкт. Власні цілі й їхній перегляд допомагають зрозуміти персональну значущість змін. Запитання про участь і бар’єри описують доступні можливості, а розповідь людини пояснює контекст. Таке поєднання створює зрозуміліший висновок для спільного планування підтримки.

Приклад індивідуального оцінювання

Людина визначила для себе три пріоритети: відновити контакт із сестрою, повернутися до малювання та мати можливість самостійно обирати формат зустрічей із фахівцем. Під час першої розмови вона описує, що заважає кожному пріоритету, і за бажанням заповнює валідований опитувальник. На погодженій наступній зустрічі порівнюють відповіді, фіксують реальні зміни й окремо з’ясовують, чи залишаються ці цілі актуальними.

Якщо оцінка надії зросла, але контакту із сестрою досі немає, важливо розібратися в причинах і запитати, чи хоче людина продовжувати роботу над цією метою. Якщо контакт відновився, але через тиск оточення став неприємним, кількісне досягнення мети потребує переосмислення. Власна оцінка людини визначає смисл результату.

Приклад оцінювання програми

Програма підтримки в громаді може до початку й у погоджені контрольні моменти збирати відповіді за одним інструментом відновлення, одним показником участі та короткими запитаннями про досвід користування послугою. На рівні програми окремо враховують частку людей, яким вдалося обрати цілі, кількість випадків недоступності допомоги й причини припинення контакту з послугою. Дані аналізують із залученням людей із власним досвідом.

Середній приріст балів не пояснює, для кого програма була доступною, а для кого — ні. Слід також описувати, скільки людей відмовилися від опитування, які дані відсутні, чи були перервані контакти, як змінювалися склад учасників і умови надання підтримки. Якщо вибірка мала або участь добровільно припиняють переважно люди з труднощами, підсумок може виглядати кращим, ніж реальний досвід усіх користувачів.

Що робить опитувальник науково придатним

Валідність: відповідність запитань предмету

Змістова валідність відповідає на питання, чи справді запитання охоплюють важливі аспекти обраного поняття для конкретної групи. Структурна валідність стосується відповідності шкали її передбаченій будові, а конвергентна — очікуваних зв’язків з іншими показниками. Для особистісного відновлення особливо важливо, щоб зміст формулювань був зрозумілим людям з різними життєвими досвідами і щоб вони брали участь у перевірці інструмента. COSMIN: вибір вимірювального інструмента.

Надійність і похибка вимірювання

Надійність характеризує, наскільки стабільно шкала розрізняє людей або повторні результати в умовах, коли досліджувана характеристика не змінилася. Похибка вимірювання показує, яку частину різниці балів можна пов’язати з неточністю самого інструмента. Висока внутрішня узгодженість пунктів ще не доводить точного визначення змін однієї людини. Для індивідуального висновку потрібні відповідні дослідження похибки, повторного тестування та мінімально помітної або значущої зміни саме обраної версії.

Чутливість до змін та її межі

Чутливість до змін означає здатність показника виявляти зрушення в характеристиці, яку він вимірює. Вона має бути підтверджена в дослідженнях зі зрозумілим періодом спостереження та відповідною популяцією. Результат групового дослідження, навіть якщо він статистично значущий, не доводить, що конкретна людина відчула клінічно або життєво важливе поліпшення.

Мова, культура та доступність

Переклад запитань є лише одним етапом адаптації. Потрібно перевіряти семантичну відповідність, зрозумілість для респондентів, культурну доречність, структуру шкали, її надійність, потенційні систематичні відмінності між групами та можливість порівняння результатів. Зміна мови, спосіб допомоги під час заповнення або перехід від паперової форми до усного інтерв’ю можуть змінити умови вимірювання. Дані міжнародного огляду вказують, що міжкультурна валідність і інваріантність оцінювалися недостатньо часто. Felix та співавтори, 2024.

Як тлумачити бали та їхню зміну

Спочатку перевіряють, у який бік спрямована шкала: де більший бал означає сильніший досвід відновлення, а де — більше труднощів функціонування. Далі враховують версію інструмента, межі шкали, пропущені відповіді, тривалість спостереження та надійність зміни. Різницю у два чи три бали не можна самостійно оголошувати значущою без правил інструмента і даних про його вимірювальну похибку.

Окремо від статистичної значущості ставлять запитання про важливість змін для людини. Показник може поліпшитися тому, що з’явилася нова надія, але головною зміною людина назве можливість дістатися до бібліотеки без сторонньої допомоги. Інша людина може відчувати прогрес у праві самостійно приймати рішення попри тимчасово нижчі бали через гострий стрес.

У груповій оцінці порівнюють не лише середні значення, а й розподіл змін, пропуски, характеристики учасників, супутні обставини та можливі зміни в самій програмі. Спостереження «після» без належної порівняльної групи не встановлює, що саме програма спричинила зрушення. Причинні твердження потребують відповідного дослідницького дизайну.

Права людини як умова коректного оцінювання

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю закріплює право на самостійне життя та включення до місцевої спільноти, рівні можливості вибору місця і способу проживання та доступ до підтримки для участі. У межах оцінювання ці принципи означають, що важливо бачити не лише індивідуальні навички, а й середовище, свободу вибору, доступність та дискримінаційні бар’єри. Конвенція про права осіб з інвалідністю, стаття 19.

Збирання даних має відбуватися із зрозумілою інформацією про мету, добровільність, спосіб використання результатів і захист конфіденційності. Людині слід надати можливість пропустити чутливе запитання, відмовитися від опитування або попросити доступний формат. Обсяг підтримки під час відповіді визначають за її потребами й побажаннями. Відмова від тестування сама по собі не свідчить про погане відновлення.

ВООЗ рекомендує оцінювати якість послуг психічного здоров’я через підходи, орієнтовані на людину та права. Вимірювання результатів має допомагати поліпшувати підтримку, а не служити обґрунтуванням примусу, автоматичного обмеження прав чи покарання за «низьку мотивацію». ВООЗ: Guidance on community mental health services, 2021.

Відновлення, підтримка персоналу та якість послуг: три окремі вимірювання

Опитувальник особистісного відновлення описує досвід людини. Оцінка підтримки, орієнтованої на відновлення, запитує, наскільки фахівці допомагають людині визначати цілі й реалізовувати вибір. Оцінка якості та прав у закладі вимагає аналізу доступності, процедур, умов, ставлення та фактичних гарантій. Позитивний результат в одному з цих напрямів не замінює даних в інших.

Наприклад, INSPIRE був розроблений для оцінювання того, як люди сприймають підтримку фахівців, орієнтовану на відновлення. Це інструмент оцінювання досвіду допомоги, а не пряма заміна QPR або RAS як шкали особистісного відновлення. Williams та співавтори, 2015.

Матеріали ВООЗ QualityRights містять інструменти й підходи до оцінювання якості та прав людини у сфері психічного здоров’я. Вони мають іншу ціль, ніж психологічні опитувальники: наприклад, перевірка доступності інформації, умов надання послуг і дотримання прав вимагає оцінювання організаційних практик та досвіду користувачів. ВООЗ: QualityRights toolkit.

Що можна вимірювати в українських громадах

В українському контексті зміни участі варто описувати разом із реальними обставинами: доступністю транспорту й житла, переміщенням, безпекою, зміною мережі підтримки, можливістю навчатися або працювати, безбар’єрністю громадських просторів та доступністю психосоціальних послуг. Однакова шкала може показувати різну життєву ситуацію залежно від умов громади. Такі обставини необхідно фіксувати як контекст і можливі бар’єри, а не приписувати їх самій людині.

Для використання українськомовної версії QPR, RAS, SCOPE чи іншої шкали необхідно спочатку встановити, чи існує належна адаптація саме для української мови й цільової популяції; перевірити джерело тексту, інструкцію, умови ліцензування та психометричні публікації. Самостійний переклад без такої перевірки можна застосовувати як допоміжні запитання для розмови за відповідних етичних умов, але не подавати його показники як повністю валідовані національні норми.

Корисно записувати не лише кількість відвіданих заходів чи факт працевлаштування, а й те, чи мала людина вибір, наскільки комфортними були умови, яких бар’єрів вона зазнала та чи відповідає результат її власним намірам. Дані для планування громадських послуг мають бути знеособленими, з обґрунтованою мінімізацією інформації та без використання чутливих відповідей для стигматизувальних рейтингів.

Типові помилки під час вимірювання

Першою помилкою є заміна особистісного відновлення показниками симптомів або випискою зі стаціонару. Друга — ототожнення соціальної участі з примусовою зайнятістю, числом відвідувань чи загальною кількістю контактів. Третя — використання довільно перекладених пунктів із вигаданими порогами «нормального відновлення». Четверта — порівняння різних форм RAS або QPR так, наче їхні бали тотожні.

П’ята помилка — називати будь-яку зміну бала доказом ефективності послуги. Шоста — оцінювати лише тих, хто завершив програму, без аналізу причин вибуття. Сьома — передавати фахівцю чи родичеві право остаточно визначати, що для людини означає успішне життя. Восьма — використовувати оцінювання як умову доступу до допомоги, не зважаючи на добровільність, можливі труднощі комунікації та індивідуальні потреби.

Алгоритм оцінювання для фахівця та людини

Перший крок: узгодити мету

Уточніть, що саме потрібно з’ясувати: переживання відновлення, можливості участі, функціональні труднощі, якість підтримки або досягнення конкретної життєвої цілі. Запитайте людину, які зміни були б для неї важливими і чи погоджується вона на стандартизоване опитування.

Другий крок: обрати відповідні інструменти

Для суб’єктивного відновлення розгляньте валідовані QPR чи RAS; для соціального включення — відповідний інструмент на кшталт SCOPE; для труднощів функціонування та участі — WHODAS 2.0. Не застосовуйте всі шкали одночасно за звичкою: тривалість і складність оцінювання повинні відповідати його меті, доступності та бажанню людини.

Третій крок: описати вихідні умови й домовитися про повторну оцінку

Вкажіть використану версію шкали, мову, форму заповнення, дату, спосіб підтримки під час відповіді й поточні умови життя. Погодьте час повторного обговорення з урахуванням плану підтримки, можливих змін і навантаження. Запитуйте про життєві події й бар’єри між вимірюваннями.

Четвертий крок: обговорити результат і змінити підтримку

Розгляньте числовий результат поряд із суб’єктивним поясненням людини та її власними цілями. Зазначте межі точності й не оголошуйте нормативний поріг, якщо він не валідований для конкретної форми та популяції. За згодою людини узгодьте наступні дії і перевірте, чи справді послуга стала кориснішою, доступнішою та ближчою до її пріоритетів.

Часті запитання

Чи можна виміряти особистісне відновлення одним числом?

Можна отримати сумарний показник за конкретною валідованою шкалою. Він відображає лише ті аспекти, які охоплюють її пункти, і потребує тлумачення в контексті людини. Повний процес відновлення має декілька вимірів, тому важливі особисті цілі та якісний опис змін.

Яка шкала краща — QPR чи RAS?

Огляд 2024 року назвав QPR і RAS найкраще дослідженими за сукупністю доступних психометричних даних, але не визначив єдиної універсальної шкали. QPR більше зосереджується на суб’єктивному процесі, RAS описує низку доменів відновлення. Вибір залежить від мети, валідованої версії, доступності української адаптації й уподобань людини. Felix та співавтори, 2024.

Чи є позитивна зміна бала доказом успішного лікування?

Вона може свідчити про зміну певного вимірюваного досвіду. Для висновку про ефективність конкретного втручання потрібні дані про вимірювальну похибку, дизайн оцінювання, часову послідовність, інші впливи й клінічні результати. Особистісне відновлення та успішність лікування мають пов’язані, але різні критерії.

Як оцінити соціальну участь людини, яка прагне мало спілкуватися?

Почніть із бажаного для неї рівня контактів та видів участі. Оцініть свободу вибору, задоволеність стосунками, можливість долучитися за власним бажанням і доступні варіанти. Невелика кількість соціальних подій без скарг самої людини не є самостійним показником соціального виключення.

Чи має фахівець право заповнити шкалу замість людини?

Потрібно дотримуватися правил конкретного інструмента. Для шкал самооцінювання основним джерелом є сама людина, за потреби з доступною підтримкою спілкування. Оцінка фахівця може стати окремим додатковим матеріалом, але її не слід видавати за самооцінку людини.

Чи потрібно проводити тестування під час кризи?

Мета допомоги та безпека визначають пріоритети. Під час гострого стану людина може не бажати або не мати можливості відповідати на великий опитувальник. Оцінювання можна перенести, спростити за домовленістю або замінити бесідою з фіксацією методологічних обмежень. Психологічний показник відновлення не є інструментом самостійного визначення невідкладної медичної потреби.

Чи можна порівнювати результати різних українських громад?

Таке порівняння потребує однакових валідованих версій, зіставних способів збору даних та перевірки, чи не змінюється значення шкали в різних групах. Окремо враховують доступність послуг, безпекові умови, соціальні бар’єри та склад учасників. Без цих даних рейтинг громад за середнім балом може вводити в оману.

Підсумок

Особистісне відновлення й соціальну участь вимірюють кількома взаємодоповнювальними способами. QPR і RAS досліджують суб’єктивні процеси відновлення, SCOPE — можливості та досвід соціального включення, WHODAS 2.0 — функціонування та участь у повсякденному житті. Психометрична перевірка, повага до волі людини та аналіз середовища роблять результати придатними для обговорення й поліпшення підтримки. Показник має відповідати конкретному запитанню, а тлумачення — досвіду й пріоритетам самої людини.

Пов’язані статті

Особистісне відновлення: як людина відбудовує власне життя після психічної кризи — зміст процесу відновлення, який оцінюють шкалами.

Участь людей із власним досвідом психічних труднощів в управлінні послугами — залучення людей до визначення потрібних показників та оцінювання результатів.

Особистий план психосоціального відновлення: як визначити цілі та підтримку — узгодження особистих цілей, за якими можна відстежувати зміни.

Психосоціальне відновлення у сфері психічного здоров’я: принципи, права та шляхи підтримки — ширший правозахисний контекст.

Підтримуване проживання людей із психосоціальною інвалідністю — зв’язок участі з умовами життя та доступністю підтримки.

Відновлення і якість життя: чим відрізняються цілі допомоги

Як оцінюють права людини та якість психіатричних послуг

Джерела

Cordier, R., Milbourn, B., Martin, R., Buchanan, A., Chung, D., & Speyer, R. (2017). A systematic review evaluating the psychometric properties of measures of social inclusion. PLOS ONE, 12(6), e0179109. DOI.

COSMIN. (без дати). I want to select the most suitable outcome measurement instrument. Методологічні рекомендації COSMIN.

Felix, S., Valery, K.-M., Caiada, M., Guionnet, S., Bonilla-Guerrero, J., Destaillats, J.-M., & Prouteau, A. (2024). Personal recovery self-report outcome measures in serious mental illness: A systematic review of measurement properties. Clinical Psychology Review, 112, 102459. DOI.

Hancock, N., Scanlan, J. N., Honey, A., Bundy, A. C., & O’Shea, K. (2015). Recovery Assessment Scale – Domains and Stages (RAS-DS): Its feasibility and outcome measurement capacity. Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 49(7), 624–633. DOI.

Law, H., Neil, S. T., Dunn, G., & Morrison, A. P. (2014). Psychometric properties of the Questionnaire about the Process of Recovery (QPR). Schizophrenia Research. Запис PubMed.

Leamy, M., Bird, V., Le Boutillier, C., Williams, J., & Slade, M. (2011). Conceptual framework for personal recovery in mental health: Systematic review and narrative synthesis. British Journal of Psychiatry, 199(6), 445–452. DOI.

Petros, R., Tuohy, M. K., Bressi, S., Kerrick, G., & Solomon, P. (2021). Measuring community integration: Development and psychometrics of the Community Connections and Engagement Scale. Administration and Policy in Mental Health, 48, 619–632. DOI.

Shanks, V., Williams, J., Leamy, M., Bird, V., Le Boutillier, C., & Slade, M. (2013). Measures of personal recovery: A systematic review. Psychiatric Services. DOI.

United Nations. (2006). Convention on the Rights of Persons with Disabilities, стаття 19. Офіційний текст в Україні.

Williams, J., Leamy, M., Bird, V., Le Boutillier, C., Norton, S., Pesola, F., & Slade, M. (2015). Development and evaluation of the INSPIRE measure of staff support for personal recovery. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 50(5), 777–786. DOI.

Williams, J., Leamy, M., Pesola, F., Bird, V., Le Boutillier, C., & Slade, M. (2015). Psychometric evaluation of the Questionnaire about the Process of Recovery (QPR). The British Journal of Psychiatry, 207(6), 551–555. DOI.

World Health Organization. (2012). WHO Disability Assessment Schedule 2.0 (WHODAS 2.0). Офіційний опис.

World Health Organization. (2012). WHO QualityRights tool kit: Assessing and improving quality and human rights in mental health and social care facilities. Публікація ВООЗ.

World Health Organization. (2021). Guidance on community mental health services: Promoting person-centred and rights-based approaches. Публікація ВООЗ.