Довірена особа у підтримуваному прийнятті рішень: роль та межі
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 11 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Довірена особа у підтримуваному прийнятті рішень — це людина, яку особа добровільно обирає, щоб краще зрозуміти інформацію, порівняти можливості, висловити власну волю та реалізувати прийняте рішення. Підтримка може знадобитися під час вибору психіатричної допомоги, планування життя, взаємодії з установами, розв’язання фінансових або побутових питань. Її головний зміст — зробити власне рішення людини можливим і зрозумілим іншим.
Правозахисна основа цього підходу — стаття 12 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Вона передбачає рівне визнання перед законом, доступ до підтримки в реалізації правоздатності та дієздатності, а також запобіжники від конфлікту інтересів і неналежного впливу. Стаття 12 Конвенції; Загальний коментар № 1 Комітету ООН.
В українському праві слова «довірена особа» у цьому контексті самі по собі не створюють універсального статусу представника. Добровільна домовленість про підтримку, помічник за статтею 78 Цивільного кодексу, представництво за довіреністю та законне представництво мають різні юридичні підстави й наслідки. Вибір форми залежить від конкретної дії. Цивільний кодекс України.
Хто може бути довіреною особою і навіщо її обирають
Довіреною особою в практиці підтримуваного прийняття рішень може бути близька людина, друг, колега, представник спільноти, фахівець із підтримки або інша людина, яку обирає сама особа. Визначальною є якість взаємодії: уміння слухати, поважати особисті межі, пояснювати інформацію та приймати рішення людини навіть тоді, коли власні погляди помічника відрізняються.
Підтримка потрібна з різних причин: інформацію складно зрозуміти з першого разу, зустріч із лікарем викликає напруження, бракує часу порівняти варіанти, потрібен переклад доступною мовою або допомога в спілкуванні. Особа може користуватися підтримкою тільки щодо одного рішення, обирати кількох людей для різних сфер або завершувати домовленість. Потреба в поясненні, часі чи допоміжних засобах спілкування не є підставою вважати людину нездатною обирати.
ВООЗ у модулі QualityRights розглядає підтримуване прийняття рішень як спектр способів допомоги, зокрема через довірених людей, доступну інформацію, комунікаційні пристосування й попереднє планування. Це практичні орієнтири для організації підтримки, а не доказ того, що кожен спосіб однаково ефективний у будь-якій ситуації. WHO QualityRights, 2019.
Що саме робить довірена особа
Допомагає отримати й зрозуміти інформацію
Помічник може попросити пояснити спеціальні терміни, підготувати запитання, розділити складну інформацію на зрозумілі частини, записати відповіді та перевірити, чи всі доступні варіанти були розглянуті. У медичному питанні це означає, наприклад, допомогти людині запитати про очікувану користь, можливі небажані наслідки, альтернативи, умови подальшого спостереження й те, що відбудеться, якщо рішення зміниться.
Допомагає зіставити варіанти з цінностями людини
Підтримка враховує те, що сама людина вважає важливим: приватність, незалежність, стосунки, роботу, релігійні чи культурні переконання, попередній досвід допомоги, бажаний рівень ризику. Довірена особа може допомогти скласти список переваг і труднощів кожного варіанта, але пріоритети встановлює людина, яка вирішує.
Підтримує висловлення волі та уподобань
Людина може висловлювати вибір усно, письмово, жестами, через альтернативну комунікацію або з перервами, потрібними для осмислення. Довірена особа може перепитати, як краще передати позицію, і допомогти сформулювати її для лікаря, соціального працівника чи установи. Коли людина змінює думку, завдання підтримки — уточнити її актуальний вибір, а не наполягати на попередній відповіді.
Супроводжує зустрічі за згодою людини
За домовленістю помічник може бути присутнім на консультації, робити нотатки, нагадувати запитання, просити зробити паузу та допомагати перевірити підсумок розмови. До початку зустрічі доцільно узгодити, чи має довірена особа говорити сама, які теми залишаються приватними та чи можна просити її вийти. Фахівець має звертатися безпосередньо до людини, яка отримує допомогу.
Допомагає здійснити вже обране рішення
Після ухвалення рішення довірена особа може нагадати про узгоджені кроки, допомогти записатися на прийом, знайти контакти служби, організувати транспорт чи зібрати документи. Дії від імені людини, які потребують юридичних повноважень, оформлюються окремо відповідно до законодавства.
Допомагає переглядати домовленість
Підтримка змінюється разом із потребами людини. Корисно періодично запитувати, чи залишається цей формат зручним, чи достатньо інформації, чи не з’явився тиск і чи потрібна інша людина або незалежна консультація. Зміна довіреної особи є нормальним способом зберігати контроль над власним життям.
Де проходять межі підтримки
Межа визначається авторством рішення: довірена особа сприяє формуванню й вираженню вибору людини. Вона не отримує загального права вирішувати за неї лише тому, що допомагає з інформацією, є родичем, оплачувала лікування або має професійний досвід. Правозахисний принцип поваги до волі та уподобань розкрито в Загальному коментарі № 1 до статті 12 Конвенції.
Право висловлювати незгоду
Помічник може чесно розповісти про власне занепокоєння та пояснити причини, якщо людина хоче почути цю думку. Повага до автономії вимагає після цього повернути розмову до цілей і вибору самої людини. Необхідно уникати погроз, обіцянок винагороди за «правильний» вибір, приховування альтернатив та використання залежності від житла, грошей чи догляду.
Право на приватність
Статус близької людини не надає автоматичного доступу до медичної документації. Стаття 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» регулює конфіденційність відомостей і передбачає передачу їх іншим особам за усвідомленою письмовою згодою в установлених законом межах; закон також містить окремі винятки щодо передачі без згоди. Для довіреної особи доцільно прямо визначати, які дані й кому можна передавати. Закон «Про психіатричну допомогу», стаття 6.
Межі юридичного представництва
Супровід на зустрічі, усна підтримка вибору й підписання правочину від чужого імені — різні дії. Для представництва в юридично значущих ситуаціях потрібна належна правова підстава, зокрема довіреність у випадках, передбачених Цивільним кодексом. Довірена особа, яка допомагає обговорити договір, не набуває права його підписувати лише на підставі усної домовленості про підтримку. Цивільний кодекс України, положення про представництво та довіреність.
Як обрати людину для підтримки
Насамперед варто зважати на досвід взаємної довіри. Людина, яка добре знає повсякденні звички, може бути зручною для побутових рішень; для спірного майнового питання інколи корисніший незалежний помічник. Важливо, щоб кандидат погоджувався з тим, що метою є вибір самої людини, умів зберігати конфіденційність, мав достатньо часу та не використовував допомогу як можливість керувати її життям.
Ознаки надійної підтримки проявляються в конкретних діях: помічник звертається до людини, питає дозволу перед розмовою з третіми особами, повідомляє про власний інтерес до результату, не приховує альтернатив і погоджується на припинення допомоги. У складних питаннях доречно мати можливість отримати незалежну другу думку.
Кілька довірених людей можуть розподілити функції: одна допомагає з медичною інформацією, друга — із житлом або роботою, третя — зі спілкуванням з установою. Така модель має сенс лише тоді, коли сама людина обрала учасників, розуміє їхні ролі й контролює обмін особистими відомостями.
Як домовитися про підтримку: практичний порядок
Крок 1. Назвати конкретне рішення
Замість загального прохання «допомагай мені в усьому» корисно визначити питання: вибір консультації, варіанти проживання, оформлення соціальної послуги, план після виписки або зустріч у державній установі. Так стає зрозуміло, яка допомога потрібна, що виходить за межі домовленості та коли вона завершиться.
Крок 2. Обрати спосіб підтримки
Людина може попросити переказати інформацію простими словами, знайти кілька джерел, записати запитання, прийти разом на розмову, надати час без поспіху або допомогти з комунікацією. Потрібні способи підтримки визначає сама людина, а фахівець має, наскільки це можливо, забезпечити доступне пояснення.
Крок 3. Погодити правила розмови
Варто домовитися, хто говорить на зустрічі, як повідомити про втому чи потребу в паузі, як діяти при розбіжностях і чи може помічник ставити запитання від свого імені. Просте правило: коли йдеться про рішення людини, спершу запитують її, а допоміжне пояснення надають за її дозволом.
Крок 4. Визначити доступ до даних
Окремо обговорюють медичні відомості, особисте листування, документи, доступ до електронних кабінетів і фінансові дані. Логіни, паролі та банківські інструменти не слід передавати як стандартну умову підтримки. Якщо для певної дії потрібна згода чи юридичне уповноваження, її оформлюють належним способом.
Крок 5. Встановити запобіжники
Можна домовитися, що важливі рішення розглядаються без поспіху, за можливості після незалежного роз’яснення, а будь-який учасник повідомляє про особисту вигоду або інший конфлікт інтересів. У питаннях майна, великої суми грошей чи залежності від доглядальника незалежний юридичний супровід особливо важливий.
Крок 6. Передбачити право змінити або припинити підтримку
Людина повинна знати, як попросити інший спосіб комунікації, змінити обсяг підтримки або повідомити, що присутність помічника більше не потрібна. Якщо вже видані юридичні документи, їх припинення відбувається за відповідною правовою процедурою, окремо від усного завершення домовленості.
Крок 7. Підсумувати власне рішення
Після розмови корисно запитати: «Які варіанти я розглянув або розглянула? Що обираю зараз? Чому цей варіант відповідає моїм пріоритетам? Яка допомога потрібна для його виконання?». Підсумок варто залишити в доступному для людини форматі, щоб вона могла його перевірити або змінити.
Чи потрібна письмова домовленість із довіреною особою
Неформальну підтримку можна організувати через зрозумілу усну домовленість. Короткий письмовий опис допомагає уникати непорозумінь, особливо якщо підтримка триватиме довго, стосуватиметься чутливої інформації або залучатиме декількох людей. У такому записі доцільно зазначити ім’я людини, ім’я обраного помічника, перелік питань, дозволені дії, правила конфіденційності, спосіб припинення та дату перегляду.
Приклад змісту домовленості: «Я обираю цю людину для допомоги в підготовці до консультацій і поясненні варіантів. Прошу ставити запитання після мого дозволу, не передавати мої дані іншим людям без належних підстав і не ухвалювати рішень за мене. Я можу змінити домовленість у будь-який час». Такий запис організовує співпрацю, але не підміняє довіреність, письмову медичну згоду чи інший передбачений законом документ.
Що передбачає законодавство України
Добровільна підтримка та правова дієздатність
Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю вимагає доступу до підтримки в реалізації правоздатності та дієздатності на рівних засадах. Україна є стороною Конвенції. Водночас вимоги міжнародного стандарту і процедури, які прямо існують у національному праві, необхідно розглядати окремо. Самостійного універсального посвідчення «довіреної особи для підтримуваного прийняття рішень», яке автоматично надавало б представницькі повноваження в усіх сферах, норми Цивільного кодексу не встановлюють. Конвенція; Цивільний кодекс.
Помічник дієздатної фізичної особи: стаття 78 Цивільного кодексу
Стаття 78 регулює конкретний юридичний механізм: дієздатна фізична особа, яка за станом здоров’я не може самостійно здійснювати права та виконувати обов’язки, вправі обрати помічника. За заявою самої особи ім’я помічника реєструє орган опіки та піклування, що підтверджується документом. Закон установлює визначені повноваження помічника, у тому числі щодо окремих побутових дій і представництва перед органами та організаціями. Для представництва в суді потрібна окрема довіреність. Помічник може бути відкликаний особою будь-коли. Стаття 78 Цивільного кодексу України.
Цей механізм не слід ототожнювати з будь-яким випадком неформальної підтримки. Закон пов’язує його застосування з конкретними умовами, передбачає реєстрацію та надає окреслені повноваження. Людині, яка хоче скористатися статтею 78, варто уточнити практичну процедуру в органі опіки та піклування й за потреби отримати правничу консультацію.
Довіреність і представництво
Довіреність є документом для представництва перед третіми особами в установленому правом обсязі; її форма та повноваження залежать від конкретної дії. Наприклад, допомога з підготовкою запитань до лікаря не потребує того самого оформлення, що й підписання майнового документа від чужого імені. Видача довіреності не перетворює підтримку на безстрокове право вирішувати всі питання життя людини; представник повинен діяти в межах належним чином наданих повноважень. Цивільний кодекс, статті про представництво й довіреність.
Законний представник та опікун
Законне представництво виникає за визначеними законом підставами та має спеціальний правовий режим. Наявність діагнозу, психіатричного лікування чи труднощів зі спілкуванням сама по собі не робить родича законним представником дорослої людини. Питання обмеження цивільної дієздатності, недієздатності та опіки мають окремі судові й законодавчі процедури. Правозахисні органи ООН рекомендують державам переходити від замісного до підтримуваного прийняття рішень, орієнтованого на волю та уподобання людини. Цивільний кодекс України; Комітет ООН, Загальний коментар № 1.
Довірена особа під час отримання психіатричної допомоги
Людина може запросити довірену особу допомогти підготуватися до консультації, скласти перелік запитань, зрозуміти запропоновані способи допомоги та висловити власні уподобання. Практичний порядок участі іншої людини у конкретній медичній розмові слід погоджувати з пацієнтом і медичним закладом з урахуванням законодавчих правил про конфіденційність, згоду та представництво. Закон України «Про психіатричну допомогу».
Якщо людина запитує про лікування, довірена особа може допомогти сформулювати її питання: «Які є альтернативи?», «Які небажані реакції можливі?», «Що відбудеться, якщо я захочу переглянути план?». Медичну інформацію та клінічні рекомендації надає відповідний фахівець. Помічник допомагає людині розібратися в ній, а рішення про медичне втручання ухвалюється за правилами чинного законодавства.
Якщо виникає гостра психічна криза, завчасно узгоджений план підтримки може містити контакт довіреної особи, бажані способи спілкування, попередній досвід і уподобання щодо допомоги. Такий план полегшує передавання інформації, але його юридична сила залежить від конкретної норми та ситуації. Він не скасовує встановлених законом процедур невідкладної допомоги або перевірки підстав недобровільного втручання. WHO QualityRights, 2019; Закон «Про психіатричну допомогу».
Як розпізнати тиск і конфлікт інтересів
Ризик виникає тоді, коли помічник отримує матеріальну, професійну чи особисту вигоду від конкретного вибору, контролює єдине джерело інформації або використовує залежність людини від житла, оплати лікування чи повсякденної допомоги. Навіть близькі люди можуть мати інші пріоритети, тому корисно відразу говорити про можливі суперечності та доступ до незалежної думки.
Тривожні сигнали: довірена особа не дозволяє поговорити з фахівцем наодинці, відповідає замість людини всупереч її проханню, приховує від неї документи, вимагає підпису без пояснення, погрожує припиненням допомоги, передає приватну інформацію без належних підстав або називає будь-яку незгоду ознакою хвороби. Ці дії потребують перегляду домовленості та, залежно від обставин, незалежного правового чи іншого захисту. Конвенція, стаття 12(4) про запобіжники.
Дієві запобіжники — доступна інформація з декількох джерел, можливість розмови без помічника, прозоре повідомлення про конфлікт інтересів, обмежений обсяг повноважень, окремий контроль фінансових дій та зрозуміла процедура припинення підтримки. У складних випадках людині може бути корисна незалежна юридична допомога або правозахисний супровід. Міжнародний стандарт вимагає, щоб запобіжники були співмірними обставинам і поважали волю й уподобання особи. Стаття 12 Конвенції.
Що робити, коли людина та її помічник мають різні погляди
Спочатку варто з’ясувати, у чому саме полягає розбіжність. Людина може ставити незалежність вище за зручність; помічник може більше турбуватися про передбачуваність і безпеку. Корисно окремо назвати факти, можливі наслідки, потреби людини й особисті побоювання помічника. Потім можна попросити незалежне пояснення або додатковий час.
Навіть доброзичлива порада може перетворитися на примус, якщо людина не має змоги відмовитися від неї. Обраний спосіб допомоги повинен залишати простір для сумніву, зміни думки та помилок, притаманних самостійному життю. Якщо підозрюється насильство або експлуатація, необхідно звертатися до відповідних служб захисту й незалежних фахівців, враховуючи бажання та безпеку людини.
Що говорять дослідження про ефективність підтримки
Систематичний огляд Francis, Johnson і Wilson (2024) узагальнив 140 дослідницьких публікацій про втручання, спрямовані на участь людей у плануванні психіатричної допомоги. Автори описали організаційні, процедурні та міжособистісні бар’єри; дослідження загалом залишаються різнорідними й часто пошуковими, із недостатньою повторною перевіркою однакових моделей. Francis та співавт., 2024, огляд бар’єрів.
В іншому огляді тієї самої дослідницької програми Francis, Hazelton і Wilson (2024) виявили сприятливі результати окремих втручань зі спільного та підтримуваного прийняття рішень щодо залученості, деяких показників відновлення й інших наслідків, тоді як для частини результатів дані залишалися попередніми. Важливо, що огляд охоплює різні способи організації рішень. Він не доводить окремо, що сама наявність обраної довіреної особи знижує кількість госпіталізацій або замінює належну допомогу. Francis та співавт., 2024, огляд результатів.
Право людини отримувати підтримку та самій визначати бажаний спосіб допомоги випливає з правозахисних норм; оцінка ефективності конкретних навчальних програм, документів чи форматів супроводу є окремим науковим питанням. Впровадження потребує доступної інформації, підготовки фахівців, часу для розмови та механізмів запобігання неналежному впливу. Конвенція, стаття 12; WHO QualityRights, 2019.
Поширені запитання
Чи може довіреною особою бути родич?
Так, якщо сама людина його обирає і така співпраця відповідає її інтересам та уподобанням. Родинний зв’язок не створює автоматичних представницьких повноважень і не замінює згоди на доступ до конфіденційних відомостей.
Чи може людина обрати друга або кількох помічників?
Для неформальної підтримки людина може обрати друга та розподілити допомогу між кількома довіреними людьми. Якщо потрібен спеціальний юридичний статус або представництво, діють умови відповідного закону та документа.
Чи потрібен психіатричний діагноз, щоб попросити підтримку?
Ні. Допомога зі складною інформацією, комунікацією чи порівнянням варіантів може бути корисною будь-кому. Окремі юридичні механізми, як-от помічник за статтею 78 Цивільного кодексу, мають власні передбачені законом умови застосування.
Чи може довірена особа підписати згоду на лікування замість пацієнта?
Сам факт довірчих стосунків або присутності на консультації такого права не надає. Підстави та порядок медичної згоди, участі законного представника й можливих винятків визначає чинне законодавство. Закон України «Про психіатричну допомогу».
Чи може довірена особа отримати медичні відомості без дозволу?
Наявність ролі помічника не скасовує лікарської таємниці. Порядок передачі відомостей визначають положення про конфіденційність і законні винятки; для передавання іншій особі у відповідних випадках закон передбачає усвідомлену письмову згоду. Стаття 6 Закону «Про психіатричну допомогу».
Чим довірена особа відрізняється від помічника за статтею 78?
Довірена особа у підтримуваному прийнятті рішень — це опис ролі та відносин підтримки. Помічник за статтею 78 — визначений Цивільним кодексом правовий механізм із передумовами, реєстрацією та конкретними повноваженнями. Одна людина може виконувати обидві ролі, якщо дотримано відповідних юридичних умов. Цивільний кодекс, стаття 78.
Чи можна відкликати довірену особу?
Неформальну підтримку можна припинити або змінити за бажанням людини. Якщо існує зареєстроване помічництво, видана довіреність або інший юридично значущий документ, слід додатково виконати процедуру припинення відповідних повноважень. Стаття 78 прямо передбачає право особи будь-коли відкликати помічника. Цивільний кодекс України.
Що робити, якщо фахівець розмовляє лише з помічником?
Людина може попросити звертатися безпосередньо до неї, викладати пояснення доступною мовою, надати більше часу або залишитися наодинці. Якщо її позицію систематично ігнорують, варто звернутися до керівництва закладу, незалежного консультанта або правозахисної організації. Конкретний порядок скарги залежить від установи та характеру порушення.
Чи діють попередні домовленості під час психічної кризи?
Заздалегідь записані контакти, уподобання та побажання можуть допомагати організувати спілкування. Однак їхня юридична обов’язковість та можливість виконання в певній ситуації визначаються конкретними нормами українського права й умовами надання допомоги; міжнародні рекомендації щодо попереднього планування не створюють автоматично нової внутрішньодержавної процедури. WHO QualityRights, 2019.
Пов’язані статті
Про участь пацієнта й лікаря у виборі обстеження або лікування читайте в матеріалі «Спільне прийняття рішень у медицині: як пацієнт і лікар обирають разом». Юридичні відмінності між дієздатністю та питаннями судової оцінки розглянуто в статті «Дієздатність, осудність і процесуальна компетентність». Інша форма підтримки — «Підтримка «рівний — рівному» у сфері психічного здоров’я».
Джерела
Верховна Рада України. Закон України «Про психіатричну допомогу» № 1489-III від 22 лютого 2000 року, чинна редакція. Офіційний текст.
Верховна Рада України. Цивільний кодекс України № 435-IV від 16 січня 2003 року, зокрема статті 78, 237–250, чинна редакція. Офіційний текст.
Всесвітня організація охорони здоров’я. (2019). WHO QualityRights module on supported decision-making & advance planning. Видання ВООЗ.
Комітет ООН з прав осіб з інвалідністю. (2014). Загальний коментар № 1 до статті 12 Конвенції: рівність перед законом. Український переклад, оприлюднений Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні. Документ.
Організація Об’єднаних Націй. (2006). Конвенція про права осіб з інвалідністю, особливо стаття 12. Офіційний український текст.
Francis, C. J., Johnson, A., & Wilson, R. L. (2024). Supported decision-making interventions in mental healthcare: A systematic review of current evidence and implementation barriers. Health Expectations, 27(2), e14001. DOI: 10.1111/hex.14001.
Francis, C. J., Hazelton, M., & Wilson, R. L. (2024). Supported Decision-Making Interventions in Mental Healthcare: A Systematic Review of Evidence on the Outcomes for People With Mental Ill Health. Health Expectations, 27(6), e70134. DOI: 10.1111/hex.70134.