Гострий психоз: симптоми, можливі причини, діагностика та невідкладна допомога

4 дні тому

Читати 13 хв

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 2 жовтня 2026 · Редакційна політика

Гострий психоз — це клінічна ситуація, у якій психотичні симптоми з’являються або різко посилюються за короткий час і змінюють сприйняття реальності, мислення, мовлення чи поведінку людини. Це опис гострої психотичної презентації, а не назва одного універсального діагнозу. Національний інститут психічного здоров’я США визначає психоз як сукупність симптомів із порушенням контакту з реальністю, а клінічна настанова МОЗ України «Гострий психоз» прямо вказує, що гострий психоз може бути вторинним щодо психічного або соматичного захворювання, дії препарату чи синдрому відміни.

Тому головне питання в перші години й дні полягає не в тому, «який це діагноз за назвою», а в тому, чи є небезпека для життя, чи можлива медична або речовинна причина, наскільки виражена дезорганізація і як швидко організувати професійну оцінку. Психоз може виникати при первинних психотичних розладах, афективних розладах, неврологічних і соматичних станах, після дії психоактивних речовин або деяких ліків. Один психотичний симптом не встановлює ані шизофренію, ані будь-який інший конкретний розлад.

Якщо психотичний стан розгортається зараз і людина має конкретні наміри або дії, небезпечні для себе чи інших, різко сплутану свідомість, судоми, нові неврологічні симптоми, тяжке отруєння чи інший стан із загрозою життю, в Україні слід телефонувати 103 або 112. МОЗ України відносить гострі психічні розлади з поведінкою, небезпечною для життя людини або людей поруч, до підстав для екстреного виклику. Детальний алгоритм для близьких викладено в матеріалі «Що робити, якщо у людини психоз».

Що саме означає «гострий психоз»

Термін «психоз» описує синдром: сукупність переживань і змін поведінки, за яких перевірка реальності може бути істотно порушена. До психотичних симптомів належать марення, галюцинації, дезорганізоване мислення й мовлення, а також деякі переживання зовнішнього впливу, контролю чи пасивності. У клініці оцінюють не лише наявність цих феноменів, а й їхній початок, тривалість, тяжкість, зв’язок із настроєм, свідомістю, речовинами, ліками та фізичним станом. NIMH і NICE описують психоз саме в контексті комплексної клінічної оцінки.

Слово «гострий» означає швидку появу або різке загострення симптомів. Воно не задає єдиного строку для всіх причин психозу. Наприклад, гострий і транзиторний психотичний розлад у МКХ-11 — це конкретний діагноз 6A23 із власними вимогами: перехід від непсихотичного до явно психотичного стану в межах двох тижнів, швидка мінливість симптомів, відсутність характерних негативних симптомів під час епізоду та тривалість не більш як три місяці. ВООЗ також вимагає виключити медичну, речовинну й медикаментозну причину. Отже, будь-який гострий психоз не можна автоматично називати 6A23.

Гострий психоз і перший психотичний епізод

«Перший психотичний епізод» описує першу відому появу стійкої психотичної симптоматики. Це важлива клінічна точка раннього втручання, але не один окремий діагноз. Гострий психоз може бути першим епізодом, повторним епізодом уже відомого розладу або проявом іншої медичної чи речовинної причини. Якщо психотичні симптоми виникли вперше, окремо дивіться матеріал «Перший психотичний епізод». NICE рекомендує забезпечувати людям із першою появою психозу доступ до ранньої спеціалізованої допомоги та проводити всебічну оцінку без зайвого зволікання.

Гострий психоз і шизофренія

Шизофренія може включати психотичні епізоди, проте психоз не є синонімом шизофренії. ВООЗ описує шизофренію як окремий розлад із характерною структурою симптомів і порушенням функціонування. NIMH окремо наголошує, що людина може пережити психоз і ніколи не отримати діагноз шизофренії. Для діагностики вирішальними є весь клінічний контекст, часовий перебіг і виключення інших причин.

Які симптоми можуть виникати при гострому психозі

Клінічна картина гострого психозу дуже різна. В однієї людини домінує переконаність у переслідуванні, в іншої — голоси, що коментують або звертаються до неї, у третьої — різко дезорганізоване мовлення й поведінка. Симптоми можуть поєднуватися, змінюватися протягом епізоду й супроводжуватися сильним страхом, тривогою, безсонням або збудженням. NIMH серед типових психотичних проявів називає марення, галюцинації, неузгоджене мовлення та поведінкові зміни.

Марення

Марення — це переконання, які людина переживає як реальні та які не коригуються звичайними доказами з урахуванням культурного й соціального контексту. Зміст може стосуватися переслідування, особливого значення подій, провини, величі, зовнішнього контролю або інших тем. Маревні переживання не визначають конкретний діагноз самі по собі. Параноїдні переконання докладніше розглянуті на сторінці «Параноя». Визначення та клінічний контекст психотичних симптомів узгоджуються з матеріалом NIMH.

Галюцинації

Галюцинації — сприймання без відповідного зовнішнього стимулу. Вони можуть бути слуховими, зоровими, тактильними, нюховими або іншими. Слухові голоси часто асоціюють із психозом, але галюцинації можливі й при інших психічних, неврологічних, соматичних та пов’язаних зі сном станах. Сам факт галюцинації не означає шизофренію. Загальний клінічний опис психотичних симптомів див. у NIMH.

Дезорганізоване мислення, мовлення і поведінка

Мислення може втрачати послідовність: відповіді стають важкими для розуміння, людина швидко переходить між темами або не може довести думку до завершення. Поведінка іноді стає різко незвичною, хаотичною чи не відповідає ситуації. Важливо оцінювати, чи може людина підтримувати базову безпеку, їсти, пити, спати, орієнтуватися в обстановці та приймати необхідну допомогу. NICE включає рівень функціонування й ризик шкоди до обов’язкових компонентів комплексної оцінки психозу.

Психомоторні й кататонічні прояви

При гострій психотичній картині можуть виникати виражене збудження, загальмованість або кататонічні симптоми. Кататонія має власну діагностичну логіку і може супроводжувати не лише шизофренію, а й афективні, неврологічні та інші медичні стани. Тяжка нерухомість, відмова від їжі й рідини, виражене збудження або вегетативна нестабільність потребують термінової медичної оцінки. Докладніше — «Кататонія». Оцінювання кататонії та її медичних ризиків докладно регламентує консенсусна настанова British Association for Psychopharmacology.

Коли гострий психоз потребує невідкладної допомоги

Наявність психозу сама по собі не є достатньою підставою вважати людину небезпечною. Невідкладність визначають за конкретним станом: реальною загрозою життю, поведінкою, рівнем дезорганізації, свідомістю, соматичними та неврологічними ознаками. Такий підхід одночасно зменшує стигму й допомагає не пропустити справжню медичну небезпеку. МОЗ України прямо прив’язує екстрений виклик при гострому психічному розладі до поведінки, небезпечної для життя пацієнта або людей поруч.

Телефонуйте 103 або 112 негайно, якщо

є конкретні висловлювання, наміри або дії, спрямовані на самогубство чи тяжке самоушкодження; є конкретна поведінка з реальною загрозою іншим; людина настільки дезорганізована, що не може підтримувати базову безпеку; з’явилися втрата або виражена сплутаність свідомості, судоми, раптова слабкість кінцівки, порушення мовлення, тяжкий головний біль після травми, висока температура разом із різкою зміною психічного стану; є підозра на отруєння, передозування, тяжку інтоксикацію або небезпечний синдром відміни; психічні зміни супроводжуються іншими ознаками стану, що може загрожувати життю. Офіційні правила екстреного виклику та перелік небезпечних станів оприлюднює МОЗ України.

Якщо ви сумніваєтесь, чи ситуація є екстреною, МОЗ України рекомендує телефонувати диспетчеру 103: він може оцінити звернення, визначити потребу у виїзді бригади та зорієнтувати щодо іншого маршруту допомоги. Якщо безпосередньої загрози немає, але психоз виник уперше або швидко наростає, професійну оцінку все одно варто організувати швидко.

Чому гострий психоз може виникнути

У гострого психозу немає однієї універсальної причини. NIMH описує психоз як синдром, який може бути частиною шизофренії, біполярного розладу, тяжкої депресії, деяких неврологічних захворювань, а також виникати в контексті недосипання, певних препаратів, алкоголю чи інших психоактивних речовин. Українська настанова «Гострий психоз» так само вимагає розглядати психічні, соматичні, медикаментозні та пов’язані з відміною речовин причини.

Первинні психотичні розлади

Гострий психоз може бути проявом шизофренії, гострого і транзиторного психотичного розладу, шизоафективного, маячного або іншого первинного психотичного розладу. На ранньому етапі остаточний діагноз іноді неможливо встановити відразу, тому що тривалість епізоду та подальший перебіг ще невідомі. Спостереження в динаміці — частина діагностики, а не ознака «невпевненості» лікаря. Така диференційна логіка відповідає українській настанові «Гострий психоз».

Афективні розлади

Психотичні симптоми можуть виникати під час маніакального епізоду при біполярному розладі або під час тяжкого депресивного епізоду. У такій ситуації важливе співвідношення психотичних симптомів зі змінами настрою в часі. Гострий психоз не слід автоматично відносити до шизофренічного спектра лише через наявність марення чи галюцинацій. Зв’язок психотичних симптомів із розладами настрою також розглядає настанова МОЗ України.

Психоактивні речовини, алкоголь і ліки

Інтоксикація, синдром відміни або дія деяких медикаментів можуть спричиняти психотичні симптоми. Точний часовий зв’язок із речовиною, доза, тривалість вживання, супутні симптоми та результати медичного обстеження мають значення для діагнозу. Настанова МОЗ окремо зазначає, що стан інтоксикації не є причиною відмовляти людині в огляді, направленні або госпітальному спостереженні, якщо вони потрібні. Речовинно-індукований психоз належить до окремої діагностичної гілки й не повинен автоматично перекласифіковуватися як первинний психотичний розлад.

Неврологічні, соматичні, інфекційні й автоімунні причини

Психоз може бути одним із проявів неврологічного, метаболічного, інфекційного, ендокринного, автоімунного або іншого соматичного стану. Систематичний огляд Dissaux та співавторів описує широкий диференційний ряд фізичних захворювань, здатних проявлятися психотичними симптомами. Сучасні рекомендації Warren та співавторів 2026 року підкреслюють, що пошук таких причин має бути структурованим і клінічно орієнтованим, а не набором однакових тестів для кожної людини.

Стрес і недосипання

Сильний стрес, травматичні події та виражене порушення сну можуть передувати психотичному епізоду або посилювати вразливість. Проте часовий зв’язок не доводить, що саме стрес був єдиною причиною. NIMH включає стресори, травму й недосипання до чинників, які можуть бути пов’язані з психозом, але клінічна оцінка все одно має виключити інші психіатричні, речовинні й медичні пояснення.

Як діагностують гострий психоз

Діагностика гострого психозу починається з оцінки стану, а не з лабораторного «тесту на психоз». Не існує одного аналізу крові, сканування мозку чи психологічного опитувальника, який сам по собі встановлює причину гострої психотичної картини. NICE рекомендує комплексну оцінку психічного стану, ризиків, медичного анамнезу, фізичного здоров’я, призначених і непризначених препаратів, алкоголю й інших речовин, психосоціального контексту та функціонування.

1. Безпека, життєві показники та свідомість

Насамперед оцінюють, чи є безпосередня загроза для життя, тяжке збудження, кататонія, неможливість підтримувати базові потреби, порушення свідомості або ознаки гострої соматичної проблеми. При підозрі на медичну невідкладність діагностичний пріоритет зміщується до швидкої стабілізації й пошуку причини. Пріоритет оцінки ризиків і фізичного стану закріплений у NICE CG178.

2. Точний часовий перебіг

Лікар уточнює, коли з’явилися перші зміни, як швидко вони посилилися, чи були продромальні ознаки, попередні епізоди, коливання настрою, безсоння, травма, інфекція, нові ліки, зміни доз, алкоголь або інші речовини. Для гострого психозу час — діагностично важливий: те, що виглядає однаково в один момент, може належати до різних розладів залежно від перебігу. Комплексний анамнез і оцінку речовин, ліків та функціонування рекомендує NICE CG178.

3. Психіатричне інтерв’ю та інформація від близьких

Оцінюють марення, галюцинації, дезорганізацію, настрій, тривогу, когнітивні зміни, здатність орієнтуватися й приймати рішення, а також ризик самоушкодження чи шкоди іншим. Коли людина тимчасово не може повно описати події, за її згодою або відповідно до клінічної необхідності інформація від близьких допомагає відновити часову послідовність симптомів. Сучасні рекомендації щодо первинної оцінки психозу підкреслюють цінність детального анамнезу, фізичного огляду й додаткової інформації від родини та інших медичних фахівців.

4. Фізичний і неврологічний огляд

Особливої уваги потребують гарячка, судоми, нові рухові порушення, слабкість або оніміння, зміни ходи, сильний новий головний біль, недавня травма голови, швидке когнітивне погіршення, виражена сплутаність свідомості, системне нездужання та інші нетипові для первинного психотичного розладу ознаки. Warren та співавтори рекомендують структуровану, індивідуалізовану первинну фізичну оцінку саме для того, щоб одночасно не пропускати органічні причини й не призначати надмірні обстеження без клінічних підстав.

5. Аналізи, токсикологія, ЕКГ, нейровізуалізація та ЕЕГ

Набір досліджень визначають за віком, анамнезом, фізичним і неврологічним оглядом, можливим вживанням речовин, супутніми симптомами та планованим лікуванням. Лабораторні аналізи, токсикологічне тестування, ЕКГ, МРТ або КТ, ЕЕГ та інші методи застосовують тоді, коли вони відповідають клінічному питанню. NICE не рекомендує структурну нейровізуалізацію як автоматичне рутинне дослідження для кожного першого епізоду психозу; водночас клінічні ознаки можливої органічної причини є підставою для цільового обстеження.

Коли особливо важливо шукати медичну причину

Медичну причину слід розглядати при будь-якому новому психозі, але деякі ознаки роблять її особливо актуальною: дуже нетиповий вік початку, гостре порушення уваги або свідомості, виражені коливання стану протягом дня, гарячка, судоми, нові неврологічні симптоми, недавня травма голови, відоме соматичне захворювання, нові ліки або різка зміна терапії, ознаки інтоксикації чи відміни, швидке когнітивне погіршення. Warren та співавтори і систематичний огляд Dissaux та співавторів показують, чому психіатрична та медична оцінка при першій або нетиповій психотичній презентації мають бути пов’язані між собою.

Сплутаність свідомості, виражене порушення уваги й дезорієнтація змушують окремо думати про делірій або інший гострий медичний стан. Психотичні переживання можуть бути частиною такого стану, але тоді лікування спрямовують насамперед на його причину. Це одна з причин, чому гостру психотичну картину не варто оцінювати лише за змістом галюцинацій або марення. Клінічно орієнтований пошук медичних причин підтримують рекомендації Warren та співавторів.

Гострий психоз і гострий транзиторний психотичний розлад — різні поняття

У побуті та навіть у частині старіших медичних текстів «гострий психоз», «гострий психотичний розлад» і категорії F23 можуть змішуватися. Сучасна МКХ-11 проводить чіткіше розмежування. Гострий і транзиторний психотичний розлад 6A23 має конкретні діагностичні вимоги, тоді як «гострий психоз» у цій статті означає широку клінічну презентацію, причина якої на початку може бути невідомою. Клінічні описи ВООЗ для МКХ-11 не дозволяють ставити 6A23 лише за фактом раптової появи психотичних симптомів.

Як лікують гострий психоз

Тактика залежить від причини, тяжкості, ризиків і етапу епізоду. Якщо психоз спричинений інтоксикацією, відміною, інфекційним, неврологічним, метаболічним або іншим медичним станом, лікування причини є центральною частиною допомоги. Якщо йдеться про первинний психотичний розлад, план включає гостре лікування, подальше спостереження, профілактику рецидиву та відновлення функціонування. Принципи лікування гострої та першої психотичної презентації викладені в NICE CG178. Синдромний маршрут від гострої стабілізації до підтримувального лікування розкрито у статті «Лікування психозу».

Безпечне середовище й деескалація

При збудженні корисні спокійна комунікація, менша кількість людей навколо, зменшення шуму й інших подразників, повага до особистого простору та один основний співрозмовник. NICE у настанові з деескалації рекомендує не провокувати конфронтацію, спілкуватися з повагою та емпатією і застосовувати обмежувальні втручання лише тоді, коли менш обмежувальні способи не спрацювали й існує реальний ризик шкоди.

Лікарські засоби

При вираженому психозі психіатр може рекомендувати антипсихотичний препарат. Вибір залежить від клінічної ситуації, попередньої відповіді на лікування, фізичного здоров’я, можливих взаємодій і профілю небажаних ефектів. NICE рекомендує спільно обговорювати очікувану користь і побічні ефекти та проводити відповідний фізичний моніторинг. Конкретний препарат, доза, спосіб введення і тривалість лікування визначаються індивідуально; самостійно починати, припиняти або змінювати антипсихотичну терапію не слід.

Психологічні, сімейні та ранні спеціалізовані втручання

Після стабілізації допомога не зводиться до усунення галюцинацій або марення. Для першого епізоду психозу NICE рекомендує поєднання фармакологічного лікування з психологічними й сімейними втручаннями та ранньою спеціалізованою допомогою. Відновлення сну, повсякденного функціонування, навчання, роботи, стосунків і автономності є частиною клінічного відновлення.

Чи завжди потрібна госпіталізація

Госпіталізація не визначається самим словом «психоз». Рішення залежить від безпеки, тяжкості дезорганізації, здатності людини задовольняти базові потреби, підозри на медичну причину, можливості нагляду й лікування поза стаціонаром та доступності спеціалізованої допомоги. Настанова МОЗ України наголошує на оцінці потреби в невідкладному лікуванні й на тому, що інтоксикація не є перешкодою для направлення або госпітального спостереження, коли воно клінічно потрібне.

Коли людина стабільна, може співпрацювати, немає безпосередньої небезпеки й медичної невідкладності, частину допомоги іноді організовують амбулаторно або через служби раннього втручання. Конкретний маршрут визначає команда, яка бачить людину й оцінює її актуальний стан. Рішення про рівень допомоги ґрунтується на комплексній оцінці, яку рекомендує NICE CG178.

Що можуть зробити близькі до огляду

Завдання близьких — допомогти з безпекою та доступом до професійної допомоги, а не самостійно «вивести людину з психозу». Говоріть короткими зрозумілими фразами, зберігайте спокійний тон, зменшіть кількість людей і подразників, не підходьте раптово та залишайте достатньо особистого простору. Не потрібно погоджуватися з маренням, але й доказова суперечка в гострому стані рідко допомагає. Можна визнати переживання: «Я бачу, що тобі страшно. Я поруч і хочу допомогти знайти лікаря». Принципи поважної, неконфронтаційної деескалації описує NICE.

За можливості підготуйте для медиків конкретну інформацію: коли почалися зміни; чи були безсоння, гарячка, травма, судоми або інші фізичні симптоми; які призначені й непризначені ліки людина приймає; чи можливе вживання алкоголю або інших речовин; чи були подібні епізоди раніше; які хронічні захворювання відомі. Така хронологія часто корисніша за спробу самостійно визначити діагноз. Значення детального анамнезу й додаткової інформації від близьких підкреслюють Warren та співавтори.

Якщо є реальна безпосередня небезпека, не намагайтеся самотужки фізично утримувати збуджену людину, якщо це створює додатковий ризик. Відійдіть на безпечну відстань, за можливості приберіть доступ до очевидно небезпечних предметів і викликайте екстрену допомогу. Розгорнутий практичний алгоритм — у статті «Що робити, якщо у людини психоз».

Чого не варто робити при ймовірному гострому психозі

Не використовуйте образи, погрози або силове «переконання». Не намагайтеся довести людині, що її переживання «безглузді». Не давайте чужі рецептурні препарати, алкоголь чи інші речовини для «заспокоєння». Не відкладайте медичну оцінку, якщо є різка зміна свідомості, неврологічні симптоми, судоми, підозра на отруєння або інші медичні червоні прапорці. І не робіть висновок «це точно шизофренія» лише на підставі галюцинацій, марення чи незвичної поведінки. Принципи неконфронтаційної деескалації й мінімізації ризику див. у NICE NG10.

Що можна очікувати після гострого епізоду

Подальший перебіг залежить від причини. У частини людей психотичні симптоми повністю зникають після лікування гострої причини; в інших можливі повторні епізоди або формується картина певного психічного розладу. Швидке зменшення симптомів саме по собі не встановлює довгостроковий діагноз. Українська настанова «Гострий психоз» окремо зазначає, що для прогнозу важлива прихильність до лікування, а не лише швидкість зникнення психотичної симптоматики.

Після першої гострої психотичної презентації важливі повторна оцінка, уточнення діагнозу в динаміці, контроль фізичного здоров’я й побічних ефектів лікування, робота зі сном і речовинами, підтримка повернення до звичних ролей. Раннє спеціалізоване втручання особливо важливе при першому психотичному епізоді.

Поширені запитання

Скільки триває гострий психоз?

Єдиного строку немає, тому що «гострий психоз» описує презентацію, а не один діагноз. Тривалість залежить від причини, лікування й перебігу. Не слід переносити критерії конкретного розладу на всі випадки: наприклад, для МКХ-11 6A23 ВООЗ встановлює окрему верхню межу тривалості три місяці, але це стосується саме гострого і транзиторного психотичного розладу, а не будь-якого гострого психозу.

Чи означає гострий психоз шизофренію?

Ні. Шизофренія — один із можливих діагнозів, при яких виникає психоз. Гострий психоз також може бути пов’язаний з іншими первинними психотичними розладами, біполярним або депресивним епізодом, речовинами, ліками, неврологічними чи соматичними причинами. NIMH прямо зазначає, що людина може пережити психоз і не мати шизофренії.

Чи може психоз виникнути через стрес або безсоння?

Стрес і тяжке порушення сну можуть бути пов’язані з появою або посиленням психотичних симптомів, але це не дає підстав автоматично вважати їх єдиною причиною. NIMH включає стресори, травматичні переживання та недосипання до можливих чинників, водночас діагностика передбачає оцінку всього спектра психіатричних, речовинних і медичних причин.

Чи можна перечекати психоз удома?

Нова або швидко наростаюча психотична симптоматика потребує професійної оцінки. Якщо є небезпека для життя, тяжка дезорганізація, порушення свідомості, судоми, нові неврологічні симптоми, підозра на інтоксикацію або інша медична невідкладність, чекати вдома не слід — телефонуйте 103 або 112. МОЗ України визначає такі стани як підстави для екстреної допомоги.

Чи потрібне МРТ кожній людині з першим психозом?

Ні, автоматичне МРТ або КТ кожному пацієнтові не є універсальним стандартом. NICE не рекомендує рутинну структурну нейровізуалізацію як обов’язкову частину первинного обстеження кожного першого епізоду. Водночас нові неврологічні симптоми, травма, судоми, нетиповий перебіг або інші ознаки можливої органічної причини можуть бути підставою для цільової нейровізуалізації чи інших досліджень.

Чи можна визначити причину психозу онлайн-тестом?

Ні. Скринінговий опитувальник може зафіксувати окремі переживання або рівень дистресу, але не здатен оцінити свідомість, провести фізичний і неврологічний огляд, відтворити повну хронологію, перевірити дію речовин і ліків або виключити соматичну причину. Причину гострого психозу встановлюють клінічно, іноді з додатковими лабораторними та інструментальними дослідженнями за показаннями. NICE і Warren та співавтори підтримують саме комплексний, індивідуалізований підхід.

Чи означає психоз, що людина небезпечна?

Ні, такий висновок із самого факту психозу робити не можна. Ризик оцінюють індивідуально за конкретними висловлюваннями, діями, рівнем збудження, дезорганізації, імпульсивності, доступом до засобів завдання шкоди та іншими актуальними обставинами. NICE рекомендує персоналізовану оцінку ризику й деескалацію, а ВООЗ окремо звертає увагу на поширену стигматизацію людей із психотичними розладами.

Що варто запам’ятати

Гострий психоз — це гостра психотична презентація, а не синонім шизофренії й не автоматичний діагноз 6A23. Його симптоми можуть включати марення, галюцинації, дезорганізацію та психомоторні зміни, але діагностичне значення визначає весь контекст: швидкість початку, свідомість, настрій, фізичні й неврологічні ознаки, ліки, речовини, попередні епізоди та подальший перебіг. Базове розмежування психозу як синдрому та конкретних діагнозів підтримує NIMH.

При першій або швидко наростаючій психотичній картині потрібна професійна оцінка. Якщо є конкретна загроза життю, тяжка дезорганізація, порушення свідомості, судоми, нові неврологічні симптоми, підозра на отруєння або інший невідкладний медичний стан, в Україні слід телефонувати 103 або 112. Офіційні критерії екстреного виклику МОЗ дають орієнтир для таких ситуацій.

Пов’язані статті

Джерела

Dissaux, N., Neyme, P., Kim-Dufor, D.-H., Lavenne-Collot, N., Marsh, J. J., Berrouiguet, S., Walter, M., & Lemey, C. (2023). Psychosis Caused by a Somatic Condition: How to Make the Diagnosis? A Systematic Literature Review. Children, 10(9), 1439. https://doi.org/10.3390/children10091439

National Institute for Health and Care Excellence. (2014; reviewed 2025). Psychosis and schizophrenia in adults: prevention and management (CG178). https://www.nice.org.uk/guidance/cg178

National Institute for Health and Care Excellence. (2015). Violence and aggression: short-term management in mental health, health and community settings (NG10). https://www.nice.org.uk/guidance/ng10

National Institute of Mental Health. Understanding Psychosis. https://www.nimh.nih.gov/health/publications/understanding-psychosis

Rogers, J. P., Oldham, M. A., Fricchione, G., et al. (2023). Evidence-based consensus guidelines for the management of catatonia: Recommendations from the British Association for Psychopharmacology. Journal of Psychopharmacology, 37(4), 327–369. https://doi.org/10.1177/02698811231158232

Warren, N., O’Gorman, C., Dark, F., Every-Palmer, S., Halstead, S., Korman, N., et al. (2026). Initial physical health assessment for psychosis in Australia and New Zealand: 2026 recommendations. Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 60(6), 575–588. https://doi.org/10.1177/00048674261435740

World Health Organization. (2024). Clinical descriptions and diagnostic requirements for ICD-11 mental, behavioural and neurodevelopmental disorders. https://www.who.int/publications/i/item/9789240077263

World Health Organization. (2025). Schizophrenia. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/schizophrenia

Міністерство охорони здоров’я України. Настанова 01070. Гострий психоз. https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3787

Міністерство охорони здоров’я України. Коли варто телефонувати на номер «103»? https://moz.gov.ua/uk/koli-varto-telefonuvati-na-nomer-103-

Міністерство охорони здоров’я України. У яких випадках варто чекати на бригаду «швидкої». https://moz.gov.ua/uk/u-jakih-vipadkah-varto-chekati-na-brigadu-shvidkoi---

Психологічна енкциклопедія