Гострий і транзиторний психотичний розлад: симптоми, діагностика та лікування

4 дні тому

Читати 10 хв

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 2 жовтня 2026 · Редакційна політика

Гострий і транзиторний психотичний розлад — це окремий первинний психотичний розлад у МКХ-11 (ICD-11), код 6A23. Його визначають за дуже швидким переходом від непсихотичного стану до виразного психозу, мінливістю психотичних симптомів і обмеженою тривалістю епізоду. Це конкретний діагноз, а не загальна назва будь-якого гострого психозу.

За діагностичними вимогами ВООЗ, психотичні симптоми мають виникнути без продромального періоду й перейти у явно психотичний стан у межах двох тижнів; симптоми швидко змінюються за характером та інтенсивністю, характерні негативні симптоми під час епізоду відсутні, а тривалість не перевищує трьох місяців і найчастіше становить від кількох днів до одного місяця. Ці критерії наведені у клінічному керівництві ВООЗ для МКХ-11.

Сам факт психозу, галюцинацій, марення, параноїдних переживань, дезорганізованої поведінки або кататонічних проявів не означає автоматично ані 6A23, ані шизофренію. Той самий психотичний синдром може виникати при різних психічних, неврологічних, соматичних і речовинно-індукованих станах, тому діагноз встановлюють після клінічної оцінки причин, перебігу та тривалості симптомів.

Що означає діагноз 6A23 у МКХ-11

МКХ-11 відносить гострий і транзиторний психотичний розлад до групи шизофренії та інших первинних психотичних розладів. Слово «первинний» тут означає, що психотична картина не пояснюється краще іншою медичною причиною, дією речовини чи ліків, синдромом відміни або іншим психічним розладом. Це класифікаційне рішення, яке лікар приймає після диференційної діагностики, а не висновок за одним симптомом.

У МКХ-11 передбачені специфікатори перебігу: перший епізод і множинні епізоди, а також стан поточного епізоду чи ремісії. Тобто короткочасний характер одного епізоду не виключає повторення в майбутньому, але повторний психоз також не означає автоматично шизофренію. Довготривалий діагностичний висновок залежить від того, як змінюється клінічна картина в часі.

Чому в старих документах можна бачити F23 і «гострий поліморфний психотичний розлад»

У МКХ-10 категорія F23 «гострі та транзиторні психотичні розлади» була ширшою й містила кілька підтипів, зокрема гострі поліморфні психотичні розлади з симптомами шизофренії та без них. МКХ-11 звузила конструкцію 6A23 до клінічної картини з гострим початком і швидкою поліморфною мінливістю. Тому старий запис F23 або назва «гострий поліморфний психотичний розлад» не слід механічно прирівнювати до сучасного 6A23.

Систематичний огляд і метааналіз Августо Кастаньїні та колег показує, що саме неоднорідність старої категорії F23 була однією з причин перегляду класифікації; автори окремо зазначають, що МКХ-11 залишила в категорії гострого і транзиторного психотичного розладу передусім поліморфний варіант. Огляд 2022 року також підкреслює, що діагноз DSM-5 «короткочасний психотичний розлад» є спорідненим, але не повним еквівалентом МКХ-11 6A23.

Які симптоми можливі

Клінічне ядро становлять психотичні симптоми. Людина може бути переконана в подіях або впливах, які не поділяють інші й які не коригуються звичайними доказами; чути голоси або мати інші галюцинації; мислення й мовлення можуть ставати дезорганізованими; можуть виникати переживання зовнішнього впливу, контролю чи пасивності. Іноді присутні психомоторні порушення, зокрема кататонічні прояви.

Вирішальною ознакою 6A23 є не конкретний зміст марення чи тип галюцинацій, а швидка зміна психотичної картини. У межах одного дня або від дня до дня можуть змінюватися характер переживань, їхня інтенсивність, емоційний фон і поведінка. Саме така поліморфність відрізняє цей діагноз від багатьох інших психотичних розладів.

ВООЗ описує як можливі додаткові прояви різкі коливання настрою й афекту, розгубленість, відчуття незрозумілості того, що відбувається, та порушення уваги. Водночас виражене порушення свідомості, нові неврологічні симптоми, гарячка, судоми, тяжка інтоксикація або інші ознаки гострого соматичного стану змінюють діагностичний пріоритет: насамперед потрібно виключити медичну причину.

Негативні симптоми мають особливе діагностичне значення

Для сучасного діагнозу 6A23 характерна відсутність негативних симптомів під час епізоду — стійкого збіднення емоційної виразності, алогії, вираженої аволіції, асоціальності чи ангедонії як частини первинного психотичного розладу. Якщо такі прояви виразні та стійкі, лікар оцінює інші пояснення, включно з шизофренією, депресією, побічними ефектами лікування та іншими станами.

Важливо відрізняти негативні симптоми від виснаження після гострого епізоду, сонливості через медикаменти, тривоги, депресивного зниження активності чи тимчасової соціальної відстороненості. Одна зовнішньо схожа ознака не визначає діагноз.

Як починається розлад і скільки триває

Для 6A23 потрібен гострий початок: перехід від непсихотичного стану до чітко психотичного відбувається протягом двох тижнів. У вимогах ВООЗ також зазначено відсутність продромального періоду, тобто тривалого етапу поступового наростання психотичних змін перед епізодом. Якщо симптоми розвивалися повільно протягом місяців, це суперечить типовій структурі цього діагнозу й потребує іншої діагностичної оцінки.

Тривалість епізоду не повинна перевищувати трьох місяців; найчастіше ВООЗ описує перебіг від кількох днів до одного місяця. Якщо психотичні симптоми зберігаються довше, лікар переглядає діагноз відповідно до фактичного перебігу. Межа тривалості є частиною класифікації, але клінічну допомогу не відкладають до моменту, коли мине певна кількість днів.

Чи обов’язково розлад виникає після сильного стресу

Ні. Гострий стрес може передувати епізоду і часто описувався в історичних концепціях «реактивного психозу», однак у МКХ-11 він не є необхідною умовою діагнозу. Подія, яка передувала психозу, може бути клінічно важливою, але часовий зв’язок сам по собі не доводить причинність.

Це розмежування захищає від двох помилок: не варто пояснювати будь-який психоз лише «нервами» чи пережитим стресом, і водночас не слід заперечувати роль реальних стресорів, якщо вони впливають на сон, вживання речовин, рівень підтримки, фізичний стан або здатність людини справлятися з навантаженням.

Гострий психоз, перший психотичний епізод і 6A23 — це різні поняття

«Гострий психоз» описує клінічний стан: психотичні симптоми виникли гостро й потребують швидкої оцінки. Він може бути наслідком первинного психотичного розладу, афективного епізоду, речовини, ліків, неврологічного чи соматичного захворювання. Тому словосполучення «гострий психоз» ще не визначає причину.

«Перший психотичний епізод» означає першу відому появу стійкої психотичної симптоматики. Це важливий клінічний і організаційний термін раннього втручання, але не назва одного діагнозу. Після першого епізоду підсумковий діагноз іноді стає зрозумілим лише з часом.

«Гострий і транзиторний психотичний розлад» — конкретний діагноз із набором вимог до початку, мінливості симптомів, негативних симптомів, тривалості та виключення інших причин. Його не можна встановити лише тому, що психоз почався раптово і швидко минув.

Чим 6A23 відрізняється від шизофренії

Головна діагностична відмінність полягає в усьому перебігу, а не в одному «типовому» симптомі. І при 6A23, і при шизофренії можуть бути марення, галюцинації, дезорганізація та переживання впливу. При гострому і транзиторному психотичному розладі початок надзвичайно швидкий, симптоми виразно поліморфні й мінливі, характерні негативні симптоми під час епізоду відсутні, а загальна тривалість обмежена трьома місяцями.

Це не правило для самодіагностики. На ранньому етапі лікар часто працює з неповною інформацією: невідомо, скільки триватиме епізод, чи з’являться нові симптоми, чи була речовинна або медична причина, чи виникнуть повторні епізоди. Саме тому спостереження в динаміці є частиною якісної діагностики.

Так само параноїдні переживання не є окремим доказом шизофренії. Їхній діагностичний сенс залежить від структури переконань, інших симптомів, тривалості, контексту та можливих медичних чи речовинних причин.

Як встановлюють діагноз

Діагностика починається не з назви розладу, а з відповіді на три питання: чи справді є психотичний синдром; чи є стан невідкладним; яке пояснення найкраще відповідає симптомам і перебігу. Для першої або гострої появи психозу потрібна професійна оцінка без зайвого зволікання. NICE рекомендує при першому епізоді або першій появі психозу своєчасне спеціалізоване оцінювання та комплексний підхід.

Що з’ясовують під час клінічної оцінки

Лікар уточнює точний час початку симптомів і швидкість їх розвитку, зміст та мінливість психотичних переживань, зміни сну й поведінки, настрій, рівень функціонування, попередні епізоди, психіатричний і соматичний анамнез, приймання призначених та неприписаних препаратів, алкоголь та інші психоактивні речовини. Важливі також неврологічні симптоми, травми, інфекції, судоми, ендокринні й метаболічні порушення та інші дані, які можуть вказувати на медичну причину.

За згодою людини й відповідно до клінічної ситуації інформація від близьких може допомогти відновити часову послідовність змін, особливо коли пам’ять, увага або здатність описувати переживання тимчасово порушені. Одночасно оцінюють ризик для самої людини й оточення, здатність підтримувати базову безпеку, харчування, сон, гігієну та приймати необхідну допомогу.

Аналізи й обстеження призначають за клінічною картиною

Не існує одного аналізу крові, сканування мозку чи психологічного тесту, який підтверджує 6A23. Лабораторні дослідження, токсикологічне тестування, електрокардіографія, нейровізуалізація, електроенцефалографія або інші обстеження призначають відповідно до анамнезу, фізичного та неврологічного огляду, віку, супутніх симптомів і планованого лікування. Мета — знайти або виключити причини, які змінюють тактику допомоги.

Що потрібно виключити перед діагнозом

МКХ-11 прямо вимагає, щоб симптоми не були проявом іншого медичного стану, дією речовини чи медикаменту або синдромом відміни. Наприклад, гострий психоз може виникати при інтоксикаціях, відміні алкоголю чи інших речовин, на тлі деяких ліків, при неврологічних, інфекційних, ендокринних, метаболічних та інших соматичних станах. У таких випадках первинним є діагноз причини, а не 6A23.

Також оцінюють інші психічні розлади. Психоз може бути частиною маніакального епізоду при біполярному розладі або тяжкого депресивного епізоду з психотичними симптомами. Важливі часові відношення між змінами настрою і психозом. Психотичні симптоми можуть належати до шизофренії, шизоафективного чи маячного розладу. Після пологів гострий психоз має окремий перинатальний клінічний контекст і потребує невідкладної оцінки.

Делірій особливо важливо не пропустити: для нього характерні гострі порушення уваги й усвідомлення з коливаннями протягом доби та медичною причиною. Якщо поряд із психотичними переживаннями є виражена сплутаність свідомості, дезорієнтація, гарячка, новий неврологічний дефіцит, судоми, тяжке зневоднення, травма голови або підозра на отруєння, потрібна термінова медична оцінка.

Лікування: що відомо і де доказів бракує

Лікування гострого і транзиторного психотичного розладу має кілька паралельних завдань: забезпечити безпеку, зменшити гостру психотичну симптоматику й дистрес, виключити медичні та речовинні причини, підтримати сон і фізичне здоров’я, відновити повсякденне функціонування та спостерігати за перебігом, щоб діагноз залишався точним.

Безпосередня доказова база саме для 6A23 обмежена. Огляд досліджень гострих і транзиторних психотичних розладів 2023 року прямо вказує на нестачу випробувань ефективності антипсихотичних препаратів у цій діагностичній групі. Тому клінічна практика значною мірою спирається на загальні принципи лікування гострого та першого епізоду психозу, індивідуальну оцінку і подальше уточнення діагнозу.

Антипсихотичні препарати

При вираженому психозі лікар може рекомендувати антипсихотичний препарат. Для першого епізоду психозу NICE рекомендує поєднувати антипсихотичне лікування з психологічними втручаннями, а вибір препарату здійснювати спільно з пацієнтом з урахуванням очікуваної користі та можливих метаболічних, екстрапірамідних, серцево-судинних, гормональних і суб’єктивних небажаних ефектів. Керівництво також передбачає базовий і подальший моніторинг фізичного стану й побічних ефектів.

Конкретний препарат, доза, тривалість лікування та рішення про зниження або припинення терапії залежать від клінічної ситуації, відповіді на лікування, побічних ефектів, повторних епізодів і того, чи підтверджується діагноз у динаміці. Швидке поліпшення не є підставою самостійно припиняти призначені ліки.

Психологічна й сімейна допомога

Після стабілізації важливо працювати не лише з психотичними симптомами. Когнітивно-поведінкова терапія для психозу, сімейні втручання, психоосвіта, підтримка повернення до навчання або роботи, відновлення режиму сну та зменшення вживання психоактивних речовин можуть бути частиною комплексної допомоги. NICE для першого епізоду психозу рекомендує індивідуальну когнітивно-поведінкову терапію та сімейні втручання разом із фармакотерапією.

Психотерапія не замінює медичної оцінки гострого психозу. Водночас лікування не зводиться до таблеток: після гострої фази відновлення стосунків, автономності, освіти, праці та відчуття контролю над власним життям має самостійну клінічну цінність.

Прогноз: короткий епізод не означає нульового ризику повторення

Гострий і транзиторний перебіг у багатьох людей завершується вираженим зменшенням симптомів і поверненням до попереднього рівня функціонування. Проте прогноз не можна визначити лише з того, що перший епізод був коротким. Частина людей має повторні психотичні епізоди, а в частини з часом діагностична картина краще відповідає іншому розладу.

Найбільший сучасний метааналіз коротких психотичних епізодів об’єднав 94 вибірки і 15 729 учасників з гострими й транзиторними психотичними розладами, короткочасним психотичним розладом та кількома станами дуже коротких психотичних симптомів. У цій змішаній сукупності ризик нового психотичного епізоду становив приблизно 15% через 6 місяців, 25% через 12 місяців, 30% через 24 місяці та 33% при спостереженні від 36 місяців. Метааналіз Provenzani та колег також оцінив загальну діагностичну стабільність приблизно у 49%, а перехід до діагнозів шизофренічного спектра — приблизно у 19%.

Ці числа не є персональним прогнозом і не повинні механічно переноситися на сучасний МКХ-11 6A23. Дослідження об’єднувало різні діагностичні конструкції, використовувало дані різних країн і періодів, а неоднорідність між дослідженнями була високою. Практичний висновок простіший: після ремісії потрібне спостереження, а нові симптоми або функціональне погіршення варто оцінювати рано.

Метааналіз Кастаньїні та колег для старіших ICD-10/DSM категорій також показав, що діагностична стабільність короткотривалих психотичних розладів обмежена. Саме тому початковий діагноз слід розуміти як найкраще клінічне пояснення доступних даних на певному етапі, яке може бути уточнене, якщо змінюється довготривалий перебіг.

Коли потрібна невідкладна допомога

Сам діагноз психотичного розладу не робить людину небезпечною. Рішення про невідкладність ґрунтується на конкретному стані й ризику. В Україні МОЗ відносить гострі психічні розлади з поведінкою, небезпечною для життя самого пацієнта або людей поруч, до підстав для виклику екстреної медичної допомоги. Номер екстреної медичної допомоги — 103; єдиний номер екстрених служб — 112.

Негайна допомога потрібна, якщо є реальна загроза самогубства або тяжкого самоушкодження, конкретна небезпечна поведінка щодо інших, тяжка дезорганізація з неможливістю підтримувати базову безпеку, різке порушення свідомості, підозра на інтоксикацію чи синдром відміни, нові неврологічні симптоми, судоми, висока температура з психічними змінами, тяжка нерухомість або інша картина кататонії, а також будь-який стан, у якому зволікання може загрожувати життю чи призвести до різкого погіршення здоров’я.

Якщо безпосередньої небезпеки немає, але психотичні симптоми з’явилися вперше або швидко наростають, все одно потрібна швидка професійна оцінка. NICE рекомендує оцінювати перший епізод або першу появу психозу без затримки. Це важливо і для лікування, і для виключення станів, у яких психоз є проявом іншої медичної проблеми.

Як допомогти людині до професійного огляду

Спілкуйтеся коротко й спокійно, зменшіть зайвий шум і кількість людей навколо, пояснюйте свої дії простими фразами. Не потрібно погоджуватися з маренням, але так само не варто перетворювати розмову на доказову суперечку. Корисніше визнати переживання: «Я бачу, що тобі зараз дуже страшно; я залишуся поруч і допоможу знайти лікаря».

Якщо людина збуджена, зберігайте безпечну дистанцію, не перекривайте їй вихід і не намагайтеся фізично утримувати її без необхідності та професійної підготовки. Якщо ситуація стає небезпечною, телефонуйте 103 або 112. За можливості підготуйте для медиків інформацію про час початку змін, прийняті ліки, можливе вживання речовин, хронічні хвороби, травми, температуру, судоми та попередні психотичні епізоди.

Коли стан стабільний і людина здатна співпрацювати, підтримуйте її автономність: залучайте до рішень, запитуйте, хто з близьких може бути поруч, допоможіть організувати сон, їжу, воду, поїздку на огляд і подальші контакти з фахівцями. Пережитий психоз не скасовує здатності людини брати участь у власному лікуванні.

Поширені помилки про гострий і транзиторний психотичний розлад

«Якщо психоз був, це вже шизофренія»

Психоз — синдром, а шизофренія — конкретний діагноз. 6A23 є іншим первинним психотичним розладом зі своїми критеріями. Один психотичний симптом або один епізод не встановлює діагноз шизофренії.

«Якщо все почалося після стресу, причина точно психологічна»

Стрес може передувати епізоду, але не є обов’язковим критерієм і не виключає медичних, речовинних чи інших психіатричних причин. Причинну оцінку проводить фахівець на підставі всієї клінічної картини.

«Якщо симптоми швидко минули, спостереження більше не потрібне»

Швидка ремісія є сприятливою ознакою, але короткі психотичні епізоди можуть повторюватися, а початковий діагноз інколи уточнюється з часом. Подальше спостереження допомагає раніше помітити рецидив, оцінити побічні ефекти лікування й підтримати відновлення.

«Онлайн-тест може підтвердити 6A23»

Ні. Скринінговий опитувальник може виявляти окремі переживання або рівень дистресу, але не здатен оцінити весь часовий перебіг, виключити речовинні й медичні причини або провести диференційну діагностику. 6A23 є клінічним діагнозом.

Що варто запам’ятати

Гострий і транзиторний психотичний розлад 6A23 — це сучасний діагноз МКХ-11 для дуже швидко виниклого, виразно мінливого психотичного епізоду без характерних негативних симптомів, який триває не більше трьох місяців і не пояснюється краще іншою причиною. Він не є синонімом гострого психозу, першого психотичного епізоду або шизофренії.

Ключова клінічна задача при першій гострій психотичній картині — не вгадати назву за симптомами, а швидко забезпечити оцінку безпеки, виключити медичні та речовинні причини, розпочати потрібне лікування і спостерігати за перебігом. Саме динаміка протягом наступних тижнів і місяців часто дає інформацію, якої неможливо отримати в перші години епізоду.