Вживання психоактивних речовин під час вагітності: психічне здоров’я і допомога
Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 13 жовтня 2026 р. · Редакційна політика
Вживання психоактивних речовин під час вагітності потребує уважної медичної та психологічної оцінки. Алкоголь, нікотин, канабіс, опіоїди, стимулятори та заспокійливі препарати мають різні механізми дії й різні ризики. Важливими є конкретна речовина, частота та спосіб уживання, супутні хвороби, обставини життя й термін вагітності. Якщо ви вживали речовину до того, як дізналися про вагітність, або зараз вам складно припинити її вживати, повідомте про це акушера-гінеколога чи сімейного лікаря: допомога можлива на будь-якому етапі.
Найважливіше практичне правило: під час вагітності варто уникати алкоголю, тютюну, канабісу та немедичного вживання інших психоактивних речовин. Водночас у людини з фізичною залежністю різке самостійне припинення алкоголю або певних седативних препаратів може спричинити небезпечний стан відміни; при опіоїдній залежності рекомендоване спеціалізоване підтримувальне лікування. Тому план припинення вживання й лікування узгоджують із лікарем, який знає про вагітність. Ці принципи відповідають рекомендаціям ВООЗ і ACOG щодо опіоїдів.
Що означає вживання психоактивних речовин під час вагітності
Психоактивна речовина впливає на функціонування центральної нервової системи, зокрема на настрій, сприйняття, увагу, сон, збудження або поведінку. До цієї широкої категорії належать алкоголь, нікотин, канабіс, опіоїди, психостимулятори, деякі заспокійливі й снодійні препарати. Кофеїн також має психоактивні властивості, але його споживання під час вагітності оцінюють за окремими рекомендаціями щодо харчування та акушерської безпеки.
Медично важливо розрізняти одноразовий контакт із речовиною, епізодичне або регулярне вживання, ризиковану модель вживання, фізичну залежність і розлад унаслідок вживання психоактивної речовини. Розлад установлюють за клінічними критеріями, зокрема з урахуванням втрати контролю, пріоритетності вживання, наслідків і тривалості симптомів. Сам факт уживання, позитивний токсикологічний тест або приймання призначених ліків не встановлює такого діагнозу.
Людина може вживати алкоголь чи іншу речовину через звичку, залежність, біль, безсоння, травматичний досвід, нудоту, тривожність або складні соціальні обставини. Саме тому фахова допомога має з'ясувати функцію вживання й запропонувати реальний спосіб її замінити або безпечно лікувати. NICE наголошує на погодженій підтримці вагітних, які вживають алкоголь чи наркотичні речовини, та усуненні страху й осуду як перешкод для звернення.
Чому вагітність змінює оцінку ризиків
Деякі речовини або їхні метаболіти можуть проходити через плаценту; інші впливають на організм вагітної, кровообіг, сон, харчування чи перебіг вагітності. Значення має також поєднання речовин, наприклад алкоголю із седативними препаратами чи опіоїдами. Одночасне вживання ускладнює визначення індивідуального ризику й може підвищувати небезпеку пригнічення дихання та передозування.
Дані про віддалений розвиток дитини здебільшого надходять зі спостережних досліджень. У них складно повністю відокремити дію речовини від тютюнокуріння, бідності, харчування, стресу, доступу до акушерської допомоги, генетичних і сімейних чинників. Тому асоціацію між пренатальним впливом і певним результатом слід тлумачити відповідно до сили доказів, а не як прогноз долі конкретної дитини.
Ризик можна зменшувати й після вже здійсненого впливу: припинення або скорочення шкідливого вживання за безпечним планом, регулярні огляди, лікування супутніх станів і підтримка після пологів мають практичне значення. Зокрема, CDC підкреслює, що припинення вживання алкоголю корисне на будь-якому терміні вагітності.
Алкоголь: фетальний алкогольний спектр і безпечна відмова
Чи існує безпечна доза алкоголю під час вагітності
Відомого безпечного рівня, періоду або виду алкогольних напоїв для вагітності немає. Етанол проникає через плаценту, а пренатальний вплив алкоголю може спричинити розлади фетального алкогольного спектра — сукупність можливих особливостей фізичного, нейропсихологічного й поведінкового розвитку. Уживання також пов'язують із низкою несприятливих акушерських наслідків. Це позиція CDC, узгоджена з міжнародними підходами до профілактики.
Одноразовий епізод до підтвердження вагітності не означає, що в дитини обов'язково буде порушення розвитку. Індивідуальний наслідок за самим описом епізоду передбачити неможливо. Потрібно повідомити лікаря про приблизний час, кількість і повторюваність уживання, припинити подальший контакт із алкоголем та дотримуватися планового спостереження.
Коли самостійне припинення алкоголю небезпечне
Якщо людина п'є багато й регулярно, має тремтіння, пітливість, серцебиття, тривогу, нудоту чи безсоння після зменшення кількості алкоголю, це можуть бути прояви синдрому відміни. Тяжка алкогольна відміна може супроводжуватися судомами та делірієм і становити загрозу життю. Вагітній із підозрою на фізичну алкогольну залежність потрібно терміново звернутися до лікаря для визначення умов безпечної детоксикації, іноді стаціонарної. ВООЗ рекомендує медичне ведення відміни, а рішення щодо лікарських засобів і тіаміну належить клініцисту.
Після усунення гострої небезпеки лікування охоплює профілактику повернення до вживання, роботу зі стресом, психічними станами й умовами життя. Кокрейнівський огляд 2024 року виявив, що короткі психосоціальні втручання можуть збільшувати частоту безперервної відмови від алкоголю під час вагітності, але доказова база неоднорідна й потребує подальших досліджень.
Нікотин, сигарети, вейпи та нагрівальні тютюнові вироби
Куріння під час вагітності пов'язане з обмеженням росту плода, передчасними пологами, низькою масою тіла при народженні та іншими акушерськими ускладненнями. Вживання електронних сигарет і продуктів із нікотином також створює ризики, а аерозолі можуть містити додаткові шкідливі сполуки. Заміна сигарет вейпом під час вагітності не є доведено безпечним рішенням. Дивіться клінічні рекомендації ACOG та пояснення CDC щодо електронних сигарет.
Допомога із припиненням куріння починається з підтримувальної бесіди, оцінювання залежності, виявлення тригерів і поведінкового консультування. Якщо припинити вживання не вдається, лікар може індивідуально обговорити можливості фармакологічної підтримки, у тому числі співвідношення ризиків нікотинозамісної терапії та продовження куріння. Починати медикаментозні засоби самостійно під час вагітності не слід. Важливо також зменшити пасивне вдихання тютюнового диму вдома.
Канабіс: що показують сучасні дослідження
Канабіс застосовують із різних причин, зокрема для полегшення нудоти, тривоги чи безсоння. Проте його вживання не є рекомендованим способом лікування цих станів під час вагітності. Тетрагідроканабінол проходить через плаценту; спосіб використання — куріння, випаровування, їстівні продукти чи інші форми — не усуває потенційного пренатального впливу. У клінічному консенсусі ACOG 2025 року рекомендовано відмовлятися від канабісу під час вагітності й лактації та пропонувати допомогу, спрямовану на причину його вживання.
Систематичний огляд і метааналіз Lo та співавторів (2025), який охопив 51 дослідження, виявив зв'язок пренатального вживання канабісу з підвищеними шансами передчасних пологів, низької маси тіла та народження дитини малою для гестаційного віку навіть після статистичного коригування частини супутніх чинників. Для цих трьох результатів автори оцінили впевненість у доказах як помірну; висновки щодо перинатальної смертності були менш певними. Спостережний характер даних залишає можливість неврахованих чинників, тому ці результати описують груповий ризик, а не детермінований наслідок для окремої вагітності.
Якщо канабіс використовувався через тяжку нудоту, біль, порушення сну або тривогу, варто звернутися до лікаря по інші способи лікування відповідного стану. Позитивний тест на канабіноїди сам собою не визначає тяжкості вживання й не дорівнює діагнозу залежності.
Опіоїди: чому підтримувальне лікування має особливе значення
Опіоїди охоплюють зокрема героїн, фентаніл, морфін, оксикодон, а також метадон і бупренорфін, які застосовують у лікуванні опіоїдної залежності. Медичне призначення, контрольований прийом знеболювального та немедичне вживання мають різний клінічний контекст. Якщо опіоїд призначений для лікування болю, вагітність вимагає повторної оцінки лікування разом із лікарем; самостійне різке припинення тривалого приймання також може спричинити синдром відміни.
За опіоїдного розладу під час вагітності доказовою основою допомоги є фармакотерапія метадоном або бупренорфіном разом із акушерським спостереженням та психосоціальною підтримкою. Вона допомагає стабілізувати стан і зменшити ризики повернення до неконтрольованого вживання. Спроби швидкої самостійної детоксикації або відміни підтримувального препарату створюють ризик рецидиву. Таку тактику обґрунтовують ACOG і CDC.
Медикаментозне лікування опіоїдної залежності не можна оцінювати так само, як неконтрольоване вживання нелегальних опіоїдів. Після пренатального контакту з опіоїдами в новонародженого можливий неонатальний синдром відміни, який потребує спостереження й, за показаннями, лікування. Це відомий і керований медичний стан; його можливість сама собою не є підставою позбавляти вагітну ефективної терапії.
У разі передозування опіоїдами з уповільненим або відсутнім диханням, втратою свідомості чи вираженою синюшністю потрібна негайна екстрена допомога. Налоксон використовують для усунення опіоїдного передозування за медичними протоколами; порятунок життя вагітної має першочергове значення. Якщо налоксон доступний, людина, яка навчена його застосуванню, використовує його відповідно до інструкції та одночасно викликає екстрені служби.
Стимулятори, заспокійливі препарати й поєднання речовин
Кокаїн, метамфетамін та інші сильнодійні стимулятори можуть спричиняти гострі серцево-судинні й психічні симптоми, зокрема значне збудження, порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску, параноїдні переживання. У контексті вагітності це особливо небезпечно. Тактика допомоги враховує конкретний препарат, гострі симптоми, можливість інших речовин у складі суміші та стан вагітності; її визначає медична команда.
Бензодіазепіни та інші седативні препарати можуть бути законно призначені для лікування певних станів. Якщо людина приймала їх регулярно, різка відміна без лікаря здатна спричинити тяжкі симптоми, іноді судоми. Лікар оцінює показання, залежність, тривалість використання та можливі зміни терапії з урахуванням акушерського стану. Рекомендації ВООЗ окремо наголошують на клінічному веденні розладів, пов'язаних із уживанням речовин, і синдромів відміни під час вагітності.
Особливо небезпечне поєднання опіоїдів із алкоголем, бензодіазепінами чи іншими засобами, які пригнічують центральну нервову систему: ризик втрати свідомості й пригнічення дихання зростає. Якщо невідомо, що саме було вжито, лікареві треба повідомити про всі доступні відомості, включно із супутніми ліками та часом останнього приймання.
Психічне здоров’я: залежність, депресія, тривога і травматичний досвід
Розлади, пов'язані з уживанням речовин, можуть поєднуватися з депресією, тривожними розладами, посттравматичними симптомами, безсонням та наслідками насильства. Іноді речовина тимчасово послаблює суб'єктивне напруження, але згодом посилює нестабільність сну, настрою й здатності справлятися з проблемами. В інших випадках тривога, депресивність або дратівливість виникають під час інтоксикації чи відміни. Розрізнити ці механізми допомагає клінічне оцінювання в динаміці.
Під час вагітності варто окремо оцінювати депресію, тривогу, ризик самоушкодження й безпеку в близьких стосунках. ACOG рекомендує систематичний скринінг перинатальних психічних станів. Додаткові пояснення наведено в матеріалах ХАБу про депресію під час вагітності, тривогу під час вагітності та скринінг психічного здоров’я.
Потрібно також з'ясувати, чи не використовує партнер або інша людина речовини як засіб примусу, контролю чи експлуатації. Безпечна розмова з лікарем наодинці має особливе значення, коли людині складно вільно розповісти про обставини вживання. Поради на кшталт «просто візьми себе в руки» не замінюють оцінювання фізичної залежності та доступу до лікування.
Як відбуваються скринінг і діагностична оцінка
Початок якісної допомоги — доброзичлива розмова із запитаннями про алкоголь, тютюн, канабіс, призначені та непризначені препарати, опіоїди й інші речовини. Лікар уточнює частоту й кількість, спосіб уведення, час останнього вживання, минулі спроби припинити, симптоми відміни, передозування, супутню терапію, психічні симптоми й умови підтримки. Важливо, щоб запитання були частиною звичайного спостереження всіх вагітних, а не вибірковою перевіркою певних соціальних груп.
Скринінгові опитувальники допомагають побачити можливий ризик та визначити потребу в поглибленому оцінюванні. Діагноз розладу внаслідок уживання речовини встановлює лікар за клінічними критеріями й сукупністю обставин. Токсикологічні аналізи мають обмеження: результат може свідчити про контакт із речовиною, але зазвичай не визначає ступеня залежності, функціональних наслідків або точного часу та дози вживання. Попередні позитивні результати можуть потребувати підтвердження іншим методом.
Консенсус ACOG 2025 року рекомендує використовувати бесіду, самозвіт та валідовані інструменти скринінгу канабісу, а не біологічне тестування як скринінговий метод; тестування потребує поінформованої згоди й урахування наслідків для людини в конкретній юрисдикції. Українські юридичні та конфіденційнісні процедури слід уточнювати в закладі відповідно до чинного українського права; практику інших країн не можна автоматично переносити на Україну.
Яке лікування і психологічна допомога можуть бути корисними
Клінічний план визначається речовиною, тяжкістю розладу, станом вагітності, доступністю послуг і вибором пацієнтки. Його можуть спільно вести акушер-гінеколог, сімейний лікар, психіатр або лікар, який лікує залежності, психолог чи психотерапевт, а за потреби — соціальний працівник і педіатрична команда. Важливо зберігати безперервність підтримки, навіть якщо людина має повторні епізоди вживання.
Короткі мотиваційні бесіди допомагають без примусу обговорити суперечливі почуття, цілі та наступні кроки. Психотерапія може працювати з тригерами, регуляцією емоцій, травматичним досвідом, депресією, тривогою й плануванням профілактики рецидиву. Партнерське залучення доречне лише за згодою й за умов безпеки. Поведінкова підтримка особливо важлива для припинення куріння та зменшення вживання алкоголю, проте ефективність окремих методів залежить від речовини й клінічного контексту.
Докази не слід узагальнювати для всіх залежностей. Кокрейнівський огляд Minozzi та співавторів (2024) виявив можливу користь коротких втручань для припинення вживання алкоголю. Водночас огляд Terplan та співавторів (2015) не підтвердив переконливих покращень усіх ключових результатів від додавання певних психосоціальних втручань до вже наявної комплексної допомоги людям, які вживали нелегальні наркотики. Ці висновки відображають різні групи та методи, а їхні обмеження важливі для вибору лікування.
При опіоїдній залежності медикаментозне підтримувальне лікування відіграє центральну роль. При тяжкій алкогольній чи седативній відміні пріоритетом є медична безпека. При курінні основою допомоги є поведінкове консультування з індивідуальним розглядом ліків. Для канабісу та стимуляторів особливо важливі підтримка, робота з причинами вживання, спостереження і лікування супутніх станів. Будь-які психіатричні препарати під час вагітності обговорюють окремо; докладніше про це — у статті «Психіатричні ліки під час вагітності та грудного вигодовування».
Що робити, якщо речовина вже вживалася
Спершу з'ясуйте, чи існує негайна небезпека. Порушення свідомості, дихання, судоми, гострий психоз, тяжке збудження, сильний біль у грудях, значна кровотеча або інші гострі акушерські симптоми потребують екстреної допомоги. За підозри на алкогольну чи седативну відміну із вираженими симптомами не слід залишатися вдома без медичної оцінки.
Якщо гострої небезпеки немає, зверніться до акушера-гінеколога або сімейного лікаря найближчим часом. Підготуйте, наскільки можливо, назву речовини або препарату, приблизну кількість, частоту, дату останнього вживання, супутні ліки й симптоми. Якщо інформація неповна, так і скажіть: лікар має будувати план на реальних даних, а не на припущеннях.
Якщо немає фізичної залежності, лікар допоможе організувати припинення вживання та підтримку. Якщо залежність можлива, обговоріть безпечний медичний план: особливо це стосується алкоголю, бензодіазепінів та опіоїдів. У випадку призначених препаратів разом зі спеціалістом розгляньте причину призначення, ефективність, альтернативи й ризики зміни терапії. Паралельно важливо відновити або продовжити звичайне ведення вагітності.
Незалежно від речовини корисно скласти короткий план на найближчі дні: хто приймає медичне рішення, кому можна зателефонувати, що робити при сильному потязі до вживання, як забезпечити транспорт до закладу, чи є вдома алкоголь або інші доступні тригери. Для людини з насильством у стосунках питання безпеки й конфіденційності вирішують окремо.
Коли потрібна невідкладна допомога
Негайно телефонуйте 103 або 112 в Україні за втрати свідомості, уповільненого чи відсутнього дихання, судом, різкої сплутаності, тяжкого збудження з небезпечною поведінкою, болю в грудях, ознак інсульту, значної кровотечі, гострого болю в животі чи інших небезпечних симптомів. За можливості повідомте диспетчеру про вагітність, ймовірні речовини та час уживання. Показання до виклику екстреної допомоги пояснює МОЗ України.
Суїцидальні думки з наміром або планом, психотичні переживання з втратою контакту з реальністю, небезпечна поведінка чи гостра дезорієнтація також потребують негайного оцінювання. Поруч із людиною в кризі варто залишитися до прибуття допомоги, прибрати доступні небезпечні предмети, якщо це безпечно, та повідомити фахівцям про можливу інтоксикацію чи відміну. Докладний кризовий маршрут наведено в статті «Суїцидальні думки в перинатальний період».
Допомога в Україні: до кого звертатися
Почати можна із сімейного лікаря, акушера-гінеколога, психіатра або лікаря, який спеціалізується на лікуванні залежностей. Важливо прямо повідомити про вагітність і фізичні симптоми. МОЗ України описує доступні за Програмою медичних гарантій послуги з охорони психічного здоров'я — амбулаторні, стаціонарні й інші відповідно до потреби та договору конкретного закладу з НСЗУ.
Якщо йдеться про опіоїдну залежність, в Україні діє програма замісної підтримувальної терапії (ЗПТ). МОЗ пояснює порядок початку лікування, а НСЗУ описує лікування метадоном або бупренорфіном під медичним контролем. Під час звернення потрібно окремо повідомити про вагітність, щоб лікар організував спільний план із акушерською службою. Наявність програми лікування опіоїдної залежності в Україні не означає, що кожен заклад має однакові можливості для спеціалізованого ведення вагітної.
Якщо ви шукаєте психологічний супровід після пологів, дивіться також «Психолог після пологів». Психологічна консультація може стати частиною комплексної допомоги, але сама по собі не замінює лікування фізичної залежності, синдрому відміни або небезпечного акушерського стану.
Пологи, новонароджений і перші місяці після народження
Лікарям варто заздалегідь знати про приймання опіоїдної підтримувальної терапії, інші препарати й досвід вживання речовин, щоб узгодити знеболення в пологах, спостереження за новонародженим, плани годування і продовження лікування після виписки. При опіоїдній залежності ACOG рекомендує зберігати погоджену підтримувальну фармакотерапію під час пологів і після них; індивідуальна оцінка знеболення здійснюється окремо.
Після пологів ризик повернення до вживання може зростати через фізичне виснаження, недосипання, біль, стрес, депресивні симптоми та втрату регулярних контактів із лікувальною командою. Тому план подальшої допомоги має містити наступні прийоми, забезпечення ліками, підтримку психічного здоров'я й обговорення ситуацій високого ризику. Доступність соціальної підтримки та безпечного житла може бути так само важливою для втримання в лікуванні, як і окрема терапевтична техніка.
Грудне вигодовування: рішення залежить від речовини
Поради щодо годування грудьми визначаються конкретною речовиною, часом і характером уживання, стабільністю лікування та здоров'ям матері й дитини. Узагальнення «будь-яка залежність забороняє годування грудьми» є неточним. Наприклад, при стабільній опіоїдній підтримувальній терапії питання лактації вирішують індивідуально разом із лікарем; неконтрольоване вживання опіоїдів створює зовсім інший профіль безпеки.
Стосовно канабісу ACOG (2025) рекомендує припинення вживання під час лактації, але водночас зазначає, що саме продовження його вживання не слід автоматично вважати абсолютним протипоказанням до грудного вигодовування. Рішення має враховувати користь годування та вплив канабіноїдів на немовля. Для алкоголю, седативних препаратів і стимуляторів потрібне окреме медичне консультування; не варто покладатися на універсальні схеми очікування або самостійне «очищення молока».
Як підтримати вагітну близьким людям
Практична підтримка починається з конкретних дій: допомогти записатися до лікаря, супроводити на прийом за згодою, полегшити доступ до транспорту, харчування, сну й безпечного житла. Розмовляти варто про потреби та план, а не про провину. Краще запитати, що саме ускладнює звернення чи припинення вживання, і разом знайти реалістичний наступний крок.
Близьким важливо знати ознаки передозування, тяжкої відміни та психічної кризи. Водночас вони не мають самостійно призначати препарати, примусово проводити детоксикацію чи вимагати негайного припинення підтримувального лікування. У складних ситуаціях корисне узгоджене спілкування з акушерською та наркологічною командами з дотриманням волі пацієнтки й вимог конфіденційності.
Поширені запитання
Я вживала алкоголь, ще не знаючи про вагітність. Що тепер
Припиніть подальше вживання та розкажіть про приблизний час і кількість акушеру-гінекологу. Сам факт контакту не дає підстав для висновку про неминуче ураження плода. План акушерського спостереження визначають індивідуально; CDC радить повідомити лікаря і надалі уникати алкоголю.
Чи означає позитивний аналіз на наркотики, що я маю залежність
Ні. Тест може свідчити про контакт із речовиною в межах можливостей методу, проте розлад унаслідок уживання встановлюють за клінічними критеріями. Результати тестів потребують інтерпретації з огляду на ліки, час, можливі хибнопозитивні результати та інформовану згоду.
Чи варто припинити метадон або бупренорфін, якщо я вагітна
Самостійно припиняти чи знижувати дозу не варто. При встановленому опіоїдному розладі підтримувальне лікування часто є найкраще обґрунтованою стратегією; зміни визначає лікар у співпраці з акушерською командою. Дивіться ACOG про лікування опіоїдної залежності.
Чи є канабіс безпечним способом позбутися нудоти або тривоги
Клінічні рекомендації не розглядають канабіс як безпечне лікування під час вагітності. Потрібно обговорити самі симптоми з лікарем і підібрати альтернативну допомогу. Ризики й наявні докази узагальнює ACOG.
Якщо вживання повторилося після періоду відмови, чи є сенс продовжувати лікування
Так. Повторний епізод означає потребу переглянути тригери, підтримку, безпеку й план лікування. Негайна оцінка потрібна за небезпечних симптомів чи передозування. Повернення до контакту з лікувальною командою — практичний крок, який допомагає зменшувати подальший ризик.
Чи завжди дитина матиме проблеми після вживання речовин під час вагітності
Наслідки залежать від багатьох факторів і не встановлюються за одним фактом уживання. Для окремих речовин існують вагомі докази підвищеного групового ризику, але вони не дають точного індивідуального прогнозу. Відкрита розмова з акушерською командою дозволяє організувати потрібне спостереження та допомогу.
Пов’язані статті
Джерела
American College of Obstetricians and Gynecologists. (2017). Opioid Use and Opioid Use Disorder in Pregnancy. Committee Opinion No. 711. Оригінал.
American College of Obstetricians and Gynecologists. (2020). Tobacco and Nicotine Cessation During Pregnancy. Committee Opinion No. 807. Оригінал.
American College of Obstetricians and Gynecologists. (2023). Screening and Diagnosis of Mental Health Conditions During Pregnancy and Postpartum. Clinical Practice Guideline No. 4. Оригінал.
American College of Obstetricians and Gynecologists. (2025). Cannabis Use During Pregnancy and Lactation. Clinical Consensus No. 10. Оригінал.
Centers for Disease Control and Prevention. (2024). About Alcohol Use During Pregnancy. Оригінал.
Centers for Disease Control and Prevention. (2024). E-Cigarettes and Pregnancy. Оригінал.
Centers for Disease Control and Prevention. (n.d.). Medications for Opioid Use Disorder. Оригінал.
Lo, J. O., Ayers, C. K., Yeddala, S., et al. (2025). Prenatal Cannabis Use and Neonatal Outcomes: A Systematic Review and Meta-Analysis. JAMA Pediatrics, 179(7), 738–746. Оригінал.
Міністерство охорони здоров’я України. (2024). Замісна підтримувальна терапія: як людині із залежністю розпочати лікування. Оригінал.
Міністерство охорони здоров’я України. (б. д.). Безоплатні послуги з охорони психічного здоров’я. Оригінал.
Міністерство охорони здоров’я України. (б. д.). Коли варто телефонувати на номер 103? Оригінал.
Minozzi, S., Ambrosi, L., Saulle, R., et al. (2024). Psychosocial and medication interventions to stop or reduce alcohol consumption during pregnancy. Cochrane Database of Systematic Reviews, CD015042. Оригінал.
National Institute for Health and Care Excellence. (2010). Pregnancy and complex social factors: A model for service provision for pregnant women with complex social factors. CG110. Оригінал.
Національна служба здоров’я України. (2026). Замісна підтримувальна терапія: лікування, яке допомагає людині повернути контроль над життям. Оригінал.
Terplan, M., Ramanadhan, S., Locke, A., Longinaker, N., & Lui, S. (2015). Psychosocial interventions for pregnant women in outpatient illicit drug treatment programs compared to other interventions. Cochrane Database of Systematic Reviews, CD006037. Оригінал.
World Health Organization. (2014). Guidelines for identification and management of substance use and substance use disorders in pregnancy. Оригінал.