Скринінг психічного здоров’я під час вагітності та після пологів: коли і як проводять
Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 13 жовтня 2026 р. · Редакційна політика
Скринінг психічного здоров’я під час вагітності та після пологів — це коротке, систематичне виявлення ознак депресії, тривоги та інших станів, які можуть потребувати додаткової оцінки й допомоги. Зазвичай він поєднує бесіду з медичним працівником і стандартизовані запитання або опитувальники. Позитивний результат означає потребу уважніше розібратися в ситуації; діагноз встановлюють за результатами клінічного оцінювання.
Американський коледж акушерів і гінекологів рекомендує перевіряти симптоми депресії та тривоги на першому допологовому візиті, повторно протягом вагітності й під час післяпологових консультацій. Британські рекомендації NICE передбачають увагу до психічного стану під час регулярних контактів упродовж першого року після народження дитини. Точний графік залежить від організації допомоги, симптомів і клінічної ситуації.
Для чого потрібен скринінг
Вагітність, пологи й догляд за немовлям супроводжуються фізичними змінами, перебудовою повсякденного життя, порушеннями сну, новими обов’язками та різними емоційними реакціями. Деякі переживання поступово минають, інші стани можуть тривати, посилюватися або заважати повсякденному функціонуванню.
Мета скринінгу — помітити можливі труднощі ще до того, як людина самостійно сформулює їх як психічний розлад. Він створює нагоду спокійно обговорити самопочуття, за потреби провести докладнішу оцінку та запропонувати відповідну підтримку. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує на інтеграції допомоги з психічного здоров’я у звичайне спостереження під час вагітності й після пологів та на повазі до людини, яка звертається по допомогу.
Ефективна програма охоплює весь маршрут: запитання, обговорення результату, клінічне оцінювання, доступну допомогу й подальший зв’язок. Сам факт заповнення анкети мало корисний, коли людина з виявленими симптомами залишається без пояснення та можливості отримати допомогу. На цій умові окремо наголошують рекомендації USPSTF щодо скринінгу депресії.
Коли проводять перевірку психічного здоров’я
На початку вагітності
Перший допологовий контакт — слушний момент, щоб обговорити настрій, тривогу, сон, попередні психічні розлади, лікування, яке людина отримує, та наявність підтримки. Симптоми можуть передувати вагітності, а новий період життя іноді змінює їхній перебіг.
Медичний працівник може запитати про попередні епізоди тяжкої депресії, манії, психозу, госпіталізації, розладів харчової поведінки, залежностей чи складного досвіду пологів. Особливу увагу приділяють особистому анамнезу біполярного розладу та тяжких післяпологових епізодів. NICE також радить з’ясовувати сімейну історію тяжких перинатальних психічних станів.
Повторно протягом вагітності
Психічне самопочуття змінюється, тому одноразова анкета на початку спостереження не охоплює всіх можливих труднощів. Повторна перевірка дає змогу помітити симптоми, які з’явилися пізніше, а також оцінити зміни у людей, котрі вже отримують підтримку.
В американських матеріалах із впровадження скринінгу як один із практичних прикладів згадано період 24–28 тижнів. Це можливий час повторного оцінювання, а не універсальна обов’язкова дата для кожної вагітної. Якщо симптоми виникли раніше, чекати запланованого огляду не потрібно.
Після пологів
Післяпологова перевірка потрібна навіть тоді, коли під час вагітності результати були спокійними. Порушення сну, біль, фізичне відновлення, труднощі годування, відчуття ізольованості й навантаження можуть поєднуватися з новими або раніше наявними психічними симптомами.
Скринінг проводять під час післяпологових оглядів та, залежно від організації системи допомоги, під час інших контактів із медичними фахівцями. Він доречний також через кілька місяців після народження дитини. NICE розглядає регулярне обговорення психічного стану протягом першого року після пологів.
Позапланово — коли з’явилися симптоми
Між плановими оглядами оцінювання потрібне, якщо виникли стійка пригніченість, виражена тривога, панічні симптоми, виснажливі нав’язливі переживання, суттєві зміни сну або поведінки, різке погіршення функціонування. За наявності гострих ознак небезпеки потрібна невідкладна клінічна допомога без очікування опитувальника.
Людям із попереднім психічним розладом, позитивними результатами скринінгу чи помітним погіршенням стану може бути потрібне частіше спостереження. Індивідуальний графік обговорюють із фахівцем.
Хто пропонує скринінг і як він відбувається
Залежно від умов медичної допомоги запитання може поставити акушер-гінеколог, сімейний лікар, акушерка, медична сестра або інший підготовлений працівник. Психолог чи психіатр долучається до подальшої оцінки й допомоги відповідно до потреби. Важливі узгоджені дії команди та зрозумілий порядок скерування.
Зазвичай процес містить кілька послідовних етапів. Спочатку медичний працівник пояснює, навіщо ставлять запитання, як використовуватимуть відповіді та які правила конфіденційності діють. Далі людина самостійно відповідає на запитання або проходить їх у бесіді з фахівцем. Результат розглядають разом із самопочуттям, життєвими обставинами та клінічною історією. Якщо є підстави для занепокоєння, узгоджують оцінювання і наступний контакт.
Приклад короткої розмови
Фахівець може запитати, чи часто протягом останнього місяця людина відчувала пригніченість або втрату задоволення від звичних справ, а також чи були останнім часом надмірне хвилювання та складність контролювати тривогу. Саме таку логіку коротких запитань щодо депресії й тривоги пропонує NICE.
Розмова має залишати місце для власного опису досвіду. Наприклад, людина може відчувати сором говорити про тривогу, боятися осуду або мати труднощі з описом стану словами. Фахівцю важливо з’ясувати, наскільки переживання тривалі, інтенсивні та як впливають на життя.
Які опитувальники застосовують
Інструмент обирають відповідно до мети, доступності перевіреної мовної версії, клінічного контексту та подальшого маршруту. Різні опитувальники оцінюють різні групи симптомів; жоден із них не охоплює все перинатальне психічне здоров’я.
Единбурзька шкала післяпологової депресії — EPDS
EPDS містить десять запитань про емоційний стан протягом попередніх семи днів. Попри назву, шкалу застосовують також під час вагітності. Вона допомагає виявляти симптоми, які можуть вказувати на депресію, й містить окреме запитання про думки щодо самоушкодження. Пояснення структури, застосування та обмежень наведене в нашій статті «Единбурзька шкала післяпологової депресії (EPDS): що вимірює і як застосовують».
Метааналіз індивідуальних даних 58 досліджень показав, що за порога 11 балів і вище поєднання чутливості та специфічності було найкращим серед досліджених порогів. Для частини досліджень із напівструктурованим діагностичним інтерв’ю відповідні показники становили 81% і 88%. За порога 13 балів і вище чутливість була нижчою, а специфічність — вищою. Ці значення характеризують роботу інструмента в досліджених вибірках та не перетворюють конкретний бал на діагноз. Дані: Levis та співавтори, BMJ, 2020.
Опитувальник здоров’я пацієнта PHQ-9
PHQ-9 оцінює дев’ять груп депресивних симптомів за попередні два тижні. Він може допомогти визначити потребу в подальшій оцінці та відстежувати зміни симптомів. Під час вагітності й після пологів фахівець окремо враховує, що втома, зміни апетиту та порушення сну можуть бути пов’язані як із психічним станом, так і з фізичними обставинами.
PHQ-9 та EPDS — альтернативні поширені інструменти для виявлення депресивних симптомів, які згадує ACOG. Вибір визначають клінічна команда й умови застосування, а результати оцінюють у контексті.
Короткі запитання про тривогу GAD-2 та шкала GAD-7
GAD-2 містить два запитання про нервозність і труднощі контролювати хвилювання. Він дає швидкий привід для подальшої розмови. Якщо результат становить три бали або більше, NICE пропонує розглянути GAD-7 або скерування для оцінювання. Навіть нижчий бал не виключає тривожного розладу, коли є клінічні підстави для занепокоєння.
GAD-7 деталізує тривожні симптоми, однак не замінює бесіду щодо панічних нападів, фобій, обсесій, травматичного досвіду або страхів, специфічних для вагітності й пологів.
Скринінг біполярного розладу
Окрему увагу приділяють епізодам надзвичайно підвищеного або дратівливого настрою, незвично високої активності, різко зменшеної потреби у сні та іншим ознакам можливої манії чи гіпоманії. Для скринінгу можуть застосовувати запитальник щодо розладів настрою MDQ, який зосереджується на переживаннях протягом життя.
ACOG рекомендує перевіряти можливий біполярний розлад до призначення фармакотерапії депресії або тривоги, якщо такого оцінювання раніше не було. Підозра на біполярний розлад потребує клінічного, зазвичай психіатричного, оцінювання.
Додаткові запитання про травму та інші стани
За клінічними показаннями обговорюють наслідки попередніх травматичних подій, обсесивно-компульсивні симптоми, вживання психоактивних речовин, розлади харчової поведінки, насильство, безпеку вдома та доступність підтримки. Скринінг депресії сам по собі не виявляє всього цього спектра.
Що означає результат скринінгу
Скринінговий бал відображає відповіді на певні запитання за конкретний проміжок часу. На нього впливають стан на момент заповнення, розуміння формулювань і готовність розповідати про симптоми. Порогові значення залежать від інструмента та мети його застосування.
Низький бал означає, що за анкетою ознак виявлено небагато. Він не скасовує потреби звернути увагу на скарги, яких анкета не охопила, або на симптоми, що з’явилися пізніше.
Підвищений бал свідчить про потребу в докладнішій розмові й, залежно від ситуації, клінічній оцінці. Його не слід тлумачити як автоматичне підтвердження депресії чи іншого розладу. Деякі люди матимуть підвищені результати без відповідного клінічного діагнозу, а деякі — значущі симптоми за нижчих результатів.
Запитання про думки щодо самоушкодження потребує окремої уваги незалежно від сумарного бала. У разі ствердної відповіді фахівець має одразу з’ясувати характер думок, намір, наявність плану, доступ до засобів і актуальний рівень ризику та організувати допомогу відповідно до результату оцінювання. Це прямо передбачають клінічні рекомендації ACOG.
Чим скринінг відрізняється від діагностики
Скринінг — початковий спосіб помітити можливу проблему. Діагностичне оцінювання визначає, чи відповідають симптоми критеріям певного розладу, чи мають інші пояснення, яким є ступінь тяжкості та яку допомогу доцільно запропонувати.
Під час клінічної бесіди уточнюють початок і тривалість симптомів, їхній вплив на повсякденне життя, анамнез психічного здоров’я, фізичний стан, ліки, сон, стосунки, обставини вагітності й пологів, можливість дбати про себе та дитину й наявність ризиків для безпеки. NICE рекомендує враховувати також соціальні зв’язки, попереднє лікування, досвід вагітності та обставини сімейного життя.
Фізичні стани іноді можуть посилювати втому, розлади сну, серцебиття або пригнічення. Лікар вирішує, чи потрібне додаткове соматичне обстеження, зокрема для оцінки анемії, розладів функції щитоподібної залози або інших причин симптомів. Людина може одночасно мати фізичні й психічні труднощі, тому оцінювання має бути цілісним.
Які стани потрібно розрізняти
Звичайні емоційні коливання та клінічні симптоми
Емоційна чутливість, хвилювання перед обстеженнями або втома після пологів можуть бути частиною життєвого досвіду. Підставою для додаткової оцінки стають стійкість, вираженість симптомів, страждання, втрата можливості виконувати звичні справи та ознаки небезпеки.
Післяпологова меланхолія та депресія
Короткочасна емоційна лабільність у перші дні після народження дитини зазвичай відрізняється від депресивного епізоду за тривалістю, тяжкістю й впливом на функціонування. Тривалий пригнічений стан, втрата інтересу до життя, відчуття безнадійності або суттєве погіршення самопочуття потребують оцінки. Докладніше про симптоми та маршрути допомоги — у матеріалі «Післяпологова депресія: ознаки, фактори ризику і коли звертатися по допомогу».
Тривога, обсесивні думки та психоз
Тривожні переживання можуть включати нав’язливі небажані думки, які лякають саму людину. Такі думки треба оцінювати в контексті: чи сприймає людина їх як небажані, чи зберігає критичне ставлення, чи є намір діяти. Небажана думка сама по собі не дорівнює наміру завдати шкоди.
Психоз може проявлятися маренням, галюцинаціями, різкою дезорганізацією мислення або поведінки, тяжким порушенням контакту з реальністю. Якщо такі ознаки виникають після пологів, необхідна невідкладна медична оцінка. Саме тому ACOG виділяє післяпологовий психоз як стан, для якого потрібна негайна допомога.
Що відбувається після позитивного результату
За відсутності ознак гострої небезпеки фахівець пояснює результат, уточнює симптоми, обговорює бажання та потреби людини й пропонує відповідне оцінювання. За потреби узгоджують консультацію сімейного лікаря, психолога, психотерапевта чи психіатра; визначають, коли переглянути стан і хто підтримуватиме зв’язок.
Якщо симптоми помірні або тяжкі, впливають на здатність працювати, спати, харчуватися, підтримувати контакт з іншими чи доглядати за собою, допомогу організовують активніше. Вибір між психологічними втручаннями, психотерапією, ліками або їх поєднанням залежить від клінічної оцінки, переваг людини та особливостей вагітності або грудного вигодовування.
Під час обговорення психіатричних препаратів важливо зіставляти ризики й користь лікування, перебіг самого розладу та індивідуальні медичні обставини. Самостійна різка відміна, початок або зміна дозування можуть бути небезпечними. Спеціалізовані принципи наведені в ACOG Clinical Practice Guideline № 5.
Якщо потрібна перша психологічна консультація, корисно заздалегідь з’ясувати, який досвід має фахівець у роботі з перинатальними станами та як відбувається взаємодія з лікарями. Про цей етап можна прочитати в статті «Психолог після пологів: з якими станами звертаються і як проходить допомога».
Коли потрібна невідкладна допомога
Негайна оцінка необхідна, якщо з’явилися суїцидальні наміри або план, реальна загроза самоушкодження чи заподіяння шкоди іншій людині, виражена сплутаність свідомості, галюцинації, марення, маніакальне збудження або різке порушення поведінки після пологів.
За безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я в Україні слід телефонувати 103 або 112, повідомити про симптоми та місце перебування і виконувати вказівки диспетчера. За можливості залишайтеся поруч із людиною до прибуття допомоги, допоможіть забезпечити безпечне оточення й доступ до медичного огляду. Контактні номери підтверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Навіть за відсутності висловленого наміру нашкодити собі незвична поведінка, сильне збудження, різке скорочення сну без відчуття втоми, підозріливість або втрата зв’язку з реальністю невдовзі після пологів потребують термінового огляду лікаря. Опитувальник не повинен затримувати цей маршрут.
Особливості якісного скринінгу
Конфіденційність і вільна розмова
Людина має розуміти, кому будуть доступні її відповіді та як відбувається обмін медичною інформацією. Відвертість полегшується, коли можна поговорити без партнера чи родичів, поставити запитання і повідомити про потреби без осуду.
Якщо фахівець запитує про насильство, примус або небезпеку вдома, така розмова потребує приватності та продуманого маршруту безпеки. Важливо уникати ситуацій, у яких небезпечна для людини особа бачить її відповіді.
Мова, доступність і культурний контекст
Формулювання запитань мають бути зрозумілими. Для людей із труднощами читання, порушеннями слуху чи зору, інтелектуальними або комунікаційними особливостями потрібні доступні формати та відповідне пояснення. Переклад опитувальника сам по собі не доводить його психометричної придатності; бажано використовувати валідовані версії.
Війна, евакуація, розлука з близькими, нестабільне житло, втрата доходу та труднощі доступу до медичної допомоги можуть змінювати контекст переживань. Оцінювання має включати конкретні потреби та ресурси людини й не пояснювати будь-який симптом виключно зовнішнім стресом.
Психологічна безпека та автономія
Мета бесіди — зрозуміти стан і забезпечити можливість допомоги. Людина має право отримати пояснення процедури та поставити питання про конфіденційність і подальші кроки. Медичні рішення ухвалюються в межах інформованої згоди та з урахуванням відповідних правил безпеки.
У наказі МОЗ України № 1234 від 6 серпня 2025 року затверджено методичні рекомендації щодо заходів охорони психічного здоров’я матері й дитини у перинатальному та постнатальному періоді. Локальний порядок обстеження та скерування варто уточнювати в закладі, який надає допомогу.
Як підготуватися до скринінгу
Спеціальної підготовки зазвичай не потрібно. Корисно пригадати, як змінювалися сон, настрій, тривога, апетит і здатність відновлювати сили; коли почалися труднощі; що допомагає та що погіршує самопочуття. Можна занотувати назви ліків, попередні діагнози, контакти фахівців і питання, які хочеться обговорити.
Відповідайте так, як почуваєтеся насправді, навіть якщо хвилюєтеся, що відповідь здасться «неправильною». Якщо певне запитання незрозуміле, попросіть пояснення. Якщо сьогоднішній стан значно відрізняється від попередніх днів, повідомте про це окремо.
Після заповнення анкети доцільно запитати: який результат отримано, що він означає саме в моїй ситуації, чи потрібне додаткове оцінювання, до кого звертатися, коли заплановано наступний контакт і що робити в разі погіршення до нього.
Скринінг у системі медичної допомоги України
Під час вагітності та після пологів почати розмову про психічне здоров’я можна з акушером-гінекологом, сімейним лікарем або медичним працівником, який супроводжує післяпологовий період. Якщо потрібно, вони допоможуть визначити маршрут до психологічної чи психіатричної допомоги. Можливості конкретного закладу й перелік доступних послуг варто уточнювати безпосередньо.
Українська система первинної допомоги передбачає роботу з поширеними питаннями психічного здоров’я, початкове оцінювання й, за показаннями, скерування далі. Про послуги первинної ланки повідомляє МОЗ України.
Важливо розрізняти загальне право звернутися по допомогу та фактичну наявність певної спеціалізованої програми скринінгу в конкретному закладі. Графіки міжнародних рекомендацій корисні як клінічні орієнтири, однак самі собою не встановлюють однакової обов’язкової процедури для всіх українських закладів.
Часті запитання
Чи потрібно проходити скринінг, якщо почуваюся добре?
Планова перевірка може бути корисною і без явних скарг, оскільки допомагає вчасно помітити зміни та пояснити, як звертатися по допомогу. За наявності симптомів про них варто сказати незалежно від дати планового скринінгу.
Чи можна поставити собі діагноз за результатом анкети в інтернеті?
Ні. Онлайн-опитувальник може допомогти сформулювати занепокоєння перед консультацією, але не перевіряє всі можливі причини симптомів і не проводить диференційну діагностику. Особливо важливо не робити висновків про ризик лише за сумарним балом.
Чи означає високий бал EPDS післяпологову депресію?
Він означає потребу докладніше оцінити стан. Діагностичне рішення враховує симптоми, тривалість, клінічне інтерв’ю та інші обставини. Вибір порога впливає на кількість хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, що показано в метааналізі Levis та співавторів.
Якщо перша перевірка була нормальною, чи потрібна повторна?
Так, повторний скринінг є частиною сучасних рекомендацій. Симптоми можуть розвинутися в іншому триместрі або через місяці після народження дитини. За клінічної потреби перевірку проводять частіше.
Чи можна обговорити психічний стан без заповнення опитувальника?
Можна розповісти фахівцю про переживання будь-коли. Відкрита бесіда має значення незалежно від того, чи використовують у закладі певну шкалу. За потреби медичний працівник пояснить, навіщо пропонується конкретний інструмент.
Чи може партнер заповнити анкету замість людини, яку обстежують?
Опитувальники самооцінки описують власні переживання людини, тому відповіді партнера не є рівноцінною заміною. Близька людина може підтримати, допомогти організувати звернення або за згодою пацієнтки повідомити лікарю помічені зміни поведінки. За гострої небезпеки потрібно діяти негайно.
Чи достатньо перевіряти лише депресію?
Для повноцінної перинатальної допомоги потрібно враховувати також тривогу, біполярні симптоми, суїцидальний ризик, психотичні прояви й інші клінічно значущі стани. Перелік спеціальних запитань залежить від ситуації, а оцінювання залишається індивідуальним. Це відображає ACOG Clinical Practice Guideline № 4.
Чи є скринінг корисним через шість або дев’ять місяців після пологів?
Так. Психічні труднощі можуть з’явитися або зберігатися протягом першого року. Рекомендації NICE прямо охоплюють цей час, а потреба в оцінюванні зберігається і пізніше, якщо є симптоми.
Головне для практики
Якісний скринінг відбувається неодноразово: на початку вагітності, пізніше під час її перебігу та після пологів. Він використовує перевірені інструменти, враховує історію й контекст людини, відокремлює результати анкети від клінічного діагнозу та забезпечує зрозумілий маршрут подальших дій.
Найважливіше запитання після скринінгу — не лише «скільки балів?», а «яка допомога потрібна зараз і як її отримати?». За гострих ознак небезпеки пріоритетом є невідкладна медична оцінка.
Пов’язані статті
Джерела
American College of Obstetricians and Gynecologists. (2023). Screening and Diagnosis of Mental Health Conditions During Pregnancy and Postpartum. Clinical Practice Guideline No. 4. Оригінальна клінічна настанова.
American College of Obstetricians and Gynecologists. (2023). Treatment and Management of Mental Health Conditions During Pregnancy and Postpartum. Clinical Practice Guideline No. 5. Оригінальна клінічна настанова.
American College of Obstetricians and Gynecologists. (без дати). Implementing Perinatal Mental Health Screening. Клінічні інструменти та впровадження.
American College of Obstetricians and Gynecologists. (без дати). Patient Screening. Рекомендації щодо часу та маршруту скринінгу.
Levis, B., et al. (2020). Accuracy of the Edinburgh Postnatal Depression Scale (EPDS) for screening to detect major depression among pregnant and postpartum women: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ, 371, m4022. https://doi.org/10.1136/bmj.m4022.
Міністерство внутрішніх справ України. (без дати). Безбар’єрність: як МВС змінює підхід до фізичної доступності та послуг. Офіційний матеріал.
Міністерство охорони здоров’я України. (2025). Наказ від 06.08.2025 № 1234 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заходів охорони психічного здоров’я матері і дитини у перинатальному та постнатальному періоді». Офіційний документ.
Міністерство охорони здоров’я України. (без дати). Які безоплатні послуги з ментального здоров’я можна отримати на первинному рівні меддопомоги. Офіційне роз’яснення.
National Institute for Health and Care Excellence. (2014, оновлено 2020). Antenatal and postnatal mental health: clinical management and service guidance. CG192. Рекомендації.
US Preventive Services Task Force. (2023). Depression and Suicide Risk in Adults: Screening. Рекомендаційна заява.
World Health Organization. (2022). WHO guide for integration of perinatal mental health in maternal and child health services. Офіційна настанова.