Антиамілоїдна терапія хвороби Альцгеймера: леканемаб, донанемаб та ризики
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 12 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Антиамілоїдна терапія — це лікування ранньої симптомної хвороби Альцгеймера моноклональними антитілами, спрямованими проти бета-амілоїду. Леканемаб і донанемаб можуть у середньому сповільнювати клінічне погіршення в ретельно відібраних пацієнтів із підтвердженою амілоїдною патологією. Їхній ефект оцінюють за зміною когнітивних функцій та повсякденної самостійності протягом місяців і років. Втрачені функції препарати зазвичай не відновлюють, а для людей із помірною чи тяжкою деменцією доведеної користі в межах зареєстрованих показань немає.
Головне практичне питання — чи перевищує очікуване для конкретної людини уповільнення хвороби ризики набряку мозку, мікрокрововиливів і тяжчих кровотеч, необхідність регулярних інфузій, магнітно-резонансних томографій та інших обстежень. Профіль користі й ризику залежить від стадії захворювання, результатів біомаркерних досліджень, генотипу APOE, супутніх судинних змін і медикаментів. За Європейським агентством з лікарських засобів леканемаб, а за окремим рішенням щодо донанемабу донанемаб у ЄС дозволені для осіб із легкою когнітивною недостатністю або легкою деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера, підтвердженим амілоїдом і нульовою або однією копією APOE ε4. Регуляторний статус в інших країнах відрізняється.
Що саме лікують антиамілоїдні антитіла
При хворобі Альцгеймера в мозку накопичуються патологічні форми бета-амілоїду та тау-білка, розвивається нейродегенеративний процес. Амілоїдні відкладення є одним із характерних біологічних маркерів захворювання, проте перебіг симптомів визначається також патологією тау, станом нейронних мереж, судинними ураженнями та іншими чинниками.
Леканемаб переважно зв’язує розчинні агреговані форми бета-амілоїду, а донанемаб — певну модифіковану форму амілоїду, характерну для зрілих бляшок. Імунні механізми сприяють зменшенню амілоїдного навантаження, яке вимірюють, зокрема, за допомогою амілоїдної позитронно-емісійної томографії. Зниження амілоїду є біологічним результатом лікування; клінічну користь потрібно окремо доводити за показниками пам’яті, мислення, повсякденних дій і функціонування. Про це свідчать основні рандомізовані випробування леканемабу та донанемабу.
Антитіла діють на специфічну ланку хвороби Альцгеймера. Вони не є універсальним лікуванням будь-якого погіршення пам’яті, судинної, лобно-скроневої чи іншої деменції. Клінічне визначення причини когнітивних змін має передувати рішенню про таку терапію.
Для кого розглядають леканемаб і донанемаб
Рання симптомна стадія, а не будь-яка забудькуватість
Основна група кандидатів — дорослі з легким когнітивним порушенням унаслідок хвороби Альцгеймера або з легкою деменцією внаслідок цієї хвороби. За легкого когнітивного порушення об’єктивне зниження окремих функцій можна встановити клінічними методами, тоді як загальна повсякденна самостійність переважно збережена. Легка деменція вже впливає на складні повсякденні дії, але людина ще зберігає чимало можливостей самообслуговування.
Суб’єктивні скарги на пам’ять, нормальні вікові зміни та результат одного короткого когнітивного тесту самі по собі не встановлюють ні хвороби Альцгеймера, ні показань до антиамілоїдного препарату. Подальші клінічні розрізнення наведені у статті про легкі когнітивні розлади, а загальний діагностичний шлях — у матеріалі як діагностують деменцію.
Підтвердження амілоїдної патології
Перед призначенням потрібне підтвердження біологічних ознак хвороби Альцгеймера відповідним валідованим методом. У ключових клінічних рекомендаціях і європейських показаннях для відбору використовують амілоїдну ПЕТ або біомаркери спинномозкової рідини. Дослідження плазмових біомаркерів швидко розвиваються, проте спосіб їх використання саме для призначення конкретного препарату визначається чинним протоколом, характеристиками аналізу й локальними регуляторними вимогами. Позитивний аналіз сам собою ще не означає, що препарат підходить.
Різницю між біологічним тестом та клінічним діагнозом докладно пояснює матеріал «Біомаркери хвороби Альцгеймера: аналіз крові, ліквор і ПЕТ». Практичні рекомендації щодо донанемабу наголошують, що тау-ПЕТ, застосовувана для частини наукового відбору, не є обов’язковим тестом для кожного клінічного кандидата.
Генотип APOE ε4 і різниця між ЄС та США
APOE — ген, один із варіантів якого, ε4, пов’язаний як із ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, так і з підвищеною частотою ускладнень антиамілоїдної терапії. Людина може не мати жодної копії ε4, мати одну або дві. Носійство не є самостійним діагнозом і не визначає наперед індивідуальний перебіг хвороби.
Для обох препаратів у ЄС показання обмежені людьми без ε4 або з однією її копією, оскільки у носіїв двох копій підвищується ризик амілоїд-асоційованих МРТ-змін. Саме тому регулятори вимагають визначення APOE перед лікуванням. У США інструкції та правила відбору мають інші межі, тому американську схему не можна автоматично переносити на європейську практику. Актуальні критерії викладені на сторінках Leqembi і Kisunla.
МРТ і супутні захворювання
До першої інфузії оцінюють МРТ головного мозку з послідовностями, чутливими до крововиливів. Лікар шукає наслідки попередніх кровотеч, численні мікрокрововиливи, поверхневий сидероз, ознаки церебральної амілоїдної ангіопатії, виражене ураження білої речовини та інші патології. Обмеження залежать від препарату і країни. У рекомендаціях щодо донанемабу описано виключення за наявності понад чотирьох церебральних мікрокрововиливів, кортикального поверхневого сидерозу або суттєвого судинного внеску в когнітивне погіршення.
Окремо перевіряють артеріальний тиск, судинні ризики, причини кровоточивості, лікування антикоагулянтами, здатність регулярно проходити МРТ та доступність центру, який вміє розпізнавати й вести ускладнення. Комп’ютерна томографія не замінює спеціалізовану МРТ для стандартного виявлення мікрокрововиливів і ARIA.
Леканемаб: механізм, схема і доказ користі
Леканемаб — моноклональне антитіло, яке у ЄС продається під назвою Leqembi. За офіційною інформацією EMA, його вводять внутрішньовенно раз на два тижні під наглядом команди, що має досвід діагностики та лікування хвороби Альцгеймера. Необхідні попереднє обстеження, інфузійний нагляд та планові МРТ.
У рандомізованому дослідженні Clarity AD за участю 1795 осіб із ранньою симптомною хворобою Альцгеймера на 18-му місяці показник CDR-SB у середньому погіршився на 1,21 бала на леканемабі та на 1,66 бала на плацебо. Різниця становила 0,45 бала на 18-бальній шкалі, що відповідає приблизно 27% відносного уповільнення погіршення за цією шкалою. Результат був статистично значущим; середнє клінічне відставання хвороби залишалося помірним. Первинна публікація van Dyck та співавторів подає також результати щодо повсякденної активності й інших когнітивних показників.
Число «27%» описує відносну різницю середніх змін на певній шкалі протягом певного часу. Воно не означає, що в конкретної людини збережеться 27% пам’яті або що хвороба буде відкладена на гарантовану кількість років. Частина пацієнтів може помічати різницю у функціонуванні, інші — майже не помічати. Важливо заздалегідь визначити, яке збереження самостійності є значущим саме для людини.
Донанемаб: механізм, схема і доказ користі
Донанемаб — антитіло проти модифікованого амілоїду у бляшках; у ЄС його торгова назва Kisunla. EMA описує внутрішньовенне введення раз на чотири тижні. Дози на початку можуть підвищувати поступово згідно з чинною інструкцією. Курс у частини пацієнтів може завершуватися після документованого достатнього очищення мозку від амілоїду за ПЕТ; рішення ухвалює спеціаліст за конкретним протоколом.
У дослідженні TRAILBLAZER-ALZ 2 з 1736 рандомізованими учасниками за 76 тижнів різниця зміни інтегрованої шкали iADRS між донанемабом і плацебо становила 3,25 бала в популяції з низьким або середнім рівнем тау та 2,92 бала в загальній аналізованій популяції. Для першої групи це відповідало приблизно 35% відносного уповільнення за обраним показником. Дослідження також виявило покращення середньої траєкторії за іншими шкалами, водночас зафіксувало суттєві побічні явища. Результати Sims та співавторів у JAMA.
Очищення амілоїду відбувається в багатьох учасників, однак це не рівнозначне відновленню нервових клітин або припиненню всіх механізмів нейродегенерації. Сама можливість закінчення інфузій після певного біомаркерного результату не гарантує, що хвороба надалі не прогресуватиме.
Чи можна сказати, що один препарат ефективніший
Зіставлення «27% для леканемабу» і «35% для донанемабу» створює оманливий висновок, ніби донанемаб завжди сильніший. Ці числа походять із різних рандомізованих випробувань, різних первинних шкал, часових горизонтів, критеріїв відбору та популяцій. Пряме рандомізоване порівняння двох антитіл, яке надійно визначило б їхню перевагу в однакових пацієнтів, відсутнє.
Метааналіз Ali та співавторів, опублікований у вересні 2026 року, об’єднав сім рандомізованих досліджень антиамілоїдних антитіл та виявив невеликі середні переваги за клінічними шкалами поряд із підвищенням частоти ARIA. Таке узагальнення характеризує клас втручань у досліджених вибірках, але не дає прямого рейтингу леканемабу проти донанемабу. Для індивідуального вибору важливі місцеве затвердження, критерії безпеки, графік інфузій, можливість МРТ, супутні препарати та уподобання пацієнта.
Що означає ARIA — головний специфічний ризик
ARIA — англомовне скорочення назви амілоїд-асоційованих змін за нейровізуалізацією. Їх найчастіше виявляють на МРТ під час лікування антитілами до бета-амілоїду. Вони можуть виникати без відчутних симптомів, але в частини людей спричиняють неврологічні порушення та небезпечні для життя ускладнення.
ARIA-E: набряк і накопичення рідини
ARIA-E означає набряк мозкової тканини або накопичення рідини у відповідних ділянках. У Clarity AD ARIA-E виявили у 12,6% учасників, які отримували леканемаб. У TRAILBLAZER-ALZ 2 ARIA-E зафіксовано приблизно у 24% учасників на донанемабі. Це частки різних повних дослідницьких популяцій з відмінними критеріями та ризиками, а не пряме порівняння безпеки двох препаратів у нинішній звуженій європейській групі показань.
ARIA-H: мікрокрововиливи і поверхневий сидероз
ARIA-H пов’язана з появою продуктів крові на МРТ, зокрема невеликих церебральних крововиливів та поверхневого сидерозу. У дослідженні леканемабу ARIA-H траплялася у 17,3% учасників активної групи; у випробуванні донанемабу відповідні радіологічні ознаки також були поширеними. Важливі як нові зміни під час лікування, так і попередній стан судин головного мозку. Огляд первинних даних та вимоги до моніторингу леканемабу роз’яснюють їхню клінічну вагу.
ARIA-E та ARIA-H можуть поєднуватися. Більшість епізодів, виявлених плановою МРТ, не супроводжуються тяжкими симптомами, проте відомі випадки серйозного набряку, судом, масивної внутрішньомозкової кровотечі та смерті. Рішення про призупинення, поновлення чи остаточне припинення лікування залежить від симптомів, розміру змін на МРТ та офіційних правил для конкретного препарату.
Чому ризик зростає
Відомі фактори ризику включають наявність APOE ε4, особливо двох його копій, ознаки церебральної амілоїдної ангіопатії, попередні мікрокрововиливи та певні супутні судинні зміни. Лікування антикоагулянтами й потенційне застосування препаратів, що розчиняють тромби, роблять наслідки кровотечі особливо небезпечними. Саме поєднання генетичного тестування, базової МРТ й аналізу ліків визначає індивідуальну оцінку. Європейські документи щодо Kisunla і клінічні рекомендації щодо донанемабу містять конкретні критерії.
Симптоми, за яких потрібна невідкладна допомога
На тлі антиамілоїдної терапії новий або незвично сильний головний біль, гостра сплутаність свідомості, порушення мовлення, зору, слабкість руки чи ноги, запаморочення з вираженим погіршенням, судоми або раптова зміна поведінки потребують термінової медичної оцінки. При підозрі на інсульт, судомах, порушенні свідомості чи іншому гострому неврологічному стані слід негайно викликати екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112 в Україні.
Пацієнт і близькі повинні повідомити бригаді та лікарям про поточне або недавнє введення леканемабу чи донанемабу. Симптоми ARIA можуть нагадувати інсульт, а рішення щодо тромболітичного лікування має враховувати ризик крововиливу, пов’язаний із антитілами. Підтверджувати причину симптомів лише зі слів родичів або за відсутності очевидного порушення на короткому огляді неприпустимо. Про гострі порушення свідомості дивіться також статтю «Делірій: ознаки, причини та термінова медична допомога».
Оновлене попередження FDA від 28 серпня 2025 року прямо описує можливість тяжких і смертельних ускладнень ARIA-E, включно із судомами. Відсутність симптомів між плановими МРТ не виключає радіологічних змін.
Антикоагулянти, антиагреганти й тромболізис
Антикоагулянти — наприклад варфарин, апіксабан, ривароксабан, дабігатран — призначають для запобігання небезпечним тромбозам за відповідними медичними показаннями. При антиамілоїдному лікуванні їх використання створює окрему проблему ризику внутрішньочерепної кровотечі. Для донанемабу міжнародні рекомендації належного застосування радять не призначати його пацієнтам, які потребують постійної антикоагуляції. Якщо антикоагулянт необхідний для профілактики інсульту або тромбозу, самостійна відміна заради доступу до антитіла може створити більшу безпосередню небезпеку.
Антиагреганти, зокрема ацетилсаліцилова кислота, мають інший механізм. Їх оцінюють окремо з урахуванням дозування, поєднань, судинних показань та наявних даних безпеки. Лікар повинен знати про всі призначені препарати, включно з безрецептурними засобами. Особливу обережність потребує невідкладне застосування тромболітиків: консенсус щодо донанемабу описує випадки тяжких крововиливів після таких втручань і необхідність специфічного маршруту допомоги.
Як відбувається спостереження за безпекою
До першої інфузії
Команда уточнює діагноз і стадію, підтверджує амілоїдну патологію, збирає перелік ліків, оцінює супутні захворювання, проводить генотипування APOE та вихідну МРТ належної якості. Пацієнту пояснюють реалістичний масштаб очікуваної користі, ймовірність ARIA, організаційні витрати й альтернативи. Потрібна також згода на планові МРТ та оперативний зв’язок із лікувальним центром.
Під час терапії леканемабом
Пацієнт відвідує інфузійний центр за призначеним графіком. МРТ потрібна навіть за відсутності симптомів. FDA у 2025 році додало ранній контроль перед третьою інфузією леканемабу до перевірок перед п’ятою, сьомою і чотирнадцятою. Цей розклад описує американські вимоги; у Європейському Союзі й кожній країні лікар зобов’язаний керуватися чинною місцевою інструкцією, що може бути суворішою або відрізнятися. МРТ поза графіком проводять за появи підозрілих симптомів.
Під час терапії донанемабом
За EMA базову МРТ роблять протягом шести місяців до лікування, а надалі — перед другою, третьою, четвертою і сьомою інфузіями. Додаткові дослідження потрібні при симптомах або підвищеному ризику. Експертні рекомендації 2025 року також розглядають МРТ перед дванадцятою дозою в окремих пацієнтів із високим ризиком.
Що роблять, якщо ARIA виявили
Лікар оцінює МРТ-зміни, симптоми, фактори кровотечі та ступінь тяжкості. Можливі частіші контрольні МРТ, тимчасове утримання від наступних доз, лікування тяжких проявів у стаціонарі або остаточне припинення антитіла. Це індивідуальне медичне рішення за інструкцією та клінічним станом. Пацієнт не повинен самостійно відновлювати інфузії після перерви чи змінювати прийом препаратів, що впливають на згортання крові.
Інфузійні реакції та інші небажані явища
Окрім ARIA, можливі головний біль, нудота, озноб, гарячка, зміни артеріального тиску та інфузійні реакції. Під час або невдовзі після введення можуть виникати прояви гіперчутливості; гостре порушення дихання, набряк обличчя або виражене падіння тиску потребують невідкладного втручання медичного персоналу. Порядок спостереження після інфузії визначає інструкція конкретного препарату. У дослідженні леканемабу інфузійні реакції спостерігалися приблизно у чверті лікуваних учасників.
Питання безпеки охоплює також доступність швидкого проведення МРТ, можливість госпіталізації, наявність підготовленого персоналу та маршрут у разі гострих неврологічних симптомів. Регулярне виконання плану спостереження — частина лікування, а не факультативна послуга.
Які дослідження потрібні, а які не замінюють клінічну оцінку
Клінічний неврологічний і когнітивний огляд оцінює характер порушень, їхню тривалість і вплив на самостійність. МРТ показує структурні зміни та ризик кровотечі. Амілоїдна ПЕТ або належні біомаркери ліквору підтверджують біологічну патологію. APOE допомагає оцінити ризик ускладнень і відповідність регуляторним критеріям. Жоден із цих елементів не замінює решту.
Зміни в одному аналізі крові, зниження бала короткого тесту або зображення амілоїду не означають автоматичного права на антитіло. Особливо ретельно оцінюють депресію, делірій, ліки із седативним чи антихолінергічним впливом, порушення сну, наслідки інсульту й інші потенційні складові когнітивного погіршення. Про послідовність обстежень — «Діагностика деменції: від першої скарги до встановлення причини».
Кому антиамілоїдне лікування зазвичай не підходить
Терапію, відповідно до затверджених показань і протипоказань, не призначають лише через скарги на забудькуватість за відсутності доведеної патології Альцгеймера. Її не застосовують як засіб попередження хвороби в людей без симптомів у звичайній клінічній практиці, а також не поширюють докази з ранньої стадії на помірну та тяжку деменцію.
Причинами відмови або перенесення лікування можуть бути значущі МРТ-ознаки схильності до кровотеч, певні судинні ураження, потреба в постійній антикоагуляції, неможливість безпечного МРТ-моніторингу або невідповідний APOE-статус у юрисдикціях із відповідним обмеженням. Виражені супутні захворювання, нестабільність стану та відсутність інфузійного маршруту можуть змінити баланс користі й ризику. Конкретне рішення потребує індивідуального аналізу, а не механічної перевірки одного критерію.
Чим антиамілоїдні препарати відрізняються від донепезилу та мемантину
Донепезил, ривастигмін і галантамін впливають на холінергічну нейропередачу, а мемантин — на глутаматергічні механізми. Це препарати симптоматичної допомоги, які застосовують за відповідними клінічними показаннями при деменції. Антиамілоїдні моноклональні антитіла спрямовані на конкретну білкову патологію й потребують амілоїдного підтвердження, генетичного та МРТ-відбору і спеціалізованого інфузійного нагляду.
У клінічних випробуваннях частина людей отримувала стандартні симптоматичні засоби поряд із досліджуваними антитілами. Самостійно скасовувати донепезил чи мемантин під час розгляду антиамілоїдної терапії не слід. Загальна рамка медикаментозних і немедикаментозних варіантів наведена в «Лікування деменції: медикаменти, підтримка і межі можливостей».
Якими є межі доказів станом на жовтень 2026 року
Найсильнішими доказами клінічного уповільнення залишаються контрольовані рандомізовані випробування у вибраних учасників із ранньою симптомною хворобою Альцгеймера. Вони показують середні відмінності протягом приблизно півтора року. Подовжені відкриті спостереження допомагають вивчати безпеку й тривалі траєкторії, проте відсутність тривалого паралельного випадково призначеного контролю обмежує тверді причинні висновки на багато років уперед.
Залишаються питання індивідуально відчутної користі, довгострокової самостійності, якості життя, можливого відтермінування потреби в постійному догляді, оптимальної тривалості лікування та наслідків після його завершення. Невелика середня перевага за шкалою не виключає корисного результату для окремої людини, але й не гарантує його. Метааналіз 2026 року підтверджує невеликий розмір середнього ефекту й послідовне збільшення ризиків ARIA.
Участь у дослідженні передбачає ретельний відбір і структуру спостереження. У реальній практиці пацієнти можуть мати більше супутніх хвороб, різні можливості доступу до МРТ та інші відмінності, що впливають на переносимість і досягнутий результат. Післяреєстраційні дані та реєстри безпеки потребують подальшої оцінки.
Антиамілоїдна терапія в Україні: що потрібно перевірити
Для українського пацієнта важливо окремо встановити три речі: чи схвалений конкретний препарат для медичного застосування в Україні на дату звернення, чи доступний він у конкретному закладі, і чи існує в цьому закладі повноцінний маршрут відбору, інфузій та МРТ-моніторингу. Дозвіл Європейського агентства з лікарських засобів сам по собі не доводить української державної реєстрації, включення до державних закупівель або безоплатності лікування. З’ясування цих фактів потребує актуальної перевірки українського Державного реєстру лікарських засобів і документів конкретного медичного закладу.
В Україні діє Стандарт медичної допомоги «Деменції та легкі когнітивні розлади», затверджений наказом МОЗ від 3 листопада 2025 року № 1663. На сторінці Державного експертного центру МОЗ оприлюднені чинний стандарт і клінічна настанова. Ці документи становлять основну національну рамку оцінювання деменції та когнітивних порушень. Специфічне рішення щодо антитіл слід звіряти з їхнім фактичним українським регуляторним статусом, актуальною інструкцією і спроможністю спеціалізованого центру.
Вартість курсу — це не лише ціна флаконів: до реальних витрат належать консультації, інфузії, підтвердження амілоїдної патології, генотипування, початкові та повторні МРТ, лікування можливих ускладнень, поїздки та час доглядальників. Публічна міжнародна ціна не є достовірним кошторисом для України. Конкретну суму й можливість покриття витрат слід отримувати у закладі та від відповідного платника медичних послуг.
Як разом із лікарем ухвалити обґрунтоване рішення
Корисно розпочати консультацію з клінічного формулювання: яка саме стадія й причина погіршення встановлені, чим підтверджена амілоїдна патологія та чи відповідає людина критеріям конкретного препарату? Далі варто з’ясувати, що показує вихідна МРТ, скільки копій APOE ε4 виявлено, як впливають антикоагулянти й судинні ризики та яким є персональний ризик ARIA.
Наступні запитання стосуються очікуваного результату: яку середню різницю показали дослідження, які повсякденні здібності важливі саме для цієї людини, за якими критеріями команда оцінюватиме користь та коли обговорюватиме завершення чи зміну плану? Потрібно також знати повний графік інфузій і МРТ, маршрут допомоги при гострих симптомах, вартість і наслідки пропуску обстеження.
Людина з когнітивними порушеннями має бути залучена до рішення максимально відповідно до своїх можливостей, із доступним поясненням вибору. Якщо здатність до складного рішення обмежена, потрібні належні правові й клінічні механізми підтриманого прийняття рішень. Родині варто заздалегідь визначити, хто допомагає з поїздками, повідомляє про нові симптоми й веде список ліків, зберігаючи автономію та гідність людини. Після діагнозу практичний маршрут викладений у статті «Що робити після діагнозу деменції».
Що залишається важливим незалежно від вибору антитіла
Комплексна допомога охоплює корекцію слуху й зору, лікування судинних хвороб, перегляд лікарських засобів, рухову активність за можливостями, підтримку харчування та сну, адаптацію середовища, планування повсякденних справ і допомогу доглядальникам. Це окремі клінічні завдання, які залишаються актуальними й при отриманні леканемабу чи донанемабу. Матеріали про догляд за людиною з деменцією, немедикаментозну допомогу при поведінкових симптомах та зменшення ризику деменції розкривають ці напрями.
Поширені запитання
Чи виліковують леканемаб і донанемаб хворобу Альцгеймера?
Наявні випробування демонструють зменшення амілоїдного навантаження й помірне середнє уповільнення погіршення в обраних людей на ранній стадії. Доказів повного вилікування, стійкого повернення втрачених когнітивних функцій або зупинки всіх процесів нейродегенерації немає.
Чи можна починати терапію до появи симптомів?
Позитивний біомаркер у безсимптомної людини не створює звичайного клінічного показання для цих препаратів. Дослідження профілактичного або досимптомного застосування проводять у спеціально організованих протоколах, а загальнодоступні регуляторні показання для обох препаратів стосуються ранньої симптомної хвороби.
Чи підходять препарати при помірній або тяжкій деменції?
Наявні дозволені показання та найпереконливіші результати випробувань охоплюють легкий когнітивний розлад через Альцгеймера й легку деменцію. Поширення результатів на пізніші стадії потребувало б окремих переконливих досліджень. Для людей із вираженою деменцією пріоритетом стають індивідуальна симптоматична, функціональна, сімейна та паліативна допомога.
Чи достатньо аналізу крові на p-tau217?
Тест може бути клінічно корисним у відповідному діагностичному контексті, але точність залежить від методики й конкретної популяції. Для відповідності показанням антитіла вирішальним є валідоване підтвердження амілоїдної патології за чинними правилами застосування; у ключових рекомендаціях описані амілоїдна ПЕТ і біомаркери ліквору. Остаточний маршрут визначає спеціаліст, а не один лабораторний результат.
Чи можна приймати ліки для розрідження крові під час лікування?
Безпека залежить від конкретного засобу, причини його призначення та інструкції антитіла. Постійні антикоагулянти є суттєвим чинником ризику, і для донанемабу експертні рекомендації радять уникати такого поєднання. Самостійно припиняти антикоагулянти небезпечно.
Що робити, якщо з’явився сильний головний біль або раптове погіршення мовлення?
Потрібна невідкладна оцінка можливого інсульту, ARIA або іншого гострого стану; за тяжких чи раптових симптомів — виклик 103 або 112. Медикам необхідно одразу повідомити назву антитіла, дату останньої інфузії, ліки для згортання крові та результати останньої МРТ.
Чи обов’язково проходити МРТ, якщо людина почувається добре?
Так. Значна частина ARIA може не мати помітних симптомів. Планова МРТ є складовою безпечного застосування, а не перевіркою лише після скарг. Якщо обстеження недоступне, це впливає на допустимість продовження інфузій.
Чи означає очищення мозку від амілоїду, що лікування завершено назавжди?
Для донанемабу можливість завершення після визначеного біомаркерного порога входила до досліджень та враховується в клінічних рекомендаціях. Очищення від амілоїду не означає усунення всіх патологічних процесів. Тривалість спостереження та рішення про зупинку або поновлення терапії залежать від інструкції, клінічного перебігу й подальших доказів.
Підсумок для пацієнта та сім’ї
Леканемаб і донанемаб сформували нову можливість уповільнювати ранню симптомну хворобу Альцгеймера в частини ретельно відібраних людей. Умовами обґрунтованого вибору є точний клінічний діагноз, підтверджена амілоїдна патологія, генетична оцінка, належна МРТ і готовність команди до лікування ARIA. Середній ефект у випробуваннях помірний, а ризики — конкретні й часом тяжкі.
Найкорисніший наступний крок — консультація невролога або спеціалізованої клініки пам’яті з повним переліком препаратів і результатами попередніх обстежень. Рішення слід приймати з огляду на цінності людини, очікуване збереження її повсякденних можливостей, медичну безпеку та фактичну доступність лікування.
Пов’язані статті
Джерела
Ali, M., Shabbir, H., Shaharyar, M., et al. (2026). Efficacy and safety of aducanumab, lecanemab, and donanemab in Alzheimer's disease: A meta-analysis of randomized controlled trials. Journal of Alzheimer's Disease. https://doi.org/10.1177/13872877261488812.
Cummings, J., Apostolova, L., Rabinovici, G. D., et al. (2023). Lecanemab: Appropriate use recommendations. The Journal of Prevention of Alzheimer's Disease. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10313141/.
Державний експертний центр МОЗ України. (2025). Деменції та легкі когнітивні розлади: чинний стандарт і клінічна настанова. https://www.dec.gov.ua/mtd/demencziyi-ta-legki-kognityvni-rozlady/.
European Medicines Agency. (2025a). Kisunla (donanemab): European public assessment report and product information. https://www.ema.europa.eu/en/medicines/human/EPAR/kisunla.
European Medicines Agency. (2025b). Leqembi (lecanemab): European public assessment report and product information. https://www.ema.europa.eu/en/medicines/human/EPAR/leqembi.
Food and Drug Administration. (2025). FDA to recommend additional, earlier MRI monitoring for patients with Alzheimer's disease taking Leqembi (lecanemab). https://www.fda.gov/drugs/drug-safety-communications/fda-recommend-additional-earlier-mri-monitoring-patients-alzheimers-disease-taking-leqembi-lecanemab.
Міністерство охорони здоров’я України. (2025). Наказ від 03.11.2025 № 1663 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги “Деменції та легкі когнітивні розлади”». https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-03-11-2025-1663-pro-zatverdzhennya-standartu-medichnoyi-dopomogi-demenciyi-ta-legki-kognitivni-rozladi.
Rabinovici, G. D., et al. (2025). Donanemab: Appropriate use recommendations. The Journal of Prevention of Alzheimer's Disease. https://doi.org/10.1016/j.tjpad.2025.100150.
Sims, J. R., Zimmer, J. A., Evans, C. D., et al. (2023). Donanemab in early symptomatic Alzheimer disease: The TRAILBLAZER-ALZ 2 randomized clinical trial. JAMA. https://doi.org/10.1001/jama.2023.13239.
van Dyck, C. H., Swanson, C. J., Aisen, P., et al. (2023). Lecanemab in early Alzheimer's disease. The New England Journal of Medicine. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2212948.