Неврози - це психічні розлади, які супроводжуються різноманітними симптомами, такими як тривога, страх, депресія, панічні атаки та інші негативні емоції. Вони можуть бути спричинені різними факторами, такими як стрес, психологічні травми, генетична схильність або фізичні проблеми. Саме тому лікування неврозів є важливим завданням, щоб повернути людину до здорового стану. У цій статті ми поговоримо про деякі методи лікування неврозів, які можуть бути корисними. Зважаючи на індивідуальні особливості кожної людини та важкість розладу, задля позбавлення від неврозу необхідно звернутися до професійного психолога або психіатра, що допоможе створити індивідуальну терапевтичну програму. 1. Психотерапія: Це один із найефективніших методів для лікування неврозів. Психолог або психотерапевт допоможе вам розібратися у причинах вашого стану, знайти шлях до позитивних змін і зміцнити вашу психічну стійкість. Існують різні підходи до психотерапії, такі як когнітивно-поведінкова терапія, гештальт-терапія, психоаналітична терапія та інші. Вибір методу залежить від ваших індивідуальних потреб і можливостей. 2. Релаксаційні техніки: Стан неврозу часто супроводжується повним розбещенням нервової системи. Розуміння і освоєння релаксаційних технік можуть допомогти заспокоїтися та зменшити тривогу і напругу. Дихальні вправи, йога, медитація, ароматерапія, масаж та інші методи можуть виявитися дуже корисними для відновлення психічного стану. 3. Фізична активність: Регулярні фізичні вправи впливають на розум і тіло, допомагаючи виробити ендорфіни - гормони щастя, які поліпшують настрій і загальний стан організму. Прогулянки, біг, плавання, йога або інші види фізичної активності мають позитивний вплив на психічне здоров'я та сприяють загальному поліпшенню самопочуття. 4. Встановлення режиму дня: Один з ключових аспектів лікування неврозів - це нормалізація режиму дня. Регулярний сон, правильне харчування та відпочинок є основою для покращення самопочуття. Важливо дотримуватися режиму, намагатися лягати та прокидатися в один і той же час, їсти збалансовану їжу та надавати собі можливість відпочивати від повсякденної рутини. Ці методи лікування вважаються ефективними в багатьох випадках, однак необхідно пам'ятати, що кожна людина є унікальною, і не існує універсального підходу до лікування неврозу. При виникненні симптомів неврозів, зверніться до професійного фахівця, щоб отримати індивідуальну консультацію та встановити найефективнішу терапію для вас. Здоров'я психіки є не менш важливим, ніж фізичне здоров'я, тому будьте бережними проти себе і звертайтесь до допомоги, коли це потрібно.

Генералізований тривожний розлад (ГТР) є однією з найпоширеніших психічних розладів в сучасному світі. Він відноситься до розладів тривожності і характеризується практично постійним передчуттям тривоги, безпідставним хвилюванням та настороженістю. Люди, що страждають від цього розладу, почуваються постійно напруженими і огорнутими тривогою, навіть без видимих або зрозумілих причин. Основною ознакою ГТР є загальне поширення тривоги на різні сфери життя. Людина може постійно хвилюватися через різні проблеми, які здаються незначними для інших людей. Це можуть бути фізичне здоров'я, робота, стосунки з близькими, фінанси або навіть звичайні повсякденні обставини. Всі ці дрібниці здатні викликати тривогу, що зачаїлася у серці людини з ГТР. Однією з характерних рис ГТР є постійне представлення негативних сценаріїв майбутнього. Людина постійно припускає, що найгірші речі стануться, і це викликає ще більше тривоги. Вона може витрачати надмірну кількість часу та енергії на запобігання тим проблемам, які уявляє собі в своєму розумі. ГТР може мати серйозні наслідки для фізичного та психічного здоров'я людини. Людина може страждати від безсоння, запаморочень, м'язового напруження та головного болю. Також, тривога може впливати на психологічний стан, спричиняти депресію та впливати на почуття себе. Важливо помітити та визнати ознаки тривожного розладу, адже рання діагностика дає більш успішні результати при лікуванні. Лікування ГТР може включати психотерапію, медикаментозне лікування або комбінацію цих методів. Психотерапевт допоможе клієнту зрозуміти та контролювати свої тривожні думки, навчити прийомам релаксації та стратегій для зменшення тривоги. Ліки можуть використовуватися у випадках, коли тривалий час тривають симптоми або коли тривога стає невитриманою. Крім професійної допомоги, важливо підтримувати здоровий спосіб життя, займатися спортом, нормалізувати сон та їжу, і знаходити релаксуючі заняття, такі як медитація або йога. Важливо створювати здорове емоційне середовище, окружатися підтримуючими і розуміючими людьми. ГТР - це серйозний розлад, який може значно вплинути на якість життя людини. Вчасна діагностика і лікування можуть допомогти повернути спокій та контроль над своїм життям. Не соромтеся звернутися до фахівця, якщо ви помічаєте тривожні симптоми у себе або у вашого близького. Пам'ятайте, що догляд за своєю психічною справою є важливою частиною здорового життя.

Генералізований тривожний розлад (ГТР) - це стан, коли особа постійно перебуває у стані тривоги, хвилювання та напруженості. Це психічне захворювання, яке може суттєво впливати на якість життя людини. Якщо ви стикаєтесь з цією проблемою, нижче я розкажу вам кілька способів лікування ГТР. 1. Психотерапія: Один з ефективних способів лікування ГТР - психотерапія. Це може бути індивідуальна терапія, де ви будете працювати один на один з психотерапевтом, або групова терапія, де ви будете отримувати підтримку від інших людей, які також страждають від тривожного розладу. Психотерапія допоможе вам зрозуміти причини вашої тривоги і навчитися ефективно керувати своїми емоціями. 2. Фізична активність: Регулярна фізична активність може бути дуже корисною для людей з ГТР. Вона допомагає знизити рівень тривоги, покращує настрій і сприяє загальному самопочуттю. Спробуйте зайнятися спортом, йогою, прогулянками на свіжому повітрі або будь-якою іншою фізичною активністю, яка вам подобається. 3. Правильне харчування: Харчування може впливати на нашу психічну стійкість. Спробуйте уникати різких перепадів глюкози в крові, їжте регулярно і додайте до свого раціону продукти, які містять омега-3 жирні кислоти, такі як лосось, горіхи або льонове насіння. Деякі дослідження показують, що ці речовини можуть допомогти знизити рівень тривоги. 4. Медитація та релаксація: Медитаційні техніки та вправи релаксації можуть допомогти зменшити рівень тривоги і знайти внутрішню гармонію. Багато людей з ГТР відзначають позитивний вплив медитації на їхнє самопочуття. Спробуйте регулярно виконувати вправи дихання, йогу або інші форми медитації, щоб заспокоїти свій розум і тіло. 5. Уникання стресу: Спробуйте уникати ситуацій, які викликають тривогу або стрес. Це може бути важке, але якщо ви можете запобігти підвищенню рівня тривоги, то це буде корисно для вас. Впроваджуйте стратегії, які допоможуть вам керувати стресом, такі як планування свого часу, встановлення меж, використання методів релаксації та знаходження способів відпочити. Пам'ятайте, що кожна людина і її страждання є унікальними, тому важливо звернутися до кваліфікованого фахівця для комплексного лікування ГТР. Не вагайтеся запросити допомогу, адже правильне лікування і підтримка можуть допомогти вам подолати ГТР і повернутися до повноцінного життя.

Тривожність стала невід'ємною складовою нашого сучасного життя. Все більше людей стикаються з цим станом, який негативно впливає на якість життя та загальний стан здоров'я. Але що саме призводить до виникнення тривожності? 1. Стрес та вимогливість сучасного суспільства. Сьогоднішній ритм життя такий активний та вимагаючий, що людина нерідко відчуває надмірне фізичне та емоційне навантаження. Спеціалісти називають ці умови "стресовим соціумом", де постійне поспіхове, несприятливе середовище сприяє розвитку тривожності. 2. Економічна турбота. Неочікувані фінансові труднощі, загроза втрати роботи, нестабільність економіки - усе це може викликати сильний емоційний розлад у багатьох людей. Страх перед економічною нестабільністю та неспокій стосовно майбутнього мають великий вплив на рівень тривожності. 3. Соціальний тиск та стигма. Багато осіб стикаються з тривожними переживаннями, але немають міці поділитися цим з іншими. Стигма, пов'язана з психічними розладами, може обмежувати людей у шуках підтримки та допомоги, що усилює їхню тривожність. 4. Нерегулярний сон та недостатня фізична активність. Здоровий сон та фізична активність є важливими аспектами для збереження психічного здоров'я. Недосипання та сидячий спосіб життя можуть погіршити симптоми тривожності та зробити їх більш інтенсивними. 5. Генетичні фактори. Деякі дослідження свідчать про те, що тривожність може бути спадковою. Особи, у яких члени сім'ї страждали на тривожний розлад, мають більше схильності до розвитку власної тривожності. Важливо розуміти, що тривожність - це нормальна реакція організму на стресові ситуації, але, якщо вона стає надмірною або перешкоджає повсякденному функціонуванню, необхідно шукати допомогу кваліфікованих фахівців. Існує безліч методів лікування та підтримки, що допомагають зменшити тривожність, від терапії та медикаментів до релаксаційних технік та психологічної підтримки. Тому не бійтеся шукати допомогу, займайтеся своїм психічним та фізичним здоров'ям і не дозволяйте тривожності заволодівати вашим життям.

Тривога — це эмоційний стан, який характеризується постійним почуттям напруження, переляку та невпевненості. Ця неприємна становище може виникати внаслідок різних факторів, включаючи стрес, конфлікти, невизначеність та інші зовнішні або внутрішні фактори. Тривога може проявлятися по-різному для кожної людини. Деякі ознаки тривоги включають тривожні думки, ворожість, панічні атаки, серцебиття, нервові тремтіння, безсоння та недолік концентрації. Особистість і природа тривожності можуть також впливати на її проявлення. Наприклад, одні люди можуть демонструвати виражену фізичну реакцію (розгубленість обличчя, пітливість), тоді як інші можуть стаїть замкнутими та не спілкуватися з оточуючими. Проявлення тривоги можуть мати значний вплив на різні аспекти життя людини. Наприклад, тривога може впливати на роботу, навчання, міжособистісні стосунки та загальний рівень життя. Людина може відчувати втому, безсилля, втрату інтересу до звичайних речей або непереборні страхи. Виявлення тривоги є важливим кроком для її подолання. Тут деякі корисні стратегії, які можуть допомогти управляти тривогою: 1. Шукайте підтримки: Розмова з довіреною людиною або професіоналом, таким як психолог або психотерапевт, може допомогти зрозуміти причини тривоги та розв'язати проблему. 2. Розробляйте стратегії релаксації: Заняття йогою, медитація, дихальні вправи або інші методи релаксації можуть допомогти знизити рівень тривоги і покращити загальний стан. 3. Дотримуйтесь здорового способу життя: Регулярна фізична активність і здорове харчування можуть сприяти зниженню рівня тривоги та покращенню самопочуття. 4. Розподіліть свої заслуги: Визначте свої пріоритети та розподіліть свій час, діліть завдання на менші частини для зменшення навантаження. 5. Навчіться стримувати свої думки: Впевніться, що ви розумієте реальність своїх тривожних думок, а не дозволяйте їм впливати на ваш особистий стан. Варто пам'ятати, що тривога може бути реакцією на непередбачувані події і не завжди є індикатором поганого здоров'я. Проте, якщо тривога стає нездоланною або перешкоджає повсякденним діям, варто звернутися до фахівця, який надасть необхідну підтримку та допомогу. Управління тривогою — це процес, в якому потрібно бути терплячим і реалістичним. Шукаючи способи подолання тривоги, ви можете відкрити нові можливості для особистого росту і покращення якості життя.

Тривожний розлад є одним з найпоширеніших психологічних порушень, які впливають на життя безлічі людей. Він характеризується станом постійного напруження, нервової тривоги та переживаннями стосовно різних аспектів життя. Звичайно, тривожність є нормальною реакцією на стресові ситуації, але коли вона стає надмірною і заважає повсякденному функціонуванню, вона може перерости у тривожний розлад. Питання про тривалість тривожного розладу — одне з найважливіших для пацієнтів, оскільки воно впливає на їхнє розуміння того, як довгий час відбуватиметься їхнє відчуття тривоги. Проте, тривалість тривожного розладу може варіюватися від людини до людини і залежить від кількох факторів. У багатьох випадках тривожний розлад може бути тимчасовим і пов'язаним з конкретною стресовою ситуацією. Наприклад, людина може переживати тривогу під час важкого періоду в житті, такого як розрив відносин, робота або погіршення стану здоров'я. У такому випадку, коли стресовий фактор зникає або стає менш помітним, тривожність може послабитися і врешті зникнути. Однак у деяких випадках тривожний розлад може тривати довгий час. Це може бути пов'язано з генетичними факторами, навколишнім середовищем, досвідом дитинства та іншими психологічними чинниками. Люди з хронічним тривожним розладом можуть відчувати сильну тривогу протягом тривалого періоду і потребувати професійної допомоги, щоб змінити свої думки і поведінку, які підтримують тривожність. Оскільки тривалість тривожного розладу залежить від індивідуальних особливостей та конкретних обставин, важливо отримати професійну допомогу для оцінки та управління тривожними симптомами. Психотерапія, ліки та інші методи можуть бути ефективними засобами для справляння з тривожним розладом і полегшення тривальності цього стану. Завжди пам'ятайте, що тривожний розлад може бути лікуваним, і важливо шукати допомогу, якщо ваша тривога триває довше, ніж зазвичай, і впливає на ваше щоденне функціонування і якість життя.

Тривога є досить поширеним станом, який може вплинути на якість нашого життя і загальний стан самопочуття. Тривожні розлади можуть викликати різні фізичні і психологічні симптоми, а також обмежувати нас у наших повсякденних справах. Однак, існує багато методів лікування тривожного розладу, які можуть допомогти нам подолати його вплив і покращити якість життя. Одним з найефективніших методів лікування тривожного розладу є психотерапія. Психолог або психотерапевт може допомогти нам зрозуміти причини нашої тривоги, навчити нас стратегіям зниження рівня тривожності та розвитку копінг-механізмів. Існує декілька різних підходів до психотерапії, таких як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), психодинамічна терапія, групова терапія та інші. Вибір методу залежатиме від конкретних потреб кожної людини. Доступним засобом лікування тривожного розладу є також фармакотерапія. Ліки, такі як анксіолітики та антидепресанти, можуть бути призначені лікарем для зниження рівня тривожності та полегшення симптомів. Проте, перед початком прийому будь-яких лікарських препаратів, необхідна консультація з лікарем, оскільки вони можуть мати побічні ефекти та взаємодіяти з іншими ліками. Крім цього, важливо звернути увагу на наш спосіб життя та здоров'я загалом. Регулярна фізична активність, здоровий сон та правильне харчування можуть позитивно позначитися на рівні тривожності. Також корисно займатися релаксацією та використовувати методи дихальної гімнастики, медитації або йоги для зниження стресу. Значна роль у лікуванні тривожного розладу належить і підтримці соціальної мережі. Будь-то сім'я, друзі, партнер чи підтримка групи, мають важливе значення для покращення нашого самопочуття та відчуття безпеки. Важливо не боятися поділитися своїми почуттями та потребувати підтримки. Лікування тривожного розладу є багатогранним процесом, який потребує індивідуального підходу до кожної людини. Звертайтесь до професіоналів, які можуть надати компетентну допомогу та подолати тривогу. Пам'ятайте, що тривога може бути керована, і ви заслуговуєте на гарне самопочуття та якісне життя.

Тривожність – це стан, з яким багато людей стикаються у нашому сучасному світі. Від постійного стресу на роботі до особистих турбот, здавалося би, що тривога та напруженість стали постійною частиною нашого життя. Хоча тривожність може бути сильною та вишкідливою, варто пам'ятати, що є способи преодоліти її та зберегти своє емоційне та фізичне благополуччя. У цій статті ми розглянемо кілька ефективних практик, які допоможуть вам перебороти тривожність і покращити якість життя. 1. Створіть позитивну рутину: Регулярність і стабільність можуть сильно впливати на вашу емоційну стабільність. Спробуйте створити позитивну рутину, яка включає здорові звички, такі як ранкова гімнастика, медитація або читання. Це допоможе вам зосередитися на приємних моментах, знизити рівень тривоги та створити почуття контролю над своїм життям. 2. Використовуйте техніки дихання: Глибоке дихання є одним із найефективніших способів зниження рівня тревожності. Вправи на дихання можуть заспокоїти ваше нервове систему та допомогти зосередитися на присутності. Наприклад, спробуйте "4-7-8" - вдихайте повітря носом протягом 4 секунд, тримайте подих на 7 секунд, а потім повільно видихайте повітря ротом протягом 8 секунд. Повторюйте цю вправу декілька разів, поки не почуєте себе спокійніше. 3. Ведіть щоденник: Записування вражень та емоцій у щоденнику може служити ефективним способом розслабитися та знайти внутрішнє спокою. Заведіть звичку писати щоденник кілька разів на тиждень, записуючи свої думки, події та якісь позитивні аспекти свого дня. Це допоможе вам відчути зв'язок зі своїми почуттями та знизити тривогу. 4. Займайтесь фізичною активністю: Регулярні фізичні вправи – це не тільки корисно для вашого фізичного здоров'я, але й дуже ефективне для збільшення рівня ендорфінів у вашому організмі. Фізична активність може сприяти зниженню тривоги та наданню вам натурального відчуття радості і щастя. Виберіть вправу, яка вам подобається, будь то біг, йога, танці або просто ходьба на свіжому повітрі, і включіть її у свою регулярну рутину. 5. Зверніться до професійного психолога: Якщо ви вважаєте, що ваша тривога є сильною і якимось чином обмежує вашу повсякденну діяльність, важливо звернутися за професійною допомогою. Психолог або психотерапевт зможуть надати вам необхідну підтримку та інструменти для розуміння та керування власною тривогою. Безумовно, важливо пам'ятати, що кожна людина унікальна, тому що деякі практики можуть не спрацьовувати на кожного. Варто експериментувати та знаходити ті методи, які підходять саме вам. Зверніться до цих порад, спробуйте створити свій власний шлях до розслаблення і покращення самопочуття. Пам'ятайте, що тривога не повинна визначати ваше життя - ви заслуговуєте на щастя.

Тривожний розлад – це серйозне психічне захворювання, яке супроводжується постійним почуттям тривоги, страху та незахищеності. Це стан, що може суттєво обмежити якість життя людини, перешкоджаючи їй насолоджуватися повсякденними радощами та здійснювати звичні справи. Однак, на щастя, існує багато професіоналів у галузі психології, які спеціалізуються на лікуванні тривожного розладу. Їх робота має на меті допомогти людині управляти тривогами, розвивати стратегії психологічного саморегулювання та повертати її до активного й задоволенного життя. Один з найпоширеніших методів лікування тривожного розладу - це психотерапія. Під керівництвом досвідченого психолога, пацієнт може вивчити нові навички та стратегії, які допоможуть йому знизити рівень тривоги та змінити свої негативні мислі та уявлення. Психотерапія може бути корисною не лише для лікування тривожного розладу, але й для профілактики й підтримки психічного здоров'я взагалі. Іншим ефективним методом лікування тривожного розладу може бути фармакотерапія, або призначення спеціальних лікарських препаратів. Лікар, зазвичай психіатр або невролог, обговорює із пацієнтом показники та побоювання щодо прийому препаратів, роз'яснює можливі побічні ефекти та допомагає вибрати найбільш підходящий препарат. Слід пам’ятати, що кожна людина є індивідуальною, тому діагностика та план лікування повинні бути зроблені індивідуально для кожного пацієнта. Окрім основних методів лікування тривожного розладу, існують також додаткові техніки та підходи, які можуть бути ефективними в певних випадках. Наприклад, проведення регулярних фізичних вправ, практика йоги або медитації, здійснення змін у харчуванні або використання натуральних препаратів на рослинній основі. Важливо пам'ятати, що ці методи доповнюють основну терапію та повинні бути обговорені з медичним фахівцем перед їх використанням. Усе вищезазначене підкреслює важливість отримання правильної допомоги та підтримки для людей, які мають тривожний розлад. Звернення до професіоналів у галузі психології та психіатрії, отримання належної терапії та використання підходів самодопомоги можуть значно покращити якість життя пацієнта та допомогти йому з поверненням до задоволеного, розкриваючогося життя, яке він заслуговує.

Війна є однією з найбільш стресових ситуацій, яка може сильно поглибити тривожність у людини. Незалежно від того, чи ви перебуваєте на фронті або далеко від нього, тривога може супроводжувати вас у будь-який момент. Однак, важливо навчитися подолати тривожність під час війни, щоб зберегти свою фізичну та емоційну стійкість. Ось декілька стратегій, які можуть допомогти вам в цьому процесі: 1. Розуміння власних емоцій: Перш за все, важливо розуміти, що відчуваєте. Приділіть увагу своїм емоціям і спробуйте найменше один раз на день визначити, які саме емоції вас супроводжують. Це може допомогти звести тривожність до реальних причин і підійти до них більш об'єктивно. 2. Здоровий спосіб життя: Правильне харчування, фізична активність та належний сон можуть позитивно вплинути на ваше фізичне та психічне самопочуття. Вони забезпечать вашому організму необхідну енергію і допоможуть зміцнити емоційну стійкість. 3. Спілкування з близькими: Розмовляйте зі своїми близькими про свої почуття та досвіди. Вони можуть направити вас на шляху подолання тривожності, а також надати підтримку та розуміння в розладених ситуаціях. 4. Прийняття себе: Повірте в свою внутрішню силу та здатність подолати труднощі. Важливо прийняти себе таким, яким ви є, і не карати себе за свої емоції. Проявляйте любов до себе та дорослійте на емоційному рівні. 5. Дихальні вправи та розслаблення: Використовуйте техніки дихальних вправ та розслаблення для зниження тривожності. Глибоке дихання, медитація або йога можуть допомогти вам зосередитися, переключитися на позитивний потік свідомості і заспокоїти нерви. 6. Поставте собі мету: Встановлення мети, яку ви хочете досягти, може допомогти вам зосередитися на чомусь більш позитивному, а не жити у страхах і тривозі. Зробіть план дій і дотримуйтесь його, щоб просуватися вперед. 7. Зверніться до спеціаліста: Якщо ви відчуваєте, що самостійно подолати тривожність під час війни вам складно, не соромтеся звернутися до психолога або психіатра. Вони стануть вашими союзниками в боротьбі з тривожністю і нададуть вам необхідну допомогу та підтримку. Наведені стратегії можуть бути допоміжними для подолання тривожності під час війни. Важливо пам'ятати, що кожна людина унікальна, і підходи до кожного можуть відрізнятися. Використовуйте ті стратегії, які найкраще працюють для вас і дозволяють підтримувати своє фізичне і психологічне благополуччя. Як ви подолуєте тривожність під час війни?

Тривожність є поширеним станом, що впливає на багатьох людей усіх вікових груп. Цей психічний стан характеризується постійною тривогою, страхом і відчуттям напруженості. У цій статті ми розглянемо основні причини тривожності, симптоми, які можуть супроводжувати її прояви, а також деякі ефективні стратегії здолання тривожності. Основні причини тривожності: Тривожність може мати різні причини, і для кожної людини вони можуть бути унікальними. Однак деякі з основних причин включають: 1. Генетична спадковість: Дослідження показують, що тривожність може бути спадковою і передаватися від покоління до покоління. 2. Стрес: Сильні стресові ситуації, такі як постійний розподіл уваги, конфлікти в родині або на роботі, фізичний дискомфорт і недосипання можуть спричинити тривожність. 3. Травми: Великі травми, які сталися в минулому, такі як насильство, злочини або небезпечні ситуації, можуть викликати тривожність і паніку у подальшому. Симптоми тривожності: Симптоми тривожності можуть бути фізичними, психологічними і поведінковими. Деякі з найбільш поширених симптомів включають: 1. Фізичні симптоми: підвищена частота серцевих скорочень, потовиділення, головний біль, м'язова напруга, нудота, поганий сон і загальна пригніченість. 2. Психологічні симптоми: нервозність, роздратованість, тривога, фокусування на негативних думках, необґрунтований страх і непевність. 3. Поведінкові симптоми: уникання ситуацій, які спричиняють тривогу, недостатність у рішеннях, перевеликий контроль і стаєння забобонами. Можливі стратегії здолання тривожності: Хоча тривожність може призвести до значних дискомфорту, її можна здолати з допомогою відповідних стратегій. Ось декілька рекомендацій, які можуть бути корисними: 1. Будьте свідомими своїх думок: Практикуйте міндфулнес, щоб помічати свої тривожні думки та перебивати їх. 2. Фізична активність: Займіться фізичними вправами, такими як йога або біг, що може допомогти знизити рівень тривожності і розслабитися. 3. Глибоке дихання: Використовуйте техніки глибокого дихання, щоб заспокоїти свій нервовий систем і знизити тривожність. 4. Пошук підтримки: Зверніться до професійного психолога або психіатра для отримання допомоги і підтримки. 5. Встановлення режиму сну: Забезпечення відповідного режиму сну є важливим для зменшення тривожності і поліпшення загального самопочуття. Висновок: Тривога є поширеним станом, який може впливати на якість життя людини. Розуміння причин і симптомів тривожності, а також використання ефективних стратегій здолання, можуть допомогти контролювати цей стан і досягти більшої психологічної стабільності.

🤴 Кожна людина народжується принцем чи принцесою, з позитивним баченням себе. 🤔 Проте близьке оточення усвідомлено чи ні впливає на те, яку позицію дитина засвоїть: люди навколо словесно або поведінково вчать, як сприймати себе, інших і світ загалом, як думати і як поводитися. Наприклад, якщо дитина почувається покинутою, її потреби не задовольняються, дитина найімовірніше сприйматиме себе як "НЕ ОК", так, ніби вона не гідна того, щоб інші її любили, задовольняли ії бажання і потреби. 👉 Таке не обов'язково трапляється в неблагополучній сім'ї — це може бути багатодітна сім'я або коли батьки дуже зайняті. Або ж якщо дитина росте в жорстоких обставинах, їй нема кому довіряти, нема на кого покластися — скоріш за все, вона й інших і світ сприйме як "НЕ ОК". 🧩 Такі базові твердження не усвідомлюються та залишаються з нами на все життя і відіграють фундаментальну роль у формуванні життєвого сценарію. З набором цих тверджень людина живе саме таке життя, створює такі ситуації та притягує такі події, які підтримують її переконання про себе, світ та інших людей. 💌 Оскільки, згідно з Еріком Берном, ми всі народжуємося окейними, іранзакційний аналіз створений, щоб повернути людині її природну властиву йому здорову позицію "Я-ОК, ТИ-ОК". 🙏 Запрошую до роботи! Звертайтеся в особисті Перша консультація безкоштовна ❤️

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» Від Мат. 6:22-23. «Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!» 🙏 Цей вірш із Біблії Ісус виголосив 2000 років тому, а він актуальний як ніколи і зараз, у нашому сучасному світі. Око, наші очі, зір у переносному сенсі означає наш погляд на внутрішній та зовнішній світ. У психології є таке поняття як "когнітивні спотворення" (перекручування сприйняття реальності в негативному ключі). Людина буквально все сприймає з негативної точки зору: як себе, так і навколишній для неї, ворожий світ. Наприклад: "Має бути чи добре, чи погано, третього не дано". Як наслідок, почуття провини. "Я повинна схуднути, щоб стати привабливою" (почуття сорому). "Дрібна неприємність є неминучою катастрофою" (відчуття втраченості). Звичка звинувачувати у всьому оточуючих (почуття контролю). Знецінення досягнень, подій (почуття страху), тощо. 👉 Якщо вчасно не вжити заходів, то вони завдадуть серйозної шкоди здоров'ю. Призведуть до депресії, стресу, тривожності чи інших психологічних проблем. 📲 Необхідно звернутися до психолога, психотерапевта, який допоможе трансформувати негативні установки на більш конструктивні та надихаючі переконання. Однак є й інший спосіб рятування. У християнстві когнітивні спотворення називаються «забобонами». Але душа створена Богом, готова завжди бачити в людях добре. Ісус каже: Великодушність та щедрість забезпечать вам ясний та неспотворений погляд на життя. І навпаки, якщо око погане, то людина буде шукати тільки погане в людях. Жадібність, скнарість і дурість є пітьмою всередині неї самої, де темно і мало світла. Все це обов'язково вийде назовні та не дасть радіти життю. Зверніться до Бога у молитві, щоб отримати силу любити. Стати великодушними, терплячими, щедрими та радісними. Людина, яка прийшла у світ, може взяти з собою з цього земного світу лише самого себе, і чим прекрасніше це «я», яке він може взяти з собою, тим більше скарбів у нього буде у вічності. ❤️ Благословень всім вам З повагою, Християнський психолог Жанна.

Хочу поділитися з вами результатами найдовшого у світі експерименту Гарвардського університету про рецепт щастя: впродовж 75 років групи дослідників стежили за життям 724 людей, і найчіткіший меседж полягає в такому: по-справжньому щасливішими і здоровішими нас роблять хороші стосунки з людьми. Так, не гроші, не слава і не визання. Хороші, довірливі стосунки з людьми 🧩 🙏 Також, дослідники зробили три висновки з цього експерименту: • гарні соціальні зв'язки корисні для нас, тоді як самотність вбиває • відомо, що людина може бути самотньою у натовпі і в шлюбі. Тож другий висновок, який зробили вчені — важливими є не лише наявність багатьох друзів чи партнера у шлюбі, але й якість цих близьких стосунків: теплі стосунки захищають від потрясінь • хороші стосунки захищають не лише тіло, але й мозок: пам'ять залишалась кращою у тих, хто міг розраховувати на свого партнера. Навіть якщо пара часто сварилась, але відчувала, що кожен може розраховувати один на одного у складних ситуаціях, для їхнього мозку це було терапевтично — пам'ять не погіршувалась так швидко, як в самотніх людей 🔗 Було цікаво? Ставте реакцію 🔥 Якщо хочете дізнатися більше про цей експеримент, шукайте в гуглі: "Міжнародна конференція TED, психіатр Роберт Волдінгер. Результати найдовшого у світі експерименту Гарвардського університету про рецепт щастя".

🧩 Соціум всіляко засуджує заздрість, тому інколи важко зізнатися навіть самим собі, що ми можемо комусь заздрити. Проте, мабуть, немає людини, якій б це не було знайомо. Якщо ви скажете, що ніколи і нікому не заздрили, то ви або прагнете бути для всіх хорошим (що неможливо), або не дозволяєте собі відчувати негативні почуття. Або ж ваша заздрість є неусвідомленою. 👉 Заздрість не є поганим чи некорисним почуттям, як і всі інші почуття. Вона таїть у собі ключ до наших бажань і потреб. Ми не заздримо тому, що є не привабливим, небажаним для нас. Ми заздримо тому, що має для нас цінність, тому, чого самі хочемо. Не існує білої чи чорної заздрості. Людина або визнає, чому заздрить, і тоді це може перейти в захоплення, повагу і пошук шляхів досягнення бажаного. Або ж не визнає, не усвідомлює і витісняє. Це трапляється, коли предмет заздрості - це щось таке, що ми собі не дозволяємо. Тоді людина може ставитися вороже, до тих, хто викликає ці неприємні відчуття, а може навіть і ненавидіти. 💬 Тому воювати зі своєю заздрістю – це деструктивний шлях. Набагато краще – зрозуміти, що ж нас чіпляє в інших і як ми самі можемо цього досягти. Будьте чесними з собою, дозвольте собі заздрити і робіть це продуктивно! 🙏 Запрошую до роботи! Звертайтеся в особисті Перша консультація безкоштовна ❤️

💬 Уяви, що є футболка, яку ти носиш все своє життя. Футболка має два написи: спереду і ззаду. Напис спереду – це те, як ми представляємо себе світу, декілька слів про те, хто ми є і чого хочемо. Це наш соціальний рівень – те, що ми транслюємо у світ про себе. А напис ззаду – рівень психологічний, це якесь переконання про себе, інших або світ в цілому, наша філософія життя. І зазвичай це приховано навіть від нас самих. 😉 Звичайно, під словом «футболка» зараз ми розуміємо те, як ми виглядаємо, як говоримо, що ми говоримо, наша хода і навіть сутула спина, наш погляд, наша усмішка або ії відсутність – все говорить за нас, хто ми є. Тобто, «психологічна футболка» – це механізм запрошення саме таких людей і подій у наше життя, які доповнюють нашу картину світу й підтверджують наші упередження. Проблема, якщо ці упередження не є адекватними й шкодять вам. 🤔 То що ж написано на твоїй футболці? 🙏 Запрошую до роботи! Звертайтеся в особисті Перша консультація безкоштовна ❤️

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» Прип.20:15. «Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд» 🤍 За всіх часів у будь-якій справі завжди цінувалася мудрість. Дуже часто мудрість супроводжувалася досвідом, зрілістю, навичкою, знаннями. Насправді, мудрість може бути як у зрілому, так і в молодому віці. І прикладом цього є мудрий цар Соломон. Бог дав йому те, що він просив (мудрість) і сказав: «…що ні до тебе, ні після тебе не буде такої мудрої людини на землі…». Мудрі люди схильні приймати рішення більш свідомо. Але що робити тим, у кого часто відбуваються стресові та, можливо, неадекватні ситуації? Як впоратися з ними? Хочу вас підтримати, бо таких більшість. 🧩 Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) працює, в першу чергу, з думками. Мозок сприймає будь-яку, навіть незначну стресову ситуацію, як небезпечну та важливу. На стрес можна подивитися із двох сторін. З одного боку, стрес корисний. Він мотивує людину почати щось робити, вчить переглянути свої погляди та дії. Саме після стресу приходять нові рішення та зростання. З іншого боку, тривалий стрес не дуже хороший. Він веде до проблеми, яка негативно позначається на організмі у вигляді різних хвороб. У першому і другому випадку ми завжди працюємо з когніціями (думками). Відслідковуємо та прибираємо негативну думку і замість неї вигадуємо думки-афірмації. Це один із методів КПТ, який позитивно діє на свідомість та підсвідомість. 🔗 Наприклад, візьмемо думку-афірмацію. Замість: «У мене все погано, я ні на що не здатна» сказати: «У мене все добре, і з кожним днем ​​моє життя стає ще кращим» Або замість: «Я тупий, не знаю що і робити» сказати: «У мене є знання, щоб приймати розумні рішення для себе». Говоріть те, що ви хочете у своєму житті, а не того, чого уникаєте. Говоріть їх якнайчастіше, хоч і 10 разів на день, щоб вони відклалися в пам'яті та у свідомості. Говоріть зараз, цим ви підтримуєте себе. Це допоможе вам перепрограмувати свій мозок та думки, розчинити негативні почуття. 👉 У Біблії є вірш, де Бог прямо говорить: Чис.14:28. «Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам». Бог створив людину розумною та обдарованою. Все в ній створено унікально та чудово. Змінюйте свої думки, свою поведінку, своє життя. Приймайте Бога, просіть мудрості і вірте, що отримаєте. Тоді ваше життя стане підтвердженням цього. ❤️ Благословень всім вам З повагою, Християнський психолог Жанна.

💌 Ми так занепокоєні відносинами з іншими, а що щодо відносин із собою – з головною людиною в житті кожного? Чи задоволені ви цими стосунками, чи приділяєте ви ним достатньо часу і уваги, чи не нехтуєте собою зарад інших? Піклуватися про свій фізичний та психоемоційний стан, прислухатися до себе, помічати свої справжні потреби, не ігнорувати втому, фізичні та емоційні незручності, не картати себе в разі невдачі – основа здорових відносин з собою. 👉 Любов до себе – це не про успішний успіх і не погоня за визнанням. Це здатність звертати увагу на те, в якому ви стані і що з вами відбувається, обирати для себе те, що дійсно вам важливе і потрібне, незважаючи на думку оточуючих та бути на своїй стороні, коли важко, а не розвертати свій гнів на себе. Бути для себе кращим другом, а не суворим суддею. 💬 Запитуйте себе «Що зараз зі мною відбувається?», «Чи зручно мені?», «Чи хочу я бути зараз тут с цими людьми?», «Чи це справді то, чого я хотіла?»… Будьте щирими із собою і відповідальними за комфорт і якість вашого життя. Це і є та сама усвідомленість, до якої ми всі прагнемо. 🙏 Запрошую до роботи! Звертайтеся в особисті

Кожна емоція, що виникає у Вас, має справжню причину. • Ви відчули злість під час спілкування з людиною? Значить, Вам потрібна енергія, щоб Ви змогли вирішити якісь труднощі у стосунках і сказати про свої потреби! Поставте собі запитання: "Що я хочу отримати від людини, на яку злюся?! Часта відповідь від клієнтів: "Нічого, головне нехай не чіпає мене..." • Ви хочете у відносинах отримати повагу до себе, до своєї точки зору? Поміркуйте, яким чином Ви можете пояснити про своі потреби. Якщо Ви не скажете про своі бажання, Ви не дасте людині Вас зрозуміти! А це значить, Ваша потреба залишиться незадоволеною! • Або, Ви відчули страх при діалозі з керівництвом. Перевірте себе: "Мені справді загрожує звільнення/зниження зарплати чи я зараз організовую собі тривожність?", "Можливо я так реагую на будь-який прояв уваги до себе, тому що в мене були досить директивні батьки?" ❗️Розвивайте навички емоційної регуляції через: • спостереження і розпізнавання емоції • поставте запитання: "Чому я відчуваю саме цю емоцію?" • що я хочу коли я відчуваю саме цю емоцію? • як я можу отримати те що я хочу безпечним способом? • чого хоче від мене інша людина? • як я зрозумів, що моі відчуття реальні?

💬 "...Він прийшов додому раніше, ніж звичайно, і поклав на стіл шість червоних троянд...". Із чим у вас асоціюється ця ситуація? На перший погляд, здається, що тут все очевидно: жалоба та біль. Але так цілком може розпочинатися романтичний американський фільм. Давайте розберемося, чому? 🧩 Людська психіка влаштована так, що ми звикли на все реагувати через наявні в арсеналі нашої психіки шаблони. І саме це іноді позбавляє нас можливості подивитися на реальність об'єктивно, а на подію — просто як на факт дійсності. Подумати, оцінити її з різних сторін і, зрештою, визначити самостійно, як відреагувати на ту чи іншу ситуацію чи поведінку оточуючих... 🌹 І відповідь до заданого на початку питання: у США парні цифри означають щастя та везіння.

• інколи ставити себе на перше місце; • просити про допомогу та емоційну підтримку; • протестувати проти несправедливого звернення чи критики; • на свою власну думку та переконання; • робити помилки, доки не знайде правильний шлях; • надавати людям можливість самостійно вирішувати свої проблеми; • говорити "ні, дякую", "пробачте, ні"; • не звертати уваги на поради оточуючих та дотримуватися своїх переконань; • побути одному, навіть якщо іншим хочеться вашої присутності; • на власні почуття, незалежно від того, чи розуміють їх оточуючі; • міняти свої рішення або обрати інший спосіб дій; • добиватись змін домовленостей, які вас не влаштовують. 🙏 ВИ НІКОЛИ НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ: • бути бездоганним на 100%; • слідувати за натовпом; • любити людей, які завдають вам шкоди; • робити приємне неприємним людям; • вибачатися за те, що були собою; • вибиватися із сил заради інших; • відчувати себе винним за свої бажання; • миритися із неприємною ситуацією; • жертвувати своїм внутрішнім світом заради будь-кого; • зберігати стосунки, де вас ображають; • робити більше, ніж дозволяє час; • робити те, що насправді ви робити не можете; • виконувати нерозумні вимоги; • віддавати те, що насправді ви не хоче віддавати; • нести на собі тяжкість чиєїсь неправильної поведінки; • відмовлятися від свого "я" заради когось або чогось би там не було. 💬 Це особисті психологічні права кожної людини. Захищаючи та заявляючи про свої особисті права, не забувайте, що вони є й у інших людей. Необхідно поважати як свої власні права так і права інших людей. Пам’ятайте: Я – ОК, ти – ОК. 📝 Перша консультація безкоштовна, звертайтеся

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» Прип. 20:22. «Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі». До Гал.6:7. «Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» 🤔 Ми не замислюємося, чому дуже часто в нашому житті з'являються, а іноді і повторюються ті самі проблеми. Людство стрімко мчить уперед. Кожен намагається скрізь встигнути, все зробити, навіть лікуємось на ходу. Дні схожі один на інший, лише різниця у часі. Так минає тиждень, місяць, рік. Ми часто відповідаємо на різні питання: «У мене немає часу». І нам здається, це справді так. 😌 У Біблії написано: «… бо що таке ваше життя? пар, що є на короткий час, а потім зникає». Життя коротке, а нам здається, що все попереду, ми не помічаємо за метушнею та проблемами, як воно проходить повз. А треба лише зупинитися. 🙏 У психології є когнітивний напрямок, де працюють з думками та усвідомленістю, що є основою мислення людини. Свідомість визначає буття. Так, попри всі проблеми та обставини, людині потрібно зупинитися. Якщо ви теж потребуєте цього, просто зробіть такі кроки: 1️⃣ Приділіть собі щонайменше півгодини часу, проаналізуйте останні події. Подумайте, як вони вплинули на вас: Який у вас був стан, емоції? Що це вам дало? Чи принесло користь чи негатив? 2️⃣ Запитайте себе: Що я думаю? Що я з цим робитиму? Як я вчиню далі? Як ці думки, емоції та дії вплинуть чи вплинули на моє життя? 3️⃣ Прийміть як факт, будь-яка подія – нейтрально, але важливо, як ми її інтерпретуємо? Які наші думки, так і реагуємо. Не думаючи про наслідки, ми легко відповідаємо злом на зло. 4️⃣ Подивіться на цю ситуацію, проблему під іншим кутом. Якщо не можете впоратися, віддайте проблему Богові, моліться і запасіться терпінням. Він свого часу вирішить. Ну а якщо розум зможе взяти гору над емоціями, і на зло відповість добром, ми по-справжньому переможемо себе в цей момент. Подякуйте та похваліть себе. 5️⃣ Випустіть негативну емоцію екологічно: побийте подушку, дихайте правильно (техніка по квадрату: видих довше вдиху) поприсідайте (випустіть пару). У тілі зникне напруга, розум і тіло набудуть позитивних емоцій, прийде спокій і впевненість. Щоразу бачити зло, по відношенню до нас, ми будемо відповідати добром (для нашого ж блага), воно принесе нам ефективну якість життя. Посіяне добро повертається нам, як мінімум, удвічі. Про це свідчить духовний закон. Його проекція у фізичному вигляді виглядає так: 🧩 Людина посадила відро картоплі, а врожай зібрала - 5 мішків. «Що посіє людина, те й пожне». 🎲 Бог так створив світ, в ньому діють фізичні та духовні правила, але духовні - головніші. Віра в Бога, любов до людей, добрі справи – сукупність усього і є виконанням духовних законів. Це і означає жити у позитиві, жити якісним життям. Так, це праця над собою. Але хіба хтось досяг успіху без труднощів? За будь-яким успіхом стоїть робота над собою. Хочу додати, що нічого немає вічного на землі, і оскільки життя коротке, важливо кожному встигнути прийняти Ісуса Христа особистим Господом та Спасителем. Бо Він єдиний, Хто є путівкою у вічне життя. Саме з Ним життя стане багатшим у духовному, фізичному та матеріальному плані. Тоді на порозі вічності можна буде сказати: "Я прожив осмислене та цікаве життя". ❤️ Благословень всім вам З повагою, Християнський психолог Жанна.

🧩 Кожна людина, на моє переконання, Унікальний та неповторний Всесвіт. Відносини, стосунки - це живий організм. Кожний з партнерів вносить у відносини щось своє, унікальне та неповторне. ♻️ Відповідальність за вибір партнера лежить на кожному з нас. Тобто, коли я обираю, наприклад, Тирана, то я чогось його обираю 🤷‍♀️ Це стосується і жінок, і чоловіків. 👉 У цьому пості, я хочу розглянути життя у "у стилі постійна Жертва у відносинах". Основні ознаки Жертви у відносинах: • моє сприйняття себе та мої відчуття залежать від твого кохання до мене • я кохаю тебе більше, ніж себе • мій гарний стан пов'язаний зі схваленням тобою мене, моїх дій, слів та ін. • твій супротив травмує мене • моє життя спрямоване на вирішення твоїх проблем та твого волевиявлення • я не знаю (розумію), що я відчуваю, але "точно знаю", що відчуваєш ти • мої мрії про майбутнє пов'язані тільки з тобою • я поступаюся тобі та в усьому погоджуюсь з тобою, щоб відчувати себе у безпеці • я боюся твоєї відмови • твою думку я ціную більше, ніж свою • настрій мого життя пов'язаний з твоїм настроєм • якщо ти підеш, я помру • твій варіант або варіанти (пиши у коментарях) ⚠️ Жертва завжди шукає Тирана! А от чому так стається, потрібно розбиратися. 😌 З повагою до кожного, Наталія Ковиня, психолог, арт-терапевт, спеціаліст з НЛП та МАК, сексолог

Чим більше м'язи розслаблені, тим активніше циркулює кров у капілярах, тим краще насичуються клітини, тим більше шлаків виноситься з організму. 💬 Наша психіка налаштована на дію. Мозок можна собі уявити як суму таких відділів: Біос, Пафос, Логос. Біос: центр заряду життєвої бадьорості (тонусу). Це древній мозг, мозок плазунів. Його активність представлена фізичними діями. Точка опори - в тазостегновому відділі, прояв - в ногах. Пафос: емоційний центр. Це мозок ссавців. Його активність представлена дією, як психофізичний рух, що спрямовується почуттями. Точка опори – у грудному відділі, прояв – у руках. Логос: центр мислення. Це неокоркова частина мозку, найбільш витончена та людяна. Прагне узгоджувати всі дії на кшталт раціональності, розумності. Точка опори у голові, прояв – у словах. 🧩 Найзначніший із трьох – Пафос, відповідальний за почуття. Він регулює ендокринну систему, відіграє вирішальну роль у здоровому чи болючому стані, включаючи інфаркт та пухлини. Цей мозок відповідає за успіх чи провал лікування. Кожна методика релаксації – це вплив на Пафос, емоційний центр, відповідальний прийняття рішень. 🔊 Пропоную для вашої уваги практику «Сканування тіла». Для отримання звертайтеся в особисті повідомлення

👀 Чи буває у вас так, що ви щоразу відкладаєте якусь справу на потім під типовим приводом на кшталт "сьогодні не час", "у мене зараз мало часу для цього", "я недостатньо добре почуваюся, щоб це робити"? І щоразу ви обіцяєте собі, що зробите заплановане завтра чи почнете щось нове з понеділка? Буває? Час іде, а справа так і залишається невиконаною. 💬 Найчастіше така втеча від запланованого спричинена страхом. Страхом зіткнутися із завданням, з яким ви можете не впоратися, або натрапити на переживання, від яких ви впевнено біжите. 📝 Наприклад, ви ніяк не можете сісти та написати звіт, який потрібно було здати ще тиждень тому. Весь час відкладаєте на потім, кожен день чимось "не такий", аби почати. Постійно шукаєте, чим би себе зайняти важливішим, аби не сісти за роботу над звітом. ❓ Що ж відбувається? Чому так? Ви, мабуть, переконані, що тут не обійшлося без лінощів? У цій ситуації психолог допоміг би опрацювати питання, чого ви боїтеся і якого негативного досвіду так завзято намагаєтеся уникнути? Але щоб стало зрозуміліше на практиці, наведу приклад. Витоки страху розпочати роботу над тим самим звітом, наприклад, можуть ховатися будь-де: можливо, справа в прискіпливому начальнику, який завжди повертає звіти на доопрацювання, що з часом сформувало у вас страх не впоратися. Або, можливо, це ще страх зі школи, коли ви здавали якусь роботу, а викладач міг висміяти вас при всьому класі, і це сформувало у вас страх оцінювання вашої роботи. Або не виключено, що батьки нав'язали вам переконання, що ви нічого по-нормальному зробити не можете, і тому у вас виник страх братися за щось нове. 🧩 Втеча від будь-якої діяльності - це завжди страх зустрітися з травмуючим досвідом з минулого. Тут важливо розібратися, з яким саме. І навчитися чітко розмежовувати "я боюся того, що буде" через те, що мене вже травмувало раніше, або "я боюся того, чого ніколи не було, але може статися". Пам'ятайте, що минулий досвід повинен залишитися досвідом, а не несвідомою призмою, через яку ви дивитеся на всі подібні ситуації.

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» 1 Ів.4:8-9. «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов! Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили». ↪️ Людина, створена Богом, є унікальною досконалою Особою. Якщо подивитися на всі епохи цивілізації, сучасне людство досягло величезного прогресу і, рухаючись уперед, удосконалює існуючі та створює дедалі нові технології. Але незважаючи на глобальний прогрес, людина все частіше перебуває на самоті та в нерозумінні стосунків. Щороку від суїциду (на ґрунті депресії) помирає мільйон людей. 🙏 Людина у своїй картині світу хоче знайти кохання та розуміння. Психологія, особливо КПТ (когнітивно-поведінкова терапія), вчить людей розуміти себе, свої думки, проживати емоції, почуття, ставати успішними, позитивними людьми, правильно будувати своє життя. І багатьом після консультації психолога вдається налагодити стосунки та упорядкувати життєві проблеми. І це тішить. Однак не всім вдається. Деякі знову повертаються до тих самих труднощів, залежностей, живуть у страху, депресії, у безвиході, а головне без любові. 🤔 Але Бог показав нам усім більше. Він є не лише великим Психологом, а й Цілителем людських душ. Якщо психологія дає розуміння себе, то Бог дає розуміння себе, світу (людей) та вічності. Надає сенсу твого життя на землі, а головне без чого людина ніяк не може прожити - ЛЮБОВ. Бог подарував нам цю Любов у вигляді Свого Сина Ісуса Христа. Вона наповнює всі сфери життя, людина знаходить і усвідомлює сенс вічності. 💌 Бог створив людину розумною Особою та з вільною волею. Тепер вона сам приймає рішення, і вільна робити те, що вважає за потрібне. Тому Бог і показав кінцевий результат – вічне життя, яке дане кожному після смерті на цій землі. Тільки питання: вічне життя з Богом чи без Нього (під владою пітьми) - середини немає. Кожному вирішувати який вибір зробити. 🙌 Бажаю вам, дорогі друзі, бути з Богом, бо лише Він є джерелом Благословень ❤️ Благословень всім вам З повагою, Християнський психолог Жанна.

🙌 Про руки як засіб дізнатися про людину більше · Руки - частина грудного панциря. Відповідають за контакт зі світом, матір'ю. · Якщо дитину в дитинстві часто не брали на руки, не відповідали на її потреби – руки та зона плечового поясу стають жорсткими, а долоні часто холодними та мокрими. · Емоції, що стримуються в м'язах рук-агресія, а під нею можуть бути страх і відчай від втрати контакту. · Руки, як частина грудного панциря - прояв жорсткості, непорушності. Але при цьому є зовнішній соціальний фасад "для рукостискань". · "Візьми себе" в руки або поза "закритися руками, сховатися і відгородитися від світу". · Положення долонь показує, наскільки людина готова до контакту. · Відкриті долоні - готовність до контакту. Закриті - навпаки уникнення контакту. (Часто діти ховають руки в кишені, випробовуючи провину чи сором. 🧩 Вправа. Напишіть, що ви чули від близького оточення про руки. Які рішення для себе ухвалили? Якщо відгукується ця тема, пишіть, попрацюємо індивідуально. 🙏 З повагою до вас, Оксана Позняк, психотерапевт в методі транзакційного аналізу.

📔 Ментальні помилки - це систематичні відхилення в нашій раціональності, відхід від логічного, оптимального, розумного мислення та поведінки. Слово "систематичні" важливо, оскільки часто у своїх помилках ми йдемо одним і тим самим шляхом. 💡 Як розпізнавати ментальні помилки, або ментальні викривлення? 4️⃣ ключові ознаки, які видають те, що у вашому мисленні є паттерни ментальних помилок: • узагальнення та "катастрофізація" подій: коли людині одного разу наступили на ногу, а вона вже впевнена, що її тотально не щастить; коли начальник вказує на якусь одну помилку, підлеглому здається, що його робота в цілому знецінюється • самозвинувачення: коли людина вважає себе "винуватою" в усьому та знаходить причину кожної "поганої" події у власній поведінці • повне ігнорування позитивних подій та емоцій: людина сконцентрована виключно на негативі, звідси йде й знецінення власних досягнень та радостей у житті, таким чином людина доходить висновку: "Я вартий лише найгіршого, і воно зі мною обов'язково станеться" • мислення через призму крайностей: коли людина бачить світ полярним і все ділиться тільки на "чорне" і "біле", "гарне" і "погане". Наприклад, людина хотіла вишневий торт, і якщо він отримав бананово-карамельний, це вже катастрофа, все пішло не так. Якщо немає того, що вона хоче, інше автоматично здобуває ярлик "погане" 🧩 Проаналізуйте власну поведінку і поставте собі запитання: "А де я недостатньо логічно мислю та викривляю сприйняття світу через власну призму?"

1️⃣ Для того, щоб мрії здійснювались і приносили вам задоволення, їх потрібно перевести у цілі, а потім — у конкретні задачі для реалізації. • візьміть аркуш паперу і пропишіть, чого ви хочете, в реальному часі, ніби ви вже маєте все, що хочете: чим більше тим краще. Наприклад, я маю здорове тіло, я спокійна і врівноважена людина, я легко заробляю (конкретна сума) і т.д. • важливо, щоб ваші мрії мали позитивний і реальний характер та стосувалися вас і вашого життя. • не формувати свої наміри через заперечення. Не використовуйте частку ”не” і не починайте зі слова “не хочу”. Наприклад, "не хочу хворіти, не хочу мати зайву вагу або хочу щоб не боліла голова", — так формувати намір не екологічно. Правильно записати: "я відчуваю себе здоровим, сильним і енергійним, я маю вагу тіла (цифра кілограм)" і т.д. 2️⃣ Оберіть найактуальнішу для вас ціль нині. • уявіть собі людину, у якої ця ціль реалізована. • опишіть цю людину детально, відповідаючи на питання “який або яка вона”? (записати відпавіді на аркуш). • як ця людина себе почуває, коли досягла поставленої мети, які відчуття в тілі? (записати відпавіді на аркуш). 3️⃣ Формування нової ідентичності • як би ви себе почували, якби змогли себе уявити цією людиною? (записати відпавіді на аркуш). • уявіть себе цією людиною, що відчуваєте? (записати відпавіді на аркуш). • якщо відчуваєте на рівні тіла комфортні або неприємні відчуття, дозвольте Їм трансформуватись в тілесні, спонтанні рухи. Порухайтесь до тих пір, поки не розслабитесь, а можливо відчуєте силу, енергійність, впевненість, що теж є хорошим показником. • тепер очима цієї людини, яка досягла мети і з якою ви поєдналися в уяві, подивіться на самого (саму) себе. Яку ви бачите людину? (записати відпавіді на аркуш). Подивіться ще раз на себе, які застарілі методи і прийняті рішення заважають їй рухатись до своїх мрій? (записати відпавіді на аркуш). • якщо зараз подивитись на свій проект, мрію чи задачу зі стану людини, яка вже це має, то які конкретні дії ви можете почати робити? (записати відпавіді на аркуш). • яким може бути перший конкретний крок? (записати відпавіді на аркуш). • коли ви готові зробити цей перший крок? Автор: Олександр Чорноіван,практикуючий психолог, спеціаліст з психосоматики, АРТ-терапевт, ігропрактик.

💬 Успішні у продажах, просуванні послуг, зборі коштів, дуже харизматичні люди. Часто йдуть у політику та беруть активну участь у суспільному житті. Дуже чарівні, та водночас агресивні з людьми. Щоб їх краще зрозуміти, давайте зазирнемо у їхнє дитинство. Адже таку стратегію поведінки-маніпулювати іншими вони обрали, коли були зовсім малі. ↪️ Для чого? Щоб вижити! ↪️ Як так сталося? Батьки спілкувалися з ним у запобіжній манері, часто через свою власну потребу показати світові, які вони добрі батьки. Вони робили все для дитини перш, ніж вона сама усвідомлює свою потребу в чомусь. Дитина звикає до постійної турботи та задоволення своїх потреб батьками. Така стратегія неминуче закінчується провалом у разі, коли батьки втомилися чи відсутні (залишають на няню чи бабусь). Саме в цей момент дитина відчуває, що її відкинули. Позитивне у цьому те, що дитина вчиться просувати себе (привертаючи увагу), намагаючись відновити турботу. ‼️ Негативне: якщо ця стратегія зазнає невдачі, то дитина починає маніпулювати іншими, виправдовуючи себе в тому, що вона обов'язково має отримати бажане. 🧩 На жаль, у дорослому житті така стратегія поведінки не працює і викликає багато невдоволення з іншого боку. ↪️ Як спілкуватися з такими людьми? • встановлювати контакт у грайливій манері, викриваючи їхні спроби обдурити інших • з'ясувати, що вони дійсно хочуть, але вважають недосяжним для себе, бо це є основою їхніх спроб перехитрити інших людей • уникати потрапляння на гачок їхнього мислення (яке є спробою вас зачепити) 👉 Для чарівних маніпуляторів! У терапії їм необхідно зрозуміти таке: їх зараз ніхто не може покинути як дорослих людей, оскільки зараз вони самі можуть знайти людей, яких їм бракувало в дитинстві. Автор: Олександр Чорноіван,практикуючий психолог, спеціаліст з психосоматики, АРТ-терапевт, ігропрактик.

Ця техніка допомагає зрозуміти, на які ресурси ми можемо спиратися в ситуації наявності психосоматичного симптому. Набуття ресурсу — перше завдання при роботі в цій техніці. 💬 Розглянемо докладніше принцип виконання техніки. Вона дуже проста: вам потрібно написати список, що складається, принаймні, з двадцяти пунктів. У нього повинні увійти всі речі, які допомагають вам справлятися із труднощами на поточному життєвому етапі. Вносити можна все, що завгодно: особливості вашого характера прийняті рішення, оточення, релігійні погляди, духовні практики, спорт і так далі. 💬 Після того, як список закінчено, складіть ще один. До нього включаються речі, які вам допомогли в минулому справлятися зі складнощами, коли симптому ще не було. Як змінюються відчуття в тілі обо які виникають образи, коли ви читаєте ці списки? 💬 Потім обидва списки порівнюються, проведіть оцінку, які з пунктів, що належать до минулого, можна перенести в сьогодення. Як при цьому змінюється ваш внутрішній стан? Якби у вас виникло бажання зробити перший крок на зустріч своєму здоров'ю, який би він був? Коли ви готові зробити цей крок? Автор: Олександр Чорноіван,практикуючий психолог, спеціаліст з психосоматики, АРТ-терапевт, ігропрактик.

1️⃣ Після того, як прокинулися, поставте собі питання: • що я зараз відчуваю в тілі? • що б я хотів(ла) зараз відчути? • чому я зараз не можу почуватися так, як хочу? • що я можу зараз зробити, щоб почуватися легко? 2️⃣ Протягом дня ставте собі питання: • який(яка) я зараз? • як я себе почуваю? • які думки у мене зараз 3️⃣ Вибір себе • "У будь-якій ситуації я обираю себе, тобто де б я не знаходився(лася), я звертаю увагу на себе: на становище мого тіла, на органи сприйняття (звуки, запахи, температуру тіла, відчуття в тілі і т.д., на думки в голові) • у будь-якій ситуації усвідомлюйте себе ("Та це теж я!") 4️⃣ Коли у неприємній ситуації: • "Так, це теж я" • "Я це теж пройду, я з цим впораюся!" • "Що корисного для себе я можу з цієї ситуації взяти?" 5️⃣ Позитив: • "Що я сьогодні, вчора хорошого зробив(ла) для себе?" • "Що я ще сьогодні можу хорошого зробити для себе?" Автор: Олександр Чорноіван,практикуючий психолог, спеціаліст з психосоматики, АРТ-терапевт, ігропрактик.

Вітаю, моє ім'я Олександр Чорноіван. Я психолог і спеціаліст по роботі з психосоматикою. Сьогодні хочу вас навчити працювати зі своїм здоров'ям через тіло, психіку і образ. ↪️ Отже, сядьте зручніше, постарайтесь розслабитись. Робіть повільний вдих і видих відчувайте, як повітря рухається всередину вас і назовні. 1️⃣ Уявіть, що у вас це захворювання/симптом/стан. 2️⃣ Дайте відповідь на питання: Як ви це відчуваєте? Можливо хтось відчуває сам біль, у когось виникнути якісь почуття, хтось може відчути щось у тілі (не обов'язково пов'язане із конкретним місцем захворювання). Просто відчуйте себе. 3️⃣ Подайте це відчуття у вигляді образу: Чи має він якусь форму, який він на дотик, яка в нього консистенція, чи є в нього запах, смак, колір, температура. 4️⃣ Уявіть, що цей образ лежить десь перед вами, на столі або на стільці. Зберігайте відчуття та почуття в тілі. Дивіться на його і йдіть вниз по лінії життя від сьогоднішнього дня і року до того моменту, поки образ зовсім не зникне. Наприклад, вам 35, дивіться на образ і відлічуйте роки тому: 35, 34, 33, 32, 31, далі можна крокувати по 3-5 років: 25, 20, 15… Якщо образ зник, піднімайтеся по одному року вгору, поки образ не починає з'являтись. У тому віці де з'явився образ і знаходиться подія чи не прожити емоція. Не треба нічого згадувати спеціально, просто відчувайте на рівні відчуттів почуття, емоції, які викликає у вас цей симптом чи цей образ, і подія сама прийде. Хто чи що стало причиною сильної напруги, нестерпної болю чи стану? Що в цій ситуації було особливо складним або нестерпним? 5️⃣ Зверніть увагу, коли з'являється симптом, скільки вам років. А може бути ви в животику у матусі і вам скільки місяців. Не треба нічого згадувати спеціально, тіло все пам'ятає, просто спостерігайте на рівні відчуттів почуття, емоції, відчуття в тілі, які викликає у вас цей симптом і подія сама прийде. Ви можете просто закрити очі і відчувати себе в цій події: Знайдіть де ви знаходитесь. Яка пора року: весна, літо, зима, осінь. Подивіться, де ви знаходитесь: у приміщенні або на вулиці. Перебуваючи в цьому віці та в цьому місці, починайте усвідомлювати, що такого тут зараз відбувається, що в результаті у вас виникає ось така реакція. Чи є хтось поруч: великі, маленькі, батьки, ровесники, родичі чи хтось ще. Виявіть у цій ситуації причину цього відчуття. Знайдіть, чому і що саме відбувається, що ваше почуття з якого ви почали цю подорож привело вас сюди. Що вам в тій ситуації хотілось, а ви не отримали, яку потребу не задовольнили? У ході роботи ви можете виявити кілька ситуацій, поки потрапите у допідлітковий вік. І ви можете побачити, що всі ці ситуації схожі одна на одну. Вони схожі ваші відчуттями, поведінкою, способами реагування. І ці ситуації можуть бути дуже схожими, незважаючи на те, що люди та обставини у цих ситуаціях різні. Це і є ті ситуації, які дозволяють з'являтися вашому симптому/захворюванню/стану. Це і є та сама стратегія та спосіб реагування, які запускають симптом. Це те, що не усвідомлено, не прожито та зберігає несвідомий заряд у тілі. Це та сама схема, та сама історія, та сама стратегія, яка запускається знову та знову. 6️⃣ І зараз, ви доросла людина, прийдіть в уяві до цього малюка і скажіть йому те, що він хоче почути і дайте те, що він тоді не отримав, навчіть його реагувати інакше. Так, щоб не з'явився цей симптом. Будьте здорові та щасливі! І пам'ятайте, що ми самі створюємо свою реальність. Автор: Олександр Чорноіван,практикуючий психолог, спеціаліст з психосоматики, АРТ-терапевт, ігропрактик.

🔗 Я часто в роботі з людьми працюю з запитами на теми здоров'я, страхів, тривоги, самооцінки, пошуки сил для реалізації поставлених цілей. Сьогодні ділюся з вами технікою саморегуляції свого емоційного стану та проживання емоцій через метафору і тілесні рухи. Не рекомендується виконувати цю методику особам, які мають психіатричні діагнози. 1. Усвідомте, які думки, ситуації чи події, що в даний момент відбуваються у вашому житті, викликають найсильніші почуття? 2. Визначте для себе, які почуття, емоції та переживання виникають при цьому у вас? Випишіть їх на папері! 3. Переведіть увагу на тілесні відчуття, який відгук виникає у тілі, коли ви це відчуваєте? Опишіть їх письмово на папері! 4. Виберіть з цих відчуттів найбільш заряджене або максимальне, що викликає дискомфорт. 5. Що це за відчуття, і де воно в тілі? На що воно схоже? Чи виникає якийсь образ чи метафора цього відчуття? 6. Уявіть, що входите увагою до самого центру цього відчуття і повністю з ним з'єднуєтеся. 7. Як ви тепер себе почуваєте? Які тілесні відчуття у вас виникають? 8. Коли ви повністю стали цим відчуттям, який рух хоче зробити ваше тіло? 9. Дозвольте тілу рухатись і висловлювати все, що було зупинено. 10. Робіть це до тих пір, поки імпульс не буде реалізований повністю. Коли це станеться, зупинітся і спостерігайте за тілесними відчуттями. 11. Опишіть письмово ті відчуття, які у вас виникають. 12. Подумайте знову про ситуацію чи подію, яку ви описували спочатку. Що ви тепер відчуваєте? 13. Чи хочеться пройти цей процес ще раз? Якщо ні - зупиняємося, якщо так - переходимо до 1 пункту і проходимо ще раз до тих пір, поки не зникне дискомфорт. 14. Так можна проходити по цій схемі з кожним неприємним почуттям чи ємоцією, яку ві знайшли у 2 пункті техніки. Автор: Олександр Чорноіван,практикуючий психолог, спеціаліст з психосоматики, АРТ-терапевт, ігропрактик.

🚀 Війна - важкий час для кожного, хто живе на землі. Після неї мільйони розбитих сердець, депресій, суїцидів, самотності. ↪️ Мудрий цар Саломон написав у книзі Еккл 3:1-3: "Всьому свій час, і час всякої речі під небом: час народжуватися, і час вмирати; … ас любити, і час ненавидіти; час війні, і час миру." 🙏 Зараз багато країн, зокрема Україна, які зазнають важкі часи війни. Війна застала кожну родину зненацька, чоловікові довелося все звалити на плечі коханих та піти воювати. Як витримати жіночу самотність, тяжкі хвилини очікування, новини від чоловіка, брата, батька, як виховувати самих дітей? Де набратися сил, терпіння, не зламатися, а йти далі? В цей час жінки часто відчувають внутрішній страх, страх невідомості "Як жити далі?", постійну тривогу, ненависть до того, що відбувається, до тих, хто розв'язав війну. 🧩 У психології є поняття «усвідомлена необхідність», де вона постає як одна з форм проживання реальності. Хочу надати вам кілька рекомендацій, які допоможуть адаптуватися до реалій нинішнього життя: 1️⃣ Просто прийміть своє нове становище. Сьогодні новий день, нова Надія. На жаль, вчора вже ніколи не повернеться. 2️⃣ Щоб позбутися свого страху, потрібно: • Жити за новими звичними речами, тобто усвідомлено (не автоматично робити), а отримувати задоволення від самого процесу. Наприклад, я готую вечерю чи йду дорогою: мої відчуття, звуки, запахи, емоції, дихання: "Що всередині мене?". Зануритися і розчинитись у сам процес, у кожну дію. Відчувати своє дихання, задіяні м'язи, звуки та запахи навколо себе. Відчуйте позитивні емоції та насолоджуйтесь повнотою від усієї дії. • Що може статися, якщо станеться найгірший сценарій? Чи можу я це пережити? Скажіть собі чесно, адже я переживаю важкий період у своєму житті! Значить Я впораюся! 3️⃣ Поставте близькі цілі, які потребують зусиль. Мотивуйте себе через усвідомлення, які переваги Вам дасть досягнення цих цілей. • хочу подружитися з дітьми (присвятити їм час, підтримати їхні плани); мотивація: розуміти близьких, стати другом. • зайнятися улюбленою справою: малюванням, танцями тощо; мотивація: насолода для душі. • здобути освіту, вивчити мову; мотивація: ... . • читання хороших книг, перегляд фільмів; мотивація … . • додайте у своє оточення позитивних людей; мотивація … . • змістіть фокус сприйняття на оточення: займіться волонтерством, допомагайте нужденним людям. Натомість ви отримаєте любов та тепло. 4️⃣ Створіть онлайн групу та підтримуйте один одного (загальні інтереси, хобі) 5️⃣ Зверніться до психолога, який допоможе вам з вихованням дітей або залагодженням складні конфлікти. 6️⃣ Якщо до цього ви не знали Бога, зверніться у молитві до Нього. Через віру в Ісуса Христа ви знайдете в Ньому допомогу. Він підкріпить вас: втішить, дасть сили, віри, терпіння та мудрості. Моліться за рідних, можливо, в цей момент їм потрібна підтримка. 7️⃣ Щоразу починайте або закінчуйте день подякою. 💬 Дякуйте Богові за тимчасові складнощі, долаючи які ви стаєте сильною Особою, за мудрість у відносинах з оточуючими людьми, за ті радості, які ви в цей скрутний час відчуваєте, та й за все, що маєте в душі. Це допоможе вам розуміти, що ви не одна і всупереч усьому, додасть вам віри та сили стати щасливою. 📲 Якщо ви застосували поради і вам це було корисно, пишіть у особисті повідомлення, буду рада.

💬 Самооцінка та почуття самоцінності відіграють важливу роль у нашому житті. Вони відображають те, як ми сприймаємо себе, свої вміння, досягнення і ставлення до себе. Основна різниця між самооцінкою та почуттям самоцінності полягає в тому, що самооцінка - це загальна оцінка себе, а самоцінність - це емоційне переживання, пов'язане зі своєю цінністю та важливістю. 🧩 Самооцінка включає в себе свідомі оцінки, які ми даємо собі на основі нашого знання, навичок, досягнень і поведінки. Вона може бути позитивною, коли ми віримо в себе і свої здібності, або негативною, коли ми вважаємо себе менш цінними або нездатними досягти успіху. Самооцінка може змінюватися залежно від ситуацій і впливу зовнішніх факторів. 🧩 Самоцінність, з іншого боку, відображає наше емоційне ставлення до себе. Це почуття власної цінності, гідності та поваги до себе. Висока самоцінність означає, що ми віримо в себе, маємо позитивне ставлення до себе і відчуваємо себе цінними. Низька самоцінність, навпаки, виявляється в почутті неповноцінності, нездатності досягти успіху і низької самооцінки. 🔗 Самооцінка і самоцінність можуть взаємодіяти між собою. Наприклад, позитивна самооцінка може сприяти високій самоцінності, а негативна самооцінка може призводити до нижчої самоцінності. В свою чергу, висока самоцінність може сприяти поліпшенню самооцінки і сприйняттю своїх досягнень більш позитивно. 🙏 Для розвитку здорової самооцінки та підвищення почуття самоцінності важливо працювати над самопізнанням, саморефлексією та самосвідомістю. Важливо визнавати свої сильні сторони, вміти приймати себе такими, які є, і розвивати свої навички та здібності. Підтримка від оточуючих людей, позитивне середовище та досягнення малих цілей також можуть позитивно впливати на самооцінку та почуття самоцінності. 💞 Кожна людина має унікальні характеристики і може працювати над покращенням своєї самооцінки та почуття самоцінності відповідно до своїх потреб і цінностей.

💬 В останні часи, а це ковід та війна, однією з головних характеристик повсякденності нашого життя є дуже високий рівень невизначеності. Ми не знаємо (не розуміємо), що буде завтра чи післязавтра. Війна ж нас "навчає" жити тут і зараз. Це складно, іноді дуже-дуже складно. А значить людині (особистості) потрібні додаткові внутрішні сили для подолання різноманітних, неочікуваних труднощів та проблем. 👉 Більшість людей має страхи перед: • невідомим • неясним • новим • незрозумілим Так з'явився та набув популярності в нашому "лексиконі" термін "Толерантність до Невизначеності". ♻️ "Толерантність до Невизначеності" є властивістю особистості, яка дозволяє їй (особистості) витримувати кризові прояви, пов'язані з невизначеністю смислових підвалин власного буття, що виникають під час переходу до нової ідентичності ☘️ Простими словами:"Я не знаю, що і як буде, але якось вону буде та ще й станеться найкращим чином для мене" ♻️ Існує також термін "Інтолерантність до Невизначеності". Це схильність особистості сприймати незвичні та складні ситуації швидше як загрозливі, аніж такі, що дають нові можливості, збільшують її досвід, допомагають особистому зростанню ☘️ Простими словами: "Я не знаю, що буде, але буде ... погано (напишемо коректно)" 🌿 Тепер давайте перевіримо себе. Для того, щоб зрозуміти, чи маєш ти проблеми зі своєю Толерантністю до Невизначеності, дай відповіді на питання: 💬 Чи відчуваєш ти потребу бути на 100% впевненим у будь-чому? 💬 Чи вважаєш ти, що щось нове обов'язково має бути негативним? 💬 Чи занадто багато ти плануєш, готуєшся до найгіршого, шукаєш інформацію в інтернеті, складаєш списки для усього? 💬 Чи шукаєш ти завірень у інших людей? Наприклад, перед поїздкою: що все буде добре, літак приземлиться, не буде якихось негараздів та ін. 💬 Чи багато ти перевіряєш, контролюєш? Наприклад: чи документи в порядку, перевіряєш по "сто разів" квитки перед поїздкою та ін. 💬 Чи шукаєш багато різної інформації перед тим, як прийняти рішення? 💬 Чи відкладаєш виконання завдання до того моменту, коли відкладати вже стає неможливо? 💬 Чи є ситуації, яких ти уникаєш? Чи багато їх? 💬 Чи уникаєшь делегування повноважень(завдань) іншим людям? 💬 Чи маєш схильність відволікатися та бути зайнятим, для того щоб не думати про невизначене майбутнє? 🌿 Якщо відповідь "Так" на більшість питань, це означає що тобі властива певна захисна поведінка та поведінка уникнення щодо невизначенності в житті.

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» Від Ів.16:23. Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення (ім'я Ісуса Христа), Він дасть вам. Від Мат. 21:22. «І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите» 🙌 Деякі люди сприймають себе настільки грішними, що вважають, що не вправі звернутися до Бога. Їхнє життя надто покалічене, втрачене, не має сенсу, вони думають, що Бог їм не допоможе. У той самий час вони можуть завжди звернутися до психологів та отримати допомогу. Психологія спрямована на те, щоб допомогти людині розібратися в її душі: які думки, емоції є в людини та що взагалі з нею відбувається. Побачити проблему та допомогти вирішити її. І це теж чудовий варіант. 👉 Але сама первісна позиція не зовсім вірна. Так, ми всі певною мірою недостойні Бога, але питання не в цьому, бо Він обрав нас, полюбив і присвятив жити вічно. Він хоче, щоб кожен із нас був щасливим. Питання в тому, чи зможемо ми прийняти Його дар – вічне життя, ось у цьому й полягає весь сенс. 🧩 Життя людини від народження до смерті є неповторним, особливим творінням. Хіба ми можемо вникнути в думки або життя іншої людини? Авжеж ні, це право лише Бога. Він знає все. Якщо запитати в людини, як вона прожила своє життя протягом п'яти років, то її історія займе деяку кількість годин. Підводжу до того, що ти не випадково з'явився на цій землі і великий привілей Бога в тому, що Він через батьків дарував тобі життя. Адже ти міг виявитися одним із тих, хто за бортом. А це один з найгірших сценаріїв, що може бути. Україна має високий покажчик за кількістю абортів: 1,5 млн дітей щорічно гине від цієї жахливої ​​страти. 🙏 Ми, православна країна, намагаємося жити за заповідями, дотримуємось Божих законів. Гірко плачемо, коли вмирають молоді люди, солдати, але ми навіть не помічаємо, як своїми руками страчуємо слабких дітей, які не можуть цьому протистояти, бо ще навіть не народилися. Тому Бог каже тобі, що те, що ти народився у цей світ і живеш, у цьому вже є великий привілей. Він любить тебе і Його головне бажання, щоб ти встиг на землі знайти спасіння і вічне життя через Його сина Ісуса Христа. 💌 Не бійся, звертайся до Нього, бо ти - Боже творіння. І тільки Бог допоможе тобі у всьому, бо для Нього немає нічого неможливого. ❤️ Благословень всім вам З повагою, Християнський психолог Жанна.

🧩 Боятися – це нормальна реакція на щось нове і ризикове. Страх — наш друг, а не ворог, адже він попереджає нас про небезпеку і його ціль — захистити нас від фізичної загрози чи емоційного болю. Наші страхи багато говорять про нас, про наш життєвий досвід, про те, що нам довелося пережити і від чого ми хочемо себе захистити в майбутньому. ↪️ На шляху до кращого життя, до самореалізації ми можемо боятися як невдачі, так і успіху. І якщо з невдачею біль-менш зрозуміло, то успіх несе за собою більшу відповідальність, підвищену увагу та критику в ваш бік, суперництво, заздрість. І це також може лякати й стримувати нас від досягнення мети. Тож головне — зрозуміти, чого саме ми боїмось, чому, і що робитимемо, якщо це станеться. 👉 Боятися нормально, головне — все одно діяти і не давати страху вас паралізувати. 🤔 А буває ми начебто все робимо задля своєї мети. А насправді стоїмо на одному місці. І тут діло в наших переконаннях про себе: чи дозволяєте ви собі бути тим, ким так палко бажаєте, чи вважаєте ви себе гідними кращого життя? 🙌 Дуже часто люди засвоюють програму чи накази батьків, щодо того, хто вони є і чого варті. І підсвідомо слідують цьому усе життя. Такі заборони як «Не досягай», «Не дій» та «Не будь важливим», отримані дитиною від батьків, як придушення вільної поведінки дитини, на багато років залишаються несвідомою проблемою на шляху до самореалізації. 📲 Запрошую вас на консультацію, де ми поговоримо про всі перешкоди на шляху до ваших мрій, та шляхи їх подолання.

💬 Зриви відбуваються не тому, що нам дуже захотілося, а ми не втрималися. У зриву корінь набагато глибше. Зрив відбувається тоді, коли ми весь час собі забороняємо. Живемо не з позиції достатку та любові до себе, і в міру можливості заохочення себе: обновками, масажами, смачною їжею, спілкуванням. ↪️ А з ПОЗИЦІЇ, ЩО "МЕНІ НЕ МОЖНА": • не можна багато їсти • не можна багато спати • не можна сваритись • не можна витрачати гроші на свої бажання. Тобто все, чого ви хочете, виходить, що не має значення і є набагато раціональніший спосіб проведення часу і витрати коштів. При такій установці ви себе вганяєте у вічну раціональну позицію "ТРЕБА". 🤔 Кому треба і навіщо? Це окреме питання. 🙏 Ви абсолютно забуваєте про свої щирі бажання, змінюючи їх на вічне "ТРЕБА", тоді і відбувається реакція вже всього тіла, і це призводить до зривів: • ви витрачаєте всі гроші на непотрібні покупки • ви наїдаєтеся, як останній раз у житті • ви зриваєтеся емоційно і вас все просто дратує. 🙌 АЛЕ, як тільки ви взрощите в собі внутрішнього Дорослого, який вміє вчасно почути себе і побалувати, то його внутрішня любов до себе і стане ключем до вашого життя в балансі між "ХОЧУ" та "ТРЕБА"!

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» До Рим.10:16-17 «Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас? Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» 🙏 Добрий день друзі! Дякую вам, що читаєте мої пости. До мене звернулися з питанням: "Чи можливо просити Бога про що-небудь, якщо я не вірю в Нього?". Дякую за цікаве питання. Давайте поміркуємо. 💌 Віра не може виникнути сама собою. Для цього в житті людини мають відбутися сприятливі для віри зміни, з'явитися важливі обставини чи, можливо, чергові проблеми. Зустріч із потрібною людиною, молитви рідних чи навіть бажання прочитати Біблію – всі ці речі сприяють появі навіть маленької, але віри. 😌 І звісно, насамперед, особистість має бажати знайти Бога, змінити своє життя, зрозуміти сенс буття. Початок віри з'являється тоді, коли серце людини прагне почути і прийняти Боже Слово. Виявитися тим родючим ґрунтом, де воно проросте вірою. Ще в школі я була затятою атеїсткою. Але коли в моєму житті виникли серйозні проблеми, я почала шукати Його. Через віруючих людей у ​​молитві звернулася до Нього. Бог мені відповів та допоміг, я стала Християнкою. Шлях до Бога у кожного різний, як і Віра. Хтось стоїть на початку шляху, а хтось має силу, кохання допомогти іншому. 🧩 Важливо прийняти, що Бог має владу над усіма законами: фізичними, матеріальними та духовними. Віру не можна пізнати раціонально, вона не піддається логіці. Але я чітко знаю, що тільки Бог творить чудеса (де вступає найвищий духовний закон) та відповідає на молитви. Я кажу: «Якщо ти хочеш перевірити, що Бог живий, звернися до Нього, і Він відповість». Віра в Бога - це Віра в Ісуса Христа. Це Він здійснить диво, всупереч здоровому глузду, знанням, людським законам. Багато лікарів, зіштовхуючись із Божественним дивом зцілення, констатують просто факт дива. Багато людей, перебуваючи на волосок від смерті, дякують Богові за досконале диво та вірять у Його рятівну любов. Багато психологів допомагають своїм клієнтам звернути погляд на Бога, щоб пробачити свого ворога і радіти життю. 💬 Підбиваючи підсумок, скажу словами Президента Америки Авраама Лінкольна: «Я вірю, що Біблія – найкращий дар Божий людині. Все прекрасне від Спасителя світу нам передається через цю Книгу». Буду дуже рада, якщо відповіла на ваше питання. ❤️ Благословень всім вам З повагою, Християнський психолог Жанна.

💬 Якість нашого життя визначається тим, якими ми бачимо себе, інших та світ загалом. У Транзакційному Аналізі це називається життєвою позицією. Це глибинні внутрішні переконання, їх всього 4: • Я - НЕ ОК, ТИ - ОК - позиція «вони кращі за мене». Люди з такою позицією відчувають залежність від інших, не вміють приймати компліменти, знецінюють себе. • Я – ОК, ТИ – НЕ ОК – позиція звучить як «я краще ніж ти». Ця позиція породжує бажання доводити це оточуючим, а також конкуренцію і домінування. Ці люди завжди перебільшують свою значущість, свою роль у будь-якій справі, чим би вони не займалися. Часто цю позицію займають, щоб прикрити своє почуття неповноцінності (коли насправді внутрішня позиція Я – НЕ ОК). • Я НЕ ОК ТИ НЕ ОК – позиція розпачу, що ні вони, ні інші, ні життя в цілому нічого не варті. • Єдиною здоровою позицією є позиція Я-ОК, ТИ-ОК. Тільки з позиції поваги та прийняття себе та інших людина розвивається та сприяє розвитку інших, використовує можливості та час на благо. Ця позиція справжнього героя - людини, яка приймає себе, інших і світ у своїй недосконалості. ↪️ Важливо розрізняти, що чиясь поведінка може бути не ОК, і ви можете бути з нею не згодні, але суть людини, її внутрішній потенціал завжди ОК. Прийняття, що кожна людина є настільки гідною та хорошою, наскільки може, виходячи зі свого досвіду, можливостей, оточення тощо, навіть якщо її вчинки вам не подобаються. 👉 Життєва позиція засвоюється людиною в ранньому віці (до 7 років) і залишається з нею на все життя НЕСВІДОМО. Але хороша новина в тому, що з цим можна працювати, і це можна змінити.

⚡ З перших секунд знайомства чоловік оцінює жінку та вирішує, чи готовий він надалі з нею спілкуватися, чи ні. Коли чоловік та жінка спілкуються певний час, але потім чоловік зникає або перестає проявляти інтерес до жінки, то це говорить про те, що цінність жінки для нього впала. І не важливо, знаходитесь ви у стосунках тривалий час чи щойно познайомились. Адже причин знецінення жінки в очах чоловіка може бути безліч, враховуючи його власні цінності, досвід, структуру особистості, світосприйняття, виховання, рівень культи тощо 🤷🏼‍♀️ ↪️ Цінність – це не прояви характеру та поведінки. Це набагато глибше, ніж те, що повсякчас проявляється на поверхні кожного дня у стосунках, поведінці. Цінність, на мою думку, це те, як ми відчуваємо себе у своєму внутрішньому самовідчутті. ↪️ Цінність - це те, ким ви приймаєте рішення бути та діяти на постійній основі. А отже цінність жінки не є в приписаних для неї соціумом шаблонах та стереотипах. Цінність жінки – це її власний прояв бути справжньою та природньою. Коли жінка вміє та довіряє собі свої думки, свої бажання, приймає своє тіло та жіночність, вона стає цінною за фактом свого існування, перш за все, ДЛЯ СЕБЕ. 💬 «Коли чоловік любить жінку, у нього є потреба нею захоплюватися. У всіх інших випадках він самостверджується за її рахунок й розглядає як трофей» (Н.Холоденко) 🔔 Тож з чого почати, аби стати цінною для чоловіка та мати цілісні здорові стосунки з ним? 💡Звичайно ж, перший крок – це стати цінною для себе. Ніхто і ніколи не дасть вам відчуття вашої природної самоцінності, розуміння ваших стосунків із собою, через які вже жінка проявляється у світі та у стосунках. Цінність себе - це розуміння своїх внутрішніх потреб, бажань, відчуттів, вміння опиратися на себе, знати свої різні сторони особистості та жити відповідно до них. 💡Другий крок – це прояв любові до себе, бережного ставлення до своєї душі та тіла. Цінність жінки - це вміння любити світ, а це неможливо без любові до себе. А ось що ви вже розумієте під любов’ю до себе? Для мене, наприклад, це перш за все, чесність у стосунках з собою та життя із серця. А там і всі відповіді. 💡Третій крок цінності жінки – це її вміння бути тією самою жіночою, гнучкою, ніжною, вільною, зайнятою собою, мудрою. Цей перелік особистий, тому займайтеся собою завжди. Адже чоловік цінує жінку зацікавлену у собі, у тому, що її захоплює, жінку яка має власну "родзинку" та радіє життю незалежно від того, хто з нею поруч.

🍪 Сьогодні дорогою додому я зайшла до найближчого супермаркету і побачила, що на полицях не залишилося не те, що мого улюбленого печива, там не залишилося майже нічого солодкого. Стою, замислилася. Підходить продавчиня і каже: "Щоразу, коли стаються обстріли чи людей чимось лякають, солодке зникає з прилавків першим..." 🍫 Стрес, емоційна напруга, нестача уваги, підсвідоме прагнення до самозаохочення, бажання відключитися від проблем та відчути задоволення якнайшвидше — це всі ті психологічні причини, що призводять до того, що вам надмірно часто хочеться солоденького. 🤨 Але не варто забувати і про фізіологічні: дефіцит хрому чи магнію, кишковий дисбаланс, порушення кровообігу, нестача відпочинку та сну. ❓Але як їх відрізнити? 🍩 Фізіологічне прагнення: бажання з'їсти плитку улюбленого шоколаду чи скуштувати печива проявляється через декілька годин після прийому їжі, потяг до солоденького наростає поступово, а після вживання омріяного продукту ви відчуваєте насиченість. 🍩 Психологічне прагнення: проявляється через 15-20 хвилин після їжі, потреба у солодкому розвивається поступово, тяга з'їсти двісті кіло шоколаду і триста кіло печива зберігається навіть після того, як ви з'їли те, чого вам так хотілося. Ви їсте не тому, що хочеться, а тому, що вже не можете зупинитися. ❤️ Тому я прошу вас стежити за своїми бажаннями і контролювати надмірність, у чому б вона не виражалася.

💬 «Ти мене не розумієш!», — як часто ця фраза стає початком конфлікту та непорозуміння у стосунках! І в ній ховається істина. Труднощі у відносинах виникають тоді, коли ми не знаємо самого себе та свого партнера. • Які цінності та прагнення надихають? • Що засмучує та як можна підтримати у ці хвилини? • Коли востаннє почували себе щасливим? І чому? • Який він, ваш внутрішній світ? Чим він сповнений? 🧩 Іноді потрібні роки, щоб дізнатися про себе сьогодення і знайти відповіді на ці питання. І ще десятки років, щоб пізнати близьку людину. Куди простіше сказати: "Ти мене не розумієш!", піти в претензії, звинувачення, образи і закрити своє серце. Правда? Коли ми будуємо стосунки з іншою людиною, відбувається справжня хімія. Спочатку з'єднуються 2 дивовижні, красиві, багаті, але РІЗНІ світи: наш і світ партнера. У кожного — свої таланти та обмеження, прагнення та страхи, цінності та болі. ↪️ Для одного важлива свобода та можливість займатися улюбленою справою. А інший, керуючись минулим досвідом, боїться втратити дорогу людину і не підтримує цієї свободи. У результаті обидва накопичують образи, а відносини втрачають свою глибину і красу. Чому? Обидва не розуміють справжні потреби один одного, болі та цінності. ↪️ Один партнер усі сили вкладає у побудову спільного майбутнього: шукає квартиру, думає про майбутнє. А другий — пливе за течією, сьогодні підтримуючи, а завтра думаючи про розлучення. ↪️ У результаті один відчуває байдужість коханого, а інший тиск і розгубленість. Чому? Хтось просто не знає себе і не розуміє власних бажань, а хтось навіть не цікавиться планами партнера. 🤔 Відносини без образ та претензій — МОЖЛИВІ? Так. Коли ми розуміємо себе та іншого, коли щодня обираємо бути з коханими людьми та пізнавати себе та їх внутрішній світ, коли обговорюємо потреби один одного та спільні устремління – стосунки наповнюються дивовижною красою! 💌 Відчуття безпеки у стосунках - це важлива складова здорових та гармонійних стосунків. Це означає, що ви відчуваєте, що можете довіряти своєму партнерові та бути впевненими в тому, що він не завдасть вам шкоди. Що викликає ще відчуття безпеки та щастя у стосунках? ✔️ відкритість: можливість вільно говорити про свої почуття та думки, не боячись відвертості. ✔️ довіра. Взаємна довіра між партнерами допомагає знизити страхи та відкривати для нових можливостей. Відчуття довіри зміцнюється тим, що ваш партнер виконує свої обіцянки та діє відкрито та чесно. ✔️ відверта та не претензійна Комунікація. Відкрита та ефективна комунікація між партнерами зменшує можливість непорозумінь та конфліктів. У партнерствах, де є відчуття безпеки, люди відкрито говорять про свої потреби та бажання, а також вміють слухати іншу сторону. І тоді питання чи відпрацьований у вашій парі такий навик? ✔️ взаємоповага. Повага до партнера та його границь - це ключова складова відчуття безпеки у стосунках. Партнери поважають один одного та не перетинають особисті кордони, які встановлює інша сторона. ✔️ взаємна любов та підтримка. У щасливих відносинах в сім'ї любов є основною складовою. Це може означати фізичну, емоційну, чи духовну підтримку. Це означає не тільки почуття любові, але і практичні дії, такі як надання підтримки, вислуховування та допомога у вирішенні проблем. ✔️ створення спільних цілей та інтересів, ритуалів сімейних .Це є важливим елементом побудови щасливих відносин в сім'ї. Це може включати спільні хобі, проекти та заходи, які допомагають зблизити родину та зберегти сімейні стосунки. ✔️ взаємна відповідальність: кожен член родини повинен відчувати відповідальність за свої дії та їх вплив на інших у родині. Це допомагає забезпечити ефективне та здорове функціонування родини. ✔️ прагнення до постійного удосконалення. Коли партнери працюють над покращенням своїх відносин та постійно розвиваються, покращують навички спілкування, розуміння потреб кожного члена родини та уважно, дбайливо ставляться до почуттів кожного члена родини все це сприяє побудові щасливих відносин в сім'ї.

🤔 Чому нам іноді так важко зробити вибір? Тому що нам важко прийняти наслідки нашого вибору. Особливо, якщо вони (наслідки) нас не влаштовують. Складно визнати свою помилку. 👶 Простіше всього було в дитинстві. Не потрібно було щось вирішувати. За нас все вирішували батьки: що одягти, що з'їсти на обід, куди піти на прогулянку. Є такий чудовий анекдот. Я його обожнюю... Звичайний двір багатоповерхівок. Надворі граються діти. І ось на одному з поверхів відкривається вікно і жінка кричить: - Михайлику, додому! -Мамо, я замерз? -Ні, синку, ти хочеш їсти. ↪️ І тепер, у дорослому житті, нам так хочеться, щоб за нас все вирішували. В дитинстві так все було просто. Правда? Але, перекладаючи прийняття рішення на інших, ми знаходимося в дитячий позиції. І тим самим віддаємо право розпоряджатися власним життям іншим людям. 🧩 Доросла людина завжди бере на себе відповідальність за свої рішення. Психологічно дорослі люди легко приймають рішення, тому що вони знають, що якщо у них щось вийде не так, це буде лише їхній черговий досвід. Доросла людина вміє аналізувати та робити висновки. ♻️ Тому, щоб перестати перекладати прийняття рішення на інших, візьміть відповідальність за наслідки свого рішення на себе. Спробуйте хоча б один раз. Адже, коли рішення приймають за вас, то ви не живете своїм життям, тоді ви погоджуєтеся на те, що не здатні змінити будь-що у вашому житті. Вас це влаштовує? Чи ви самі хочете бути автором вашого життя? Писати свою історію. Шпортатися, падати, вставати і знову йти. Лише так ви в кінці свого життя зможете із впевненістю сказати, що ви його ПРОЖИЛИ, а не проіснували. 📲 А я із радістю допоможу вам стати автором власного життя. Звертайтесь за консультацією

🇺🇦 Український психологічний хаб, [4 мая 2023 г., 18:00:57]: ...💬 «Моє життя таке, бо мене так виховали», «У всьому винуваті батьки», дуже часто такі висловлювання чую від своїх клієнтів на терапії, навіть коли пройшло вже багато років, навіть якщо батьків вже немає в живих, ми все одно продовжуємо ображатися на них, не можемо відпустити образи. Чому так стається і як вийти з цього стану будемо розбиратись в пості. ↪️ Популярність теорії Фрейда про те, що всі проблеми родом з дитинства, зіграла злий жарт: тепер багато людей живуть з постійною образою на батьків і висувають їм претензії щодо своїх невдач. Дитячі образи на батьків у дорослому житті можуть бути різними: не любили, не забезпечували, не навчили, не купили квартиру/машину... І навпаки: дуже любили і опікали, балували і т.д. 💌 Потрібно зрозуміти, що ображаючись на батьків, людина відкидає себе — дорослого та самостійного. Адже постійно озиратися на минуле — це позбавляти себе не лише сьогодення, а й майбутнього. 🙌 Те, що відбувалося з вами у дитинстві, не можна змінити, переписати на чистовик. Всі ті деструктивні почуття, які ви відчували і продовжуєте переживати вже за допомогою спогадів, паралізують ваші устремління в сьогоденні, створюючи ілюзію безнадійності. 🧩 Щоб заявити про свої права на щастя, потрібно відсікти цю маленьку дитину з минулого від себе нинішнього. Ви — вже інша людина зі своїми думками, поглядами, бажаннями. У вас нове життя, яке не має нічого спільного з тим, що було в дитинстві. Перестати звинувачувати своїх батьків в своїх невдачах може бути важко, але це можливо, якщо ви підходите до цього з правильної перспективи. Ось декілька порад, які можуть допомогти: 1️⃣ Прийміть свої відчуття щодо батьків - це важливий крок на шляху до здорового відношення з ними. Часто, коли ми відмовляємося від наших відчуттів, ми затримуємо біль та образи в собі, що може заважати відносинам з батьками та нашим особистим зростанням. Отже, дозвольте собі відчувати те, що ви відчуваєте, без осуду та вини. Наприклад, якщо ви відчуваєте біль, образу або розчарування через те, як ваші батьки поводилися з вами в минулому, дозвольте собі відчути ці емоції, а не приховувати їх або заспокоювати себе. Зрозумійте, що ваші батьки, ймовірно, не мали наміру заподіяти вам біль, але їхні дії та слова можуть бути сприйняті вами як такі. 2️⃣ Зосередьтеся на своїх власних діях. Замість того, щоб шукати винних у своїх невдачах, зосередьтеся на тому, що ви можете зробити, щоб покращити свою ситуацію. 3️⃣ Знайдіть позитивні речі, які вони зробили для вас. Намагайтеся зосередитися на тому, що ваші батьки зробили для вас, а не на тому, що вони не зробили. Це може допомогти збалансувати вашу перспективу та зменшити негативні емоції. 4️⃣ Поговоріть з ними. Якщо ви все ще відчуваєте образу на своїх батьків, можливо, вам варто з ними поговорити. Спробуйте пояснити, які саме відчуття ви маєте та чому. Поділіться своїми переживаннями, але будьте готові до того, що вони можуть не погоджуватися з вами. 5️⃣ Отримайте підтримку. Обговорення ваших почуттів з друзями, родичами або професійними психологами може допомогти вам знайти способи перестати звинувачувати своїх батьків. Розмовляйте з людьми, які знаходяться в схожій ситуації або з тими, хто може допомогти вам перейти через цей етап. Професійна підтримка може бути особливо корисною, оскільки фахівці можуть надати вам конкретні інструменти та поради для того, щоб покращити своє життя. 6️⃣ Вибачтеся і звільніться. Якщо ви знаєте, що звинувачувати своїх батьків неправильно, спробуйте вибачитися за свої дії та звільнитися від цього тягаря. Вибачення може бути важливим кроком до того, щоб знайти спокій та перейти далі. 7️⃣ Знайдіть спосіб примиритися. Інколи необхідно знайти спосіб примиритися з тим, що ваші батьки не були ідеальними батьками або що вони не зробили все, що ви б хотіли. Зосередьтеся на тому, що ви можете зробити, щоб жити щасливо та задоволено, незалежно від того, що відбувалося в минулому. Не забувайте, що процес зміни може бути складним, але вартий зусиль. Бажаю вам успіху в цьому дорогому вам питанні! ...

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» 1Ів.5:20-21 «Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Це є істинний Бог і вічне життя! Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.» 🧩 Багато людей запитують мене, що таке ідолопоклонство? Тому вирішила відповісти та прояснити це питання. У Біблії чітко та ясно показано приклад, як з'являється ідол. «Тесляр спочатку вибирає дерево.…Половину його він попалить у вогні, на іншій половині - варить м'ясо та їсть, печеню пече й насичається, також гріється та приговорює: Як добре, нагрівся, відчув я вогонь... А з залишку він робить бога, боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: Рятуй же мене, бо ти бог мій!» Те ж саме можна сказати про природу і про все, що оточує нас: зірки, сонце, всесвіт. «І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі. І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею, і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре». 🙌 Тобто все, що створено Богом, є Його творінням і ніяк не може бути богом. Те, що ми ставимо вище Бога у своєму житті є ідолом. Ідол може проявитися у всьому, що завгодно. Це може бути: людина, ідея, держава, партія, структура, предмет, багатство, амулети, гороскопи, річ, і т.п. 🙏 Ідол, у перекладі з єврейської, означає хибний бог, порожнеча, бовван. Людська гріховна природа любить обожнювати та поклонятися речі. 🔗 Ідолопоклонство - гидота для Бога, воно відводить людину від світла в темряву. Не приносить ані знання, ані любові чи надії, це підміна якоюсь придуманою істотою. 👉 З погляду психології та психотерапії, у стані ідолопоклонства, людиною легко керувати. У нього згодом може виникнути прикордонний психічний розлад, який виражається у вигляді нацизму, расизму, психології натовпу і т. п. Тоді потрібна допомога психотерапевта. Можливо опрацювати глибинні переконання чи когнітивні спотворення людини. Не можна змішувати віру в Бога з вірою в ідола. Бог є реальним невловимим Духом. Віра в Нього – це Віра в Його Живого Сина Ісуса Христа. Саме Він дарував нам спасіння та вічне життя. Тільки Творець, створивши все навколо, є справжнім Богом. 💌 Друзі, прошу вас, завжди розмірковуйте, аналізуйте, шукайте та знаходьте істину. Бажаю вам зустрітися з Живим Богом, Ісусом Христом. Який учора і сьогодні і на віки Той самий. Будьте щасливими на цій землі. Дуже рада, якщо цей допис був вам корисним і змогла прояснити ваше запитання. Благословень всім вам! ❤️С повагою, Християнський психолог Жанна.

💬 Чоловік не дзвонить і не пише півдня: хтось навіть не помітить, а для когось це буде приводом для купи тривожних думок. Дитина впала, роздерла ногу і порвала штани: одна мама допоможе обтруситися, обробити ногу і піде далі, а інша буде довго охати, читати статті про сильні і нудіти, як можна бути таким незграбним. Чи варто продовжувати? ✅ Наш мозок ставить галочку важливості на якомусь об'єкті, коли: ▪️ми постійно тримаємо його в думках і фіксуємось на ньому ▪️ми часто обговорюємо його з іншими ▪️він викликає у нас сильні емоції (неважливо, позитивні чи негативні) ⁉️ Що робити, якщо якась ситуація чи об'єкт викликають у вас дуже багато тривоги та нав'язливих думок? ✅ Неможливо просто «прибрати» подразник або тему, як склянку з полиці у шафу. На місці цих нейронних зв'язків не може бути порожнечі, але можна поступово переключитися на щось інше. Заздалегідь продумайте, куди ви можете спрямувати час, який ви витрачаєте на обговорення, «гуглення» та нав'язливі думки. ❗️Умова одна: нове заняття має вас якщо не прям захоплювати, то хоча б чимось зацікавити. Ще дуже важливо знайти , а що лежить в основі цих нав'язливих думок. Ставте собі питання «що в цьому найстрашнішого?», Поки не вийдете на емоцію чи почуття. З ним і треба працювати. ↪️ Приклад: "Я боюся, що дитина захворіє на ГРВІ, багато читаю і дивлюся інфу про статистику захворювань на даний момент, переживаю". ❓Що в цьому буде найстрашнішого, якщо дитина занедужає? 👉 Звичний спосіб життя порушиться, доведеться переключитися з роботи та справ на хворобу, раптом будуть ускладнення, не заплатять повну зарплату, начальник вимовлятиме. ❓ Що буде найстрашнішого, якщо доведеться займатися лише хворобою? 👉 Я відчуватиму свою провину, що я погана мама, не вберегла; я поганий співробітник – часто ходжу на лікарняний, підставляю колег і вони роблять мою роботу. ❗️У цьому випадку очевидно, що прокидається почуття провини: з усіх боків винна і перед усіма. 🤔 Коли я почуваюся винною, то чий голос насправді звучить у мене в голові? Хто мене часто звинувачував? Хто навів мені, що я у всьому винна? А навіщо це робилось? Може, так мною хотіли керувати? Далі окреслюємо своє коло відповідальності та знімаємо корону «Бога». Не все у цьому житті залежить від нас. ↪️ Поступово опрацьовуємо «кореневе» почуття і формуємо нові нейронні зв'язки. В даному описаному випадку: ❗️ усвідомлюємо, хто і чому нас «заразив» почуттям провини. ❗️ далі - виробимо нову стратегію реагування та поведінки - зміцнюю імунітет дитини, знаюся на стосунках у сім'ї і перестаю скрізь бачити загрозу, тому що починаю розуміти, де витік і навіщо мені ця ситуація, чим вона допомагає.

💬 Ви часто сваритесь, конфліктуєте і з'ясовуєте стосунки? Ставите собі питання: "Піти чи залишитись?" Як зробити правильний вибір? Якщо ви опинились перед таким питанням, ваші стосунки спіткала криза. ➡️ Існує 2 різновиди криз у стосунках: 1. Коли все погано, але є заради чого продовжувати стосунки (близькість, потяг, спільні цінності, інтерес) 2. Коли все погано, і немає заради чого продовжувати "рятувати" стосунки. 🔗 Криза - це небезпека і можливість одночасно. Якщо підходити до проживання кризи свідомо і компетентно, ви можете • сформувати нову поведінку; • оновити сприйняття себе і світу; • вийти на новий рівень у стосунках. 💌 Якщо відчуваєте напругу у стосунках і не знаєте, що з цим робити я запрошую на особисту онлайн консультацію!