Шкала темпераментів Терстоуна: 7 шкал, адаптація Хойновського та сучасна оцінка
Оновлено: 3 дні тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 4 вересня 2026 · Редакційна політика
Шкала темпераментів Терстоуна — це історичний психодіагностичний опитувальник американського психолога й психометриста Луїса Леона Терстоуна. Оригінальна назва методики — Thurstone Temperament Schedule, скорочено TTS. Science Research Associates опублікувала тест у 1949 році, а в подальші роки виходили оновлені керівництва.
Класична версія TTS містила 140 тверджень і сім неперекривних шкал по 20 пунктів: активність, енергійність, імпульсивність, домінантність, емоційну стабільність, товариськість і рефлексивність. Це важливо одразу уточнити: методика не розподіляла людей на сангвініків, холериків, флегматиків і меланхоліків. Вона вимірювала кількісні відмінності за окремими рисами.
Так само TTS не слід плутати зі «шкалою Терстоуна» для вимірювання установок — методом рівних інтервалів, який виник у зовсім іншій дослідницькій програмі. Одна назва пов’язана з особистісними рисами, інша — з психометричним шкалюванням ставлень.
Сьогодні TTS цікавий насамперед як важлива сторінка історії психометрії. Старі нормативи, формулювання частини пунктів і культурний контекст середини XX століття не можна автоматично переносити на сучасну українську популяцію. Тому історичний тест не варто використовувати як самодіагностику або як сучасний універсальний стандарт оцінювання особистості.
Що саме вимірювала шкала Терстоуна
У документації середини XX століття TTS описували як короткий спосіб оцінити сім відносно стійких аспектів темпераменту, пов’язаних із повсякденною поведінкою, навчанням і професійною адаптацією. Опитувальник можна було проводити індивідуально або в групі; історично він орієнтувався переважно на старших школярів і дорослих.
У класичному форматі людина відповідала на 140 тверджень варіантами «так», «?», «ні». Кожна із семи шкал складалася з окремого набору 20 пунктів. Така конструкція давала не один загальний «тип темпераменту», а профіль із кількох кількісних показників.
Терстоун працював у факторно-аналітичній традиції: його цікавило, які відносно самостійні виміри можна виділити з кореляцій між великою кількістю поведінкових тверджень. Ця логіка споріднює TTS з іншими його роботами — від первинних розумових здібностей до розвитку багатофакторного аналізу, — хоча предмет вимірювання тут уже не інтелект, а риси особистості й темпераменту.
Як виникла методика
TTS не з’явився з класичної типології чотирьох темпераментів. Його історія пов’язана з ранніми факторно-аналітичними дослідженнями особистості та з тестовими батареями Джоя Пола Ґілфорда. У цій традиції завданням було не підібрати людині готову назву типу, а статистично виділити стійкі виміри, за якими люди відрізняються одна від одної.
Видання 1949 року стало окремим стандартизованим інструментом Science Research Associates. Архівні каталоги зберігають сам тест 1949 року та керівництва початку 1950-х. Пізніші дослідники використовували як вихідну семишкальну версію, так і модифіковані варіанти.
Окремо варто не змішувати TTS із раннім Thurstone Personality Schedule, який у 1930-х роках був пов’язаний з оцінюванням невротичних тенденцій. Це інша історична методика з іншою метою. Назва Терстоуна зустрічається в кількох інструментах, тому точна ідентифікація конкретного тесту тут принципова.
Сім шкал TTS
Шкала | Що вона описувала в історичній моделі |
|---|---|
Активність | Схильність до швидкого темпу, постійної зайнятості й діяльності. |
Енергійність | Фізична активність, інтерес до спорту, занять на відкритому повітрі й практичної діяльності. |
Імпульсивність | Спонтанність, потяг до змін, збудження й менш стримане планування поведінки. |
Домінантність | Напористість, упевненість у взаємодії та схильність брати ініціативу. |
Емоційна стабільність | Рівність настрою, менша схильність до тривог і емоційних коливань у межах історичної моделі. |
Товариськість | Легкість і задоволення від соціальної взаємодії. |
Рефлексивність | Схильність до обдумування, планування, порядку, точності та роботи з ідеями. |
Ці назви треба читати як історичні психометричні конструкції, а не як готові сучасні діагнози чи незмінні природні «типи». Значення шкали визначається конкретними пунктами, вибіркою стандартизації та способом підрахунку, а не лише її назвою.
Чому в одних джерелах сім шкал, а в інших — шість
Оригінальна структура TTS була семишкальною. У дослідженні 1986 року використовувався 140-пунктовий варіант із сімома неперекривними шкалами по 20 пунктів. Саме цю структуру варто вважати канонічною для історичного опису TTS.
Водночас у пізніших роботах можна зустріти шість шкал. Наприклад, у дослідженні Алана Шафера 2001 року використовували активність, імпульсивність, домінантність, емоційну стабільність, товариськість і рефлексивність — без шкали енергійності (Vigorous). Це означає, що дослідник працював із шестишкальною версією інструмента; це не перетворює початковий TTS на шестишкальний тест.
Доступні джерела не дають підстав упевнено пояснювати єдину причину вилучення Vigorous у всіх пізніших версіях, тому її не варто вигадувати. Проте сама ця шкала добре показує проблему старіння тестів. Її історичний зміст був тісно пов’язаний зі спортом, фізичною активністю, роботою з інструментами та заняттями, які в середині XX століття часто описували як традиційно чоловічі. У старих вибірках саме за цією шкалою спостерігали виразні статеві відмінності.
Для сучасного читача це не просто курйоз. Психологічний тест вимірює не абстрактну рису «поза культурою», а відповіді на конкретні запитання, сформульовані в конкретну історичну епоху. Якщо змінилися соціальні ролі, побут, мова й типові види діяльності, частина пунктів може втратити той самий психологічний зміст.
Що означає «в адаптації Хойновського»
В українських навчальних, військово-психологічних і прикладних матеріалах часто зустрічається назва «Шкала темпераментів Л. Терстоуна в адаптації Хойновського». За цим формулюванням стоїть польський психолог Мечислав Хойновський. Польські каталоги психологічних тестів прямо позначають його версію як авторизовану адаптацію TTS, а в працях Хойновського публікувалося окреме керівництво до шкали.
Тут важливо розрізняти щонайменше три речі: оригінальний американський TTS; польську адаптацію Хойновського; українськомовне використання або переклад версії, що походить від цієї адаптації. Вони не є автоматично тотожними з погляду психометрії.
У доступних для цього огляду первинних і академічних джерел не виявлено окремого сучасного дослідження, яке б документувало повну українську стандартизацію TTS: процедуру перекладу й культурної адаптації, репрезентативну нормативну вибірку, актуальні норми, показники надійності та валідності саме для сучасної української популяції. Це не доводить, що такого дослідження ніколи не існувало, але не дозволяє вважати будь-який український бланк автоматично валідованою українською версією тесту.
Тому формулювання «в адаптації Хойновського» слід розуміти передусім як вказівку на походження конкретної версії методики, а не як гарантію сучасної української стандартизації.
Що відомо про надійність TTS
Один із корисних пізніших аналізів опублікував Джон Леллін у 1986 році на вибірці дорослих чоловіків-близнюків. У цій конкретній вибірці коефіцієнти внутрішньої узгодженості семи шкал перебували приблизно в діапазоні від 0,67 до 0,88. Найвищий показник мав вимір домінантності, а кілька інших шкал демонстрували помірну внутрішню узгодженість.
Ці числа не можна подавати як універсальні «коефіцієнти надійності тесту Терстоуна». Вони отримані в конкретній давній вибірці, в іншій країні, іншою мовою та в іншому соціальному контексті. Надійність є властивістю результатів певного вимірювання в певних умовах, а не незмінною печаткою, яка назавжди прикріплюється до назви тесту.
Для сучасного українського застосування потрібні власні дані про внутрішню узгодженість, стабільність результатів, структуру шкал і нормативні розподіли. Сам факт історичного використання методики або наявності перекладеного бланка таких даних не замінює.
Як TTS співвідноситься з Великою п’ятіркою
У 2001 році Алан Шафер порівнював шестишкальну версію TTS із п’ятифакторною моделлю особистості. Результати показали часткове змістове перекриття: рефлексивність була пов’язана з полем відкритості досвіду, емоційна стабільність — із протилежним полюсом нейротизму, а кілька інших шкал значною мірою перетиналися з екстраверсією.
Проте TTS не є ранньою версією Великої п’ятірки і не може бути просто перекладений у п’ять сучасних факторів. У двох підходів різні набори пунктів, різна історія побудови й різна структура конструктів. Коректніше сказати, що пізніші дослідження виявили часткове перекриття між деякими терстоунівськими шкалами та ширшими рисами п’ятифакторної моделі.
Історично це цікаво з іншої причини: TTS показує, що факторно-аналітичний пошук вимірів особистості активно розвивався задовго до того, як сучасна п’ятифакторна модель набула нинішньої форми. Але прямої лінії «Терстоун створив модель Великої п’ятірки» з цього не випливає.
Чому стару шкалу не можна беззастережно використовувати сьогодні
Головна проблема TTS не в тому, що методика «стара» сама по собі. Історичний вік тесту не робить його автоматично поганим. Проблема виникає тоді, коли старі пункти, старі нормативи й старі уявлення про соціальні ролі застосовують у новій популяції без повторної перевірки.
Для TTS особливо важливі кілька обмежень.
Нормативний контекст. Оригінальні норми створювалися для американських вибірок середини XX століття; польська адаптація має власну історію. Їх не можна механічно переносити на сучасних українців.
Культурна й мовна еквівалентність. Переклад твердження ще не гарантує, що воно вимірює ту саму рису з тією самою точністю.
Історично зумовлений зміст пунктів. Шкала Vigorous особливо наочно містила поведінкові індикатори, пов’язані з тодішніми гендерними ролями й стилем життя.
Структура моделі. Пізніші дослідники використовували різні версії TTS, а сучасна психологія особистості має значно ширшу доказову базу й інші валідовані моделі та інструменти.
Мета оцінювання. Один і той самий опитувальник не може автоматично бути придатним для профорієнтації, клінічного рішення, добору персоналу й індивідуального консультування без окремого доказу валідності для кожної мети.
Тому результати історичного TTS не повинні використовуватися для встановлення психіатричного діагнозу або сучасного клінічного висновку. Методика створювалася для опису рис, а не для сучасної діагностики психічних розладів.
Чи можна пройти шкалу Терстоуна онлайн
В інтернеті можна знайти бланки й перекази цієї методики, зокрема версії, що називаються адаптацією Хойновського. Але доступність тексту в мережі не означає, що конкретна копія має перевірене походження, правильний ключ, актуальні норми або законні права на відтворення.
Український психологічний ХАБ тому не публікує тут повні 140 пунктів, ключі чи нормативні таблиці TTS. Для історичного й освітнього розуміння важливіше знати, що саме вимірювала методика, як була побудована та які обмеження має її сучасне застосування.
Якщо інструмент використовують у дослідженні або професійній психодіагностиці, слід перевірити конкретну редакцію, мову, походження адаптації, нормативну базу, права на використання та психометричні характеристики для потрібної популяції й мети.
Чому шкала Терстоуна важлива для історії психології
TTS добре показує одну з головних ідей Терстоуна: складні психологічні властивості корисно розкладати на кілька емпірично виявлених вимірів, а не зводити до одного ярлика. У дослідженнях інтелекту ця логіка привела його до первинних розумових здібностей; у дослідженні особистості — до профілю кількох темпераментних рис.
Методика також показує, як розвивається психометрія. Тест може бути важливим історичним кроком, мати прийнятні показники в певних вибірках і водночас потребувати нової стандартизації, нового мовного аналізу та перевірки конструктивної валідності через десятиліття.
Саме тому наукова оцінка старого тесту не зводиться до двох крайнощів — «класика, отже працює завжди» або «старе, отже непотрібне». TTS залишається цінним для історії факторного підходу до особистості, але його практичне застосування сьогодні потребує значно більшої доказової обережності, ніж просте підрахування балів за старим ключем.
Коротко
Оригінальний TTS опубліковано у 1949 році.
Класична версія містила 140 пунктів і сім шкал по 20 пунктів.
Це профіль рис, а не поділ на чотири класичні типи темпераменту.
Пізніше існували дослідницькі версії з шістьма шкалами; це не змінює вихідну семишкальну структуру.
«Адаптація Хойновського» походить від польської авторизованої адаптації Мечислава Хойновського.
Наявність українськомовного бланка не є автоматичним доказом сучасної української стандартизації.
Пізніші дослідження виявили часткове перекриття TTS із рисами Великої п’ятірки, але ці моделі не тотожні.
Для сучасної індивідуальної оцінки потрібні актуальні валідовані інструменти, норми та професійна інтерпретація.
Пов’язані матеріали Українського психологічного ХАБу
Часті запитання
Скільки шкал містив оригінальний тест Терстоуна?
Сім. Класичний TTS мав 140 пунктів: по 20 для активності, енергійності, імпульсивності, домінантності, емоційної стабільності, товариськості та рефлексивності. У деяких пізніших дослідженнях використовували шестишкальні варіанти без Vigorous, але це не початкова структура 1949 року.
Чи визначає TTS сангвініка, холерика, флегматика або меланхоліка?
Ні. Шкала Терстоуна належить до факторного підходу й дає профіль кількісних рис. Вона не створена для класифікації людини за чотирма класичними темпераментами.
Хто такий Хойновський і що він адаптував?
Мечислав Хойновський — польський психолог, який здійснив авторизовану польську адаптацію TTS. Українські джерела часто використовують формулу «в адаптації Хойновського», але це саме по собі не підтверджує наявності окремих сучасних українських норм.
Чи валідна шкала Терстоуна для сучасних українців?
У доступних для цього огляду джерелах не виявлено сучасного повного дослідження української стандартизації TTS із актуальними нормами й перевіркою структури шкал. Тому старі американські або польські норми не слід автоматично переносити на сучасну українську популяцію.
Чи можна використовувати TTS для діагностики психічних розладів?
Не як сучасний діагностичний інструмент. TTS створювали для опису рис темпераменту й особистості, а не для встановлення психіатричних діагнозів. Клінічні висновки потребують відповідних валідованих методів і професійної оцінки.
Чи є шкали Терстоуна аналогом Великої п’ятірки?
Ні. Пізніші дослідження показали часткове перекриття деяких шкал TTS із чинниками Великої п’ятірки, але структури не збігаються один до одного й мають різну історію побудови.
Пов’язані статті
Джерела
University of Illinois SSHEL Test Collection: Thurstone Temperament Schedule — архівний запис тесту 1949 року та керівництв 1950/1953 років.
Smithsonian National Museum of American History: Psychological Test, Thurstone Temperament Schedule — набір тестових матеріалів, опублікованих Science Research Associates у 1949 році.
Loehlin, J. C. Heredity–Environment Analyses of the Thurstone Temperament Schedule. Behavior Genetics. 1986;16(1):61–73. DOI: 10.1007/BF01065479.
Shafer, A. B. Relation of the Big Five to the EASI scales and the Thurstone Temperament Schedule. Personality and Individual Differences. 2001;31(2):193–204. DOI: 10.1016/S0191-8869(00)00128-8.
Польський каталог психологічних тестів Instytut Psychologii Uniwersytetu Jagiellońskiego: Skala Temperamentów L. L. Thurstone’a — autoryzowana adaptacja M. Choynowski.
Choynowski, M. Testy psychologiczne w poradnictwie wychowawczo-zawodowym. Польські видання PWN; окреме керівництво до Skali Temperamentów.