top of page

Психологічна енкциклопедія

Судово-психологічна експертиза в Україні: що це, коли призначається і що оцінює

15 годин тому
Читати 12 хв

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 6 жовтня 2026 · Редакційна політика


Судово-психологічна експертиза — це судове експертне дослідження, у якому спеціальні знання психології застосовують до обставин, що мають юридичне значення. Український Закон «Про судову експертизу» визначає судову експертизу як дослідження на основі спеціальних знань для надання висновку з питань, які є або будуть предметом судового розгляду. Для психологічної експертизи центральним предметом стають психологічні закономірності та особливості перебігу психічної діяльності людини у юридично значущі періоди й ситуації.


У 2026 році нормативна рамка стала точнішою. Наказ МОЗ України № 1935 від 23 грудня 2025 року окремо визначив предмет судово-психологічної експертизи як психологічні закономірності та особливості перебігу психічної діяльності, які досліджують для відповіді на запитання особи або органу, що залучив експерта, чи слідчого судді або суду, який доручив проведення експертизи. Цей порядок регулює судово-експертну діяльність у сфері судової психіатрії та психології в системі МОЗ; загальні процесуальні підстави та правила визначають закон і відповідні процесуальні кодекси.


Судово-психологічний висновок не встановлює винуватість, правдивість людини, юридичну достовірність доказу, осудність, дієздатність чи те, яке рішення має ухвалити суд. Експерт відповідає на психологічні питання в межах спеціальних знань. Процесуальне та юридичне рішення залишається за уповноваженим органом і судом. Розмежування дієздатності, осудності та здатності людини брати участь у провадженні докладно пояснене у матеріалі «Дієздатність, осудність і процесуальна компетентність: роль психолога, психіатра та суду».


Що таке судово-психологічна експертиза


Судово-психологічна експертиза є одним із практичних інструментів судової психології — галузі, що застосовує психологічні знання до правосуддя. У практичному сенсі судово-психологічна експертиза переводить юридично значуще запитання у форму, яку можна дослідити методами психології. Чинні Науково-методичні рекомендації Міністерства юстиції України описують психологічну експертизу як дослідження особливостей психічної діяльності та їхніх проявів у поведінці, що мають юридичне значення. У системі МВС відповідний напрям представлений, зокрема, експертною спеціальністю 14.1 «Психологічні дослідження»; офіційна сторінка Харківського НДЕКЦ МВС так само визначає судову психологічну експертизу через дослідження психічних явищ і процесів на основі спеціальних знань психології.


Важливою є саме прив’язка до юридично значущої обставини. Загальний психологічний опис особистості може бути цікавим сам по собі, але судова експертиза має відповідати на конкретне питання провадження. Тому предмет дослідження визначається не переліком тестів і не бажанням отримати «психологічний портрет», а питаннями, для яких потрібні спеціальні знання.


Коли судово-психологічна експертиза призначається або залучається


Експертиза потрібна тоді, коли для з’ясування юридично значущої обставини недостатньо звичайного життєвого досвіду та правових знань і потрібні спеціальні психологічні знання. Сам факт конфлікту, травматичної події, суперечливих показань або наявності психологічної документації автоматично не створює потреби в експертизі. Має існувати конкретне психологічне питання, відповідь на яке може бути обґрунтована методами психології та має значення для справи.


У цивільному процесі стаття 103 ЦПК України передбачає призначення експертизи судом, коли для встановлення важливих для справи обставин потрібні спеціальні знання поза сферою права і сторони не надали відповідних висновків або надані висновки викликають обґрунтовані сумніви. Учасник справи також може подати висновок експерта, підготовлений на його замовлення, відповідно до статті 106 ЦПК. Подібна логіка спеціальних знань закріплена у Господарському процесуальному кодексі та Кодексі адміністративного судочинства України.


У кримінальному провадженні діють правила Кримінального процесуального кодексу України: експерт залучається, коли для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Конкретний процесуальний шлях залежить від того, хто ініціює експертизу та на якій стадії перебуває провадження. Питання права не можуть бути предметом висновку експерта.


Хто може ініціювати експертизу


Єдиного для всіх видів судочинства механізму немає. Підставою може бути процесуальне рішення про призначення або доручення експертизи, залучення експерта стороною у передбаченому законом порядку чи договір з експертом або експертною установою, коли така форма допускається. Інструкція Міністерства юстиції № 53/5 прямо передбачає як процесуальний документ, так і договір, укладений за письмовим зверненням, у випадках, визначених законом.


Тому фраза «хочу призначити судово-психологічну експертизу» потребує процесуального уточнення: яка це справа, який статус має особа, яке питання треба вирішити і яким способом висновок може бути отриманий та поданий у конкретному провадженні. Експерт-психолог не замінює адвоката або суд у виборі процесуальної стратегії.


Що може оцінювати судовий експерт-психолог


Офіційні українські джерела описують досить широкий, але не безмежний спектр психологічних завдань. Науково-методичні рекомендації Мін’юсту, матеріали НДЕКЦ МВС та практика Інституту судової психіатрії та судової медицини МОЗ України охоплюють індивідуально-психологічні особливості, емоційні реакції й стани, перебіг психічних процесів, психологічні наслідки певних подій, питання у спорах щодо дитини та окремі аспекти комунікативної поведінки у юридично значущих ситуаціях.


Індивідуально-психологічні особливості


Експертиза може досліджувати риси та індивідуальні особливості, мотиваційні чинники, способи реагування, особливості саморегуляції та інші психологічні характеристики, якщо вони безпосередньо пов’язані з поставленим питанням. Сам опис риси не доводить мотив злочину, намір у юридичному сенсі або причинний зв’язок між рисою та конкретною дією.


Емоційні реакції та психологічний стан у юридично значущій ситуації


Предметом дослідження можуть бути особливості емоційного реагування та психічної діяльності у певний період: наприклад, чи могли конкретні психологічні особливості істотно впливати на поведінку або сприйняття ситуації. Таке оцінювання має спиратися на дані, що стосуються саме потрібного часу, а ретроспективний висновок завжди обмежений якістю доступних матеріалів.


Сприйняття, пам’ять і можливість відтворювати подію


У певних провадженнях експерт може досліджувати психологічні передумови сприйняття, запам’ятовування та відтворення інформації, вікові й індивідуальні особливості, вплив навідних запитань або інших умов. Водночас пам’ять очевидця не є прямим індикатором правдивості: щира людина може помилятися, а точність окремого спогаду визначається сукупністю даних. Докладно механізми пам’яті й навіювання розібрано у статті «Пам’ять очевидців: чому щирий спогад може бути неточним і як зменшують навіювання».


Психологічні наслідки події та моральна шкода


У справах, де досліджуються страждання та психологічні наслідки правопорушення або іншої юридично значущої ситуації, експерт може оцінювати зміни емоційного стану, соціального функціонування та якості життя, їхній зв’язок із досліджуваними обставинами в межах наданих даних. Приклади відповідних питань наведені на офіційних сторінках Інституту судової психіатрії та судової медицини МОЗ України та НДЕКЦ МВС.


Психологічна експертиза не перетворює страждання на автоматично доведений юридичний розмір компенсації. Психологічний висновок є одним із джерел спеціального знання, а юридичну оцінку підстав відповідальності, доказів та розміру присудження здійснює суд. Детально межу між психологічними наслідками та юридичною моральною шкодою розглянуто у статті «Психологічна шкода і моральна шкода».


Спори щодо дитини та сімейні правовідносини


У спорах про виховання, місце проживання або взаємодію з батьками психологічна експертиза може досліджувати емоційні зв’язки, ставлення дитини, вікові та індивідуальні особливості, вплив сімейної ситуації та інші психологічні фактори, якщо вони сформульовані як належні експертні питання. Думка дитини має розглядатися в контексті її віку, розвитку, безпеки та можливого впливу дорослих; вона не зводиться до механічного «вибору одного з батьків» за результатом тесту.


Аналіз комунікації та відеозаписів слідчих або інших дій


Окремі види досліджень можуть стосуватися комунікативної поведінки та психологічного впливу, зафіксованих на відео. Інститут МОЗ наводить, зокрема, питання про психологічний вплив під час слідчої дії та вікові особливості комунікативної поведінки малолітньої особи. Таке дослідження оцінює психологічні ознаки й умови комунікації, а не оголошує запис «правдивим» чи «неправдивим» і не вирішує питання допустимості доказу.


Чого судово-психологічна експертиза не встановлює


Межі компетенції тут принципові. Експерт-психолог не визначає винуватість або невинуватість, юридичну кваліфікацію діяння, правомірність поведінки, достовірність доказу як правову категорію чи рішення, яке повинен ухвалити суд. Процесуальні кодекси прямо відмежовують спеціальні знання експерта від питань права.


Експертиза також не є «детектором брехні». Висновок про те, що людина пам’ятає подію неточно, має підвищену сугестивність, демонструє певну емоційну реакцію або дає нестійкі відповіді, не дорівнює встановленню свідомої неправди. Помилка пам’яті і брехня — різні явища. Фізіологічне збудження саме по собі так само не є доказом обману.


Окремий тестовий бал не може самостійно довести діагноз, причинний зв’язок, юридично значущий стан або достовірність розповіді. У судовому контексті, де наслідки оцінювання можуть бути істотними, значення має інтеграція різних джерел інформації, відповідність методів конкретному питанню та явне описання обмежень висновку.


Судово-психологічна і судово-психіатрична експертиза: у чому різниця


Судово-психологічна експертиза досліджує психологічні закономірності й особливості психічної діяльності, тоді як судово-психіатрична експертиза має інший предмет — психічний стан особи у юридично значущі проміжки часу. Саме таке розмежування закріплено у Порядку МОЗ № 1935. Якщо питання потребують одночасного застосування спеціальних знань психології та психіатрії, може проводитися комплексна судова психолого-психіатрична експертиза.


Наявність психологічних тестів у дослідженні не робить експертизу психіатричною, а наявність у людини психіатричного діагнозу сама по собі не визначає предмет конкретної психологічної експертизи. Вирішальними є юридично значуще питання, потрібна галузь спеціальних знань і процесуальна підстава. Докладніше про інший вид експертизи — у статті «Судова психіатрія: що це, судово-психіатрична експертиза та роль експерта».


Як відбувається судово-психологічна експертиза


1. Формулюється психологічне питання, пов’язане з юридично значущими обставинами


Процес починається не з вибору тесту, а з питання. Воно має стосуватися психологічних обставин, бути конкретним, досліджуваним і знаходитися в межах компетенції експерта. Якщо формулювання фактично просить експерта зробити правовий висновок, питання потребує зміни.


2. Визначається процесуальна підстава та виконавець


Залежно від виду провадження експертизу доручає суд або слідчий суддя, експерта залучає сторона чи висновок замовляє учасник справи в дозволеному законом порядку. Загальні вимоги до судово-експертної діяльності встановлює Закон «Про судову експертизу», а процедурні деталі — відповідний кодекс і відомчі акти. Для установ та експертів системи Мін’юсту порядок деталізує Інструкція № 53/5.


3. Експерту надаються матеріали, потрібні для відповіді


Це можуть бути матеріали справи, документи, протоколи, медична або психологічна документація, аудіо- й відеозаписи, характеристики та інші дані, прямо пов’язані з питанням. У судовому процесі порядок надання матеріалів визначається кодексом; експерт не повинен підміняти орган доказування і самостійно формувати «справу під висновок». Якщо матеріалів недостатньо, експерт може просити додаткові дані або повідомити про неможливість надати обґрунтовану відповідь.


4. Проводиться психологічне дослідження


Формат залежить від завдання. Він може включати психологічне інтерв’ю, спостереження, аналіз матеріалів, стандартизовані методики, аналіз поведінки та комунікації в доступних записах, а також інші методи, придатні для конкретного предмета. Особисте обстеження часто має принципове значення, коли висновок стосується індивідуальних психологічних характеристик людини. Якщо безпосереднє обстеження неможливе або методологічно не потрібне для конкретного завдання, межі такого формату мають бути відображені у висновку.


5. Дані інтегруються, а альтернативні пояснення перевіряються


Професійні Specialty Guidelines for Forensic Psychology Американської психологічної асоціації рекомендують використовувати методи, придатні для поставленої проблеми, розглядати розумні альтернативні гіпотези, не покладатися лише на одне джерело даних і, коли можливо, підтверджувати важливу інформацію іншими джерелами. Чинні рекомендації продовжені APA до кінця 2026 року, що підтверджує American Psychology-Law Society.


Це не американське процесуальне правило для України, а професійний методологічний орієнтир: судова психологічна оцінка має бути побудована так, щоб висновок був пропорційний якості даних, а невизначеність і методичні обмеження були видимі.


6. Складається письмовий висновок


Висновок описує підставу проведення експертизи, поставлені питання, використані матеріали й методи, перебіг дослідження та обґрунтовані відповіді. Наприклад, ЦПК України визначає висновок експерта як докладний опис проведених досліджень, зроблені на їх основі висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені питання. Аналогічну структуру закріплюють інші процесуальні кодекси.


Які методи може використовувати експерт-психолог


Метод обирається під питання, а не навпаки. Психологічне інтерв’ю дає змогу зібрати структуровану інформацію про переживання, поведінку й контекст. Спостереження допомагає описати поведінкові прояви під час дослідження. Стандартизовані тести та опитувальники можуть вимірювати окремі характеристики або симптомні прояви. Аналіз документів і записів дозволяє співвіднести самоопис людини з іншими джерелами. Окремо методологію збирання, перевірки та інтеграції даних розкрито у статті «Судово-психологічне оцінювання: методи, валідність і межі висновків».


Відповідно до професійних рекомендацій APA, методики мають використовуватися для цілей, для яких існують дані про їхню придатність; важливими є валідність, надійність, відповідність мові, культурному контексту та характеристикам людини. Судовий контекст також може впливати на стиль відповідей, мотивацію та поведінку, тому результати тестування тлумачать разом з іншими даними.


Тест — це інструмент вимірювання, а не готовий юридичний висновок. Навіть якісна психометрична методика відповідає лише на те питання, для якого вона створена та валідована. Вона не перетворює психологічний показник на доказ вини, брехні, небезпечності або причинності.


Як правильно формулювати питання експерту


Українські Науково-методичні рекомендації Мін’юсту і матеріали державних експертних установ містять орієнтовні формулювання. Їхня логіка полягає у тому, щоб питати про психологічні характеристики та їх можливий вплив на юридично значущу поведінку або стан, а не просити експерта вирішити справу замість суду.


Коректне питання може звучати так: які індивідуально-психологічні особливості особи мають значення для досліджуваної ситуації; чи могли встановлені психологічні особливості істотно впливати на її поведінку у конкретних обставинах; які зміни емоційного стану та функціонування пов’язані з досліджуваною подією; чи здатна дитина з огляду на вікові та індивідуальні особливості сприймати певні обставини та відтворювати їх. Остаточне формулювання має відповідати матеріалам конкретної справи і компетенції обраного експерта.


Некоректні питання на кшталт «Чи бреше ця людина?», «Хто винний?», «Чи є доказ достовірним?», «Яке рішення повинен ухвалити суд?» виходять за межі психологічної експертизи. Так само слабким є надто загальне питання «Яка це людина?», якщо не пояснено, яка юридично значуща обставина потребує спеціального дослідження.


Які матеріали потрібні для експертизи


Набір матеріалів визначається питаннями. Для ретроспективного аналізу емоційного стану важливі джерела, максимально наближені до потрібного періоду. Для дослідження наслідків травматичної події можуть мати значення медичні та психологічні записи, дані про функціонування до й після події, матеріали справи та безпосереднє обстеження. Для аналізу слідчої дії потрібен повний запис і контекст її проведення, а не лише вирізаний фрагмент.


Офіційні матеріали НДЕКЦ МВС наголошують на необхідності надати експерту можливість дослідити особу та матеріали справи, коли це потрібно для поставлених питань. У професійній методології та сама логіка описується як опора на достатню кількість релевантної інформації та кілька джерел даних, коли це можливо.


Висновок експерта — це доказова інформація, а не рішення суду


У цивільному процесі стаття 110 ЦПК України прямо встановлює: висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом з іншими доказами. Подібне правило містять Господарський процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства.


Це означає, що навіть методологічно сильний висновок не «вирішує справу». Суд оцінює його в сукупності з іншими доказами, перевіряє належність, допустимість, достовірність і взаємозв’язок доказової інформації за правилами відповідного процесу. Незгода з висновком також не означає автоматичної необхідності нового дослідження: підстави для додаткової або повторної експертизи визначаються процесуальним законом.


Скільки триває судово-психологічна експертиза


Єдиного строку для всіх експертних систем і всіх видів проваджень немає. Для експертиз, що виконуються за Інструкцією Мін’юсту № 53/5, строк установлює керівник експертної установи з урахуванням складності та обсягу дослідження; чинна Інструкція передбачає граничний строк до 90 календарних днів, а якщо закон установлює коротший строк, застосовується коротший. Інші відомчі порядки можуть містити власні правила для окремих видів експертиз.


Реальний час залежить від складності питань, обсягу матеріалів, необхідності особистого обстеження, завантаженості установи та потреби в додаткових матеріалах. Тому коректну відповідь щодо строку дає конкретна експертна установа після ознайомлення із завданням.


Особливості експертизи щодо дітей


Судово-психологічне дослідження дитини потребує віково відповідних методів, мінімізації навіювання, уважного ставлення до безпеки та контексту сімейного конфлікту. Дитина може висловлювати справжнє ставлення і водночас бути чутливою до формулювання запитань, очікувань дорослих, повторних опитувань і лояльнісного конфлікту. Саме тому один вислів, одна проективна методика або один емоційний прояв не повинні перетворюватися на глобальний висновок про сімейну ситуацію.


Для потерпілих від насильства та інших травматичних подій важливо уникати повторного непотрібного відтворення травматичного досвіду. Точність судової експертизи сумісна з травма-інформованим підходом: завдання полягає у збиранні необхідної інформації без драматизації, навіювання та перенесення відповідальності на потерпілу людину.


Як оцінити якість судово-психологічного висновку


Сильний висновок показує логічний шлях від поставленого питання до джерел даних, методів, результатів та відповіді. У ньому видно, які твердження є безпосередніми спостереженнями, які — результатами тестів, а які — професійними інтерпретаціями. Висновок пояснює, чому обрані методи підходять до завдання, які альтернативні пояснення розглядалися і де проходять межі впевненості.


Слабкий висновок часто можна впізнати за зворотною структурою: спочатку з’являється категоричний результат, а методи лише підганяються під нього; одна шкала використовується як доказ складного юридичного факту; психологічні поняття змішуються з правовими; відсутні джерела для ретроспективних тверджень; не описано обмеження; суперечливі дані не аналізуються.


Часті запитання


Чи можна самостійно замовити судово-психологічну експертизу?


У низці процесів учасник справи може отримати експертний висновок на власне замовлення, якщо це передбачено законом; наприклад, таку можливість прямо містить ЦПК України. У кримінальному провадженні діє окремий порядок залучення експерта. Тому можливість і правильна процесуальна форма залежать від виду справи та статусу особи.


Чи може експерт визначити, що людина бреше?


Ні. Психологічні показники, суперечності, особливості пам’яті, невербальна поведінка або фізіологічне збудження не є прямим і безпомилковим маркером брехні. Експерт може досліджувати психологічні умови сприйняття, пам’яті, комунікації чи реагування, але юридичну достовірність доказу встановлює не психологічний тест.


Чи є висновок експерта обов’язковим для суду?


Ні. У цивільному, господарському та адміністративному процесах кодекси прямо передбачають, що висновок експерта не має наперед установленої сили. Суд оцінює його разом з іншими доказами. У цивільному процесі це закріплено у статті 110 ЦПК України.


Чи завжди потрібне особисте обстеження людини?


Залежить від питання. Коли висновок стосується індивідуальних психологічних характеристик, безпосереднє обстеження часто є ключовим. Професійні судово-психологічні рекомендації APA вимагають мати достатню інформаційну основу для висновку, а якщо особисте обстеження неможливе — чітко пояснювати вплив цього обмеження на надійність і межі висновку. Для окремих завдань, наприклад аналізу матеріалів або запису, структура дослідження може бути іншою.


Чи є судово-психологічна експертиза психологічною діагностикою?


Вона може використовувати психодіагностичні методи, але її мета інша. Загальна клінічна діагностика спрямована на розуміння психічного здоров’я та клінічних потреб людини. Судово-психологічна експертиза відповідає на конкретні юридично значущі психологічні питання у визначеній процедурі. Результат тесту, скринінг, клінічний діагноз і судово-психологічний висновок — різні рівні інформації.


Коли потрібна комплексна психолого-психіатрична експертиза?


Коли поставлені питання потребують синтезу спеціальних знань психології та психіатрії. Порядок МОЗ № 1935 окремо визначає предмет комплексної судової психолого-психіатричної експертизи як поєднання оцінки психічного стану з психологічними закономірностями та особливостями перебігу психічної діяльності у юридично значущі періоди.


Пов’язані статті



Джерела


American Psychological Association. Specialty Guidelines for Forensic Psychology. American Psychologist, 2013; guidelines adopted by APA Council in 2011.








ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України». Види судово-психологічних експертиз.


Міністерство внутрішніх справ України, Харківський НДЕКЦ. Експертна спеціальність 14.1 «Психологічні дослідження».




 
 
bottom of page