Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза в Україні: що це і коли застосовується
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 6 жовтня 2026 · Редакційна політика
Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза — це судово-експертне дослідження, у якому психіатричні та психологічні спеціальні знання застосовують до однієї юридично значущої ситуації. Її предметом є одночасно психічний стан людини та психологічні закономірності й особливості перебігу її психічної діяльності у певний юридично значущий проміжок часу. Саме так предмет комплексної експертизи визначає чинний Порядок МОЗ України.
Комплексний формат потрібний тоді, коли поставлені питання неможливо якісно розв’язати лише в межах судової психіатрії або лише в межах судової психології. Він поєднує два фахові ракурси в одному експертному завданні, але не перетворює медичний діагноз на юридичний висновок і не передає експертам повноваження суду. Експерти встановлюють факти та функціональні особливості в межах спеціальних знань; процесуальний статус, юридичну оцінку доказів і рішення у справі визначає компетентний орган або суд.
Що таке комплексна судова психолого-психіатрична експертиза
Українське регулювання відокремлює три близькі, але самостійні види дослідження: судово-психіатричну, судово-психологічну та комплексну судову психолого-психіатричну експертизи. Для судово-психіатричної експертизи предметом є психічний стан людини у юридично значущі періоди; для судово-психологічної — психологічні закономірності та особливості психічної діяльності; для комплексної — обидва компоненти одночасно. Таке розмежування прямо закріплене у Порядку, затвердженому наказом МОЗ № 1935 від 23 грудня 2025 року.
Тому слово «комплексна» означає не більшу суворість експертизи і не автоматично більшу кількість тестів. Воно описує структуру спеціальних знань, необхідних для відповіді на поставлені питання. Якщо значущі обставини можна дослідити в межах однієї спеціальності, додавання другого фахового напряму саме по собі не робить висновок точнішим.
Судова експертиза також відрізняється від лікування, психотерапії та звичайної клінічної консультації. Її завданням є відповідь на конкретні питання, сформульовані у процесуальному документі або належному зверненні, з урахуванням юридичного контексту та наданих матеріалів. Міжнародні професійні настанови з судової психології так само підкреслюють, що forensic-оцінювання орієнтується на психолого-правове питання і має враховувати відмінності між судовим та терапевтичним контекстами.
Коли застосовують комплексний психолого-психіатричний формат
Комплексну експертизу застосовують, коли юридично значуще питання одночасно потребує психіатричної оцінки психічного стану і психологічного аналізу того, як людина сприймала, осмислювала, емоційно переживала або регулювала свою поведінку у відповідний період. Підставою є потреба у спеціальних знаннях, а не сам факт конфлікту, кримінального провадження чи наявності медичного документа.
Коли одного фахового виміру недостатньо
Психічний розлад, особливість розвитку, гострий емоційний стан, когнітивні труднощі та індивідуально-психологічні властивості можуть по-різному впливати на функціонування людини. У деяких справах для експертної відповіді потрібно одночасно зрозуміти клінічний психічний стан і психологічний механізм поведінки чи переживання. Тоді окремий психіатричний або психологічний опис залишив би частину питання поза межами дослідження.
Наприклад, експертне завдання може стосуватися не самого факту наявності діагнозу, а того, як психічний стан у визначений період співвідносився з пізнавальними, емоційними та регуляторними можливостями людини. У такій ситуації психіатричний компонент описує клінічно значущі явища, а психологічний — функціональні закономірності психічної діяльності. Інтеграція потрібна для фахової відповіді, а не для заміни юридичної кваліфікації.
Коли комплексність не потрібна
Комплексний формат не є універсальною «поглибленою версією» будь-якої експертизи. Якщо питання стосується лише психічного стану у медико-психіатричному сенсі, достатнім може бути судово-психіатричне дослідження. Якщо воно стосується психологічних процесів і не потребує психіатричної оцінки, предметом може бути судово-психологічна експертиза. Вибір має випливати зі змісту питань і предмета доказування.
Серйозність справи також не визначає вид експертизи. У тяжкому кримінальному провадженні може бути потрібний один вид спеціальних знань, а у цивільній справі — комплекс двох. Назва процедури не задається емоційною вагою ситуації; її задає те, які факти потрібно встановити спеціальними методами.
Що досліджує судово-психіатричний експерт
Психіатричний компонент зосереджений на психічному стані людини у юридично значущий період. Він спирається на знання психіатрії: клінічну оцінку симптомів і синдромів, перебігу можливого психічного розладу, медичної історії, лікування та інших обставин, що можуть мати значення для поставленого питання. За наявності підстав експертна оцінка може включати діагностичні висновки, але діагноз залишається медичним твердженням і не є готовою відповіддю на юридичне питання.
У кримінальному провадженні ця межа закріплена особливо чітко: Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює, що експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного чи обвинуваченого, не має права стверджувати, що такий стан становив елемент кримінального правопорушення або елемент, який виключає відповідальність. Експерт описує психічний стан і функціональні можливості в межах спеціальних знань; правовий наслідок встановлюється процесуальним рішенням.
Що досліджує експерт-психолог судовий
Психологічний компонент стосується закономірностей та особливостей психічної діяльності. Залежно від поставленого завдання це може охоплювати пізнавальні процеси, емоційні реакції, мотиваційні та регуляторні механізми, індивідуально-психологічні особливості, спосіб опрацювання інформації та інші психологічні характеристики, які мають значення саме для досліджуваної ситуації.
Психологічний тест у такій роботі є методом отримання даних, а не самостійним юридичним доказом з наперед заданим значенням. Результат тесту потрібно інтерпретувати з урахуванням мети дослідження, валідності методики, умов проведення, поведінки людини, матеріалів справи та альтернативних пояснень. Настанови APA для судової психології рекомендують не покладатися на єдине джерело даних, за можливості підтверджувати важливу інформацію з кількох джерел і прямо описувати обмеження непідтверджених відомостей.
Як поєднуються психологічний і психіатричний висновки
Комплексна експертиза не стирає межі між двома професійними компетенціями. Судово-психіатричний експерт не перетворюється на психолога, а експерт-психолог судовий — на лікаря-психіатра. Кожен досліджує ту частину предмета, для якої має спеціальну кваліфікацію, після чого результати співвідносять для відповіді на комплексні питання.
Чинний порядок дозволяє керівникові експертної установи визначати кількісний склад експертів як одноособовий або комісійний відповідно до конкретного завдання. При комісійному проведенні призначають голову, членів комісії та експерта-доповідача; для комплексної психолого-психіатричної експертизи експертом-доповідачем може бути як судово-психіатричний експерт, так і експерт-психолог судовий. Це організаційна роль і вона не скасовує спеціалізацію кожного учасника дослідження.
Якщо між залученими експертами є фахові розбіжності, вони не повинні штучно приховуватися за формальною «спільною» відповіддю. Чинна процедура передбачає відображення різних обґрунтованих позицій у висновку у відповідних випадках. Саме прозорість підстав і меж кожної позиції робить експертний документ придатним для подальшої процесуальної оцінки.
Хто проводить комплексну психолого-психіатричну експертизу в Україні
За чинним порядком судово-психіатричні, судово-психологічні та комплексні психолого-психіатричні експертизи у цій системі проводяться в державній експертній установі Міністерства охорони здоров’я України та її територіальних філіях особами, які відповідають вимогам до судових експертів і працюють на відповідних експертних посадах. Офіційний сайт установи публікує актуальну процедуру проведення судових експертиз разом із процесуальними підставами, строками та організаційними правилами.
Закон України «Про судову експертизу» відносить судово-психіатричну експертну діяльність до сфери державних спеціалізованих установ. Це важлива межа для користувача: консультація приватного психолога, висновок лікаря, психологічний звіт або клінічний діагноз можуть мати власне значення, але вони не стають автоматично комплексною судовою психолого-психіатричною експертизою лише через назву документа.
Як експертизу призначають або замовляють
Процесуальний шлях залежить від виду провадження. У кримінальному процесі експертиза проводиться, коли для з’ясування обставин, що мають значення для провадження, потрібні спеціальні знання; питання права не можуть бути предметом експертизи. Кримінальний процесуальний кодекс також передбачає випадки обов’язкового забезпечення експертизи, зокрема для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, що викликають сумнів щодо осудності або обмеженої осудності.
У цивільному процесі Цивільний процесуальний кодекс України передбачає призначення експертизи судом, коли для встановлення обставин потрібні спеціальні знання поза сферою права. Якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи, призначення експертизи є обов’язковим за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Учасник справи також може подати висновок експерта, складений на його замовлення, з дотриманням вимог законодавства про судову експертизу.
Офіційний Інститут окремо описує проведення експертиз за договором у передбачених законом випадках. Тому практичне питання «хто може ініціювати експертизу» завжди потрібно пов’язувати з конкретним видом провадження, процесуальним статусом особи і належною правовою підставою, а не з побутовим уявленням про «направлення на обстеження».
Які питання можна ставити експертам
Експертне питання має бути таким, щоб відповідь вимагала спеціальних психіатричних або психологічних знань. Воно може стосуватися психічного стану у визначений період, особливостей психічної діяльності, функціональних можливостей людини та взаємозв’язку психологічних і психіатричних чинників, якщо саме це входить до предмета експертизи.
Питання на кшталт «чи винна людина», «чи правдиві її показання», «яке рішення повинен ухвалити суд» або «чи має доказ бути визнаний достовірним» виходять за межі експертної компетенції. Психологічний факт не дорівнює юридичному факту; помилка пам’яті не дорівнює брехні; психічний розлад не доводить причину правопорушення і не визначає автоматично юридичний статус людини.
У кримінальному процесі правило сформульовано безпосередньо: питання та висновок експерта не можуть виходити за межі його спеціальних знань, а висновок не є обов’язковим для органу, який здійснює провадження; незгода з ним має бути вмотивована. Тобто експертний документ є доказовим джерелом спеціальних знань, а не вироком і не заміною судового розгляду.
Які матеріали використовують під час комплексної експертизи
Експертне дослідження будується на сукупності даних, релевантних до поставлених питань. Це можуть бути матеріали провадження, медична документація, відомості про перебіг подій, попередні обстеження, документи про лікування, результати безпосереднього дослідження та психологічні методики. Конкретний набір визначається предметом експертизи і доступністю належних матеріалів.
Якщо матеріалів недостатньо, чинна процедура дозволяє експертові звернутися до замовника з клопотанням про додаткові матеріали та інші необхідні дії. Це принципово відрізняється від довільного самостійного «розслідування» експертом: джерела мають надходити і використовуватися у встановленому процесуальному порядку.
Методологічно надійний висновок потребує зіставлення джерел. Один медичний запис, одна розмова, один тестовий бал або одна поведінкова ознака рідко можуть самі по собі повноцінно описати складний психічний стан. У судовому контексті особливо важливі альтернативні пояснення, ситуаційний стрес, мотивація відповідей, якість вихідної інформації та межі валідності кожної методики.
Як проходить безпосереднє дослідження
Для судово-психіатричної та комплексної судової психолого-психіатричної експертиз чинний порядок вимагає безпосереднього обстеження підекспертної особи, крім посмертних експертиз. Проведення такої експертизи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій заборонене. Це означає, що відеозв’язок не замінює очного експертного обстеження у випадках, де воно є обов’язковим.
Якщо людину неможливо доставити до експертної установи, експертиза може проводитися за її місцеперебуванням за умови належних умов праці та безперешкодного доступу експерта. Такий формат відрізняється від дистанційної консультації: експерт все одно здійснює безпосереднє дослідження особи.
Під час самого обстеження набір процедур визначається експертним завданням. Психіатричний компонент може включати клінічну бесіду, спостереження та аналіз медичної історії; психологічний — структуровані методи оцінювання когнітивних, емоційних, мотиваційних та особистісних особливостей. Застосування конкретної методики має бути обґрунтованим її призначенням, валідністю і придатністю для конкретного контексту.
Амбулаторна, стаціонарна і посмертна форми
Чинний Порядок МОЗ визначає для судово-психіатричної та комплексної судової психолого-психіатричної експертиз три форми: амбулаторну, стаціонарну та посмертну. Вибір форми має процесуальне значення, оскільки він визначає організацію дослідження і частково строки його проведення.
Амбулаторна експертиза
Амбулаторна форма передбачає проведення необхідного експертного дослідження без тривалого стаціонарного перебування. Її тривалість за чинним порядком становить до п’яти календарних днів від дати отримання всіх матеріалів, потрібних для повного дослідження. Залежно від складності та обсягу об’єктів строк може бути продовжено до десяти календарних днів з інформуванням замовника.
Стаціонарна експертиза
Стаціонарна комплексна психолого-психіатрична експертиза проводиться на підставі ухвали слідчого судді або суду, в якій визначено стаціонарну форму. Керівник експертної установи не може самостійно перевести експертизу у стаціонарний формат, якщо відповідна форма не визначена у процесуальному документі. Строк стаціонарної експертизи — до двох місяців, якщо коротший строк не встановлений ухвалою.
Посмертна експертиза
Посмертна комплексна експертиза проводиться без безпосереднього обстеження людини і тому критично залежить від повноти документальних джерел. Чинний порядок встановлює строк до десяти календарних днів після надання всіх необхідних матеріалів, з можливістю продовження до двадцяти днів залежно від складності та обсягу матеріалів.
Скільки триває комплексна психолого-психіатрична експертиза
У побутовому питанні «скільки чекати на експертизу» важливо розділяти строк самого експертного дослідження і загальний час, який може минути від процесуального рішення до отримання висновку. Нормативний строк починає відліковуватися за умов, визначених порядком, зокрема після надання замовником повного обсягу матеріалів, необхідних для дослідження.
Для амбулаторної комплексної експертизи базовий строк — до п’яти календарних днів, з можливим продовженням до десяти. Для стаціонарної — до двох місяців, якщо судом не встановлено коротший строк. Для посмертної — до десяти календарних днів з можливим продовженням до двадцяти. Після завершення комплексної експертизи висновок за формою № 100-5/о складається до п’яти календарних днів; залежно від складності цей строк може бути продовжено до десяти з інформуванням замовника. Офіційна процедура Інституту також передбачає повернення наданих матеріалів разом із висновком упродовж трьох календарних днів після його складання.
Окремо чинний порядок передбачає невідкладне проведення експертизи у визначених кримінальних провадженнях, зокрема щодо особи, яка тримається під вартою, щодо неповнолітньої особи або щодо правопорушення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Ця норма не означає, що будь-яка комплексна експертиза за участю дитини завершується за 24 години: вона регулює невідкладність проведення у спеціально визначених випадках, тоді як зміст і підготовка висновку підпорядковуються всьому порядку експертної роботи.
Що містить експертний висновок
Результатом комплексної судової психолого-психіатричної експертизи є висновок експертів. За чинним наказом МОЗ він оформлюється за формою первинної облікової документації № 100-5/о. Висновок має відображати підставу експертизи, використані матеріали і методи, перебіг дослідження, встановлені дані, їх фахове обґрунтування та відповіді на поставлені питання в межах компетенції.
Сила висновку полягає не у формулі «експерт сказав», а у прозорому зв’язку між вихідними даними, методом, результатами та аргументованою відповіддю. Для судового контексту це особливо важливо, оскільки висновок має бути зрозумілим особам, які оцінюють його разом з іншими доказами, і повинен дозволяти побачити, де закінчуються дані та починається професійна інтерпретація.
Діагноз, експертне оцінювання і юридичне рішення — різні рівні
Медичний діагноз описує стан здоров’я відповідно до клінічних критеріїв. Психологічне оцінювання описує психологічні функції та закономірності. Судово-психологічний або судово-психіатричний висновок застосовує спеціальні знання до конкретного експертного питання. Юридичне рішення встановлює правові наслідки. Ці рівні взаємодіють, але не взаємозамінні.
Наявність психічного розладу сама по собі не означає неосудності, недієздатності, процесуальної неспроможності чи небезпечності. Так само відсутність встановленого психіатричного діагнозу не робить автоматично несуттєвими психологічні чинники. У кожному випадку значення має конкретне функціонування людини у визначений юридично значущий період і конкретне питання, яке належить до компетенції експертів.
Саме тому формула «діагноз = юридичний статус» є методологічно хибною. У кримінальному провадженні стаття 101 КПК України прямо обмежує експерта у формулюванні правового висновку щодо елементів, які виключають кримінальну відповідальність. У цивільному процесі суд оцінює висновок експерта поряд з іншими доказами. Експертиза забезпечує спеціальне знання для рішення, а не саме рішення.
Чому один тест, симптом або запис у медичній карті не вирішує питання
Судове оцінювання має вищі вимоги до контексту, ніж побутова інтерпретація психологічного тесту. Один бал може залежати від мотивації, тривоги, втоми, мовних і культурних чинників, особливостей інструкції та придатності методики для конкретної популяції. Окремий симптом може мати кілька причин. Медичний запис може точно відображати стан у момент лікування, але не відповідати на питання про інший юридично значущий період.
Професійні настанови APA рекомендують використовувати відповідні методи, перевіряти альтернативні гіпотези, спиратися на кілька джерел інформації та описувати обмеження методик, особливо коли їх валідність у конкретному судовому контексті не встановлена. Ці настанови не є українським процесуальним законом, але добре відображають загальний науковий принцип: надійність висновку формується сукупністю узгоджених даних, а не магічною силою одного показника.
Експертиза не встановлює правдивість людини
Комплексне психолого-психіатричне дослідження може описувати психічний стан, пізнавальні можливості, особливості сприймання, пам’яті, емоційної регуляції та інші релевантні функції, якщо вони входять до поставлених питань. З цього не випливає право експерта оголосити людину «правдивою» або «брехливою». Правдивість показань є юридичною оцінкою змісту доказів у контексті всієї справи.
Помилка пам’яті також не тотожна брехні. Людина може щиро помилятися, змішувати джерела інформації, забувати деталі або відновлювати спогад під впливом подальших відомостей. Судово-психологічні знання допомагають описати механізми, але не перетворюють психолога на «детектор правди».
Експертиза не визначає винуватість і не передбачає майбутнє з точністю
Факт психічного розладу не доводить вчинення правопорушення і не пояснює автоматично його причину. Експерт може досліджувати стан та функціональні можливості, але встановлення факту злочину, вини, юридичної відповідальності та належної правової реакції належить до процесу доказування і судового рішення.
Так само оцінка факторів ризику, якщо вона взагалі входить до конкретного експертного завдання, має ймовірнісний характер. Вона не є точним передбаченням окремої майбутньої події. Для F05 ця межа принципова: ризик, діагноз, поведінкова ознака і юридичний висновок належать до різних рівнів опису.
Як читати висновок комплексної експертизи
Корисно починати не з останнього абзацу, а з поставлених питань. Саме вони визначають, що експерти мали досліджувати. Далі варто бачити, які матеріали були надані, які методи застосовано, які фактичні дані отримано, які обмеження зазначено і як із цих даних побудовано відповіді.
Якщо висновок містить діагностичну назву, її потрібно читати в контексті всього обґрунтування. Якщо містить психологічні показники, вони не відриваються від умов дослідження. Якщо експерт вказує на обмеженість матеріалів або неможливість дати категоричну відповідь, ця межа є частиною результату, а не «недоліком», який можна ігнорувати.
У процесуальному сенсі сторони та суд мають механізми для уточнення, роз’яснення, перевірки та оцінки експертного висновку відповідно до конкретного кодексу. Сам факт наявності експертизи не створює доказу з наперед визначеною силою.
Типові помилки у розумінні комплексної експертизи
«Комплексна» означає «точніша за будь-яку іншу»
Точність залежить від правильності постановки питання, якості матеріалів, компетентності експертів, відповідності методів і обґрунтованості висновку. Комплексність лише вказує, що для конкретного завдання потрібні знання двох спеціальностей.
Психіатричний діагноз автоматично вирішує правове питання
Діагноз є клінічним висновком. Правове питання може вимагати оцінки функціональної здатності у певний момент, причинного зв’язку між станом і конкретними можливостями та інших юридично релевантних обставин. Ці речі не зводяться до назви розладу.
Психологічний тест може сам визначити осудність або дієздатність
Тест вимірює визначену психологічну характеристику в межах методики. Осудність, неосудність, цивільна дієздатність та інші правові категорії встановлюються у правовій процедурі. Психологічні та психіатричні дані можуть бути частиною доказової основи, але не замінюють правову кваліфікацію.
Експерт може відповісти на будь-яке питання суду або сторони
Ні. Процесуальні кодекси встановлюють межу спеціальних знань. Якщо питання є правовим, не належить до експертної спеціальності або не може бути науково обґрунтовано досліджене на наданих матеріалах, воно не повинно перетворюватися на псевдонаукову відповідь.
Що практично важливо учаснику провадження
Для людини, адвоката або іншого учасника провадження найважливішими є чотири речі: точне формулювання предмета експертизи, належні питання, повнота матеріалів і розуміння меж висновку. Документи та факти мають передаватися через передбачений процедурою канал, а не вибірково «під потрібну версію».
Питання до експертів варто формулювати через психічний стан, психологічні функції та їх значення для конкретної юридично значущої ситуації. Формули, які вже містять бажаний правовий результат, підмінюють експертну роботу юридичною оцінкою. Якісний запит залишає експертові простір для фахового дослідження і не програмує відповідь.
Після отримання висновку потрібно розрізняти встановлені дані, професійні інтерпретації та юридичні наслідки. Саме це дозволяє використовувати експертизу як інструмент доказування, не перетворюючи її на недоторканний «остаточний вердикт».
Часті запитання
Що таке комплексна судова психолого-психіатрична експертиза простими словами?
Це експертне дослідження, у якому поєднуються психіатричні та психологічні спеціальні знання. Психіатричний компонент описує психічний стан, психологічний — закономірності та особливості психічної діяльності, а спільне завдання полягає у відповіді на конкретні юридично значущі питання в межах фахової компетенції.
Хто проводить таку експертизу в Україні?
За чинним порядком МОЗ вона проводиться у державній експертній установі системи Міністерства охорони здоров’я та її територіальних філіях судовими експертами відповідної кваліфікації. Організаційний склад для конкретної експертизи визначається відповідно до процесуального документа і чинного порядку.
Чи обов’язково для комплексної експертизи мати психіатричний діагноз?
Ні. Підставою для комплексного формату є зміст експертних питань і потреба одночасно застосувати психіатричні та психологічні спеціальні знання. Наявність або відсутність попереднього діагнозу сама по собі не визначає вид експертизи.
Чи можна провести комплексну експертизу дистанційно?
Для судово-психіатричної та комплексної судової психолого-психіатричної експертиз чинний Порядок МОЗ вимагає безпосереднього обстеження особи, крім посмертних випадків, і забороняє проведення експертизи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Якщо доставити людину до установи неможливо, дослідження може бути організоване за її місцеперебуванням за належних умов.
Скільки триває комплексна експертиза?
Нормативний строк залежить від форми. Амбулаторна — до п’яти календарних днів після надання всіх необхідних матеріалів, з можливим продовженням до десяти; стаціонарна — до двох місяців, якщо суд не встановив коротший строк; посмертна — до десяти днів, з можливим продовженням до двадцяти. Окремий строк передбачений для складання висновку.
Чи встановлює експертиза осудність, недієздатність або винуватість?
Експерти встановлюють психічний стан, психологічні характеристики та інші факти в межах спеціальних знань. Осудність у правовому значенні, цивільна дієздатність, винуватість та інші юридичні категорії визначаються у відповідній правовій процедурі компетентним органом або судом на підставі всіх доказів.
Чи може висновок комплексної експертизи бути оскаржений або перевірений?
Висновок підлягає процесуальній оцінці разом з іншими доказами. Конкретний механізм залежить від виду провадження: можуть виникати питання про роз’яснення висновку, допит експерта, додаткову або повторну експертизу та інші процесуальні дії, передбачені відповідним кодексом. Сам висновок не має наперед установленої сили.
Пов’язані статті
Судова психіатрія: що це, судово-психіатрична експертиза та роль експерта
Психіатрія: що це, чим займається психіатр і коли звертатися
Судово-психологічна експертиза в Україні: що це, коли призначається і що оцінює
Дієздатність, осудність і процесуальна компетентність: роль психолога, психіатра та суду