Симона де Бовуар: біографія, ідентичність, гендер, соціалізація та психологія особистості
Оновлено: 2 дні тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 10 вересня 2026 · Редакційна політика
Симона де Бовуар належить до тих мислительок ХХ століття, чиї ідеї вийшли далеко за межі філософії. Її аналіз того, як людина стає собою в конкретному соціальному світі, дав мову для розмови про ідентичність, гендерні ролі, тілесний досвід, свободу та соціальні обмеження. Для психології особливо важливо, що Бовуар розглядала особистість як живий процес становлення: людина формує себе через вибір і дію, водночас її можливості, уявлення про себе та спосіб переживати власне тіло виникають у середовищі норм, очікувань і нерівних соціальних позицій.
Найвідоміша праця Бовуар «Друга стать», опублікована 1949 року, стала одним із ключових текстів феміністичної феноменології. У ній Бовуар досліджує, як культурні образи жіночності, виховання, повсякденні практики, сексуальність, праця та суспільні відносини беруть участь у формуванні жіночого досвіду. Її питання звучить психологічно й сьогодні: яким чином соціальний світ входить у самоусвідомлення людини настільки глибоко, що історично створені норми переживаються як щось природне і самоочевидне?
Хто така Симона де Бовуар
Симона де Бовуар народилася 9 січня 1908 року в Парижі й померла там 14 квітня 1986 року. Вона була філософинею, письменницею, викладачкою філософії та однією з центральних постатей французького інтелектуального життя ХХ століття. Її творчість розвивалася в тісному діалозі з екзистенціалізмом і з роботами Жана-Поля Сартра, але філософія Бовуар має власну проблематику: свободу вона послідовно розглядала через конкретну ситуацію людини, її тіло, історію, залежності та відносини з іншими.
Бовуар писала романи, мемуари, есеї та філософські праці. Для психологічної історії найважливішими є «Друга стать», «Пірр і Сінеас» та «Етика двозначності». У цих текстах простежується спільна лінія: суб’єкт існує серед інших людей і створює себе в діях, але кожна дія відбувається в уже сформованому світі значень, звичаїв, ієрархій і можливостей. Саме ця увага до взаємодії особистої свободи та соціальної ситуації зробила Бовуар важливою для подальших дискусій про ідентичність, агентність і соціальне формування особистості.
«Друга стать»: особистість як становлення
Центральний психологічний мотив «Другої статі» можна сформулювати як ідею становлення. Бовуар заперечує уявлення, ніби набір рис, ролей і життєвих сценаріїв, які суспільство називає жіночими, автоматично випливає з біології. Людина поступово засвоює способи поводитися, оцінювати себе, ставитися до власного тіла, бачити бажане й можливе. Тому жіночність у її аналізі постає як історично та соціально організований спосіб існування, що виробляється через виховання, культурні образи, очікування близьких, інституції та повсякденні взаємодії.
Це положення стало одним із джерел подальшого розрізнення біологічної статі та соціально сформованих гендерних ролей, хоча власну позицію Бовуар не варто механічно переводити в терміни сучасної гендерної психології. Вона працювала раніше за усталення багатьох нинішніх понять. Її внесок полягає в сильнішому принципі: біологічний факт отримує людське значення всередині культури, а поведінкові й психологічні відмінності неможливо пояснювати, ігноруючи навчання, соціальні норми та розподіл влади.
Жінка як Інший: як соціальна позиція входить в ідентичність
Одна з найвпливовіших ідей Бовуар — опис жінки як Іншого. У її аналізі чоловічий досвід у багатьох західних культурних системах був поданий як універсальна людська норма, тоді як жіночий визначався через відмінність від цієї норми. Це має прямий психологічний наслідок: людина може навчитися дивитися на себе очима соціального порядку, який уже визначив, ким вона має бути, якою повинна виглядати, чого прагнути і які межі вважати природними.
У сучасній мові психології тут легко побачити питання самоконцепції, соціальної ідентичності, внутрішнього засвоєння норм і залежності самооцінки від зовнішнього визнання. Бовуар не створювала клінічної моделі кризи ідентичності, проте її аналіз пояснює один із механізмів, через які ідентичність стає конфліктною: власні проєкти людини можуть розходитися з роллю, яку їй наполегливо приписує середовище.
Гендер і соціалізація
Для психології соціалізації Бовуар важлива тим, що показала формування ролі як тривалий процес. Дитина отримує не лише прямі вказівки. Вона зустрічає різні дозволи й заборони, моделі поведінки, історії про «належне», оцінки зовнішності, очікування щодо активності, професії, сексуальності та сімейного життя. Повторюючись, ці сигнали стають звичками, очікуваннями щодо себе і межами уявлюваного майбутнього. Соціалізація в такій перспективі діє через повсякденність: через те, що заохочується, висміюється, винагороджується або вважається неприйнятним.
Бовуар особливо уважна до того, як соціальні відмінності перетворюються на психологічні. Якщо одну групу систематично привчають до активності, ризику, автономії та розширення простору дії, а іншу — до самоспостереження, привабливості, обережності й очікування оцінки, з часом ці відмінності можуть виглядати як стабільні властивості характеру. Її підхід тим самим змінює саму постановку питання: замість пошуку «природної» риси варто дослідити історію її формування, соціальне підкріплення та умови, у яких ця риса стає адаптивною.
Тіло та втілена суб’єктивність
Бовуар не зводила людину до сукупності соціальних ролей. Тіло для неї є способом бути присутнім у світі: через нього людина відчуває, діє, займає простір, переживає бажання, втому, задоволення, небезпеку та погляд інших. Водночас значення тіла формується соціально. Те саме тілесне явище може переживатися по-різному залежно від культурної інтерпретації, доступних можливостей і реакцій оточення. Через цю ідею Бовуар стала важливою для феноменології втілення та подальших психологічних досліджень образу тіла, об’єктивації й тілесної самосвідомості.
Психологічно тут особливо продуктивна думка про внутрішнє засвоєння чужого погляду. Людина може почати сприймати власне тіло передусім як об’єкт оцінювання: контролювати його з позиції уявного спостерігача, порівнювати з культурним образом і будувати поведінку навколо очікуваної реакції інших. Бовуар описувала цей процес задовго до появи сучасної експериментальної термінології, але сама структура питання — як соціальний погляд стає частиною переживання себе — залишається центральною для психології.
Свобода, ситуація та агентність
Екзистенціальна свобода у Бовуар завжди ситуаційна. Особистість здатна обирати, ставити цілі й змінювати власне життя, проте її вибір має різну ціну й різний діапазон залежно від матеріальних умов, прав, освіти, економічної незалежності, сімейної структури та культурних очікувань. Це дає психологічно точнішу модель агентності: здатність діяти виникає у взаємодії внутрішньої мотивації з реальною структурою можливостей.
У цьому сенсі Бовуар близька до ширшої гуманістичної та соціально-філософської лінії, де особистість розглядається через свободу, відповідальність і умови її здійснення. Корисним сусіднім матеріалом у ХАБі є стаття про Еріха Фромма: Фромм і Бовуар розвивали різні системи, але обидва ставили питання про те, як соціальний порядок формує способи переживати свободу, залежність і власну суб’єктність.
Бовуар і психоаналіз: критика Фройда
У «Другій статі» Бовуар окремо розглядає психоаналітичне пояснення жіночності. Її суперечка із Зиґмундом Фройдом стосується насамперед джерела значень, які психоаналіз пов’язував із анатомією та сексуальним розвитком. Бовуар вважала, що соціальний престиж, влада й привілеї чоловічої позиції мають пояснювальне значення самі по собі. Якщо певний символ або тілесна відмінність набуває психологічної ваги, треба дослідити суспільство, яке цю вагу створило.
Водночас її ставлення до психоаналізу складніше за просте відкидання. Бовуар використовує психоаналітичну увагу до дитинства, сексуальності, сімейних відносин, суперечливих почуттів і несвідомих сил, але перебудовує пояснення навколо свободи, соціальної ситуації та історичного контексту. Тому її текст доречно читати поряд із матеріалом ХАБу про критику Фройда: Бовуар є одним із важливих прикладів того, як психоаналітичні питання були переосмислені через соціальні відносини та проблему суб’єктності.
Що підхід Бовуар дає психології особистості
Бовуар не пропонувала формальної теорії особистості на кшталт моделей рис або психометричних систем. Її значення лежить на рівні фундаментальної моделі людини. По-перше, ідентичність має історію: вона формується, змінюється і підтримується практиками. По-друге, суб’єктивність є втіленою: тіло бере участь у самоусвідомленні й дії. По-третє, особисті рішення завжди відбуваються у соціальному полі. По-четверте, агентність означає здатність перетворювати ситуацію, а не існувати поза нею. Разом ці принципи дають мову для аналізу особистості як процесу, що поєднує внутрішній досвід, відносини, культуру та дію.
Такий підхід особливо корисний там, де психологічне явище легко помилково прийняти за індивідуальну рису. Сором за тіло, страх порушити рольові очікування, звуження професійних прагнень, залежність самооцінки від схвалення або труднощі з відчуттям права на власний вибір можуть мати не лише індивідуальну історію. Вони формуються також у системі повідомлень про те, кому дозволено бути активним суб’єктом, а від кого очікують пристосування. Бовуар допомагає тримати в одному полі особисту біографію та соціальну структуру.
Що з її ідей залишається важливим для сучасної психології
Найстійкіший внесок Бовуар — спосіб ставити питання. Вона привчила дослідників і теоретиків перевіряти, чи справді психологічна відмінність є природною, чи її підтримує соціальне навчання; досліджувати, як норми стають частиною самосприйняття; враховувати тілесність як пережитий досвід; бачити взаємозв’язок свободи й реальних можливостей. Ця оптика стала важливою для феміністичної психології, досліджень гендеру, соціальної ідентичності, образу тіла та агентності.
Сучасна психологія перевіряє конкретні механізми експериментально, статистично та клінічно, тоді як Бовуар працювала переважно як філософиня й феноменологиня. Тому її тексти найкраще використовувати як концептуальну карту: вони формулюють питання про походження психологічних відмінностей і про умови формування суб’єкта. Відповіді на окремі емпіричні питання мають спиратися на сучасні дослідження, але без бовуарівського питання про соціальне виробництво «природності» значна частина цих досліджень виглядала б інакше.
Історичні межі її підходу
«Друга стать» створена в конкретному європейському контексті середини ХХ століття. Її описи часто будуються навколо досвіду жінок і чоловіків у бінарній структурі та не охоплюють повною мірою різноманіття сучасних уявлень про гендер, сексуальність, культуру, клас, расу й перетин соціальних нерівностей. Подальша феміністична теорія розширила ці питання. Історична цінність Бовуар саме в тому, що вона зробила сам процес соціального формування суб’єкта предметом систематичного аналізу та відкрила поле, яке наступні покоління могли уточнювати й перебудовувати.
Чому Симона де Бовуар важлива для психологічного канону
Для Українського психологічного ХАБу Бовуар є важливим вузлом між філософією та психологією. Від неї ведуть змістові зв’язки до феноменології, екзистенціальної психології, психоаналізу, психології особистості, соціальної психології, гендерних досліджень і теорій ідентичності. Її головний внесок у цьому графі можна сформулювати так: особистість стає собою в ситуації, де тіло, культурні значення, соціальні ролі, погляд інших і власна свобода постійно взаємодіють. Саме тому Бовуар залишається актуальною для психології навіть там, де сучасні дослідники використовують зовсім інші методи й терміни.
Поширені запитання
Чим Симона де Бовуар важлива для психології?
Її праці дали впливову концептуальну модель становлення ідентичності в соціальній ситуації. Для психології особливо важливі її аналіз соціалізації, внутрішнього засвоєння норм, втіленої суб’єктивності, агентності та взаємозв’язку особистого досвіду із соціальною структурою.
Що означає ідея жінки як Іншого?
Бовуар показувала, що в багатьох культурних системах чоловічий досвід подавався як універсальна норма, а жінка визначалася через відмінність від неї. Психологічно це важливо для розуміння того, як зовнішня соціальна позиція може ставати частиною самосприйняття та самооцінки.
Чи вважала Бовуар гендер соціально сформованим?
Її «Друга стать» стала одним із джерел пізнішої думки про соціальне формування гендерних ролей. Бовуар аналізувала, як виховання, культура й соціальні очікування надають тілесним відмінностям значення та формують способи поведінки. Її власна позиція ширша за пізніше просте розрізнення біологічної статі й гендеру.
Як Симона де Бовуар ставилася до психоаналізу Фройда?
Вона критикувала психоаналітичні пояснення жіночності за недостатню увагу до соціальних джерел влади й привілеїв та за схильність трактувати певні конфлікти через анатомію. Водночас Бовуар використовувала психоаналітичну увагу до дитинства, сексуальності, сімейного досвіду й суперечливих почуттів.
Чи створила Бовуар власну теорію особистості?
Формальної психологічної теорії особистості вона не створювала. Її внесок концептуальний: особистість постає як втілений, соціально розташований і здатний до дії суб’єкт, чия ідентичність формується в історії взаємодій, норм, можливостей і власних виборів.
Культурний вимір жіночої агентності й гендерних ролей добре видно також у статті про Диво-жінку — супергероїню, створену психологом Вільямом Молтоном Марстоном як сильний жіночий образ і згодом переосмислену в контексті фемінізму та психології ідентичності.
Пов’язані статті
Джерела
Фото обкладинки: Fritz Cohen, Government Press Office, Israel, 29 березня 1967 року. Джерело: Wikimedia Commons. Зображення позначене як public domain через закінчення строку охорони авторського права в Ізраїлі.