Реляційна мобільність: як культурне середовище змінює вибір і підтримання стосунків
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 5 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Реляційна мобільність — це характеристика соціального середовища, яка описує, наскільки легко люди в ньому можуть знайомитися з новими людьми, обирати партнерів для взаємодії, входити в нові групи та виходити зі стосунків або груп, що їх більше не влаштовують. Йдеться не про любов до змін окремої людини і не про моральну оцінку суспільства. Це спосіб описати соціальну екологію: скільки реальних альтернатив дає середовище і наскільки вільним є вибір зв’язків.
Поняття стало важливим для культурної психології, тому що воно пояснює частину відмінностей у довірі, саморозкритті, дружбі, підтримці та романтичних стосунках через умови, у яких люди будують соціальні мережі. Велике дослідження 16 939 учасників із 39 суспільств показало, що рівень реляційної мобільності статистично пов’язаний із низкою міжособистісних практик і психологічних тенденцій, але ці зв’язки не слід перетворювати на жорсткі правила про національний характер або причинні закони для кожної людини. Thomson et al. (2018)
Що саме означає реляційна мобільність
У середовищі з високою реляційною мобільністю люди мають більше можливостей познайомитися з новими людьми, сформувати нову дружбу, змінити коло спілкування, перейти до іншої групи або завершити зв’язок і знайти альтернативу. Водночас така свобода стосується обох сторін: якщо людина може обирати інших, інші також можуть обирати. Через це стосунки стають більш залежними від взаємної привабливості, корисності, довіри, сумісності та активного підтримання зв’язку.
У середовищі з низькою реляційною мобільністю значущі стосунки частіше задані структурою життя: родиною, місцевою спільнотою, тривалим робочим колективом, стабільною групою, навчальним середовищем або іншими мережами, з яких дорого чи складно вийти. Тут менше альтернатив, а повторювані контакти з тими самими людьми роблять довгострокову координацію, репутацію та передбачуваність особливо важливими.
Обидва типи середовища створюють власні стимули. Висока мобільність підсилює значення пошуку та приваблення нових партнерів і може робити наявні зв’язки конкурентнішими. Низька мобільність підсилює значення адаптації до стабільної мережі, у якій люди ще багато разів зустрінуться і часто не можуть просто замінити одне одного. Наукова цінність поняття саме в цьому: воно переводить розмову з абстрактної ментальності на структуру можливостей і обмежень.
Два компоненти: зустрічати нових людей і мати право вибору
Стандартна шкала реляційної мобільності складається з 12 пунктів і охоплює два пов’язані компоненти. Перший описує можливості зустрічати нових людей і створювати нові зв’язки. Другий — свободу обирати партнерів взаємодії та залишати небажані групи чи стосунки. У багатокраїнному дослідженні ці компоненти використовувалися для оцінювання сприйнятої соціальної екології, а не особистої товариськості респондента. Thomson et al. (2018)
Це розрізнення важливе. Велика кількість нових контактів ще не гарантує свободи вийти з небажаного зв’язку, а формальне право обирати не означає, що людина реально має доступ до широкого кола потенційних друзів, партнерів чи груп. Дослідження дружби також показують, що легкість входу в нові стосунки та легкість виходу зі старих можуть мати різні психологічні наслідки. Bahns, Lee & Crandall (2019)
Реляційна мобільність — властивість контексту, а не тип людини
Шкала навмисно запитує про людей у найближчому соціальному середовищі — наприклад, у місті, університеті, робочому середовищі чи спільноті. Людину просять оцінити, чи мають люди навколо можливості знайомитися, обирати контакти та залишати незадовільні групи. Така конструкція зменшує ризик переплутати екстраверсію, особисту популярність або індивідуальну кількість друзів із властивостями середовища.
Одна й та сама людина може опинитися в різних рівнях реляційної мобільності. Переїзд із невеликої закритої спільноти до великого міста, вступ до університету, зміна професійного середовища або входження в нову діаспорну мережу можуть різко змінити доступність альтернативних зв’язків. Це не означає, що особистість автоматично перебудується; змінюється структура можливостей, а психологічні стратегії можуть адаптуватися до неї поступово.
Як висока мобільність змінює вибір стосунків
Коли альтернатив багато, вибір стає реальнішим. Люди частіше мають змогу шукати тих, із ким збігаються інтереси, цінності, стиль взаємодії або життєві цілі. У 39-суспільному дослідженні вищий рівень реляційної мобільності був пов’язаний із більшою подібністю між друзями та романтичними партнерами за низкою характеристик. Автори трактували це як наслідок ширшого простору вибору, хоча спостережний дизайн не доводить, що саме мобільність спричинила подібність. Thomson et al. (2018)
Водночас механізм більше вибору — більше подібності не є лінійним. Дослідження американських і корейських дружніх пар показало складнішу картину: загалом реляційна мобільність була пов’язана з подібністю, але окремі компоненти входу й виходу зі стосунків діяли по-різному, а всередині країн частина асоціацій змінювала напрям. Bahns, Lee & Crandall (2019) Це хороший приклад того, чому культурний показник не варто перетворювати на простий прогноз для конкретної пари чи дружби.
Довіра: чому в мобільному середовищі важливі незнайомці
Висока реляційна мобільність означає, що нові люди частіше можуть стати майбутніми друзями, партнерами, колегами або джерелом підтримки. Через це узагальнена довіра — готовність припускати доброзичливість і надійність людей поза вузьким колом знайомих — може бути кориснішою стратегією. У міжнародних даних реляційна мобільність позитивно пов’язувалася з довірою до незнайомців. Thomson et al. (2018)
Свіже дослідження американської та японської вибірок уточнило цю картину. Після контролю низки індивідуальних характеристик реляційна мобільність пояснювала культурну різницю в узагальненій довірі, але не пояснювала різницю в близькості з друзями. Вона також була пов’язана з більшою кількістю людей, до яких можна звернутися по пораду. Horita, Yamazaki & Tahara (2025) Тому зв’язок із розширенням мереж виглядає надійніше, ніж універсальне твердження про посилення інтимності.
Саморозкриття: коли відвертість стає способом інвестувати у зв’язок
Саморозкриття — повідомлення іншій людині особистої, емоційно значущої або вразливої інформації — є одним із найбільш досліджених наслідків реляційної мобільності. У класичній роботі з учасниками зі США та Японії культурні та внутрішньокультурні відмінності в саморозкритті близькому другові були пов’язані зі сприйнятою реляційною мобільністю. У японській вибірці цей зв’язок частково пояснювався мотивацією зміцнити стосунки через відкритість. Schug, Yuki & Maddux (2010)
Логіка тут соціоекологічна. Якщо партнер має багато альтернатив, важливий зв’язок потребує активних сигналів взаємної цінності: уваги, відвертості, підтримки, вдячності, демонстрації прихильності. У стабільному середовищі, де відносини менше залежать від постійного взаємного вибору, така поведінка може мати іншу функцію або іншу норму вираження. Огляд досліджень близьких стосунків пов’язує реляційну мобільність із культурними відмінностями в саморозкритті, підтримці, інтимності та романтичному коханні. Kito, Yuki & Thomson (2017)
Важливо не робити з цього оцінку відкритих і закритих культур. Менше словесного саморозкриття не означає меншу здатність до близькості, а частіше саморозкриття не гарантує глибокого або безпечного зв’язку. Те, яка інформація вважається приватною, кому її доречно повідомляти та як демонструвати турботу, також залежить від культурних норм.
Соціальна підтримка і взаємність
У міжнародному дослідженні люди в суспільствах із вищою реляційною мобільністю в середньому повідомляли про більшу готовність підтримувати близького друга в кризовій ситуації. Реляційна мобільність пояснювала частину міжсуспільних відмінностей у цьому показнику. Thomson et al. (2018)
Однак сам факт надання підтримки не має одного культурного значення. У частині контекстів пряме прохання про допомогу є нормальним і не загрожує автономії; в інших люди частіше очікують, що близькі самі помітять потребу, або уникають прохання, щоб не обтяжувати інших. Реляційна мобільність описує структуру можливостей, а конкретна форма підтримки залежить також від норм взаємозалежності, емоційного вираження, ролей і типу стосунків. Саме тому її варто читати разом із ширшими культурними вимірами, а не замість них.
Підтримання стосунків: свобода виходу підвищує значення взаємного вибору
Висока реляційна мобільність створює дві сили одночасно. По-перше, людині легше знайти альтернативний зв’язок. По-друге, партнер теж має альтернативи. Тому стабільність стосунків меншою мірою гарантується самим соціальним середовищем і більшою мірою залежить від того, чи обидві сторони хочуть продовжувати зв’язок. У теоретичних оглядах це описують як підвищену потребу приваблювати бажаних партнерів і демонструвати цінність уже наявним. Yuki & Schug (2020)
Звідси не випливає, що висока мобільність робить стосунки поверхневими. Навпаки, частина класичних досліджень знаходила більш активне саморозкриття, підтримку та інтимність саме там, де стосунки менш структурно гарантовані. Інтерпретація полягає в тому, що люди більше інвестують у зв’язок, який потрібно взаємно обирати. Водночас новіші дані показують, що цей висновок краще працює для певних процесів — зокрема довіри й розширення мережі — ніж як загальний закон інтимності. Horita, Yamazaki & Tahara (2025)
Коли альтернатив мало: чутливість до відкидання й міжособистісна нерішучість
Свіжі дані додають ще один механізм до картини низької реляційної мобільності. У чотирьох дослідженнях у трьох країнах (N = 2 874) нижча реляційна мобільність була пов’язана з більшою чутливістю до соціального відкидання, а вона — з уникненням рішень і труднощами в міжособистісних ситуаціях. Автори відтворили цей патерн кількома способами, однак значна частина висновків спирається на медіаційні та міжкультурні асоціації, тому механізм не слід трактувати як неминучий наслідок низької мобільності для окремої людини. Huang et al. (2026)
Романтичні стосунки: вибір партнера, кохання і зобов’язання
У романтичних стосунках реляційна мобільність змінює простір альтернатив. Коли люди можуть вільніше обирати й замінювати партнерів, взаємна прихильність повинна конкурувати з реальними альтернативами. Порівняльне дослідження США та Японії пов’язало вищу реляційну мобільність із більш вираженою романтичною пристрастю та інтерпретувало пристрасть як один із можливих сигналів зобов’язання в середовищі з більшим вибором партнерів. Yamada, Kito & Yuki (2017)
Це не означає, що культура визначає силу кохання. Дослідження порівнює групові закономірності та запропонований механізм; досвід конкретної людини залежить від особистості, історії стосунків, безпеки, життєвого етапу, сексуальних і партнерських норм, матеріальних обставин та багатьох інших чинників.
Новий напрям досліджень розглядає, як високий вибір партнерів може змінювати сам процес оцінювання кандидатів. У китайських вибірках дослідники 2025 року виявили зв’язок між реляційною мобільністю та більш обчислювальним способом порівнювати характеристики потенційних партнерів; у серії досліджень автори також експериментально маніпулювали сприйнятою мобільністю. Li et al. (2025) Це цікавий новий результат, але його ще рано перетворювати на універсальну модель вибору партнера в різних культурах.
Чому реляційна мобільність не дорівнює індивідуалізму
Реляційна мобільність часто корелює з індивідуалізмом, але це різні конструкції. Індивідуалізм і колективізм описують системи цінностей, норм і способів співвідносити індивіда з групою. Реляційна мобільність описує доступність вибору та заміни конкретних соціальних зв’язків.
Людина може цінувати групову взаємозалежність і водночас жити в середовищі з багатьма альтернативними групами. І навпаки, людина з сильними індивідуалістичними переконаннями може бути структурно прив’язана до невеликої професійної, родинної або локальної мережі. Огляд мобільності в культурній психології прямо підкреслює, що реляційну й житлову мобільність не слід ототожнювати з індивідуалізмом–колективізмом. Koo (2022)
У великому дослідженні 39 суспільств реляційна мобільність пояснювала частину міжкультурних відмінностей у міжособистісних показниках навіть у моделях, де її порівнювали з іншими культурними змінними. Thomson et al. (2018) Саме тому вона корисна як окрема координата культурного середовища.
Чим вона відрізняється від житлової та міграційної мобільності
Житлова мобільність описує те, як часто люди змінюють місце проживання. Реляційна мобільність описує свободу створювати, обирати й завершувати стосунки. Переїзди можуть змінювати соціальні мережі, але ці конструкції не тотожні: людина може часто переїжджати в межах дуже закритої професійної або етнокультурної мережі, а може десятиліттями жити в одному місті й мати широкий вибір нових соціальних зв’язків. Огляди мобільності розглядають ці механізми як пов’язані, але концептуально окремі. Koo (2022)
Так само реляційна мобільність не є синонімом міграції. Міграційний досвід включає втрату звичних мереж, адаптацію, зміни статусу, мови, норм і належності. Після переїзду людина може потрапити як у високомобільне, так і в маломобільне соціальне середовище. Тому для психології міграції важливо окремо питати не лише куди людина переїхала, а й які можливості для нових зв’язків реально відкрилися.
Як реляційна мобільність пов’язана із самоконструюванням
Реляційна мобільність може взаємодіяти з тим, як людина описує себе в соціальному світі. За високого вибору партнерів важливішими можуть ставати відносно стабільні характеристики, за якими незнайомі люди швидко оцінюють одне одного і знаходять своїх. За низької мобільності більше інформації про людину дають її довготривалі ролі, місце в мережі та історія взаємодій. Огляд Yuki і Schug пов’язує реляційну мобільність не лише зі стосунками, а й із ширшими стилями соціального пізнання. Yuki & Schug (2020)
Цей механізм перетинається з темою незалежного і взаємозалежного Я, але не дублює її. Самоконструювання описує те, як людина переживає та організовує Я у зв’язку з іншими; реляційна мобільність — те, скільки свободи вибору й заміни стосунків дає соціальне середовище.
Країна не є долею: відмінності всередині суспільств
Середні значення за країнами корисні для порівнянь, але вони приховують величезну індивідуальну та контекстуальну різноманітність. У даних Thomson та співавторів країна проживання пояснювала лише близько 9% загальної варіативності індивідуальних оцінок реляційної мобільності. Це означає, що більша частина варіації припадала на рівні нижче за країну — людей, локальні контексти та інші джерела відмінностей. Milfont, Thomson & Yuki (2020)
Водночас конкретне дослідження Бразилії з вибірками 647 і 7 343 учасники не виявило змістовних регіональних відмінностей між штатами та макрорегіонами, хоча підтвердило значну індивідуальну варіативність. Milfont, Thomson & Yuki (2020) Це нагадує, що всерединікраїнну різноманітність не можна просто припускати: її потрібно вимірювати.
Для України це особливо важливе методологічне правило. Без репрезентативного валідованого дослідження не слід приписувати країні високий або низький рівень реляційної мобільності за інтуїцією, історією, війною, міграцією чи особистими спостереженнями. Різні українські міста, покоління, професійні середовища, онлайн-спільноти та міграційні контексти можуть давати дуже різний досвід доступності соціальних альтернатив, але їхній рівень має встановлюватися даними.
Чому історичні й екологічні пояснення потребують обережності
Thomson та співавтори перевіряли, чи пов’язані сучасні міжсуспільні відмінності в реляційній мобільності з історичними способами господарювання та екологічними загрозами. Нижча мобільність статистично асоціювалася з осілим взаємозалежним землеробством і сильнішими історичними загрозами, зокрема хворобами, дефіцитом ресурсів, природними небезпеками й територіальними конфліктами. Thomson et al. (2018)
Це важлива гіпотеза про довготривале формування соціальних екологій, але вона не дає підстав пояснювати поведінку конкретної сучасної людини історичними умовами її далеких предків. Аналізи використовують агреговані показники суспільств і не можуть повністю відокремити всі альтернативні історичні, економічні та інституційні пояснення. Коректна формула тут — асоціація на рівні суспільств, яка підтримує соціоекологічну модель і потребує подальших причинних перевірок.
Що наука встановила достатньо впевнено
Найстійкіше ядро доказів можна сформулювати так. Реляційна мобільність є вимірюваною характеристикою сприйнятого соціального середовища, що стосується можливостей зустрічати нових людей і свободи обирати або залишати соціальні зв’язки. Вона відрізняється між суспільствами та пов’язана з міжособистісними стратегіями, особливо з узагальненою довірою, саморозкриттям, пошуком і розширенням мереж. Великі багатокраїнні дані підтримують ці зв’язки, а огляди розглядають реляційну мобільність як окремий соціоекологічний вимір культури. Yuki & Schug (2020)
Для близьких стосунків доказова картина ширша, але менш однорідна. Ранні та багатокраїнні роботи знаходили позитивні асоціації з інтимністю, підтримкою та саморозкриттям. Kito, Yuki & Thomson (2017) Новіші дані показують, що після врахування особистісних характеристик частина зв’язків із інтимністю та саморозкриттям може слабнути або зникати. Horita, Yamazaki & Tahara (2025) Отже, формула більша мобільність — глибші стосунки є надто сильною.
Що залишається попереднім або дискусійним
Причинний напрям багатьох зв’язків залишається відкритим. Люди адаптуються до соціального середовища, але вони також змінюють це середовище своїми рішеннями; мобільні інституції можуть приваблювати людей із певними рисами; економічні умови можуть одночасно впливати і на доступність альтернатив, і на психологію. Багато ключових результатів отримано з опитувань, де реляційна мобільність і наслідки вимірюються одночасно.
Сам показник переважно є сприйнятою, а не безпосередньо об’єктивною характеристикою середовища. Це не робить його суб’єктивним шумом: те, які можливості люди бачать навколо себе, реально впливає на рішення. Проте сприйняття може залежати від особистості, позиції в соціальній мережі та власного досвіду. Дослідники прямо вказують на потребу поєднувати опитування з поведінковими, мережевими та об’єктивними індикаторами. Milfont, Thomson & Yuki (2020)
Крім того, значна частина класичних робіт порівнювала США та Японію. Проєкт 39 суспільств суттєво розширив географію доказів, але культурна психологія все ще має нерівномірне представництво регіонів, мов і соціальних груп. Саме тому карта середніх значень не є картою сутності культур.
Як читати високу і низьку мобільність без стереотипів
Висока реляційна мобільність не означає нестабільності характеру, нездатності до відданості або споживацького ставлення до людей. Вона означає більшу доступність альтернатив і більшу добровільність багатьох зв’язків. Це може одночасно полегшувати вихід із небажаних стосунків і підвищувати потребу активно підтримувати бажані.
Низька реляційна мобільність не означає відсталість, залежність або відсутність особистої свободи в психологічному сенсі. Вона означає, що соціальна мережа структурно стабільніша, а заміна зв’язків дорожча або рідкісніша. Такі умови можуть підтримувати довгі взаємозалежні зв’язки, але також можуть підвищувати ціну конфлікту, репутаційної втрати або виключення з групи.
Ці закономірності є описом стимулів середовища. Конкретна людина може діяти всупереч середньому патерну, а один і той самий контекст може давати різні можливості людям залежно від віку, доходу, статусу, мови, інвалідності, міграційної історії, доступу до транспорту, цифрових платформ і багатьох інших умов.
Практичне значення для дружби, партнерства й переїзду
Поняття реляційної мобільності корисне як запитання до контексту, а не як тест на правильні стосунки. Якщо після переїзду або зміни середовища людина помічає, що знайомства відбуваються інакше, варто оцінити не лише власні соціальні навички, а й структуру середовища. Чи є місця, де регулярно зустрічаються нові люди? Чи переходять контакти між групами? Наскільки прийнятно запрошувати малознайомих людей до спільної діяльності? Чи можна змінити групу без значних соціальних втрат?
У високомобільному середовищі кориснішими можуть бути ініціативність, чіткі сигнали зацікавленості, регулярне підтримання контакту та готовність вступати в нові мережі. У маломобільному середовищі важливішими можуть бути терпіння, репутація, надійність, уважність до ролей і довга історія взаємності. Це контекстні стратегії, а не рецепти для всіх людей.
Для близьких стосунків реляційна мобільність також додає важливий рівень до загальної психології близьких стосунків. Вона допомагає зрозуміти, чому одна й та сама поведінка — наприклад, швидке саморозкриття, активний пошук нових друзів або часте підтвердження прихильності — може мати різну соціальну функцію в різних середовищах.
Чого реляційна мобільність не пояснює
Вона не діагностує прив’язаність, соціальну тривогу, самотність, депресію чи будь-який інший психічний розлад. Вона не визначає, чи є конкретні стосунки здоровими, безпечними або сумісними. Вона не показує, чому одна конкретна людина залишила партнера або не заводить друзів. І вона не замінює аналіз влади, нерівності, дискримінації, економічних ресурсів, правових обмежень чи насильства.
Особливо небезпечно використовувати культурні показники для нормалізації ситуацій, де людина фактично не може вийти з небезпечних стосунків через контроль, погрози, залежність або насильство. Низька реляційна мобільність як дослідницький конструкт не є поясненням і тим більше виправданням примусу.
Реляційна мобільність у цифрову епоху
Цифрові платформи збільшують видиму кількість потенційних контактів, але це не автоматично означає високу реляційну мобільність у повному сенсі. Сотні доступних профілів не гарантують, що людина може сформувати надійний зв’язок, увійти в нову групу або без наслідків залишити стару. Алгоритмічні мережі можуть одночасно розширювати контакт із незнайомцями й замикати людей у повторюваних колах.
Теоретично цифрові середовища створюють нові форми простору вибору партнерів, де пошук, порівняння і вихід із контакту стають технічно простішими. Емпіричні дослідження реляційної мобільності поступово поширюються на нові контексти, але переносити висновки з офлайн-спільнот на застосунки знайомств або соціальні мережі без окремої перевірки не варто.
Реляційна мобільність у культурній психології: головний висновок
Реляційна мобільність показує, що культура працює не лише через ідеї, цінності та норми. Вона працює також через архітектуру повсякденного соціального світу: кого ми можемо зустріти, кого можемо обрати, від кого можемо піти, наскільки дорого втратити зв’язок і скільки альтернатив реально існує. Ця архітектура змінює стимули, а стимули змінюють те, які способи довіряти, відкриватися, підтримувати, обирати й утримувати стосунки стають доцільними.
Саме цим поняття доповнює кроскультурну психологію. Замість пояснення відмінностей формулою люди цієї культури такі воно ставить точніше запитання: які соціальні можливості та обмеження роблять певну поведінку адаптивнішою в цьому середовищі? Такий перехід від ярлика до механізму є однією з найсильніших сторін сучасного соціоекологічного підходу.
Поширені запитання
Чи означає висока реляційна мобільність, що люди легко кидають друзів і партнерів?
Ні. Вона означає, що альтернативні зв’язки доступніші й вихід зі стосунків структурно простіший. Це може підвищувати реальність заміни партнерів, але водночас створює стимули активніше інвестувати в бажані стосунки. Дані про саморозкриття, підтримку та зобов’язання показують саме цю подвійність.
Чи означає низька реляційна мобільність міцніші стосунки?
Не автоматично. Стосунки можуть бути стабільними тому, що вони якісні й взаємно бажані, або тому, що вихід із них дорогий і альтернатив мало. Реляційна мобільність описує свободу й доступність альтернатив, а не якість конкретного зв’язку.
Чи є реляційна мобільність рисою особистості?
Ні. У стандартному вимірюванні це оцінка соціального середовища. Особистісні риси можуть впливати на те, як людина сприймає та використовує можливості, але конструкт задуманий як характеристика контексту.
Чи можна визначити реляційну мобільність країни за одним тестом?
Для наукового порівняння потрібні достатні вибірки, валідований переклад шкали, перевірка вимірювальної еквівалентності та аналіз того, чи можна агрегувати індивідуальні відповіді до рівня суспільства. Самооцінка однієї людини не є показником країни.
Чи тотожна реляційна мобільність індивідуалізму?
Ні. Індивідуалізм–колективізм описує систему культурних орієнтацій, а реляційна мобільність — свободу вибору та заміни соціальних зв’язків. Вони можуть корелювати, але мають різний зміст і можуть давати різні прогнози.
Чи тотожна вона переїздам і міграції?
Ні. Житлова мобільність означає зміну місця проживання, міграція — переміщення між регіонами або країнами та пов’язаний із цим соціокультурний досвід, а реляційна мобільність — доступність вибору між соціальними зв’язками. Переїзд може змінити реляційну мобільність, але не визначає її автоматично.
Чи можна сказати, що українське суспільство має високий або низький рівень?
Для такого висновку потрібні валідовані репрезентативні дані саме про українські контексти. Війна, вимушена міграція, урбанізація, цифрові мережі та сильні локальні спільноти можуть одночасно змінювати структуру зв’язків у різних напрямах. Без прямих вимірювань категорична національна оцінка була б спекуляцією.
Пов’язані статті
Джерела
Bahns, A. J., Lee, J., & Crandall, C. S. (2019). Culture and Mobility Determine the Importance of Similarity in Friendship. Journal of Cross-Cultural Psychology, 50(6), 731–750. https://doi.org/10.1177/0022022119852424
Horita, Y., Yamazaki, M., & Tahara, A. (2025). Relational mobility is associated with generalized trust but not intimacy: A survey of individuals from the U.S. and Japan. Asian Journal of Social Psychology, 28, e70027. https://doi.org/10.1111/ajsp.70027
Huang, K.-J., de Almeida, I., Uchida, Y., & Oishi, S. (2026). Low Relational Mobility Fosters Interpersonal Indecision Through Increased Sensitivity to Social Rejection. Personality and Social Psychology Bulletin, 52(6), 1391–1409. https://doi.org/10.1177/01461672241312260
Kito, M., Yuki, M., & Thomson, R. (2017). Relational mobility and close relationships: A socioecological approach to explain cross-cultural differences. Personal Relationships, 24(1), 114–130. https://doi.org/10.1111/pere.12174
Koo, M. (2022). Residential mobility and consumer psychology through a cultural lens. Journal of Consumer Psychology, 32(3), 541–546. https://doi.org/10.1002/jcpy.1309
Li, Y., Cai, P., Zuo, S., Wang, F., Dong, Y., Zhou, Y., & Huang, N. (2025). Measuring love: Relational mobility promotes calculative mindset in mate choice. Acta Psychologica Sinica, 57(10), 1777–1790. https://doi.org/10.3724/SP.J.1041.2025.1777
Milfont, T. L., Thomson, R., & Yuki, M. (2020). Does relational mobility vary across national regions? A within-country examination. PLOS ONE, 15(7), e0235172. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0235172
Schug, J., Yuki, M., & Maddux, W. W. (2010). Relational Mobility Explains Between- and Within-Culture Differences in Self-Disclosure to Close Friends. Psychological Science, 21(10), 1471–1478. https://doi.org/10.1177/0956797610382786
Thomson, R., Yuki, M., Talhelm, T., Schug, J., Kito, M., Ayanian, A. H., et al. (2018). Relational mobility predicts social behaviors in 39 countries and is tied to historical farming and threat. Proceedings of the National Academy of Sciences, 115(29), 7521–7526. https://doi.org/10.1073/pnas.1713191115
Yamada, J., Kito, M., & Yuki, M. (2017). Passion, Relational Mobility, and Proof of Commitment: A Comparative Socio-Ecological Analysis of an Adaptive Emotion in a Sexual Market. Evolutionary Psychology, 15(4). https://doi.org/10.1177/1474704917746056
Yuki, M., & Schug, J. (2020). Psychological consequences of relational mobility. Current Opinion in Psychology, 32, 129–132. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2019.07.029