Підготовка до повернення в Україну після вимушеного виїзду
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 13 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Підготовка до повернення в Україну після вимушеного виїзду — це послідовне збирання достовірної інформації, оцінювання безпеки, узгодження потреб родини, відновлення практичних опор і психологічне налаштування на життя в умовах, які могли суттєво змінитися. Найкорисніший план охоплює період до виїзду, саму дорогу і перші тижні після прибуття, а також умови, за яких рішення потрібно відкласти або переглянути.
Повернення може бути дуже бажаним: воно пов’язане з близькими людьми, мовою, домом, професійним життям, звичними місцями та відчуттям належності. Водночас очікування й реальні обставини можуть розходитися. Людина, яка прожила за кордоном кілька місяців або років, часто повертається в країну, де змінилися житло, робота, навчання дітей, соціальні зв’язки та повсякденні правила безпеки. Її власні звички й потреби за цей час також змінилися.
УВКБ ООН наголошує, що рішення щодо України має бути добровільним, поінформованим і ретельно зваженим. Поки триває війна, оцінювання конкретного маршруту й місця призначення є першою умовою будь-якого плану. Підготовка може починатися задовго до того, як з’явиться безпечна можливість їхати.
Що означає психологічно підготуватися до повернення
Психологічна підготовка охоплює здатність розрізняти бажання й можливості, приймати рішення разом із тими, кого воно стосується, зважувати ризики, зберігати зв’язок із теперішнім життям та поступово формувати реалістичне уявлення про перші місяці вдома. Вона включає роботу з очікуваннями, тривогою, сумом, суперечливими почуттями та сімейними домовленостями.
За глобальним оглядом ВООЗ, психічне здоров’я людей у міграції пов’язане з безпекою й базовими потребами, підтримкою спільноти, ідентичністю, досвідом несприятливих подій та доступом до послуг. Це визначає структуру практичної підготовки: емоційну стійкість підтримують доступні ресурси, зрозумілий маршрут і можливість діяти відповідно до обставин.
Слід також відокремлювати підготовку до повернення від труднощів уже після нього. Питання «як зважитися» належить до психології вибору; «як організувати повернення» — до планування; «як звикнути після приїзду» — до повторної адаптації. Відчуття чужості у знайомому середовищі докладніше описано в матеріалі про зворотний культурний шок, а ширший досвід вимушеного виїзду — у статті про вимушену міграцію.
З чого почати: чотири питання перед визначенням дати
Чи є конкретне місце повернення достатньо безпечним
Оцінюйте населений пункт, район, стан будівлі, доступність укриттів, ризики обстрілів, мінування, перебої електро- й водопостачання, роботу медичних закладів і транспорту. Інформація від родичів допомагає скласти картину, але рішення потребує звірення з офіційними повідомленнями місцевої влади, ДСНС та інших компетентних служб. Безпекова ситуація змінюється, тому перевірка потрібна перед виїздом і безпосередньо перед маршрутом.
Якщо житло розташоване в зоні високої небезпеки або до нього немає безпечного доступу, корисно розглядати інші варіанти проживання й зберігати можливість відкласти повернення. Підготовлений план містить конкретні умови зупинки або зміни маршруту, а не лише дату квитка.
Де родина житиме і за які кошти
Потрібно з’ясувати, чи придатне житло для проживання, хто має ключі та документи, чи є опалення, меблі, ліки, мобільний зв’язок, гроші на перший місяць і запасний варіант розміщення. Навіть власна квартира може потребувати перевірки інженерних мереж, ремонтів або юридичного врегулювання.
Дослідження МОМ, присвячене поверненню з-за кордону, окремо аналізує житлові, економічні та соціальні перешкоди реінтеграції. Відсутність стабільного житла чи доходу є вагомою обставиною для перегляду термінів і послідовності дій.
Як зміняться потреби кожного члена сім’ї
Одна людина може прагнути повернутися до роботи й батьків, інша — боятися розриву нових дружніх зв’язків, дитина — втратити відчуття стабільності в школі. Потреби людей з інвалідністю, хронічними захворюваннями, старших родичів, вагітних та осіб, які регулярно отримують допомогу, вимагають окремої перевірки доступності послуг і середовища.
Загальна сімейна згода має спиратися на обговорення реальних умов, а не на припущення, що всі однаково сприймають слово «додому».
Які альтернативи залишаться після рішення
Визначте, чи можна перенести дату, змінити населений пункт, зберегти тимчасове житло, дистанційну роботу або документи за кордоном, а також які юридичні наслідки матимуть ці рішення. Конкретні умови залежать від країни перебування, виду захисту, сімейного статусу й індивідуальних прав. Перед відмовою від статусу або житла варто отримати письмове роз’яснення компетентного органу.
Як працюють почуття перед поверненням
Радість і страх можуть співіснувати
Очікування зустрічі з близькими іноді супроводжується тривогою за безпеку, роботу, дітей та зміни у стосунках. Можуть з’являтися сум через розлуку з друзями за кордоном, провина перед тими, хто залишається, виснаження від бюрократії або страх помилитися. Ці переживання описують складне життєве рішення; за самим їх існуванням неможливо встановити клінічний діагноз.
Корисно називати окремі почуття й пов’язувати їх із конкретними потребами. Страх за дитину може спонукати перевірити школу й укриття; сум за друзями — заздалегідь домовитися про регулярний зв’язок; тривога через гроші — скласти бюджет на декілька сценаріїв. Коли проблема не має негайного розв’язання, її можна включити до списку невизначеностей, які необхідно повторно перевірити.
Уявлення про «повернення до колишнього життя» потребує уточнення
Реальні місця зберігають особисті спогади, але середовище змінюється. До війни родина могла жити в одному ритмі, нині — мати різні графіки, досвід втрат або нові способи самостійно ухвалювати рішення. Повернення здатне відновити важливі зв’язки й водночас вимагати домовленостей про нову повсякденність.
Систематичний огляд Černigoj, Szabó та Jose (2024) узагальнює дослідження повторної акультурації після проживання за кордоном. Він підтримує увагу до очікувань, соціальних взаємин та умов повернення. Водночас значна частина цієї літератури стосується інших типів міжнародної мобільності; результати не можна автоматично переносити на повернення до країни під час війни.
Провина й зовнішній тиск ускладнюють вибір
Родинні прохання, суспільні очікування, фінансове виснаження або невизначеність статусу можуть впливати на рішення. Важливо відокремити фактичні зобов’язання від морального тиску й оцінювати реальну безпеку та добробут усіх учасників. УВКБ ООН прямо підкреслює значення добровільного рішення, а також те, що безпека є основним бар’єром для багатьох родин.
Практичний план повернення: послідовність підготовки
Етап 1. Зібрати підтверджену інформацію
Створіть спільний документ або папку з відповідями на ключові запитання: адреса й альтернативне житло, безпекова ситуація, шлях, контакти медичних і освітніх закладів, умови працевлаштування, доступні соціальні послуги, необхідні документи. Біля кожного пункту вкажіть джерело й дату перевірки. Так можна помітити застарілі відомості та невирішені питання.
Офіційна державна платформа «Додому» пропонує індивідуалізований маршрут для українців за кордоном з огляду на документи, житло, роботу й дітей. Сторінка УВКБ ООН про повернення веде до перевірених інформаційних ресурсів та підтримки. Умови конкретної допомоги варто звіряти безпосередньо з її надавачем.
Етап 2. Побудувати фінансовий і житловий резерв
Порахувати потрібно не лише дорогу, а й оренду чи ремонт, харчування, транспорт, лікування, зв’язок, оплату документів та можливі перерви в заробітку. Визначте джерела доходу на кілька найближчих місяців і резерв на непередбачені витрати, який відповідає реальним можливостям родини. Відсутність резерву — підстава шукати додаткові опори й допомогу до переїзду.
Якщо житло пошкоджене або зруйноване, перевірте умови державної програми «єВідновлення» і підтвердження права власності. За офіційним роз’ясненням Міністерства розвитку від 18 червня 2026 року, право власності має бути зареєстроване, а порядок компенсації залежить від виду пошкодження та інших критеріїв. Подання заяви й отримання коштів є різними етапами, тож можливу компенсацію не слід вважати гарантованим доходом на дату переїзду.
Етап 3. Перевірити правовий статус і документи
До завершення перебування за кордоном з’ясуйте правила країни прийому щодо коротких поїздок, тривалого виїзду, повернення, місцевих виплат, страхування й права на проживання. Для людини під тимчасовим захистом, шукача притулку й власника іншого дозволу на проживання діють різні правила.
На 13 жовтня 2026 року Рада ЄС узгодила продовження тимчасового захисту до 4 березня 2028 року, але порядок збереження національних документів, виплат і обліку під час виїзду потрібно перевіряти у відповідній країні. Окреме пояснення психологічних наслідків статусу містить стаття про тимчасовий захист за кордоном.
Перевірте чинність паспортів, документів дітей, медичних виписок, рецептів, відомостей про щеплення, документів про освіту, майно та працевлаштування. Для неповнолітніх і за наявності різних батьківських прав перед подорожжю необхідно з’ясувати застосовні правила супроводу та згоди. Копії документів доцільно зберігати у доступному захищеному місці.
Повернення з-за кордону саме собою не означає автоматичного набуття статусу ВПО. Для осіб, яких стосуються питання внутрішнього переміщення, станом на дату публікації діє Закон України № 1706-VII. Згідно з офіційною базою Верховної Ради, його заміна Законом № 4924-IX набере чинності 22 жовтня 2026 року; тому правові дії після цієї дати потрібно звіряти з новим законодавством.
Етап 4. Відновити медичний маршрут і безперервність лікування
До поїздки бажано мати запас необхідних призначених ліків на час дороги й первинного влаштування, медичні виписки та контакти фахівців. Людям, які проходять психотерапію або приймають психотропні препарати, варто домовитися з лікарем про безперервність лікування та порядок подальшого спостереження. Змінювати призначення самостійно через переїзд ризиковано.
МОЗ України підтверджує можливість отримати безоплатну допомогу з психічного здоров’я в закладах, що працюють за відповідними договорами з НСЗУ. Практичний початок — звернення до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, які за потреби організують подальше скерування. Уточніть доступність конкретної послуги за місцем повернення ще до виїзду.
Етап 5. Домовитися про зв’язок, маршрут та запасний план
Укажіть, хто зустрічає родину, кому можна зателефонувати в разі затримки, де ночувати, якщо дорога перерветься, і як діяти при зміні безпекової ситуації. Розподіліть документи, ліки, зарядні пристрої, засоби зв’язку та найнеобхідніші речі так, щоб вони були доступні дорогою. Для людей із порушенням мобільності перевірте доступність транспорту, пересадок і житла.
План Б потрібен і після прибуття: контакти тимчасового житла, можливість переміщення до іншої громади, джерела термінової підтримки, домовленість про допомогу з дітьми. Його наявність часто робить майбутнє зрозумілішим, навіть якщо запасний сценарій не знадобиться.
Як готувати дитину до повернення в Україну
Для дитини повернення може означати ще одну велику зміну місця, школи, друзів і звичного ритму. Навіть якщо дорослі сприймають Україну як єдиний дім, дитина могла за час проживання за кордоном створити значущі зв’язки й відчути там стабільність. Повага до цих зв’язків підтримує довіру та допомагає обговорювати майбутні зміни.
МОЗ України в рекомендаціях «Я їду додому: як підготувати себе та дитину до повернення» радить заздалегідь говорити про зміни в рідному місті чи селі та готуватися до того, що знайоме середовище могло виглядати інакше.
Що говорити дітям різного віку
Молодшим дітям потрібні конкретні, прості пояснення: з ким вони їдуть, де житимуть, хто буде поруч, як виглядатиме дорога і що залишиться знайомим. Корисно зберегти щоденні ритуали, улюблені речі, контакт зі значущими дорослими й можливість ставити запитання багато разів.
Дітям шкільного віку важливо знати, як відбуватиметься навчання, чи можна підтримувати дружбу за кордоном і які нові знайомства можливі після повернення. Підліткам потрібна реальна участь у плануванні питань, що стосуються їхнього життя: навчального маршруту, дозвілля, мови спілкування, контактів із друзями та особистого простору.
Краще пояснювати те, що відомо, і чесно позначати нез’ясовані питання. Обіцянка «все буде точно як раніше» створює очікування, які дорослі не контролюють. Фраза «ми перевіряємо безпеку, дізнаємося про школу і розкажемо про зміни» дає дитині правдиву опору.
Школа, навчальні документи й попередній досвід
Завчасно зв’яжіться з обраною школою, уточніть вільні місця, спосіб зарахування, перезарахування оцінок, потребу в додаткових заняттях та умови очного або змішаного навчання. Міністерство освіти і науки України описує використання результатів навчання за кордоном і документів, які допомагають продовжити освіту в Україні.
Повернення може бути емоційно складним і для учня з хорошими оцінками. Потрібно врахувати відновлення соціальних контактів, темп навантаження, втрату колишнього класу, зміни в безпекових процедурах школи й доступність підтримки, якщо дитина має особливі освітні потреби.
Коли дитині потрібна додаткова підтримка
Звертайте увагу на стійкі зміни сну, харчування, поведінки, навчання й спілкування, сильні страхи, виражену ізоляцію або симптоми, що заважають функціонуванню. Почати можна з педіатра, шкільного психолога або фахівця з психічного здоров’я відповідно до потреб. Окремий страх перед переїздом не є підставою для діагнозу.
Підготовка до возз’єднання з родиною і друзями
За час розлуки близькі можуть змінити побутові ролі, спосіб виховання дітей, фінансові рішення, розподіл відповідальності й межі особистого простору. Повернення в спільне житло потребує обговорення того, хто за що відповідатиме, як виглядатимуть приватність і відпочинок, хто допомагатиме з роботою та навчанням.
Розумно не планувати всі сімейні зустрічі та важливі переговори на перші дні. Після дороги людям потрібен час на відновлення сну, орієнтацію і побутові справи. Можна домовитися про поступове відновлення спілкування і можливість сказати, що людина втомилася, без образ.
Контакти з друзями та спільнотами за кордоном мають власну цінність. Їх збереження не зменшує належності до України. Систематичний огляд Nguyen та співавторів (2024) розглядає самотність і соціальну ізоляцію в досвіді біженців та підкреслює значення сімейних і соціальних зв’язків для благополуччя. Він не встановлює універсального рецепта для кожної сім’ї, яка повертається, але пояснює важливість соціальної підтримки.
Робота, професійна ідентичність і фінансова самостійність
Для багатьох людей повернення означає повторний пошук роботи, підтвердження кваліфікації, налагодження підприємництва або зміну професійних цілей. Корисно з’ясувати не лише наявність вакансій, а й умови праці, транспорт, доступність догляду за дітьми, можливість дистанційної роботи та ризик тимчасового падіння доходів.
Втрата професійної ролі може позначатися на самооцінці й відчутті контролю. Повернення до попереднього фаху не є єдиним шляхом відновлення. План може передбачати тимчасову зайнятість, навчання або нову спеціальність, якщо це відповідає обставинам.
За дослідженням МОМ 2026 року, умови зайнятості, доходу, житла й соціальної підтримки становлять суттєві аспекти сталого повернення. Оцінки обстеження стосуються визначених ним груп та періоду збору даних; на їхній основі неможливо передбачити індивідуальний результат конкретної родини.
Що варто зробити в останні тижні перед виїздом
За декілька тижнів перевірте безпекові повідомлення, стан житла, доступність лікування та школи, призначте дату повторної оцінки плану. Зберіть документи, необхідні ліки, контакти, маршрут і бюджет. Попередьте установи, з якими маєте договірні відносини, за правилами відповідної країни.
За кілька днів варто ще раз перевірити дорогу, зв’язатися з людьми, які зустрічають, домовитися про першу ночівлю та час прибуття. Дітям поясніть найближчу послідовність подій. Уточніть, хто відповідатиме за багаж, ліки й документи, щоб зменшити кількість термінових рішень у дорозі.
У день виїзду стежте за актуальними офіційними попередженнями. Якщо виникає нова загроза, пріоритетом стає безпека, а не дотримання попереднього графіка.
Перші 72 години після прибуття: від безпеки до відпочинку
У перші години перевірте житло, засоби зв’язку, місця укриття, доступ до води, харчування й ліків. Повідомте близьких про прибуття та забезпечте час на сон і відновлення. Організаційні справи варто розділити на невідкладні й ті, що можуть почекати кілька днів.
Після повернення можуть виникати втома, сенсорне перевантаження, порушення сну або загострення тривоги. На ці переживання впливають попередній досвід війни, умови дороги, актуальна безпека, здоров’я та підтримка. Практична реакція — перевірити фізичні потреби, дати людині простір і за потреби організувати фахову допомогу.
Настанови Міжвідомчого постійного комітету розглядають захист, базові послуги, сімейну й громадську підтримку та спеціалізовану допомогу як взаємопов’язані рівні гуманітарної відповіді. Підхід корисний і для планування підтримки після повернення: житлові та соціальні проблеми потребують практичних рішень поряд із психологічною допомогою.
Перший місяць: як організувати адаптацію без надмірних очікувань
Почніть із необхідного: медичний маршрут, регулярний сон, базові покупки, навчання дітей, транспорт, зв’язок і декілька надійних контактів. Після цього поступово беріться за довгострокові справи — пошук роботи, складні юридичні питання, ремонт, нові соціальні зв’язки.
Корисно раз на тиждень обговорювати, що працює, що створює перевантаження та яку одну зміну родина може зробити наступною. Це спосіб упорядкувати завдання, а не клінічно перевірена універсальна програма реінтеграції.
Можлива і зворотна динаміка: спочатку людина відчуває полегшення й піднесення, згодом помічає втому, роздратування або смуток. Фіксованої послідовності стадій адаптації для всіх людей немає. Значення мають індивідуальні ресурси й умови життя, а не те, чи відповідає переживання популярній схемі.
Наукові дані: що допомагає і де є обмеження знань
Огляд Nowak та співавторів (2023) узагальнює 19 досліджень біженців і шукачів притулку в Європі та виявляє зв’язки між постміграційними труднощами — зокрема житлом, зайнятістю, самотністю, сімейними турботами й правовим становищем — і симптомами депресії, тривоги та посттравматичного стресу. Сила й послідовність асоціацій різняться, а переважно спостережний характер досліджень обмежує причинні висновки.
Систематичний огляд Černigoj, Szabó та Jose (2024) описує фактори повторної культурної адаптації після життя за кордоном. Він дає концептуальну основу для роботи з очікуваннями й соціальними взаєминами, проте не є випробуванням конкретного алгоритму повернення з воєнної евакуації.
Останні дані МОМ щодо України за квітень–червень 2026 року демонструють, чому після фізичного перетину кордону питання житла, доходу, доступу до послуг та можливого повторного переміщення залишаються важливими. Це описове обстеження населення, тому його результати не доводять ефективності окремого психологічного втручання.
Саме тому запропонована тут послідовність є доказово поінформованим практичним орієнтиром: вона поєднує результати спостережних досліджень, офіційні рекомендації та перевірені адміністративні маршрути. Досліджень, які безпосередньо порівнювали б різні універсальні «плани повернення» українських сімей у 2026 році за довготривалими наслідками для психічного здоров’я, недостатньо.
Коли потрібна психологічна чи психіатрична допомога
Фахова оцінка потрібна, якщо тривога, пригніченість, порушення сну, нав’язливі спогади, панічні прояви, вживання алкоголю або інші труднощі зберігаються, посилюються чи суттєво впливають на щоденне життя, роботу, догляд за дітьми або стосунки. За виражених симптомів не варто чекати, доки родина повністю облаштується.
Симптоми та клінічні розлади відрізняються. Визначення діагнозу потребує професійного оцінювання, а сам факт вимушеного виїзду, повернення, плачу або страху такого висновку не обґрунтовує. За офіційним маршрутом МОЗ звернутися можна до фахівця первинної ланки; для деяких спеціалізованих послуг допускається самозвернення відповідно до чинних правил.
Якщо є безпосередня небезпека для життя, суїцидальні наміри з ризиком дії, виражена дезорієнтація, психотичні симптоми чи інший невідкладний стан, необхідна термінова медична допомога за місцем перебування. В Україні в екстреній ситуації телефонуйте 103 або 112.
Якщо повернення наразі неможливе
Іноді після всіх перевірок з’ясовується, що безпечного житла, медичної допомоги, доступної школи або стабільного маршруту поки немає. У такому випадку підготовка може означати збереження документів, зв’язків, професійних можливостей і плану майбутньої оцінки умов. Це повноцінна форма турботи про безпеку родини.
Життя за кордоном може продовжуватися: діти навчатимуться, дорослі працюватимуть, а зв’язок із домом підтримуватиметься. Можливість повернення не вимагає відкладати весь теперішній розвиток до невизначеної дати. Психологічні аспекти тривалого очікування розкрито в статті про невизначеність майбутнього після переміщення.
Питання та відповіді
Коли найкраще повертатися в Україну
Універсальної дати немає. Рішення залежить від безпекової ситуації в конкретному місці, житла, засобів до існування, потреб дітей, здоров’я, доступу до послуг та правових обставин. Перевірка цих умов має передувати вибору дати.
Як підготуватися психологічно, якщо страшно їхати
Корисно уточнити джерело страху: фізична безпека, майбутня робота, стосунки, діти чи ризик нової втрати. Для кожної обставини зберіть перевірену інформацію, обговоріть допомогу й запасний сценарій. Якщо страх стійкий і порушує повсякденне функціонування, зверніться по фахову підтримку.
Чи варто спершу приїхати на короткий час
Це залежить від безпеки, документів і правил країни перебування. Коротка поїздка може дати інформацію про житло й місцеві умови, але у небезпечних регіонах вона створює самостійні ризики. Вплив поїздки на тимчасовий захист або інший статус потрібно попередньо уточнити в уповноважених органів.
Як повідомити дитині про повернення
Поясніть, куди саме ви їдете, що відомо про житло та школу, хто буде поруч і як дитина підтримуватиме зв’язок із друзями. Дайте їй можливість ставити запитання, сумувати за попереднім життям і брати участь у посильних рішеннях.
Що робити, якщо один із членів сім’ї не хоче повертатися
Обговоріть конкретні потреби, страхи, прив’язаності та практичні наслідки для кожного. Рішення щодо дітей і залежних осіб має враховувати їхню безпеку та найкращі інтереси. За серйозних суперечностей можуть допомогти сімейна консультація і правове роз’яснення відповідно до ситуації.
Чи можна повернутися, а потім знову виїхати
Можливості подальшого виїзду й повторного в’їзду визначаються актуальними правилами України та країни призначення, громадянством, віком, правовим статусом та іншими умовами. Розглядайте цей сценарій у плані, але перевіряйте конкретні правила до переміщення.
Чи потрібно закривати тимчасовий захист перед виїздом
Єдиного правила для всіх країн і ситуацій немає. Порядок припинення захисту, виплат, страхування, реєстрації місця проживання і наслідки короткої поїздки слід з’ясувати в країні перебування та отримати підтвердження від компетентного органу.
Куди звернутися по інформацію про житло та документи
Почніть із платформи «Додому», інформаційного ресурсу УВКБ ООН та офіційних сайтів відповідної громади. Пошкоджене житло й компенсації перевіряйте через «єВідновлення». Індивідуальні правові питання потребують профільної консультації.
Чи означає складна адаптація, що повернення було помилкою
Початкові труднощі самі по собі не визначають правильність рішення. Перегляньте фактичну безпеку й умови життя, обговоріть необхідні зміни, зверніться по підтримку. Якщо виникають нові загрози, план можна змінювати з урахуванням прав і доступних можливостей.
Пов’язані статті
Джерела
Černigoj, A., Szabó, Á., & Jose, P. (2024). Systematic literature review of factors influencing reacculturation after returning home from a stay abroad. International Journal of Intercultural Relations, 102, 102037. https://doi.org/10.1016/j.ijintrel.2024.102037
Inter-Agency Standing Committee. (2007). Guidelines on Mental Health and Psychosocial Support in Emergency Settings. https://www.who.int/publications/i/item/iasc-guidelines-for-mental-health-and-psychosocial-support-in-emergency-settings
International Organization for Migration. (2026). Ukraine — Returning Home from Abroad: Reintegration Barriers, Outcomes and Implications for Ukraine’s Recovery. https://dtm.iom.int/reports/ukraine-returning-home-abroad-reintegration-barriers-outcomes-and-implications-ukraines
Nguyen, T. P., Al Asaad, M., Sena, M., & Slewa-Younan, S. (2024). Loneliness and social isolation amongst refugees resettled in high-income countries: A systematic review. Social Science & Medicine, 360, 117340. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2024.117340
Nowak, A. C., et al. (2023). Associations between postmigration living situation and symptoms of common mental disorders in adult refugees in Europe: updating systematic review from 2015 onwards. BMC Public Health, 23, 1289. https://doi.org/10.1186/s12889-023-15931-1
United Nations High Commissioner for Refugees. (2025). UNHCR and the Ministry of National Unity partner to support forcibly displaced Ukrainians stay connected with home. https://www.unhcr.org/ua/en/news/press-releases/unhcr-and-ministry-national-unity-partner-support-forcibly-displaced-ukrainians
United Nations High Commissioner for Refugees. (2026). Повернення в Україну: інформація для осіб, які розглядають повернення. https://help.unhcr.org/ukraine/uk/returning-to-ukraine-ua-2/
World Health Organization. (2023). Mental health of refugees and migrants: risk and protective factors and access to care. https://www.who.int/timorleste/publications/i/item/9789240081840
Верховна Рада України. (2014; редакція, чинна на 13.10.2026). Закон № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18
Державна платформа «Додому». (2026). Персональний план повернення. https://dodomu.unity.gov.ua/
Міністерство освіти і науки України. (2026). Українознавчий компонент: повернення до української школи. https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/shkola-oflain/ukrainoznavchyi-komponent
Міністерство охорони здоров’я України. (2023). Я їду додому: як підготувати себе та дитину до повернення. https://moz.gov.ua/article/news/ja-idu-dodomu-jak-pidgotuvati-sebe-ta-ditinu-do-povernennja
Міністерство охорони здоров’я України. (2026). Безоплатні послуги з охорони психічного здоров’я. https://moz.gov.ua/uk/bezoplatni-poslugi-z-ohoroni-psihichnogo-zdorov-ya
Міністерство охорони здоров’я України. (2026). Де і як отримати безоплатні послуги з охорони психічного здоров’я. https://moz.gov.ua/uk/de-i-yak-otrimati-bezoplatni-poslugi-z-ohoroni-psihichnogo-zdorov-ya
Міністерство розвитку громад та територій України. (2026). Як отримати компенсацію за програмою «єВідновлення». https://mininfra.gov.ua/diialnist/yevidnovlennia/yak-otrymaty-kompensatsiiu
Рада Європейського Союзу. (2026). EU countries agree to extend temporary protection for those fleeing Ukraine until March 2028. https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2026/07/15/eu-countries-agree-to-extend-temporary-protection-for-those-fleeing-ukraine-until-march-2028/
Урядова програма «єВідновлення». (2026). Державна програма компенсацій за пошкоджене та знищене житло. https://erecovery.mindev.gov.ua/