Неологізм у мовленні: що це і коли вигадані слова можуть бути клінічно значущими
Оновлено: 1 годину тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 18 вересня 2026 · Редакційна політика
Неологізм у мовленні може бути цілком звичайним мовним новотвором або, в іншому контексті, клінічно значущою мовленнєвою помилкою. Значення має не сам факт появи нового слова, а те, як воно виникло, чи має зрозумілу функцію, чи пов’язане з цільовим словом і які інші зміни мовлення, мислення або неврологічного стану виникають разом із ним. Саме це розрізнення захищає від двох помилок: патологізації творчого словотворення та ігнорування раптової мовної зміни, яка потребує медичної оцінки.
Що таке неологізм
У мовознавстві неологізм — це нове слово, нове значення слова або новий вислів. Енциклопедія Сучасної України відносить до неологізмів як загальномовні новотвори, що з’являються на певному етапі розвитку мови, так і індивідуально-авторські утворення, ужиті в конкретному тексті чи мовленнєвому акті. У цьому значенні неологізм є нормальним механізмом розвитку мови, творчості, називання нових явищ і стилістичної гри.
У клінічній нейропсихології, неврології та психіатрії тим самим словом можуть називати інше явище: новоутворену словоформу або «неслово», яке слухач не розпізнає як звичне слово і яке виникає в контексті порушення мовної продукції чи дезорганізованого мовлення. Тому фраза «людина вигадує слова» сама по собі майже нічого не говорить про причину. Потрібні контекст, перебіг і супутні ознаки.
Мовний новотвір і клінічний неологізм — як розрізняють контексти
Звичайний мовний новотвір часто має комунікативну мету. Людина навмисно створює назву, жартує, експериментує зі словотвором, цитує авторський вислів або використовує нове слово, яке вже поширюється в певній спільноті. Таке слово може бути незвичним, але співрозмовник нерідко здатен відновити його значення з контексту.
Клінічно значущий неологізм оцінюють інакше. Фахівця цікавить, чи слово виникає ненавмисно замість потрібного слова, чи повторюється в мовленні, чи пов’язане з помилками називання, розуміння, повторення, читання або письма, чи людина помічає власну помилку, а також чи змінився весь мовний профіль раптово або поступово.
У практичному порталі American Speech-Language-Hearing Association неологізми наведені серед можливих проявів афазії поряд з аномією, жаргоном, фонемними та семантичними парафазіями. Це перелік можливих мовних проявів, а не тест, за яким діагноз ставлять за одним словом.
Неологізм, парафазія і жаргон
Неологізм легко сплутати з парафазією. Парафазією називають ненавмисну заміну потрібного звука, складу або слова іншим. Семантична парафазія дає реальне слово, близьке за значенням до цільового, наприклад назву предмета з тієї самої категорії. Фонемна парафазія змінює звукову структуру слова, і результат зазвичай залишається впізнавано пов’язаним із цільовою формою.
У класичному описі неологістичного жаргону Rohrer, Rossor і Warren розрізняли семантичний жаргон, фонологічний жаргон і неологістичний жаргон. У неологістичному жаргоні з’являються неіснуючі слова, які не мають очевидного фонемного зв’язку з цільовим словом. Межа не завжди абсолютно різка: різні дослідницькі й клінічні системи можуть по-різному визначати, наскільки сильна звукова подібність уже переводить помилку з категорії неологізму до фонемної парафазії.
Жаргон описує ширший патерн зв’язного мовлення, яке стає важким для розуміння через велику кількість помилок. Тобто один неологізм не дорівнює жаргонній афазії, а жаргон може складатися не лише з неологізмів.
Неологізми при афазії
Афазія — набутий розлад мови внаслідок ураження мовних мереж мозку. Національний інститут глухоти та інших комунікативних розладів США зазначає, що найчастішою причиною є інсульт, але афазія також може виникати після черепно-мозкової травми, операції, пухлини, інфекції або при прогресивному неврологічному захворюванні. Вона може порушувати говоріння, розуміння, читання й письмо.
При флюентних профілях афазії, зокрема при афазії Верніке, мовлення може залишатися плавним за темпом і граматичною оболонкою, але містити неточні слова, фонемні помилки та неологізми. NIDCD прямо описує можливість вигаданих слів при афазії Верніке. Водночас сучасна клінічна оцінка не зводить конкретний мовний симптом до однієї «ділянки» мозку або одного підтипу афазії.
Дослідження неологістичної жаргонної афазії показують, що механізм може включати порушення доступу до потрібної словоформи, фонологічного кодування та самоконтролю мовлення. Pilkington та співавтори вивчали неологістичні й персеверативні помилки під час повторення слів і показали, що однаковий зовнішній результат — «неслово» — може виникати з кількох взаємодіючих порушень у системі мовної продукції.
Тому при афазії важливо дивитися не лише на сам неологізм, а на повний мовний профіль: називання предметів, повторення, розуміння усного мовлення, читання, письмо, зв’язне мовлення та усвідомлення помилок. Детальніше про набутий мовний розлад дивіться у матеріалі ХАБу «Афазія: що це, причини, прояви, види та відновлення мовлення».
Чому неологізми часто згадують у зв’язку з афазією Верніке
Історичний профіль Верніке поєднує флюентне мовлення з вираженими труднощами розуміння та великою кількістю мовних помилок. Неологізми можуть бути частиною цього профілю, іноді разом із фонемними й семантичними парафазіями та жаргоном. Окрема стаття ХАБу пояснює афазію Верніке і сучасне розуміння мовних мереж без спрощеної моделі «один симптом — одна зона».
Неологізм не є обов’язковою ознакою афазії Верніке і не дозволяє самостійно визначити її тип. Схожі несловні помилки можуть з’являтися за інших афатичних профілів, а їхня інтерпретація залежить від завдання, контексту і структури решти мовлення.
Як неологізм може виникати в системі породження слова
Щоб вимовити звичайне слово, мозок має активувати відповідне поняття, вибрати лексичну одиницю, відновити її фонологічну форму, послідовно закодувати звуки та проконтролювати результат. Збій на різних етапах може дати різні типи помилок. Якщо потрібне слово не активується достатньо сильно, людина може довго шукати його, замінити близьким словом, спотворити звукову форму або створити несловну послідовність.
У дослідженні терапії неологістичного жаргону Bose, Höbler і Saddy описали випадок, у якому ключовою проблемою був зв’язок між семантичним рівнем і фонологічною формою слова. Фонологічна терапія покращила повторне засвоєння окремих назв, але перенесення ефекту на нетреновані слова та його стійкість були обмеженими. Це важливий приклад того, чому дані одного клінічного випадку не слід перетворювати на універсальний протокол лікування.
Іншими словами, «вигадане слово» є спостережуваним результатом. Воно не називає єдиний механізм. Для клінічної роботи потрібно встановити, на якому рівні мовної системи виникає збій і як він співвідноситься з усім нейропсихологічним профілем людини.
Неологізми при психозі та формальному розладі мислення
У психіатрії новоутворені слова традиційно описують у контексті дезорганізованого мовлення і формального розладу мислення. Національний інститут психічного здоров’я США серед можливих проявів розладу мислення при шизофренії згадує труднощі з організацією думок і мовлення, раптові переходи між темами та створення слів без зрозумілого значення.
Це не робить неологізм специфічним маркером шизофренії. Формальний розлад мислення — багатовимірний феномен, який оцінюють за структурою, зв’язністю, продуктивністю й зрозумілістю мовлення в цілому. Один незвичний словотвір не визначає наявність психотичного розладу.
Систематичний огляд Roche та співавторів показав, що формальний розлад мислення історично пов’язували зі шизофренією, але він також спостерігається при афективних психозах, інших психічних станах і, у слабко вираженій формі, навіть у людей без психотичного діагнозу. Новіший систематичний огляд Zamperoni та співавторів підтверджує, що сама факторна структура формального розладу мислення залишається предметом дослідження, а найбільш відтворюваними є виміри дезорганізації та негативних мовно-мисленнєвих проявів.
Метааналіз Bora та співавторів на 52 вибірках із 2805 пацієнтами пов’язав позитивний і негативний формальний розлад мислення з нейрокогнітивними та семантичними труднощами; для позитивного формального розладу також виявили зв’язок із синтаксичним розумінням. Ці дані підтримують багатокомпонентну модель, а не ідею одного мовного маркера, який сам по собі встановлює діагноз.
Про клінічне поняття психозу, його симптоми та причини окремо розповідає матеріал ХАБу «Психоз це». Неологізм у мовленні може бути лише одним елементом ширшої картини і завжди потребує інтерпретації разом з іншими симптомами та перебігом стану.
Коли вигадане слово не є симптомом
Люди постійно створюють нові слова. Це відбувається в літературі, гуморі, професійних спільнотах, технологічному середовищі, родинному мовленні та мережевій комунікації. Мовний новотвір може бути разовим, але цілком зрозумілим завдяки словотворчій моделі та контексту. Він може згодом увійти до загального вжитку або зникнути.
Клінічна значущість зростає тоді, коли новоутворення є частиною нової і стійкої зміни мовлення, з’являються ненавмисно замість потрібних слів, роблять мовлення важким для розуміння або поєднуються з порушенням розуміння, називання, повторення, письма, читання, орієнтації, поведінки чи перевірки реальності. Оцінюється патерн, а не творчість як така.
Особливо важливо враховувати мовне середовище людини. Діалектне слово, професіоналізм, запозичення, родинне слово або форма з іншої мови можуть бути незнайомими слухачеві, але це не робить їх патологічними. Клінічна оцінка має спиратися на мовний досвід людини й на те, що змінилося порівняно з її звичайним мовленням.
Неологізм і аномія — різні мовні явища
При аномії людина знає поняття, але має труднощі з доступом до потрібного слова. Вона може описувати предмет, використовувати загальне слово, робити паузи або намагатися виправити відповідь. Неологістична помилка означає, що в мовному виході з’являється нова несловна форма. Обидва явища можуть співіснувати при афазії, але описують різні аспекти мовної продукції. Докладніше дивіться матеріал «Аномія мовлення: що це і чому людині важко називати знайомі предмети».
Як фахівці оцінюють неологізми в мовленні
Перший крок — з’ясувати часовий профіль. Раптове виникнення нових мовних помилок після періоду нормального мовлення має інше клінічне значення, ніж давня звичка до авторського словотворення. Поступове наростання мовних труднощів теж потребує окремої оцінки, особливо якщо одночасно змінюються називання, розуміння, читання або письмо.
Далі аналізують самі помилки. Чи є несловна форма фонологічно схожою на цільове слово? Чи виникає вона лише під час називання картинок, чи й у спонтанному мовленні? Чи може людина повторити правильну форму після підказки? Чи помічає вона розбіжність? Чи стабільно використовує той самий новотвір із певним значенням? Відповіді допомагають відрізнити мовну інновацію від парафазії, неологістичної помилки, персеверації або іншого явища.
При підозрі на афазію лікарська й логопедична оцінка охоплює ширший набір мовних функцій. ASHA описує комплексну оцінку мовлення, розуміння, читання, письма та функціональної комунікації. Неврологічний контекст, нейровізуалізація та інші медичні дані оцінює відповідний лікар. Нейролінгвістика пояснює, чому такі помилки розглядають як результат роботи розподілених мовних мереж, а не як прямий «датчик» однієї ділянки мозку.
Якщо основна підозра стосується психозу або іншого психічного стану, оцінюють не слово окремо, а організацію мислення, зміст переконань, сприйняття, поведінку, настрій, сон, функціонування, вживання речовин, медикаменти та медичні причини. Одна мовна особливість не замінює клінічного інтерв’ю.
Коли зміна мовлення є невідкладною
Раптова поява незвичного або незрозумілого мовлення може бути ознакою інсульту, особливо якщо одночасно виникли асиметрія обличчя, слабкість кінцівок, порушення рівноваги, зору, орієнтації або інші гострі неврологічні симптоми. Міністерство охорони здоров’я України відносить проблеми з мовленням до ознак інсульту і радить за таких невідкладних станів телефонувати 103. Тут не потрібно чекати, чи «пройде слово само».
Невідкладна допомога також потрібна, якщо гостра дезорганізація мовлення поєднується зі сплутаністю свідомості, різкою зміною поведінки або поведінкою, небезпечною для самої людини чи оточення. Причину в таких ситуаціях встановлюють медичні фахівці.
Лікування залежить від причини
Не існує універсального лікування «неологізмів» як окремого симптому. Терапевтична стратегія залежить від того, що породжує мовну зміну. При афазії лікують основне неврологічне захворювання та проводять мовленнєву терапію та мовну реабілітацію, спрямовану на конкретний профіль порушень і повсякденну комунікацію.
Дані щодо терапії саме неологістичного жаргону значно вужчі, ніж загальна доказова база реабілітації афазії. Дослідження Bose та співавторів показує можливість покращення тренованих назв у конкретного пацієнта, але обмежене узагальнення і підтримання ефекту. Тому результати окремих випадків використовують для формування гіпотез і персоналізації втручання, а не як доказ однакової ефективності для всіх.
При психотичних станах лікують розлад або медичну причину, в межах яких виникла дезорганізація мовлення. Мета не полягає у механічному «прибиранні дивних слів». Важливими є безпека, діагностична оцінка, загальна симптоматика, функціонування та доказове лікування відповідного стану.
Що важливо запам’ятати
Неологізм — слово з двома дуже різними сферами вживання. У мовознавстві це нормальна нова одиниця мови або авторський новотвір. У клінічному описі неологізмом можуть називати несловну форму, яка виникає як мовленнєва помилка при афазії або як частина дезорганізованого мовлення. Контекст визначає значення терміна.
Жодне окреме вигадане слово не встановлює афазію, психоз або шизофренію. Клінічну вагу має зміна мовного профілю, її раптовість або прогресування, частота помилок, зрозумілість мовлення, супутні когнітивні, неврологічні та психічні прояви. Саме повний патерн дає підстави для професійної оцінки.
Поширені запитання
Чи кожне вигадане слово є неологізмом
У широкому мовознавчому сенсі новоутворене слово може бути неологізмом. У клінічному описі термін уживають значно вужче — для певного типу мовної помилки або дезорганізованого мовлення. Тому значення слова «неологізм» завжди треба читати в контексті дисципліни.
Чи означає неологізм шизофренію
Ні. Створення незрозумілих слів може зустрічатися у складі формального розладу мислення при шизофренії, але формальний розлад мислення є багатовимірним і трансдіагностичним явищем. Для діагностики потрібна оцінка всієї клінічної картини, а не одного мовного елемента.
Чи бувають неологізми при афазії
Так. Неологізми описані при набутих афазіях і особливо відомі в контексті флюентного жаргонного мовлення. Вони можуть співіснувати з аномією, фонемними й семантичними парафазіями та труднощами розуміння. Їхня наявність сама по собі не визначає підтип афазії.
Чим неологізм відрізняється від фонемної парафазії
Фонемна парафазія зазвичай зберігає впізнаваний звуковий зв’язок із цільовим словом, хоча окремі звуки можуть бути замінені, пропущені або переставлені. Клінічний неологізм частіше описує несловну форму, для якої цільове слово неможливо надійно відновити лише за звуковою подібністю. На практиці межа залежить від прийнятої системи класифікації.
Чи можна визначити причину неологізмів за прикладом одного слова
Ні. Один приклад не показує, чи було слово творчим новотвором, мовною помилкою, випадковим обмовленням або частиною ширшого неврологічного чи психіатричного стану. Потрібні історія появи, частота, контекст і оцінка інших мовних та клінічних ознак.
Коли потрібно звернутися по допомогу
Якщо зміна мовлення виникла раптово, особливо разом із слабкістю, асиметрією обличчя, порушенням зору, рівноваги, орієнтації або свідомості, це невідкладна ситуація — телефонуйте 103. Якщо незвичні мовні помилки наростають поступово, повторюються або помітно заважають спілкуванню, варто звернутися до лікаря та фахівця з мовлення для комплексної оцінки.
Пов’язані статті
References
American Speech-Language-Hearing Association. Aphasia. ASHA Practice Portal.
Bora, E., Yalincetin, B., Akdede, B. B., & Alptekin, K. (2019). Neurocognitive and linguistic correlates of positive and negative formal thought disorder: A meta-analysis. Schizophrenia Research, 209, 2–11. PubMed.
Bose, A., Höbler, F., & Saddy, D. (2019). Deciphering the mechanisms of phonological therapy in jargon aphasia. International Journal of Language & Communication Disorders, 54(1), 123–142. DOI / Wiley.
Міністерство охорони здоров’я України. Коли варто телефонувати на номер «103»? МОЗ України.
National Institute of Mental Health. Schizophrenia. NIMH.
National Institute on Deafness and Other Communication Disorders. Aphasia. NIDCD.
Pilkington, E., Keidel, J., Kendrick, L. T., Saddy, J. D., Sage, K., & Robson, H. (2017). Sources of Phoneme Errors in Repetition: Perseverative, Neologistic, and Lesion Patterns in Jargon Aphasia. Frontiers in Human Neuroscience, 11, 225. Frontiers.
Roche, E., Creed, L., MacMahon, D., Brennan, D., & Clarke, M. (2015). The Epidemiology and Associated Phenomenology of Formal Thought Disorder: A Systematic Review. Schizophrenia Bulletin, 41(4), 951–962. PubMed.
Rohrer, J. D., Rossor, M. N., & Warren, J. D. (2009). Neologistic jargon aphasia and agraphia in primary progressive aphasia. Journal of the Neurological Sciences, 277(1–2), 155–159. PMC.
Тараненко, О. О. (2021). Неологізм. Енциклопедія Сучасної України. ЕСУ.
Zamperoni, G., Tan, E. J., Rossell, S. L., Meyer, D., & Sumner, P. J. (2024). Evidence for the factor structure of formal thought disorder: A systematic review. Schizophrenia Research, 264, 424–434. PubMed.