Маршрути допомоги при ризику екстремістського насильства в Україні
Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 22 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Дослідницький кластер: Психологія радикалізації, насильницького екстремізму та профілактики
Ризик екстремістського насильства потребує маршруту допомоги, який відповідає конкретній ситуації: негайна небезпека, інформація про підготовку насильства, вербування чи примус, тривожні зміни в поведінці близької людини, потреба дитини в захисті або психологічна криза. В Україні для цих ситуацій діють різні служби. Правильний перший крок визначається тим, чи є загроза життю зараз, чи потрібне повідомлення правоохоронним органам, чи людина передусім потребує медичної, психологічної, соціальної або правничої допомоги.
Це практичний довідник для постраждалих, свідків, родичів, педагогів, психологів і людей, які самі прагнуть відмовитися від участі в насильстві. Він спирається на офіційні контакти екстрених служб України, повідомлення Служби безпеки України про номер 1516, нормативні документи та дослідження профілактичних втручань. Зміст звернень і обсяг переданих даних мають відповідати реальній небезпеці та вимогам закону.
Найкоротший маршрут: куди звертатися залежно від ситуації
Якщо насильство відбувається зараз, існує безпосередня загроза нападу, людина має травми або необхідне термінове втручання, телефонуйте 112 або 102; для екстреної медичної допомоги — 103. Оператору повідомте точне місце, характер події, наявність постраждалих, відомі факти про небезпеку. Номери та їх призначення підтверджено Державною службою України з надзвичайних ситуацій.
Якщо вам відомо про можливу підготовку теракту, диверсії, насильницьке вербування або пропозицію виконати незаконну дію в інтересах ворожих спецслужб, зверніться до Служби безпеки України за коротким номером 1516. У повідомленні СБУ від 2 квітня 2026 року уточнено, що дзвінки на 1516 безкоштовні з мобільних і стаціонарних телефонів на території України, а раніше чинний номер 0 800 501 482 також працює. Дивіться офіційний перелік підстав для звернення та контактів СБУ.
Якщо людина висловлює радикальні погляди, конфліктує з оточенням або переглядає тривожні матеріали, але немає конкретних даних про погрози, підготовку насильства чи примус, почніть із безпечної розмови, оцінювання актуальних потреб і за потреби консультації психолога або соціального фахівця. Релігія, політичні переконання, етнічність, стиль одягу та психологічний діагноз не є самостійними підставами вважати людину небезпечною. Питання про поведінкові загрози й межі прогнозування розкриває систематичний огляд спеціалізованих інструментів оцінювання.
Якщо дитина перебуває під тиском, отримує небезпечні завдання, зазнає погроз або дорослий намагається примусити її до протиправних дій, пріоритетом стає захист дитини. За безпосередньої небезпеки — 102 або 112; додаткові канали — місцева служба у справах дітей, школа, психолог, Національна дитяча гаряча лінія 116 111 або 0 800 500 225. Ці контакти наводить ДСНС у матеріалах про захист дітей.
Що означає «ризик екстремістського насильства»
У психологічному й профілактичному контексті йдеться про занепокоєння щодо можливого переходу до насильницьких дій, підтримки чи сприяння таким діям. Важливо розділяти переконання, схвалення насильства, конкретний намір, підготовчі дії та скоєне правопорушення. Це різні явища, які потребують різних відповідей. Юридичне визначення тероризму та компетенцію державних органів установлює Закон України «Про боротьбу з тероризмом».
Радикальні погляди, активізм, незгода з державною політикою або релігійна практика самі собою не підтверджують небезпеки. Відомості про конкретні погрози, примус, підготовку нападів, спроби залучення до насильства чи поведінку, що створює негайну небезпеку, мають інше значення. Під час вибору маршруту допомоги описуйте перевірені дії й обставини, а не припущення про світогляд людини.
За даними систематичного огляду Brouillette-Alarie та співавторів, спеціальні засоби оцінювання ризику екстремістського насильства мають серйозні прогалини у доказах перспективної прогностичної валідності. Огляд не виявив досліджень, які безпосередньо перевіряли б точність прогнозу майбутніх насильницьких подій у проспективному дизайні. Тому універсального психологічного «портрета» майбутнього нападника не існує, а приватні списки ознак не замінюють фахового оцінювання конкретної ситуації.
Маршрут 1. Негайна небезпека: 112, 102 і 103
Негайна небезпека — це напад або погроза, яка може бути реалізована зараз, наявна зброя у небезпечному контексті, насильницьке утримування, повідомлення про можливий вибух, тяжкі тілесні ушкодження чи інша ситуація, де зволікання може коштувати життя. У такій ситуації відійдіть від загрози, подбайте про безпеку дітей і людей, які потребують допомоги, та викликайте відповідні служби. Не намагайтеся самостійно затримувати людину, перевіряти її наміри або вступати в небезпечне протистояння.
За офіційним довідником ДСНС, 112 є єдиним номером екстреної допомоги, 102 — поліцією, 103 — екстреною медичною допомогою. Якщо подія поєднує кілька загроз, оператор 112 допоможе спрямувати звернення. Якщо мобільний зв’язок недоступний, МВС описує можливість використання застосунку 112 Ukraine через доступну мережу інтернету.
Повідомте насамперед місце події, її актуальний стан, кількість людей у небезпеці, необхідність медичної допомоги й доступну перевірену інформацію. Якщо частина відомостей отримана зі слів інших людей або з листування, прямо назвіть джерело. Дотримуйтеся вказівок оператора; подальша перевірка, юридична кваліфікація та ухвалення оперативних рішень належать уповноваженим органам.
Маршрут 2. Відомості про можливий теракт, диверсію чи вербування: СБУ 1516
У разі інформації про підготовку терористичних дій, диверсій, небезпечні пропозиції незнайомців або використання цифрових ресурсів для примусу чи вербування звертайтеся до СБУ через 1516. СБУ офіційно визначає саме ці ситуації як підстави для звернення. Зберігайте коректну відмінність між реально отриманим повідомленням, припущенням і чужим переказом.
Коли загроза безпосередня, спершу використовуйте екстрені номери 112 або 102. Звернення до СБУ в ситуації можливого терористичного правопорушення доповнює, а не замінює невідкладне реагування. Якщо погроза адресована конкретній людині, поясніть, хто може постраждати та чи потрібна негайна допомога.
У квітні 2026 року СБУ також підтвердила електронну адресу callcenter@ssu.gov.ua та попередній телефон 0 800 501 482. Офіційна інструкція МВС щодо терористичної загрози містить додаткові державні канали повідомлення. Перевіряйте їх на офіційних доменах безпосередньо перед зверненням, оскільки назви цифрових сервісів і способи доступу можуть змінюватися.
Маршрут 3. Погрози, переслідування та примус без підтвердженої терористичної складової
Якщо вам погрожують через погляди, походження, релігійну належність, професійну діяльність або конфлікт, звертайтеся до поліції за номером 102. Для захисту людини не потрібно самостійно доводити ідеологічну мотивацію чи визначати склад злочину. Національна поліція пояснює, що про кримінальне правопорушення можна повідомити телефоном або звернутися з письмовою заявою.
Зафіксуйте тільки те, що можна зробити безпечно: дату, місце, власні спостереження, доступні повідомлення або інші матеріали, які вже перебувають у вашому розпорядженні. Не вступайте в переговори з погрозами, не переслідуйте кривдника й не розповсюджуйте особисті дані третіх осіб у відкритих групах. Практичні кроки для такої окремої ситуації докладно розкрито у статті «Що робити, коли людина погрожує ідеологічно мотивованим насильством».
Якщо повідомлення стосується шантажу або примусу в інтернеті, можна додатково звернутися до кіберполіції через офіційний сайт. Національна поліція радить зберігати наявні повідомлення й знімки екрана, а в разі цифрового насильства щодо дітей залучати відповідальних дорослих.
Маршрут 4. Тривога за близьку людину без конкретної погрози
Сім’я може помічати ізоляцію, напруження, незвичні онлайн-спільноти, зміну кола спілкування або категоричні судження. Такі зміни мають багато можливих причин. Вони потребують уважності й розмови про потреби та безпеку, але не є автоматичним доказом насильницької радикалізації.
Запропонуйте спокійне спілкування, ставте відкриті запитання про конфлікти, почуття безпеки, примус або загрози з боку інших. Висловлюйте турботу та окремо обговорюйте неприйнятність насильства. Пам’ятайте, що осуд, приниження, публічне таврування та спроби силоміць «переконати» можуть погіршити довіру. Розгорнуті рекомендації містить український матеріал «Як близьким реагувати на можливу насильницьку радикалізацію».
Коли тривожні обставини конкретизуються — наприклад, з’являються повідомлення про намір заподіяти шкоду, примус до виконання завдань або реальна загроза людям, — звертайтеся за відповідним офіційним маршрутом. Не відкладайте захист до закінчення сімейної розмови. Водночас рання добровільна психологічна й соціальна підтримка може бути доречною навіть за відсутності правоохоронної складової.
Маршрут 5. Дитина чи підліток: захист, школа, служба у справах дітей
Діти можуть опинятися в ситуаціях маніпуляцій, примусу, погроз, шантажу або використання дорослими. При цьому вони потребують захисту незалежно від того, чи розуміють усі наслідки власних дій. Управління ООН з наркотиків і злочинності наголошує, що залучення дітей до терористичних та інших насильницьких груп нерідко містить різні форми примусу і потребує спеціалізованого захисту та реінтеграційної допомоги.
Якщо дитині загрожує фізична небезпека, телефонуйте 102 або 112. Якщо є підозра на використання дитини для незаконних дій, повідомте правоохоронним органам факти й обставини. Для організації захисту залучайте місцеву службу у справах дітей, відповідальних працівників закладу освіти та соціальні служби. Міністерство юстиції України описує можливість звернення дитини до компетентних органів по захист своїх прав.
Національна дитяча гаряча лінія — 116 111 або 0 800 500 225. У складних сімейних обставинах або за наявності насильства стосовно дітей додатково доступна урядова лінія 1547 за її офіційним призначенням. Контакти підтверджені ДСНС та Міністерством юстиції.
Розмовляйте з дитиною зрозумілою мовою, не вимагайте повторного докладного переказу травматичних подій усім працівникам підряд, не публікуйте її листування, ім’я або фотографії без законних підстав. Особливо важливо не називати дитину «екстремістом» на підставі онлайн-контенту, чужого повідомлення чи підозр. ЮНЕСКО пропонує для освітнього середовища правозахисний підхід, що підтримує навчання, безпеку та права учнів.
Що робити педагогові або шкільному психологу
Працівникові школи важливо розрізняти конфлікт, потребу в соціально-психологічній допомозі, насильство стосовно дитини та конкретну загрозу іншим. Рішення про повідомлення уповноважених органів має спиратися на факти та чинні процедури захисту дітей, а не на етнічні, релігійні чи політичні припущення.
Під час нагальної небезпеки організуйте захист дітей і виклик екстрених служб. В інших ситуаціях залучайте керівництво закладу, відповідального за безпеку, психолога, батьків або законних представників з урахуванням безпеки самої дитини. Якщо саме батьки становлять загрозу, передача інформації їм може погіршити ситуацію; залучайте уповноважені служби. Це редакційний алгоритм безпечної маршрутизації, який потрібно застосовувати відповідно до локальних нормативних процедур.
Маршрут 6. Психологічна та психіатрична допомога
Психолог може допомогти людині, яка пережила залякування, відчуває страх, сором, втрату контролю, труднощі у стосунках або бажає припинити участь у насильницькому середовищі. Водночас психологічна консультація не замінює виклику поліції за безпосередньої загрози та не є процедурою встановлення причетності до злочину.
Міністерство охорони здоров’я України повідомляє, що базову допомогу з питань психічного здоров’я можна отримати у сімейного лікаря, а до психолога або психіатра в закладі з відповідним договором НСЗУ можна звернутися самостійно, за умовами чинної програми медичних гарантій. Для пошуку закладів МОЗ також указує контакт-центр НСЗУ 16-77 у маршруті пацієнта.
Після погроз або насильства насамперед забезпечують фізичну безпеку, зрозумілу інформацію й доступ до практичної підтримки. Настанова ВООЗ із першої психологічної допомоги передбачає гуманну, уважну та практичну підтримку людей після тяжких кризових подій із повагою до гідності, культури й можливостей людини. Перша психологічна допомога не означає примусового детального обговорення травми.
Психічні розлади, нейровідмінності або психологічна криза не є самостійними індикаторами екстремістського насильства. Огляд програми Campbell висвітлює неоднорідність досліджень зв’язку психічного здоров’я й терористичної поведінки та небезпеку спрощених висновків.
Маршрут 7. Правнича допомога й захист прав
Постраждалі, свідки, батьки, працівники установ і люди, яких залучали до небезпечної діяльності, можуть потребувати правової консультації щодо заяви, захисту персональних даних, процесуальних прав, роботи з правоохоронними органами або захисту дитини.
Система безоплатної правничої допомоги надає консультації телефоном 0 800 213 103, а також через офіційний сайт legalaid.gov.ua. Обсяг представництва та інші види правничої допомоги визначаються законодавством і обставинами справи. Консультація юриста може супроводжувати звернення до поліції, але не має відкладати екстреного реагування на небезпеку.
У ситуаціях, де є ризик стигматизації або поширення чутливої інформації, правнича консультація допомагає зрозуміти межі законного збирання, зберігання й передання даних. Доцільно передавати уповноваженим органам обсяг інформації, потрібний для розуміння загрози, та утримуватися від самочинного оприлюднення матеріалів у соціальних мережах.
Що повідомляти під час звернення
Корисне звернення описує подію та потребу в допомозі: хто перебуває в небезпеці, де і коли це сталося, що саме ви особисто бачили або отримали, чи є травмовані, що відомо про теперішнє місце перебування учасників та чи потрібне термінове втручання. Відомості, отримані від інших людей, варто позначати як переказані. За інструкцією Національної поліції, заяву про можливий злочин можна подати усно телефоном або письмово.
Не оцінюйте людину за нібито «екстремістським типом особистості». Повідомлення про насильство ґрунтується на обставинах, а не на груповій ідентичності. Якщо інформація має непевний характер, так і скажіть: «я отримав повідомлення», «я бачив», «мені переказали». Це допомагає службам відокремлювати факти від припущень.
Не шукайте додаткових доказів шляхом небезпечного зближення, самостійних перевірок невідомих предметів, прихованого проникнення до чужих облікових записів або контактів із можливими злочинцями. Якщо матеріали вже наявні, зберігайте їх без публічного поширення та дійте за інструкціями правоохоронних органів.
Конфіденційність, згода та межі ролі психолога
Людина має розуміти, кому, з якою метою та на якій підставі передаються її відомості. Для психолога або іншого фахівця питання конфіденційності вирішується в межах професійних, правових та інституційних правил, особливо коли можливий ризик життю, шкода дитині або необхідне виконання законного обов’язку щодо повідомлення.
Міжнародний приклад багатовідомчого підходу — британська система Channel. Вона передбачає розгляд справи фахівцями різних служб і окрему згоду на участь у добровільній підтримці. Ця система діє в юрисдикції Англії та Уельсу і не є українським державним маршрутом допомоги. Для України застосовуються власні органи, правила та компетенції.
Редакційний принцип пропорційності означає: враховувати ступінь небезпеки, передавати необхідні факти законними каналами, не розповсюджувати ярлики та не підмінювати психологічну підтримку неформальним стеженням. Окрему професійну консультацію щодо конкретного обов’язку повідомлення слід отримувати з урахуванням законодавства, трудових процедур і характеру інформації.
Чи існує в Україні одна служба для всіх випадків насильницької радикалізації
У доступних офіційних матеріалах немає підтвердження загальнонаціональної єдиної цивільної служби, яка одночасно замінювала б екстрену поліцію, СБУ, дитячий захист, психічне здоров’я та правничу допомогу для будь-якої ситуації ризику насильницької радикалізації. Тому ця стаття пропонує маршрут за конкретною потребою, а не вигадану універсальну «гарячу лінію дерадикалізації».
Державна Концепція боротьби з тероризмом в Україні, затверджена указом № 492/2026, визначає стратегічні напрями й завдання державної політики. Вона не означає, що кожен психолог, учитель або громадянин має самостійно визначати терористичний ризик чи проводити контртерористичні заходи.
Що кажуть дослідження про ефективність маршрутів допомоги
Багатовідомча робота й супровід випадку можуть допомагати координувати підтримку, але сама наявність міжвідомчої команди не доводить скорочення насильства. Систематичний огляд Lewis та співавторів 2024 року не знайшов належних оцінювань ефективності супроводу випадків саме для протидії радикалізації до насильства. Дослідники описують важливість упровадження, координації та контексту, водночас вказують на відсутність прямих доказів результативності.
Систематичний огляд Mazerolle та співавторів присвячено програмам співпраці поліції з іншими службами для зменшення радикалізації до насильства. Він показує обмеженість якісних емпіричних оцінок. Отже, інституційна взаємодія має бути прозорою, відповідальною та оцінюваною за наслідками, а не лише за кількістю направлень.
Огляд оцінювань програм 2024 року показав неоднакові результати втручань і зауважив ризики стигматизації та відчуження. Ці дані не дозволяють обіцяти, що порада, одна консультація або участь у профілактичній програмі гарантовано змінить переконання чи запобігатиме злочину.
Практична цінність чіткої маршрутизації полягає в тому, що людина може швидше отримати належне реагування: екстрену безпеку, захист дитини, повідомлення про можливе правопорушення, медичну й психологічну допомогу або правову консультацію. Це редакційний висновок на основі компетенцій українських служб і сучасних обмежень доказової бази, а не результат спеціального експерименту, який підтвердив би ефективність саме запропонованої схеми.
Чому «профіль екстреміста» не допомагає вибрати маршрут
Ризик пов’язаний із взаємодією обставин, доступної інформації, реальних дій та змінюваного контексту. Його не можна вивести з одного тесту, ідеологічної етикетки чи належності до певної спільноти. Систематичний огляд валідності інструментів оцінювання ризику підкреслює прогалини щодо майбутнього прогнозування та обмеження вибірок.
Спеціалізовані інструменти VERA, TRAP-18 та ERG22+ призначені для структурованого професійного судження в конкретних практичних умовах і потребують підготовки, перевірених даних та чіткого розуміння меж застосування. Їх не варто перетворювати на домашні опитувальники, списки «небезпечних рис» або підставу для публічного звинувачення. Допомога починається із запитання про фактичну безпеку та потреби, а формальна оцінка загрози є завданням уповноважених фахівців.
Якщо людина сама хоче припинити небезпечну участь
Людина, яка відчуває тиск групи, отримує небезпечні вимоги або прагне припинити участь у насильницькому середовищі, може потребувати одночасно безпеки, юридичної консультації, психологічної підтримки, захисту від примусу та відновлення соціальних зв’язків. За безпосередньої загрози життю слід звертатися до екстрених служб; у разі відомостей про підготовку терористичних дій — до відповідних правоохоронних органів.
Припинення участі в групі, зміна поглядів, відмова від насильства та соціальна реінтеграція мають різні психологічні й поведінкові критерії. Відновлення безпеки не вимагає миттєвої світоглядної перебудови. Програми підтримки потрібно підбирати за фактичними потребами людини та оцінювати за результатами, враховуючи обмеження досліджень супроводу випадків.
Типові помилки, які погіршують безпеку
Найнебезпечніша помилка — затягувати виклик допомоги під час безпосередньої загрози, сподіваючись переконати людину власними силами. Інша — робити далекосяжні висновки за політичними думками, релігією, інтересами або діагнозом. Звернення, побудовані на неточних підозрах, можуть створювати стигму й відволікати увагу від конкретних небезпечних дій.
Шкодить і публікація неперевірених обвинувачень, поширення зображень дітей або приватного листування, небезпечний самостійний збір доказів, обіцянка абсолютної таємниці за наявності реальної загрози іншим людям. Перевагу мають безпечне повідомлення через офіційний канал, дбайливий супровід та законний захист даних.
Практичний порядок дій для близьких, фахівців і свідків
Спершу визначте, чи є небезпека зараз. Якщо так — захищайте людей і телефонуйте 112, 102 або 103 за обставинами. Якщо є конкретні відомості про підготовку терористичних дій або вербування до них — використовуйте 1516 чи інший підтверджений канал СБУ. Якщо ситуація стосується дитини, одночасно забезпечуйте її захист через поліцію, службу у справах дітей, заклад освіти та профільні служби.
Якщо негайної небезпеки немає, з’ясуйте, у якій допомозі людина зацікавлена та що реально відбувається: чи є примус, насильство, тривога, сімейна криза, потреба в психологові або юристові. Узгодьте один доступний наступний крок. Не вимагайте від людини публічного пояснення поглядів як умови підтримки. За появи нових конкретних загроз переглядайте маршрут.
Зберігайте необхідні відомості лише у відповідних законних межах, фіксуйте, до якої служби звернулися та які вказівки отримали. Не плутайте підтвердження прийняття повідомлення з гарантією результату; за потреби уточнюйте подальший порядок розгляду в уповноваженому органі.
Часті запитання
Куди дзвонити, якщо є підозра на підготовку теракту?
За безпосередньої небезпеки — 112 або 102. Для інформації про підготовку терактів, диверсій чи відповідні спроби вербування діє гаряча лінія СБУ 1516. Офіційні джерела: ДСНС і СБУ.
Чи потрібно мати докази, перш ніж повідомити поліцію?
Про конкретну небезпечну подію або погрозу можна повідомити із зазначенням того, що ви знаєте та звідки походять відомості. Не потрібно самостійно встановлювати юридичну кваліфікацію або наражатися на небезпеку, збираючи докази. Національна поліція описує способи звернення громадян.
Чи є читання радикальних матеріалів підставою звернутися до СБУ?
Сам по собі інтерес до матеріалів або сповідування радикальних переконань не дає надійного висновку про намір учинити насильство. Оцініть наявність конкретних погроз, примусу, підготовки дій або інформації про правопорушення. Якщо є факти, що відповідають компетенції СБУ, повідомте їх через офіційний канал; інші ситуації можуть потребувати психологічної, соціальної чи освітньої підтримки.
Дитину намагаються завербувати через інтернет. Що робити?
Насамперед припиніть небезпечний контакт доступним законним способом, забезпечте підтримку дитини, збережіть наявні повідомлення без їх публічного поширення. За конкретних загроз зверніться до поліції, а за відомостей про можливі диверсії чи теракти — до СБУ. Долучіть відповідних фахівців із захисту дітей; кіберполіція дає офіційні рекомендації щодо цифрових погроз.
Чи можна звернутися по допомогу без психологічного діагнозу?
Так. Психологічна підтримка може бути потрібна через кризу, страх, примус, конфлікт або наслідки насильства незалежно від встановленого психічного розладу. МОЗ пояснює доступні послуги й можливість звернення до фахівців.
Чи гарантує профілактична програма відмову від насильства?
Наукові дані не дають підстав для такої гарантії. Lewis та співавтори указують на брак відповідних досліджень ефективності індивідуального супроводу в цій сфері. Результати допомоги, поведінкові зміни й питання громадської безпеки потрібно оцінювати окремо.
Висновок
Маршрут допомоги при ризику екстремістського насильства в Україні визначається потребою в захисті, змістом конкретної загрози та компетенцією установ. Негайне насильство вимагає екстреного реагування; інформація про підготовку терористичних дій — звернення до СБУ; ситуації із залученням дітей — спеціалізованого захисту; психологічна криза й вихід із небезпечного середовища — належної медичної, соціальної та правничої підтримки. Факти мають перевагу над припущеннями, а права людини й безпека залишаються спільною основою всіх маршрутів.
Пов’язані статті
Як близьким реагувати на можливу насильницьку радикалізацію — розмова з людиною, збереження довіри та межі сімейного реагування.
Що робити, коли людина погрожує ідеологічно мотивованим насильством — окремий маршрут у разі конкретних погроз.
Психологія радикалізації, насильницького екстремізму та профілактики: карта знань — наукова структура дослідницького кластера.
Джерела
Brouillette-Alarie, S., Hassan, G., et al. (2025). Reliability and Validity of Risk Assessment Tools for Violent Extremism: A Systematic Review. Campbell Systematic Reviews, 21(4), e70080. DOI: 10.1002/cl2.70080.
Верховна Рада України. (2003, чинна редакція). Закон України «Про боротьбу з тероризмом» № 638-IV. Офіційний текст.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій. (2026). Контакти екстрених служб та допомоги. Офіційний довідник.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій. (2026). Як захистити дітей від насильства та булінгу. Офіційний матеріал.
Lewis, J., Marsden, S., Cherney, A., Zeuthen, M., Rahlf, L., Squires, C., & Peterscheck, A. (2024). Case management interventions seeking to counter radicalisation to violence and related forms of violence: A systematic review. Campbell Systematic Reviews, 20(2), e1386. DOI: 10.1002/cl2.1386.
Mazerolle, L., Cherney, A., Eggins, E., Hine, L., & Higginson, A. (2021). Multiagency programs with police as a partner for reducing radicalisation to violence. Campbell Systematic Reviews, 17(2), e1162. DOI: 10.1002/cl2.1162.
Міністерство внутрішніх справ України. (2026). Для українців розроблено інструкцію щодо дій в умовах терористичної загрози. Офіційне повідомлення.
Міністерство охорони здоров’я України. (2023). Маршрут пацієнта: куди можна звернутися по психологічну допомогу. Офіційне роз’яснення.
Міністерство охорони здоров’я України. (2026). Безоплатні послуги з охорони психічного здоров’я. Офіційна інформація.
Національна поліція України. (2026). Корисна інформація та поради громадянам. Офіційна сторінка.
Національна поліція України. (2026). Безпечний старт навчального року: правила поведінки дітей в інтернеті. Офіційна сторінка.
Офіс Президента України. (2026). Указ № 492/2026 «Про Концепцію боротьби з тероризмом в Україні». Офіційний документ.
Система безоплатної правничої допомоги. (2026). Контакти й консультації. Офіційний сайт.
Служба безпеки України. (2026). СБУ запровадила новий короткий номер «гарячої лінії»: 1516. Офіційне повідомлення.
UNESCO. (2024). A Teacher’s Guide on the Prevention of Violent Extremism. Офіційна публікація.
United Nations Office on Drugs and Crime. (2024). Research on child recruitment and exploitation by violent extremist groups. Офіційний ресурс.
World Health Organization, War Trauma Foundation, & World Vision International. (2011). Psychological First Aid: Guide for Field Workers. ISBN 9789241548205.
Перевірено станом на 22 жовтня 2026 року. Телефони й цифрові канали перевіряйте за актуальними офіційними повідомленнями, особливо перед зверненням із-за кордону або в умовах обмеженого зв’язку.