Кіспептин: репродуктивна регуляція та дослідження сексуальної мотивації
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 11 жовтня 2026 року · Редакційна політика
Кіспептин — це сімейство ендогенних пептидних сигнальних молекул, що утворюються з білкового попередника, кодованого геном KISS1, та активують рецептор KISS1R. Найкраще встановлена його функція — керування нейроендокринними механізмами статевого дозрівання, пульсацією гонадотропін-рилізинг-гормону та репродуктивною функцією. Дослідження останніх років також пов'язують систему кіспептину з реакціями мозку на сексуальні й романтичні сигнали; ці ефекти вивчають як можливу основу майбутніх методів лікування порушень сексуального бажання. Koysombat та співавт., 2025; Chakraborty і Banerjee, 2025.
Для розуміння кіспептину важливо розвести три різні рівні знання. Його роль у запуску репродуктивної гормональної осі підтверджують генетика людини, фізіологія та експериментальні втручання. Вплив на активність мозкових мереж, пов'язаних із сексуальними стимулами, спостерігали в невеликих контрольованих дослідженнях за участю людей. Застосування препаратів кіспептину для лікування сексуальних труднощів поки залишається предметом клінічних досліджень. Koysombat та співавт., 2025; Mills та співавт., 2023.
Що таке кіспептин і як його класифікують
Кіспептин належить до нейропептидів — коротких ланцюгів амінокислот, які утворюють нейрони та інші клітини. У гіпоталамусі він діє як нейроендокринний сигнал і нейромодулятор, стимулюючи певні нейрони, що секретують гонадотропін-рилізинг-гормон (ГнРГ, GnRH). У периферичних тканинах, зокрема плаценті, кіспептинова сигналізація має додаткові локальні функції. Через таку багатофункціональність у наукових працях його називають нейропептидом або репродуктивним гормоном залежно від контексту. Koysombat та співавт., 2025.
Кіспептин не тотожний гонадотропінам ЛГ і ФСГ, статевим стероїдам естрадіолу, прогестерону й тестостерону або самим нейронам ГнРГ. Він розташований вище за них у регуляторному ланцюзі. Це пояснює, чому короткочасне введення кіспептину може змінити секрецію ЛГ, але саме по собі не означає стійкого підвищення лібідо, фертильності чи концентрації тестостерону. Stoynev і Kumanov, 2025.
Назва kisspeptin походить від позначення гена KISS1, відкритого під час досліджень пригнічення метастазування; історична назва частини пептидів — метастин. Походження назви не свідчить, що це «молекула поцілунків» або особливий гормон романтичного кохання. Chakraborty і Banerjee, 2025.
Ген KISS1, форми кіспептину та біохімічне утворення
Ген KISS1 кодує білковий попередник довжиною 145 амінокислотних залишків. Після внутрішньоклітинного протеолітичного розщеплення виникають біологічно активні пептиди, що позначаються за довжиною: кіспептин-54, -14, -13 і -10. Усі вони мають спільну ділянку з десяти амінокислот на С-кінці, необхідну для зв'язування з рецептором. Кіспептин-10 є найкоротшим активним фрагментом; довші форми можуть мати інші фармакокінетичні характеристики. Chakraborty і Banerjee, 2025; Topaloglu та співавт., 2012.
У нейронах пептид проходить синтез, обробку, пакування у секреторні гранули та регульоване вивільнення. Його дія завершується завдяки ферментативному розщепленню і клітинним механізмам припинення сигналу. Тому концентрацію молекули у плазмі, локальну активність кіспептинових нейронів та ефект одноразової інфузії потрібно розглядати як різні вимірювання. Koysombat та співавт., 2025.
Рецептор KISS1R: як сигнал передається клітині
Основний рецептор кіспептину позначають KISS1R; його старіша назва — GPR54. Це мембранний рецептор, пов'язаний із G-білком. Активація KISS1R переважно залучає шлях Gq/11, фосфоліпазу C, інозитолтрифосфат і діацилгліцерол; подальше збільшення внутрішньоклітинного кальцію та зміни електричної збудливості впливають на роботу клітини. У нейронах ГнРГ такий сигнал сприяє запуску їхньої секреторної активності. Koysombat та співавт., 2025; Chakraborty і Banerjee, 2025.
Ефект визначається місцем розташування рецептора, станом клітини, тривалістю стимуляції й взаємодією з іншими нейроендокринними системами. Під час тривалого або надмірно частого введення агоністів можуть виникати адаптаційні зміни чутливості; фізіологічна пульсова передача та фармакологічна стимуляція безперервною інфузією не є еквівалентними. Koysombat та співавт., 2025.
Де утворюється кіспептин: гіпоталамус і периферичні тканини
Найважливіші для репродукції популяції кіспептинових нейронів локалізовані в гіпоталамусі. У людини провідне значення мають нейрони інфундибулярної ділянки, анатомічно спорідненої з аркуатним ядром гризунів. Вони часто одночасно експресують нейрокінін B і динорфін, тому відомі як KNDy-нейрони. Ця мережа бере участь у формуванні ритмічного сигналу, який задає пульсацію ГнРГ. Koysombat та співавт., 2025.
Експерименти на гризунах детально описують інші гіпоталамічні популяції, залучені до позитивного зворотного зв'язку естрадіолу та передовуляторного піку ЛГ. Анатомічні назви й функціональна організація цих груп частково різняться між видами; результати роботи з мишами не можна механічно переносити на жіночий чи чоловічий мозок людини. Koysombat та співавт., 2025.
Експресію системи KISS1/KISS1R також описано в плаценті, статевих залозах і низці інших органів. У цих тканинах можливі паракринні й місцеві функції, пов'язані з імплантацією, плацентарним розвитком та регуляцією клітинної поведінки. Клінічне значення багатьох позагіпоталамічних механізмів вивчається; їх не слід автоматично ототожнювати з центральною регуляцією сексуальної мотивації. Chakraborty і Banerjee, 2025; Stoynev і Kumanov, 2025.
Кіспептин і гіпоталамо-гіпофізарно-гонадна вісь
Пульсація ГнРГ, ЛГ і ФСГ
Коли кіспептин активує відповідні нейрони гіпоталамуса, вони вивільняють ГнРГ у портальну систему гіпофіза. ГнРГ діє на гонадотропні клітини передньої частки гіпофіза, регулюючи виділення лютеїнізувального гормону (ЛГ) та фолікулостимулювального гормону (ФСГ). Далі ці гормони впливають на яєчники або яєчка, забезпечують стероїдогенез і підтримують утворення статевих клітин. Ритм сигналів важливий для нормальної регуляції; проста схема «більше кіспептину — більше всіх гормонів» не відображає фізіології. Koysombat та співавт., 2025.
Зворотний зв'язок і статеві стероїди
Естрадіол, прогестерон та андрогени впливають на кіспептинові мережі через зворотні зв'язки. Впродовж циклу змінюється співвідношення гальмівних і стимулювальних впливів, що бере участь у формуванні овуляторного сигналу. На цю регуляцію також впливають вік, енергетична доступність і стан організму. Кіспептин об'єднує нейронні та ендокринні ланки, але не є єдиним перемикачем менструального циклу. Koysombat та співавт., 2025.
Роль кіспептину в статевому дозріванні
Під час пубертату підвищується активність пульсуючої системи ГнРГ, а кіспептинова передача є одним із центральних механізмів цього процесу. Генетичні знахідки в людини дали особливо переконливе підтвердження: варіанти, що порушують функцію рецептора KISS1R, асоційовані з вродженим гіпогонадотропним гіпогонадизмом та порушенням статевого дозрівання. У 2012 році описано сім'ю з інактивувальним варіантом самого KISS1 та відсутністю нормального пубертатного розвитку в уражених сестер. Topaloglu та співавт., 2012; Koysombat та співавт., 2025.
Окремі активувальні генетичні варіанти системи KISS1/KISS1R також пов'язували з центральним передчасним статевим дозріванням. Ці рідкісні випадки демонструють причинну роль сигналізації, але не означають, що коливання кіспептину в крові у здорових підлітків точно передбачають вік пубертату. Медичне оцінювання раннього або затриманого дозрівання ґрунтується на клінічному розвитку, анамнезі, гормональних показниках і спеціалізованих дослідженнях. Koysombat та співавт., 2025; дослідження сироваткового кіспептину при ранньому пубертаті.
Менструальний цикл, овуляція та репродуктивна функція
Кіспептин бере участь у регуляції овуляторних змін ГнРГ і ЛГ, а отже має відношення до дозрівання фолікулів та овуляції. В експериментальних дослідженнях введення кіспептину людям може стимулювати вивільнення гонадотропінів; величина відповіді залежить від гормонального стану та протоколу введення. Докази його фізіологічної ролі сильніші, ніж докази переваг окремої клінічної схеми лікування. Koysombat та співавт., 2025; Stoynev і Kumanov, 2025.
Один із практичних напрямів — застосування аналогів кіспептину для запуску дозрівання ооцитів у програмах допоміжних репродуктивних технологій. Мета дослідних протоколів полягає, зокрема, у тому, щоб індукувати власний пік ЛГ та керувати ризиком синдрому гіперстимуляції яєчників. Ефективність і безпека залежать від групи пацієнток, дози та протоколу; це сфера спеціалізованої репродуктивної медицини, а не домашнього застосування пептидів. Koysombat та співавт., 2025; Velmurugan та співавт., 2025.
У разі функціональної гіпоталамічної аменореї нейроендокринна вісь може пригнічуватися в умовах енергетичного дефіциту, інтенсивних навантажень чи стресу. Дослідники перевіряли, чи здатна пульсова кіспептинова стимуляція відновлювати секрецію гонадотропінів у певних групах пацієнток. Відповідь на експериментальний препарат не усуває необхідності оцінити причини порушення циклу та загальний стан здоров'я. Koysombat та співавт., 2025.
Кіспептин, енергетичний стан і стрес
Репродукція потребує достатніх енергетичних ресурсів. Гіпоталамічні мережі інтегрують інформацію від метаболічних, стресових та стероїдних сигнальних систем, а кіспептинові нейрони належать до цієї регуляторної схеми. У доклінічних моделях лептин, харчові обмеження та стресові сигнали можуть змінювати активність репродуктивної осі через кілька взаємодій. Виявлення такого шляху не робить кіспептин єдиною причиною змін апетиту, настрою або статевого потягу. Koysombat та співавт., 2025.
У людини стан репродуктивної осі та сексуальне бажання залежать також від соматичного здоров'я, стосунків, безпеки, контексту, сну, болю, лікарських засобів та індивідуальних психологічних особливостей. Кіспептинова передача є одним біологічним рівнем складної системи, тому наявність зв'язку між стресом і циклом сама по собі не визначає напрям причинності. Koysombat та співавт., 2025.
Кіспептин і сексуальна мотивація: що саме досліджують
Сексуальна мотивація охоплює увагу до потенційно значущих стимулів, бажання, очікування винагороди й поведінкову готовність. Суб'єктивний потяг, генітальне збудження та реальна сексуальна поведінка пов'язані, проте можуть змінюватися незалежно. Дослідження кіспептину зазвичай вимірюють конкретні компоненти: відповідь мозку на зображення чи відео, оцінки переживань за опитувальниками та окремі фізіологічні показники. Такі вимірювання не охоплюють повністю якість інтимного життя. Comninos та співавт., 2017; Mills та співавт., 2023.
2017 рік: експеримент за участю здорових чоловіків
У рандомізованому дослідженні за участю 29 здорових молодих гетеросексуальних чоловіків внутрішньовенне введення кіспептину порівнювали з контрольним введенням та аналізували функціональні зображення мозку. Під час перегляду сексуальних і романтичних стимулів змінювалася активність певних лімбічних структур; частина змін корелювала з оцінками винагороди, мотивації, настрою й сексуальної відрази. Результат підтвердив здатність кіспептину модулювати обробку стимулів у людини, але саме дослідження не перевіряло тривалу терапію сексуальних розладів. Comninos та співавт., 2017.
2022 рік: дослідження у жінок зі зниженим сексуальним бажанням
Подвійне сліпе рандомізоване перехресне випробування охопило 32 жінок пременопаузального віку, які завершили обидва етапи. Дослідники порівнювали 75-хвилинну інфузію кіспептину-54 з плацебо, використовуючи функціональну МРТ під час перегляду еротичних відео й зображень облич. Виявлено зміни активації окремих мозкових ділянок, а зв'язок нейронних відповідей з оцінками сексуальної відрази та дистресу став підставою для подальших досліджень. Це первинні лабораторні наслідки втручання, а не підтверджений довготривалий клінічний результат. Thurston та співавт., 2022.
2023 рік: дослідження у чоловіків зі зниженим сексуальним бажанням
В іншому рандомізованому перехресному дослідженні 32 чоловіки завершили обидва етапи — введення кіспептину-54 або плацебо. Під час пред'явлення сексуальних відеостимулів спостерігали зміни активності мозкових мереж і збільшення фізіологічної генітальної реакції; максимальна відмінність пенільної тумесценції в одному з аналізів становила до 56% порівняно з плацебо. За окремими опитувальниками також були зміни сприйняття сексу. Ця відносна величина описує показник конкретного експерименту, а не гарантію зростання потягу на 56% у повсякденному житті. Mills та співавт., 2023.
Що обмежує узагальнення результатів
Усі три наведені нейровізуалізаційні дослідження мали невеликі вибірки; чоловічі дослідження включали гетеросексуальних добровольців, а жіноче — певну групу жінок до менопаузи. Коротке внутрішньовенне введення, стандартизовані відеостимули й показник BOLD функціональної МРТ описують обмежене експериментальне середовище. Зміни BOLD не є прямим вимірюванням окремих нейромедіаторів, почуттів або подальшої сексуальної поведінки. Для висновків про лікування потрібні незалежні багатоцентрові дослідження, повторювані клінічно важливі результати та довгострокова безпека. Comninos та співавт., 2017; Thurston та співавт., 2022; Mills та співавт., 2023.
Що відомо з досліджень на тваринах
На тваринних моделях досліджено локальні зв'язки кіспептинових нейронів з репродуктивною поведінкою, нюховими сигналами, реакціями на потенційного партнера та статевими рефлексами. Генетичні та фармакологічні втручання дозволяють перевіряти причинність на рівні конкретних клітин і нейронних шляхів. Проте видові відмінності у соціальній і сексуальній поведінці суттєві: навіть переконливий механізм у гризуна не доводить, що та сама маніпуляція спричинить аналогічний психологічний ефект у людини. Koysombat та співавт., 2025.
Чи впливає кіспептин на кохання, прив'язаність і настрій
Зміни активності лімбічних структур під час перегляду романтичних зображень засвідчують участь кіспептинової передачі в обробці емоційно значущих стимулів у конкретних умовах експерименту. Вони не показують формування прив'язаності, зміну сексуальної орієнтації, виникнення закоханості або здатність керувати вибором партнера. Показники настрою та винагороди в невеликих дослідженнях дають підставу перевіряти нові гіпотези, але не дозволяють називати кіспептин «гормоном кохання» або антидепресантом. Comninos та співавт., 2017.
Відносини кіспептинової системи з дофамінергічною, серотонінергічною та іншими сигнальними системами є багаторівневими й залежать від нейронних контурів. Сам факт зміни мозкової відповіді не встановлює, яка конкретна речовина спричинила суб'єктивне переживання. Загальну роль хімічної передачі в психіці розглянуто в матеріалах «Нейрохімія» та «Нейропептиди».
Кіспептин у вагітності, менопаузі та інших системах
Плацента експресує кіспептинову систему, а циркулюючі рівні певних форм пептиду можуть суттєво змінюватися під час вагітності. Досліджується їхній зв'язок із перебігом плацентації та ризиком окремих ускладнень. Однак відмінність між групами в дослідженні не створює готового лабораторного тесту для індивідуальної оцінки перебігу вагітності: потрібні валідовані методики, пороги та перевірка клінічної користі. Koysombat та співавт., 2025; Chakraborty і Banerjee, 2025.
Нейрони KNDy також залучені до механізмів, пов'язаних із припливами під час менопаузи, де особливо важлива передача нейрокініну B. Потрібно розрізняти ролі нейрокініну B та кіспептину навіть тоді, коли їх утворюють ті самі нейрони. Інші напрями — кістковий метаболізм, позагіпоталамічні функції та плацентарна фізіологія — мають різну міру експериментального й клінічного підтвердження. Koysombat та співавт., 2025.
Кіспептин у клініці: діагностика, експериментальні препарати та ризики
Чи можна визначити кіспептин за аналізом крові
У наукових дослідженнях вимірюють концентрації кіспептину в крові, а деякі автори оцінюють його як кандидатний біомаркер порушень овуляції, полікістозу яєчників, раннього статевого дозрівання або ускладнень вагітності. Результати залежать від методу аналізу, стабільності пептиду, часу забору, репродуктивного стану та особливостей вибірки. Показники різних досліджень можуть відрізнятися, а діапазони груп — перекриватися. Рутинного універсального порога кіспептину для встановлення психіатричного діагнозу чи оцінки сексуального бажання немає. Koysombat та співавт., 2025; огляд щодо СПКЯ, 2024; дослідження передчасного пубертату.
Кіспептин як діагностичний стимуляційний тест
У спеціалізованих дослідних протоколах відповідь ЛГ на введення кіспептину розглядають як інструмент оцінки функціонального стану гіпоталамічної частини репродуктивної осі. Такий підхід досліджують, зокрема, при порушеннях пубертату. Стандартизованість протоколу, диференційна точність і клінічні показання потребують окремої валідації; він не замінює стандартного ендокринологічного обстеження. Огляд застосування стимуляційного тесту, 2025–2026.
Чи є кіспептин ліками від низького лібідо
Експериментальні інфузії кіспептину продемонстрували зміну нейронних і деяких фізіологічних показників у контрольованих умовах. Для використання як терапії необхідні випробування з оцінкою стійкого поліпшення самопочуття, задоволеності сексуальним життям, функціонування, переносимості, наслідків повторного застосування та можливих гормональних ефектів. Огляд реєстрів клінічних випробувань відображає широкий спектр досліджень, проте сама кількість зареєстрованих протоколів не засвідчує доведеної клінічної ефективності. Velmurugan та співавт., 2025; Mills та співавт., 2023; Thurston та співавт., 2022.
Самостійне використання пептидів і добавок
Опис біохімічного механізму не є доказом користі засобів, які продають як «підсилювачі кіспептину». Дози з лабораторних досліджень, спосіб внутрішньовенного введення та фармацевтичний контроль якості не можна переносити на невідомі продукти, ін'єкції з інтернету або дієтичні добавки. Особливої уваги потребують можливі ефекти на репродуктивну вісь і ситуації, коли людина планує вагітність, має гормональні порушення або отримує лікування. Koysombat та співавт., 2025; Velmurugan та співавт., 2025.
Які питання потребують консультації фахівця
Якщо статеве дозрівання почалося надто рано, істотно затримується або не прогресує, доцільне оцінювання педіатром чи дитячим ендокринологом. За відсутності або суттєвій зміні менструацій, безплідді, підозрі на гіпогонадизм або незвичних гормональних симптомах маршрут починається з лікарського анамнезу й відповідного ендокринологічного чи гінекологічного обстеження. Тести обирають за клінічними показаннями, а не за популярністю конкретної молекули. Koysombat та співавт., 2025.
Якщо зниження сексуального бажання спричиняє особистий дистрес, клінічне оцінювання враховує тривалість змін, стосунки, психологічні чинники, ліки, біль, стан здоров'я та уподобання самої людини. Потреба в допомозі визначається впливом на добробут та індивідуальним контекстом; звичайна різноманітність сексуального потягу не дорівнює діагнозу. Матеріал про молекулярний механізм доповнюють сторінки «Сексуальні дисфункції» та «Сексуальне збудження».
Поширені помилки в поясненні кіспептину
Називати кіспептин «гормоном сексу» неточно: його ключова встановлена функція пов'язана з репродуктивною нейроендокринною віссю, а дані про сексуальну мотивацію людини поки переважно лабораторні. Стверджувати, що він «змушує закохуватися», означає приписувати йому наслідок, який у дослідженнях не вимірювали. Так само не можна за концентрацією кіспептину визначати рівень любові, сумісність партнерів або діагностувати психічний розлад. Comninos та співавт., 2017; Koysombat та співавт., 2025.
Інша помилка — вважати кіспептин універсальним засобом підвищення тестостерону чи лікування безпліддя. Біохімічне місце пептиду вище за ЛГ і ФСГ пояснює можливість гормональної відповіді, але реальний результат залежить від цілісності всіх ланок репродуктивної осі та первинної причини порушення. Нарешті, досліди на гризунах і фМРТ-результати людей описують різні рівні доказів і не мають підміняти один одного. Koysombat та співавт., 2025; Topaloglu та співавт., 2012.
Запитання та відповіді
Що таке кіспептин простими словами?
Це пептидна сигнальна молекула, завдяки якій гіпоталамус бере участь у керуванні системою статевого дозрівання та репродуктивних гормонів. Вона також досліджується як один із чинників обробки сексуальних стимулів мозком. Koysombat та співавт., 2025.
Кіспептин — нейромедіатор чи гормон?
За хімічною природою він нейропептид. У гіпоталамусі виконує нейромодулювальну й нейроендокринну функції, тому в літературі трапляється також назва «репродуктивний гормон». Класифікація залежить від тканини та способу дії. Chakraborty і Banerjee, 2025.
Який рецептор активує кіспептин?
Основний рецептор — KISS1R, історично GPR54. Після його активації в клітині запускаються сигнальні шляхи, що змінюють її активність. Koysombat та співавт., 2025.
Чому кіспептин важливий для пубертату?
Він стимулює нейрони ГнРГ, які визначають активність системи ЛГ і ФСГ. Рідкісні мутації KISS1 або KISS1R у людей можуть порушувати початок чи перебіг статевого дозрівання. Topaloglu та співавт., 2012.
Чи підвищує кіспептин сексуальний потяг?
У невеликих контрольованих дослідженнях введення кіспептину впливало на обробку сексуальних стимулів мозком і частину поведінкових та фізіологічних показників. Чи забезпечує він безпечне і тривале поліпшення сексуального життя у широких групах пацієнтів — предмет подальших клінічних досліджень. Mills та співавт., 2023; Thurston та співавт., 2022.
Чи існують аналізи на кіспептин?
Вимірювання застосовують у дослідженнях, але універсального рутинного аналізу для встановлення причин низького лібідо або психічних розладів немає. Результат без клінічного контексту не визначає діагноз. Koysombat та співавт., 2025.
Чи можна приймати кіспептин самостійно?
Досліджувані пептидні препарати мають визначені умови введення та спостереження. Самостійне застосування продуктів невідомого походження не відтворює досліджень і створює ризики, особливо за наявності репродуктивних чи ендокринних проблем. Velmurugan та співавт., 2025.
Чи пов'язаний кіспептин із жіночим циклом?
Так. Він належить до мережі регуляції ГнРГ і гонадотропінів, що впливає на овуляторні процеси. Цикл формується взаємодією багатьох гормонів, тканин і зворотних зв'язків. Koysombat та співавт., 2025.
Чи вивчають кіспептин при безплідді?
Так. Серед напрямів — протоколи дозрівання ооцитів у допоміжних репродуктивних технологіях та дослідження порушень гіпоталамічної регуляції. Клінічні рішення приймає профільний лікар з урахуванням діагнозу й протоколу. Koysombat та співавт., 2025.
Підсумок
Кіспептин є одним із центральних молекулярних посередників між нейронними мережами гіпоталамуса та репродуктивною ендокринною системою. Його участь у статевому дозріванні та контролі ГнРГ має переконливе фізіологічне й генетичне підґрунтя. Результати експериментів на людях розширили картину, показавши модуляцію реакції на сексуальні стимули, однак можливості діагностики і лікування на цій основі потребують подальшої перевірки. Найточніше розуміння виникає з поєднання біохімії, нейрофізіології та клінічного контексту. Koysombat та співавт., 2025; Mills та співавт., 2023.
Пов’язані статті
Джерела
Chakraborty, A. P., & Banerjee, A. A. (2025). Kisspeptin isoforms: versatile players in reproduction and beyond. Journal of Molecular Endocrinology, 75(1), e250001. https://doi.org/10.1530/JME-25-0001
Comninos, A. N., Wall, M. B., Demetriou, L., et al. (2017). Kisspeptin modulates sexual and emotional brain processing in humans. Journal of Clinical Investigation, 127(2), 709–719. https://doi.org/10.1172/JCI89519
Koysombat, K., Tsoutsouki, J., Patel, A. H., Comninos, A. N., Dhillo, W. S., & Abbara, A. (2025). Kisspeptin and neurokinin B: roles in reproductive health. Physiological Reviews, 105(2), 707–764. https://doi.org/10.1152/physrev.00015.2024
Mills, E. G., Ertl, N., Wall, M. B., et al. (2023). Effects of kisspeptin on sexual brain processing and penile tumescence in men with hypoactive sexual desire disorder: A randomized clinical trial. JAMA Network Open, 6(2), e2254313. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2022.54313
Stoynev, N., & Kumanov, P. (2025). Kisspeptin system–physiology and clinical perspectives. Annales d’Endocrinologie, 86(4), 101793. https://doi.org/10.1016/j.ando.2025.101793
Thurston, L., Hunjan, T., Ertl, N., et al. (2022). Effects of kisspeptin administration in women with hypoactive sexual desire disorder: A randomized clinical trial. JAMA Network Open, 5(10), e2236131. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2022.36131
Topaloglu, A. K., Tello, J. A., Kotan, L. D., et al. (2012). Inactivating KISS1 mutation and hypogonadotropic hypogonadism. New England Journal of Medicine, 366, 629–635. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1111184
Velmurugan, H., Mannava, A. S., Thangaraju, P., & Neelambaran, K. (2025). Kisspeptin and its current clinical status—a systematic review. Current Medicinal Chemistry, 32(7), 1313–1322. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38265397/