top of page

Психологічна енкциклопедія

Змішана деменція: поєднання хвороби Альцгеймера і судинних змін

5 днів тому
Читати 13 хв

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 12 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Змішана деменція — це клінічна ситуація, коли до стійкого погіршення пам’яті, мислення та повсякденного функціонування одночасно долучаються два або більше патологічних процесів у мозку. Найтиповіше поєднання — хвороба Альцгеймера та цереброваскулярні зміни: ураження дрібних судин, наслідки інфарктів мозку чи інші прояви судинного захворювання. Обидва процеси можуть впливати на одну людину й разом сприяти розвитку деменції. Сучасна наукова заява Американської асоціації серця 2026 року розглядає когнітивне погіршення в старшому віці як явище, яке часто має кілька причин.

Слово «змішана» описує поєднання причин, а слово «деменція» — вираженість набутого когнітивного розладу та його вплив на самостійність. Виявлені на МРТ судинні зміни разом зі скаргами на пам’ять ще не доводять змішану деменцію. Лікар має з’ясувати, наскільки кожен процес справді пояснює симптоми, чи відповідають порушення критеріям деменції та чи немає інших причин, які можна лікувати.

Що таке змішана деменція і чому виникає поєднання причин

Хвороба Альцгеймера пов’язана з характерними нейродегенеративними процесами, серед яких накопичення патологічних форм амілоїду-β і тау-білка. Цереброваскулярна патологія охоплює ураження кровоносних судин і тканини мозку: великі та малі інфаркти, мікроінфаркти, зміни білої речовини, лакуни, інколи наслідки крововиливів. Коли такі процеси співіснують і роблять клінічно значущий внесок у когнітивний розлад, говорять про змішану етіологію.

Огляд Sarhan та співавторів (2025) описує можливі точки взаємодії судинного й нейродегенеративного ушкодження: зниження кровопостачання, порушення роботи нейросудинної одиниці, запалення, ушкодження ендотелію та зміни гематоенцефалічного бар’єра. Частина цих механізмів добре описана біологічно, проте висновки окремих експериментальних моделей ще потребують підтвердження в клінічних дослідженнях.

Наявність двох патологій не означає, що вони неодмінно спричиняють однаково виражені симптоми. Один процес може переважати, а другий знижувати здатність мозку компенсувати ушкодження. Наприклад, людина з повільним погіршенням пам’яті може помітно втратити самостійність після інсульту. В іншій ситуації множинні зміни дрібних судин посилюють труднощі з увагою, плануванням і темпом мислення, що вже існували на тлі хвороби Альцгеймера.

Наскільки поширена змішана деменція

Змішані патологічні зміни нерідко виявляють під час дослідження мозку після смерті, навіть якщо за життя людина отримала діагноз лише хвороби Альцгеймера або судинної деменції. У систематичному огляді десяти популяційних патологоанатомічних досліджень, що охопили 2856 осіб, співіснування судинних і нейродегенеративних уражень було пов’язане з більшою імовірністю деменції, ніж лише альцгеймерівська патологія.

Точну частку змішаної деменції серед усіх випадків назвати складно. Дослідження використовують різні визначення клінічно значущих судинних змін, різні способи відбору учасників і неоднакові діагностичні критерії. Частота в патологоанатомічних вибірках не дорівнює частці людей, яким можна впевнено встановити змішану етіологію під час життя. Саме тому окремий відсоток із популярної статті не варто сприймати як універсальну поширеність.

Як поєднання патологій впливає на пам’ять і мислення

Пам’ять, увага, мовлення, орієнтування, планування й організація дій залежать від різних, тісно пов’язаних нейронних мереж. Альцгеймерівські зміни часто відбиваються на засвоєнні нової інформації та її подальшому пригадуванні. Судинні ураження можуть порушувати зв’язки між відділами мозку, сповільнювати опрацювання інформації, погіршувати переключення уваги й виконавчі функції. Насправді клінічні профілі обох процесів частково перекриваються.

Коли мозок одночасно втрачає клітини через нейродегенерацію та страждає від ішемічних або інших судинних уражень, сумарне навантаження на когнітивні мережі може збільшуватися. Американська асоціація серця підкреслює, що судинна патологія істотно впливає на здоров’я мозку впродовж життя, зокрема поряд з іншими причинами когнітивного погіршення.

Симптоми змішаної деменції

Змішана деменція не має єдиного набору ознак, за яким її можна безпомилково розпізнати вдома. В однієї людини спершу переважає забування недавніх подій, в іншої — уповільнення мислення, труднощі з плануванням або зміни ходи. Важливі і характер симптомів, і те, як вони змінюються з часом.

Пам’ять і навчання

Людина може повторювати ті самі запитання, забувати недавні розмови, губити послідовність подій, потребувати дедалі більшої кількості нагадувань. Водночас частина людей краще пригадує інформацію після підказки, ніж інші. Сам спосіб забування не встановлює причину деменції.

Увага, швидкість мислення й планування

З’являються труднощі з багатокроковими справами: приготуванням їжі, оплатою рахунків, користуванням телефоном, організацією ліків, переходом між завданнями. Людина може довше добирати рішення, швидше втомлюватися під час розмови або втрачати нитку складного пояснення. Ураження дрібних судин особливо часто пов’язане зі сповільненням опрацювання інформації та порушеннями виконавчих функцій.

Орієнтування, мовлення та просторові навички

Можливі складнощі з пошуком дороги у знайомому районі, добором слів, розумінням складних інструкцій, оцінюванням відстані та орієнтуванням у просторі. Після осередкового судинного ураження інколи виникають додаткові симптоми, пов’язані з його локалізацією, зокрема мовленнєві або рухові порушення.

Хода, настрій і поведінка

Порушення рівноваги, сповільнення ходи, падіння, апатія, дратівливість, депресивні прояви, труднощі зі сном або зміна соціальної активності можуть супроводжувати когнітивне погіршення. Ці ознаки мають багато можливих причин. Лікар з’ясовує, які з них пов’язані з когнітивним захворюванням, супутніми медичними станами, болем, сенсорними труднощами чи ліками.

Яким буває перебіг

Класичний опис хвороби Альцгеймера передбачає поступове прогресування, а судинних когнітивних порушень — інколи погіршення після інсульту або нерівномірний перебіг. При змішаній етіології можлива будь-яка комбінація: повільні зміни, епізоди додаткового погіршення, відносна стабілізація окремих функцій після реабілітації або варіації стану через супутні хвороби.

«Ступінчасте» погіршення підсилює підозру щодо судинного внеску, проте не є обов’язковою ознакою змішаної деменції. Так само поступовий перебіг не виключає судинної патології. Тяжкість симптомів і швидкість прогресування визначаються сукупністю чинників, а не лише назвою діагнозу.

Особливо важливо відрізняти тривалий перебіг деменції від раптової зміни стану. Якщо протягом годин або днів з’явилися нова сплутаність, різке порушення уваги, сонливість, збудження, незвична дезорієнтація чи галюцинації, потрібне термінове медичне оцінювання. Так може проявлятися делірій, інсульт, інфекція або інший гострий стан. Раптову зміну не можна автоматично пояснювати прогресуванням деменції. Рекомендації NICE розглядають делірій як стан, що потребує своєчасного виявлення причини й лікування.

Змішана деменція, хвороба Альцгеймера та судинна деменція: у чому різниця

Для деменції при хворобі Альцгеймера центральним є нейродегенеративний процес, який може мати характерні біомаркери. Для судинної деменції ключове значення має причинний зв’язок цереброваскулярного захворювання з когнітивними порушеннями. При змішаній деменції обидва процеси мають суттєвий клінічний внесок.

Людина з хворобою Альцгеймера може мати артеріальну гіпертензію або поодинокі зміни білої речовини без достатніх підстав вважати їх другою причиною деменції. І навпаки, літній вік та порушення пам’яті у людини після інсульту не доводять наявності хвороби Альцгеймера. Клінічна оцінка має пояснювати причинні зв’язки, а не просто перераховувати знахідки.

Чим змішана деменція відрізняється від легкого когнітивного порушення

При легкому когнітивному порушенні помітне набуте зниження окремих когнітивних функцій, але загальна самостійність у повсякденному житті здебільшого зберігається, хоча складні справи можуть вимагати більше зусиль. При деменції порушення суттєво впливають на незалежне виконання щоденних завдань. Множинні патологічні процеси можуть існувати ще до рівня деменції; тоді клінічний опис має відображати фактичний стан функціонування.

Нормальне вікове сповільнення, суб’єктивна скарга на пам’ять і результат короткого скринінгу також мають окремий зміст. NICE NG97 рекомендує поєднувати анамнез, інформацію від близьких, оцінку щоденних функцій та відповідні дослідження, а не покладатися на один тест.

Як лікар встановлює ймовірну змішану етіологію

Діагностика починається з питання, що саме змінилося в житті людини, коли це стало помітно та які медичні події супроводжували погіршення. Зазвичай потрібна співпраця сімейного лікаря, невролога, психіатра або геріатра, а в складних ситуаціях — спеціалізованої клініки пам’яті. В Україні орієнтиром є чинні Стандарт медичної допомоги та клінічна настанова «Деменції та легкі когнітивні розлади», затверджені наказом МОЗ № 1663 від 3 листопада 2025 року.

Клінічний анамнез і розмова з близькими

З’ясовують час появи симптомів, їхній розвиток, наявність інсультів чи транзиторних ішемічних атак, серцево-судинних захворювань, артеріальної гіпертензії, діабету, порушень серцевого ритму, змін поведінки та ліків. Важливо окремо описати, що людина тепер може виконувати самостійно, де потрібні підказки, а де — регулярна допомога.

Лікар враховує власні спостереження людини та, за її згодою, інформацію близьких. Розходження між ними корисні для розуміння повсякденного функціонування; їх не слід трактувати як доказ певної форми деменції.

Оцінювання когнітивних функцій

Застосовують стандартизовані завдання на пам’ять, увагу, мовлення, орієнтацію, швидкість опрацювання інформації та виконавчі функції. Можуть використовувати короткі скринінгові інструменти та розгорнуте нейропсихологічне обстеження. Результати інтерпретують з урахуванням освіти, основної мови, слуху, зору, рухових обмежень, емоційного стану та попереднього рівня функціонування.

Один бал тесту не визначає ні деменцію, ні її змішану етіологію. Порушення уваги через гостру хворобу, недостатній сон або сенсорні труднощі можуть впливати на виконання завдань.

Аналізи та перевірка інших медичних причин

Оцінка за клінічними показаннями може включати загальні та біохімічні показники крові, функцію щитоподібної залози, вітамін B12, глюкозу, стан нирок і печінки, ознаки інфекцій або інших супутніх порушень. Конкретний перелік визначає лікар за симптомами й медичним анамнезом. Переглядають препарати, які можуть погіршувати когнітивні функції, зокрема засоби з вираженою антихолінергічною дією. Мета — виявити лікувані чинники, які можуть співіснувати з нейродегенеративним захворюванням.

Що показують МРТ і КТ мозку

Магнітно-резонансна томографія допомагає оцінити ознаки цереброваскулярного ушкодження, розподіл атрофії та деякі альтернативні причини симптомів. На знімках можуть виявляти гіперінтенсивності білої речовини, лакунарні інфаркти, більші ділянки перенесеної ішемії, мікрокрововиливи або інші зміни. Комп’ютерна томографія корисна в окремих ситуаціях і застосовується, зокрема, коли МРТ недоступна або протипоказана.

Гіперінтенсивності білої речовини часто пов’язані із захворюванням дрібних судин, але їхня наявність сама по собі не встановлює судинну деменцію. Так само атрофія певних структур мозку не доводить хворобу Альцгеймера. NICE прямо рекомендує не встановлювати судинний тип деменції лише за обсягом судинних уражень на знімках і не виключати хворобу Альцгеймера на підставі звичайної МРТ чи КТ.

Оцінюючи співвідношення уражень і симптомів, фахівець враховує локалізацію, масштаб, час виникнення змін та характер когнітивного дефіциту. Два пацієнти зі схожими описами МРТ можуть мати дуже різне функціонування.

Біомаркери хвороби Альцгеймера: коли вони потрібні

За певних клінічних обставин дослідження спинномозкової рідини, амілоїдна позитронно-емісійна томографія або валідовані аналізи крові можуть підвищити впевненість у наявності альцгеймерівської патології. Вони особливо корисні тоді, коли уточнення етіології змінює план лікування, вибір додаткових обстежень або обговорення прогнозу.

Клінічна настанова Асоціації Альцгеймера 2025 року стосується аналізів крові в спеціалізованій допомозі людям з об’єктивними когнітивними порушеннями. Рекомендації залежать від чутливості й специфічності конкретного тесту. Не всі комерційно доступні аналізи мають достатню точність; результати потребують оцінки фахівця разом із клінічними даними.

Позитивний альцгеймерівський біомаркер підтверджує певний біологічний процес, але сам по собі не визначає, яку частку повсякденних порушень спричиняють альцгеймерівські, а яку — судинні зміни. Наявність амілоїдної патології також не означає, що людина автоматично має деменцію. Для змішаної етіології потрібне узгоджене пояснення всіх клінічно значущих причин.

Диференційна діагностика: що ще може спричиняти погіршення

Лікар розглядає депресивний розлад, порушення сну, наслідки вживання алкоголю або седативних засобів, побічну дію ліків, порушення слуху й зору, метаболічні стани, інфекції, наслідки черепно-мозкових травм та інші неврологічні захворювання. Частина станів піддається лікуванню, і після усунення їхнього внеску функціонування може покращитися, навіть якщо нейродегенеративний процес зберігається.

Окремо оцінюють деменцію з тільцями Леві, лобно-скроневі нейродегенеративні синдроми та інші причини, якщо їх підказують клінічні ознаки. Діагностичний пошук має бути достатньо широким, щоб не пропустити лікувані стани, і достатньо цілеспрямованим, щоб кожне обстеження відповідало конкретному питанню.

Чи можна вилікувати змішану деменцію

Нині немає лікування, яке надійно усуває і патологію хвороби Альцгеймера, і вже наявне цереброваскулярне ушкодження та відновлює всі втрачені когнітивні функції. Мета допомоги — підтримати самостійність і якість життя, полегшити симптоми, лікувати супутні захворювання, зменшувати ризик нових судинних подій і створювати безпечні умови повсякденного життя.

План допомоги має два взаємопов’язані напрями: ведення підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної альцгеймерівської складової та належне лікування судинних ризиків і подій відповідно до загальномедичних показань. Це не дві однакові схеми, механічно призначені одному пацієнтові. Пріоритети залежать від конкретної клінічної ситуації, супутніх станів і побажань людини.

Медикаменти: можливості, межі й побічні ефекти

Препарати для симптоматичного лікування альцгеймерівської складової

Донепезил, ривастигмін і галантамін належать до інгібіторів ацетилхолінестерази. Вони можуть помірно поліпшувати або певний час підтримувати окремі когнітивні й повсякденні функції в деяких людей із деменцією при хворобі Альцгеймера. Мемантин застосовують за відповідних показань, насамперед при помірній або тяжкій альцгеймерівській деменції. NICE NG97 описує показання з урахуванням тяжкості захворювання та переносимості лікування.

Для суто судинного когнітивного порушення доказова база відрізняється. Кокранівський систематичний огляд 2021 року об’єднав вісім досліджень за участю 4373 людей. Донепезил і галантамін дали невелике середнє поліпшення результатів когнітивних тестів, практична значущість якого могла бути обмеженою; для ривастигміну докази були менш певними. Частина схем підвищувала частоту небажаних явищ.

Тому при змішаній деменції лікар оцінює очікувану користь відповідно до альцгеймерівської складової, тяжкості порушень і переносимості. Нудота, блювання, діарея, запаморочення, зниження частоти серцевих скорочень або інші реакції потребують уваги залежно від препарату. Призначення, корекція доз і припинення лікування належать до компетенції лікаря. Чинний український стандарт визначає місцеві організаційні та лікувальні орієнтири.

Лікування судинних захворювань

Контроль артеріального тиску, лікування діабету, порушень ліпідного обміну й фібриляції передсердь, відмова від куріння та інша допомога за серцево-судинними показаннями важливі для профілактики нових інсультів та інших судинних ускладнень. За наявності фібриляції передсердь питання антикоагулянтної терапії вирішують за індивідуальною оцінкою користі й ризику кровотеч. Після інсульту застосовують відповідні рекомендації щодо вторинної профілактики.

Водночас антиагреганти, антикоагулянти та препарати для зниження холестерину не є універсальними «ліками від змішаної деменції». Їх призначають за підтвердженими судинними показаннями. Надмірне зниження артеріального тиску в окремих уразливих пацієнтів теж може бути небажаним, тому цілі лікування персоналізують. Сучасна заява Американської асоціації серця підкреслює роль судинного здоров’я, але не обіцяє повернення втрачених когнітивних функцій лише через контроль ризиків.

Препарати для настрою та поведінки

Депресія, тривога, біль, порушення сну й ажитація потребують окремого оцінювання. Насамперед з’ясовують можливі медичні й ситуаційні причини дистресу, адаптують умови догляду та комунікацію. Психотропні препарати можуть мати специфічні ризики у людей з деменцією; рішення про їх використання залежить від симптомів, небезпеки, супутніх хвороб та взаємодій із іншими ліками. Усі призначення слід регулярно переглядати.

Антиамілоїдна терапія і змішана патологія

Леканемаб та донанемаб — препарати, спрямовані на амілоїдну патологію при окремих ранніх стадіях симптоматичної хвороби Альцгеймера за відповідних діагностичних і регуляторних умов. Вони можуть помірно сповільнювати клінічне погіршення у ретельно відібраних пацієнтів, але не відновлюють уже втрачені функції та не лікують судинні ураження. Виявлення змішаних змін саме по собі не встановлює придатність до такої терапії.

Ключова проблема безпеки — пов’язані з амілоїдом зміни на МРТ, зокрема набряк і крововиливи, які позначають скороченням ARIA. Церебральні мікрокрововиливи, поверхневий сидероз, підозра на церебральну амілоїдну ангіопатію, тяжке судинне ураження та приймання антикоагулянтів можуть істотно змінювати співвідношення користі й ризику. Рекомендації щодо належного застосування леканемабу передбачають ретельний відбір, вихідну МРТ та повторні обстеження для моніторингу небажаних змін.

Питання доступності, державної реєстрації та конкретних показань в Україні необхідно перевіряти для кожного препарату на момент клінічного рішення. Самостійне трактування аналізу на амілоїд або призначення такої терапії за результатом одного тесту є небезпечним.

Немедикаментозна допомога: що має практичне значення

Найкорисніша стратегія починається з функцій, які людина хоче й може зберігати. Структурований розпорядок, прості й помітні підказки, підтримка звичних занять, відповідне освітлення, фізична активність із урахуванням можливостей, корекція слуху й зору, безпечне пересування та залучення родини допомагають адаптувати середовище до реальних потреб.

NICE NG97 рекомендує групову терапію когнітивної стимуляції для людей із легкою та помірною деменцією та розгляд когнітивної реабілітації або ерготерапії для підтримання функціональної здатності. Вправи й стимуляція мають узгоджуватися зі станом людини: перенавантаження, постійне виправлення помилок і примусове тестування пам’яті часто збільшують втому та дистрес.

При порушеннях ходи або після інсульту потрібні індивідуальні фізична реабілітація, оцінка ризику падінь і добір допоміжних засобів. Людині важливо зберігати можливість брати участь у рішеннях про лікування й повсякденне життя настільки, наскільки це дозволяє її стан.

Чи можна зменшити подальший ризик

Оновлені рекомендації ВООЗ щодо зменшення ризику когнітивного погіршення й деменції, друге видання 2026 року стосуються передусім людей, які ще не мають деменції, включно з нормальним когнітивним функціонуванням або легкими когнітивними порушеннями. Для людини з уже встановленою змішаною деменцією лікування артеріальної гіпертензії, діабету й серцево-судинних захворювань залишається важливим передусім для загального здоров’я та запобігання додатковим судинним подіям.

Фізична активність, соціальна участь, збалансоване харчування, допомога зі слухом і зором, припинення куріння та належне лікування супутніх хвороб можуть входити до індивідуального плану. Зниження ризику не гарантує, що деменція не виникне або перестане прогресувати. Якщо нейродегенеративне захворювання вже наявне, досягнення добрих судинних показників не означає його зупинення.

Прогноз і тривалість життя

Універсального терміну перебігу змішаної деменції немає. На прогноз впливають вік, ступінь когнітивних і функціональних порушень, характер судинних уражень, нові інсульти, супутні хвороби, харчування, рухливість і можливість отримувати підтримку. Динаміка окремої людини може помітно відрізнятися від середніх показників досліджень.

Практично корисніше регулярно оцінювати здатність до самообслуговування, безпечність пересування, приймання ліків, харчування, комунікацію та потреби людини й близьких. Такі спостереження допомагають своєчасно адаптувати план допомоги й обговорювати майбутні рішення разом із людиною.

Що робити сім’ї після діагнозу

• Попросіть лікаря пояснити, які ознаки свідчать про хворобу Альцгеймера, які — про судинну складову, а які залишаються невизначеними.

• Складіть повний список препаратів та медичних станів; з’ясуйте, хто відповідає за їх регулярний перегляд і профілактику інсульту.

• Домовтеся про оцінку пам’яті, інших когнітивних функцій і повсякденної самостійності в динаміці. Порівнюйте реальні завдання, а не лише результати повторних тестів.

• Огляньте домашнє середовище на ризики падіння, помилок із ліками, пожежі та небезпечного виходу з дому. Залишайте людині доступні й змістовні способи самостійно діяти.

• Подбайте про підтримку того, хто доглядає. Втома родини, порушення сну, фінансові й організаційні труднощі потребують планування допомоги так само, як медичні аспекти.

• Обговоріть із людиною її пріоритети, довірених осіб, бажаний формат допомоги й рішення на майбутнє, поки вона може брати участь у такій розмові.

Коли потрібна невідкладна допомога

Раптова асиметрія обличчя, слабкість руки або ноги, нове порушення мовлення, гостра втрата зору, сильний незвичний головний біль або інші ознаки можливого інсульту потребують негайного звернення по екстрену медичну допомогу. В Україні для виклику швидкої медичної допомоги використовують номер 103; також діє єдиний номер екстреної допомоги 112.

Нова сплутаність, різка сонливість, виражене збудження, різке погіршення уваги або стану свідомості, особливо разом із гарячкою, зневодненням, падінням чи зміною ліків, також потребують термінового медичного оцінювання. Деменція підвищує вразливість до делірію, тому звичний діагноз не пояснює автоматично новий гострий епізод.

Поширені запитання

Чи можна встановити змішану деменцію лише за МРТ?

Ні. МРТ виявляє структурні зміни, але клінічне значення кожної знахідки визначають за симптомами, перебігом, когнітивним і функціональним оцінюванням. Судинні зміни білої речовини часто зустрічаються в старшому віці й мають різну вираженість. Для підозри на альцгеймерівську складову теж потрібні окремі підстави.

Чи означає змішана деменція, що людина перенесла інсульт?

Не обов’язково. Судинний внесок може бути пов’язаний із хворобою дрібних судин і мікроскопічними ураженнями, які не супроводжувалися очевидним епізодом інсульту. Водночас клінічно значущий інсульт може суттєво змінити перебіг уже наявного когнітивного захворювання.

Чи завжди змішана деменція прогресує швидше?

Наявність кількох патологій може збільшувати когнітивне навантаження та погіршувати прогноз на рівні групових досліджень. Проте швидкість змін у конкретної людини залежить від багатьох чинників. За самою назвою діагнозу прогнозувати індивідуальний темп неможливо.

Чи потрібен аналіз крові на амілоїд або тау всім людям зі змішаною деменцією?

Ні. Рішення залежить від клінічної невизначеності, якості доступного тесту та того, чи змінить результат подальшу допомогу. Валідовані аналізи крові можуть бути корисні в спеціалізованих умовах, але вони не замінюють повного клінічного оцінювання і не вимірюють судинний внесок безпосередньо.

Чи можуть ліки від хвороби Альцгеймера допомогти при змішаній деменції?

За наявності клінічно значущої альцгеймерівської складової лікар може розглядати препарати відповідно до її стадії та показань. Очікуваний ефект зазвичай симптоматичний і помірний. Ліки не відновлюють тканину мозку, ушкоджену інсультом, і потребують контролю побічних реакцій.

Чи вилікує контроль тиску судинний компонент?

Належний контроль артеріального тиску важливий для серцево-судинного здоров’я та зниження ймовірності додаткових уражень мозку. Уже сформовані інфаркти й нейродегенеративні зміни не зникають автоматично після нормалізації тиску. Цільові показники та схему лікування визначають індивідуально.

Чи може делірій виникнути на тлі змішаної деменції?

Так. Людина з деменцією може додатково пережити гострий делірій через інфекцію, зневоднення, ліки, операцію чи іншу медичну причину. Це окремий стан, який потребує швидкого пошуку причини та лікування. Після делірію частина людей відновлюється повільно.

Хто має вести людину зі змішаною деменцією?

Зазвичай потрібна координація сімейного лікаря та фахівців, відповідальних за діагностику когнітивного розладу, серцево-судинні захворювання, реабілітацію й підтримку сім’ї. Ключовий результат — узгоджений план, у якому зрозуміло, хто контролює кожну частину лікування і коли проводять повторне оцінювання.

Пов’язані статті


Джерела

Azarpazhooh, M. R., Avan, A., Cipriano, L. E., Munoz, D. G., Sposato, L. A., & Hachinski, V. (2018). Concomitant vascular and neurodegenerative pathologies double the risk of dementia. Alzheimer’s & Dementia, 14(2), 148–156.

Battle, C. E., Abdul-Rahim, A. H., Shenkin, S. D., Hewitt, J., & Quinn, T. J. (2021). Cholinesterase inhibitors for vascular dementia and other vascular cognitive impairments: A network meta-analysis. Cochrane Database of Systematic Reviews, CD013306.

Cummings, J., Aisen, P., Apostolova, L. G., Atri, A., Salloway, S., & Weiner, M. (2023). Lecanemab: Appropriate use recommendations. The Journal of Prevention of Alzheimer’s Disease.

National Institute for Health and Care Excellence. (2010, чинна редакція). Delirium: Prevention, diagnosis and management (CG103).

National Institute for Health and Care Excellence. (2018, чинна редакція). Dementia: Assessment, management and support for people living with dementia and their carers (NG97).

Sarhan, M., Wohlfeld, C., Perry-Mills, A., et al. (2025). The pathophysiology of mixed Alzheimer’s disease and vascular dementia. Theranostics.

Sorond, F. A., Gorelick, P. B., Bae, H.-J., et al. (2026). Vascular contributions to cognitive impairment and brain health: Clinical update and mechanistic considerations. Stroke, 57, e254–e270.

Всесвітня організація охорони здоров’я. (2026). Risk reduction of cognitive decline and dementia: WHO guidelines, second edition.

 
 
bottom of page