Запобігання насильству щодо жінок: рамка RESPECT та доказові програми

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 14 жовтня 2026 року · Редакційна політика

Запобігання насильству щодо жінок — це системна робота зі зменшення умов, за яких виникають фізичне, сексуальне й психологічне насильство, примус і контроль, а також зі зміцнення захисту, автономії та доступу до допомоги. Вона охоплює рішення держави, місцевих громад, закладів освіти, медичної й соціальної систем, організацій та самих спільнот. Її мета — змінювати ризики на рівні суспільства й щоденних взаємин, водночас підтримуючи людей, які вже постраждали.

Міжнародна рамка RESPECT, створена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) спільно зі структурою «ООН-Жінки» та партнерами, поєднує сім стратегій запобігання насильству щодо жінок і дівчат. Актуальна друга редакція RESPECT, оприлюднена 19 листопада 2025 року, враховує нові оцінки результативності програм, зокрема в гуманітарних умовах. Це рамка для планування політики й програм, а не психологічний тест, діагностична система або готовий однаковий для всіх країн набір заходів.

У цій статті розглянуто зміст кожної стратегії, механізми змін, результати конкретних досліджених програм і правила перевірки їхньої ефективності. Загальну соціально-екологічну логіку профілактики пояснює окремий матеріал «Запобігання насильству: соціально-екологічна модель і доказові втручання».

Чому запобігання насильству щодо жінок потребує системної політики

Насильство щодо жінок охоплює різні ситуації: дії інтимного партнера, сексуальне насильство поза партнерством, переслідування, погрози, економічний примус, домагання та інші порушення прав і безпеки. Гендерна нерівність, толерування примусу, обмежений доступ до ресурсів і слабка відповідальність за насильство створюють середовище, у якому кривдники можуть повторювати дії. Ризик окремої людини залежить також від віку, стану здоров’я, економічного становища, досвіду переміщення, доступності допомоги й конкретного контексту.

За оновленими глобальними оцінками ВООЗ, опублікованими у 2025 році, приблизно 840 мільйонів жінок у світі протягом життя пережили фізичне або сексуальне насильство з боку партнера чи сексуальне насильство з боку іншої особи. Показник не охоплює всіх форм психологічного та економічного насильства й залежить від методів опитування. Через страх, стигму та нерівномірну доступність досліджень фактична поширеність може бути більшою. Це популяційна оцінка, а не спосіб визначити ризик конкретної жінки.

Відповідальність за насильницькі дії несе особа, яка їх учиняє. Для профілактики особливо важливо не переносити цю відповідальність на поведінку, обережність, освіту або економічні можливості постраждалої. Програми, спрямовані на підвищення безпеки жінок, мають діяти разом із заходами, що обмежують насильницьку поведінку, змінюють соціальні норми та забезпечують інституційну відповідь.

Що таке RESPECT: походження, сучасна редакція та принципи

Початкову рамку RESPECT women представлено 2019 року. Вона систематизувала наукові дані за сімома напрямами, що працюють на рівні людини, стосунків, громади та суспільства. У 2020 році ВООЗ та «ООН-Жінки» випустили пакет упровадження з прикладами програм, матеріалами для оцінювання та інструментами розроблення національних стратегій. Версія 2025 року оновлює доказову основу й відображає потребу в адаптації до кризових і гуманітарних ситуацій.

Літери назви RESPECT позначають сім взаємодоповнювальних стратегій: зміцнення навичок взаємин; розширення можливостей жінок; забезпечення послуг; зменшення бідності; створення безпечного середовища; запобігання насильству над дітьми й підлітками; зміну переконань і суспільних норм. Кожна стратегія містить кілька типів втручань із різним рівнем доказовості. Сам факт належності програми до RESPECT не означає, що її ефективність уже доведено.

Ключова відмінність — результат, який вимірюють. Зміна ставлення до насильства, зростання обізнаності чи кількості звернень можуть бути важливими проміжними результатами, але не тотожні доведеному скороченню випадків насильства. Доказова програма має чітко називати, яку поведінку, для кого, у який період і за яким способом оцінювання вона змінює.

Сім стратегій RESPECT

R — Зміцнення навичок рівноправних і безпечних взаємин

Перший напрям охоплює навчання поважного спілкування, спільного ухвалення рішень, ненасильницького розв’язання розбіжностей і розуміння взаємної згоди. Важлива умова — усвідомлення нерівності влади в стосунках. Навички комунікації можуть сприяти профілактиці, коли обидва учасники мають можливість вільно висловити незгоду й не бояться покарання.

Якщо партнер уже застосовує погрози, примусовий контроль або фізичне чи сексуальне насильство, звичайні парні вправи можуть створювати додаткові ризики. Програму для безпечних добровільних взаємин не можна механічно переносити на стосунки з активним насильством. Потрібні попереднє оцінювання безпеки, окремі конфіденційні контакти, спеціалізована підготовка виконавців і можливість припинити участь без санкцій. Цю відмінність добре видно у дослідженні Indashyikirwa в Руанді, яке проводили в чітко організованих умовах, а не як універсальну рекомендацію парної терапії.

Якісна профілактика має навчати розпізнавати контроль, відповідальності за насильство, рівноправної поведінки та способів звернення по допомогу. Використання лише уроків «як не сваритися» звужує проблему до побутової комунікації й не враховує системний примус.

E — Розширення можливостей та автономії жінок

Розширення можливостей означає доступ до власних ресурсів, освіти, мереж підтримки, правничої допомоги, участі в рішеннях та інституцій, що визнають голос жінки. Програми можуть поєднувати економічні інструменти, групову роботу, розвиток самостійності, навчання прав і протидію соціальній ізоляції. Автономія стає реальним захисним ресурсом, коли суспільні та сімейні умови дозволяють нею користуватися.

Дослідження програми IMAGE в Південній Африці поєднувало мікрофінансування з навчанням і колективною роботою щодо гендерної рівності та насильства. Саме багатокомпонентність є важливою для тлумачення результатів: економічну позику, взяту окремо, не можна називати доведеним засобом попередження насильства. Оновлений огляд 178 досліджень-оглядів показує, що ефекти економічних і соціальних програм змінюються залежно від умов реалізації та групи учасниць.

Етична програма автономії не вимагає, щоб жінка демонструвала незалежність через ризиковані рішення. Інформація про фінанси, доступ до навчання, юридичний супровід і безпечні послуги мають бути організовані так, щоб участь не спричиняла контролю, погроз або покарання з боку кривдника.

S — Доступні та якісні послуги для постраждалих

Третя стратегія включає медичну, психологічну, соціальну, правничу й захисну допомогу. Вона зменшує наслідки вже пережитого насильства, підтримує відновлення й може зменшувати ризик повторного насильства. Результативність визначає не лише наявність телефонного номера чи установи, а реальна можливість безпечно отримати послугу, бути почутою, обрати подальші дії та не зазнати осуду.

Якісна допомога передбачає уважне вислуховування, оцінювання невідкладних потреб, повагу до рішень постраждалої людини, безпечну маршрутизацію та пояснення меж конфіденційності. Потрібна доступність для жінок з інвалідністю, підлітків, жінок старшого віку, внутрішньо переміщених осіб і тих, хто не може безпечно скористатися власним телефоном. Програма, яка лише збільшила кількість виявлених випадків, має окремо перевіряти, чи зросли доступ до допомоги й безпека.

Медичне чи психологічне консультування не замінює механізмів правового захисту та відповідальності за насильство. Підвищення кількості повідомлень після відкриття послуг може означати кращу доступність системи, а не збільшення фактичного рівня насильства — саме тому показники потрібно інтерпретувати разом.

P — Зменшення бідності й матеріальної незахищеності

Бідність обмежує вибір, створює залежність від житла та доходу, ускладнює доступ до транспорту, медичної допомоги й соціального захисту. RESPECT розглядає соціальні виплати, підтримку зайнятості, економічні гарантії та інші антибіднісні заходи як компоненти профілактичного середовища. Ефект залежить від дизайну програми, доступу жінки до коштів, сімейної структури та супутніх механізмів безпеки.

Глобальний огляд Ullman та співавторів (2025) виявив лише п’ять оглядів, що безпосередньо аналізували цей напрям. Дані про грошові перекази та зайнятість неоднорідні; мікрофінансування без компонента гендерної рівності не продемонструвало переконливої стійкої ефективності в низці оцінок. Тому твердження «виплати автоматично припиняють насильство» науково необґрунтоване.

При проєктуванні програм важливо оцінювати, хто контролює отримані гроші, чи може кривдник довідатися про виплату, чи доступна жінці безпечна консультація та чи зберігається допомога після завершення грантового циклу. Економічна підтримка може бути життєво необхідною незалежно від того, чи показала конкретна програма статистично значиме зниження насильства.

E — Безпечні місця навчання, роботи, пересування та життя

Безпечне середовище створюється через конкретні правила й інфраструктуру: механізми повідомлення про домагання, протидію переслідуванню, підготовку працівників, доступність транспорту, освітлення, безпечні маршрути та відповідальність організацій. У школах, університетах і на роботі важливо, щоб звернення не призводило до стигматизації, втрати навчання чи працевлаштування.

Програми підготовки свідків можуть навчати розпізнавати небезпечну ситуацію, залучати відповідальних осіб і допомагати без прямої конфронтації. Систематичний огляд 27 досліджень, зокрема 21 рандомізованого випробування, виявив позитивні зміни щодо обізнаності та поведінки свідків, однак вплив на фактичне вчинення сексуального насильства оцінений менш однозначно. Організація має вимірювати реальну безпеку, а не лише результати короткої анкети після тренінгу.

Технологічно опосередковане насильство створює додаткові вимоги до приватності: правила доступу до даних, захист облікових записів, реагування на незаконне поширення зображень і переслідування. Водночас встановлення засобів моніторингу заради «безпеки» саме може посилити контроль, якщо ними користуються без згоди та належних гарантій.

C — Запобігання насильству щодо дітей і підлітків

Цей напрям охоплює підтримку батьківства, захист дітей від жорстокого поводження, створення безпечних навчальних закладів, повагу до тілесної автономії та профілактику насильства в підліткових романтичних стосунках. Вплив ранніх соціальних норм і досвіду насильства важливий, але пережите в дитинстві насильство не визначає неминуче поведінку людини в дорослому віці.

Дієві шкільні програми мають включати цілу систему закладу: повідомлення про ризики, захист дітей, навчання персоналу, безпечні процедури реагування й повторне оцінювання. Порівнювати їх лише за запам’ятовуванням термінів недостатньо. Сучасні узагальнення знаходять обнадійливі результати окремих програм профілактики насильства в підліткових стосунках, але ефективність залежить від тривалості, якості реалізації та конкретних показників.

Детальні визначення жорстокого поводження, вікові особливості, сигнали небезпеки та допомогу дитині розглянуто у матеріалі «Жорстоке поводження з дітьми: види, ознаки та захист». У межах RESPECT головне питання — як пов’язати захист дітей із довгостроковою профілактикою насильства щодо жінок.

T — Зміна суспільних переконань, виправдань і норм

Норми визначають, які форми контролю суспільство схильне виправдовувати, кому вірять після повідомлення про насильство та якої поведінки очікують від жінок і чоловіків. Програми цього напряму працюють із переконаннями про владу, власність над партнеркою, гендерні ролі, сексуальну згоду та відповідальність за насильство.

Кампанії можуть бути корисними для інформування, проте одна лекція, плакат чи короткий допис не доводить зменшення насильства. Більш переконливу основу мають деякі довготривалі програми мобілізації громади, які залучають різні групи людей, створюють підтримувальні мережі й працюють із конкретними діями, а не лише зі словами. Прикладом є кластерне рандомізоване дослідження SASA! в Уганді, у якому оцінювали і ставлення, і поведінкові наслідки.

Робота з чоловіками й хлопцями має передбачати відповідальність за власну поведінку, відмову від примусу та підтримку рівноправності. Не слід припускати, що окремо взятий тренінг «управління гнівом» усуває примусовий контроль, а зміна декларативного ставлення дорівнює зміні дій.

Які програми мають досліджені результати: приклади та межі перенесення

SASA!: участь громади та зміна норм

Програма SASA! розроблена як поетапна мобілізація громади. Її оцінювали у восьми громадах Кампали протягом кількох років. Основне рандомізоване дослідження та подальший аналіз показали сприятливі відмінності в низці показників партнерського насильства, зокрема повторного фізичного й сексуального насильства, страху перед партнером і контрольної поведінки. Деякі оцінки мали широкі довірчі інтервали, а кількість кластерів була невеликою. Програму слід розглядати як обґрунтований приклад роботи з нормами, а не як гарантію однакового результату в інших громадах.

Indashyikirwa: багатокомпонентна програма для відібраних пар у Руанді

У кластерному рандомізованому дослідженні Indashyikirwa в сільських районах Руанди програма з 21 заняття поєднувала аналіз влади, гендерних норм та навичок взаємин у контексті організованих груп заощадження й підтримки. Через 24 місяці жінки в групі втручання рідше повідомляли про фізичне чи сексуальне насильство партнера порівняно з контрольною групою: скоригований відносний ризик 0,44 (95% довірчий інтервал 0,34–0,59). Це сильний результат конкретного випробування, але він залежить від умов відбору, підтримки й професійної організації програми.

Цей приклад особливо потребує точного етичного прочитання: успіх спеціалізованої програми для пар не означає, що звичайна сімейна консультація без оцінки небезпеки є придатною за наявного насильства. У дослідженні діяла підготовлена команда та визначений протокол; ці умови не можна вилучити й залишити лише назву «навички спілкування».

IMAGE: економічна підтримка разом із роботою над нерівністю

Випробування IMAGE у сільській Південній Африці є прикладом структурного втручання, у якому мікрофінансування поєднувалося з освітніми та груповими компонентами, спрямованими на гендерну рівність. Його результати показали потенціал комплексних програм, однак не дозволяють відокремити ефект кожного компонента без додаткових досліджень. Розробники нових програм мають уникати висновку, ніби сам факт видачі кредиту запобігає насильству.

Stepping Stones and Creating Futures: приклад змішаних результатів

У випробуванні Stepping Stones and Creating Futures серед молодих людей у Південній Африці чоловіки у групі втручання рідше повідомляли про вчинення деяких форм насильства, а доходи жінок зросли. Водночас дослідження не встановило статистично значимого зменшення пережитого жінками партнерського насильства. Цей результат особливо важливий: позитивна зміна в одній групі показників не дає підстав оголошувати програму доведено успішною за всіма цілями.

Програми протидії сексуальному насильству в університетах

Канадське рандомізоване дослідження навчальної програми протидії сексуальному нападу серед студенток показало нижчий ризик завершеного зґвалтування протягом року: 5,2% проти 9,8% у контрольній групі. Це свідчить, що певні навички оцінювання небезпеки й опору можуть бути корисними у визначеній популяції. Відповідальність за сексуальне насильство залишається на особі, яка його вчиняє; навчання жінок не замінює запобігання насильницькій поведінці й захисту з боку університету чи держави.

Досвід інших країн є основою для розроблення й перевірки українських програм, а не підставою автоматично переносити їхні числові результати на Україну. На результат впливають культура, правова система, безпека, фінансування, організаційна спроможність, склад учасників і доступ до послуг.

Як науковці визначають, що програма справді працює

Сучасний систематичний огляд оглядів Ullman та співавторів (2025) включив 178 робіт про втручання у семи напрямах RESPECT; пошук літератури проводили за 2013–квітень 2022 року. З них 118 були систематичними оглядами, 37 містили метааналіз. Найбільше оглядів стосувалося послуг для постраждалих (79), а найменше — зменшення бідності (5) та навичок взаємин (6). Автори використовували AMSTAR-2 для оцінки якості відповідних оглядів і відзначали неоднорідність та прогалини у доказах.

Для оцінювання слід заздалегідь визначити основний результат: частоту фізичного чи сексуального насильства; повторні випадки; примус і контроль; домагання; безпечне звернення по допомогу. Додатково можна відстежувати знання, переконання, економічну стабільність, довіру до служб і захищеність. Потрібне порівняння з групою, яка не отримувала саме цього втручання, і достатня тривалість спостереження.

Сильний дизайн враховує зміни складу учасників, вибуття з дослідження, похибки самооцінок і вплив сусідніх програм. Рандомізація дає кращі підстави для причинного висновку, коли її проведено належно; добре сплановані квазіексперименти можуть бути корисними, коли рандомізація неможлива або неетична. Однак навіть статистично значущий результат слід читати разом із довірчим інтервалом, абсолютними показниками та ризиком зміщення.

Чому кількість повідомлень не дорівнює кількості випадків

Після кампанії жінки можуть частіше звертатися по допомогу. Це здатне збільшити адміністративну кількість звернень, навіть якщо фактична поширеність насильства не змінилася або зменшилася. З іншого боку, низька кількість звернень може означати недоступність послуг чи недовіру. Програма має аналізувати опитування населення, дані служб, відомості про безпеку та якісні свідчення в сукупності, бережно ставлячись до конфіденційності.

Безпека учасниць — частина результативності

Під час оцінювання дослідники повинні запобігати ризику розкриття участі жінки, випадкового повідомлення кривднику, небезпечного зберігання контактів і повторної травматизації через опитування. Не слід змушувати учасниць докладно описувати насильство заради повноти даних. Потрібні зрозуміла інформована згода, захищені канали зв’язку, право відмовитися та реальний план реагування на загрозу.

Що підтверджено, а де доказів поки недостатньо

Встановлені результати стосуються передусім окремих добре вивчених багатокомпонентних програм: тривалої мобілізації громад, деяких гендерно-трансформаційних втручань, спеціалізованих освітніх програм і способів підтримки постраждалих. Кілька випробувань продемонстрували зменшення фактичних випадків насильства, а не лише зміну уявлень. Але жодна універсальна назва програми не є гарантією результату незалежно від місця, учасників і виконавців.

Обмежена або змішана доказовість характерна для окремих економічних ініціатив, коротких інформаційних кампаній, інфраструктурних рішень без супровідних заходів та втручань, у яких вимірюють тільки ставлення. Результати можуть відрізнятися між країнами з різним рівнем доходу та між гуманітарними й мирними умовами. Огляд 2025 року прямо застерігає від механічного перенесення програм між країнами й зазначає потребу в дослідженні маргіналізованих груп.

Наукова відповідальність полягає у чесному позначенні ступеня впевненості: «програма зменшила насильство в конкретному випробуванні» — точне твердження; «цей формат завжди працює» — необґрунтоване. Коли програма має лише показники охоплення або задоволеності учасників, її слід називати реалізованою чи прийнятною, а не доведено ефективною щодо зменшення насильства.

Як будувати програму RESPECT для української громади чи установи

В Україні профілактичні дії мають спиратися на Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» і чинні механізми допомоги та міжвідомчої взаємодії. Закон регулює домашнє насильство; рамка RESPECT має ширший горизонт — насильство щодо жінок у різних середовищах. Тому поряд із протидією домашньому насильству потрібні освітні, трудові, соціальні, медичні та громадські рішення, а конкретні правові процедури мають встановлюватися за актуальними українськими нормами.

Український контекст включає вплив повномасштабної війни, переміщення, втрат житла й доходів, обмежень мобільності, порушення доступу до медичної та соціальної інфраструктури. Ці умови можуть впливати на ризики та доступність підтримки, хоча причинний ефект кожного чинника не варто приписувати всім групам однаково. Потрібно передбачати доступні послуги для людей в укриттях, тимчасових місцях проживання, сільських і прифронтових громадах, а також для жінок з інвалідністю.

Міністерство соціальної політики повідомило у квітні 2026 року про урядовий порядок моніторингу й щорічного звітування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Для реальної оцінки профілактики важливо поєднувати такі адміністративні дані з незалежною перевіркою якості й доступності допомоги та, де етично можливо, результатами популяційних досліджень.

Практична послідовність для організаторів

Спочатку потрібно визначити локальну проблему й тих, кого програма має захистити. Відповідальна команда збирає дані без ідентифікації постраждалих, аналізує доступність допомоги та разом із місцевими жіночими й профільними організаціями описує бар’єри. Далі обирає кілька сумісних стратегій RESPECT, визначає очікувані зміни, бюджет, партнерів, правові обов’язки й процедури безпеки.

Наступний етап — підготовка виконавців, тестування доступності, перевірка цифрової й фізичної конфіденційності та незалежний нагляд за можливими побічними наслідками. Після запуску проводять регулярне вимірювання й коригують програму за результатами, включно зі скаргами учасниць. Масштабування має спиратися на перевірені результати й спроможність служб, а не лише на кількість проведених подій.

Де отримати допомогу, якщо насильство вже відбувається

Стаття присвячена профілактиці на рівні системи. Якщо людині загрожує безпосередня небезпека, першочерговими є захист і звернення до екстрених служб, коли це можливо безпечно. В Україні можна звернутися до поліції за номером 102 або до служби 112, а для правничої консультації — до системи безоплатної правничої допомоги. Спосіб контакту варто обирати з урахуванням можливого контролю за телефоном, геолокацією й листуванням.

Не існує єдиної безпечної послідовності дій для всіх постраждалих. Різке оголошення про розрив, демонстративне збирання доказів або примусова конфронтація можуть збільшити ризик в окремих ситуаціях. Безпечний план краще складати індивідуально зі спеціалізованою службою. Детальніше український маршрут допомоги описано у статті «Домашнє насильство: форми, ознаки, наслідки та допомога в Україні».

Поширені помилки в програмах запобігання насильству

Перша помилка — підміна мети профілактики охопленням аудиторії. Мільйон переглядів інформаційної кампанії говорить про поширення повідомлення, але не вимірює зміни реальної поведінки. Друга — перенесення успіху міжнародної програми на українські умови без адаптації, навчання спеціалістів та оцінки. Третя — робота лише з потенційно постраждалими без роботи з поведінкою кривдників, гендерними нормами та інституційною відповідальністю.

Четверта помилка — вимога до жінок самотужки протистояти примусовому контролю, повідомляти про все негайно або залишати стосунки за єдиним сценарієм. П’ята — плутанина між роботою зі звичайними конфліктами та втручанням за наявного насильства. Шоста — збирання чутливих даних без належного захисту або створення неочевидних цифрових слідів звернення по допомогу.

Сьома помилка — оголошення ефективності тільки за змінами установок. Повноцінна система оцінювання враховує фактичні показники насильства, автономію, безпеку, доступ до послуг, вплив на дітей, ризики небажаних наслідків та стабільність результату через певний час.

Запитання та відповіді

RESPECT — це метод психологічної терапії?

Ні. RESPECT є міжнародною рамкою громадського здоров’я, прав людини та профілактичної політики. Вона допомагає обирати й оцінювати програми на рівні стосунків, громад, організацій і суспільства. Психологічна допомога є одним із компонентів ширшої системи.

Яка зі стратегій RESPECT найефективніша?

Єдиного переможця для всіх країн і груп немає. Результативність залежить від виду насильства, умов, учасників і якості реалізації. Певні комплексні програми, як-от SASA! та Indashyikirwa, мають досліджені результати, але це не означає перевагу одного напрямку в кожному середовищі.

Чи достатньо навчити жінок розпізнавати загрозу?

Навчання може бути корисним, проте відповідальність за насильство лежить на кривднику. Стійка профілактика також змінює небезпечні норми, поведінку потенційних кривдників, правила установ, доступ до захисту та економічні можливості.

Чи можуть освітні кампанії зменшити насильство?

Кампанії підтримують обізнаність і суспільну дискусію. Для твердження про зменшення випадків насильства потрібні дослідження поведінкових наслідків. Найкраще розглядати комунікаційні заходи як частину довгострокової системи, що включає послуги, навчання, захист і відповідальність.

Чи працює економічна допомога жінкам?

Вона може зміцнювати реальні можливості й забезпечувати критично важливу підтримку. Докази щодо зменшення насильства різняться між формами допомоги й популяціями. Окремі комплексні програми показали користь, тоді як ізольовані економічні втручання мають неоднозначні результати.

Чи можна використовувати програми для пар за наявності насильства?

Лише за спеціалізованих умов із попереднім незалежним оцінюванням ризиків, належними гарантіями й підготовленими фахівцями, коли такий формат взагалі є безпечним і доречним. Результати окремих структурованих випробувань не дозволяють рекомендувати звичайну парну терапію або спільну конфронтацію постраждалої людини з кривдником.

Як виміряти успіх місцевої програми?

Потрібно визначити базові показники, групу порівняння за можливості, тривалість спостереження й правила захисту персональних даних. Вимірюють як фактичне насильство та безпеку, так і доступ до допомоги та проміжні зміни. Кількість звернень і кількість охоплених осіб самі по собі не підтверджують зниження ризику.

Чи можна застосовувати RESPECT в умовах війни?

Так. Друга редакція ВООЗ 2025 року прямо враховує гуманітарні умови. Програми потребують локальної оцінки ризиків, доступності послуг, безпечної взаємодії з людьми, які пережили переміщення чи втрати, та окремого оцінювання результатів у новому контексті.

Висновок

RESPECT об’єднує сім взаємодоповнювальних способів запобігати насильству щодо жінок: рівноправні взаємини, автономію, підтримку постраждалих, економічний захист, безпечне середовище, захист дітей і зміну норм. Науковий сенс рамки полягає в можливості обирати конкретні перевірені програми, оцінювати їхній вплив на реальне насильство та коригувати політику за результатами. Для України цей підхід означає узгоджену й відповідальну роботу держави, громад, закладів і спеціалізованих служб зі збереженням прав та безпеки постраждалих.

Пов’язані статті

Запобігання насильству: соціально-екологічна модель і доказові втручання — загальна система рівнів профілактики та зіставлення міжнародних рамок.

Психологія насильства, примусового контролю, віктимізації та безпеки — основні поняття й маршрути тематичного кластера.

Жорстоке поводження з дітьми: види, ознаки та захист — зміст дитячого захисту та умови безпечної допомоги.

Домашнє насильство: форми, ознаки, наслідки та допомога в Україні — український контекст підтримки людей, які вже зазнали насильства.

Як програми захисту дітей узгоджуються з RESPECT та профілактикою насильства щодо жінок, пояснює матеріал «Запобігання насильству щодо дітей: сім стратегій INSPIRE».

Джерела

Abramsky, T., Devries, K., Kiss, L., та ін. (2014). Findings from the SASA! Study: a cluster randomized controlled trial to assess the impact of a community mobilization intervention to prevent violence against women and reduce HIV risk in Kampala, Uganda. BMC Medicine.

Abramsky, T., Devries, K. M., Michau, L., та ін. (2016). The impact of SASA!, a community mobilisation intervention, on women's experiences of intimate partner violence: secondary findings from a cluster randomised trial in Kampala, Uganda. Journal of Epidemiology & Community Health.

Dunkle, K., Stern, E., Chatterji, S., Heise, L. (2020). Effective prevention of intimate partner violence through couples training: a randomised controlled trial of Indashyikirwa in Rwanda. BMJ Global Health.

Gibbs, A., Washington, L., Abdelatif, N., та ін. (2020). Stepping Stones and Creating Futures Intervention to Prevent Intimate Partner Violence Among Young People: Cluster Randomized Controlled Trial. Journal of Adolescent Health.

Kettrey, H. H., Marx, R. A., Tanner-Smith, E. E. (2019). Effects of bystander programs on the prevention of sexual assault among adolescents and college students: A systematic review. Campbell Systematic Reviews.

Pronyk, P. M., Hargreaves, J. R., Kim, J. C., та ін. (2006). Effect of a structural intervention for the prevention of intimate-partner violence and HIV in rural South Africa: a cluster randomised trial. The Lancet.

Senn, C. Y., Eliasziw, M., Barata, P. C., та ін. (2015). Efficacy of a sexual assault resistance program for university women. The New England Journal of Medicine.

Ullman, C., Amin, A., Bourassa, A., та ін. (2025). Interventions to prevent violence against women and girls globally: a global systematic review of reviews to update the RESPECT women framework. BMJ Public Health.

Верховна Рада України. (2017, чинна редакція). Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон № 2229-VIII. Офіційний текст.

Всесвітня організація охорони здоров’я. (2019). RESPECT women: Preventing violence against women. Перше видання.

Всесвітня організація охорони здоров’я та «ООН-Жінки». (2020). RESPECT implementation package for preventing violence against women. Матеріали впровадження.

Всесвітня організація охорони здоров’я. (2025). RESPECT women: Preventing violence against women, 2nd edition. Оновлена рамка.

Всесвітня організація охорони здоров’я. (2025). Violence against women prevalence estimates, 2023: Global, regional and national estimates. Глобальний звіт.

Всесвітня організація охорони здоров’я. (2026). Violence against women. Оновлена фактологічна довідка.

Міністерство соціальної політики України. (2026). Уряд визначив порядок моніторингу та звітування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Офіційне повідомлення.

Система безоплатної правничої допомоги. Допомога постраждалим від домашнього насильства. Офіційний ресурс.