PM+ і SH+: масштабовані психологічні програми в умовах гуманітарних криз
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 14 жовтня 2026 року · Редакційна політика
PM+ (Problem Management Plus, «Управління проблемами плюс») і SH+ (Self-Help Plus, «Самодопомога плюс») — розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров’я структуровані, короткотривалі психологічні програми для дорослих, які переживають стрес і психологічний дистрес, зокрема в умовах війни, вимушеного переміщення та інших гуманітарних криз. Обидві передбачають залучення спеціально підготовлених і супервізованих неспеціалістів, проте мають різні цілі, механізми й формати. PM+ поєднує практичні способи подолання дистресу з роботою над повсякденними проблемами; SH+ пропонує групове навчання навичок поводження зі складними думками та почуттями через попередньо записаний звуковий матеріал і ілюстрований посібник. Настанова ВООЗ щодо PM+ та комплект SH+ визначають їхню будову.
Поняття «масштабована програма» означає, що стандартизоване втручання можна організувати для більшої кількості людей за умов обмеженого доступу до психологів і психотерапевтів. Масштабування потребує перевіреного навчання, компетентного супервізора, чітких критеріїв участі, безпечного скерування до медичних служб та контролю якості. Сама коротка тривалість програми ще не засвідчує її придатності для кожної людини.
Чому PM+ і SH+ потрібні під час гуманітарних криз
Втрата житла, небезпека повторних обстрілів, розлука з близькими, невизначеність із доходами та документами, труднощі доступу до лікування й постійні переїзди формують поєднання практичних і психологічних потреб. Для багатьох людей першочерговими залишаються безпека, житло, харчування, доступ до ліків, інформації та підтримки громади. Частина людей додатково потребує структурованого втручання для подолання дистресу. На рівні всієї системи реагування ці послуги мають доповнювати одна одну, як описано в психології гуманітарних криз і катастроф.
Програми ВООЗ виникли як відповідь на дефіцит доступної допомоги: людині зі значними психологічними труднощами не завжди потрібна тривала спеціалізована психотерапія, а допомога може починатися з ретельно відібраного короткого втручання. Водночас коротка програма має залишатися частиною системи психічного здоров’я і психосоціальної підтримки: від соціальних служб та первинної медичної ланки до кваліфікованої психотерапевтичної й психіатричної допомоги. Загальний устрій цієї системи розглянуто в матеріалі про психічне здоров’я та психосоціальну підтримку.
Що таке PM+ і на чому вона ґрунтується
PM+ — коротка трансдіагностична психологічна програма для дорослих, які переживають дистрес і пов’язані з ним труднощі щоденного функціонування. Трансдіагностичний підхід означає роботу з поширеними механізмами страждання та поведінковими проблемами, які можуть зустрічатися за різних симптомів тривоги, пригніченості й стресу. Програма використовує адаптовані для умов обмежених ресурсів елементи когнітивно-поведінкових підходів. За керівництвом ВООЗ для індивідуальної PM+ стандартна версія охоплює п’ять зустрічей.
Її зміст складають чотири взаємопов’язані напрями. Перший — опанування фізіологічних проявів стресу через доступні техніки регуляції. Другий — управління проблемами: визначення конкретної проблеми, з’ясування, на що людина реально може вплинути, вибір можливого кроку та перевірка його здійсненності. Третій — повернення до значущої активності, яку дистрес звузив або перервав. Четвертий — зміцнення соціальної підтримки й відновлення доступних зв’язків. У центрі залишається щоденне життя людини, її цінності, можливості та межі безпеки.
Наприклад, після евакуації людина може погано спати, уникати контактів і відкладати звернення щодо житла. У PM+ ведучий допомагає визначити керовані складові ситуації, обрати посильний крок, підтримати відновлення активності й звернення по допомогу. Самі житлові, матеріальні або правові проблеми потребують компетентних відповідних служб, тому психологічне втручання не повинно перетворюватися на обіцянку розв’язати їх психологічними вправами.
Індивідуальна та групова PM+
Індивідуальна PM+ передбачає персональні зустрічі з одним підготовленим помічником і більше простору для обговорення особистих труднощів. Групова PM+ переносить ті самі базові стратегії в структуроване навчання невеликої групи дорослих. Груповий формат має власний посібник ВООЗ і п’ять сесій, а також окремі вимоги до ведення групи, безпеки, вправ та супервізії. Це варіанти однієї програмної родини, проте їхні результати слід перевіряти за конкретними дослідженнями й умовами впровадження. Групова PM+: посібник ВООЗ.
З груповою PM+ пов’язані практичні ризики: складніше забезпечити приватність особистої інформації, учасники мають різні потреби, а дискусії можуть зачіпати болючі події. Ведучий погоджує правила конфіденційності, розмежовує спільні вправи й особисті випадки та створює шлях приватного звернення до спеціаліста. Участь не потребує публічного розкриття травматичного досвіду.
Що таке SH+ і як працює програма
SH+ — стандартизований груповий курс управління стресом, побудований на принципах терапії прийняття та відповідальності. Програма навчає помічати складні думки й емоції, зменшувати автоматичну захопленість ними, повертати увагу до поточного досвіду, діяти відповідно до цінностей та ставитися до себе й інших із доброзичливістю. Учасники опановують навички практично, а ведучий підтримує процес навчання. Офіційний комплект SH+ містить матеріали курсу.
Типова SH+ складається з п’яти групових зустрічей, часто тривалістю близько двох годин, і може проводитися для груп до 30 дорослих. Основний зміст передає попередньо записаний звуковий супровід, а ілюстрований посібник допомагає застосовувати навички між зустрічами. Підготовлені ведучі забезпечують організацію, пояснюють вправи, підтримують учасників і розпізнають потребу в додатковій допомозі. Використання запису допомагає стандартизувати матеріал, хоча не усуває потреби в компетентному веденні.
У SH+ людина може помітити: «Я думаю, що нічого вже не зміниться» — і навчитися ставитися до цієї думки як до психічної події, після чого зробити реалістичний крок відповідно до важливого для себе напрямку. Навичка працювати з думками допомагає зменшити їхній тиск на поведінку; вона не замінює реального оцінювання ризиків чи рішень щодо безпеки під час обстрілів, евакуації або насильства.
Чи є SH+ самодопомогою без фахівця
Назва «Самодопомога плюс» може вводити в оману. Стандартний гуманітарний курс SH+ не зводиться до самостійного читання книжки або прослуховування запису вдома. Його досліджуваний формат включає підготовленого й супервізованого ведучого, групові зустрічі, структуровану послідовність і процедури безпеки. Новий навчальний посібник ВООЗ для ведучих SH+ окремо регламентує підготовку та нагляд. Короткий ознайомчий курс ВООЗ для психологів також не дорівнює повній підготовці людини без попереднього досвіду проведення психологічних втручань. Пояснення ВООЗ щодо ознайомчого курсу.
PM+ і SH+: основні відмінності
PM+ обирають насамперед тоді, коли людині із суттєвим дистресом потрібна індивідуалізована робота зі стресом, порушеною активністю та конкретними життєвими труднощами. Ведучий допомагає послідовно застосувати кілька поведінкових стратегій до її ситуації. У груповій PM+ така робота відбувається в менш персоналізованому, структурованому груповому форматі.
SH+ призначена для навчання навичок управління стресом відносно великої групи. Центральним є засвоєння способів ставлення до думок, емоцій, уваги та поведінки. Записаний курс зменшує залежність від індивідуальної манери викладу кожного ведучого. Він може бути доцільним там, де потрібно організувати групову підтримку багатьох людей зі стресом і забезпечено безпечний формат участі.
За форматом індивідуальна PM+ потребує окремих зустрічей для кожного учасника, групова PM+ — спеціально підготовлених групових сесій, а SH+ — групового прослуховування та практики з аудіоматеріалами й ілюстрованим посібником. Обидві програми короткотривалі та передбачають підготовку ведучих, але критерії допуску, характер вправ і спосіб оцінювання результатів визначаються конкретними протоколами. Перевагу однієї програми над іншою для всіх гуманітарних ситуацій клінічні дослідження не встановили.
Що показують дослідження ефективності PM+
В одному з ключових рандомізованих випробувань у Пакистані Рахман та співавтори (2016) дослідили індивідуальну PM+ у дорослих із психологічним дистресом у громадах, які переживали несприятливі обставини. Порівняно з посиленою звичайною допомогою після завершення програми спостерігали поліпшення показників тривоги та депресивних симптомів. Це доказ користі в конкретній популяції й моделі підготовки помічників, а не гарантія однакового результату в усіх кризах.
Браянт та співавтори (2017) дослідили PM+ серед жінок у Кенії, які пережили гендерно зумовлене насильство. Результати підтримали можливість зменшення психологічного дистресу, однак вони потребують розуміння контексту дослідження, безпеки учасниць, механізмів перенаправлення та меж короткої програми. За наявності поточної загрози насильства пріоритетом залишаються захист, конфіденційність і доступ до спеціалізованої допомоги.
Рандомізоване дослідження Джорданс та співавторів (2021) оцінило групову PM+ у Непалі серед дорослих, які мешкали в регіонах, уразливих до катастроф. Воно виявило порівняно невелике поліпшення загального психологічного дистресу, а результати щодо посттравматичних симптомів і функціонування не були однаково переконливими. Отже, сам факт позитивного результату щодо одного показника не слід переносити на всі можливі наслідки катастрофи.
Загальніший систематичний огляд Шефер та співавторів (2023) охопив 23 рандомізовані дослідження та 5298 учасників програм PM+ і Step-by-Step, тобто поєднав дані двох споріднених втручань ВООЗ. Сукупний ефект щодо показників дистресу становив стандартизовану різницю середніх −0,45 (95% довірчий інтервал від −0,56 до −0,34). Автори водночас оцінили визначеність доказів як дуже низьку через методологічні проблеми та неоднорідність результатів. Цифру −0,45 не можна приписувати виключно PM+ або використовувати як прогноз ефекту конкретної програми в Україні.
Зміст наявних даних такий: PM+ має емпіричну підтримку як коротке втручання для частини дорослих із дистресом, проте ефективність залежить від контексту, підбору учасників, якості реалізації та обраного результату. Дані не дають підстав вважати PM+ універсальною терапією посттравматичного стресового розладу або заміною спеціалізованого лікування тяжких клінічних станів.
Що відомо про ефективність SH+
Найважливіші дані про SH+ отримані з досліджень серед біженців і шукачів притулку. У рандомізованому випробуванні Аджартюрк та співавторів (2022) у Туреччині брали участь 642 дорослі сирійські біженці з підвищеним дистресом, які під час початкового оцінювання не відповідали критеріям досліджуваних психічних розладів. Через шість місяців серед оцінених учасників нові психічні розлади фіксували у 21,7% групи SH+ і 40,7% групи посиленої звичайної допомоги. Це суттєвий результат саме для визначеної дослідниками вибірки, підготовки ведучих і показника виникнення розладів; за ним не можна оцінювати ефективність будь-якого самостійного прослуховування записів.
Інші випробування проводили в Уганді та кількох європейських країнах, і їхні результати були неоднорідними. Метааналіз індивідуальних даних Каріотакі та співавторів (2023) об’єднав три рандомізовані дослідження із 1795 учасниками — біженцями й шукачами притулку. Одразу після завершення втручання він не встановив переконливої загальної переваги SH+ за зменшенням депресивних симптомів; для окремих показників і підгруп виявлялися відмінності, а в середньостроковому спостереженні частина результатів була сприятливішою. Цей висновок стримує надмірні обіцянки і показує важливість моменту вимірювання результату.
Таким чином, SH+ має дослідницьку підтримку як доступна групова програма навичок для певних груп дорослих із дистресом. Вона може бути корисною в межах багаторівневої системи допомоги. Докази профілактики виникнення розладів стосуються конкретних випробувань; стверджувати, що SH+ запобігає всім психічним розладам, суїцидальності або ПТСР у всіх постраждалих, було б науково неправильно.
Чи можна безпосередньо порівняти PM+ та SH+ за силою ефекту
Числове зіставлення результатів двох програм без спільного дизайну створює хибний висновок. У PM+ часто оцінювали вираженість симптомів та повсякденне функціонування. У дослідженнях SH+ іноді оцінювали появу діагностованого розладу серед людей, які на початку такого розладу не мали. Різнилися держави, мови, типи криз, спосіб набору, тривалість спостереження та контрольні умови. Величина ефекту, отримана в одній вибірці, не є рейтингом програм для іншої.
Для реального вибору важливі індивідуальні потреби й вподобання, рівень дистресу, здатність брати участь у групі, мова матеріалів, наявність приватного простору, кваліфікація команди, доступність супервізора і дієвість маршруту перенаправлення. Коли ці умови не забезпечені, відкласти програму й організувати безпечніший рівень допомоги може бути правильним рішенням.
Для кого можуть підходити програми
Обидві програми створені передусім для дорослих, які переживають психологічний дистрес у несприятливих умовах. Участь має бути добровільною і спиратися на зрозуміле пояснення можливих переваг, обмежень, формату зустрічей, правил конфіденційності та способів припинити участь. Запрошення до програми не встановлює психіатричного діагнозу. Окремі дослідження застосовували власні порогові значення опитувальників і критерії виключення; їх не слід автоматично переносити у звичайну практику.
PM+ може бути особливо доречною, коли дистрес поєднується із втратою життєвої активності, униканням розв’язання доступних проблем, соціальною ізоляцією. SH+ може підходити людині, яка хоче в групі опанувати структуровані навички поводження зі стресом, може зосереджуватися на звуковому матеріалі та почувається у групі достатньо безпечно. Остаточне рішення потребує попереднього оцінювання стану, поточної загрози та контексту.
Дорослі, які мають труднощі слуху, зору, читання, пересування, концентрації або доступу до мови курсу, потребують розумного пристосування матеріалів, приміщення й формату. Такі пристосування слід узгоджувати з вимогами протоколу й фіксувати, щоб не втратити ключові компоненти втручання. Групу формують із повагою до культурних, релігійних та сімейних норм, без припущення, що всі вимушено переміщені люди мають однаковий досвід.
Коли потрібна інша або додаткова допомога
Перед початком програми команда має з’ясувати, чи немає нагальних загроз життю, гострої медичної проблеми, тяжкого порушення орієнтації, підозри на психоз, маніакальний стан, стану інтоксикації або відміни речовин, істотного суїцидального ризику чи необхідності відновити перерване психіатричне лікування. За наявності таких обставин потрібне відповідне медичне оцінювання та безпечне перенаправлення, а іноді невідкладна допомога. PM+ і SH+ не повинні відкладати її.
Показник опитувальника, плач, мовчання, тривога чи безсоння самі по собі не дозволяють поставити діагноз. Якщо людина після катастрофи має клінічно значущі стійкі симптоми, потрібна оцінка фахівця, а подальший план може включати спеціалізоване лікування. Про розрізнення рівнів допомоги йдеться також у статті «Психіатрія катастроф».
Поточне домашнє або сексуальне насильство вимагає оцінки безпеки й доступу до служб захисту; неприпустимо закликати людину просто «краще впоратися зі стресом», якщо їй загрожує насильство. Так само під час бойових дій рішення щодо укриття, евакуації, лікування травм і доступу до їжі мають першочергове значення. Психологічні програми працюють у межах реальних умов виживання та захисту.
Як впроваджують PM+ і SH+ у гуманітарній організації
Оцінювання потреб і визначення місця програми
Організація починає з оцінювання доступності базових послуг, поширених проблем населення, культурних і мовних умов, маршрутів медичної та соціальної допомоги. Далі визначають, які групи людей мають реальну потребу й можливість брати участь, і чи існують ресурси для супервізії та надання додаткової допомоги. Програму не слід запускати лише тому, що є перекладений посібник або достатня кількість волонтерів.
Підготовка ведучих, перевірка компетентності та супервізія
ВООЗ у навчальному посібнику індивідуальної PM+ 2025 року, посібнику групової PM+ 2026 року та посібнику SH+ 2024 року описує організацію навчання, оцінювання навичок і супервізію. Ведучому потрібно практикувати емпатійне слухання, безпечне встановлення контакту, проведення вправ за протоколом, розпізнавання небезпечних станів, документування та перенаправлення. Допуск до самостійної роботи визначається реально продемонстрованою компетентністю, а не лише присутністю на навчальному заході.
Супервізор допомагає розбирати складні ситуації без розголошення зайвих персональних даних, перевіряє дотримання протоколу й підтримує ведучих, які самі можуть переживати втому та тривалий стрес. Регулярність супервізії, порядок консультацій між зустрічами та алгоритм реагування на ризики затверджують до набору першої групи.
Культурна адаптація і доступність
Назви вправ, історії, приклади, записи та ілюстрації потрібно зрозуміло перекласти мовою учасників, перевірити природність формулювань, читабельність і прийнятність прикладів. Культурна адаптація охоплює також уявлення про приватність, допустимість групового обговорення, розклад зустрічей, можливість догляду за дітьми та безпечний транспорт. Механічне копіювання матеріалів може знизити доступність, тоді як довільне переписування ключових вправ заважає зберігати програмну вірність.
Конфіденційність, добровільність і межі збору даних
До початку сесій учасників інформують про правила обробки даних і обмеження конфіденційності у випадках безпосередньої загрози безпеці. Особливо в груповій SH+ потрібне окреме пояснення, що організатори можуть захищати записи й інформацію у своїх системах, однак поведінку інших учасників групи неможливо гарантувати. Варто уникати примусового розповідання про травматичні події, збирання надлишкових персональних відомостей і використання участі у програмі як умови гуманітарної допомоги.
Моніторинг результатів і небажаних наслідків
Оцінюють не лише кількість проведених сесій, а й початкову потребу, відвідуваність, добровільні виходи, прийнятність програми, зміни дистресу й функціонування, доступ до перенаправлення, скарги та небажані події. Для окремих цілей можуть бути корисні стандартизовані шкали, але один бал не є діагнозом, а поліпшення серед учасників без контрольної групи саме по собі не доводить причинного ефекту програми. Критерії успіху, часові точки та порядок захисту даних варто визначати до запуску.
Практичні сценарії під час війни та переміщення
У громаді, що приймає евакуйованих дорослих, частина людей має труднощі з тривогою, сном, пошуком роботи та поверненням до звичайної активності. Після оцінювання потреб і доступу до соціальних служб команда може організувати індивідуальну PM+ для охочих із вираженим дистресом. Паралельно люди отримують допомогу з документами, житлом, ліками й захистом. Такий розподіл дозволяє втручанню працювати в належних межах.
В іншому центрі багато дорослих із підвищеним стресом висловлюють готовність до групового навчання навичок, є окреме безпечне приміщення, зрозумілі аудіоматеріали та підготовлені ведучі. За цих умов можна розглядати SH+. Відбір і пояснення програми залишаються індивідуальними, участь добровільна, а для тих, кому група не підходить, доступні інші маршрути підтримки.
Коли люди продовжують жити під регулярними загрозами, графік сесій і формат мають відповідати режиму безпеки. Відсутність електроенергії, зв’язку або можливості приватної розмови може вимагати перенесення заняття, а для частини учасників — іншого виду підтримки. Психологічна програма діє всередині гуманітарної системи, а відповідальність за безпеку залишається спільним організаційним завданням.
Поширені запитання
Скільки тривають PM+ і SH+?
Стандартні протоколи обох програм містять п’ять сесій, але організація, тривалість окремої зустрічі, груповий або індивідуальний формат та робота між заняттями різняться. Точний розклад визначають відповідно до офіційного посібника обраного варіанта, потреб учасників і можливостей безпечного проведення.
Чи можна проводити PM+ або SH+ силами волонтерів?
Підготовлені неспеціалісти справді можуть проводити ці програми, якщо пройшли належне навчання, перевірку компетентності, мають регулярну супервізію та чітку систему перенаправлення. Волонтерський статус або життєвий досвід самі по собі не є підтвердженням готовності проводити структуроване психологічне втручання.
Чи підходять програми дітям і підліткам?
Розглянуті стандартні посібники PM+ і SH+ стосуються дорослих. Для дітей і підлітків потрібні віковідповідні втручання та окремі докази. Переносити дорослий протокол до дитячої групи без відповідної адаптації, підготовки та клінічного обґрунтування не слід.
Чи лікують PM+ і SH+ посттравматичний стресовий розлад?
Окремі дослідження оцінювали посттравматичні симптоми, але обидві програми створені як ширші короткі втручання для роботи з дистресом і стресом. Людині з підозрою на ПТСР або іншими вираженими клінічними розладами потрібна належна оцінка, після якої обирають доказові методи лікування відповідно до стану. PM+ і SH+ не є універсальною заміною спеціалізованої допомоги.
Чи достатньо знайти посібник ВООЗ і почати заняття?
Посібник описує програму, але якість проведення залежить від навчання, тренування навичок, супервізії, обґрунтованого відбору людей та системи безпеки. Офіційні посібники з підготовки ведучих регламентують ці компоненти окремо. Організації мають оцінювати готовність сервісу до запуску, а не лише наявність текстових і звукових матеріалів.
Що обрати людині після катастрофи — PM+, SH+ чи першу психологічну допомогу?
У перші години та дні після події пріоритет становлять безпека, медична й практична допомога, зв’язок із близькими та за потреби перша психологічна допомога. PM+ і SH+ — окремі заплановані програми, які пропонують після оцінювання потреб, готовності до участі та доступності відповідної команди. Вибір визначає ситуація людини, а не загальне правило для всіх постраждалих.
Висновки
PM+ і SH+ розширюють можливості гуманітарної психосоціальної допомоги завдяки коротким, структурованим втручанням і залученню підготовлених неспеціалістів. PM+ працює з керуванням стресом, практичними проблемами, активністю та підтримкою; SH+ навчає дорослих груповим навичкам управління стресом через аудіокурс та ілюстровані матеріали. Їхню ефективність підтримують рандомізовані дослідження, але сила й застосовність висновків відрізняються за показниками, країнами, вибірками та якістю впровадження. Безпечна реалізація включає добровільність, доступність, підготовку ведучих, супервізію, захист учасників і маршрут до інших послуг.
Пов’язані статті
Джерела
Acarturk, C., et al. (2022). Effectiveness of a WHO self-help psychological intervention for preventing mental disorders among Syrian refugees in Turkey: a randomized controlled trial. World Psychiatry. https://doi.org/10.1002/wps.20939.
Bryant, R. A., et al. (2017). Effectiveness of a brief behavioural intervention on psychological distress among women with a history of gender-based violence in urban Kenya. PLOS Medicine. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002371.
Jordans, M. J. D., et al. (2021). Effectiveness of Group Problem Management Plus, a brief psychological intervention for adults affected by humanitarian disasters in Nepal: a cluster randomized controlled trial. PLOS Medicine. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8211182/.
Karyotaki, E., et al. (2023). Self-Help Plus for refugees and asylum seekers: an individual participant data meta-analysis. BMJ Mental Health. https://doi.org/10.1136/bmjment-2023-300672.
Rahman, A., et al. (2016). Effect of a multicomponent behavioral intervention in adults impaired by psychological distress in a conflict-affected area of Pakistan: a randomized clinical trial. JAMA. https://doi.org/10.1001/jama.2016.17165.
Schäfer, S. K., et al. (2023). World Health Organization’s low-intensity psychosocial interventions: a systematic review and meta-analysis of the effects of Problem Management Plus and Step-by-Step. World Psychiatry. https://doi.org/10.1002/wps.21129.
World Health Organization. (2018). Problem Management Plus (PM+): individual psychological help for adults impaired by distress in communities exposed to adversity. https://www.who.int/publications/i/item/WHO-MSD-MER-18.5.
World Health Organization. (2020). Group Problem Management Plus (Group PM+): group psychological help for adults impaired by distress in communities exposed to adversity. https://www.who.int/publications/i/item/9789240008106.
World Health Organization. (2021). Self-Help Plus (SH+): a group-based stress management course for adults. https://www.who.int/publications/i/item/9789240035119.
World Health Organization. (2024). The Self-Help Plus (SH+) training manual: for training facilitators to deliver the SH+ course. https://www.who.int/publications/i/item/9789240095052.
World Health Organization. (2025). Problem Management Plus (PM+) psychological intervention for individuals: training manual. https://www.who.int/publications/i/item/9789240109926.
World Health Organization. (2026). Group Problem Management Plus (PM+) psychological intervention: training manual. https://www.who.int/publications/i/item/9789240122185.