💬 «Приклони ухо к Божьему голосу» «Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить». Прип. 12:25 🧩 Вираз «туга на серці» у мене пов'язаний з тисячами людей, які в умовах війни змушені виїхати з країни і перебувати в новому чужому середовищі. Зараз багато хто говорить про "синдром біженця". Що це за стан та які почуття відчуває людина? 🔗 Перше - це почуття безпорадності, втрати чогось важливого, що довелося залишити, почуття провини в різних проявах, туга за батьківщиною, нерозуміння мови та багато іншого. Що робити, як жити? Скороминуща радість затьмарюється новинами та постійною тривогою за рідних. Що робити у такій ситуації? Необхідно взяти себе в руки та почати будувати своє життя у нових умовах. Багато хто справляється і адаптується, а деякі — не можуть. Важливо пам'ятати, що участь психолога підтримає вас і допоможе знайти сили для адаптації. Бажаю вам здоров'я та посмішок ❤️

📌 Ми, люди, соціальні особи, тому ПОРІВНЮВАТИ себе - це нормально. Але якщо порівняння не мотивує на досягнення своїх цілей, а навпаки пригнічує, знижує самооцінку, тоді важливо з цим попрацювати. 🤔 Коли порівняли себе та відчули погіршення настрою, поставте собі запитання: ✔️Що я зараз подумала про себе? (Тобто, якщо та людина так вчинила або має певні якості, то на її фоні я яка? Опишіть себе одним або двома ознаками) ✔️Чи завжди я така? Чи були ситуації протилежні? (Ціль: знайти події, де ви мали бажані риси, емоції, стани) ✔️Що я можу зробити, щоб мої ресурсні емоції відчувати частіше? Треба максимально сконцентруватися на тому, що хочеться мати в своєму житті, направити туди фокус своєї уваги та робити маленькі, але регулярні кроки. 💬 Нагадуйте собі частіше, що порівняння повинно мотивувати, а не зневірювати.

💌 Коли ми ставимо перед собою якусь класну мету і уявляємо себе в моменті її досягнення, нам здається, що шлях до цієї мети також буде сповнений щастя і радості. Втім, насправді це не так. Задоволення від бажаної цілі НЕ дорівнює задоволенню на шляху до неї. 🧩 А тому, якщо вам важко на шляху до омріяної мети і постійно хочеться все кинути, це якраз і означає, що ви рухаєтеся в правильному напрямку, в напрямку подолання своїх страхів, комплексів та невпевненостей. Тільки подолав ці труднощі, ви досягнете бажаного

Багато хто з нас стикається з цим питанням зараз. І це не завжди про фізичний стан. Найчастіше душевний біль відчувається не менш неприємно. Давайте розбиратися. 🏔Напевно всі чули про піраміду потреб Маслоу. Ця піраміда складається з основних потреб людини, які поділяються на базові, соціальні та духовні. Людина почувається щасливою, коли на всіх рівнях у неї все ок. 🧱 Фундаментом піраміди є наші базові потреби. Тобто ті, задоволення яких є необхідним для подальшого існування. Це наші фізіологічні потреби (сон, їжа та ін.), а також потреба у БЕЗПЕЦІ та впевненості у завтрашньому дні. ❓️Поставте собі питання: "Як зараз у мене із базовими потребами?" 🧩 Якщо тут не ок, то ваша піраміда просто розсипеться, як картковий будиночок. Тому що основа його зламана. Дуже важко відчувати стан щастя та гармонії, коли сидиш на руїнах того, що залишилося від життя... І якщо ви: 🔹️ не відчуваєте впевненість у завтрашньому дні 🔹️ не відчуваєте точок опори в житті 🔹️ живете з почуттям апатії та нецікавості до життя, ↪️ тоді запрошую до себе на консультацію, де ви зможете: 🔸️ попрацювати над власним поточним емоційним станом; 🔸️ відшукаєте нові точки опори або згадаєте давно забуті старі; 🔸️ зрозумієте що тормозить вас і заважає рухатись по життю із радістю.

1️⃣ «Гормони щастя. Як привчити мозок виробляти серотонін, дофамін, ендорфін та окситоцин», Лоретта Бройнінг 2️⃣ «Внутрішній спокій. 101 спосіб впоратися з тривогою, страхом і панічними атаками», Таня Петерсон 3️⃣ «Щасливий мозок. Як працює мозок і звідки береться щастя», Дін Бернетт 4️⃣ «Планета нервових. Як жити у світі процвітаючої паніки», Метт Хейг 5️⃣ «Свобода від тривоги. Впорайся з тривогою, поки вона не розправилася з тобою», Роберт Ліхі 6️⃣ «Керування тривогою. Системний підхід до боротьби з занепокоєнням на роботі та у відносинах», Катлін Сміт 7️⃣ «Стурбована людина. Як знизити тривожність і менше хвилюватися», Стюарт Геддес 📚Зберігайте собі, відправляйте близьким та рідним, яким зараз це необхідно 🙌 Бережіть себе🙏

💬 Усі ми стикалися з ситуаціями, коли і хочеться, і колеться, ви і маєте бажання поласувати чимось, і вам страшно це зробити водночас. То як прийняти правильне рішення? Потрібно поставити собі 2 запитання: 1️⃣ Що я отримаю, якщо я оберу цей варіант? 2️⃣ Що я втрачу, якщо не оберу цей варіант? ✅ Якщо на терезах переважує отримане і ризик прийняти певне рішення виправдовує результат, це означає, що вам треба спробувати і не боятися помилитися. ❌ Якщо втрати більші за здобутки за умови прийняття певного рішення, тобто ви втратите непомірно багато порівняно з набутим, то варто відмовитися. 💰 Притому набуте і втрачене тут — це не тільки про матеріальне (гроші), а ще й про психологічне: відчуття безпеки, гармонії, комфорту, впевненості, спокою, радості. Візьміть це до уваги, будь ласка, і ставтеся свідомо до своїх вчинків і почуттів, бо вони визначають ваше завтра 💌

Шалена закоханість — перша стадія у відносинах, її називають симбіозом. Тут має місце злиття особистостей, життєвого простору. Мета цієї стадії - прихильність. Досягнення цієї мети всі схожості між подружжям перебільшуються, а відмінності ігноруються. На цій стадії є багато пристрасті та взаємовіддачі. Надзвичайно високий рівень залицяння. Його часто називають «цукерково-букетний період». На цій стадії нічого не хочеться міняти одне в одному. Дитина, що сидить у кожній особистості, почувається настільки задоволеною у всіх відносинах, що беззастережно віддає себе іншому. Оскільки рівень задоволення і збудження високий, жодна із сторін не хоче ризикувати цим чудовим станом справ, висуваючи будь-які вимоги або висловлюючи егоїстичність, жадібність чи безпочуття. Якщо на цьому етапі кожен дбає про інше і має твердий намір створити сім'ю, то їхні стосунки почнуться на міцному фундаменті. 😏 Якщо такий фундамент не закладено, обидва партнери залишаться на цій стадії. І стосунки можуть піти двома типами дисфункціонального симбіозного союзу. 1️⃣ Перший тип — єднання, уникнення конфліктів та мінімізація відмінностей. 2️⃣ Другий тип — вороже-залежне середовище, що домінує злістю та конфліктами. Боючись перервати ці відносини і не маючи сил покінчити зі сварками, пара опиняється в замкнутому колі образ, що взаємно наносяться.

💬 Емоційна грамотність – це емоційний інтелект, сфокусований на коханні. Перші кроки до емоційної грамотності: 🙌 ФОКУС НА СЕБЕ Хто Я? Що я зараз відчуваю? Які відчуття по тілу? З якою ситуацією пов'язано те, що я зараз відчуваю? Проговоріть вголос: "Я відчуваю…" і назвіть емоцію Далі необхідно присвоїти своє почуття собі 🙌 ФОКУС НА ІНШОГО Співчувати іншій людині Розпізнати, що вона відчуває Вміти реагувати на почуття іншого, щоб він відчув, що його чують 🙌 ФОКУС НА ВЗАЄМИНИ Яка мета нашого спілкування? Як почуття можуть допомогти в ефективному спілкуванні? Не приймати на свій рахунок емоції, які виражають інші люди Розглядати ці емоції не як безумовну реакцію на мене, а як реакцію на мою поведінку Не звинувачувати людей у тому, що я відчуваю, що мені не подобається

💬 "Прихили вухо до Божого голосу" "Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості." Прип. 17:22 Правильно, засмучення, постійний смуток (депресія), що веде до завмирання. У психології є три загальновідомі реакції: бий, біжи, замри.Замри - це стан ступору, безсилля, втрати апетиту, постійного відчуття страху, тривоги (особливо під час війни). Депресивна людина перебуває саме в такому стані, вона живе спогадами минулого життя, втратою інтересу до сьогодення. Звичайно, я не говорю про важкі втрати, бо в цьому випадку це процес "горювання", який триває певний великий термін. Але якщо клієнт присвячує горюванню все своє життя, то це вже тривала депресія, яка безсумнівно призведе до соціальної дезадаптації та страждання. І треба розуміти, що війна колись закінчиться, а здоров'я не повернеш. ↪️ І навпаки, коли радісні емоції наповнюють людину, то її серце і всі органи зцілюються. У тілі з'являється легкість, рухи вільні, а всередині сильна енергія. ‼️ Дуже важливо, якщо ви відчуваєте ознаки депресії, розпочніть своєчасне лікування. Це допоможе вам дійсно змінити напрямок свого життя.

🤔 Колись апатія (тривала втрата інтересу та відчуття безсилості) та ангедонія - яке слово цікаве 😉 (нездатність отримувати задоволення від дій та речей, які зазвичай подобалися) траплялися у житті нечасто. Та зараз вони не є рідкістю. Розбираємося, що 💯 варто зробити, аби (спробувати) вийти з цього стану: 1️⃣ Прийняти те, що вас зараз оточує, та тверезо подивитися на ситуацію. Коли ви тікаєте від усвідомлення, ви віддаляєте пошук вирішення проблеми і безпосередньо її розв'язання. Прийняття - це важливий крок на шляху до адаптації до нової реальності. 2️⃣ Усвідомити свої емоції та потреби. Запитайте себе: "Що я відчуваю зараз? Що слугувало приводом для цього?", дайте собі чесну відповідь: самотність, виснаженість, страх, безнадійність, розчарування, відстороненість, і спробуйте якомога точніше визначити причини цього стану. Також дуже важливо дбати про свої фізичні потреби: регулярно їсти та пити, вдосталь спати, проводити час як серед людей, так і на самоті. 3️⃣ Прогулятися улюбленими місцями, подихати свіжим повітрям, випити каву, послухати музику. Знаходити час на маленькі приємнощі, які роблять вас щасливішими, життєво необхідно завжди, а зараз - особливо! 4️⃣ Записати свій розклад. Навіть якщо у вас небагато справ або всі вони можуть почекати, запишіть перелік, що вам необхідно зробити: приготувати сніданок, попрацювати, зустрітися з подругами. Все це допоможе вам почати потроху повертатися до звичного ритму життя, адже необхідно пам'ятати, що цей стан не мине самостійно - ви маєте докласти зусилля, аби його подолати.

👉 Невдача — безуспішне, не таке, як хтось бажав, закінчення, завершення чого-небудь. Невдачі автоматично спотворюють наше сприйняття поставлених собі цілей, і вони починають здаватися більш недосяжними, ніж ми уявляли раніше. ❗️Ми навіть не помічаємо, як наша оцінка відрізняється від реальності. Важливо зрозуміти, що👇 • невдалими бувають дії, а не людина • невдача — це платформа, де вирощується наша сила. 📝 Основні методи боротьби з невдачами формуються у дитинстві. Тут важливо знати: • як батьки та значні для дитини люди сприймають невдачу • які стратегії використовують для того, щоб упоратися з невдачею. ☝️ Чому це важливо? Для вас це може здатися несподіванкою, але страх перед невдачами заразний. І батьки передають його своїм дітям. ❗️Люди, які самі бояться поразок, схильні нервово реагувати на невдачі своїх дітей – і останні підсвідомо починають сприймати невдачу як щось неприпустиме. ❗️Невдачі змушують нас сприймати мету, як нереальну та недосяжну. ❗️Невдача може залишати психологічні рани: • Карликова самооцінка. Невдача зменшує нас самих • "Новорічні обіцянки". Обіцянки, що недоживають до лютого. Сюди можна віднести також обіцянки "починаю...з понеділка.." 💬 Тут, як правило, впливає відсутність плану, початкової дати, і чіткої впевненості "в потребі ось прямо тут і зараз" ставити мету і її досягати. Постановка "хибних цілей" • Страх нових невдач. Ми стаємо жертвами свого панічного настрою. Завжди знаходимо причину відкинути свої плани. ну і як результат, навіть не намагаємося щось почати робити. 💬 Зазнаючи Страху провалу, ми самі собі ставимо "палиці в колеса", створюючи перепони самому собі та збільшуючи складність мети. 🤨 Невдачі вселяють уявлення про недосяжність, супер складності цілей, спотворюють наше сприйняття, вселяють почуття безвиході, "примушують опустити руки" Що ж із цим робити? Головне — зрозуміти та прийняти, що: ⚛️НЕВДАЛЬНИМИ БУВАЮТЬ ДІЇ, А НЕ ЛЮДИНА Отже, формуватимемо нові стратегії сприйняття та поведінки. 📝Важливо побачити хороше у поганому. Невдача – великий вчитель. ➡️Для початку, беремо одну ситуацію, в якій ви зазнали Невдачі ➡️Аналізуємо наші думки, емоції, дії ➡️Робимо висновок, чому ця невдача у конкретній ситуації може навчити ➡️Фіксуємо як досвід, а досвід-це гарний ресурс 📝 Невдача – нові можливості. Які можливості вам відкрилися у вибраній вами ситуації? 📝Невдача робить нас сильнішими. А отже, дає ресурс. ➡️Аналізуємо, у чому стали сильнішими і як ➡️Знаходимо ресурс ❤️ З повагою та відкритим Серцем Наталія Ковиня

Звичайно, всі ми колись тривожились, лякались, нервували… а зараз взагалі такі часи, що тривожні стани стають масовим явищем: ✔️ І це нормальна реакція на ненормальні події. ❌ Не ОКЕЙ, коли ваша тривожність має постійний характер, або ж реакція не відповідає стимулу. 🤔 Тривога — це не ворог, а, навпаки, помічник, такий собі індикатор, який вказує (іноді кричить), що є якась тема чи дія, в якій багато сумнівів і невизначеності саме для вас. Тривога завжди за нас, це ваш підштовхувач до ДІЙ, ЗМІН, ДОСЛІДЖЕНЬ І ТРАНСФОРМАЦІЙ. Ігнорувати симптоми тривоги — все одно, що зраджувати себе. Нехтування та незнання своїх слабких місць, потреб і бажань можуть мати дуже негативні наслідки. ❓А ви знаєте, які звички посилюють тривожність?! Все досить банально, але відмовитися від таких звичок — не легке завдання, в якому може допомогти дослідження себе, своїх сильних і слабких сторін, рефлексія і усвідомлення балансу хочу — повинен, брати — давати, любити — пізнавати.

Ми чинимо опір змінам, бо ми істоти звички. 🧑‍🔬 Вчені пов'язують цей феномен з базальними гангліями, частиною мозку, яка відповідальна за процес навчання та зміцнення знань. Саме їй ми завдячуємо тим, що є речі, які ми називаємо "рутиною" і "справою звички". ⁉️ Як зрозуміти, що Ви боїтеся змін? ✔ ви зациклюєтеся на спогадах про минуле та/або хизуєтеся лише тим, чого досягли колись давно ✔ відчуваєте, що потрапили у пастку повсякденної рутини ✔ ви постійно знесилені через стрес або депресію та емоційне вигорання ✔ маєте відчуття, що живете не своє життя, вам все однаково і все набридло, але ви не розумієте, куди рухатися далі і що робити ✔ погоджуєтеся на менше, ніж могли б досягти з вашими знаннями та навичками 🧩 Як подолати цей страх? Дійте, всупереч усьому рішуче рухайтеся вперед, змінюйтеся, експериментуйте і доводьте собі, що зміни можуть і мають бути позитивними та приносити радість. Гра варта свічок! Щоразу кидайте собі нові виклики, вдосконалюйтеся та ставте перед собою масштабні, але реальні цілі. Ваш внутрішній критик буде чинити опір, але спочатку ви маєте здобути перемогу над собою, аби потім здобути її у суспільстві. Так, буде важко, але ви маєте пишатися собою, бо працюєте над поліпшенням свого життя.

➡️ Не перебільшуйте свою відповідальність за провал. Рівень відповідальності повинен бути адекватним 📝Шукайте не виправдання, шукайте пояснення 📝Важливо промовляти в голос досвід своїх невдач ➡️ Почитайте історії успіху відомих людей. ➡️ Запитайте себе:" Чим мій провал може мене навчити? Який ресурс я можу взяти?" 📝 Подумайте, що можна зробити по-іншому ➡️ Складіть план просування на своєму шляху до успіху ➡️ Визнайте та прийміть свій Страх Невдач 📝Попрацюйте з цим Страхом 📝Виходьте із зони Комфорту 🙏Цей перелік не є "істиною в останній інстанції" Але ж: не спробуєш, не дізнаєшся! Вірте в себе 🙏 Творіть свою реальність❤️

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» Прип.18:21. Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає. 📝 Велика і недосліджена таємниця слова; вплив його не можна ані виміряти, ані обчислити. Будь-яке слово має енергію та силу. Про що людина думає і що говорить, тим наповнюється її душа. 🙌 У духовному світі наші слова знаходять собі місце і роблять там свої зміни. Але спочатку зароджується думка. Думка - духовна, її не можна побачити. І саме вона входить у матеріальний світ словом: благословенням чи прокляттям. І потім вже матеріалізується діями. Тому слідкуйте за своїми думками і словами, щоб вони містили в собі благо, яке матеріалізувалося б у вашому житті добрими благословеннями. 🙏 Бог нагадує нам стежити за своєю мовою через Біблію. Що ви любите говорити, те й прийде у ваше життя. Наприклад, уміння розмовляти чи домовлятися, приносить більше блага, ніж знання та фізична сила. 💌 У Психології є напрям КПТ(когнітивно-поведінкова терапія - метод психотерапії), де працюють переважно з думкою, змінюючи при цьому поведінку й життя людини. Якщо у вас є бажання попрацювати в цьому напрямку - звертайтесь, з радістю допоможу ❤️

Люди мають звичку давати оцінку поведінці, вкладаючи в назву свій життевий опит. Зараз про поняття нарцистичний розлад особистості. ↪️ Один з найскладніших тривожних розладів і, водночас, з такими клієнтами з’являються твердіші терапевтичні межі. 🙌 Колись я дуже щиро дала можливість клієнту з нарцистичиским розладом відчитати себе за те, що в мене не досить гарно поставлена річ, я відчула в свою сторону знецінення. З того часу мої межі в праці зміцнили. ✅ Нарцистичний розлад може з’явитися, коли було насилля (психологічне або фізичне) зі сторони авторитетних значимих фігур (батьків, вчителів...) 🧩 Приклад із практики: дівчину в дитинстві мати висміювала в присутності друзів, що вона занадто товста, негарна, гірша за інших дівчат-подруг. Подруги сміялись, а дівчинка «майбутній нарцисс» плакала тихенько вночі. Коли дівчина виросла, присутність стида за свою зовнішність залишилась,з’явилась невпевненість в собі, соромливість свого тіла. ✅ Така людина відчуває себе самотньою, тому що є страх довір’я людям(висміють, скажуть щось недобре). Такий випадок має травматичний характер у відносинах з іншими жінками, конкуренцію, порівняння з собою (я недостатньо гарна, вона яскравіша..) На сеансах клієнт часто мав спробу конкурувати з домашнім завданням, звинувачував в непотребі заданих тем для лікування. Між сеансами втручався у персональне життя через смс, дзвінки, звинувачення і контроль терапевта в особистому житті. Така людина зупинилась у розвитку 3-х річної дитини, тому і процес консультування повинен бути з розрахунком потреб 3-х річної людини. ✅ Ціль терапії: дати відповідальність за свої потреби і відчуття, повернути навичку довіри і прийняття своєї неідеальності. 🤔 Не кожна людина, яка отримала психологічне або фізичне насильство, отримає нарцистичний розлад. В будь-якому випадку насильство породжує насильство і псіхічні процесси людини відтсають в розвитку, навіть досягаючи фізично-взрослого віку залишаючись при цьому психологічно незрілою людиною. ↪️ Що треба робити в таких випадках? На сеансах, разом з своім психотерапевтом, навчитись проживати фрустрацію (відчуття ді-стресу, негативних емоцій від того, що якісь потреби неможливо закрити). Повернути навички відчувати позитвні емоціі, навик емпатії - співчуття іншій людині, навички довіряти, любити, буди відповідальним за власні відчуття.

↪️ Більшість сучасних жінок вимушена виконувати безліч справ, особливо останнім часом, коли чоловіки втратили роботу або пішли на фронт. На їхніх плечах виховання дітей, догляд за близькими, соціальна реалізація, господарчі справи. Вони сильні, але чи щасливі? 💬 До мене звернулася молода жінка з двома доньками, яка вже рік працює самостійно та тягне всю родину. Вона виглядає дуже стомленою, сльози в очах, плечі опущені, ніби під тягарем. Чоловік не може знайти роботу, а дітей треба піднімати, тому просто немає можливості працювати менше. Бідна жінка не бачить ніякого виходу, радості не відчувала тривалий час. Впевнена, що ви з легкістю знайдете приклади таких жінок у своєму колі, чи не так? 🤔 Чому так стається, що жінки в тяжких умовах виявляються сильнішими, ніж їхні чоловіки? Це їхня карма чи стратегія поведінки? 🧩 Зазвичай такі жінки бачили подібні стосунки в своїх батьківських родинах. Можливо не в таких інтерпретаціях, але суть та сама: жорстка, авторитарна мати та слабкий залежний батько. Тобто в таких сім'ях є порушення ієрархії. 👧 Крім того, з дитинства дівчина звикла самостійно вирішувати свої справи, не відчувала підтримки та тепла від матері. В неї начебто записана програма: довіряти нікому не можна, треба розраховувати на себе. Це деструктивна стратегія працює в її підсвідомості, тому мозок шукає подібних чоловіків. І ось вона вже у стосунках, з дітьми та тягне чоловіка на собі. Але якщо піти далі в дослідженнях роду, то побачимо, що бабуся чи прабабуся залишилися без чоловіків, бо ті пішли на війну або загинули, або отримали травми та не змогли працювати. І це вже карма. Карма - це не покарання як вважає більшість людей. Це універсальний закон зв'язку причин і наслідків. Тобто все те, що робили, відчували наші предки, відображається в нашому житті, бо існує родова пам'ять, записана в наших генах. 🤔 Але що з цим робити? Невже треба як бабуся чи мама проживати цей досвід? 🧩 Звичайно, не треба. В той момент, коли ви усвідомили цю програму (стратегію, карму), вже половина справи по припиненню її зроблено. Далі можна звернутися до фахівців та завершити цей процес. Він запропонує практики для того, щоб ваш мозок відпустив деструктивні переконання та знайшов інші варіанти розвитку події. Психіка на рівні підсвідомості налаштується на новий сценарій. Тоді навкруги вас почнуться вибудовуватися інші події. Головне, що ви своїм дітям зможете передати кращі стратегії.

😉 Хотіли б? Тоді читайте далі ⬇️ ↪️ Взяти авторство над власним життям означає прийняття повної відповідальності за результати своїх дій та реакцій. Поки ми живемо з позиції, що у всіх подіях нашого життя винен хтось або ті чи інші обставини, ми знаходимося в позиції жертви. І тоді не ми пишемо власний сценарій життя, а життя з нами відбувається. Ми дозволяємо подіям з нами траплятися. А коли життя відбувається, то ми не в змозі керувати ним, начебто. Ми підкоряємося подіям і нарікаємо на те, що життя таке несправедливе. 🔥 Але є гарна новина! Так, ми не завжди можемо змінити події нашого життя, але ми завжди можемо ВИБИРАТИ як реагувати на ці події та ОБИРАТИ наші дії. У цьому й полягає наша відповідальність! І у цьому наше авторство. 💬 Сьогодні моя подруга написала мені чудове повідомлення. Вона мені сказала: "І взагалі, дивись на все позитивніше! Навіть якщо це не так! Так легше! Негативні емоції зжирають купу нашої енергії, а позитивні, навпаки - нам її дають." І це писала людина, яка, незважаючи на всі життєві труднощі, йде вперед. І поряд з нею просто добре та тепло. ❤️ Бажаю і вам бути авторами своїх життів! Щоб кожному, хто зустрічається на вашому життєвому шляху, було тепло і добре поряд з вами, а вам - поряд з ними 🤗

💊 Уявімо, що ви застудилися, болить горло та підвищилася температура. Чи підете до лікарні? Дехто звернеться по допомогу до медиків без вагань, отримає поради, лікування та буде мати чіткий план дій. Хтось буде лікуватися самостійно, і може одужати, а може погіршити свій стан. Деякі порадяться з батьками, друзями, але частіше те, що допомогло їм, не допоможе людині, бо всі дуже різні. Хвороба може стати хронічною. 🙏 Бажання одне - одужання тіла, але стратегії та результат різні. 🤔 Психіка, так само як і тіло, потребує догляду, уваги, одужання, коли щось болить. То звертатися до психолога, як і до лікаря, необхідно тоді, коли відчуваєте перші дзвоники: роздратування, тривожність, провину, невпевненість, образи, емоційні гойдалки, невдоволення, смуток та ін. Тоді психолог допоможе впоратися з душевним болем. Але якщо "лікуватися" самостійно чи за допомогою порад інших людей, то стан погіршиться та призведе до депресії, апатії, спалахів гніву, панічних атак, психосоматики. Тоді з психологом чи психотерапевтом треба буде працювати більше часу. 😏 Ми звикли роками носити в собі негативні емоції, замовчувати їх, стримувати, терпіти. Це дуже погано впливає на психічний стан, а в результаті на поведінку і життя людини. Тож до психолога треба звертатися регулярно, коли ще ви тримаєте під контролем почуття. Бажано, щоб похід до психолога став здоровою звичкою. 💌 Я допомогаю людям впоратися з різними проблемами, на різних рівнях їхньої сформованості. Разом з вами ми знайдемо внутрішні ресурси для вирішення питань. Результат - одужання психіки, гармонія, рівновага, вміння чути себе, регулювати свій стан, свідоме та щасливе життя

🧩 У кожноі людини є уява свого внутрішнього Я, окремого від інших. Також є уява, що інші люди мають також своє внутрішне Я. Саме це подання вважається особистими межами. Базуються особисті межі на Я-концепціі- як конструктор уяви себе. Чому важливо розуміти які у Вас внутрішні межі? Тому що тоді Ви зможете розрізняти свої особисті потреби і закривати потреби, щоб відчувати задоволення і щастя. 🙋 Людина не народжується з особистими межами, тому навичка відстоювати свої потреби людина починає формуватися з раннього віку. Якщо межі прозорі, людина відчуває вторгнення і нав'язування чужих мрій, здається проживання чужого життя. Проявляється апатія, роздратування, бажання бігти з відносин. 🤔 Як відчути себе і визначити свої персональні границі? Знайти свої справжні бажання. Запитуйте себе: "Те, що я бачу, мені подобається?", "Чому я згоджуюсь на цю пропозицію?", "Що я хочу і для чого мені те, чого я хочу?" Казати про свої бажання, навіть якщо хтось вважає Ваші бажання дивними. Пам'ятайте, що кожна людина має право бажати для себе особистого, включаючи Вас. Захищати свою думку, відчуття, потреби ненасильно. Навчіться приймати чиюсь думку і при цьому говорити, що Вам не подобається. Вивчайте свої потреби і почуття з кожною людиною, яка є у Вашому особистому житті. Чим сильніше близкість з людиною, тим прозоріші Ваши персональні межі і злиття відчуттів, що активує любов і довіру ❤️

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» 🤔 Хто з вас, прокидаючись, казав: мені наснився страшний чи навпаки гарний сон? Багато людей бажають зрозуміти, згадати, припустити, про що хоче сказати цей сон, як він відобразиться в подальшій їх долі. 🧩 Коли ти спиш, твоє тіло відпочиває, але працюють різні невидимі відділи організму. Наприклад, мозок продовжує вирішувати твої насущні проблеми, а несвідоме видає це у вигляді сновидінь, надсилаючи один сон за іншим. У Психології є навіть розділ про сновидіння. І важливо, коли через травму чи стрес людям сняться кошмари. Психологи працюють із цим. Але якщо тобі просто будуть представлятися різні видіння, душа обурюватиметься різними страхами чи хвилюватиметься мріями. Ти можеш розмірковувати над ними, і тоді, можливо, ти просто береш готові відповіді та рішення та застосовуєш у житті. 🔗 Але ось, що каже Бог із цього приводу: «Ти зневажай усі ці сонні видіння, тому що вони можуть бути як правильним рішенням, так і помилкою». Ось чому мудрий цар Соломон сказав: «Тільки одного бажаю тобі, бійся Бога!» 🙏 Тому що уві сні багато метушні, як і в багатьох розмовах. Ти, в силу людського мислення, точно не знаєш, яке рішення для тебе буде кращим. Пам'ятай, що Бог присутній за всіх твоїх діл. Він любить чесного і допомагає вірному Йому. Ухвали рішення, не спираючись на сон, а узгоджуючись з Божими принципами, і тоді це рішення буде найправильнішим.

😉 Якщо, ви вперше приходити на консультацію, одним із запинать, які важливо було б поставити психологу/психотерапевту/консультанту - про наявність у психотерапевта особистої терапії 🙋‍♀️ 💌 Оскільки терапевтична робота ефективна тільки з ресурсу, проходження особистої терапії можна розглядати як раз одним з джерел формування ресурсу терапевтичної практики. Особистий клієнтський досвід допомагає психологу/консультанту: ✅ прожити, заживити власний біль, трансформувати у досвід, що може стати ресурсом в роботі; ✅ усвідомили свої обмеження та свій розмір; ✅ отриманий клієнтський досвід дозволяє представити, що відчуває клієнт напротив; ✅ знаходити втрачені та формувати нові сенси життя, усвідомлювати як діє механізми особистого життєвого всесвіту та побудови відносин з оточуючим середовищем, тощо… ↪️ Певна обов'язкова кількість терапевтичних годин передбачена програмами підготовки психотерапевтів. Продовжувати проходження особистої терапії важливо й в поточній професійній діяльності, отже зацікавленість в механізмах побудови власного всесвіту допомагає розуміти, як організовано життя клієнтів та сформувати ефективну клієнт-терапевтичну співпрацю.

💬 Якої кількості сварок і непорозумінь можна було б уникнути, якби всі ми розуміли просту істину: 🌟 залишатися собою – це бути вірним своїм цінностям і пріоритетам, а не у деталях робити як заманеться саме вам ↪️ Наприклад, взимку ви хочете поїхати в Яремче, бо любите гірськолижні курорти, а ваш партнер/партнерка мріє побувати в Буковелі. Якщо ви скажете: «Ми їдемо в Яремче, бо я не збираюся зраджувати собі і своїм вподобанням», – це буде звучати егоїстично. Бо Ваш пріоритет – активний відпочинок у горах. І ви не зрадите собі, якщо поїдете на інший гірськолижний курорт. А от якщо вирішите нав‘язувати все до дрібниць, то зробите щасливим лише себе. У здорових стосунках має бути місце діалогу і компромісам. Тому не плутайте нав‘язування власної позиції і відстоювання своїх кордонів 😉

🤔 Виникла проблема - звертаєшся до інтернету і одразу можеш розгубитися: як серед цієї величезної купи фахівців обрати свого? Відповідь навіть простіша, ніж ти думаєш! ↪️ Є така стародавня китайська мудрість: “Коли учень готовий, з'являється вчитель”. Саме так! Кожна подія в нашому житті, кожна людина, незалежно від того, гарна вона чи навпаки, приходить до нас для того, щоб нас чомусь навчити. 🧩 Поганий начальник на роботі чи нерозумні колеги - для того, щоб навчитися цінувати самого себе, планувати час, відстоювати свої кордони, вчитися будувати стосунки. Хлопець/ дівчина, що ображає у стосунках - для того, щоб усвідомити, чи є ти чесним у стосунках і віддзеркалити тобі усі ті проблеми та труднощі, які ти приніс іншим людям у цьому житті. Війна - для того, щоб усвідомив свою приналежність до роду/ нації/ планети/ Вищого Джерела та, можливо, відпрацював кармічне навантаження… 💌 Щоб там не було, енергія та простір завжди простроюються таким чином, щоб ти обрав саме того фахівця, який потрібен тобі на цьому ступені твого психічного або духовного стану. Тобто, якщо твою увагу привертає фахівець, у якого тисяча дипломів та сертифікатів - значить тобі потрібен саме він. Якщо серед великої купи око впало на того, про кого мало інформації, але він якось відрізняється від інших - значить саме він має стати твоїм учителем зараз. 🌿 Комусь потрібен співрозмовник, який вислуховуватиме і співчуватиме, іншому - зворотній зв’язок, щоб зрозуміти, що насправді відбувається, а третьому - варіанти дій для прийняття рішення. Вимикай очікування. Сьогодні до тебе прийде саме той фахівець, який відповідає твоєму внутрішньому стану. Можливо, залишишся з ним надовго, чи вирішиш сьогоднішню проблему, а іншим разом звернешся до іншого. Відчуй серцем. 💫 Ти шукаєш не дипломи, не методики роботи, не поради, а свого вчителя на данному етапі свого життя. Нехай всього лише на годину. І не для того, щоб вій прийняв за тебе рішення чи дав пораду! В жодному разі! Життя кожного - особиста відповідальність. Але, як казав Ейнштейн, “Проблема не може бути вирішена всередині системи, у якій вона виникла. Спочатку потрібно вийти із системи, побачити проблему, а потім повернутись і вирішити її”. 😉 Саме для цього ми тут: допомогти тобі самостійно вирішити твої проблеми. Звертайся! І все буде так, як воно має бути тут і зараз.

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» Еф.6:2-3 «Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею, щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!» ↪️ Батьки є важливим аспектом нашого життя. З народження й до певного моменту, вони – наші головні та значущі люди. З віком ми менше приділяємо увагу батькам, сваримося з ними, а згодом навіть відчуваємо, що вони для нас стають тягарем. Бог про це знав і тому одну і єдину з десяти заповідей присвятив батькам. 🤔 Що означає заповідь з обітницею? Обітниця – це те, що Я (Бог) обіцяю виконати. Він каже, якщо ти поважатимеш і піклуватимешся про своїх батьків (які б вони не були), то Він, Бог, зробить так, що тобі буде добре в житті і Він дасть тобі довголіття і здорову старість. 🙏 Багато хто думає, що це нісенітниця та не хоче це приймати. Право будь-якої людини - думати так, як вона хоче. Бог не сперечається ні з ким, Він говорить Своє Слово і воно виконується, хоче того людина чи ні. Тому, прощайте своїх батьків, миріться з ними, знаходьте спільну мову, щоб скористатися благом на цій землі і мати довголіття. Багато психологів намагаються допомогти клієнту пробачити батькам та налагодити з ними контакт.

💌 "Іди туди, де страшно. Саме там ти знайдеш силу", Джим Ловлесс книга про правила росту і здорової трансформації особистості: як діяти рішуче, бути цілеспрямованим, розуміти і контролювати свій час і ніколи не здаватися 💌 "Вільні діти емоційно незрілих батьків", Ліндсі Гібсон книга про розпізнавання емоційно незрілих людей і захист себе від емоційного поглинання, відновлення зв'язку із внутрішнім світом, емоціями та потребами і, зрештою, отримання емоційної свободи проявляти себе у всіх своїх стосунках. Ця книжка містить прості вправи, дієві поради та приклади, завдяки яким ви розвинете емоційну незалежність і сформуєте реальну самооцінку 💌 "Сказати життю так: психолог у концтаборі" або "Людина в пошуках справжнього сенсу", Віктор Франкл книги про механізми психіки, які тримають людину у важкі часи, про те, як розібратися в собі, віднайти сенс власного існування і подолати часи, коли здається, що все висить на волосині 💌 "Підсвідомості все підвладне", Джон Кехо книга про те, як використовувати величезні резерви підсвідомості, щоб раз у раз змінювати своє життя на краще 😉 Читайте і діліться враженнями,я щиро раджу кожну з цих праць ❤️

💬 Часто так буває, що ми ставимо собі мету, довго і наполегливо до неї йдемо, а коли досягаємо, відчуваємо порожнечу. Жодної радості від її досягнення немає. Чому так відбувається? 🔳 сам шлях до досягнення для нас був цікавішим і важливішим за саму мету. 🔳 мета виявилася не ваша. 😉 У першому варіанті варто лише подякувати людям та подіям життя, які відбувалися на цьому шляху. І поставити собі нову мету. Цілком можливо, що вам важливий процес, а не результат. ➡️ А ось із другим варіантом важливо попрацювати. Досягаючи щоразу не свої цілі, ви проживаєте не своє життя. 🧘‍♀️ Для того, щоб перевірити, чи є ціль вашою, заплющіть очі, зробіть кілька глибоких вдихів та видихів. І уявіть собі, що ви вже досягли бажаної мети. Зверніть увагу на те, які почуття ви відчуваєте у цій точці. Якщо вам тут не подобається, то мета не ваша. Якщо відчуваєте натхнення та радість – це те, що вам потрібно. ‼️ Важливим моментом у постановці мети є визначення того, чи лежить досягнення мети у зоні вашої відповідальності. Якщо ваша мета – щоб дитина почала добре вчитися – це не ваша зона відповідальності. А ось стати більш терпимою до успішності дитини в школі - це може стати вашою метою. ☀️ І наостанок, перевірте ціль на екологічність. Часто, досягнувши мети, ми розуміємо, що втратили щось важливіше для нас, ніж отримали. Тому перевіряйте чого втратите, досягнувши своєї мети.

💬 У вимушеній міграції щодня доводиться переживати складності адаптаційного процесу та /або вирішувати задачу в голові - повертатись чи ні, повертатись коли? ➡️ Історія кожного мігранта індивідуальна, проходить в своєму темпі, загальним є послідовність етапів та болючий фон горювання про втрату дому (рідних, звичайного способу життя). 🔗 В процесі адаптації можуть виникати почуття, які буває важко проживати: провини, сорому, розгубленості, страху, тривоги, самотності, злості на приймаючу країну, оточуючих, безпорадності та безсилля, спротиву необхідності інтегруватись, вчитись новому, приймає нове. Накопичується втома. Як чуже хоча б трохи зробити своїм? Існують загальні поради з міграційній адаптації: 👅Вчити мову країни-перебування, навіть якщо ви добре розмовляєте англійською, навіть якщо більшість також розуміє та міжнародну мову спілкування. 💰Накопичувати: гроші та ресурси. Проведіть ревізію, що вмієте,, що може бути корисним зараз. 🔧Робота важлива і для мови і для соціалізації і як ресурс для накопичення. 🫂Спілкуйтесь зі своїми, щукайте коло підтримки. ☕️Знайдіть свою річ: кружка, плед, шкарпетки, щось, що надає відчуття дому. 💡Пам'ятайте: нормально - регресувати при міграції; відчувати складні почуття; нормально шукати підтримки, не залишатись на самоті.

Кожна людина відчуває задоволення при відчутті радості, в стані закоханності- ейфорію, здається світ навколо в ярких кольорах. Нам-людям подобається відчувати щось приємне. Але життя нам дає зустріч з різними історіями, кризами, трудними відносинами і ми відчуваємо важкі почуття. Наприклад, грусть, злість, страх, обіду. Частіше люди намагаються блокувати- спробувати не розлічати ці емоції, тому що вони не дають задоволення. Сьогодні прості рецепти що робити з такими емоційними станами і чому їх НЕ треба блокувати. 📎 Кожна емоційна реакція, яку Ви заблокували потребує уваги, тобто, проживання. Якщо Ви не прийняли факт появи якоїсь негативної емоції вона буде звертати на себе уваги вночі-через сон, або давать зранку відчуття апатії, вдень дратливість, відсутність уваги, інше. 🤍 Коли відчули будь-яку емоцію, зверніться до себе з такими питаннями: • Що я зараз відчуваю? • Чому мені так боляче? • Чого я хочу через саме цю емоцію? • Що я можу зробити щоб задовольнити саме цю потребу? • Коли я задовольню цю потребу, я зможу відчути задоволення? 📝 Після самоаналізу повертайтесь в самий початок: як змінилось Ваше емоційне почуття? Які емоції Ви відчуваете зараз? Що змінилось? Якщо зміни не відчуваете спробуйте порозмовляти з цією емоцією як з живою людиною- аналізувати свій стан самостійно базовий психологічний навик, необхідний для кожної людини! Дайте собі час на те, щоб перевчити себе розрізняти і приймати кожну емоцію, яка є частиною Вашого особливого внутрішнього життя.

«Прихили вухо до Божого голосу» 💬 Еф. 5:31. 33 «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом. Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!» ➡️ Сімейні відносини - один з головних чинників у житті людини. Коли Бог створив людину - чоловіка, то дав йому жінку, як помічницю. Тому чоловік, побачивши істоту подібну до себе, прийшов у захват, виявив увагу і любов. А жінка, побачивши незнайоме місце та оточення, знайшла безпеку і відчула до чоловіка повагу. 🤔 При цьому Бог дав Адаму напутні слова, які ми прочитали вище. Однак гріх змінив наше з вами життя. Перша частина вірша ще досі реалізується, а от з другою все набагато складніше. Справді, більшість чоловіків йдуть від батьків, приліплюються до дружин, обзаводяться сім'ями і живуть окремо, і це добре. Але другу частину вірша багато хто ігнорує, вважає ії застарілою та неправильною. Але хтось може щось зробити краще: Сам Творець або Його витвір? Тому й виникають серйозні проблеми, зради та розлучення. Чоловік не приділяє уваги і не виявляє любові до дружини, а дружина не поважає чоловіка і не слухає його (саме це означає слово «боїться»). ❤️ Гармонійна та щаслива родина будується на коханні та повазі. Чоловікові першому необхідно подати приклад: любити, цінувати і захоплюватися дружиною, і тоді дружина, завдяки любові чоловіка, відчує свою цінність і безпеку. Кожен задовольняє потребу іншого. Як цього досягти, напевно, ви знаєте, але деякі це знають, але не роблять. Чому? Все залежить від вас, яке життя ви хочете прожити. Психологія допомагає розібратися у відносинах та знайти розуміння один з одним.

💬 "Я був впевнений, що пролунає стукіт у двері, і на порозі з'явиться людина з текою в руках, яка скаже мені, що все скінчено, мене викрили і тепер мені доведеться знайти справжню роботу", - казав письменник і сценарист Ніл Гейман. 🤔 І пан Гейман такий не єдиний! У світі ще стільки талановитих, креативних, розумних професіоналів, які просто не визнають належного: вони реально роблять круті, фахові речі і їм нема чого соромитися! 🧩 Такий феномен у психології дістав назву "синдром самозванця". За різними оцінками, певні прояви цього синдрому відчували на собі близько 70% людей на планеті, а Альберт Ейнштейн перед смертю навіть зізнався своєму другові, що він відчуває себе шахраєм. 😬 Ось, що можна зробити: • подивитися об'єктивно на свої результати і досягнення, записати і проаналізувати їх (чого вам вже вдалося досягти? які вершини підкорити? а чи зміг би це зробити самозванець?) • почати розрізняти здорову і токсичну самокритику: здорова підштовхує вас розвиватися і заставляє почуватися впевненіше, а токсична заганяє вас у страхи та сумніви стосовно вашої компетеності, та планомірно витісняти токсичну самокритику зі своєї голови та життя • усвідомити межу "нормальності": прагнути розвиватися — ок, а от прагнути закритися вдома і сховатися від світу через свою неідеальність — не ок; хотіти виконувати свою роботу краще — ок, а от боятися працювати через нестачу досвіду та внутрішнього критика — не ок тощо. 🔗 Тому якщо ви на собі відчуваєте прояви синдрому самозванця, повертайтеся до фактів і не давайти собі йти за автоматизмами своїх суб’єктивних думок ❤️

Мені часто ставлять це питання люди, які тільки десь почули цей термін та почали цікавитися темою здоров'я. А ще такі запитання турбують: Чому ми хворіємо? Як не допускати захворювання? Але все по порядку, давайте занурюватися в цю неймовірно цікаву та важливу тему поступово. 💬 Знаєте, коли ми купуємо пральну машину, наприклад, то до неї є інструкція по користуванню. І ми знаємо , як з нею поводитися, щоб вона працювала довго. До нашого організму інструкції немає, тому ми поводимося з ним, як прийдеться, як навчилися. Ми маємо поверхневі знання: не можна курити, пити алкоголь, їсти солодке, але зовсім не вчилися тому, як внутрішній світ (наша психіка) пов'язана з тілом та мозком. ↪️ Тому давайте розбиратися, та коли в нас буде інформація про функціювання нашого організму, то це вже змінить ставлення до хвороб та здоров'я в цілому. 🧩 Отже, зараз покажу, як працює наш довершений організм. Уявіть перед собою людину, яку дуже любите. Це може бути чоловік, дитина,наприклад. Відчуйте її запах, почуйте рідний голос, доторкніться до неї. І слідкуйте за собою: які емоції? як реагує тіло? Я впевнена, що це дуже приємні відчуття радості, ніжності, а в тілі - тепло, розслаблення. А зараз уявіть людину, яка вас образила, зробила боляче. Ось ця людина підходить ближче і ближче до вас. Що зараз з вами відбувається? Можливо піднялися негативні почуття, а тіло напружилося, можливо затисло в грудях чи животі. 👉 Ось це і є психосоматика - зв'язок емоції з тілом. Психосоматика вивчає, яким чином запускаються хвороби в нашому організмі, враховуючи стан психіки. Прикро, що будь-який лікар в поліклініці не запитає вас про почуття, конфлікти, які носите всередині, не врахує ваш психологічний стан, а тільки буде призначати ліки для тіла. То я думаю, що ви вже зрозуміли: будь-який симптом чи діагноз є психосоматика, бо людина - це "набір" думок, емоції, стратегій поведінки. В тілі ми спостерігає вже кінечний результат наших почуттів та думок. Перш ніж проявитися в органі у вигляді симптому, процес йшов у внутрішньому світі людини. Можна сказати, що вона вже хворіла на рівні душі, а потім побачила в тілі видиме проявлення. 👩‍🔬 Традиційна медицина дослідила, довела та офіційно признала 7 хвороб, які можно вважати психосоматичними. Їх називають Чикагською семіркою: виразка шлунка; гіпертонія; бронхіальна астма; ревматоїдний артрит; запальне захворювання кишечника; гіпертиреоз; атопічний дерматит. 💬 Отже тепер ви знаєте, що психосоматика - це проявлення наших емоцій через тіло, а емоції запускаються внаслідок думок, що постійно генерує мозок. Тому слідкуйте за своїми думками та емоціями, щоб тіло було розслабленим та здоровим. В наступних дописах розберемо механізм утворення хвороби в тілі, тоді ви зможете контролювати роботу вашого організму.

💬 Як ще покращити настрій? У непростих ситуаціях, коли все здається важким і безглуздим. Коли немає жодної людини поруч, яка б вислухала і підтримала. Продовжу свій список фаворитів. Приєднуйтесь! Впораємось із цим разом! 7️⃣ Офлайн події. Тренінги, курси, семінари, конференції, виставки. Людина – істота соціальна. Не сидіть у своїй шкаралупі. Камон! Отримайте порцію спілкування та нової інформації. Навіть за умов непростої ситуації у країни ці заходи відбуваються. Просто пошукайте в гугл заходи у сфері ваших особистих чи професійних інтересів. 8️⃣ Ігри. Велика кількість ігор є в онлайн та офлайн форматах. Мафія, кеш-флоу, спортивні, інтелектуальні, психологічні – які душі завгодно. Деякі з них коштують символічних грошей, а буває взагалі безкоштовно проводяться. Дуже рекомендую. Мафія, наприклад, розвиває швидкість і гостроту мислення, логічне та стратегічне мислення. Кеш-флоу допомагає виявити грошові блоки та виробити індивідуальну фінансову стратегію. 9️⃣ Творчість. Працює за тим самим принципом, як зайняття руками, але підключає уяву. Дуже добре перемикає настрій. Можна вишивати хрестиком, розфарбовувати картини за номерами, співати, танцювати. Зараз із цим точно жодних проблем немає. Відкрийте інтернет та вивчіть кілька рухів Шаффл. І самому цікаво, і можна зняти на відео, викласти у соцмережу на заздрість друзям. 🔟 Театр/кіно. Подивитися цікавий фільм чи спектакль можна і одному, і в компанії із друзями. Просто виберіть той, що сподобався, і запропонуйте. У Києві велика кількість театрів, які працюють навіть зараз. Мені подобається ходити в якісь маловідомі, щоби відкривати для себе щось нове. Немає компанії чи бажання виповзати зі шкаралупи – дивимося онлайн. Тільки не про те, що відбувається у вашому житті. Краще знайдіть якусь комедію з Луї Де-Фюнесом, щоб була максимально дурна, смішна та відключаюча мозок від поточних проблем. Дозвольте собі щиро посміятися досхочу. 1️⃣1️⃣ Шопінг. Можна онлайн. Але краще офлайн і з результатом. Часто використовую цей спосіб, щоб переключити настрій. Чи не настав час поїхати закупити продуктів на тиждень або вибрати нову колекцію косметики? Тут користь очевидна. А можливість вибору та ухвалення рішення піднімає впевненість, самооцінку. Один мій колега вважав за краще купувати продукти не в супермаркеті, а на ринку. Говорив, що йому подобається увага з боку продавців, можливість з ними поспілкуватися і протестувати особисто, та ще й по кілька разів. 1️⃣2️⃣ Духовні практики. Сюди я віднесу все, що не стосується медитацій. Це відвідування місць сили, храмів, обрядів, спільне вивчення священних писань, а також все, що розвиває нашу духовність. Пам'ятайте: ми - не матеріальні істоти, які мають душу, а духовні істоти, втілені в матеріальному світі. І лише в гармонії матеріального та духовного може бути щаслива людина. Адже не дарма і "психологія" з давньогрецької перекладається як “вчення про душу”. 💌 На сьогодні у мене все. Якщо є що додати - пишіть у коментарях. Хай щастить! І гарного Вам настрою за будь-яких обставин! Щиро Ваш, Сергій Котов

💬 Кожен із нас часом опиняється у ситуації, коли немає настрою. Ну, як немає! Звісно, він є, але не той, якого хотілося б. І добре, якщо поруч є людина, якій ти не байдужий, і яка допоможе переключитися на позитив. А якщо немає? Ось тут і знадобиться мій список. Користуюсь ним сам і вам рекомендую. Не панацея від усіх негараздів, безумовно. Але раптом ви про якийсь із них забули? 1️⃣ Спортзал. Тренажерка, фітнес, йога, басейн та все, що пов'язано зі спортивною темою. Мета - відволікти нашу думкомішалку. І спорт – найкращий засіб. Людський мозок не може робити кілька справ одночасно, тому коли він фокусуватиметься на виконанні фізичних вправ, думки відходитимуть на другий план. Крім того, у процесі тренування виділяються дофамін, ендорфін, серотонін та окситоцин. І суть не в цих розумних словах, а в тому, що це гормони щастя. Настрій у цьому випадку покращується. 2️⃣ Читання. Особливо захоплююче. Художній твір або те, що допомагає вашому розвитку - до чого лежить душа зараз. Я особисто люблю паперові книги. І в мене їх – на будь-який смак. Можна робити закладки, робити позначки маркером, читати без інтернету. 3️⃣ Дії руками - прибирання в квартирі, миття посуду, стрижка кущів у саду - все, що змушує тіло рухатися, як і у випадку зі спортзалом, перемикає думки. А користь зробленого - безумовно підніме настрій. Я, наприклад, люблю мити посуд. Перемив все - і шикарний настрій. І можна порадувати себе філіжанкою кави або чаю з чимось солодким. Тим більше, якщо ви його випікли самостійно. 4️⃣ Навчання. Вивчення будь-яких матеріалів для розвитку: курси, тренінги, література, що розвиває, іноземні мови. Прекрасне проведення часу, мозок працює не на пережовування розумової жуйки, а на розвиток. Користь у всіх сенсах. 5️⃣ Прогулянка на свіжому повітрі. Наодинці, серед природи, без навушників та телефону. Просто послухати звуки природи, помилуватися листям, подивитися як гармонійно і прекрасно все влаштовано в цьому світі. До речі, саме в цей спосіб набрався дуже глибоких знань про світ Садхгуру. Розвитком цього способу може бути велосипедна прогулянка. Візьміть напрокат велик або самокат. 6️⃣ Медитація. Зараз браку у них немає. На Ютуб або за рекомендаціями знайомих психологів можна знайти достатньо. Більше того, можна створити свою власну. Звертайтеся в особисті, якщо хочете дізнатися як. Мета медитації - уповільнити (або зупинити) потік думок, який з шаленою швидкістю мчить у минуле чи майбутнє, не даючи вам насолодитися життям тут і зараз. Крім того, за рахунок зупинки думкомішалки під час медитації відбувається ваше з'єднання з підсвідомістю, саме в цей момент часом надходять відповіді на найважливіші питання. ➡️ Далі буде. А поки що буду радий у коментарях дізнатися, які способи підняття настрою використовуєте ви. Гарного Вам настрою за будь-яких обставин! Щиро Ваш, Сергій Котов

До еф. 4 : 29. «Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує». 💬 Щодня людина вимовляє 15000 слів на день, але ми цього навіть не помічаємо. І, звичайно, найважливіше для нас те, що ми говоримо, які слова ми вимовляємо. Упереміж з добрими, часто вимовляємо і погані, гнилі слова. Гнилі слова руйнують не лише наше оточення, а й нас самих, тобто того, хто їх вимовляє. Ви всі напевно знаєте, що слова мають силу та енергію, позитивну чи негативну. Тому, те, що ми говоримо, відбивається у нашому житті та має наслідки. Навіть критику треба подавати з мудрістю. 🧩 У психології є така техніка, що називається «Бутерброд». Вона полягає в тому, що на один негативний момент має припадати два позитивні. Спочатку треба похвалити людину, потім висловити критику, і слідом знову відзначити щось позитивне у його діяльності. Тоді й людині буде приємніше, і вона охоче зробить те, що потрібно. Техніку «Бутерброд» можна застосувати до будь-якої людини незалежно від віку. Використовуйте її і ви побачите хороші результати у ваших стосунках. 🙏 Нехай добрі слова стануть необхідною частиною вашого життя! Але якщо з цим важко, натискайте "Записатись на консультацію". Християнський психолог Жанна, буду рада допомогти.

💬 Останнім часом у роботі з клієнтами стикаюся з темою розчарування в обраній професії та, як результат, знецінення себе як фахівця. Тому я вирішила зібрати в одному місці причини, які можуть спричинити ці розчарування. ↪️ Ось вони: ▪️ дотримання моди - вибір найпопулярнішої та/або найбільш оплачуваної зараз професії не обов'язково приведе вас до успіху; ▪️ вибір професії за родовою програмою: часто так трапляється, що дідусь був медик, батько був медик, отже, і мені слід продовжити традицію роду; ▪️ нав'язана батьками професія: часто ще на етапі вибору професії наші батьки нав'язують нам свої нереалізовані бажання чи уявлення про успішну кар'єру і ми йдемо не за своїм бажанням; ▪️ ті ж, хто перевчається і обирає професію вже не вперше, може просто тікати від теперішньої роботи, а не йти в те, що подобається; ▪️ низька оплата праці в улюбленій сфері діяльності; ▪️ незадоволеність колективом чи структурою організації; ▪️ наявність різних установок, що стосуються роботи. Тут мені згадалася історія моєї колеги, у батька якої була установка: робота не повинна приносити щастя та задоволення. Тішить те, що дочка не взяла собі цю установку. 🧩 І якщо історія про незадоволеність власною роботою - це про вас, тоді запрошую на безкоштовну консультацію, де ми знайдемо з вами що заважає працювати в задоволення. Натискайте " Записатися на консультацію".

↪️ Якщо страх нас паралізує і ми не готові сприймати інформацію та діяти, то небезпека нас мобілізує до дій (бий, біжи чи завмри). Щоб впоратися зі страхом і мобілізуватися, ось три кроки: 1️⃣ Назви вголос свій страх: Страх – це нормально. Випиши на папір, чого конкретно ти боїшся: померти, залишитися без грошей, без житла тощо. Озвуч свої страхи, не ховай голову в пісок. 2️⃣ Прийми ці страхи: Як тільки ми приймаємо страхи і розуміємо, чого конкретно ми боїмося, ми отримуємо величезний ресурс. Тепер ми знаємо страх в обличчя і не біжимо від нього, а приймаємо його. 3️⃣ Запитай себе, що ти можеш зробити зараз? Що потрібно зараз купити, підготувати документи, речі першої необхідності. Зроби свій план і йди за ним. 🔗 Наш мозок адаптується до стресу та небезпеки 3-5 днів. Але проблема буде в тому, що коли небезпека спаде, стрес залишиться на тому самому рівні. Але це вже наступний крок. 😌 Щоб мозок був у спокої, йому треба щось контролювати! Щоб заспокоїти наш розум, ми можемо спланувати наші дії ☝🏻 Можна за списком того, що потрібно зробити, можна розписати за часом. ❤️ Ваша Якубік Юлія

Звертається людина за допомогою із запитом: ➡️"В мене в житті нічого не виходить. Я повна невдаха". 📝В попередньому пості я писала, що не існує "Людини-невдахи". 📢Невдалими можуть бути дії, слова, вчинки та стратегії. Отже, коли людина навісила собі "ярлик" Невдахи, вона починає в це вірити та ставитися упереджено до будь-яких своїх дій. ➡️ Так, у нас вмикається "Тунельне мислення" і ми починаємо підсвідомо шукати підтвердження переконанню "Я Невдаха". 💥Невдача починає автоматично спотворювати наше сприйняття оточуючого Світу та поставлених цілей. Людина відчуває свою безпорадність, знецінює себе. Так формується психологічна Травма Невдачі. Наш розум, у відповідь на цю травму, починає вживати заходи "захисту", намагаючись відгородити (захистити) нас від подальшого болю. 💥Розум "примушує" людину відчувати "повну безнадійність" та зневіру у себе та своїх можливостях чогось досягти у справі, у якій сталася невдача. Так розум "захищає" від подальших провалів. Це ж, начебто, добре! Наш розум піклується про нас! Але, таке піклування має "побічну дію": 💥разом з небезпекою поразки він "забирає" можливості досягнення Успіху ➡️Гра нашого мозку в "захист" має назву Страх Навіть одна невдача може створити підсвідомий "хронічний" Страх перед поразкою, Страх Поразки. ➡️ Батьки також можуть передавати свій Страх Поразки дітям. Люди, які самі бояться поразок, дуже нервово, а іноді навіть агресивно, реагують на невдачі своїх дітей. Діти починають підсвідомо сприймати невдачу як щось страшне, погане та неприпустиме. ➡️Досвід невдач примушує нас: 💥ставати замкнутими в собі 💥терпіти 💥мовчати 💥не просити про допомогу 💥створювати саботажника, з'являється підсвідомий самосаботаж ☄️САМОСАБОТАЖ - це модель поведінки людини при якій вона сама собі суперечить та перешкоджає досягненню цілей. Коли приходить САМОСАБОТАЖ, людина починає вигадувати пояснення своїй неспроможності. Сама створює ситуації, які можуть виправдати її поразку у власних очах ти захистити від засудження інших людей. Наприклад: ➡️ перебільшує важливість якихось побічних задач ➡️ приймає рішення, які свідомо перешкоджають успіху 🔗 ПІДСВІДОМО МИ ХОЧЕМО ВБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД НЕВДАЧ, АЛЕ САМІ СЕБЕ НА НИХ ПРИРЕЧУЄМО 🙏Спробуйте сприймати, невдачу як урок та досвід. Спробуйте сприймати себе як людину нормальну та цілеспрямовану, дії якою були невдалими в даній ситуації! 🙏 Якщо Вам потрібна підтримка та допомога, я поряд, звертайтесь @natalyakovynya

↪️ Чи помічали ви за собою, що бувають дні, а може, й тижні, коли не можете взятися за виконання важливої ​​справи. Постійно відкладаєте або шукаєте справи "важливіші". Чому так відбувається? 💁‍♀️ Давайте спочатку розберемося, чи завжди ви прокрастинуєте або це стосується певних завдань. 🔗 Якщо вам важко змусити себе щось робити в принципі, зверніть увагу на: ✅️ свій фізичний стан та якість свого відпочинку. Елементарна втома або недосипання дуже ускладнює та гальмує звичайну діяльність; ✅️ куди зливаєте свою енергію: сильні емоційні переживання, жуйка із власних думок, незавершені справи - все це тягне нашу енергію і на поточні справи сил уже не залишається; ✅️ повинності виконання поставлених завдань: часто слово "повинен" і "потрібно" викликають моторошний опір. Пропоную замінити їх на "я вибираю зараз..." і можете для себе продовжити для чого ви це вибираєте. 🔗 Якщо ж лінь і прокрастинація стосуються певного завдання, спробуйте визначити наскільки це завдання відповідає реалізації вашої мети. Якщо ні, тоді вирішите собі необхідність його (завдання) виконання. 🙏 Ще однією причиною лінощів і прокрастинації може бути занадто великий обсяг завдання. Часто ми не хочемо братися за справу, якщо нам здається, що ми не впораємося з таким обсягом і тоді взагалі нічого не робимо. В даному випадку спробуйте розбити завдання на дрібніші. Слона потрібно їсти по шматочках.

‼️ Важливо дочитати до кінця! 💬 Ця історія сталася 13 років тому. Був у мене колись знайомий Сергій. Я тільки починав свою консультаційну діяльність, але завдяки своєму досвіду вже міг швидко допомогти людини. Якось швидко всі мої знайомі взнали про це, і, як це буває у людей, почались плітки-фантазії-додумування. "Як саме Сан працює, чи справді так, як кажуть клієнти/чи брешуть, скільки грошей він бере за послуги" 🤔 На той момент я працював за донати, бо професійної впевненості ще не було, але інколи з'являлись заможні клієнти, тому у декого зі знайомих склалося враження, що мої послуги - це дуже дорого. ↪️ А був знайомий Сергій. Він був цікавою людиною, але він часто виглядав засмученим, хоча жив та працював. Та, на жаль, не було нікого серед його оточення, кому б він міг розповісти про свої складні почуття. Ми з ним спілкувались десь раз на півроку, але ніколи він не казав що в нього є внутрішні проблеми, які він не може вирішити самостійно. 😢 Тривав час, і до мене якось дійшли чутки, що він покінчив життя самогубством! Потім хтось із знайомих сказав, що Сергій давно хотів прийти до мене на терапію. Але... Наші спільні друзі сказали що я крутий проф і менше ніж 100$ я навіть не дивлюсь на людину. А сміливості запитати в мене прямо в нього не було 😔 🧩 Розумієте? Ми всі професіонали, і ми працюємо за гроші. Мій тариф 50$ і це не велика ціна за терапію. Але я ніколи я не відмовляю людям у яких справжні проблеми, та немає можливості заплатити. І я знаю: багато психологів, які так само до цього ставляться. 🙏🙏🙏 Тому, кажу всім, шукайте собі спеціаліста, кажіть йому про свої фінансові можливості, кажіть про свої проблеми, навіть якщо хтось не підійде, завжди є варіанти. 🙏🙏🙏 Будь ласка, не будьте як Сергій! Бережіть своє життя! 💕

💬 Часто буває, що людина, навіть вийшовши з зовнішньої травматичної ситуації, несе її всередині. Причому це може бути не сильно помітно стороннім - люди зовнішньо виглядають достатньо звичайно. Саме це відбувається з однією моєю клієнткою, яка не може дозволити собі, щоб на роботі колеги помітили в якому напружені вона знаходиться. Але саме внутрішнє напруження призводить до травматичного стресу. ↪️ В будь-яких, навіть найекстремальніших, ситуаціях травма виникає тільки тоді, коли: • всіх наших сил не вистачає, щоб справиться з тим, що відбувається так як ми цього хочемо; • відбувається те, що ми не в силах допустити 😌 Для того, щоб допомогти тілу пережити травму треба відновити базові здібності, які часто бувають порушені. І тут я використовую техніки, взяті з арсеналу тілесно-орієнтованої психотерапії. Їхні основні задачі: • загальна регуляція стану • зниження напруження • зниження дії образу травми • відновлення тілесної чутливості. 🔗 Моя головна ціль в роботі з травмою - відновлення природної здатності до саморегуляції. Великою мотивацією в моїй роботі є бажання клієнта - собі допомогти.

↪️ Хочу сьогодні торкнутися важливої ​​та дуже болючої теми «прощення». Майже у кожній сім'ї або ж серед знайомих є люди, які не можуть пробачити один одного. Стаючи заклятими ворогами на все життя, вони позбавляють себе важливго почуття Свободи. 🔗 Психологія розцінює образу як незріле почуття, властиве дитячому віку. Там, у дитинстві, воно й зароджується, а потім супроводжує нас все життя. Ця руйнівна енергія йде всередині, пригнічуючи людину. Це почуття образи не дає щасливо жити та часто призводить до психосоматичних хвороб. Знаючи все це, Сам Бог дав нам вирішення цього складного завдання. Він Перший пробачив нам наші гріхи, щоб ми змогли пробачити кривдника, звільняючись від непотрібної тяжкості. ❤️ З цією проблемою, шановні клієнти, ви завжди зможете звернутися до мене або ж до наших психологів та отримати якісну допомогу. Потрібна буде консультація або ж якщо виникнуть питання - пишіть у особисті повідомлення, Християнський психолог Жанна. Буду рада допомогти, та відповісти на питання.

💬 Знаєте, що наше відношення до мами, яке сформувалося в дитинстві, впливає на наше ставлення до людей та до життя в цілому? Часто мамині слова, установки чуєте в своїх думках? Чи гарні маєте стосунки з нею? Впевнена, що багато з вас скаже, що ЗАРАЗ гарні стосунки, але раніше було не так. ➡️ Тоді пропоную перевірити це простою вправою. Закрийте очі, пориньте у свій внутрішній світ та скажіть в голос 3 рази: "Мама, мені 5 років, я твоя дочка (твій син)". Далі розслабтеся та довіртеся почуттям. Ось перед вами мама і ви така маленька чи малий. Які емоції? А як реагує тіло? Можливо підступили сльози? А може давить у грудях? Чи все добре: тепло в тілі, подяка та любов в душі? Якщо щось вас збентежило, то емоції, пов'язані з мамою ще не відпущені, отже впливають несвідомо на ваші дії зараз. 🧩 Мама - центр всесвіту для дитини. Тому вона вірить всьому, що каже мама. Якщо мама ображена на батька дитини, транслює стан жертви, то дитина на все життя запам'ятає, що чоловіки жорсткі, небезпечні. Звичайно, що і стосунки з ними не будуть вибудовуватися так, як хотілося б. 🔗 Якщо мама тривожна, гіпер опікає дитину, то в дорослому житті людина сприйматиме весь світ та життя агресивним середовищем. Прикладів багато. Я стикаюся з цією темою майже кожну консультацію. Тож якщо зараз у вашому житті немає спокою, гармонії, сенсу, то варто звернути увагу на стосунки з мамою в дитинстві та попрацювати з емоціями.

🧩 Емоційний склад людини серйозно впливає на її фізичний стан, і про це говорить психологія. Людина миролюбна та доброзичлива сприймає все в житті позитивно, й тіло отримує енергію. Почуття заздрощів та провини, навпаки, подібно до внутрішньої спеки, спалює того, хто страждає на них та не дає спокою. Тому такі почуття як заздрість, сором або провина потрібно успішно та екологічно трансформувати. 🔗 Бог дав людині випробувати будь-яку емоцію, і дуже важливо їх прожити (особливо негативні емоції) екологічно, не завдаючи шкоди своєму здоров'ю та близьким.

🧠 Будь-які хвилювання, стреси не проходять безвісти для здоров'я: перш за все, страждає головний мозок і нервова система, і як наслідок, весь організм в цілому. 🤔 Що відбувається в організмі людини в момент стресу з біологічної точки зору? Переживаючи сильний стрес, мозок посилає сигнал у надниркові залози, і у відповідь вони виробляють кортизол – гормон стресу, що призводить до погіршення концентрації уваги та пам'яті. ❗️ Чим небезпечний високий рівень кортизолу? Крім зниження когнітивних здібностей (запам'ятовувати, мислити, концентруватися), є ризик набору зайвої ваги, зниження імунітету, передчасного старіння та психічних порушень. ▶️ Щоб відновити здатність концентруватися та запам'ятовувати, а також запобігти іншим небажаним наслідкам, слід нормалізувати рівень кортизолу в організмі 🧘 🔻 Способи відновлення мозку та пам'яті після стресу: ✅ Нормалізуйте свій сон : це позитивно вплине на відновлення клітин мозку та їхньої діяльності. ✅ Займіться спортом: це дозволить відновитися нервовій та серцево-судинній системі. Заняття спортом допоможе покращити настрій та знизити вироблення кортизолу. ✅ Наповнюйте своє життя позитивними емоціями: гуляйте на природі, спілкуйтеся з домашніми улюбленцями, приділяйте час заняттям, які вам до вподоби, творчості, прослуховування музики. ✅ Складіть план дій на кожен день , виділяючи важливі пункти: це дозволить вам долати багатозадачні процеси. Виконуючи завдання поступово, фокусуючись на кожній по черзі, ви позбавите себе щоденної емоційної напруги. ✅ Прислухайтеся до себе. Головне – це знати свої здібності та потреби. Зупиніться на мить, глибоко вдихніть і прислухайтеся до себе: «Що найкраще зробити зараз?». Для одних ключ до відновлення концентрації – медитація. Іншим допомагає прогулянка на свіжому повітрі. Деякі віддають перевагу чашці гарячої кави або перегляду улюбленого фільму. ✅ Додайте до раціону продукти, які знижують рівень кортизолу : банани, чорний шоколад, рослинні волокна, пробіотики (квашена капуста тощо), зелений чай. 🙏 Бережіть себе і ставтеся до себе, своїх почуттів та переживань з розумінням!

🤚Головним стоп-механізмом є страх. 📃 ТОП 5 страхів, які виступають бар'єром у проханні про допомогу: ❌ страх отримати відмову ❌ страх здатися слабким ❌ страх, що про вас погано подумають ❌ страх залишитися в боргу ❌ страх бути обтяжливим 🧠 Справа в тому, що одним із ключових завдань мозку є всіляке запобігання небажаним переживанням. Тому в моменти, коли ми ризикуємо отримати негативний досвід, він «блокує» наші дії: «Краще я працюватиму 25/8, ніж здаюся безпорадним», «Я не скаржитимуся – так, мені важко, зате про мене не подумають погано », «Не проситиму – мені все одно відмовлять» і т.д. Така система безпеки психіки. ❗️ Що робити і як подолати цей бар'єр? 1️⃣ Проаналізуйте, який із перерахованих страхів стає перепоною на шляху до прохання про допомогу саме для вас у певній ситуації? 2️⃣ Усвідомте, що люди є соціальними за своєю природою, тому запорука повноцінного життя – вміння просити про допомогу, приймати її, а також допомагати іншим. До того ж, близьким і тим, хто вас любить, буде тільки в радість зробити щось для вас, стати опорою в важкій ситуації. 3️⃣ Зрозумійте, що якщо ви навчитеся просити про допомогу і самі допомагатимете іншим, то це допоможе вам зблизитися і побудувати довірчі з оточуючими, а також рости як особистість, тому що шлях до успіху лежить у спільній діяльності на благо спільної мети. ☀️ Не бійтеся просити допомоги. Не бійтеся приймати допомогу. Не бійтеся пропонувати допомогу.

💡Наше життя складається з низки підйомів і спадів, зльотів і падінь. І абсолютно природно, що іноді ми стикаємося із проблемами чи ситуаціями, на які ніяк не можемо вплинути. 🖼 Ілюстрацією цього є раптово розпочата війна на території України, через яку багато хто втратив звичний спосіб життя, роботи, дахи над головою, а може бути навіть і рідних і близьких людей, як би боляче і сумно не було говорити про це. ▶️ Під час таких різких та болючих змін ми проживаємо п'ять стадій прийняття неминучого. 1️⃣ Заперечення: «Ні, це не може бути правдою!» 💡Ця стадія захищає психіку від руйнування блискавичною звісткою. Вона служить буфером, який дозволяє нам не збожеволіти, дізнавшись трагічну новину. У цей момент мозок обмежує раціональність і притуплює усвідомлення того, що трапилося, щоб зберегти цілісність свідомості. Він гальмує мислення, щоб дати можливість поетапно впоратися з непомірним навантаженням та ізолюватися від шоку. 2️⃣ Гнів: «Чому саме я? За що? Це не справедливо!" 💡Цей етап є найважчим для психіки саме тому, що стан людини властиво почуття глибинної самотності: «ніхто не розуміє мене», «ніхто не може і не хоче мені допомогти», «ніхто не співчуває, ніхто не надає підтримки». Відповідь на це – агресія. Причому агресивність прямує на всіх відразу. Найкращий вихід у цій ситуації — фізична активність та спорт, йога, якими можна займатися навіть удома. 3️⃣ Торг: «Має бути спосіб врятуватися або хоча б покращити моє становище! Я щось придумаю, я поводитимуся правильно і робитиму все, що потрібно!» 💡Коли людина переходить у стадію торгів, їй починає здаватися, що ситуацію можна виправити, якщо вжити для цього якихось дій: «А що, якщо…?». Слід зазначити, що найголовнішим стає пошук варіантів, як повернути все на свої місця та щоб все стало як раніше. Цей пошук провокує виснажливу, надмірну активність. 4️⃣ Депресія: «Виходу немає, все байдуже», «Нічого не поробиш», «Все закінчено», «Все пропало, немає сенсу сіпатися», «Нічого більше не хочу і не робитиму» 💡 У більшості випадків на цьому етапі люди замикаються в собі, перестають стежити за здоров'ям та гігієною, закриваються від зовнішнього світу. Наздоганяє відсутність апетиту, порушення сну та суїцидальні думки - це стан лихоліття і знедоленості приносить навіть парадоксальний комфорт: можна більше нічого не робити і повільно без опору йти на дно. Однак це останній етап, який готує людину до остаточного усвідомлення та прийняття ситуації. 5️⃣ Прийняття: «Ну що ж, треба якось жити з цим» 💡Ця стадія - єдина, на якій не можуть допомогти інші люди, її людина повинна пройти самостійно. Мова про те, щоб визнати, що трапилося, і що з цим потрібно жити, через це потрібно переступити, адаптуючись до наслідків, і з цієї безповоротної точки будувати подальше життя. ❗️Дуже важливо не жити в ілюзії, що «все добре» і «нічого не відбувається», а пройти всі ці стадії крок за кроком, щоб прийти до прийняття реальності, незважаючи на суперечливість, невизначеність і навіть тривогу, що зашкалює. Лише подолавши цей непростий шлях, можна повернути свідомість у своє життя.