Шалом Шварц: теорія базових людських цінностей і мотиваційний континуум

4 дні тому

Читати 12 хв

Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 23 вересня 2026 року · Редакційна політика

Шалом Шварц (Shalom H. Schwartz, нар. 1 січня 1936 року) — соціальний психолог і кроскультурний дослідник, чия теорія базових людських цінностей стала однією з головних сучасних рамок для вивчення того, що люди вважають важливим, як вони впорядковують життєві пріоритети та як ці пріоритети пов’язані з вибором і поведінкою. У ранній версії теорії Шварц описав десять базових цінностей, а у 2012 році разом із колегами уточнив модель до дев’ятнадцяти більш вузьких цінностей, розташованих на круговому мотиваційному континуумі. Уточнена теорія не є типологією людей і не ділить їх на «моральніших» та «менш моральних»: вона описує структуру мотиваційних пріоритетів.

Для моральної психології внесок Шварца особливо важливий тому, що цінності допомагають пояснювати, чому одна й та сама ситуація може активувати різні цілі, конфлікти та способи оцінювання. Водночас цінність не тотожна моральному судженню, нормі, рішенню або поведінці. Людина може високо оцінювати певну цінність і діяти інакше через конкуруючі цілі, соціальні норми, ризики, звички, дефіцит ресурсів або особливості ситуації. Сучасний огляд досліджень особистих цінностей саме тому розглядає зв’язок цінностей із поведінкою як системний, але не детерміністичний.

Хто такий Шалом Шварц

Шварц народився в Гемпстеді, штат Нью-Йорк, 1 січня 1936 року. В автобіографічній енциклопедичній статті він описує незвичну освітню траєкторію: в Columbia College вивчав порівняльну літературу, паралельно навчався єврейської літератури та мови в Jewish Theological Seminary, після рабинських студій звернувся до соціальної психології й завершив докторську підготовку в спільній програмі психології та соціології University of Michigan. Докторський ступінь із соціальної психології він здобув 1967 року.

У 1967–1979 роках Шварц працював у Department of Sociology University of Wisconsin–Madison, а 1979 року приєднався до Department of Psychology Hebrew University of Jerusalem. Після завершення штатної кар’єри 2003 року він продовжив міжнародні дослідження й співпрацю; профіль Hebrew University і надалі пов’язує його наукову діяльність із департаментом психології. У 2007 році Шварц отримав Israel Prize у галузі психології; нагороду підтверджує офіційний перелік відзнак Faculty of Social Sciences Hebrew University.

Від морального рішення до дослідження базових цінностей

Історія теорії Шварца почалася не зі спроби скласти універсальний список чеснот. Його докторська дисертація мала назву Moral Decision-making and Behavior і стосувалася того, чи впливають інтеріоризовані норми на реальну поведінку. Пізніше він досліджував допомогу іншим, донорство, втручання свідків і нормативні впливи на альтруїзм. У власній біографічній реконструкції Шварц пояснює, що саме питання про відносно стабільні внутрішні джерела особистих норм привело його до систематичного вивчення цінностей.

Цей шлях важливий для правильного читання теорії. Цінності у Шварца — не готові моральні вироки й не перелік того, що людина «повинна» цінувати. Це широкі мотиваційні цілі, які можуть активуватися в різних сферах життя й конкурувати між собою. Вони дають психологічну мову для аналізу пріоритетів, але не замінюють аналіз моральних норм, відповідальності, наслідків чи контексту.

Як виникла теорія базових людських цінностей

Фундаментальна публікація 1992 року — Universals in the Content and Structure of Values: Theoretical Advances and Empirical Tests in 20 Countries — запропонувала десять мотиваційно відмінних типів цінностей і перевіряла їхню структуру на матеріалі двадцяти країн. Ключова ідея полягала не лише в наявності окремих назв на кшталт безпеки, самостійності чи універсалізму. Шварц припустив, що цінності утворюють упорядковану систему сумісностей і конфліктів.

У ретроспективній статті 2011 року Шварц описував дві різні дослідницькі програми: теорію базових особистих цінностей, за якими відрізняються люди, та окрему теорію культурних ціннісних орієнтацій, за якими порівнюють суспільства. Це розрізнення принципове. Показники окремої людини не можна автоматично переносити на цілу культуру, а середні культурні профілі не описують кожного члена групи.

Що таке цінність у моделі Шварца

У цій традиції цінності розуміють як бажані, трансситуативні цілі, що різняться за важливістю й виконують роль орієнтирів для оцінювання та вибору. Вони пов’язані з мотивацією, але не зводяться до миттєвого бажання. Саме відносна важливість кількох цінностей утворює індивідуальну ієрархію пріоритетів. Огляд Sagiv і Schwartz узагальнює великий масив даних про зміст, структуру, походження, стабільність і наслідки особистих цінностей.

Тому окремий високий бал за певною шкалою не є самодостатньою характеристикою людини. Для теорії важливі співвідношення між пріоритетами: що для людини важливіше порівняно з іншими цілями та які мотиви опиняються в конкуренції в конкретній ситуації. Через це інтерпретація цінностей потребує розглядати профіль як структуру, а не як набір незалежних «рис».

Мотиваційний континуум: чому цінності розташовані по колу

Центральна ідея Шварца — круговий мотиваційний континуум. Сусідні цінності зазвичай виражають сумісні або близькі мотиваційні цілі, а віддалені й протилежні сектори частіше втілюють цілі, які важко максимізувати одночасно. Наприклад, прагнення незалежності та новизни зазвичай ближче одне до одного, ніж прагнення новизни й суворого збереження усталеного порядку. Уточнена модель 2012 року зробила цю безперервність центральним принципом теорії.

Коло не означає, що людина мусить «обрати одну сторону». В однієї людини можуть бути важливими цінності з різних секторів. Конфлікт проявляється тоді, коли конкретне рішення одночасно підтримує одну мотиваційну ціль і ускладнює іншу. Саме тому ціннісна психологія корисна для розуміння моральних дилем: дилема часто включає не одну ізольовану цінність, а зіткнення кількох значущих цілей, правил і наслідків.

Від 10 базових цінностей до 19 уточнених

Оригінальна теорія розрізняла десять широких цінностей: самостійність, стимуляцію, гедонізм, досягнення, владу, безпеку, конформність, традицію, доброзичливість та універсалізм. У 2012 році Шварц і міжнародна група співавторів запропонували дев’ятнадцять більш вузьких цінностей. Це було уточненням тієї самої кругової логіки, а не створенням цілком іншої теорії.

Назви дев’ятнадцяти цінностей варто читати як короткі позначення мотиваційних цілей. Вони не є діагностичними категоріями, «типами особистості» або моральними оцінками. Нижче подано зміст у сучасній уточненій версії; англійські назви збережено там, де вони допомагають однозначно співвіднести український термін із міжнародною літературою. Опис і психометричну перевірку PVQ-RR можна використати як основне джерело для цих визначень.

Відкритість до змін

Самостійність мислення (Self-Direction–Thought) означає свободу розвивати власні ідеї та здібності; самостійність дії (Self-Direction–Action) — свободу визначати власні дії; стимуляція (Stimulation) — прагнення новизни, змін і виклику. Гедонізм (Hedonism) пов’язаний із задоволенням і чуттєвою насолодою та займає прикордонне положення між відкритістю до змін і сектором самоствердження. Тут «відкритість» описує мотиваційну орієнтацію, а не загальну оцінку характеру людини.

Самоствердження

Досягнення (Achievement) стосується успіху відповідно до соціальних стандартів. Влада-домінування (Power–Dominance) описує контроль над іншими людьми, а влада-ресурси (Power–Resources) — контроль над матеріальними та соціальними ресурсами. Репутація, або Face, пов’язана із захистом публічного образу та уникненням приниження і розташовується поблизу межі між самоствердженням і збереженням. Ці цінності описують цілі, а не схвалення чи засудження конкретної поведінки.

Збереження

Особиста безпека (Security–Personal) означає безпеку в безпосередньому оточенні, а суспільна безпека (Security–Societal) — стабільність і безпеку ширшого суспільства. Конформність щодо правил (Conformity–Rules) стосується дотримання правил, законів і формальних обов’язків; міжособистісна конформність (Conformity–Interpersonal) — уникнення дій, що засмучують або завдають шкоди іншим. Традиція (Tradition) означає збереження культурних, сімейних або релігійних традицій. Скромність (Humility) займає прикордонну позицію між збереженням і самотрансцендентністю.

Самотрансцендентність

Доброзичливість-турбота (Benevolence–Caring) означає відданість добробуту близької групи, а доброзичливість-надійність (Benevolence–Dependability) — прагнення бути надійною та гідною довіри людиною для своєї групи. Універсалізм-толерантність (Universalism–Tolerance) пов’язаний із прийняттям і розумінням тих, хто відрізняється; універсалізм-турбота (Universalism–Concern) — із рівністю, справедливістю та захистом людей; універсалізм-природа (Universalism–Nature) — зі збереженням природного середовища.

У популярних переказах ці дев’ятнадцять пунктів іноді перетворюють на жорсткі чотири коробки. Це спрощує модель занадто сильно. Її головний об’єкт — безперервний круговий порядок. Гедонізм, репутація та скромність лежать біля меж широких секторів, тому точне віднесення до чотирьох вищих блоків залежить від рівня узагальнення й аналітичної задачі. Дані з 49 культурних груп підтримують насамперед послідовність цінностей навколо кола.

Чотири цінності вищого порядку

Для компактного опису десять або дев’ятнадцять цінностей часто узагальнюють у чотири широкі напрями. Відкритість до змін охоплює автономію, новизну й дослідження. Збереження — безпеку, порядок, самоконтроль і підтримання усталених практик. Самоствердження (self-enhancement) пов’язане з особистим успіхом, статусом і контролем ресурсів або людей. Самотрансцендентність (self-transcendence) спрямована на добробут інших людей і ширші об’єкти турботи.

На найширшому рівні відкритість до змін протистоїть збереженню, а самоствердження — самотрансцендентності. Це теоретичні осі мотиваційного конфлікту, а не шкала «добре — погано». Теорія не дає наукової підстави оголосити один сектор «правильною мораллю» або робити загальний рейтинг людей за їхніми ціннісними профілями.

Як Шварц вимірював цінності

Дослідницька програма Шварца створила кілька інструментів: Schwartz Value Survey (SVS), Portrait Values Questionnaire у різних версіях, короткий PVQ21, відомий також як Human Values Scale у European Social Survey, та уточнений PVQ-RR для дев’ятнадцяти цінностей. Репозиторій шкал Шварца містить інструкції, переклади й правила кодування; серед доступних версій є українські форми PVQ21, PVQ40 та PVQ-RR.

Логіка портретних опитувальників відрізняється від прямого запитання «наскільки для вас важлива справедливість чи влада?». Учаснику подають короткі описи людей із певними цілями й просять оцінити, наскільки описана людина схожа на нього або неї. Це допомагає вимірювати відносні ціннісні пріоритети, але інструмент залишається самозвітом і залежить від розуміння формулювань, стилю відповіді та культурно-мовного контексту.

PVQ-RR містить 57 портретних тверджень — по три для кожної з 19 уточнених цінностей. Під час аналізу важливе центрування оцінок, оскільки люди різняться не лише пріоритетами, а й загальною схильністю ставити високі або низькі бали. Тому «високий сирий бал» не слід читати як абсолютну кількість певної цінності. Це одна з причин, чому онлайн-тести без коректного ключа та належної методики можуть давати оманливу інтерпретацію.

Наскільки добре підтверджується структура 19 цінностей

Одна з найсильніших сучасних перевірок PVQ-RR охопила 53 472 учасники з 49 культурних груп і 32 мовних версій. Schwartz і Cieciuch (2022) повідомили, що 15 із 19 цінностей надійно вимірювалися у переважній більшості груп, ще дві — у більшості груп; теоретично очікуваний порядок 19 цінностей навколо кола відтворився в усіх культурних групах. Це вагомий аргумент на користь кругової структури.

Водночас цей результат не означає ідеальної психометричної однаковості кожної вузької шкали в кожній країні. Частина цінностей розрізняється слабше, ніж інші, а міжнародні порівняння потребують перевірки інваріантності вимірювання, якості перекладу, способу вибірки й центрування. Самі автори подають результати диференційовано, а не як доказ того, що всі 19 шкал працюють однаково бездоганно всюди.

Цінності і поведінка: зв’язок є, гарантії немає

Теорія цінностей стала впливовою, зокрема, тому що її прогнози можна пов’язувати з поведінкою. Проте зв’язок не є механічним. У дослідженні Bardi і Schwartz сила зв’язку між цінностями та відповідними повсякденними діями помітно різнилася між ціннісними типами, а соціальні норми могли послаблювати видимий зв’язок між особистим пріоритетом і поведінкою.

У пізнішому дослідженні чотирьох країн, що охопило 1 857 учасників, Schwartz та співавтори показали користь ідеї ціннісних компромісів: поведінку краще розуміти через співвідношення цінностей, які її підтримують, і цінностей, із якими вона конфліктує. Це добре відповідає круговій моделі та водночас підкреслює, чому одна «важлива цінність» не дозволяє точно передбачити окремий вчинок.

Отже, моральні цінності, моральна ідентичність і переконання можуть підтримувати певні дії, але не гарантують їх. Між пріоритетом і вчинком є конкретна ситуація, доступні альтернативи, ціна дії, норми групи, саморегуляція, інформація про наслідки й інші мотиви. Те саме стосується морального характеру: жодна шкала цінностей сама по собі не є повною мірою моральності людини.

Чому теорія Шварца важлива для моральної психології

Моральна психологія вивчає, як люди оцінюють правильне й неправильне, приписують відповідальність, переживають моральні емоції, міркують, обирають і діють. Теорія Шварца додає до цієї картини систематичний опис мотиваційних пріоритетів. Вона допомагає ставити питання про те, які цілі роблять конкретне правило, наслідок або вибір психологічно значущим для людини.

Однак цінність не є моральним судженням. Пріоритет безпеки може впливати на оцінювання ризику, пріоритет універсалізму — на чутливість до ширшого кола людей, пріоритет традиції — на вагу усталених практик, але жоден із цих зв’язків не диктує єдиного морального висновку. Моральне судження також залежить від уявлень про факти, причинність, наміри, норми, права, обов’язки, наслідки та відповідальність.

Так само теорія не створює шкалу «більш моральних» і «менш моральних» людей. Опис того, які мотиваційні цілі люди ставлять вище, є емпіричним завданням. Нормативне питання про те, які цілі суспільство чи окрема людина вважає правильними, належить до іншого рівня аналізу.

Особисті цінності, культурні цінності, риси й норми — різні конструкти

Шварц розробляв і теорію особистих цінностей, і окрему теорію культурних ціннісних орієнтацій. Змішування цих рівнів породжує типову помилку: середню характеристику країни починають приписувати кожній людині з цієї країни. Кроскультурне дослідження може описувати статистичні відмінності між вибірками, але не перетворює національність, релігію або групову належність на психологічний діагноз чи готовий ціннісний профіль.

Цінності також не тотожні рисам особистості. Риси описують відносно стійкі тенденції того, як люди зазвичай думають, відчувають і поводяться; цінності описують те, що людина вважає бажаним і важливим. Установки зазвичай спрямовані на конкретні об’єкти або питання, а соціальні та моральні норми описують очікувані чи схвалювані правила поведінки. Ці конструкти можуть корелювати, але виконують різні пояснювальні функції.

Чи змінюються цінності

Особисті цінності відносно стабільні, але не незмінні. Вони можуть змінюватися впродовж життя, під впливом значущих подій, соціального середовища та цілеспрямованих інтервенцій. Систематичний огляд Russo та співавторів включив 14 статей і 25 експериментів із маніпуляціями цінностей та виявив, що зміни можливі як у середніх рівнях, так і в порядку пріоритетів.

Доказова база для навмисної зміни цінностей поки обмежена. У цьому огляді багато досліджень проводили зі студентами, використовували різні завдання й різні дизайни, тому з нього не випливає проста технологія «перепрограмування» цінностей. Коректний висновок скромніший: цінності мають відносну стійкість, але психологічно не є нерухомими.

Що сучасна наука підтримує, а що потребує обережності

Найкраще підтримується загальна ідея структурованого мотиваційного простору: цінності не є випадковим списком, між ними простежуються систематичні відносини сумісності й конфлікту, а круговий порядок відтворюється в багатьох культурних контекстах. Огляд Annual Review of Psychology оцінює теорію базових особистих цінностей як центральну сучасну модель і водночас детально обговорює вимірювання, культурні відмінності, стабільність і механізми зв’язку з поведінкою.

Обережності потребує перехід від структури до сильних індивідуальних висновків. Самозвіт може залежати від соціальної бажаності та стилю відповідей; вузькі сусідні цінності статистично важче розділяти; переклад не гарантує повної психологічної еквівалентності; кореляція цінності з поведінкою не доводить єдиного причинного механізму. Особливо небезпечно перетворювати результати групових досліджень на ярлики для конкретних людей.

Термін «універсальні» у працях Шварца теж потребує точного читання. Йдеться про гіпотезу та емпіричні дані щодо повторюваного змісту й структурних відносин між базовими мотиваційними цілями в різних суспільствах, а не про твердження, що всі культури або всі люди мають однакову ієрархію цінностей. Саме варіативність пріоритетів і є важливим предметом дослідження.

Шварц і вимірювання цінностей в Україні

Для українського читача практично важливий факт: офіційний репозиторій шкал містить українські версії PVQ21, PVQ40 і PVQ-RR. Наявність перекладу робить інструмент доступним для досліджень українською, але сама по собі не означає, що будь-яке використання автоматично має належну валідність для конкретної вибірки, вікової групи чи прикладної задачі. Дизайн дослідження, вибір версії, правила підрахунку й психометричний аналіз залишаються необхідними.

PVQ і PVQ-RR — дослідницькі інструменти для оцінювання ціннісних пріоритетів. Вони не є клінічними тестами, не встановлюють психіатричних чи психологічних діагнозів, не визначають «справжню особистість» і не вимірюють моральну цінність людини. Для індивідуальної інтерпретації важливо не перетворювати відносний профіль на остаточну характеристику характеру або майбутньої поведінки.

Наукова спадщина Шварца

Внесок Шварца полягає не тільки в назвах десяти чи дев’ятнадцяти цінностей. Він запропонував спосіб мислити про цінності як про структуровану систему мотиваційних відносин, створив інструменти для міжнародного вимірювання й зробив кроскультурну перевірку частиною самої теорії. Огляд Personal Values in Human Life показує, наскільки широко ця програма пов’язала цінності з поведінкою, установками та іншими психологічними процесами.

Для сучасної моральної психології ця спадщина корисна ще й методологічно. Вона змушує аналізувати не окреме слово «цінність», а конфігурацію цілей: що людина підтримує, чим готова пожертвувати, які пріоритети сумісні та які вступають у конфлікт. Саме такий підхід допомагає пояснювати моральні рішення без перетворення емпіричної психології на вчення про єдину «правильну» мораль.

Поширені помилки в інтерпретації теорії Шварца

Перша помилка — називати дев’ятнадцять цінностей типами людей. Людина має профіль відносних пріоритетів, а не належить до одного «типу». Друга — трактувати чотири вищі блоки як чотири несумісні класи. Насправді модель є континуальною, а прикордонні цінності прямо показують плавність переходів. Третя — вважати високі бали доказом певної поведінки. Емпіричні зв’язки є й можуть бути прогнозними, але вони ймовірнісні та контекстні.

Четверта помилка — змішувати особисті та культурні цінності. П’ята — перетворювати ціннісні профілі на моральний рейтинг груп. Шоста — називати PVQ клінічною діагностикою. Усі ці інтерпретації виходять за межі того, що дозволяє теорія та її вимірювальні інструменти.

FAQ

Шалом Шварц запропонував 10 чи 19 базових цінностей?

Обидві відповіді можуть бути коректними, якщо назвати версію теорії. У 1992 році Шварц представив модель десяти широких базових цінностей. У 2012 році Шварц і співавтори уточнили її до дев’ятнадцяти більш вузьких цінностей на тому самому мотиваційному континуумі. Уточнена модель не скасувала широкі десять категорій: їх і далі можна відновлювати як вищий рівень узагальнення.

Що означає «мотиваційний континуум»?

Це уявлення про цінності як про безперервно впорядковане коло мотиваційних цілей. Сусідні цінності зазвичай ближчі за мотиваційним змістом, а протилежні частіше виражають цілі, між якими виникає конфлікт. Континуум важливіший за механічне запам’ятовування списку.

Чи є опитувальник Шварца тестом особистості?

PVQ, PVQ21 і PVQ-RR оцінюють ціннісні пріоритети за теорією Шварца. Вони не є еквівалентом особистісних тестів рис і не встановлюють клінічних діагнозів. Для наукового використання потрібні відповідна версія шкали, правила кодування, центрування та перевірка психометричних властивостей у потрібній вибірці.

Чи показує профіль Шварца, наскільки людина моральна?

Ні. Теорія описує відносну важливість мотиваційних цілей, а не загальний рівень моральності. Цінності можуть бути пов’язані з моральними судженнями та поведінкою, але не замінюють їх і не дають наукової підстави ранжувати людей як «кращих» чи «гірших».

Чи можна передбачити поведінку за цінностями?

Цінності пов’язані з багатьма установками й формами поведінки, але точність прогнозу залежить від типу поведінки, сили ситуаційних норм, доступних можливостей і конкуренції між цінностями. Тому коректне формулювання — «цінності допомагають пояснювати й імовірнісно прогнозувати поведінку», а не «цінності визначають вчинки».

Чи можуть цінності змінюватися?

Так. Дослідження описують вікові, контекстні та експериментально індуковані зміни, хоча цінності загалом мають відносну стабільність. Систематичний огляд експериментів вказує на можливість зміни, але доказова база щодо цілеспрямованих інтервенцій ще обмежена й неоднорідна.

Чи універсальні цінності Шварца для всіх культур?

Кроскультурні дані добре підтримують повторюваність загального кругового порядку та багатьох ціннісних відмінностей, але «універсальність» не означає однакові середні пріоритети, однакове значення кожного формулювання або ідеально однакову психометрію в усіх суспільствах. Культурні й мовні порівняння потребують окремої перевірки.