Теорія базових людських цінностей Шварца: 19 цінностей і мотиваційний континуум
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 23 вересня 2026 року · Редакційна політика
Теорія базових людських цінностей Шварца описує цінності як бажані надситуативні цілі, що відрізняються за важливістю і разом утворюють систему мотиваційних пріоритетів. Її центральна ідея — не список «правильних» якостей, а круговий мотиваційний континуум: близькі ділянки кола виражають сумісні мотиви, віддалені й протилежні — мотивації, які частіше вступають у конфлікт. Уточнена модель 2012 року розрізняє 19 більш вузьких цінностей замість десяти великих категорій ранньої версії.
Сучасна доказова база добре підтримує саму ідею структурованого континууму та показує, що модель відтворюється в багатьох культурних групах. Водночас точність відокремлення окремих сусідніх цінностей залежить від інструмента, вибірки й способу аналізу. Велике психометричне дослідження PVQ-RR у 49 культурних групах охопило 53 472 учасників і 32 мовні версії; автори повідомили надійне вимірювання 15 із 19 цінностей у переважній більшості груп і ще двох — у більшості груп, а також відтворення теоретичного порядку цінностей на колі. Це сильна підтримка моделі, але не підстава трактувати 19 секторів як природні «типи людей».
Що таке теорія базових людських цінностей Шварца
Теорія базових людських цінностей — психологічна модель змісту й структури особистих цінностей, яку розробляв соціальний психолог Шалом Шварц та його колеги. Рання форма теорії описувала десять базових цінностей, а уточнена версія розгорнула їх у 19 більш вузьких мотиваційних цілей. Обидві версії спираються на одну структурну ідею: значення окремої цінності стає зрозумілішим через її місце відносно інших цінностей.
У психології цінності — це не одиничні бажання на кшталт «хочу відпочити сьогодні». Йдеться про широкі життєві цілі, які можуть спрямовувати оцінювання, увагу, вибір і поведінку в різних сферах. У класичному огляді Шварц підкреслював, що цінності відрізняються передусім мотиваційною ціллю, а люди надають їм різної відносної важливості. Огляд 2012 року також пояснює, чим цінності відрізняються від установок, переконань, норм і рис особистості.
Науковий статус моделі
Теорія Шварца є однією з найвпливовіших сучасних моделей особистих цінностей у соціальній і кроскультурній психології. Огляд у Annual Review of Psychology узагальнює дані про зміст цінностей, їхню структуру, походження, стабільність і зміни, а також зв’язки з поведінкою в різних культурах.
Найсильніше підтверджується не теза про дев’ятнадцять ізольованих «комірок», а впорядкований круговий континуум. Раніша метааналітична перевірка десятизначної моделі охопила 318 кореляційних матриць із 88 досліджень і дані European Social Survey із загальною чисельністю 251 239. Добра відповідність квазіциркумплексній моделі спостерігалася не в усіх кластерах даних, що вказує на культурні й методичні модератори. Метааналіз Steinmetz, Isidor і Baeuerle підтримує обережне розуміння універсальності: загальний мотиваційний порядок може бути стійким, а точна геометрія — варіювати.
Що Шварц називає цінністю
У теорії цінність — бажана надситуативна ціль, важливість якої слугує орієнтиром у житті. Цінності пов’язані з мотивацією, виходять за межі окремої ситуації, можуть спрямовувати оцінювання дій, людей і подій та утворюють систему відносних пріоритетів. Оригінальна теорія 1992 року заклала саме цю логіку.
Тому фраза «для мене важлива безпека» не означає, що в кожній ситуації людина обере найбезпечніший варіант. Із безпекою можуть конкурувати самостійність, досягнення, турбота про близьких, стимуляція або інша цінність. На вибір також впливають правила, ресурси, звички, емоції, очікувані наслідки й соціальний контекст.
Мотиваційний континуум: чому цінності розташовані по колу
Коло Шварца — карта відносин між мотиваціями. Чим ближче дві цінності на колі, тим частіше їхні цілі можна реалізувати в одній дії. Чим далі вони одна від одної, тим імовірніший конфлікт між способами їх реалізації. Це структурна гіпотеза про типові відносини між цінностями, а не математичне правило для кожного окремого вчинку.
Сумісність не означає тотожність
Самостійність думки й самостійність дії близькі, бо обидві виражають автономність, але перша стосується свободи розвивати власні ідеї та здібності, а друга — свободи визначати власні дії. Доброзичливість-турбота й доброзичливість-надійність також сусідять, проте одна акцентує добробут близьких, а друга — надійність у стосунках.
Конфлікт цінностей не означає суперечливу особистість
Людина може високо цінувати мотиви з різних частин кола. Конфлікт виникає на рівні одночасної реалізації конкретних цілей: дія, що максимізує новизну й ризик, іноді ускладнює збереження стабільності; прагнення домінування може вступати в напруження з рівністю та захистом інтересів інших. Контекст визначає, наскільки гострим буде компроміс.
Відносний пріоритет важливіший за «високий бал»
Люди часто оцінюють багато позитивно сформульованих цілей як важливі. Тому дослідників цікавить не лише абсолютний бал, а місце цінності в індивідуальній системі пріоритетів. У багатьох аналізах відповіді центрують відносно середнього рівня використання шкали конкретною людиною. Офіційний репозиторій інструментів Шварца містить окремі інструкції з кодування та аналізу.
Від 10 базових цінностей до 19 уточнених
Оригінальна теорія виокремлювала десять великих категорій: самостійність, стимуляцію, гедонізм, досягнення, владу, безпеку, конформність, традицію, доброзичливість та універсалізм. У 2012 році Шварц і колеги запропонували уточнення, оскільки всередині кількох великих категорій стабільно простежувалися мотиваційно різні підтипи. Уточнена теорія розрізнила 19 цінностей, не відмовляючись від старої десятки.
Тому твердження «у Шварца 10 цінностей» і «у Шварца 19 цінностей» описують різні рівні деталізації. Для сучасного викладу уточненої моделі доречно говорити про 19 вузьких цінностей, які можна агрегувати у десять базових і далі — у чотири цінності вищого порядку.
19 цінностей у уточненій теорії Шварца
Нижче наведено 19 цінностей із їхньою мотиваційною ціллю. Українські назви передають зміст англомовних термінів; оригінальні назви подано в дужках, щоб уникнути плутанини між перекладами.
Відкритість до змін
1. Самостійність думки (Self-Direction—Thought) — свобода розвивати власні ідеї, здібності й способи розуміння.
2. Самостійність дії (Self-Direction—Action) — свобода самостійно визначати власні дії та обирати напрям поведінки.
3. Стимуляція (Stimulation) — прагнення новизни, збудження, виклику та змін.
4. Гедонізм (Hedonism) — прагнення задоволення й чуттєвої насолоди. У круговій моделі він лежить біля межі відкритості до змін і самоствердження.
Самоствердження
5. Досягнення (Achievement) — прагнення успіху відповідно до соціально значущих стандартів.
6. Влада-домінування (Power—Dominance) — прагнення контролювати інших людей і впливати на них.
7. Влада над ресурсами (Power—Resources) — прагнення контролювати матеріальні й соціальні ресурси.
8. Збереження обличчя (Face) — захист публічного образу й уникнення приниження; мотиваційно це перехідна зона між самоствердженням і самозахисним збереженням.
Збереження
9. Особиста безпека (Security—Personal) — безпека й стабільність у безпосередньому життєвому середовищі.
10. Суспільна безпека (Security—Societal) — безпека, порядок і стабільність ширшого суспільства.
11. Традиція (Tradition) — збереження й підтримка культурних, сімейних або релігійних традицій.
12. Конформність до правил (Conformity—Rules) — дотримання правил, законів і формальних зобов’язань.
13. Міжособистісна конформність (Conformity—Interpersonal) — утримання від дій, що можуть засмутити або завдати шкоди іншим у безпосередній взаємодії.
14. Скромність (Humility) — відмова від надмірного самозвеличення та прийняття обмеженості власної значущості у ширшій картині. Ця цінність лежить близько до переходу між збереженням і самотрансцендентністю.
Самотрансцендентність
15. Доброзичливість-надійність (Benevolence—Dependability) — бути надійною людиною, на яку можуть покластися члени близької групи.
16. Доброзичливість-турбота (Benevolence—Caring) — піклування про добробут людей, із якими людина має близькі стосунки.
17. Універсалізм-турбота (Universalism—Concern) — прагнення рівності, справедливості й захисту добробуту всіх людей.
18. Універсалізм-природа (Universalism—Nature) — збереження природного середовища.
19. Універсалізм-толерантність (Universalism—Tolerance) — прийняття й розуміння людей, які відрізняються від себе.
Формулювання мотиваційних цілей спираються на первинний опис уточненої теорії і подальшу психометричну перевірку PVQ-RR. Назви слід використовувати як аналітичні категорії, а не як ярлики для людей.
Чотири цінності вищого порядку
Дев’ятнадцять вузьких цінностей можна узагальнювати у чотири великі мотиваційні сектори. Відкритість до змін охоплює автономію, новизну й готовність до нового досвіду. Самоствердження пов’язане з особистим успіхом, впливом і контролем ресурсів. Збереження акцентує безпеку, передбачуваність, традиції та регуляцію поведінки. Самотрансцендентність спрямовує увагу на добробут інших людей і ширшого світу.
Ці сектори формують дві великі опозиції: відкритість до змін — збереження та самоствердження — самотрансцендентність. Йдеться про мотиваційне напруження, а не про взаємовиключні «полюси характеру». Гедонізм, збереження обличчя та скромність добре показують, чому коло точніше за жорсткі коробки: вони займають перехідні зони.
Чому коло важливіше за список
Якщо перетворити теорію на перелік із 19 назв, втрачається її центральна перевага. Коло дозволяє формулювати передбачення про весь профіль зв’язків: поведінка, що виражає певну мотивацію, часто позитивніше пов’язана із сусідніми цінностями, слабше — з віддаленими і негативніше — з мотиваційно протилежними. У дослідженні чотирьох країн із 1 857 учасниками структура зв’язків між 19 цінностями та повсякденною поведінкою відповідала логіці таких компромісів. Schwartz та колеги описали це як спільний вплив цінностей, що підтримують і стримують дію.
Як вимірюють цінності Шварца
Офіційний репозиторій Schwartz Value Scales містить Schwartz Value Survey (SVS), Portrait Values Questionnaire у 40-пунктовій версії (PVQ40), скорочену 21-пунктову шкалу European Social Survey (PVQ21/ESS21) і Revised Portrait Values Questionnaire (PVQ-RR) для уточненої 19-ціннісної моделі.
SVS
Schwartz Value Survey просить оцінювати важливість окремих ціннісних орієнтирів як принципів у житті. Він відіграв центральну роль у ранньому розвитку теорії, але вимагає досить абстрактного самооцінювання.
PVQ
Portrait Values Questionnaire використовує короткі портрети людей. Респондент оцінює, наскільки описана людина схожа на нього або неї. Така форма зменшує потребу працювати з абстрактними назвами цінностей.
PVQ-RR
PVQ-RR містить 57 портретних тверджень — по три індикатори на кожну з 19 вузьких цінностей. Дослідження 49 культурних груп показало, що інструмент загалом добре відтворює теоретичний порядок цінностей і дає змогу досліджувати їхні ієрархії та кореляти. Водночас не всі 19 шкал мають однаково сильну надійність у кожній групі.
Чому результати часто центрують
Люди відрізняються стилем використання шкал: одна людина ставить високі оцінки майже всім портретам, інша користується нижньою частиною шкали. Тому в багатьох аналізах інтерес становить відносна важливість кожної цінності порівняно із середньою оцінкою конкретного респондента. Центрування допомагає відокремити пріоритет від загальної схильності ставити вищі або нижчі бали.
Чи є PVQ-RR тестом особистості
PVQ-RR — стандартизований дослідницький інструмент для вимірювання ціннісних пріоритетів, але його результати не слід перетворювати на популярну типологію «який ви тип за Шварцом». Цінності й риси особистості пов’язані, проте є різними конструкціями. Метааналіз 60 досліджень взаємозв’язку цінностей Шварца з моделлю Big Five виявив систематичні, але загалом не великі асоціації. Метааналіз Parks-Leduc, Feldman і Bardi підтримує їхню концептуальну відмінність.
Опитувальник не має клінічного діагностичного статусу, не визначає психічний розлад і не дає наукової підстави ранжувати людей за «якістю особистості». Висока оцінка влади, досягнення, безпеки, традиції, універсалізму або будь-якої іншої цінності — опис мотиваційного пріоритету, а не моральний вирок.
Наскільки універсальна структура цінностей
Теза про універсальність стосується насамперед повторюваного змісту мотивацій і порядку їхніх відносин, а не однакової ієрархії в усіх суспільствах. Люди й групи можуть істотно відрізнятися за тим, чому надають більшої ваги. Культурні умови, інституції, економічна ситуація, життєвий етап і події можуть змінювати відносну важливість цілей.
У дослідженні Schwartz і Cieciuch із 49 культурними групами майже всі цінності демонстрували конфігураційну та метричну інваріантність, а багатовимірне шкалювання відтворило теоретичний порядок 19 цінностей. Це підтримує порівняння структури та зв’язків цінностей між культурними групами. Порівняння сирих середніх між країнами потребує додаткової уваги до інваріантності вимірювання, перекладу й вибірки.
Цінності і поведінка: зв’язок є, гарантії немає
Теорія передбачає, що цінності можуть спрямовувати поведінку, але поведінка не є прямим відбитком анкети. У класичному дослідженні Bardi і Schwartz різні цінності мали неоднакову силу зв’язку з відповідними повсякденними діями, а частину варіації автори пов’язували із соціальними нормами. Дослідження цінностей і поведінки підтримало структурний зв’язок, але не модель «одна цінність — один вчинок».
Уточнена модель робить акцент на компромісі: поведінку може одночасно підтримувати одна цінність і стримувати інша. Нова професійна можливість, наприклад, може активувати досягнення й самостійність, але водночас вступати в напруження з особистою безпекою або надійністю щодо близьких. Реальна дія залежить від ситуації, доступних альтернатив і очікуваних наслідків.
Тому ціннісний профіль не є точним індивідуальним прогнозом поведінки. Окремий матеріал ХАБу про розрив між цінностями і поведінкою розглядає цю проблему детальніше.
Цінності, риси, установки, норми й моральні судження
Цінності і риси особистості
Риси описують відносно типові способи мислити, відчувати й діяти, тоді як цінності описують те, що людина вважає важливим і до чого прагне. Людина може цінувати новизну, але бути поведінково стриманою; може високо ставити турботу про інших, але мати обмежені ресурси для допомоги.
Цінності і установки
Установка зазвичай стосується конкретнішого об’єкта, ідеї або поведінки. Цінність є ширшим орієнтиром, який може впливати на багато установок. Одна й та сама цінність іноді підтримує різні позиції залежно від того, як людина інтерпретує ситуацію.
Цінності і соціальні норми
Норма описує очікування щодо того, як слід поводитися в певній групі або ситуації. Цінність описує особисту важливість широкої мотиваційної цілі. Людина може дотримуватися норми, яку не вважає особисто важливою, або цінувати ціль, реалізація якої суперечить чинній нормі.
Цінності і моральне судження
Моральне судження — оцінка дії, наміру, людини або ситуації як морально допустимої, неправильної, доброї, шкідливої тощо. Цінності можуть бути одним із джерел такої оцінки, але не тотожні їй. Теорія Шварца не визначає, яка моральна норма є правильною.
Що теорія Шварца дає моральній психології
Для моральної психології модель важлива як опис системного рівня мотивації, на якому виникають конфлікти між бажаними цілями. В одному морально значущому рішенні можуть зіткнутися турбота про конкретну людину, дотримання правил, суспільна безпека, самостійність, справедливість або репутаційні мотиви. Теорія дозволяє досліджувати ці пріоритети без перетворення емпіричної психології на нормативну етику.
Самотрансцендентність не є науковим синонімом «вищої моральності», а самоствердження — морального дефекту. Універсалізм і доброзичливість часто пов’язані з просоціальними орієнтаціями, але моральні рішення залежать від ширшої системи норм, переконань, ролей і контексту. Так само моральна цілісність не зводиться до незмінності ціннісного профілю.
Чи змінюються цінності
Цінності відносно стабільні, але не незмінні. Вони можуть змінюватися протягом життя, під впливом нових ролей, соціального середовища, значущих подій та свідомої рефлексії. Систематичний огляд експериментів із цілеспрямованою зміною цінностей включив 14 статей і 25 експериментів та виявив можливість змін середнього рівня або рангового порядку, хоча більшість досліджень проводилися на студентських вибірках і використовували різні процедури. Доказовість інтервенцій для «зміни цінностей» залишається обмеженою й неоднорідною.
Практично це означає, що профіль цінностей не слід сприймати як довічний паспорт. Він описує пріоритети на певному етапі та в певному контексті вимірювання.
Теорія Шварца в Україні
Для українського контексту важливим раннім кроком стала робота Катерини Нагорняк 2017 року, присвячена попередній адаптації PVQ-57. У пілотному онлайн-дослідженні було отримано 960 відповідей і перевірено, як українські формулювання індикаторів відтворюють 19-ціннісну структуру. Авторка прямо характеризувала результати як попередні та формулювала подальші кроки вдосконалення методики. Матеріал НаУКМА не є національною нормою для всього населення України.
Станом на 2026 рік репозиторій Schwartz Value Scales містить українські версії PVQ-RR, PVQ40 та PVQ21/ESS21. Наявність перекладу не скасовує вимог до психометричної перевірки конкретної вибірки: для порівняння груп важливими залишаються інваріантність вимірювання, спосіб вибірки та процедура збору даних.
Особисті й культурні цінності Шварца — різні рівні аналізу
Ця стаття присвячена теорії базових особистих цінностей: вона описує мотиваційні пріоритети індивідів і їхню структуру. Окремо Шварц розробляв моделі культурних ціннісних орієнтацій для порівняння суспільств. Не можна автоматично переносити індивідуальний профіль людини на «характер нації» або робити висновки про окрему людину з середніх показників країни.
Для чого модель корисна в дослідженнях
Модель дає спільну координатну систему для дослідження того, як широкі життєві пріоритети пов’язані з установками, вибором і поведінкою. Її застосовують у соціальній, кроскультурній, організаційній, політичній, екологічній та психології розвитку. Огляд Sagiv і Schwartz систематизує дані про зв’язки цінностей із релігійністю, упередженнями, просоціальною та антисоціальною поведінкою, політичними й екологічними діями, творчістю, рисами особистості та суб’єктивним благополуччям.
Сильна сторона підходу — можливість передбачати не лише знак зв’язку однієї цінності з певним явищем, а хвилеподібний патерн по всьому колу. Якщо зовнішня змінна близька за мотиваційним змістом до одного сектора, зв’язок часто слабшає в міру руху колом і може змінювати знак біля протилежного сектора.
Що модель не дозволяє робити
Модель не дає підстав називати одну людину «кращою» за іншу за профілем цінностей. Вона не є клінічною діагностикою, не визначає психічне здоров’я і не встановлює моральну правильність рішень. Вона також не доводить, що людина завжди поводитиметься відповідно до найвищої за анкетою цінності.
Не варто використовувати кругову модель як жорстку типологію, де кожному призначають один сектор. Теорія описує систему відносних пріоритетів. Її статистична структура є груповою закономірністю, а індивідуальний профіль може бути складним, мати близькі оцінки багатьох цінностей і змінюватися з часом.
Не варто також трактувати культурні середні як властивість кожного члена групи. Навіть якщо дві вибірки відрізняються за середнім пріоритетом певної цінності, розподіли можуть сильно перекриватися, а внутрішньогрупові відмінності бути великими.
Поширені помилки в інтерпретації
«Шварц довів, що існує рівно 19 природних цінностей». Точніше: уточнена теорія пропонує 19 аналітично розрізнюваних мотиваційних цінностей у межах безперервного кола; психометрична розрізнюваність окремих сусідніх цінностей не однакова в усіх вибірках.
«Найвища шкала визначає тип людини». У теорії немає такої типології. Значення має весь відносний профіль і система компромісів.
«Самотрансцендентність означає моральність, самоствердження — егоїзм». Це нормативне спрощення. Сектори описують мотиваційні цілі, а не етичний рейтинг.
«Якщо людина цінує щось, вона так і поводиться». Цінності пов’язані з поведінкою й можуть її мотивувати, але реальна дія залежить від конкуруючих цілей і ситуаційних умов.
«Результати різних країн можна напряму порівнювати за сирими балами». Кроскультурне порівняння вимагає перевірки еквівалентності вимірювання та уважного ставлення до перекладу й стилів відповідей.
FAQ
Скільки цінностей у теорії Шварца — 10 чи 19?
Обидві цифри описують різні рівні деталізації. Оригінальна модель виокремлювала 10 базових цінностей. Уточнена теорія 2012 року розгорнула частину з них у 19 вузьких цінностей, зберігши те саме мотиваційне коло.
Що таке мотиваційний континуум цінностей?
Це кругове впорядкування мотивацій. Сусідні цінності мають ближчі цілі й частіше сумісні в поведінці; віддалені та протилежні частіше створюють компроміси. Межі між секторами аналітичні, а не природні перегородки.
Які чотири великі групи цінностей виділяє модель?
Відкритість до змін, самоствердження, збереження та самотрансцендентність. Вони формують дві великі мотиваційні опозиції: відкритість до змін — збереження та самоствердження — самотрансцендентність.
Чи можна пройти тест Шварца й дізнатися свій «тип»?
Опитувальники Шварца можуть оцінити відносну важливість цінностей, але теорія не передбачає науково встановлених «типів особистості» за найвищою шкалою. Інтерпретувати варто конфігурацію пріоритетів, а не один ярлик.
Чи є українська версія PVQ-RR?
Так. Офіційний репозиторій Schwartz Value Scales містить українську версію PVQ-RR, а також українські версії PVQ40 і PVQ21/ESS21. В Україні проводилися пілотні роботи з адаптації 19-ціннісної версії. Це не означає, що будь-яке онлайн-тестування автоматично має національні нормативи або однакову валідність для всіх груп.
Чи універсальні 19 цінностей для всіх культур?
Дані з багатьох країн підтримують близький порядок мотивацій і загальну кругову структуру. Водночас надійність окремих вузьких шкал, точність меж і порівнянність середніх залежать від вибірки та вимірювальної інваріантності. Тому науково точніше говорити про широко відтворювану структуру з емпіричними обмеженнями.
Чи можна за цінностями передбачити поведінку?
Цінності пов’язані з поведінкою, особливо коли конкретна дія ясно виражає певну мотиваційну ціль. Проте вони не дають детерміністичного прогнозу. Норми, ситуація, ресурси, ризик і конкуруючі цінності можуть змінити вибір.
Чи є універсалізм або доброзичливість «моральнішими» за владу чи досягнення?
Теорія Шварца цього не встановлює. Вона описує мотиваційний зміст і відносини між цінностями, а не створює рейтинг моральної вартості людей. Моральна оцінка конкретного вчинку потребує окремого аналізу норм, наслідків, намірів і контексту.