Чинники вакцинації та прийняття щеплень: модель BeSD
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 21 жовтня 2026 · Редакційна політика
Чому люди погоджуються на щеплення, відкладають його або залишаються невакцинованими? Відповідь залежить від того, що люди знають і відчувають, кого слухають, чи планують вакцинуватися та наскільки реально можуть скористатися послугою. Модель BeSD — система Всесвітньої організації охорони здоров’я для вимірювання поведінкових і соціальних чинників вакцинації — допомагає дослідити ці відмінності та обрати відповідні дії. Вона поєднує психологічні, соціальні та організаційні виміри й переводить загальне запитання «чому охоплення щепленнями недостатнє?» у перевірювані гіпотези для конкретної громади, групи населення чи програми. ВООЗ, 2022.
Визначальний принцип BeSD полягає в тому, що низьке охоплення щепленнями саме по собі не повідомляє, яка причина переважає. Людина може довіряти вакцинам і хотіти щепитися, але не мати доступного запису; інша — мати доступ і вагатися щодо безпеки; третя — відкладати дію через повсякденні обов’язки. Для кожної ситуації потрібна власна діагностика та відповідна організація послуги. ВООЗ: попит і використання вакцинації.
Що таке модель BeSD і для чого її розроблено
BeSD — скорочення від Behavioural and Social Drivers of Vaccination, тобто «поведінкові та соціальні чинники вакцинації». У 2018 році ВООЗ сформувала міжнародну робочу групу для розроблення узгоджених показників, а у 2022 році опублікувала практичний посібник та позиційний документ. Інструменти орієнтовані на систематичне вивчення причин недостатнього охоплення, моніторинг змін і добір втручань відповідно до місцевих даних. ВООЗ, 2022: практичне керівництво; ВООЗ, 2022: позиційний документ.
У центрі моделі перебувають чотири сфери: думки й почуття, соціальні процеси, мотивація та практичні обставини. Результат, який прагне поліпшити програма, — фактичне отримання рекомендованого щеплення. Намір і зроблене щеплення є різними показниками: перший описує готовність, другий підтверджує завершену дію. Модель придатна для аналізу конкретної вакцини й певної групи населення; вона не припускає, що всі щеплення, вікові групи та регіони мають однакові причини недостатнього охоплення.
BeSD насамперед є рамкою вимірювання й ухвалення програмних рішень. Вона допомагає пов’язати виявлені перешкоди з можливими втручаннями. Сам факт використання анкети або назви BeSD ще не доводить, що програма підвищить охоплення. Для цього необхідні реалізація змін, спостереження за фактичними щепленнями та належне оцінювання. Панамериканська організація охорони здоров’я, BeSD.
Чотири сфери BeSD: як формується рішення про щеплення
1. Думки й почуття: сприйняття хвороби, вакцин і ризику
Ця сфера охоплює уявлення про ймовірність захворіти, можливі наслідки інфекції, очікувані переваги щеплення, його безпеку, ефективність і довіру до системи охорони здоров’я. До неї належать емоційні реакції: занепокоєння щодо хвороби, страх побічних реакцій, пережитий негативний досвід або відчуття невизначеності. Важливими є зміст переконань та їхній зв’язок із конкретною вакциною. ВООЗ, 2022.
Психологічні дослідження засвідчують стійкі зв’язки між оцінками ризику, очікуваним жалем, довірою до вакцин і поведінкою. Водночас зміна висловлених переконань не завжди автоматично спричиняє отримання щеплення. У широкому огляді психологічної науки Brewer та співавтори показали, що втручання в думки й почуття часто давали слабші практичні результати, ніж можна було б очікувати за кореляційними зв’язками. Brewer та ін., 2017.
Під час розмови важливо з’ясувати, що саме турбує людину: конкретна інформація про препарат, попередній досвід, суперечливі поради, відсутність відповіді на запитання чи ставлення до установи. Загальне повідомлення про користь щеплень може пройти повз особисте питання. Науково обґрунтована комунікація спирається на точні відомості про переваги, ризики та протипоказання для конкретної вакцини й повагу до права людини запитувати.
2. Соціальні процеси: рекомендації, норми та взаємини
Рішення формується у взаємодії з медичними працівниками, родичами, друзями, однолітками та громадськими інституціями. До сфери соціальних процесів належать рекомендація медичного працівника, підтримка або осуд близького оточення, сприйняті норми, довіра до джерел і досвід спілкування під час отримання допомоги. ВООЗ, 2022.
Рекомендація фахівця має особливе значення там, де пацієнт очікує компетентного пояснення з урахуванням своєї ситуації. Систематичний огляд досліджень вакцинації проти вірусу папіломи людини в США виявив виразний зв’язок між рекомендацією медичного працівника та початком вакцинації; це переважно сукупність асоціаційних даних, тому оцінка зв’язку не дорівнює причинному ефекту обов’язкової рекомендації в кожному середовищі. Огляд комунікації та вакцинації проти ВПЛ, 2021.
Якість спілкування має не меншу вагу, ніж наявність поради. Людина може сприймати одночасно медичні рекомендації та суперечливі повідомлення від близьких. Підхід до комунікації з батьками, розроблений Leask та співавторами, наголошує на врахуванні різних позицій, відкритих запитаннях і збереженні стосунків довіри. Leask та ін., 2012.
3. Мотивація: намір, готовність і вагання
Мотивація у BeSD означає готовність зробити рекомендоване щеплення, зокрема намір, бажання або вагання. Це важливий розподіл: питання про намір описує поточний стан готовності, а окремі показники думок, соціального впливу та практичних обставин допомагають зрозуміти, чому він сформувався. ВООЗ, 2022.
Вагання щодо вакцинації — це стан невизначеності, суперечливих мотивів або небажання щепитися. Воно не охоплює всіх невакцинованих людей. Особа, яка не отримала вакцину через відсутність препарату або транспортного сполучення, може мати високий намір. Інша людина може висловлювати позитивний намір, але постійно відкладати запис. Запитання «Чи плануєте ви щепитися?» потрібно зіставляти із запитаннями «Чи була можливість?», «Чи пропонували щеплення?» та з реєстром фактично отриманих доз. ПАОЗ, 2024: пояснення BeSD.
4. Практичні обставини: доступність, організація та якість послуг
До цієї сфери належать наявність вакцини, вартість для людини, місце й години прийому, спосіб запису, транспорт, витрати часу, зрозумілість маршруту пацієнта, якість обслуговування та повага під час контакту з працівником. Частина перешкод виникає ще до контакту з лікарем. Психологічна готовність реалізується в дії лише за умови доступної послуги. ВООЗ: рамка BeSD.
У цьому полягає важливий висновок для державної політики: низьке охоплення може бути наслідком організації системи, а не ставлення людей. Скорочення черг, вечірні години прийому, мобільні команди, нагадування та можливість вакцинуватися без повторного візиту іноді впливають на результат більше, ніж додаткові інформаційні кампанії. Конкретну ефективність потрібно оцінювати за даними відповідної програми. Систематичний огляд поведінкових втручань, 2023.
Як сфери взаємодіють: від готовності до отриманої дози
Модель BeSD показує послідовність впливів, але реальні зв’язки можуть бути двосторонніми. Доброзичлива розмова з лікарем здатна підвищити довіру, а доступний запис — допомогти втілити вже наявний намір. Негативний досвід черги, відсутності препарату чи принизливого ставлення може вплинути й на оцінку установи, і на наступне рішення. Тому програма, що вимірює лише ставлення, втрачає істотну частину причинної картини.
Уявімо дві громади з однаковим відсотком невакцинованих дітей. У першій батьки загалом підтримують щеплення, але пункт працює тільки в робочі години та часто переносить прийом. У другій запис доступний, проте поширені побоювання щодо конкретної вакцини й низька довіра до медичних пояснень. Однакове охоплення приховує різну структуру проблеми. Перша громада потребує організаційних змін, друга — якісної професійної комунікації, підтриманої роботою з довірою. В обох випадках необхідна перевірка на місцевих даних.
Зміна однієї сфери може бути недостатньою. Система нагадувань допоможе людині, яка забула час прийому, але не усуне дефіциту вакцин. Навіть ретельно підготовлена інформація щодо безпеки мало допоможе людям, які не можуть дістатися до закладу. BeSD заохочує визначати головні обмеження до вибору інструмента, а не підганяти діагноз під заздалегідь обрану кампанію.
Чим BeSD відрізняється від поняття «вагання щодо вакцинації»
Термін «вагання щодо вакцинації» широко застосовують для опису невизначеності, відкладання або відмови на мотиваційному рівні. Поширена помилка полягає у трактуванні всіх пропущених щеплень як наслідку вагання. BeSD розділяє питання готовності та доступності, дає місце соціальним впливам і сприйняттю ризику, а отже дозволяє визначити, що саме необхідно змінити. ВООЗ, 2022: позиційний документ.
Надійна діагностика описує групу без стигматизації. Формулювання «батьки не довіряють» не може замінити перевірки, чи дійсно вони отримували зрозумілі пояснення, чи мали доступ до послуги, чи зіткнулися з перервами в постачанні. Особисті причини та організаційні бар’єри можуть існувати одночасно.
Модель також відрізняється від клінічного скринінгу: BeSD не діагностує психічних розладів і не оцінює «психологічну нормальність» людини. Вона створена для потреб програм і досліджень вакцинації, де одиницями аналізу можуть бути населення, групи та організації.
Як досліджувати чинники вакцинації за BeSD
Сформулювати конкретне питання
Спочатку визначають вакцину, дозу або завершення серії, цільову групу, географію, період і бажаний результат. Наприклад: «Чому діти визначеної вікової групи не отримують щеплення відповідно до календаря в конкретній громаді?» Формулювання «люди проти вакцинації» звужує дослідження ще до початку збору даних і створює ризик пропустити організаційні причини.
Слід відокремити первинне щеплення, своєчасність введення, завершення багатодозової серії та повторне отримання рекомендованої дози. Для них можуть бути різні перешкоди: повідомлення про доступну послугу, повторний запис, втрата зв’язку з пацієнтом, незручний маршрут або нова інформаційна потреба.
Обрати показники та інструменти
Посібник ВООЗ BeSD 2022 містить стандартизовані запитання для досліджень вакцинації дітей і вакцинації проти COVID-19, а також рекомендації щодо адаптації, опитувань та поглиблених інтерв’ю. Доповнення ВООЗ 2025 року окремо стосується вакцинації проти грипу. Вибір інструмента має відповідати вакцині та населенню; дослівне перенесення шкали з однієї кампанії до іншої потребує перевірки мовної зрозумілості та придатності. ВООЗ, 2022; ВООЗ, 2025.
Питання розміщують відповідно до чотирьох сфер. Про думки й почуття запитують щодо сприйнятого ризику хвороби та впевненості у вакцині. Про соціальні процеси — щодо рекомендації фахівця та підтримки оточення. Про мотивацію — щодо наміру. Про практичні обставини — щодо наявності послуги, витрат і труднощів запису. Фактичне щеплення вимірюють окремо.
Інструменти ВООЗ мають історію розроблення та перевірки, однак локальний переклад і культурна адаптація потребують тестування. Варто перевіряти, чи однаково розуміють запитання люди з різним освітнім досвідом, віком і мовними потребами, чи немає неприйнятного навантаження на респондентів та чи зрозумілі категорії відповідей.
Поєднати опитування та якісне дослідження
Анкета допомагає побачити поширеність відповідей і порівняти групи за однаковими показниками. Інтерв’ю дають можливість зрозуміти послідовність подій: де людина шукала інформацію, як намагалася записатися, що сталося під час візиту, які питання залишилися без відповіді. До якісної частини варто включати також медичних працівників та організаторів послуг — вони бачать структурні обмеження, які пацієнт може сприймати як особисту невдачу.
Спостереження за маршрутом пацієнта, перевірка доступності запису, аналіз запасів вакцин і географії пунктів можуть уточнити самозвіти. Метод поєднання кількох джерел цінний саме тоді, коли вони відповідають на різні питання, а розбіжності стають предметом аналізу, а не автоматичного усереднення. ВООЗ, 2019: TIP.
Забезпечити належну вибірку та конфіденційність
Опитування тільки відвідувачів поліклініки систематично пропускає тих, хто не може до неї дістатися. Онлайн-анкета може недопредставляти людей без доступу до мережі. У дослідженні важливо описати вибірку, спосіб залучення, частку відповідей і групи, які могли залишитися поза нею. Якщо дані збираються для ухвалення рішень щодо всього населення, репрезентативність стає окремим методологічним завданням.
Відомості про здоров’я та щеплення потребують захисту. Учасникам слід зрозуміло пояснювати мету збору даних, коло доступу, строки зберігання та спосіб використання результатів. Збір і оброблення персональних даних в Україні здійснюються з урахуванням Закону України «Про захист персональних даних». Публічні звіти мають використовувати агреговані показники й уникати можливості ідентифікувати людину в малій громаді.
Як інтерпретувати дані BeSD
Результати варто представляти окремо за сферами та порівнювати із фактичним охопленням. Висока частка позитивного ставлення за низького охоплення сигналізує про потребу уважно перевірити практичні умови. Поєднання доступних послуг із низькою готовністю може підказувати потребу дослідити довіру, ризики та взаємодію з медичними працівниками. Це початкові гіпотези, що мають пройти перевірку, а не готові причинні висновки.
Порівняння між громадами потребує врахування віку, стану здоров’я, типу вакцини, попереднього досвіду, міграції, інфраструктури та доступу до медичних послуг. Зміни в частках відповідей можуть бути наслідком зміни складу опитаних. Відмінність у десять відсоткових пунктів між групами заслуговує практичної уваги, проте сама по собі не пояснює її причин.
Інтерв’ю та опитування також можуть містити похибки пам’яті й соціальної бажаності: люди можуть забувати дати, перебільшувати намір або відповідати так, як, на їхню думку, очікує медичний працівник. Перевірка фактично введених доз за правомірно доступними адміністративними даними допомагає відокремити повідомлену поведінку від зареєстрованого результату.
Втручання, що відповідають різним перешкодам
Коли переважають практичні бар’єри
Можливі рішення включають збільшення доступних годин прийому, вакцинацію під час уже запланованого медичного візиту, виїзні послуги, простий запис, зрозумілі маршрути та надійне забезпечення препаратами. Такі зміни потребують інституційних ресурсів; переконування населення не усуне проблему відсутності послуги.
Метааналіз поведінкових втручань 2023 року, що охопив 613 досліджень, пов’язував вакцинацію безпосередньо в місці контакту з медичною системою з підвищеним отриманням щеплень (зведене відношення шансів 2,9; 95% ДІ 2,3–3,7). Порівнювати ці числа між країнами та програмами слід з урахуванням дизайну включених досліджень, неоднорідності та вихідного охоплення; вони не означають, що кожне відкриття додаткового пункту збільшує охоплення в однаковій пропорції. Систематичний огляд, 2023.
Коли дія відкладається попри намір
У цьому випадку доречними можуть бути нагадування про рекомендовану дозу, повторне запрошення після пропуску та допомога із записом. Кокрейнівський огляд 75 досліджень у десяти країнах показав, що системи нагадування і повторного запрошення, ймовірно, підвищують частку людей, які отримують щеплення; для об’єднаних досліджень повідомлено відношення ризиків 1,28 та абсолютну різницю ризиків приблизно 8 відсоткових пунктів. Ефекти різнилися за каналом нагадування та типом вакцинації. Jacobson Vann та ін., 2018.
Нагадування має бути точним, своєчасним і передбачати реальну можливість отримати вакцину. Під час застосування повідомлень потрібно дбати про конфіденційність, можливість відмовитися від необов’язкових сповіщень і доступність альтернативи для людей без телефона або мережі.
Коли є питання щодо безпеки та користі
Програма повинна забезпечувати доступ до точних пояснень, професійної консультації й зрозумілої інформації про можливі реакції та протипоказання саме для відповідної вакцини. Варто запитувати про конкретну тривогу, визнавати її предмет і відповідати на нього науковими даними. Категоричне засудження людей або заміна розмови пропагандистськими гаслами може погіршувати якість взаємодії.
Психологічний огляд Brewer та співавторів застерігає від припущення, що корекція переконань сама по собі гарантує зміну поведінки. У практичному дизайні комунікацію доцільно поєднувати з можливістю одразу поставити запитання, домовитися про щеплення та отримати послугу. Brewer та ін., 2017.
Коли має значення рекомендація медичного працівника
Організація підготовки лікарів і медсестер може передбачати навички зрозумілого пояснення, відкритого вислуховування й рекомендації відповідно до клінічних настанов. Систематичний огляд 2023 року показав великий зведений зв’язок між рекомендацією надавача допомоги та вакцинацією (відношення шансів 3,4; 95% ДІ 2,5–4,6). Це узагальнений результат неоднорідних досліджень, тож його не слід трактувати як гарантований причинний результат будь-якого навчального заняття. Огляд 2023 року.
Повага та зрозумілість мають бути вимірюваними характеристиками якості допомоги. Якщо пацієнт не має можливості обговорити своє питання або отримує принизливу відповідь, програма має змінювати організацію спілкування, а не називати пацієнта «складним».
Що показують систематичні огляди і де межі доказів
Найкращі узагальнені дані підтверджують, що окремі організаційні й комунікаційні втручання можуть збільшувати охоплення. Кокрейнівський огляд нагадувань надає безпосередню оцінку впливу на фактичні щеплення. Огляд 613 досліджень порівнює дев’ять груп поведінкових втручань, але величини ефектів залежать від населення та дослідницьких методів. Cochrane, 2018; огляд 2023 року.
Пізніший систематичний огляд 44 рандомізованих досліджень первинної допомоги дорослим описав позитивні результати нагадувань лікарям, персональних контактів і комплексних змін процесів; автори не виконували метааналіз через неоднорідність. Такий висновок корисний для вибору перспективних підходів, але діапазони ефектів не є універсальною прогнозною формулою. Journal of Public Health, 2025.
Для всіх оглядів важливо розрізняти асоціацію та причинний результат, відношення шансів і абсолютну зміну охоплення, намір та зареєстроване щеплення. Високий показник відношення шансів за певного вихідного ризику може відповідати невеликій абсолютній різниці. Статистична значущість означає сумісність даних із певною гіпотезою за умов моделі; програмна цінність залежить також від витрат, стійкості ефекту й охоплення тих, хто найбільше потребує допомоги.
Спостережні дослідження можуть плутати вплив самої рекомендації з іншими відмінностями між відвідувачами медичних закладів. Польові випробування залежать від організації послуги, довіри, наявності препаратів та умов праці персоналу. Дослідження під час пандемії COVID-19 слід переносити на звичайну імунізацію з урахуванням відмінностей у комунікаційному середовищі, сприйнятті ризику й медичних рекомендаціях.
Оцінювання програми, побудованої на BeSD
Визначити результати ще до запуску
Першим показником є отримання рекомендованого щеплення за визначений період. Додатково можна вимірювати своєчасність, завершення серії, різницю в охопленні між групами, частку пропущених візитів, тривалість очікування та доступність запису. Відповіді анкети BeSD слугують проміжними показниками механізму. Успіх у зміні намірів має підтверджуватися фактичною поведінкою.
Потрібно заздалегідь визначити чисельник, знаменник та джерело кожного показника. Наприклад, частка щеплених серед усіх осіб, яким рекомендована конкретна вакцина, відрізняється від частки щеплених серед відвідувачів закладу. Друга величина може покращитися навіть тоді, коли охоплення всієї громади залишиться незмінним. Під час аналізу серій щеплень необхідно враховувати період спостереження.
Відокремити зміну від причинного ефекту
Якщо охоплення зросло після запуску кампанії, це ще не означає, що приріст спричинила саме кампанія: могли змінитися постачання, епідемічна ситуація, доступність лікарів чи склад населення. Коли можливо, застосовують рандомізоване впровадження, порівнювані групи, поетапне розгортання або належно спроєктовані квазіекспериментальні оцінки. Процесовий моніторинг доповнює оцінювання впливу, фіксуючи реальне виконання програми.
Важливо повідомляти і відносний, і абсолютний ефект, довірчі інтервали, спосіб обліку пропущених даних, період оцінювання та ресурси, потрібні для однієї додаткової отриманої дози. Якщо програма збільшує середній показник, але залишає людей з низьким доступом за межами послуги, проблема справедливості зберігається.
Перевірити стійкість і переносимість
Результат короткого випробування може ослабнути під час масштабування, особливо якщо системи запису, персонал або транспорт не витримують додаткового попиту. Для перенесення рішення між регіонами потрібні дані про місцеві бар’єри. ВООЗ рекомендує циклічний підхід: дослідити причини, розробити рішення із залученням громади, впровадити та оцінити. ВООЗ: людинозорієнтоване проєктування програм щеплень.
Соціальна нерівність, доступність і захист уразливих груп
Невакциновані групи не утворюють однорідної категорії. На можливість отримати щеплення можуть впливати віддаленість населеного пункту, фінансові витрати на дорогу, нестабільна робота, догляд за дітьми, переміщення, інвалідність, мовні труднощі та недоступність інформації. Причини потрібно вивчати без припущень про переконання людини за її соціальними ознаками.
ВООЗ наголошує на адаптації послуг для людей, які мігрували або були змушені переміститися, та інтеграції вакцинації в доступну систему охорони здоров’я. Цей принцип має особливу практичну вагу для громад із переміщеним населенням: навіть позитивне ставлення не допоможе, якщо інформація про місце щеплення недоступна або запис залежить від процедур, які людині складно виконати. ВООЗ, 2019: послуги для біженців і мігрантів.
При оцінюванні ефектів доцільно окремо аналізувати доступність послуги й результат для груп, які могли мати гірший стартовий доступ. Водночас малочисельні групи потребують особливого захисту конфіденційності: детальні таблиці за місцем проживання, віком і станом здоров’я можуть створювати ризик повторної ідентифікації.
Етика впливу на рішення щодо вакцинації
Програма вакцинації має працювати на основі прозорої мети, надійної інформації, поваги до гідності й захисту даних. Соціальна реклама, рекомендації медичних працівників та організаційні нагадування можуть бути етичними, коли людина розуміє, хто з нею комунікує, навіщо, і має можливість отримати пояснення чи висловити заперечення. Прихований тиск, приниження, штучне створення страху та спонукання через неправдиву інформацію підривають довіру і порушують належні стандарти суспільних втручань.
Особливу увагу слід приділяти пропорційності: спосіб комунікації, частота нагадувань, потреба в персональних даних і навантаження на пацієнта мають відповідати завданню. Для наукового опитування потрібно розмежувати добровільну участь у дослідженні, отримання медичної допомоги й окремі правові підстави для оброблення інформації. Правила отримання згоди на конкретне медичне втручання визначаються чинним українським законодавством та клінічною практикою, а не самою моделлю BeSD.
Доступність — самостійне етичне питання. Якщо установа вкладає ресурси у переконування людей, але не забезпечує можливості виконати рекомендацію, вона створює несправедливий розподіл відповідальності. Системне усунення перешкод і відповідальна комунікація повинні розроблятися разом.
Модель BeSD в Україні: що враховувати у 2026 році
В Україні профілактичні щеплення регулює національна нормативна система. Із 1 січня 2026 року діє оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Міністерство охорони здоров’я повідомляє, що вакцини, передбачені календарем, надаються безоплатно; актуальні рекомендації, графіки й пояснення оприлюднюються на офіційній сторінці МОЗ. Для питань конкретної вакцини, віку, пропущеної дози та медичних протипоказань потрібно звертатися до актуального календаря і лікаря. МОЗ: Календар щеплень; наказ МОЗ № 595, редакція 2026 року.
Для програмного дослідження BeSD в Україні доцільно окремо перевіряти інформованість про зміни календаря, доступність відповідних вакцин, можливість записатися та отримати наступну дозу, зручність маршруту пацієнта, роль сімейного лікаря й медсестри, довіру до джерел інформації та досвід переміщення. Такі напрями є дослідницькими гіпотезами; визначення їхньої поширеності потребує власних репрезентативних або належно окреслених локальних даних.
Окремі регіони, вікові групи та вакцини можуть вимагати різних рішень. Порівняння охоплення між громадами слід проводити з урахуванням демографічних змін, переміщення населення, доступності медичних працівників, запасів вакцин та повноти записів. Дані BeSD доповнюють адміністративну статистику та вивчення системи надання допомоги.
Щодо нормативного контексту керівникам програм слід перевіряти поточні положення наказу МОЗ № 595 і зміни, які набрали чинності 2026 року, зокрема наказ № 396 від 5 березня 2025 року та наказ № 1722 від 14 листопада 2025 року. Модель BeSD призначена для планування послуг і дослідження чинників поведінки, тому не замінює національних клінічних рекомендацій та регуляторних вимог.
Практичний приклад: від висновку BeSD до зміни програми
Припустімо, у громаді за адміністративними даними фіксують затримку завершення серії щеплень. Команда починає з перевірки точності обліку, визначення відповідної групи та вивчення чотирьох сфер BeSD. Опитування показує високу готовність, а інтерв’ю виявляють, що батьки часто не знають дату наступної дози; частина працює у години прийому, а персонал не завжди має можливість швидко перезаписати пацієнта.
Ці результати вказують на перевірюваний набір організаційних рішень: зрозуміле запрошення з датою, зручний спосіб змінити час, визначені години прийому та належне постачання препарату. Команда заздалегідь встановлює показник завершення серії, фіксує витрати і проводить порівняльну оцінку із врахуванням відмінностей між групами.
Якщо після змін завершення серії зростає, а розрив між групами з різним доступом скорочується, це свідчить про практичну цінність заходу; силу причинного висновку визначає дизайн оцінювання. Якщо зростають лише наміри, потрібна повторна діагностика шляху від рішення до послуги. Приклад ілюструє логіку застосування BeSD та не описує результати реальної української програми.
Типові помилки у використанні BeSD
Вважати кожне пропущене щеплення «відмовою»
Такий висновок стирає відмінності між відсутністю препарату, незручним записом, пропущеним нагадуванням, питаннями щодо безпеки та усвідомленою відмовою. Облік повинен відокремлювати готовність, досвід доступу і фактичну дію.
Зводити BeSD до однієї анкети
Окреме вимірювання наміру дає лише частину картини. Повноцінна діагностика використовує визначені показники чотирьох сфер, дані про охоплення та за потреби якісні дослідження. Одна анкета без аналізу організації послуг не здатна показати весь шлях пацієнта.
Переносити готовий набір заходів без локальної перевірки
Ефект, показаний в іншій країні, громаді чи для іншої вакцини, формує гіпотезу. Місцеві постачання, робочі години, система первинної допомоги, довіра та комунікаційні звички можуть змінювати результат. План має містити перевірку придатності й моніторинг реалізації.
Оцінювати успіх тільки за ставленням
Позитивніше ставлення є корисним проміжним результатом, коли дослідження підтверджує його значущість для конкретного завдання. Кінцева мета програми — своєчасне й справедливе отримання рекомендованих щеплень за належних медичних умов.
Ігнорувати неоднаковий розподіл користі
Середній позитивний ефект може приховувати погіршення становища окремих груп. Слід відстежувати, чи не стала послуга доступнішою тільки для тих, хто вже має достатні ресурси, цифрові навички й можливість обирати час прийому.
Часті запитання про чинники вакцинації та BeSD
Що означає BeSD простими словами?
Це система ВООЗ, яка допомагає розділити причини отримання або пропуску щеплення на чотири сфери: думки й почуття, соціальні впливи, готовність і практичну можливість. За результатами можна планувати зміни в комунікації й організації вакцинації.
Чи означає низьке охоплення, що населення не довіряє вакцинам?
Низьке охоплення може виникати за достатньої довіри, якщо послуга недоступна, запис складний або серію важко завершити. Рівень довіри треба вимірювати окремо від факту отримання дози.
Чи можна використати BeSD для вакцинації дітей, дорослих і проти грипу?
Базова рамка застосовна до різних програм, але самі запитання та процедури потрібно добирати й адаптувати. ВООЗ опублікувала інструменти для вакцинації дітей і проти COVID-19 у 2022 році та окремий посібник для вакцинації проти грипу в 2025 році. ВООЗ, 2022; ВООЗ, 2025.
Який чинник найсильніше впливає на рішення?
Єдиного чинника для всіх програм немає. В одному контексті визначальними будуть доступність і організація послуги, в іншому — рекомендація медичного працівника, побоювання або соціальні очікування. Значущість чинників встановлюють для конкретної групи, вакцини та періоду.
Чи достатньо провести інформаційну кампанію?
Інформація корисна, коли відповідає на реальний дефіцит знань або конкретні запитання. Якщо перешкода пов’язана з графіком роботи пункту, транспортом чи записом, потрібні організаційні зміни. Ефективність кампанії оцінюють за діями та доступністю, а не тільки за охопленням повідомленнями.
Чим BeSD корисна сімейному лікарю?
Вона підказує, які запитання поставити: як людина оцінює користь і ризики, чи отримувала рекомендацію, чи готова щепитися і що заважає зробити це практично. Для розмови з окремим пацієнтом BeSD є орієнтиром, а для програми — структурою систематичного збору даних.
Чи може BeSD передбачити, хто точно вакцинується?
Окремі показники можуть бути пов’язані з імовірністю щеплення на рівні груп. Вони не є точним індивідуальним прогнозом; наміри змінюються, а практичні умови можуть перешкодити дії. Застосування до індивідуальних рішень потребує окремої перевірки точності та етичних підстав.
Де перевіряти актуальні правила щеплень в Україні?
На офіційній сторінці Національного календаря профілактичних щеплень МОЗ та в чинних нормативних документах. Щодо конкретної медичної ситуації, графіка та протипоказань слід консультуватися з лікарем.
Підсумок
Модель BeSD дозволяє з’ясувати, як думки й почуття, соціальне оточення, готовність та практичні умови спільно формують отримання щеплення. Вона дає програмам вакцинації спільну мову для дослідження бар’єрів, дозволяє розрізняти мотиви й недоступність послуги та підказує, де саме випробовувати зміни. Науково обґрунтована практика поєднує дані BeSD з аналізом охоплення, організації допомоги, розподілу користі й витрат, а результати перевіряє на фактичній поведінці.
Пов’язані статті
Зміна поведінки: як вона працює і що реально допомагає змінювати звички — загальні психологічні механізми переходу від наміру до дії.
Архітектура вибору: як структура середовища змінює рішення — вплив організації середовища й доступності варіантів.
Підштовхування: що це, як працює і де проходять етичні межі — інструменти організації вибору та етичні вимоги до них.
Джерела
Brewer, N. T., Chapman, G. B., Rothman, A. J., Leask, J., & Kempe, A. (2017). Increasing Vaccination: Putting Psychological Science Into Action. Psychological Science in the Public Interest, 18(3), 149–207. https://doi.org/10.1177/1529100618760521
Jacobson Vann, J. C., Jacobson, R. M., Coyne-Beasley, T., Asafu-Adjei, J. K., & Szilagyi, P. G. (2018). Patient reminder and recall interventions to improve immunization rates. Cochrane Database of Systematic Reviews, CD003941. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003941.pub3
Leask, J., Kinnersley, P., Jackson, C., Cheater, F., Bedford, H., & Rowles, G. (2012). Communicating with parents about vaccination: a framework for health professionals. BMC Pediatrics, 12, 154. https://doi.org/10.1186/1471-2431-12-154
Malik, A. A., Ahmed, N., Shafiq, M., Elharake, J. A., James, E., Nyhan, K., Paintsil, E., Melchinger, H. C., Yale Behavioral Interventions Team, Malik, F. A., & Omer, S. B. (2023). Behavioral interventions for vaccination uptake: A systematic review and meta-analysis. Health Policy, 137, 104894. https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2023.104894
Oh, N. L., Biddell, C. B., Rhodes, B. E., & Brewer, N. T. (2021). Provider communication and HPV vaccine uptake: A meta-analysis and systematic review. Preventive Medicine, 148, 106554. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2021.106554
Pan American Health Organization. (2024). Frequently asked questions on behavioral sciences and vaccination. https://www.paho.org/en/documents/frequently-asked-questions-faqs-behavioral-sciences-and-vaccination
Pan American Health Organization. (без дати). Behavioral science: vaccine demand and confidence. https://www.paho.org/en/topics/immunization/immunization-toolkit/behavioral-science-vaccine-demand-and-confidence
Wheeler, S. G., Beste, L. A., Overland, M. K., & Wander, P. L. (2025). Interventions in primary care to increase uptake of adult vaccines: a systematic review. Journal of Public Health, 47(2), 222–231. https://doi.org/10.1093/pubmed/fdaf008
World Health Organization. (2019). Delivery of immunization services for refugees and migrants: technical guidance. https://www.who.int/publications/i/item/delivery-of-immunization-services-for-refugees-and-migrants-technical-guidance
World Health Organization. (2022). Behavioural and social drivers of vaccination: tools and practical guidance for achieving high uptake. https://www.who.int/publications/i/item/9789240049680
World Health Organization. (2022). Human-centred design for tailoring immunization programmes. https://www.who.int/publications/b/64283
World Health Organization. (2022). Understanding the behavioural and social drivers of vaccine uptake: WHO position paper – May 2022. https://www.who.int/publications/i/item/who-wer9720-209-224
World Health Organization. (2025). Behavioural and social drivers of influenza vaccination: tools and practical guidance for achieving high uptake. https://www.who.int/southeastasia/publications/i/item/9789240106369
World Health Organization. (без дати). Increasing vaccination demand and uptake. https://www.who.int/teams/immunization-vaccines-and-biologicals/essential-programme-on-immunization/demand
World Health Organization. Regional Office for Europe. (2019). TIP: tailoring immunization programmes. https://www.who.int/europe/publications/i/item/9789289054492
Верховна Рада України. (2010, зі змінами). Закон України «Про захист персональних даних». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17
Міністерство охорони здоров’я України. (2011, зі змінами, чинна редакція 2026). Наказ № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11/ed20260101
Міністерство охорони здоров’я України. (2025). Наказ № 1722 «Про затвердження Змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1788-25
Міністерство охорони здоров’я України. (2025). Наказ № 396 «Про затвердження Змін до глав 1, 2 розділу II Календаря профілактичних щеплень в Україні». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-25
Міністерство охорони здоров’я України. (2026). Календар профілактичних щеплень. https://moz.gov.ua/uk/kalendar-profilaktichnih-scheplen