Сезонний афективний розлад: симптоми, сезонний патерн і лікування
Оновлено: 1 день тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 2 жовтня 2026 · Редакційна політика
Сезонний афективний розлад, сезонна депресія і «зимова депресія» описують стан, у якому клінічно значущі депресивні епізоди мають повторюваний зв’язок із певною порою року. Найчастіше симптоми починаються восени або взимку й слабшають навесні, але існує й менш поширений весняно-літній патерн. Ключове слово тут — не «зима», а «патерн»: для клінічної оцінки важливо, що депресивні епізоди регулярно починаються і завершуються приблизно в один і той самий сезон, а не просто те, що людина гірше почувається в похмурі місяці.
Звичайний сезонний спад енергії, небажання виходити з дому в холодну погоду, втома після свят, стрес через роботу або короткочасна осіння меланхолія не дорівнюють депресивному розладу. Сезонний патерн стає клінічно важливим тоді, коли є повноцінний депресивний епізод із характерною тривалістю, набором симптомів і впливом на повсякденне функціонування. Загальну рамку депресивних розладів ми розбираємо в матеріалі «Депресія: що це, як проявляється і коли потрібна допомога», а тут зосередимося саме на сезонності.
Коротко: що таке сезонний афективний розлад
Сезонний афективний розлад (САР) — поширена клінічна назва депресивних епізодів із повторюваним сезонним перебігом. У чинній МКХ‑11 Всесвітньої організації охорони здоров’я це не окрема базова діагностична рубрика. ICD‑11 CDDR ВООЗ використовує додатковий код 6A80.4 «with seasonal pattern of mood episode onset and remission» — сезонний патерн початку та ремісії епізодів настрою. Тобто сучасна класифікація описує передусім особливість перебігу розладу, а не створює для «сезонної депресії» окрему хворобу поза системою розладів настрою.
Для людини це розрізнення має практичний сенс. Сезонність не встановлюють за календарем, одним поганим листопадом або тим, що взимку хочеться більше спати. Спочатку оцінюють, чи відповідає стан депресивному епізоду, а потім — чи є переконливий повторюваний зв’язок із сезоном. Національний інститут психічного здоров’я США описує сезонний афективний розлад як депресію з рекурентним сезонним патерном і підкреслює, що зимовий варіант трапляється частіше за літній.
Сезонний патерн і клінічний діагноз
Депресивний епізод — це не окремий настрій і не одна ознака. Він охоплює стійку зміну емоційного стану, інтересу або здатності відчувати задоволення разом з іншими когнітивними, поведінковими та тілесними симптомами. Важливими є тривалість, тяжкість і те, наскільки стан змінює роботу, навчання, стосунки, догляд за собою й повсякденні рішення. Детальніше про симптоми — у матеріалі «Симптоми депресії: емоційні, когнітивні, фізичні та поведінкові ознаки».
Сезонний патерн додає до цієї картини часову закономірність. NIMH у своїй клінічній довідці наводить кілька орієнтирів: депресивні епізоди виникають у певний сезон щонайменше два роки поспіль, а сезонні епізоди в історії людини трапляються частіше, ніж депресивні епізоди в інші пори року. Водночас реальне клінічне оцінювання не зводиться до механічної формули «два роки = діагноз»: лікар розглядає всю історію епізодів, інші психічні та соматичні стани, ліки, речовини, сон, життєві обставини й можливий біполярний перебіг.
Важливо також розрізняти поняття «сезонний афективний розлад» і «рекурентний депресивний розлад». Рекурентність означає повторення депресивних епізодів, а сезонність — закономірність їхнього часу. Сезонний патерн може бути частиною повторного перебігу, але не кожен рекурентний депресивний розлад є сезонним. Окремо про повторні епізоди, ремісію та профілактику рецидивів читайте в матеріалі «Рекурентний депресивний розлад».
Симптоми зимового сезонного патерну
Зимовий патерн зазвичай включає ті самі центральні ознаки, що й інші депресивні епізоди: пригнічений настрій, виражене зниження інтересу й задоволення, втому, труднощі концентрації, негативну оцінку себе і майбутнього, зміни сну та апетиту. Але в багатьох людей помітні так звані атипові нейровегетативні ознаки. NIMH описує для зимового варіанта надмірну сонливість, переїдання, особливо потяг до вуглеводної їжі, збільшення маси тіла та соціальне відсторонення.
Типова картина може виглядати так: восени людина починає спати довше, але не відчуває відновлення; вранці важко прокинутися; енергії меншає; звичні справи потребують непропорційно великих зусиль; зникає інтерес до зустрічей і занять, які раніше приносили задоволення; зростає потяг до калорійної їжі; робота або навчання починають страждати. Навесні цей комплекс поступово слабшає. Саме повторення подібної послідовності протягом сезонів робить патерн діагностично значущим.
Надмірний сон або зимова втома самі по собі не доводять САР. Так само не можна встановити сезонну депресію лише за зміною апетиту, набором ваги або небажанням виходити з дому. Усі ці прояви неспецифічні й можуть виникати через порушення сну, анемію, захворювання щитоподібної залози, інші соматичні стани, прийом медикаментів, хронічний стрес або звичайні сезонні зміни режиму.
Літній сезонний патерн
Весняно-літній варіант трапляється рідше й досліджений слабше. Він також є депресивним епізодом, однак профіль тілесних симптомів часто відрізняється. NIMH серед характерних проявів описує безсоння, зниження апетиту та маси тіла, внутрішнє збудження, неспокій і тривогу. Це не означає, що кожна літня депресія матиме саме такий набір ознак; клінічна картина залишається індивідуальною.
Важлива практична деталь: світлотерапія розроблена насамперед для осінньо-зимового патерну, пов’язаного зі скороченням фотоперіоду. Для літнього варіанта немає окремого настільки ж усталеного сезонно-специфічного втручання. Тому лікування орієнтується на загальні принципи терапії депресивного епізоду, його тяжкість, супутні стани й особливості конкретної людини.
Чим САР відрізняється від «зимової хандри»
Сезонні зміни самопочуття існують у континуумі. Людина може помічати, що взимку їй важче вставати, хочеться більше солодкого, знижується активність або настрій стає менш стабільним, але вона продовжує нормально функціонувати й не має повного депресивного епізоду. Такий стан не слід автоматично називати сезонним афективним розладом.
Клінічно важливо оцінювати масштаб зміни. Якщо симптоми тривають тижнями, виникають більшу частину днів, суттєво знижують здатність працювати, навчатися, підтримувати стосунки, доглядати за собою або відчувати задоволення, це вже підстава для професійної оцінки. Український Центр громадського здоров’я також проводить межу між зимовою меланхолією та сезонним афективним розладом як клінічно значущою формою депресії.
Стреси, прив’язані до календаря, теж можуть повторюватися щороку: фінансове навантаження наприкінці року, річниці втрат, іспити, сезонна робота, сімейні конфлікти під час свят. Повторюваність таких переживань ще не доводить сезонного біологічного патерну. Під час оцінки важливо з’ясувати, чи збігається зміна стану саме з сезоном і світловим режимом, чи з регулярними життєвими подіями.
Як діагностують сезонний патерн
Діагностика починається з клінічної бесіди, а не з покупки лампи або онлайн-тесту. Фахівець уточнює симптоми поточного епізоду, їхню тривалість і тяжкість, вплив на функціонування, попередні епізоди, час їхнього початку та ремісії, психіатричний і сімейний анамнез, соматичні хвороби, ліки, вживання психоактивних речовин і характер сну.
Особливо корисний сезонний анамнез за кілька років. Людину можуть попросити пригадати, коли саме починався спад, коли наставав найважчий період, коли стан поліпшувався, чи були роки без епізоду, чи виникала депресія в інші сезони. Такий часовий «графік життя» часто інформативніший за враження від одного поточного місяця.
Опитувальники сезонності можуть допомагати структурувати анамнез, але вони не є самодостатнім діагнозом. Це особливо важливо для популяційних оцінок поширеності: різні методи виявлення САР дають різні цифри, а самозвітні сезонні анкети можуть завищувати частоту випадків. Тому конкретний відсоток «скільки людей мають сезонну депресію» завжди потрібно читати разом із методикою дослідження.
За потреби лікар оцінює соматичні причини або стани, здатні імітувати частину симптомів. Немає аналізу крові, гормону, нейровізуалізаційного показника або іншого біомаркера, який сам по собі підтверджує сезонний афективний розлад. Лабораторні обстеження призначають не для «пошуку САР у крові», а для перевірки конкретних альтернативних причин, якщо на них вказує анамнез або фізичний стан.
Що може бути схожим на сезонну депресію
Найперше потрібно відрізнити сезонний депресивний епізод від звичайних сезонних коливань настрою та енергії. Далі оцінюють, чи депресія справді прив’язана до сезону, чи епізоди виникають у різні пори року і лише один із них випадково припав на зиму.
Окремий напрям диференційної оцінки — біполярний розлад. Сезонний патерн може траплятися не лише при уніполярній депресії. Якщо в минулому були періоди незвично підвищеного або різко дратівливого настрою, значного зростання енергії, виразного зменшення потреби у сні, прискорення мислення, імпульсивних рішень чи іншої гіпоманіакальної або маніакальної симптоматики, це змінює діагностичну рамку та лікування. Межу між цими станами докладно розглянуто у статті «Біполярна чи уніполярна депресія: як їх розрізняють».
Порушення сну й циркадних ритмів теж можуть створювати картину ранкової розбитості, сонливості, труднощів концентрації та зниження настрою. Сон і депресія впливають один на одного в обох напрямках; окремий sleep-first запит належить іншому кластеру. Базову карту цих взаємозв’язків дивіться у матеріалі «Сон і психічне здоров’я».
До диференційної діагностики також можуть входити соматичні хвороби, побічні ефекти препаратів, вживання алкоголю чи інших речовин, тривожні розлади, розлади харчової поведінки та інші стани. Саме тому правильна відповідь на питання «чи це САР?» формується з історії симптомів, а не з одного характерного маркера на кшталт зимової сонливості.
Чому виникає сезонний афективний розлад
Найкраще підтверджена загальна рамка пов’язує зимовий патерн із тим, як чутлива людина адаптується до сезонної зміни тривалості світлового дня. Світло є головним зовнішнім сигналом для циркадної системи — внутрішнього добового годинника, який координує сон і неспання, гормональні ритми, температуру тіла та багато інших процесів. Коли фотоперіод різко скорочується, циркадна система має перебудуватися; у частини людей ця адаптація може бути менш стійкою.
Однак формула «мало сонця → мало серотоніну → депресія» занадто проста. Дослідження САР розглядають циркадні зсуви, мелатонін, серотонінергічні механізми, генетичну вразливість, індивідуальну чутливість до світла та психологічні фактори. NIMH підсумовує дані про серотонін, мелатонін і добові ритми, але водночас прямо вказує, що механізми ще досліджуються, а для літнього патерну даних значно менше.
Сезонність також не є суто «біологічним вимикачем». Поведінка взимку змінюється: менше часу надворі, нижча фізична активність, інший режим сну, менше соціальних контактів, більше часу в приміщеннях. Ці зміни можуть взаємодіяти з циркадною вразливістю й депресивними когнітивними процесами. Сучасний підхід розглядає САР як багатофакторний стан, де біологічна чутливість і життєвий контекст взаємодіють.
Фактори ризику і закономірності
Зимовий сезонний патерн частіше описують у регіонах із коротшим зимовим світловим днем. Спостережні дослідження й клінічні вибірки також знаходять зв’язки з молодим дорослим віком, жіночою статтю та сімейною історією розладів настрою, хоча величина цих зв’язків залежить від того, як саме визначали САР і яку популяцію досліджували. NIMH наводить подібні закономірності, але вони описують груповий ризик, а не дозволяють передбачити стан конкретної людини.
Географія не працює як проста широтна формула. Двоє людей, які живуть в одному місті, можуть мати зовсім різну світлову експозицію через графік роботи, ранкові поїздки, роботу без вікон, звички виходити надвір і режим сну. Культурні та соціальні фактори також впливають на сезонну поведінку. Тому «північніше = обов’язково САР» є неправильним висновком.
Лікування сезонного афективного розладу
Лікування визначається не самим словом «сезонний», а поточним депресивним епізодом, його тяжкістю, попередніми відповідями на терапію, ризиками, супутніми станами й уподобаннями людини. Для зимового патерну найбільш специфічним втручанням є терапія яскравим світлом. Також застосовують психотерапію, антидепресанти та загальні стратегії лікування депресії. Українська клінічна настанова МОЗ окремо згадує зимовий сезонний афективний розлад і використання яскравого видимого, але не ультрафіолетового світла.
Не існує універсального алгоритму «САР = лише лампа». Для легкої, помірної та тяжкої депресії рішення можуть відрізнятися. Якщо епізоди повторюються, важливо мати не лише план лікування поточного сезону, а й план профілактики наступного.
Світлотерапія
Терапія яскравим світлом є одним із найкраще досліджених специфічних втручань для зимового САР. Метааналіз рандомізованих випробувань Pjrek та співавт., 2020 підтримав ефективність світлотерапії для сезонного афективного розладу. Пізніший мережевий метааналіз Wan та співавт., 2025 також знайшов перевагу видимого світла, особливо білого, але підкреслив потребу у більших і якісніших дослідженнях.
Практичний протокол, який найчастіше описують для зимового патерну, використовує світловий бокс приблизно на 10 000 люкс у ранковий час. NIMH наводить орієнтир близько 30–45 хвилин щодня, зазвичай невдовзі після пробудження, з використанням пристрою, який фільтрує потенційно шкідливе ультрафіолетове випромінювання. Це орієнтир для обговорення з фахівцем, а не універсальний рецепт: фактична експозиція залежить від інтенсивності лампи, відстані, часу доби, реакції людини та конкретного пристрою.
«Більше світла» не означає «краще». Оптимальні довжина хвилі, доза, час і тривалість курсу досліджені не однаково добре. Наприклад, систематичний огляд Do та співавт., 2022 не знайшов переконливих доказів, що спеціалізоване синє світло перевершує контрольні умови. Новіший метааналіз Wu та співавт., 2026 також показує, що ефект залежить від часу оцінювання й що довгострокові дані обмежені. Тому рекламні твердження про «особливий спектр», який гарантовано лікує САР, випереджають доказову базу.
Людям із певними захворюваннями очей або тим, хто приймає препарати, що підвищують фоточутливість, NIMH рекомендує обговорювати світлотерапію з медичним фахівцем. Окрема обережність потрібна, якщо в анамнезі були маніакальні або гіпоманіакальні епізоди: сезонний депресивний епізод може бути частиною біполярного розладу, а тоді лікувальна стратегія має враховувати біполярність.
Когнітивно-поведінкова терапія для САР
Когнітивно-поведінкова терапія, адаптована до сезонного афективного розладу (CBT‑SAD), поєднує поведінкову активацію з роботою над думками й очікуваннями, пов’язаними із сезоном. Ідея полягає не в тому, щоб «переконати себе любити зиму», а в тому, щоб зменшити поведінкове звуження життя, повернути значущі активності та змінити стійкі когнітивні патерни, які підтримують депресивний епізод.
У рандомізованому дослідженні Rohan та співавт., 2015 шеститижневий курс CBT‑SAD і світлотерапія дали подібні гострі результати. Подальше дворічне спостереження Rohan та співавт., 2016 показало перевагу CBT‑SAD за частиною довгострокових показників повторної зимової депресії. Ці дані роблять психотерапію важливою опцією, особливо для людей, які хочуть сформувати навички, що зберігаються між сезонами.
Антидепресанти
Антидепресанти можуть застосовуватися для лікування депресивного епізоду із сезонним патерном за тими самими загальними принципами, що й при інших депресивних розладах. Конкретний препарат обирає лікар з урахуванням тяжкості епізоду, попередньої відповіді, побічних ефектів, супутніх захворювань, взаємодій та можливості біполярного перебігу.
Окрема доказова база існує для профілактики зимових рецидивів бупропіоном пролонгованої дії у людей із повторюваним САР. Кокранівський огляд Gartlehner та співавт., 2019 об’єднав три рандомізовані випробування і знайшов зниження ризику рецидиву порівняно з плацебо, але також побічні ефекти й суттєву залежність абсолютної користі від вихідного ризику. Це не означає, що препарат слід починати самостійно «на осінь»: профілактична фармакотерапія потребує індивідуальної оцінки лікаря та врахування доступності й регуляторного статусу препарату в конкретній країні.
Антидепресанти не слід різко починати, змінювати або скасовувати на підставі інформаційної статті. Тактика відміни й переходів залежить від препарату, дози, тривалості прийому та клінічного стану.
Вітамін D
Низька забезпеченість вітаміном D може частіше траплятися взимку, але це не робить дефіцит вітаміну D універсальною причиною сезонної депресії. NIMH оцінює результати досліджень вітаміну D при САР як змішані: одні роботи знаходили користь, інші — ні.
Практичний висновок простий: підтверджений дефіцит вітаміну D має власні медичні показання до корекції, але добавка не повинна автоматично замінювати оцінку й лікування депресивного епізоду. «Випити вітамін D замість звернення по допомогу» — не доказова стратегія для клінічно значущої сезонної депресії.
Рух, денне світло, сон і щоденний режим
Регулярна фізична активність, перебування надворі у світлий час доби, стабільний час підйому, достатній сон і збереження соціальної активності можуть підтримувати загальний стан і допомагати не звужувати життя під час темного сезону. Проте специфічна доказова база саме для «лікування САР способом життя» значно тонша, ніж популярні поради в інтернеті часто створюють враження. Систематичний огляд Rothenberg та співавт., 2024 спеціально відзначив обмеженість рандомізованих даних про lifestyle-втручання при САР.
Тому ці кроки мають сенс як частина комплексного плану, а не як моральний тест на силу волі. Людині з депресивним епізодом може бути фізично й психологічно важко «просто більше гуляти», і відсутність швидкого ефекту від прогулянок не означає, що вона недостатньо старається.
Як користуватися світловою лампою без міфів
Світловий бокс для САР — це не ультрафіолетова лампа для засмаги. Клінічні протоколи використовують яскраве видиме світло з фільтрацією ультрафіолету. Орієнтир 10 000 люкс означає освітленість у певній точці, тому важливі не лише цифри на коробці, а й рекомендована виробником відстань до пристрою.
Не потрібно безперервно дивитися прямо в джерело світла. Зазвичай світло має потрапляти на очі опосередковано, поки людина читає, снідає або виконує іншу ранкову справу. Час застосування має значення через вплив світла на циркадну систему, тому випадкова яскрава експозиція пізно ввечері не є еквівалентом ранкової світлотерапії.
Якщо під час використання виникають виражене збудження, різке скорочення потреби у сні, нетипове підвищення активності, сильний головний біль, значний дискомфорт в очах або інші нові симптоми, варто припинити самостійні експерименти й обговорити ситуацію з лікарем. Особливо важливо робити це при підозрі на біполярний спектр, захворюваннях очей або прийомі фотосенсибілізувальних препаратів.
Чи можна попередити сезонний епізод
Передбачуваність сезону створює можливість планувати профілактику ще до звичного погіршення. Якщо людина вже мала кілька чітких зимових епізодів, корисно заздалегідь обговорити з фахівцем ранні ознаки, режим спостереження та момент початку профілактичного втручання.
Водночас доказова база профілактики нерівномірна. Для бупропіону пролонгованої дії є помірні докази з рандомізованих випробувань Gartlehner та співавт., 2019. Для профілактичної світлотерапії Кокранівський огляд Nussbaumer‑Streit та співавт., 2019 знайшов лише одне невелике дослідження з дуже низькою якістю доказів, тому не дозволив зробити надійний висновок про профілактичний ефект.
Ця різниця важлива: світлотерапія має кращу доказову базу як лікування вже наявного зимового САР, ніж як гарантований спосіб запобігти майбутньому епізоду. План профілактики формують індивідуально, а не за універсальним календарем «почати 1 жовтня».
Що відомо про ефективність лікування і де лишається невизначеність
Світлотерапія, CBT‑SAD та антидепресанти мають докази ефективності, але база досліджень САР значно менша, ніж база щодо депресії загалом. Багато випробувань невеликі, короткі, використовують різні світлові протоколи й різні діагностичні інструменти. Саме тому сучасні метааналізи можуть одночасно підтримувати користь світлотерапії й наголошувати на низькій або помірній упевненості щодо точного розміру ефекту.
Особливо мало якісних даних про літній патерн, довгострокове підтримувальне лікування, найкращу тривалість щоденної експозиції, оптимальний спектр світла та те, кому саме один метод підійде краще за інший. У науковій картині немає єдиного біомаркера, який дозволяє наперед сказати: «ця людина точно відповість на лампу, а ця — на психотерапію».
Це не робить САР «вигаданим» і не скасовує лікування. Це визначає правильний рівень точності: клінічна сезонність є реальною й може бути тяжкою, ефективні втручання існують, а вибір і профілактику варто будувати на індивідуальному перебігу, відповіді на лікування та ризиках.
Коли звертатися до фахівця
Професійна оцінка потрібна, якщо сезонне погіршення триває тижнями, повторюється, помітно обмежує роботу, навчання, стосунки або самообслуговування, супроводжується стійкою втратою інтересу, значною зміною сну чи апетиту, вираженою безнадійністю або якщо ви не впевнені, чи йдеться про уніполярну чи біполярну депресію.
Почати можна із сімейного лікаря або психіатра. Психолог чи психотерапевт може допомогти з психотерапевтичною оцінкою та лікуванням у межах своєї кваліфікації, а медикаментозні рішення належать лікарю. На сайті ХАБу доступний каталог «Обрати фахівця».
Якщо з’являються суїцидальні думки, намір завдати собі шкоди, психотичні симптоми або стан, у якому людина не може гарантувати власну безпеку, це вже не звичайне планове питання про сезонність. Потрібна невідкладна професійна допомога. Детальні кризові алгоритми належать окремому клінічному вузлу й не замінюються цією статтею.
Прогноз і перебіг
За класичного зимового патерну симптоми слабшають навесні або влітку, але спонтанна сезонна ремісія не означає, що епізод був «несерйозним». Під час активного періоду людина може мати повноцінну депресію зі значним функціональним порушенням.
Патерн може змінюватися з роками. Не кожна зима обов’язково однакова, інколи епізод пропускає сезон, інколи депресія виникає поза звичним часом. Якщо позасезонні епізоди стають частими, це привід переглянути діагностичну формулу, а не намагатися будь-якою ціною зберегти ярлик «сезонна депресія».
Довгострокова мета лікування полягає не лише в тому, щоб пережити поточну зиму. Вона включає розпізнавання ранніх ознак, збереження функціонування, підбір ефективного втручання, профілактичний план і регулярну переоцінку того, чи зберігається сезонна закономірність.
Часті запитання
Сезонний афективний розлад — це окремий діагноз?
У побутовій і клінічній мові САР є усталеною назвою. У МКХ‑11 ВООЗ сезонність кодується як додаткова характеристика перебігу епізодів настрою — 6A80.4, а не як окрема базова рубрика поза депресивними або біполярними розладами.
Чи може сезонна депресія бути влітку?
Так. Літній патерн існує, хоча він трапляється рідше й досліджений гірше. Для нього частіше описують безсоння, зниження апетиту, втрату ваги, неспокій і тривогу, але діагноз визначає не один симптом, а повний депресивний епізод із повторюваною сезонністю.
Чи достатньо того, що мені щозими сумно?
Ні. Сезонний сум, втома або зниження активності не дорівнюють клінічній депресії. Важливі тривалість, сукупність симптомів, повторюваність сезонного патерну та вплив на функціонування.
Яка лампа потрібна для світлотерапії?
Найчастіше досліджують світлові бокси, що забезпечують приблизно 10 000 люкс і фільтрують ультрафіолет. Важливі реальна освітленість на рекомендованій відстані, час застосування та безпека пристрою. Спеціалізовані «сині» лампи не мають переконливо доведеної переваги над стандартним яскравим білим світлом.
Скільки часу сидіти біля лампи?
NIMH наводить поширений орієнтир близько 30–45 хвилин уранці для боксу 10 000 люкс. Це не універсальне призначення: інтенсивність, відстань, час і реакція людини впливають на фактичну дозу.
Чи допомагає вітамін D?
Дані саме щодо лікування САР суперечливі. Дефіцит вітаміну D варто коригувати за медичними показаннями, але добавка не є надійною заміною лікуванню депресивного епізоду.
Що ефективніше — світлотерапія чи психотерапія?
Пряме рандомізоване порівняння Rohan та співавт., 2015 показало подібні гострі результати CBT‑SAD і світлотерапії. У дворічному спостереженні CBT‑SAD мала кращі результати за частиною показників повторної зимової депресії. На практиці вибір залежить від доступності, попередньої відповіді, уподобань і клінічних особливостей.
Чи треба починати лікування до осені?
Для людей із чітко повторюваними сезонними епізодами профілактичний план справді можна обговорювати завчасно. Але конкретний момент і метод залежать від історії розладу. Докази профілактичного бупропіону сильніші, ніж докази профілактичного застосування світлотерапії до появи симптомів.
Пов’язані статті
Джерела
Do A., Li V. W., Huang S. et al. 2022. Blue-Light Therapy for Seasonal and Non-Seasonal Depression: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. The Canadian Journal of Psychiatry, 67(10), 745–754.
Gartlehner G., Nussbaumer-Streit B., Gaynes B. N. et al. 2019. Second-generation antidepressants for preventing seasonal affective disorder in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews, CD011268.
National Institute of Mental Health. 2023, актуальна онлайн-версія. Seasonal Affective Disorder. National Institutes of Health.
Nussbaumer-Streit B., Forneris C. A., Morgan L. C. et al. 2019. Light therapy for preventing seasonal affective disorder. Cochrane Database of Systematic Reviews, CD011269.
Pjrek E., Friedrich M.-E., Cambioli L. et al. 2020. The efficacy of light therapy in the treatment of seasonal affective disorder: a meta-analysis of randomized controlled trials. Psychotherapy and Psychosomatics, 89(1), 17–24.
Rohan K. J., Mahon J. N., Evans M. et al. 2015. Randomized trial of cognitive-behavioral therapy versus light therapy for seasonal affective disorder: acute outcomes. American Journal of Psychiatry, 172(9), 862–869.
Rohan K. J., Meyerhoff J., Ho S.-Y. et al. 2016. Outcomes one and two winters following cognitive-behavioral therapy or light therapy for seasonal affective disorder. American Journal of Psychiatry, 173(3), 244–251.
Rothenberg M. et al. 2024. Lifestyle modification as intervention for seasonal affective disorder: a systematic review. Journal of Psychiatric Research, 174, 209–219.
Wan Y., Ding J., Fan M., Huang H. 2025. Effectiveness of visible light for seasonal affective disorder: a systematic review and network meta-analysis. Medicine, 104(27), e43107.
World Health Organization. 2024. Clinical descriptions and diagnostic requirements for ICD-11 mental, behavioural and neurodevelopmental disorders. WHO.
Wu C. J., Phiri D., Jen H. J., Setyowati A., Chung M. H. 2026. Light therapy in seasonal affective disorder: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled and crossover trials. Journal of Affective Disorders Reports, 24, 101021.
Міністерство охорони здоров’я України. 2026. Лікування депресії, асоційованої з іншими психічними розладами. Настанова 00719. Державний експертний центр МОЗ України.
Центр громадського здоров’я МОЗ України. 2025. Вплив зими на самопочуття: як розпізнати й полегшити сезонний афективний розлад.