Пансексуальність: що це і чим відрізняється від бісексуальності
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 5 жовтня 2026 р. · Редакційна політика
Пансексуальність — це сексуальна орієнтація та самоозначення, за якого людина може відчувати сексуальний і/або романтичний потяг до людей різних гендерів, а гендер сам по собі не є визначальним обмеженням для можливості такого потягу. У Словнику психології Американської психологічної асоціації пансексуальність визначено як здатність до сексуального та/або романтичного потягу до людей усіх гендерів, коли гендер не є визначальним чинником потягу.
Найчастіше пансексуальність порівнюють із бісексуальністю. Сучасне визначення бісексуальності не зводиться до «потягу лише до двох статей»: APA визначає бісексуальність як орієнтацію, що передбачає романтичний, емоційний і/або сексуальний потяг до людей більш ніж одного гендеру. Тому між бісексуальністю та пансексуальністю існує велика зона перетину, а універсальної лабораторної межі, яка могла б однозначно розділити всіх бісексуальних і пансексуальних людей, немає.
Коротка формула така: бісексуальність підкреслює можливість потягу більш ніж до одного гендеру; пансексуальність зазвичай підкреслює, що гендер не визначає, до кого в принципі може виникнути потяг. Для конкретної людини значення цих слів може частково перекриватися, тому коректним орієнтиром є її власне самоозначення.
Що таке пансексуальність
Пансексуальність належить до спектра сексуальних орієнтацій. Американська психологічна асоціація прямо наводить пансексуальність серед прикладів сексуальної орієнтації поряд із гетеросексуальністю, гомосексуальністю, бісексуальністю, асексуальністю, квір- та іншими самоозначеннями.
У цьому контексті слово «пан-» вказує на широту потенційного напрямку потягу. Воно не означає, що пансексуальна людина відчуває потяг до кожної людини, яку зустрічає. Як і за будь-якої іншої орієнтації, сексуальний або романтичний інтерес залежить від особистих уподобань, взаємності, зовнішності, характеру, емоційного зв’язку, контексту та багатьох інших чинників.
Так само пансексуальність не визначає інтенсивність лібідо, кількість партнерів, схильність до моногамії чи немоногамії, сексуальну поведінку або готовність до сексу. Орієнтація описує напрям можливого потягу, а не частоту сексуальної активності та не правила стосунків.
Потяг, поведінка та ідентичність — різні рівні
Для точного розуміння пансексуальності корисно розрізняти три пов’язані, але не тотожні речі: потяг, поведінку та сексуальну ідентичність. Це загальний принцип сучасного вивчення сексуальної орієнтації.
Сексуальний або романтичний потяг описує, до кого людина може відчувати зацікавлення. Поведінка описує її фактичний досвід: з ким вона зустрічалася, мала сексуальні контакти або будувала стосунки. Ідентичність — це слово або система слів, якими людина описує себе.
Ці рівні можуть збігатися, але не зобов’язані. Пансексуальна людина може ніколи не мати стосунків із представниками певного гендеру і все одно коректно називати себе пансексуальною. Попередній сексуальний досвід не є тестом, який «доводить» або «спростовує» орієнтацію.
Чим пансексуальність відрізняється від бісексуальності
Головна відмінність стосується не кількості «дозволених» гендерів, а того, як людина описує роль гендеру у своєму потязі.
Бісексуальність: потяг більш ніж до одного гендеру
Сучасні професійні визначення бісексуальності охоплюють можливість потягу більш ніж до одного гендеру. У посібнику APA з термінів сексуальної орієнтації та гендерного різноманіття окремо пояснено, що сучасне культурне значення слова «бісексуальність» не прив’язує потяг до жорсткої гендерної бінарності. Бісексуальна людина може відчувати потяг до чоловіків, жінок, небінарних та інших гендерно різноманітних людей.
Потяг не мусить бути однаковим за інтенсивністю, частотою чи характером щодо різних гендерів. Так само він не мусить виникати одночасно.
Пансексуальність: гендер не є визначальною межею потягу
У визначенні пансексуальності акцент зазвичай інший: можливість потягу не обмежується гендером людини, а сам гендер не є визначальним критерієм того, чи може потяг виникнути. Саме таке формулювання використовує APA Dictionary of Psychology.
Це не означає, що пансексуальна людина «не бачить гендеру» буквально. Вона може добре усвідомлювати гендер партнера, мати естетичні або особистісні уподобання й по-різному переживати різні стосунки. Ключовим є те, що гендер не встановлює для неї принципової межі потенційного потягу.
Межа між цими словами частково перекривається
Дослідження самоозначень показують, що бісексуальні та пансексуальні ідентичності мають істотний емпіричний перетин. У дослідженні Flanders та колег молоді бісексуальні та пансексуальні учасники загалом подібно визначали бісексуальність, а формулювання змінювалися залежно від соціального контексту.
У великому онлайн-дослідженні Morandini, Blaszczynski та Dar-Nimrod більшість пансексуальних учасників за показниками потягу, романтичного інтересу, поведінки та гендеру партнерів потрапляли в діапазон, який дослідники описували як бісексуальний. Це підтримує висновок про значне перекриття досвіду, хоча не робить самі ідентичності взаємозамінними для кожної людини.
Отже, науково точніше говорити про близькі й частково перекривні самоозначення, ніж намагатися побудувати між ними абсолютно жорстку межу.
Чи є пансексуальність «більш інклюзивною» за бісексуальність
Ні. Таке протиставлення спирається на застаріле уявлення, ніби бісексуальність означає потяг виключно до цисгендерних чоловіків і жінок. Сучасні професійні визначення цього не підтримують.
Бісексуальність може включати потяг до небінарних і трансгендерних людей. Пансексуальність також може включати такий потяг. Різниця між словами стосується насамперед того, як людина концептуалізує свій потяг і роль гендеру в ньому, а не того, чи «дозволена» в одній орієнтації певна група людей.
Тому фрази на кшталт «бісексуальні люди не можуть відчувати потяг до небінарних людей» або «пансексуальні люди — це бісексуальні люди, які приймають трансгендерних людей» є некоректними.
Пансексуальність, трансгендерність і небінарність
Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність описують різні виміри. Гендерна ідентичність стосується внутрішнього переживання власного гендеру, а сексуальна орієнтація — напрямку сексуального, романтичного та/або емоційного потягу до інших людей.
Трансгендерність сама по собі не є сексуальною орієнтацією. Трансгендерна людина може бути гетеросексуальною, гомосексуальною, бісексуальною, пансексуальною, асексуальною або користуватися іншим самоозначенням.
Так само небінарна гендерна ідентичність не визначає орієнтацію автоматично. Пансексуальність часто є зручним словом для людей, які хочуть прямо підкреслити, що небінарність або інша гендерна ідентичність потенційного партнера не виключає можливості потягу. Проте бісексуальність також не виключає небінарних людей.
Чи означає пансексуальність потяг «до всіх»
Ні. Формула «до людей усіх гендерів» описує можливий напрям потягу, а не обов’язковий потяг до кожної людини.
Гетеросексуальна людина не відчуває потяг до всіх людей іншого гендеру. Гомосексуальна людина не відчуває потяг до всіх людей свого гендеру. Так само пансексуальна людина має власні критерії симпатії, сексуального інтересу, романтичної близькості та вибору партнера.
Пансексуальність також нічого не говорить про згоду іншої людини. Будь-який сексуальний або романтичний інтерес існує окремо від права іншої людини встановлювати власні межі й погоджуватися або не погоджуватися на взаємодію.
Чи обов’язково гендер зовсім не має значення
Ні. Професійне визначення пансексуальності говорить про те, що гендер не є визначальним чинником можливості потягу. Це не вимагає повної байдужості до гендеру в усіх ситуаціях.
Для однієї пансексуальної людини гендер може майже не впливати на переживання привабливості. Для іншої він може бути помітною частиною того, як вона бачить партнера, але не встановлювати межу «до цього гендеру я в принципі не можу відчувати потяг».
Якісне дослідження Hayfield і Křížová показало, що пансексуальні й панромантичні люди самі описують свої ідентичності різноманітно. Для багатьох важливою була відкритість до людей різних гендерів і критичне ставлення до жорстких гендерних категорій, але особисті значення слова відрізнялися.
Пансексуальність і панромантичність
Сексуальний і романтичний потяг у багатьох людей спрямовані подібно, але це не обов’язкове правило. Людина може описувати себе як пансексуальну, якщо йдеться про сексуальний потяг, і використовувати окреме слово для романтичного потягу.
Панромантичність зазвичай означає можливість романтичного потягу до людей різних гендерів незалежно від гендеру. Для частини людей слова «пансексуальність» достатньо як ширшого самоопису; іншим корисно розрізняти сексуальну й романтичну орієнтацію.
Це розрізнення особливо важливе тоді, коли сексуальний і романтичний потяг переживаються по-різному. Сам факт такої відмінності не є психічним розладом.
Пансексуальність, омнісексуальність і полісексуальність
Поруч із пансексуальністю використовують інші самоозначення для потягу більш ніж до одного гендеру.
Омнісексуальність часто описують як можливість потягу до людей усіх гендерів, коли гендер при цьому може залишатися помітною складовою привабливості. Полісексуальність зазвичай означає потяг до кількох гендерів, але не обов’язково до всіх.
Ці відмінності не мають універсального діагностичного стандарту. Вони належать до мови сексуальної ідентичності, а значення термінів може дещо змінюватися між спільнотами, поколіннями та окремими людьми. Всесвітня організація охорони здоров’я у другому виданні документа про сексуальне й гендерне різноманіття прямо зазначає, що частина термінів у цій сфері є динамічними робочими визначеннями, значення яких розвивається разом із мовою, культурою та науковими знаннями.
Що показують дослідження пансексуальної та бісексуальної ідентичностей
Наукове вивчення пансексуальності як окремого самоозначення значно молодше за дослідження гетеро-, гомо- та бісексуальності. Тому доказова база тут нерівномірна: базове існування й використання ідентичності добре задокументовані, але точні межі між близькими плюрисексуальними самоозначеннями залишаються предметом досліджень.
Дослідження Morandini та колег показало суттєвий перетин між пансексуальними та бісексуальними учасниками за патернами потягу й поведінки. Водночас пансексуальне самоозначення частіше використовували молодші й гендерно різноманітні учасники.
У національній вибірці Нової Зеландії Greaves та колеги також виявили демографічні відмінності між пансексуальними та бісексуальними учасниками: пансексуальні учасники в середньому були молодшими й частіше належали до гендерно різноманітних груп. Такі результати описують статистичні особливості конкретних вибірок і не є критеріями, за якими можна визначити орієнтацію окремої людини.
Сучасні дослідження інколи використовують ширшу категорію «бі+» для людей, які відчувають потяг більш ніж до одного гендеру або використовують бісексуальні, пансексуальні, квір та близькі самоозначення. Наприклад, Feinstein та колеги одночасно аналізували бісексуальних, пансексуальних і квір-учасників, але окремо перевіряли відмінності між цими групами. Це корисна дослідницька стратегія: вона дозволяє бачити спільні процеси, не стираючи відмінності між самоозначеннями.
Інше дослідження Timmins, Rimes і Rahman теж показало, що різні самоозначення сексуальної орієнтації не варто механічно зводити до однієї групи. Сама назва ідентичності є соціально й психологічно значущою, навіть коли патерни потягу між групами частково перекриваються.
Чи є пансексуальність психічним розладом
Ні. Пансексуальність є сексуальною орієнтацією або сексуальною ідентичністю, а не психіатричним чи психологічним діагнозом. Настанови APA для психологічної практики з людьми сексуальних меншин прямо рекомендують психологам визнавати бісексуальність, пансексуальність і сексуальну плинність легітимними та здоровими ідентичностями.
Отже, сама пансексуальність не потребує лікування, корекції або «підтвердження» у фахівця. Психологічна допомога може бути потрібною з інших причин: через тривогу, депресивні симптоми, внутрішній конфлікт, труднощі у стосунках, страх розкриття, неприйняття з боку близьких або інші джерела дистресу.
Якщо дослідження виявляють вищі показники психологічного дистресу в окремих групах сексуальних меншин, це не доводить, що сама орієнтація є причиною психічних проблем. Такі відмінності необхідно аналізувати разом із соціальним контекстом, стигматизацією, дискримінацією, приховуванням і доступом до підтримки.
Чи можна «визначити», що людина пансексуальна
Немає аналізу крові, нейровізуалізації, психологічного тесту або анкети, яка могла б об’єктивно присвоїти людині пансексуальну ідентичність.
Самоозначення формується через розуміння власного потягу та того, яке слово найкраще його описує. Людина може поставити собі кілька запитань:
• Чи може в мене виникати сексуальний або романтичний потяг до людей різних гендерів?
• Чи є гендер визначальною умовою того, до кого я можу відчути потяг?
• Чи точніше мій досвід описує слово «пансексуальність», «бісексуальність», інше слово або відсутність самоозначення?
• Чи розрізняються в мене сексуальний і романтичний потяг?
• Чи змінювалося моє розуміння себе з часом?
Ці запитання допомагають описати власний досвід, але не є діагностичним тестом.
Чи може самоозначення змінюватися
Так. Людина може з часом перейти від одного слова до іншого, використовувати кілька самоозначень або відмовитися від них узагалі. Причиною може бути точніше саморозуміння, новий життєвий досвід, зміна доступної мови або сексуальна плинність.
Зміна слова не робить попередній досвід «несправжнім». Сексуальна ідентичність є способом описувати себе в певний момент життя, а не юридичною угодою, яку потрібно доводити незмінністю.
Водночас сама можливість зміни не означає, що орієнтацію можна довільно обрати або цілеспрямовано змінити психотерапією. Це різні явища: спонтанна або розвиткова зміна переживань і самоозначення не є доказом ефективності практик, спрямованих на зміну сексуальної орієнтації.
Поширені міфи про пансексуальність
«Пансексуальна людина закохується в усіх»
Ні. Орієнтація визначає потенційний напрям потягу, а не універсальну привабливість кожної людини.
«Пансексуальність означає дуже високе лібідо»
Ні. Лібідо описує інтенсивність сексуального бажання, а пансексуальність — напрям потенційного потягу. Це різні психологічні характеристики.
«Пансексуальні люди не можуть бути моногамними»
Можуть. Моногамія, немоногамія, кількість партнерів і сексуальна орієнтація належать до різних вимірів.
«Пансексуальність існує тому, що бісексуальність виключає небінарних людей»
Ні. Сучасне визначення бісексуальності охоплює потяг більш ніж до одного гендеру й не обмежується бінарною парою «чоловік — жінка». Пансексуальність є окремим самоозначенням із власним акцентом на ролі гендеру.
«Пансексуальність і бісексуальність — абсолютно одна й та сама річ»
Для частини людей ці слова описують дуже близький досвід і можуть використовуватися паралельно. Для інших різниця важлива. Дослідження показують як значний перетин, так і відмінності в тому, хто обирає певне самоозначення та яке значення йому надає.
«Щоб назвати себе пансексуальною людиною, треба мати партнерів різних гендерів»
Ні. Сексуальний досвід не є обов’язковою умовою самоусвідомлення орієнтації. Людина може розуміти напрям свого потягу без попередніх стосунків або сексуальних контактів.
Коли варто звернутися по психологічну допомогу
Пансексуальність сама по собі не є причиною для лікування. Професійна підтримка може бути корисною, якщо людина переживає виражену тривогу, пригніченість, сором, страх розкриття, конфлікт із близькими, тиск із вимогою приховати або змінити орієнтацію, труднощі з прийняттям себе чи інші проблеми, які помітно погіршують повсякденне життя.
Фахівець має працювати з дистресом, безпекою, самоусвідомленням, стосунками та реальними життєвими труднощами, а не з метою «виправити» пансексуальність. Важливий критерій якісної допомоги — повага до автономії людини та її власного самоозначення.
Поширені запитання
Пансексуальність — це орієнтація чи ідентичність?
Обидва слова можуть бути доречними залежно від контексту. Пансексуальність описує напрям потенційного сексуального та/або романтичного потягу й водночас є самоозначенням сексуальної ідентичності.
Яка найкоротша різниця між пансексуальністю та бісексуальністю?
Бісексуальність означає можливість потягу більш ніж до одного гендеру. Пансексуальність зазвичай підкреслює можливість потягу незалежно від гендеру. Межі між цими самоозначеннями частково перекриваються.
Чи може людина одночасно називати себе бісексуальною і пансексуальною?
Так. Деякі люди використовують обидва слова, якщо вважають, що вони по-різному, але сумісно описують їхній досвід. Інші обирають лише одне самоозначення.
Чи пансексуальність включає потяг до небінарних людей?
Може включати. Саме формулювання «незалежно від гендеру» передбачає, що небінарна ідентичність не є принциповою межею для можливості потягу.
Чи бісексуальність включає небінарних людей?
Так, може включати. Сучасні визначення бісексуальності не обмежують її лише двома бінарними гендерами.
Чи може пансексуальна людина мати перевагу щодо певного гендеру?
Так. Для частини людей пансексуальність означає, що жоден гендер не виключений із потенційного потягу, але індивідуальні переваги, частота або характер потягу можуть відрізнятися.
Чи може асексуальна людина бути панромантичною?
Так. Асексуальність описує сексуальний потяг, а панромантичність — романтичний потяг, який може виникати до людей різних гендерів незалежно від гендеру. У конкретної людини сексуальна й романтична орієнтації можуть описуватися різними словами.
Чи існує «тест на пансексуальність»?
Ні. Онлайн-тести можуть бути приводом для саморефлексії, але вони не мають діагностичної сили й не можуть встановити сексуальну орієнтацію людини.
Чи потрібно повідомляти партнеру про пансексуальність?
Це особисте рішення. Відкритість може бути важливою для довіри й самовираження, але людина сама оцінює безпеку, контекст і готовність до такої розмови. Сам факт пансексуальності не означає невірність, немоногамію або особливі сексуальні вимоги.
Головне
Пансексуальність описує можливість сексуального та/або романтичного потягу до людей різних гендерів, коли гендер не є визначальною межею такого потягу. Бісексуальність у сучасному професійному вжитку означає можливість потягу більш ніж до одного гендеру й також може включати небінарних і трансгендерних людей.
Між цими самоозначеннями є значний перетин. Вони не утворюють двох взаємовиключних біологічних категорій і не розділяються діагностичним тестом. Найточніше ставитися до них як до змістовних способів опису сексуальної орієнтації та поважати те слово, яке людина використовує для себе.
Пов’язані статті
Джерела
American Psychological Association. (2021). Guidelines for Psychological Practice with Sexual Minority Persons.
American Psychological Association. (2022). A Guide to Sexual Orientation and Gender Diversity Terms.
American Psychological Association. (2023). Bisexuality. APA Dictionary of Psychology.
American Psychological Association. (2026). Pansexuality. APA Dictionary of Psychology.
Belous, C. K., & Bauman, M. L. (2017). What’s in a Name? Exploring Pansexuality Online. Journal of Bisexuality, 17(1), 58–72.
Feinstein, B. A., Hurtado, M., Dyar, C., & Davila, J. (2023). Disclosure, minority stress, and mental health among bisexual, pansexual, and queer (bi+) adults. Psychology of Sexual Orientation and Gender Diversity, 10(2), 181–189.
Flanders, C. E., LeBreton, M. E., Robinson, M., Bian, J., & Caravaca-Morera, J. A. (2017). Defining Bisexuality: Young Bisexual and Pansexual People’s Voices. Journal of Bisexuality, 17(1), 39–57.
Greaves, L. M., Sibley, C. G., Fraser, G., & Barlow, F. K. (2019). Comparing Pansexual- and Bisexual-Identified Participants on Demographics, Psychological Well-Being, and Political Ideology in a New Zealand National Sample. The Journal of Sex Research, 56(9), 1083–1090.
Hayfield, N., & Křížová, K. (2021). It’s Like Bisexuality, but It Isn’t: Pansexual and Panromantic People’s Understandings of Their Identities. Journal of Bisexuality, 21(2), 167–193.
Morandini, J. S., Blaszczynski, A., & Dar-Nimrod, I. (2017). Who Adopts Queer and Pansexual Sexual Identities?. The Journal of Sex Research, 54(7), 911–922.
Timmins, L., Rimes, K. A., & Rahman, Q. (2021). Is Being Queer Gay? Sexual Attraction Patterns, Minority Stressors, and Psychological Distress in Non-Traditional Categories of Sexual Orientation. The Journal of Sex Research, 58(5), 599–611.
World Health Organization. (2024). Frequently asked questions on sexual and gender diversity, health and human rights: an introduction to key concepts, second edition.