Модель COM-B у державній політиці: здатність, можливості та мотивація
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 21 жовтня 2026 р. · Редакційна політика
Модель COM-B пояснює поведінку через взаємодію трьох умов: здатності людини виконати певну дію, можливостей, які надають або обмежують її середовище та соціальні обставини, і мотивації, що спрямовує дію. Назва походить від англійських capability, opportunity, motivation і behaviour. У державній політиці модель слугує інструментом поведінкової діагностики: допомагає встановити, чому конкретна суспільно значуща дія відбувається або не відбувається, які перешкоди мають найбільше значення та які зміни умов можуть поліпшити результати програми. Первинне наукове обґрунтування системи COM-B викладено у праці Michie, van Stralen і West (2011).
Для державного управління центральне питання звучить так: які індивідуальні, організаційні та структурні умови необхідні, щоб людина мала реальну змогу вчинити визначену дію? Відповідь потребує аналізу знань і навичок, фізичної та цифрової доступності, правил роботи установ, ресурсів, звичок, емоцій, довіри й суспільних норм. За такого підходу поведінка громадян і працівників установ досліджується як частина інституційної системи, а якість державного рішення перевіряється за спостережуваними наслідками.
Що означає модель COM-B
COM-B — це узагальнена модель умов поведінки, створена в межах методології «Колесо зміни поведінки» (Behaviour Change Wheel). Вона виходить із того, що поведінку формує динамічна взаємодія здатності, можливостей та мотивації, а сама здійснена дія змінює подальші навички, досвід, доступні можливості й мотиви. Тому COM-B застосовують як основу для постановки діагностичних запитань, організації спостережень, аналізу перешкод і пошуку напрямів суспільних втручань Michie та співавтори, 2011.
Здатність (capability) охоплює фізичні та психологічні можливості самої людини: розуміння інформації, практичні вміння, пам'ять, увагу, фізичні функції. Можливості (opportunity) охоплюють зовнішні обставини: час, кошти, транспорт, доступ до послуг, технологічне середовище, соціальну підтримку та правила установ. Мотивація (motivation) включає усвідомлені оцінки, наміри й плани, а також автоматичні процеси — звички, емоційні реакції, засвоєні асоціації.
Поведінка у формулі COM-B позначає спостережувану дію або послідовність дій. Державній програмі важливо відрізняти бажаний результат від конкретної дії, яка може до нього привести. Наприклад, «підвищити рівень профілактики» — загальна мета; «записатися на доступний профілактичний огляд і прийти у визначений час» — поведінка, умови якої можна досліджувати. Навіть така дія має кілька етапів: отримання інформації, пошук послуги, запис, дорогу, проходження процедури.
Шість складників моделі: що саме досліджувати
Психологічна здатність
Психологічна здатність означає розуміння того, що треба зробити, володіння потрібними когнітивними навичками та можливість опрацювати інформацію. Для отримання адміністративної послуги це може бути вміння знайти вимоги, зрозуміти перелік документів, прочитати інструкцію, пригадати наступний крок. Ускладнені форми, суперечливі повідомлення й перевантажені сторінки створюють додаткові когнітивні витрати. Заходи на цьому рівні можуть охоплювати зрозумілу мову, покрокові пояснення, доступні формати й підтримку людини під час проходження процедури.
Державна установа повинна окремо перевіряти, чи має людина змогу отримати інформацію, і чи справді ця інформація подана в доступний спосіб. Знання процедури саме по собі не забезпечує її проходження, якщо бракує грошей, часу або потрібного каналу звернення.
Фізична здатність
Фізична здатність стосується функціональних умінь і фізичних вимог дії. Вона має значення під час користування транспортом, відвідування закладу, роботи з обладнанням чи виконання захисних дій. Потреби людей з інвалідністю, хронічними захворюваннями, віковими змінами або тимчасовими обмеженнями потребують перевірки конкретних перешкод, а не припущень про певну групу.
Показовий приклад: якщо людина здатна зрозуміти вимоги послуги, однак не може дістатися до приміщення без сходів чи ліфта, головне втручання має змінити фізичну організацію послуги. Навчання й переконування тут не усувають бар'єрів.
Фізичні можливості
Фізичні можливості — це матеріальні, просторові, часові та організаційні умови. Вони включають фактичну наявність послуги, години її надання, вартість, можливість запису, очікування, пропускну здатність установи, роботу цифрової системи й доступ до транспорту. Для населення віддалених територій, людей із низькими доходами та осіб, які поєднують зайнятість із доглядом за близькими, цей компонент може бути визначальним.
У державній політиці фізичні можливості особливо важливі, адже органи влади здатні безпосередньо змінювати фінансування, процедури, інфраструктуру й організацію роботи. Огляд міждисциплінарних метааналізів показує вагомість заходів, що розширюють фактичний доступ до бажаної дії; водночас порівнювати ефекти слід із урахуванням контексту та дизайну досліджень Albarracín, Fayaz-Farkhad і Granados Samayoa (2024).
Соціальні можливості
Соціальні можливості формуються нормами, взаєминами, довірою, підтримкою та інституційними очікуваннями. Людина може мати кошти і знання, але не отримувати підтримки в родині чи колективі, побоюватися стигматизації або стикатися з принизливим ставленням в установі. Соціальна можливість також стосується умов праці службовців: очікувань керівництва, командної взаємодії та усталених процедур.
Потрібно розрізняти поведінку окремої людини і властивості організації. Недовіра до послуги може бути наслідком попереднього досвіду, неясних правил або фактичних порушень. Тоді зміна комунікації без покращення якості послуги має обмежений потенціал. Європейське бюро ВООЗ прямо включає соціокультурний контекст, структури й взаємини до дослідження поведінки щодо здоров'я WHO/Europe (2023).
Рефлексивна мотивація
Рефлексивна мотивація охоплює усвідомлені переконання, цілі, оцінку переваг і ризиків, плани та наміри. Наприклад, людина може вважати щеплення корисним, але сумніватися в потрібності конкретного візиту чи не знати, коли його виконати. Працівник установи може підтримувати нову процедуру, але очікувати, що додаткові вимоги збільшать навантаження без достатніх ресурсів.
Пояснення переваг, узгодження цілей, індивідуальний зворотний зв'язок і планування можуть бути доречними там, де діагностика підтвердила відповідну перешкоду. Підвищення обізнаності не можна автоматично ототожнювати зі збільшенням участі: на поведінку одночасно діють доступність, звички, соціальні обставини та правила надання послуги.
Автоматична мотивація
Автоматична мотивація охоплює звички, емоції, імпульсивні реакції, асоціації та набутий досвід, що впливають на поведінку без докладного обдумування кожного кроку. Повторювані дії в зручному середовищі здатні поступово ставати звичними; негативний досвід спілкування з установою може викликати уникнення подальших звернень.
Робота з автоматичною мотивацією часто потребує передбачуваності процедур, зрозумілих нагадувань, зменшення непотрібних кроків і безпечної взаємодії. Такі рішення мають пройти етичну перевірку: стимулювання автоматичних реакцій громадян у публічному управлінні вимагає прозорості та захисту свободи вибору OECD (2019).
Як складники COM-B взаємодіють
Складники моделі утворюють систему взаємних впливів. Зручний графік прийому може підвищити реальну можливість відвідати заклад, успішний візит — зміцнити довіру і мотивацію, а повторення дії — розвинути навичку користування послугою. За протилежного сценарію тривале очікування, збій цифрового запису й нечіткі правила можуть знижувати готовність звертатися повторно.
Тому діагностика враховує одночасно всі три умови. Одна й та сама зовні поведінка може виникати з різних причин. Люди не записуються на обстеження через відсутність інформації, недоступні години прийому, побоювання результату, низьку довіру, віддаленість закладу або сукупність цих чинників. Кожна причина передбачає іншу можливу відповідь політики. Модель допомагає впорядкувати гіпотези, але потребує місцевих спостережень і перевірки причинних зв'язків.
Чому COM-B важлива саме для державної політики
У державному управлінні поведінкові проблеми часто формулюють мовою загальних показників: низьке охоплення програмою, недотримання правил, мала частка завершених заяв, несвоєчасне звернення по допомогу. COM-B переводить розмову з узагальнених характеристик населення до конкретних умов конкретної дії. Завдяки цьому політика може розглядати зміну послуги, регулювання, організаційних процесів, фінансових механізмів і доступності нарівні з інформуванням громадян.
Модель застосовна також до поведінки працівників державних установ, медичних фахівців, освітян, керівників і підрядників. Участь громадянина залежить не лише від його дій: відповідь працівника, час опрацювання, доступність каналу та ясність повідомлення є частинами причинного ланцюга. Методи дослідження поведінки організацій добре описані в посібнику з використання Рамки теоретичних доменів — TDF Atkins та співавтори (2017).
Міжнародні методичні рекомендації підтримують послідовність «дослідити поведінку та контекст — розробити рішення — перевірити дію». Організація економічного співробітництва та розвитку виклала інструменти та етичні міркування в посібнику BASIC; ВООЗ пропонує адаптацію медичних програм до реальних обставин громад WHO/Europe (2023). Ці рамки доповнюють COM-B і допомагають організувати наступні етапи проєктування.
Поведінкова діагностика: як застосувати COM-B поетапно
Крок 1. Сформулювати поведінку, учасників і умови
Початкова постановка містить відповідь на п'ять питань: хто має виконати дію, яку саме, де, коли та з якою періодичністю. Слід визначити окремо громадян, працівників установи і тих, хто ухвалює управлінські рішення. Наприклад, «мешканці громади, які мають право на певну послугу, завершують запис через один із доступних каналів упродовж визначеного періоду» — робоча поведінкова ціль. Зміст послуги та право на її отримання мають залишатися закріпленими в чинних нормативних актах.
Крок 2. Описати реальний шлях виконання дії
Потрібно встановити етапи від першої потреби до завершення процедури. Дослідники можуть поєднувати аналіз адміністративних даних, спостереження, розмови з користувачами, інтерв'ю з працівниками, перевірку документів і тестування доступності. Важливо включати тих, хто припинив спробу, не зміг розпочати її або не користується цифровими каналами: опитування лише успішних користувачів створює систематичне зміщення.
Крок 3. Зібрати докази про шість складників
Для кожного складника COM-B формують запитання й перевіряють їх кількома джерелами даних. Щоб з'ясувати психологічну здатність, аналізують зрозумілість інструкцій і вміння виконати дію; щоб оцінити фізичні можливості — години прийому, вартість, географічну відстань, пропускну спроможність; щоб дослідити мотивацію — досвід, очікування, емоції й звичні маршрути. Свої припущення дослідники мають зіставляти з фактичними спостереженнями.
TDF може допомогти деталізувати занадто широкі складники COM-B: окремо вивчити знання, навички, соціальні впливи, віру у власні можливості, професійну роль, емоції та інші домени. Водночас ширша класифікація не замінює перевірки того, які фактори реально впливають на дію саме в цьому середовищі Atkins та співавтори (2017).
Крок 4. Розрізнити бар'єри за масштабом і керованістю
Виявлені перешкоди слід віднести до рівня людини, організації або ширшої системи. Якщо запису бракує доступних місць, причиною є організаційна пропускна здатність. Якщо заповнення заяви потребує складних цифрових навичок, проблема одночасно стосується психологічної здатності та дизайну системи. Якщо людина не отримує гарантовану послугу через платіж чи недоступність маршруту, завданням політики стає усунення матеріальних та процедурних обмежень.
Діагностична класифікація — попередня модель пояснення. Вона стає надійнішою завдяки перевірці альтернативних причин, використанню даних із різних джерел та участі груп, на яких позначиться рішення.
Крок 5. Обрати й перевірити рішення
Втручання добирають відповідно до підтвердженої перешкоди: інформаційні пояснення — для прогалин розуміння, навчання — для браку навичок, зміни інфраструктури й організації послуги — для дефіциту можливостей, коригування процедур — для інституційних бар'єрів. Для систематичного добору ширших функцій втручання використовують «Колесо зміни поведінки» Michie та співавтори (2011).
Перед упровадженням визначають очікуваний механізм, побічні ефекти, витрати, альтернативи, групи ризику й спосіб оцінювання. Якщо є можливість, проводять пілот із належним порівнянням, прозорими правилами відбору та наперед визначеними результатами. Дослідження процесу виконання допомагає з'ясувати, чи рішення реалізовано так, як було задумано.
Приклад: як збільшити завершення звернень по державну послугу
Уявімо місцевий центр надання послуг, де значна частина людей розпочинає електронну заяву, але не завершує її. Це умовний приклад діагностики, а не результат конкретного експерименту.
Перше припущення — громадяни недостатньо мотивовані. Проте аналіз COM-B може показати іншу структуру проблеми. Частина заявників не розуміє термінів у формі (психологічна здатність). Частина не має стабільного доступу до інтернету або можливості завантажити документи (фізичні можливості). Деякі люди бояться помилки, що призведе до відмови, чи мають попередній негативний досвід (рефлексивна та автоматична мотивація). Працівники центру можуть бути перевантажені або не мати повноважень допомогти (організаційні можливості).
Результатом може стати пакет змін: пояснення зрозумілою мовою, можливість зберегти заяву, альтернативне офлайн-звернення, перевірка доступності форми, допомога під час подання та коригування робочих процедур. Усі компоненти потрібно оцінювати за внеском у завершення дії та за впливом на різні групи. Якщо надання послуги регулюється українським законодавством, заходи мають відповідати вимогам Закону України «Про адміністративні послуги», зокрема нормативно визначеним умовам послуги й доступу до інформації.
Найважливішими показниками є частка завершених звернень серед усіх, хто має право та потребу в послузі, час і витрати людини, кількість помилок, фактичний результат звернення, доступність для різних груп та довіра після взаємодії. Зростання числа натискань на кнопку може бути корисною технічною ознакою, але саме по собі ще не свідчить про отримання послуги.
Приклад: застосування COM-B у програмах громадського здоров'я
Заходи з вакцинації та профілактичних оглядів часто вимагають роботи на всіх трьох рівнях. Якщо людині важко зрозуміти, кому рекомендовано втручання, доречні якісні пояснення. Якщо послуга доступна лише в години роботи, основною перешкодою може стати фізична можливість. Якщо існує недовіра, слід дослідити її джерела, якість взаємодії, досвід спільноти та соціальні обставини. Відповідь має враховувати регулювання, медичні рекомендації й добровільність там, де вона передбачена правом.
ВООЗ створила спеціальні інструменти для дослідження поведінкових і соціальних чинників вакцинації — BeSD. Їх використовують для вимірювання причин недостатнього охоплення, виявлення нерівностей і адаптації програм на основі даних WHO (2022). BeSD розроблено для конкретної сфери і не варто ототожнювати з універсальною схемою COM-B: різні інструменти мають власні змінні, процедури перевірки й область застосування.
Клінічні рекомендації, забезпечення препаратом, безпека та справедливий доступ визначають межі того, що можна змінювати поведінковим проєктуванням. Комунікаційна кампанія не замінює наявності медичної послуги, належної підготовки фахівців та організації системи охорони здоров'я.
Від COM-B до «Колеса зміни поведінки»
COM-B допомагає з'ясувати, де розташовані ключові умови поведінки. «Колесо зміни поведінки» використовує цю діагностику для переходу до функцій втручань і категорій політики. У первинній статті про BCW виокремлено дев'ять функцій втручання та сім категорій державної політики; вибір між ними залежить від механізму, ситуації й обмежень Michie та співавтори (2011).
Освіта й навчання можуть відповідати браку знань і навичок. Моделювання поведінки, підтримка, створення сприятливого середовища або перероблення процесів можуть відповідати соціальним та організаційним перешкодам. Регулювання, фінансування, стандарти надання послуг, комунікація та зміни фізичного середовища належать до інших рівнів державного рішення. Добір здійснюють після аналізу прийнятності, здійсненності, вартості, ефективності, безпеки та справедливості.
Поведінкова техніка — конкретний активний елемент програми, наприклад нагадування, планування дій або зворотний зв'язок. Вона відрізняється від функції втручання й від правового інструмента. У систематичній роботі корисно описувати не лише назву програми, а й кожен активний компонент, канал, частоту, адресатів і припущений механізм. Сама наявність теоретичної схеми в плані ще не доводить ефективності її впровадження.
COM-B, TDF, BASIC і BeSD: межі та взаємодія
COM-B є компактною поведінковою моделлю. TDF деталізує потенційні чинники, особливо під час дослідження поведінки фахівців та впровадження практик. «Колесо зміни поведінки» пов'язує діагностику з функціями можливих втручань. OECD BASIC є ширшим процесом застосування поведінкових знань у публічній політиці, включно з етичними аспектами й оцінюванням OECD (2019). WHO BeSD пропонує стандартизовані інструменти для чинників вакцинації WHO (2022).
Такі методології працюють на різних рівнях. У проєкті можна використати COM-B як початкову карту перешкод, TDF — для поглиблення інтерв'ю, BCW — для добору варіантів втручання, а послідовність BASIC або рекомендації ВООЗ — для організації процесу та його оцінювання. Необхідність кожного інструмента визначає реальна дослідницька потреба; додавання багатьох рамок без операційного змісту збільшує складність без відповідного приросту доказовості.
Доказовий статус моделі COM-B
COM-B має статус впливової теоретико-прикладної моделі, що дає узгоджену мову для опису чинників поведінки. Її концептуальна побудова спиралася на порівняння попередніх рамок і експертне оцінювання, а первинна робота перевіряла можливість описувати втручання у сферах тютюноконтролю та ожиріння Michie та співавтори (2011). Це обґрунтовує використання схеми для аналізу, але не встановлює універсального ефекту програм, позначених її назвою.
Що підтверджують систематичні огляди
Систематичні огляди свідчать про широке застосування COM-B і спорідненої TDF для визначення перешкод у громадському здоров'ї та впровадженні медичних практик. Водночас якість документування переходу від діагностики до вибору технік суттєво різниться. Огляд досліджень щодо поведінки медичних працівників включив 60 праць; у 32 описано розроблення втручань, у 28 — розроблення та перевірку. Автори підкреслили неоднорідність звітування та обмежену представленість контекстів поза західними країнами й окремими секторами охорони здоров'я Dyson і Cowdell (2021).
Огляд щодо управління латентною туберкульозною інфекцією використовував COM-B і BCW для структурування перешкод та можливих відповідей, що демонструє методичну користь у спеціалізованих програмах Wong та співавтори (2023). Такі синтези не означають, що сама назва COM-B є незалежною причиною поліпшення результатів.
Міждисциплінарний огляд метааналізів поведінкових втручань показує, що вплив на доступ, матеріальні умови й інші структурні детермінанти може бути важливішим за просту передачу знань. Ступінь впливу залежить від типу поведінки, тривалості, популяції та дослідницького дизайну Albarracín та співавтори (2024).
Що залишається невизначеним
Немає підстав вважати, що кожне втручання, спроєктоване за COM-B, буде ефективнішим за будь-яку альтернативу. Багато публікацій описують якісну класифікацію чинників, тоді як причинний внесок окремих механізмів і додана цінність повного застосування моделі перевіряються значно рідше. Висновок про ефективність потребує даних про конкретні дії, порівнювані групи та результати, а не лише узгодженої теоретичної карти Atkins та співавтори (2017).
Кодування однієї й тієї самої ситуації різними командами може відрізнятися. Дослідники здатні віднести перешкоду до кількох компонентів, зокрема коли доступність цифрової послуги одночасно залежить від навичок, технічного обладнання та організаційних правил. Такі розбіжності слід документувати, проводити узгодження оцінювачів і зберігати вихідні описові дані.
Як оцінювати державні програми, що використовують COM-B
Оцінювання має відповісти на три різні питання: чи програма була впроваджена відповідно до задуму; чи справді змінився передбачуваний механізм; чи поліпшився суспільно значущий результат. Для цього потрібні показники процесу, механізмів, поведінки та наслідків. ВООЗ пропонує спеціальне керівництво з оцінювання впливу поведінкових втручань у сфері здоров'я WHO/Europe (2024).
Причинний ефект і вибір порівняння
За належних умов рандомізоване оцінювання дозволяє порівняти групи з втручанням і без нього. Якщо рандомізація неможлива, можуть використовуватися квазіекспериментальні підходи: порівняння динаміки до і після змін, зіставлення подібних територій, аналіз порогу права на послугу або перервані часові ряди. Кожен дизайн потребує власних припущень. Спостережне зростання кількості заяв після запуску програми може збігатися із сезонністю, змінами законодавства або покращенням економічних умов.
Суттєвими є реєстрація протоколу, визначення первинного результату, аналіз відмов і пропущених даних, перевірка супутніх змін, оцінка точності результату та прозоре представлення небажаних наслідків. Статистична значущість означає висновок у межах певної статистичної моделі; суспільна значущість додатково залежить від абсолютної величини ефекту, витрат, охоплення та розподілу користі.
Справедливість і неоднорідність результатів
Середній ефект програми може приховувати ситуацію, коли одна група суттєво виграла, а інша втратила доступ. Тому результати слід аналізувати за релевантними потребами, регіонами, віком, способом отримання послуги, бар'єрами доступності та соціально-економічним становищем, дотримуючись вимог конфіденційності. Важливо перевіряти і тих, хто залишився поза спостереженням: електронні дані можуть не охоплювати людей, які ніколи не мали змоги почати цифрову процедуру.
Масштабування та сталість
Результат невеликого дослідження може змінитися за поширення програми на інші регіони або установи. Відрізняються кадрові ресурси, доступність послуг, поточні правила, довіра, фінансування й склад населення. Масштабування потребує збереження ключового механізму при місцевій адаптації та повторного вимірювання ефекту, витрат і небажаних наслідків. Одноразовий позитивний результат не засвідчує довгострокового збереження змін.
Етичні межі: автономія, прозорість і захист даних
Використання COM-B органами влади створює особливу відповідальність, оскільки держава має адміністративні повноваження й впливає на доступ до суспільних благ. Етичний дизайн має передбачати зрозумілу мету програми, співмірність засобів, можливість оскарження рішень, доступ до альтернативних каналів, залучення представників груп, яких стосуються зміни, та відмову від принизливих або дискримінаційних практик. OECD BASIC розглядає етику як складову практичного застосування поведінкових знань.
Інформована згода потрібна у випадках, де цього вимагають правові та дослідницькі норми. У широких суспільних програмах формат інформування й участі визначається характером втручання, правовою підставою та способом використання даних. Будь-який аналіз індивідуальної поведінки, цифрових слідів або чутливих обставин має враховувати вимоги чинного Закону України «Про захист персональних даних». Перевагу варто віддавати мінімально необхідному набору даних, чітким правовим підставам, обмеженню доступу й контрольованим строкам зберігання.
Політика має уникати ситуацій, у яких людина формально може відмовитися, але фактично втрачає гарантоване законом право чи доступ до основної послуги. Автоматичні нагадування, налаштування за замовчуванням і спрощення процедури можуть бути прийнятними за прозорого використання, коли враховано ризики впливу на вразливі групи. Поведінкова модель має допомагати державі виконувати свої зобов'язання щодо доступності й справедливості.
Типові помилки застосування COM-B
Найпоширеніша методологічна помилка — почати з готового засобу, наприклад інформаційної кампанії, а потім заднім числом назвати його відповіддю на «мотивацію». Діагностика повинна передувати вибору рішення. Інша помилка — трактувати низьку участь як брак бажання населення, хоча послуга є дорогою, віддаленою або перевантаженою.
Проблеми виникають і тоді, коли в один показник об'єднують знання, наміри та фактичну поведінку, не встановлюють часових і просторових умов дії, не залучають людей з досвідом бар'єрів, або оцінюють лише результати серед тих, хто вже скористався програмою. Дослідження, побудоване на таких припущеннях, може виявити уявну «немотивованість», але пропустити невиконане зобов'язання установи.
Окремої уваги потребують інтерпретації на рівні груп. Дані про більшу частоту певної поведінки не дозволяють автоматично робити висновки про характер, компетентність чи бажання кожного учасника групи. Коректний аналіз описує розподіл можливостей, доступу, досвіду та середовища, а також невизначеність вимірювання.
Практичний контрольний список для державної установи
1. Визначено суспільну мету і конкретну спостережувану поведінку з відповідальними учасниками, місцем та часом.
2. Досліджено реальний шлях користувача, включно з людьми, які не розпочали або не завершили дію.
3. Перевірено фізичну й психологічну здатність, фізичні та соціальні можливості, рефлексивну й автоматичну мотивацію.
4. Окремо описано інституційні правила, ресурсні обмеження, інфраструктуру та юридичні підстави дій.
5. Для кожної ключової перешкоди сформульовано перевірну гіпотезу й оцінено якість доказів.
6. Варіанти втручання відповідають діагностиці, ресурсам та принципам доступності, автономії й справедливості.
7. Визначено первинний поведінковий результат, потрібне порівняння, часовий горизонт, ризики й побічні наслідки.
8. Передбачено оцінку ефектів для груп із різним рівнем доступу, звітність і процедуру коригування програми.
Часті запитання
Чи означає COM-B, що поведінкою можна керувати трьома простими важелями?
COM-B описує три взаємопов'язані умови, кожна з яких містить різні чинники. Діагностика потребує розуміння конкретного середовища, правових обставин, інституційної структури та реального досвіду людей. Модель організовує дослідження й обговорення можливих рішень.
Чим COM-B відрізняється від поведінкової економіки?
COM-B є моделлю умов виконання конкретної дії; поведінкова економіка досліджує закономірності економічних рішень та відхилення від простих моделей раціонального вибору. Суміжні дослідження можуть доповнювати одне одного. Докладніше — «Поведінкова економіка».
Чим COM-B відрізняється від підштовхування?
Підштовхування зазвичай означає спосіб побудови середовища вибору, який змінює ймовірність рішення без усунення основних альтернатив. COM-B охоплює ширший діагностичний горизонт, включно з фізичними ресурсами, навичками та мотивацією. Про підштовхування дивіться окрему українську статтю і пояснення архітектури вибору.
Чи можна використовувати COM-B у цифрових державних послугах?
Так. Модель допомагає дослідити, чи людина розуміє завдання, має пристрій та підключення, може виконати процедуру, довіряє цифровому каналу й отримує необхідну підтримку. При цьому окремо оцінюють технічну надійність, законні права й альтернативні способи отримання послуги. Суміжне поняття — когнітивна доступність.
Чи існує стандартизований тест COM-B для всіх програм?
Універсальної анкети, придатної без адаптації до кожної поведінки, установи та популяції, немає. Для окремих сфер існують спеціальні інструменти й методичні протоколи. Показники добирають і перевіряють відповідно до конкретного запитання, культурного та мовного контексту й цільової групи.
Чи можна оцінити ефективність програми лише за її відповідністю COM-B?
Відповідність моделі свідчить про структуру задуму. Ефективність оцінюють за фактичними змінами та обґрунтованим причинним порівнянням. Для державної політики також важливі доступність, ціна, тривалість результату, справедливість і небажані ефекти.
Висновок
Модель COM-B надає державній політиці системну мову для дослідження поведінки. Здатність, можливості й мотивація показують, що результат виникає на перетині індивідуального досвіду та інституційно організованого середовища. Практична цінність моделі зростає тоді, коли орган влади точно визначає цільову дію, перевіряє перешкоди за допомогою місцевих даних, змінює реально керовані умови й оцінює наслідки для всіх груп населення. COM-B найкраще працює як початок доказового проєктування суспільного рішення та як основа для відкритої перевірки його результатів.
Пов'язані статті Українського психологічного ХАБу
Джерела
Albarracín, D., Fayaz-Farkhad, B., & Granados Samayoa, J. A. (2024). Determinants of behaviour and their efficacy as targets of behavioural change interventions. Nature Reviews Psychology, 3, 377–392. https://doi.org/10.1038/s44159-024-00305-0.
Atkins, L., Francis, J., Islam, R., et al. (2017). A guide to using the Theoretical Domains Framework of behaviour change to investigate implementation problems. Implementation Science, 12, 77. https://doi.org/10.1186/s13012-017-0605-9.
Dyson, J., & Cowdell, F. (2021). How is the Theoretical Domains Framework applied in designing interventions to support healthcare practitioner behaviour change? A systematic review. International Journal for Quality in Health Care, 33(3), mzab106. https://doi.org/10.1093/intqhc/mzab106.
Michie, S., van Stralen, M. M., & West, R. (2011). The behaviour change wheel: A new method for characterising and designing behaviour change interventions. Implementation Science, 6, 42. https://doi.org/10.1186/1748-5908-6-42.
OECD. (2019). Tools and Ethics for Applied Behavioural Insights: The BASIC Toolkit. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/9ea76a8f-en.
Верховна Рада України. (2010). Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-VI, чинна редакція. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17.
Верховна Рада України. (2012). Закон України «Про адміністративні послуги» № 5203-VI, чинна редакція. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17.
Wong, Y. J., Ng, K. Y., & Lee, S. W. H. (2023). How can we improve latent tuberculosis infection management using behaviour change wheel: a systematic review. Journal of Public Health, 45(3), e447–e466. https://doi.org/10.1093/pubmed/fdad051.
World Health Organization. (2022). Behavioural and social drivers of vaccination: Tools and practical guidance for achieving high uptake. https://www.who.int/publications/i/item/9789240049680.
World Health Organization Regional Office for Europe. (2023). A guide to tailoring health programmes: Using behavioural and cultural insights to tailor health policies, services and communications to the needs and circumstances of people and communities. https://www.who.int/europe/publications/i/item/9789289058919.
World Health Organization Regional Office for Europe. (2024). Evaluating the impact of interventions addressing health behaviour: Considerations and tools for policy-makers. https://www.who.int/europe/publications/i/item/WHO-EURO-2024-10200-49972-75147.