Менталітет: що це і чим він відрізняється від ментальності
Оновлено: 16 вер.
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 25 липня 2023 року · Редакційна політика
Менталітет — це широке міждисциплінарне поняття для опису відносно стійких, історично й культурно сформованих способів сприймати, тлумачити та оцінювати світ. В українській гуманітарній традиції слово «менталітет» часто вживають як синонім «ментальності». Це не діагноз, не тип особистості й не фіксований набір рис, який автоматично визначає кожного представника певної спільноти.
Менталітет — що це простими словами
Простими словами, менталітет — це звичні для певного соціального й культурного середовища способи бачити світ, надавати подіям значення, оцінювати прийнятне й неприйнятне та орієнтуватися у взаємодії з іншими. Такі способи не виникають ізольовано: вони формуються через соціалізацію, мову, норми, інституції, історичний досвід і повсякденні практики, а люди засвоюють, змінюють і переосмислюють їх у власному житті.
У психології це поняття варто використовувати точно. Воно охоплює багато різних процесів і не є однією вимірюваною властивістю на кшталт окремої когнітивної функції або риси особистості. Коли потрібне точне пояснення поведінки, зазвичай корисніше називати конкретний механізм: переконання, соціальну норму, цінність, групову ідентичність, установку чи спосіб інтерпретації ситуації.
Менталітет і ментальність: це те саме чи ні?
У багатьох українських академічних текстах — фактично так. Енциклопедія історії України прямо зазначає, що поряд із «ментальністю» часто використовується синонімічне поняття «менталітет», а співвідношення між цими словами залишається дискусійним і по-різному вирішується в окремих наукових підходах.
Тому універсального правила на кшталт «менталітет — тільки колективне, а ментальність — тільки індивідуальне» немає. Інший автор може запропонувати власне розмежування, але воно працює в межах його теорії або дисципліни, а не як загальнообов’язкова психологічна класифікація.
Повний розбір самої сутності — її історії, формування, меж і зв’язків із культурною психологією — дивіться у канонічній статті «Ментальність: що це, як формується і як впливає на сприйняття світу». Ця сторінка зосереджена саме на слові «менталітет» і на тому, як коректно співвідносити два терміни.
Чому визначення менталітету відрізняються
Поняття розвивалося не в одній дисципліні. Його використовували історики, філософи, соціологи, соціальні психологи, антропологи та дослідники культури. Через це різні традиції акцентують різні компоненти: способи мислення, колективні уявлення, цінності, звички інтерпретації, неявні норми або історично сформовані моделі сприйняття.
Енциклопедія Сучасної України також описує значну кількість тлумачень «ментальності» — від широких уявлень про специфіку світосприйняття спільноти до вужчих трактувань способу думок і психологічного складу. Для читача з цього випливає просте правило: важливо не лише побачити слово «менталітет», а й перевірити, що саме конкретний автор вкладає в нього.
Що формує менталітет і чому він не однаковий у всіх
На способи сприймання й оцінювання світу можуть впливати сімейна та групова соціалізація, мова, освіта, норми, релігійні й світські інституції, історична пам’ять, економічні умови, політичний досвід, медіа та повсякденні практики. Ці впливи переплітаються, а їхня вага змінюється залежно від часу, середовища й конкретної людини.
Сучасна культурна психологія описує культуру через різні виміри та контексти, а не як один монолітний «характер народу». Огляд Kitayama і Salvador в Annual Review of Psychology розглядає кілька вимірів та екокультурних комплексів і підкреслює психологічну різноманітність. Тобто груповий контекст може впливати на психологічні процеси, але не перетворює всіх членів групи на однакових людей.
Для розуміння того, як соціальне середовище входить у психологічний розвиток, корисно окремо подивитися культурно-історичну психологію, а для аналізу належності до груп і міжгрупових процесів — теорію соціальної ідентичності.
Чому фраза «у них такий менталітет» часто вводить в оману
У повсякденній мові «менталітетом» легко пояснити майже будь-яку поведінку постфактум. Саме тому термін може перетворюватися на ярлик: замість аналізу конкретних норм, умов і мотивів людині приписують готовий набір рис через її національність, місце проживання, релігію або походження.
Коректніше говорити про тенденції й контекст. Дані про групові відмінності описують імовірності та середні закономірності; вони не дозволяють надійно вивести характер, цінності чи поведінку конкретної особи лише з її належності до групи.
Менталітет, mindset, світогляд і менталізація — різні поняття
Mindset — англійський психологічний термін про стан або спосіб налаштування мислення, який впливає на цілеспрямовану діяльність. APA Dictionary of Psychology визначає його окремо; автоматично перекладати mindset як «менталітет» або «ментальність» неточно.
Світогляд — більш явна система поглядів, переконань і уявлень про світ. Він може бути пов’язаний із ментальністю, але ці поняття не тотожні.
Менталізація — психологічний процес розуміння поведінки через психічні стани: думки, почуття, бажання й наміри. Це окреме поняття; детальніше — у статті «Менталізація».
Чи може менталітет змінюватися
Так. Історично сформовані способи мислення й сприйняття не є нерухомими. Вони можуть змінюватися разом із соціальними інститутами, нормами, поколіннями, технологіями та умовами життя. Водночас такі зміни часто нерівномірні: старі й нові способи бачення світу можуть тривалий час співіснувати в одній спільноті й навіть в однієї людини.
Тому менталітет доречніше уявляти не як набір незмінних «національних рис», а як історично мінливий культурно-соціальний контекст, який взаємодіє з особистим досвідом.
Як коректно вживати слово «менталітет»
Уточнюйте, що саме мається на увазі: цінності, норми, способи інтерпретації, колективні уявлення чи інший компонент.
Не перетворюйте опис групової тенденції на характеристику кожної людини з цієї групи.
Не використовуйте «позитивний» і «негативний менталітет» як універсальну наукову типологію.
У дослідницькому тексті спирайтеся на визначення конкретної теорії та на вимірювані змінні, а не на інтуїтивні уявлення про «характер народу».
Якщо потрібна точність щодо окремої людини, називайте конкретні психологічні процеси — переконання, установки, цінності, ідентичність, когнітивні схеми чи стратегії поведінки.
Поширені запитання
Менталітет — це характер народу?
Не зовсім. У деяких гуманітарних традиціях менталітет описують на рівні спільнот, але зводити його до фіксованого «характеру народу» некоректно. Усередині будь-якої великої групи існує значна психологічна різноманітність.
Менталітет і ментальність — синоніми?
Часто так. В українській академічній традиції ці слова нерідко використовуються синонімічно. Окремі автори можуть їх розрізняти, але такого розмежування потрібно дотримуватися лише в межах конкретної теорії або дисципліни.
Чи можна говорити про менталітет окремої людини?
У повсякденній мові так говорять, але для психологічного опису окремої людини зазвичай точніше називати конкретні переконання, цінності, установки, когнітивні схеми або звички мислення.
Чи існує позитивний і негативний менталітет?
Це не загальноприйнята наукова типологія. Оцінка цілого менталітету як «позитивного» або «негативного» надто спрощує складний культурний і психологічний контекст.
Менталітет — це те саме, що mindset?
Ні. Mindset у сучасній психології — окремий термін про налаштування або стан мислення, пов’язаний із цілеспрямованою діяльністю. Його не варто автоматично перекладати як «менталітет».
Чи змінюється менталітет з часом?
Так. Соціальні й культурні способи сприйняття історично змінюються, хоча окремі норми та звички можуть бути стійкими й передаватися між поколіннями.
Пов’язані статті
Джерела
Енциклопедія історії України: «Ментальність, менталітет». Інститут історії України НАН України.
Kitayama S., Salvador C. E. Cultural Psychology: Beyond East and West. Annual Review of Psychology, 2024.