Евфемізм: що це і як м’які формулювання змінюють сприйняття
Оновлено: 4 години тому
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 18 вересня 2026 · Редакційна політика
Евфемізм — це слово або вислів, який дає змогу назвати предмет, дію чи подію непрямо, м’якше, нейтральніше або соціально прийнятніше, ніж це робить пряме формулювання. Українська Енциклопедія Сучасної України визначає евфемізм як непряме, приховане, пом’якшене чи ввічливе позначення замість прямої назви. У сучасній лінгвістиці цього вже недостатньо: евфемізм розглядають як контекстну комунікативну стратегію, а не просто як «м’якший синонім».
Те саме формулювання може бути евфемістичним в одній ситуації й нейтральним в іншій. Саме контекст, соціальні норми, стосунки між співрозмовниками та комунікативна мета визначають, чи пом’якшує вислів зміст, чи приховує його, чи допомагає говорити про чутливу тему. На цьому наголошує лінгвістична модель Мігеля Касаса Гомеса — евфемістичний або дисфемістичний статус вислову не можна надійно встановити поза конкретною ситуацією спілкування.
Тому психологічно важливе питання звучить ширше за «яке слово є евфемізмом?»: як вибір назви змінює інтерпретацію події, емоційну реакцію, моральне судження, соціальну дистанцію та готовність діяти.
Коротко: як працює евфемізм
Евфемізм змінює не сам факт, а спосіб його мовного представлення. Коли «звільнення працівників» називають «оптимізацією штату», «смерть» — «відходом із життя», а незручну тему позначають ширшим або абстрактнішим словом, адресат отримує інший набір асоціацій і менше прямого контакту з найбільш різкою частиною значення.
Це пов’язує евфемізми з ефектом фреймінгу. Мовна форма задає рамку, у якій людина інтерпретує той самий об’єкт або вчинок. Евфемізм може послабити негативну конотацію, зробити повідомлення соціально прийнятнішим або зменшити відчуття суворості. Водночас детальний контекст здатен частково нейтралізувати цей ефект.
Евфемізми належать до сфери прагматики мови — значення тут залежить не лише від словникової дефініції, а й від того, хто говорить, кому, навіщо, за яких обставин і що співрозмовники вже знають.
Навіщо люди використовують евфемізми
Щоб говорити про табуйовані й емоційно важкі теми
Історично евфемізація тісно пов’язана з табу. Прямі назви смерті, хвороб, тілесних функцій, сексуальності, релігійно або культурно чутливих предметів часто замінювали непрямими. Сучасний огляд досліджень табуйованої мови за 2000–2024 роки показує, що евфемізм вивчають на перетині прагматики, соціолінгвістики, дискурс-аналізу, когнітивної семантики та психолінгвістики. Огляд Елієсера Креспо-Фернандеса підкреслює міждисциплінарність цього явища.
Щоб зберегти обличчя і стосунки
Непряма форма допомагає зменшити ризик приниження, сорому або публічної незручності. У розмові про вік, зовнішність, фінансові труднощі, сексуальність чи втрату люди часто обирають формулювання, які залишають співрозмовникові більше простору для відповіді. Це не окрема властивість слова, а частина соціальної координації мовлення.
Щоб регулювати дистанцію
Евфемізм може одночасно робити повідомлення делікатнішим і менш конкретним. У близькій розмові це іноді дає потрібну емоційну паузу. В офіційній або бюрократичній комунікації та сама непрямість може віддаляти мовця від наслідків описуваної дії.
Щоб керувати враженням
Вибір назви здатен впливати на оцінку того, що сталося. Саме тут евфемізм переходить від ввічливості до фреймінгу: мовець добирає формулювання, яке робить певний аспект події менш помітним, а інший — більш доступним для інтерпретації.
Як утворюються евфемізми
Евфемізація не має одного граматичного механізму. Українська енциклопедична традиція описує перифрази, метафоричні й метонімічні перенесення, ширші та абстрактніші назви, заперечні конструкції та інші способи непрямого позначення. Сучасна прагматика додає до цього важливе уточнення: механізм стає евфемістичним лише тоді, коли в конкретній ситуації справді пом’якшує, приховує або соціально переоформлює зміст.
Перифраза замінює коротку пряму назву описовим висловом: «пішов із життя» замість «помер». Абстрагування піднімає вислів на ширший рівень: «кадрові зміни» може замінювати конкретні звільнення. Метонімія називає пов’язаний аспект замість самого явища. Метафора переносить значення через образ. Заперечна конструкція на кшталт «не зовсім точний» може пом’якшувати «хибний». Технічний або професійний термін іноді зменшує емоційну насиченість побутової назви.
Скорочення та абревіатури теж можуть працювати як форма дистанціювання: вони зменшують безпосередню образність слова. Але абревіатура сама по собі не є евфемізмом — усе вирішує її функція в конкретному дискурсі.
Що показують психологічні експерименти
Евфемістичне формулювання справді може змінити судження
В експериментах Walker та співавт. (2021) за участю 1906 дорослих у США евфемістичні та дисфемістичні назви впливали на оцінку дій. Коли учасникам давали детальніший опис самої дії, ефект формулювання слабшав, але не зникав повністю. Водночас учасники переважно не прирівнювали таке мовне фреймування до прямої брехні.
У серії досліджень Stanley і Neck (2025) із загальною вибіркою 3081 учасник евфемістичні позначення хабарництва й шахрайства знижували сприйману серйозність порушення та мотивацію покарати порушника. Навіть явне переосмислення евфемізму в прямішу форму зменшувало ефект, але не усувало його цілком.
Подібний напрям показали й дослідження корпоративних повідомлень: у роботі Farrow, Grolleau і Mzoughi (2021) евфемістичні формулювання змінювали моральні оцінки описаних практик. Це не означає, що кожен евфемізм автоматично переконує. Сила ефекту залежить від контексту, знайомства з темою, деталізації повідомлення та того, наскільки прозорою є заміна.
Ефект працює через інтерпретацію, а не через магічну властивість слова
Евфемізм не стирає знання про реальність. Він змінює доступність певних ознак під час інтерпретації. Якщо пряме слово відразу активує різку оцінку, м’якше формулювання може спрямувати увагу до іншого аспекту. Коли ж адресат отримує точний опис наслідків, альтернативні назви мають менше простору для впливу.
Тому найсильніше науково обґрунтоване формулювання таке: евфемістичний фрейм може систематично зсувати судження, але його ефект не є універсальним і не скасовує змістової інформації.
Евфемізм, правда і маніпуляція
Евфемізм не тотожний брехні. Вислів може залишатися буквально сумісним із фактами й водночас бути стратегічно підібраним так, щоб применшити негативний аспект. Саме це робить евфемістичну маніпуляцію складнішою за явну неправду: адресат може отримати фактично правдиве, але психологічно асиметричне представлення події.
У дослідженні Walker та співавт. учасники відрізняли евфемістичні й дисфемістичні формулювання від брехні та оцінювали мовців, які їх використовували, як більш правдивих і надійних, ніж брехунів. Водночас самі формулювання все одно змінювали оцінки дій. Це показує важливу межу: правдивість речення й нейтральність його фрейму — різні характеристики.
Практичне правило для критичного читання просте: якщо м’яке слово описує дію з реальними наслідками, варто спробувати перефразувати його конкретно. Хто що зробив? Для кого? Яким був результат? Який факт ховається за абстрактним іменником? Така декомпресія мови зменшує залежність від рамки.
Евфемізм і дисфемізм
Дисфемізм працює у протилежному напрямку: замість пом’якшення він робить назву грубішою, різкішою, принизливішою або емоційно негативнішою. У класичній моделі Allan і Burridge евфемізм, ортофемізм і дисфемізм можна розглядати як контекстні альтернативи: м’якшу, більш пряму нейтральну та різкішу.
Це не стабільна шкала, закріплена раз і назавжди. Те, що одна група сприймає як ввічливе, інша може чути як зверхнє, застаріле або ухильне. Тому протилежність між евфемізмом і дисфемізмом потрібно аналізувати через конкретну спільноту, ситуацію та історичний момент.
Чим евфемізм відрізняється від перифрази, метафори та ввічливості
Перифраза — це описовий спосіб назвати об’єкт, але не кожна перифраза щось пом’якшує. «Столиця України» замість «Київ» є перифрастичним висловом, проте не евфемізмом. Евфемістичною перифраза стає тоді, коли описова заміна виконує функцію пом’якшення, дистанціювання або уникнення небажаної прямої назви.
Метафора також є ширшим явищем. Вона може створювати образ, структурувати абстрактну тему або переносити значення без будь-якої евфемістичної функції. Частина евфемізмів метафорична, але множини цих явищ не збігаються.
Ввічливість охоплює способи підтримувати соціальні стосунки: форми звертання, прохання, непрямі мовленнєві акти, пом’якшувачі та інші стратегії. Евфемізм може бути одним із таких засобів, однак його використовують і для інституційного фреймінгу, гумору, самоцензури чи приховування небажаного аспекту.
Політкоректність теж не є синонімом евфемізму. Вона стосується ширших норм називання соціальних груп і чутливих тем. Частина рекомендованих назв може бути прямішою, а не м’якшою, якщо мета — точність і відмова від стигматизувального ярлика.
Чому евфемізм може перестати бути «м’яким»
Конотації слів змінюються. Якщо новий термін регулярно позначає той самий соціально стигматизований об’єкт, негативні асоціації можуть поступово перейти на нову назву. У популярному описі це часто називають «евфемістичним конвеєром» або euphemism treadmill. Лінгвістично точніше говорити про зміну конотацій і семантичне погіршення в певних спільнотах.
Емпіричний приклад дає дослідження Gernsbacher та співавт. (2016). У вибірці 530 дорослих англомовний евфемізм “special needs” не робив оцінки людей позитивнішими; навпаки, учасники оцінювали персонажів із цим маркером негативніше, ніж із прямим словом “disability” або конкретною назвою інвалідності. Один «м’якший» ярлик не гарантує меншої стигми.
Звідси випливає практична межа: повага не створюється автоматично заміною слова. Важливі точність, контекст, самоопис людей і реальні соціальні ставлення.
Евфемізми в розмовах про здоров’я, хворобу і смерть
У медичній комунікації непрямість має подвійний ефект. Вона може дати людині емоційний простір і дозволити самій вирішити, наскільки прямо говорити про важку тему. Водночас надмірно розмиті назви здатні ускладнити розуміння діагнозу, прогнозу або рішення.
Систематичний огляд Parry, Land і Seymour (2014) охопив дослідження реальних клінічних розмов про прогресування хвороби й кінець життя. Непрямі посилання, алюзії та евфемістичні формулювання іноді працювали як м’яке «відкриття дверей» до теми: пацієнт міг підтримати розмову або відхилити її. Вони водночас полегшували уникнення важкої теми.
Інший систематичний огляд Parker та співавт. (2007) показав значну індивідуальну варіативність уподобань, але загалом пацієнти та близькі високо цінували чесність, емпатію, можливість ставити запитання та узгоджувати обсяг інформації. Тому клінічно безпечний принцип — поєднувати делікатність із ясністю, а не використовувати евфемізм замість необхідного точного пояснення.
Евфемістичний вислів сам по собі не є симптомом, ознакою розладу чи підставою для діагнозу. Це мовна стратегія, поширена в нормальній комунікації.
Мова про інвалідність: чому «м’якше» не завжди означає поважніше
У темах інвалідності коректна назва визначається не прагненням уникнути самого поняття, а точністю, актуальними нормами й уподобаннями людей, яких стосується вислів. Деякі евфемістичні заміни ненавмисно підсилюють уявлення, ніби пряме слово є соромним.
Актуальні рекомендації CDC щодо комунікації про інвалідність наголошують на повазі, нестигматизувальній мові та тому, що індивідуальні мовні вподобання можуть різнитися. Універсального «найм’якшого» слова для всіх людей і всіх контекстів немає.
Евфемізми в організаціях і публічній комунікації
Організації часто використовують абстрактні іменники, технічні терміни та безособові конструкції. «Оптимізація», «коригування», «реструктуризація», «небажаний інцидент» можуть бути точними професійними термінами, а можуть виконувати евфемістичну функцію. Це визначається тим, чи допомагає формулювання зрозуміти подію, чи відсуває від уваги її конкретних учасників, дії та наслідки.
Саме тому евфемізм варто аналізувати разом із соціолінгвістикою. Те, які назви вважаються доречними, престижними, образливими або надто прямими, залежить від групових норм, статусних відносин, професійних спільнот і мовних змін.
У критичному читанні корисно відокремлювати термінологічну необхідність від смислового камуфляжу. Технічне слово потрібне, якщо додає точність. Якщо ж воно лише забирає з речення агента, дію або наслідок, слід перевірити, чи не працює воно як фрейм.
Евфемізми, психолінгвістика і розуміння мови
Для психолінгвістики евфемізм цікавий як приклад того, що розуміння не зводиться до словникового значення. Слухач співвідносить вислів із ситуацією, соціальними очікуваннями, попереднім знанням і ймовірним наміром мовця. Часто потрібно виконати прагматичний висновок: зрозуміти, яке пряміше значення стоїть за м’якшою формою.
Коли евфемізм добре відомий, ця інференція може відбуватися майже автоматично. Коли вислів новий або дуже абстрактний, виникає більша невизначеність. Саме тому один і той самий термін може бути прозорим для професійної групи й незрозумілим для широкої аудиторії.
Евфемізми та мовні моделі ШІ
Мовні моделі можуть розпізнавати поширені евфемістичні шаблони, генерувати м’якші формулювання та адаптувати тон до запиту. Але тут важливо розділяти мовну поведінку системи й людський психологічний досвід. Те, що відповідь ШІ здається тактовною, ухильною або маніпулятивною, є властивістю текстової взаємодії й дизайну системи; саме по собі це не доводить наявності у моделі почуттів, намірів, свідомості чи суб’єктивного розуміння.
Для аналізу AI-generated тексту діє той самий практичний тест: розгорнути евфемістичну фразу в конкретні твердження, перевірити, які факти вона повідомляє, що залишає неявним і яку оцінну рамку створює.
Як розпізнати евфемізм у тексті
Почніть із прямого питання: яке слово або факт можна було б назвати конкретніше? Потім перевірте, чи м’якша форма змінює емоційний тон, рівень конкретності або сприйману відповідальність. Якщо так, імовірно, перед вами евфемістична функція.
Другий крок — відновити агента й дію. «Було допущено помилки» звучить інакше, ніж «команда припустилася помилок». Пасивні й безособові конструкції не є евфемізмами автоматично, але часто працюють разом із евфемізацією.
Третій крок — порівняти кілька формулювань. Нейтральний прямий варіант допомагає побачити, що саме додала або прибрала м’яка назва. Якщо після такого перефразування змінюється ваша оцінка події, це корисний сигнал фреймінгового ефекту.
Четвертий крок — повернути контекст. Слова не мають фіксованої «евфемістичності». Те, що в одному середовищі є делікатною нормою, в іншому може звучати штучно, іронічно або навіть образливо.
Приклади евфемізмів
Смерть: «пішов із життя», «його не стало» замість прямого «помер». Такі вислови можуть виконувати функцію емоційного пом’якшення.
Робота: «скорочення», «оптимізація штату», «припинення співпраці» можуть замінювати конкретніший опис звільнення. Їхня евфемістичність залежить від того, чи точно вони передають фактичну ситуацію.
Оцінка помилки: «неточність», «прорахунок», «не зовсім коректне рішення» іноді пом’якшують пряміші «помилка» або «хибне рішення». Але «неточність» є нормальним точним терміном, якщо йдеться саме про невелику неточність.
Тілесні й інтимні теми: непрямі назви можуть зменшувати сором і соціальну незручність, особливо у формальних ситуаціях. Водночас у медицині надмірна завуальованість може заважати точності.
Соціально чутливі назви: заміна старого стигматизувального слова сучасним коректним терміном не завжди є евфемізацією. Часто це просто точніше й поважніше називання.
Часті запитання
Що таке евфемізм простими словами?
Це м’якший або непрямий спосіб сказати про те, що можна було б назвати прямо. Наприклад, «пішов із життя» замість «помер». Важливо, що евфемістична функція залежить від контексту.
Яка протилежність евфемізму?
Найближчим функціональним протиставленням є дисфемізм — навмисно різкіше, грубіше або негативніше позначення. Між ними можна виділити прямий нейтральний варіант — ортофемізм.
Чи є евфемізм брехнею?
Не обов’язково. Евфемізм може бути фактично правдивим і водночас змінювати сприйняття через вибір рамки. Якщо він приховує суттєвий факт або створює хибне враження, проблема полягає вже в оманливій комунікації, а не в самому факті непрямого формулювання.
Чи всі ввічливі слова є евфемізмами?
Ні. Ввічливість — ширша система соціальної комунікації. Евфемізм є лише одним зі способів пом’якшити вислів або уникнути небажаної прямої назви.
Чому евфемізми з часом змінюються?
Змінюються соціальні норми й конотації. Якщо нове слово довго позначає явище, яке суспільство стигматизує, негативні асоціації можуть перейти на нього. Тому оновлення лексики без зміни ставлення не гарантує зникнення стигми.
Чи може евфемізм бути корисним?
Так. Він може зробити важку розмову делікатнішою, підтримати приватність, зменшити соціальну різкість і дати співрозмовникові більше контролю над темпом розмови. Користь зникає, коли м’якість підміняє необхідну ясність або маскує важливі наслідки.
Як зрозуміти, що евфемізм маніпулятивний?
Спробуйте замінити його конкретним описом і перевірте, чи різко змінюється оцінка події. Особливо показові формулювання, які прибирають агента, зменшують масштаб наслідків або перетворюють конкретну дію на абстрактний процес.