REM-сон: що це, швидкі рухи очей, атонія та зв’язок зі сновидіннями
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 22 вересня 2026 · Редакційна політика.
REM-сон — це окрема стадія нормального сну, для якої характерні швидкі рухи очей, особливий тип мозкової активності, різке зниження тонусу більшості постуральних скелетних м’язів і мінлива робота автономної нервової системи. Назва походить від англійського rapid eye movement — «швидкі рухи очей». REM повторюється кілька разів протягом ночі та чергується з NREM-сном.
Найважливіше уточнення: REM-сон і сновидіння — не синоніми. Сновидіння справді часто бувають яскравішими й легше пригадуються після пробудження з REM, але сучасні дослідження показують, що досвід сновидіння виникає і під час NREM-сну. Це підтверджують як експерименти з пробудженнями, так і дослідження мозкової активності. Дослідження нейронних корелятів сновидіння прямо порівнювало повідомлення про сновидіння в REM і NREM.
REM-сон коротко: головні факти
REM — одна з основних стадій сну поряд із NREM; це фізіологічний стан, а не «режим сновидінь».
Швидкі рухи очей є характерною ознакою REM, але вони не тривають безперервно протягом усієї стадії.
Для REM типова м’язова атонія — сильне пригнічення тонусу більшості постуральних м’язів, але це не повне вимкнення всіх м’язів тіла.
Сновидіння можливі і в REM, і в NREM. REM підвищує ймовірність яскравого та докладного звіту після пробудження, але не є необхідною умовою сновидіння.
REM-періоди зазвичай стають тривалішими в другій половині ночі, тому систематичне скорочення ранкового відрізка сну може непропорційно зменшувати пізній REM.
Годинник або браслет може оцінювати REM алгоритмічно, але його графік стадій не є клінічною полісомнографією і не встановлює діагноз.
Що таке REM-сон
REM-сон — це нейрофізіологічний стан сну з поєднанням ознак, які на перший погляд здаються суперечливими: кора головного мозку демонструє відносно активний патерн, очі здійснюють швидкі рухи, а тонус більшості великих скелетних м’язів різко знижений. Саме за цю комбінацію REM історично називали також «парадоксальним сном». Сучасний огляд до 70-річчя відкриття REM підкреслює його багатовимірність як поведінкового, електрофізіологічного та пов’язаного зі сновидіннями стану. Огляд історії та невирішених питань REM-сну.
REM не означає, що мозок «прокинувся, а тіло спить». Людина залишається у стані сну, але нервова система переходить у специфічну конфігурацію. Вона відрізняється і від неспання, і від NREM-сну. Саме тому описувати REM одним показником — лише рухами очей, лише сновидіннями або лише «активністю мозку» — недостатньо.
Як відкрили REM-сон
У 1953 році Юджин Асерінскі та Натаніел Клейтман повідомили про регулярно повторювані періоди швидких, узгоджених рухів очей під час сну та супутні фізіологічні зміни. Ця коротка робота стала однією з вихідних точок сучасної науки про структуру сну. Aserinsky & Kleitman, 1953.
Через кілька років Вільям Демент і Натаніел Клейтман показали, що пробудження під час періодів швидких рухів очей значно частіше супроводжується повідомленнями про сновидіння, ніж пробудження поза ними. Dement & Kleitman, 1957. Історично це створило дуже сильний зв’язок між поняттями REM і «сон зі сновидіннями». Подальші десятиліття досліджень уточнили картину: зв’язок реальний, але тотожності між REM і сновидінням немає.
Де REM розташований у нічній архітектурі сну
Нічний сон організований не як прямий спуск від «легкого» до «глибокого» сну, а як повторювані переходи між NREM і REM. У дорослої людини сон зазвичай починається з NREM, проходить через його стадії, після чого з’являється REM. Потім цикл повторюється. Точна тривалість циклів, кількість REM і співвідношення стадій відрізняються між людьми та змінюються протягом життя.
У здорових дорослих REM часто займає орієнтовно близько п’ятої частини нічного сну, але це не персональна «норма», яку треба щоночі набирати до конкретного відсотка. Огляд мікроструктури REM наводить типовий діапазон приблизно 20–25% нічного сну, водночас наголошуючи на неоднорідності самої REM-стадії. Simor et al., 2020.
На початку ночі більшу частину архітектури займає NREM, зокрема глибокий N3, а ближче до ранку REM-періоди зазвичай подовжуються. Це одна з причин, чому сон «ще годинку зранку» не є просто довільним додатком до вже завершеної ночі: пізня частина сну має іншу структуру, ніж перші години.
Розподіл REM залежить і від циркадної фази, тому структуру ночі варто розглядати разом із внутрішнім біологічним часом. Про систему, що координує добові ритми, окремо читайте в матеріалі «Біологічний годинник: що це, як працюють циркадні ритми і що їх збиває».
Що відбувається з мозком під час REM
На поверхневій електроенцефалограмі REM часто має низькоамплітудну, змішану за частотою активність, через що за деякими рисами нагадує неспання більше, ніж глибокий NREM-сон. Але схожість ЕЕГ не означає однакового стану мозку: під час REM інакше організовані сенсорна обробка, нейромодуляція, моторний контроль і взаємодія коркових та стовбурових мереж.
Сучасні моделі розглядають REM як результат роботи розподілених нейронних мереж, у яких важливу роль відіграють структури стовбура мозку, гіпоталамуса та переднього мозку. Огляд у Sleep Medicine Reviews описує внесок понтинних, гіпоталамічних, мигдалеподібних і коркових систем у генерацію парадоксального/REM-сну. Luppi et al., 2024.
Тому популярна фраза «мозок під час REM працює майже як удень» надто груба. Частина нейронної активності справді стає більш активованою та десинхронізованою, але REM має власну фізіологію. Він не є прихованим неспанням і не означає, що людина «не відпочиває».
Чому очі швидко рухаються
Швидкі рухи очей — одна з найпомітніших ознак REM, але саме слово rapid не означає, що очі всю стадію безперервно «бігають» під повіками. У REM розрізняють відносно спокійніші тонічні відрізки та фазичні події, серед яких — серії швидких рухів очей, короткі м’язові посмикування та автономні зміни.
Новий огляд фізіології людини 2026 року показує, що фазичні події REM численні й не завжди виникають разом: швидкі рухи очей можуть супроводжувати м’язові посмикування або інші короткі реакції, але жорсткої схеми «рух очей = один конкретний момент сновидіння» немає. Neutel et al., 2026a.
Чи «дивляться» очі на те, що людина бачить уві сні
Це приваблива гіпотеза, відома як scanning hypothesis: ніби очі під час REM сканують уявну сцену приблизно так само, як під час неспання. Дані не дають простого універсального правила. Огляд доказів вказував як на дослідження з узгодженням напрямку погляду і змісту сновидіння, так і на серйозні контраргументи та методологічні обмеження. Огляд scanning hypothesis. Отже, швидкі рухи очей пов’язані з REM-фізіологією, але за ними не можна «прочитати відео сну».
REM-атонія: чому тіло майже не рухається
Атонія — це різке зниження тонусу більшості постуральних скелетних м’язів під час REM. Мозок не просто «перестає надсилати команди». У стовбурі мозку активуються низхідні гальмівні механізми, які зменшують збудливість мотонейронів спинного мозку й тим самим пригнічують великі довільні рухи.
У сучасних нейрофізіологічних моделях ключову роль у цьому ланцюзі відіграють нейрони сублатеродорсальної ділянки мосту та гальмівні премоторні мережі довгастого мозку і спинного мозку. Arrigoni et al., 2016 та Luppi et al., 2024 узагальнюють дані про ці механізми.
Атонію часто пояснюють як механізм, що не дає «розігрувати» рухами сюжет сновидіння. Це корисне побутове пояснення, але фізіологічно точніше сказати так: REM-сон містить активний режим моторного гальмування, який є однією з його базових характеристик. Коли цей режим патологічно порушений, у частини людей може виникати поведінка, пов’язана зі змістом сновидіння, але сам факт руху уві сні ще не встановлює конкретного розладу.
Атонія не означає повний параліч кожного м’яза
Під час нормального REM не вимикаються всі м’язи. Очні м’язи залишаються активними — інакше не було б самої ознаки REM. Дихальні м’язи продовжують забезпечувати вентиляцію. Можливі короткі посмикування м’язів обличчя та кінцівок. Тому фраза «тіло повністю паралізоване» створює хибне уявлення.
REM-атонія особливо важлива для розуміння сонного паралічу: при типовому епізоді свідоме пробудження вже настало, а моторне гальмування, характерне для REM, ще короткий час зберігається. Це не тотожне психозу, «одержимості» чи доказу небезпечної неврологічної події.
Що відбувається з диханням, серцем і автономною нервовою системою
REM є фізіологічно мінливим станом. Частота серцевих скорочень, артеріальний тиск і дихання можуть ставати менш регулярними, особливо під час фазичних подій. Це ще одна причина, чому REM не варто уявляти як однорідний блок, що виглядає однаково від першої до останньої хвилини.
Огляд 2026 року автономних фазичних подій описує короткі зміни частоти серця, тиску, судинного тонусу й дихання на тлі REM, причому не всі події обов’язково збігаються зі швидкими рухами очей. Neutel et al., 2026b. Для здорової людини самі ці фізіологічні коливання є частиною нормального стану REM, а не діагнозом.
REM-сон і сновидіння: сильний зв’язок без тотожності
REM і сновидіння десятиліттями майже автоматично ставили поруч, і для цього була добра історична причина: якщо людей будити з REM, вони часто повідомляють про насичений психічний досвід. Але сновидіння — це суб’єктивний досвід, а REM — об’єктивно визначена стадія сну. Це різні рівні опису.
Експерименти з серійними пробудженнями показали, що люди повідомляють про сновидіння також після NREM. У високощільному ЕЕГ-дослідженні наявність досвіду сновидіння в обох станах була пов’язана з локальними змінами активності задніх коркових ділянок. Siclari et al., 2017. Подальше дослідження NREM продемонструвало зв’язок сновидіння з особливостями повільних хвиль і веретен. Siclari et al., 2018.
Огляд нейрокогніції сновидіння 2023 року прямо застерігає від ототожнення науки про сновидіння лише з наукою про REM: багато, але не всі звіти про сни походять із цієї стадії, а будь-яке дослідження сновидінь залежить від пам’яті та здатності людини повідомити пережите після пробудження. Horton, 2023.
Актуальний огляд 2025 року підсумовує нейробіологічні та психологічні дослідження сновидіння й також розглядає REM як важливий, але не єдиний контекст сновидної активності. Mutti, Siclari & Rosenzweig, 2025.
Чому REM-сновидіння здаються яскравішими
У середньому звіти після пробудження з REM частіше бувають довшими, образнішими та емоційно насиченішими, але між людьми й окремими пробудженнями є великий розкид. На те, що ми називаємо «сном», впливають не лише нейронні процеси під час сну, а й момент пробудження, пам’ять, увага до сновидінь і спосіб опитування.
Тому фраза «я не бачу снів» зазвичай не доводить відсутність сновидної активності. Людина може не зберігати спогад про неї після пробудження. І навпаки, дуже яскравий сон не дозволяє без вимірювання стверджувати, що він точно виник у REM.
Чим REM відрізняється від NREM
REM має характерні швидкі рухи очей; у NREM вони не є визначальною ознакою.
У REM тонус більшості постуральних скелетних м’язів різко пригнічений; у NREM такої вираженої генералізованої атонії немає.
ЕЕГ-патерн REM відносно активований і відрізняється від повільнохвильової активності глибокого N3.
REM і NREM по-різному представлені протягом ночі: N3 концентрується сильніше на початку, а REM — ближче до другої половини ночі.
Сновидіння можуть виникати в обох станах. Тому поділ «NREM = без снів, REM = сни» є застарілим спрощенням.
REM також не є синонімом «глибокого сну». У побуті глибиною часто називають усе, з чого важко прокинутися, але в сучасній архітектурі сну термін slow-wave/deep sleep стосується передусім N3. REM — окрема стадія з власними ознаками.
Навіщо потрібен REM: що відомо, а що ще обговорюють
REM є стабільною складовою нормальної архітектури сну й регулюється нервовою системою. Експериментальні дані показують REM-homeostasis: після вибіркового пригнічення REM його частка за певних умов може відновлюватися або зростати. Це свідчить, що REM не є випадковим побічним шумом нічного мозку.
Найчастіше REM пов’язують із пам’яттю, емоційним навчанням, пластичністю та розвитком мозку. Однак твердження «REM відповідає за функцію X» часто значно сильніше за наявні дані. Огляд функціональних ролей REM підкреслює і накопичені експериментальні результати, і суперечки щодо того, які функції є специфічними саме для REM. Mukai & Yamanaka, 2023.
REM і пам’ять
Сон загалом підтримує навчання та консолідацію пам’яті, але сучасні моделі зазвичай не зводять цей процес до однієї стадії. NREM-процеси, веретена, повільні хвилі та REM можуть робити різний внесок залежно від типу матеріалу, часу навчання та методики. Тому обіцянка «збільшити REM, щоб різко покращити пам’ять» не має надійної клінічної основи.
REM і емоції
REM активно досліджують у контексті емоційної пам’яті та афективної регуляції. Систематичний огляд експериментальних робіт 2024 року оцінював наслідки порушення REM для афективної обробки в людей і тварин. Pesonen et al., 2024. Загальна картина підтримує участь REM у цих процесах, але не дозволяє перетворювати складну мережу механізмів на формулу «REM очищає емоції» або «кожна емоційна проблема означає нестачу REM».
Що означає мало REM
Окрема ніч із коротшим REM не є діагнозом. Частка стадій природно коливається через тривалість сну, час засинання, вік, попередній дефіцит сну, алкоголь та інші речовини, ліки, стрес, умови вимірювання і різні розлади сну. Клінічно значущим стає не «відсоток на годиннику», а контекст симптомів, повторюваність проблеми та об’єктивні дані, коли вони справді потрібні.
Якщо людина систематично скорочує сон і прокидається раніше, ніж потрібно організму, вона може втрачати частину пізньої ночі, де REM зазвичай представлений сильніше. Але це насамперед питання достатньої тривалості та регулярності сну, а не потреба самостійно «добирати REM». Про наслідки хронічної нестачі сну окремо читайте в матеріалі «Депривація сну: що це, наслідки недосипання і як відновити сон».
Чи можна збільшити REM-сон
Немає надійного побутового способу вибірково «додати» собі REM без зміни решти архітектури сну. Найрозумніша ціль для здорової людини — достатній за тривалістю, регулярний сон у час, узгоджений із власним добовим ритмом, а не полювання за конкретним відсотком у застосунку.
Якщо проблема полягає в нерегулярному режимі, кофеїні, алкоголі, світлі, умовах спальні чи звичках перед сном, корисно працювати з реальними чинниками, а не з «REM-score». Практичні межі таких змін описані в статті «Гігієна сну: що це, які звички справді допомагають і коли потрібна допомога».
Алкоголь, деякі психоактивні речовини та частина медикаментів можуть змінювати REM, але це не робить їх інструментами керування стадіями сну. Не варто скасовувати або змінювати призначені препарати через графік REM у трекері без консультації з лікарем.
Як визначають REM у лабораторії
Клінічне стадіювання сну спирається на полісомнографію: одночасний запис електроенцефалограми, рухів очей та м’язової активності разом з іншими каналами залежно від завдання дослідження. REM визначають за сукупністю сигналів, а не за одним рухом, пульсом чи алгоритмічною оцінкою.
Саме комбінація ЕЕГ, електроокулографії та підборідного ЕМГ дає можливість фахівцю відрізняти REM від NREM і неспання за стандартизованими критеріями. Для конкретних розладів додаються дихальні, серцеві, рухові та відеоканали.
Чи можна довіряти REM у смартгодиннику або кільці
Споживчі трекери можуть бути корисними для довготривалого спостереження за режимом, але вони не вимірюють стадії так само, як полісомнографія. Систематичний огляд і метааналіз 2026 року показав варіабельність між пристроями та обмеження детальної класифікації стадій; автори не підтримують використання таких пристроїв як самостійного діагностичного інструмента. Систематичний огляд wearable sleep trackers.
Тому «12% REM сьогодні» на годиннику не означає, що у вас клінічно недостатній REM. Так само «ідеальний» графік не виключає безсоння, апное, надмірну денну сонливість чи інший розлад, якщо людина має відповідні симптоми. Об’єктивний гаджетний показник і суб’єктивний досвід сну відповідають на різні питання.
REM-сон, кошмари і сонний параліч
Яскраві кошмари часто асоціюються з REM, але кошмар визначається передусім змістом, дистресом і пробудженням, а не домашнім визначенням стадії. Якщо страшні сни повторюються, змушують уникати засинання або помітно впливають на денне функціонування, дивіться окремий матеріал «Нічні кошмари: чому вони повторюються і коли потрібна допомога».
Сонний параліч, навпаки, є особливо наочним прикладом змішування меж станів: свідомість повертається, а REM-пов’язана атонія ще зберігається. Детальне пояснення механізму, галюцинаторних переживань і критеріїв звернення по допомогу є в статті «Сонний параліч: чому він лякає і що про нього важливо знати».
Коли рухи під час REM потребують медичної оцінки
Звичайні короткі посмикування уві сні трапляються і самі по собі не означають патологію. Інша ситуація — повторювані епізоди, коли людина кричить, б’є руками або ногами, падає з ліжка, завдає травм собі чи партнеру й ніби «виконує» дії зі сновидіння. Така поведінка потребує медичної оцінки, особливо якщо вона з’явилася в середньому або старшому віці.
Розлад поведінки під час REM-сну пов’язаний із REM без нормальної атонії та має важливі неврологічні диференційні й прогностичні аспекти. Огляд RBD та його причин. Це вже сфера медицини сну й неврології; за описом домашнього епізоду або відео не можна самостійно встановити діагноз.
Коли звертатися до лікаря або спеціаліста зі сну
Сам по собі інтерес до REM або один незвичайний сон не потребує обстеження. Звернення варте уваги, коли є повторювані симптоми, ризик травм або виражене порушення денного стану.
Регулярна надмірна денна сонливість, неконтрольовані засинання або епізоди раптової втрати м’язового тонусу на тлі емоцій.
Повторюване активне «розігрування» сновидінь із ударами, криком, падіннями з ліжка або травмами.
Гучне хропіння, помітні зупинки дихання, задуха уві сні або ранкові головні болі разом із денною сонливістю.
Частий сонний параліч у поєднанні з іншими симптомами нарколепсії або суттєвим дистресом.
Стійке погіршення сну після початку або зміни медикаментів — для оцінки причин і безпечного коригування лікування.
Будь-які нічні події з травмами, судомоподібними епізодами, тривалою сплутаністю або іншими атиповими ознаками.
Психолог може допомогти, коли проблеми зі сном підтримуються тривогою, страхом засинання, стресом, повторюваними кошмарами або поведінковими звичками. Медичні симптоми, підозра на нарколепсію, апное, RBD чи інший неврологічний розлад потребують відповідної лікарської діагностики.
Поширені міфи про REM-сон
«Усі сни сняться тільки в REM»
Ні. REM сильно пов’язаний зі сновидіннями, але досвід сновидіння зафіксований і в NREM. Стадія сну й сновидіння — різні поняття.
«REM — це найглибший сон»
Ні. Глибоким повільнохвильовим сном зазвичай називають N3. REM має іншу фізіологію і не розміщується на простій шкалі «легкий → глибокий».
«Під час REM тіло повністю паралізоване»
Ні. Тонус більшості постуральних м’язів різко знижений, але дихання триває, очні м’язи працюють, а короткі фазичні рухи й посмикування можливі.
«Швидкі рухи очей показують, куди людина дивиться уві сні»
Іноді напрям рухів очей може бути узгоджений зі сновидною дією, але дані не підтримують просту універсальну модель. За рухами очей неможливо відтворити зміст сновидіння.
«Чим більше REM, тим кращий сон»
Ні. Якість сну не зводиться до максимізації однієї стадії. Важливі загальна тривалість, безперервність, правильна архітектура, циркадна узгодженість і денне самопочуття.
FAQ
Скільки REM-сну має бути в дорослого
У групових дослідженнях здорових дорослих REM часто становить приблизно п’яту частину нічного сну, але індивідуальний показник змінюється з віком, тривалістю ночі та багатьма іншими чинниками. Домашній трекер не дає підстави діагностувати «дефіцит REM» за одним відсотком.
Через скільки після засинання починається REM
Зазвичай спочатку проходять стадії NREM, а перший REM з’являється пізніше в межах першого циклу. Точний час не є однаковим для всіх і залежить від віку, попереднього сну, циркадного часу, речовин, ліків і стану здоров’я.
Чи можна бачити сновидіння без REM
Так. Це встановлено експериментами з пробудженнями і нейрофізіологічними дослідженнями NREM-сновидіння. Siclari et al., 2018 є одним із прямих прикладів.
Чи корисно прокидатися саме після REM
Для повсякденного самопочуття важливіше отримати достатній сон і прокидатися у стабільний, реалістичний час, ніж намагатися вгадати конкретну стадію. «Розумні» будильники можуть оцінювати ймовірний стан, але не бачать стадії з лабораторною точністю.
Чому після деяких пробуджень сон пам’ятається дуже добре
Ймовірність пригадування залежить від стадії, близькості пробудження до сновидного досвіду, рівня активації, індивідуальної уваги до снів і роботи пам’яті. REM часто сприяє докладним звітам, але не гарантує їх.
Чи означає відсутність спогадів про сни, що REM не було
Ні. Відсутність пригадування сновидіння нічого надійного не говорить про наявність або тривалість REM. Людина може пройти нормальні REM-періоди й не зберегти доступного спогаду про зміст сну.
Головне
REM-сон — це окрема стадія сну, яку визначають за сукупністю нейрофізіологічних ознак: характерною мозковою активністю, швидкими рухами очей і вираженим зниженням тонусу більшості постуральних м’язів. Він повторюється протягом ночі, а його періоди зазвичай стають тривалішими ближче до ранку.
REM тісно пов’язаний зі сновидіннями, але не дорівнює їм. Сновидіння виникають і в NREM; швидкі рухи очей не є прямим «переглядом» сновидної сцени; м’язова атонія не означає повного паралічу тіла. Функції REM у пам’яті, емоційній обробці та пластичності активно досліджуються, але сучасна наука не зводить їх до однієї універсальної ролі.
Для людини без тривожних симптомів немає сенсу оптимізувати окремий REM-відсоток. Корисніше підтримувати достатній і регулярний сон. А повторювані травмонебезпечні рухи, надмірна денна сонливість, підозра на порушення дихання чи інші виражені симптоми потребують професійної оцінки, незалежно від того, що показав трекер.
Пов’язані статті
Джерела