Search this site

💬 Самооцінка та почуття самоцінності відіграють важливу роль у нашому житті. Вони відображають те, як ми сприймаємо себе, свої вміння, досягнення і ставлення до себе. Основна різниця між самооцінкою та почуттям самоцінності полягає в тому, що самооцінка - це загальна оцінка себе, а самоцінність - це емоційне переживання, пов'язане зі своєю цінністю та важливістю. 🧩 Самооцінка включає в себе свідомі оцінки, які ми даємо собі на основі нашого знання, навичок, досягнень і поведінки. Вона може бути позитивною, коли ми віримо в себе і свої здібності, або негативною, коли ми вважаємо себе менш цінними або нездатними досягти успіху. Самооцінка може змінюватися залежно від ситуацій і впливу зовнішніх факторів. 🧩 Самоцінність, з іншого боку, відображає наше емоційне ставлення до себе. Це почуття власної цінності, гідності та поваги до себе. Висока самоцінність означає, що ми віримо в себе, маємо позитивне ставлення до себе і відчуваємо себе цінними. Низька самоцінність, навпаки, виявляється в почутті неповноцінності, нездатності досягти успіху і низької самооцінки. 🔗 Самооцінка і самоцінність можуть взаємодіяти між собою. Наприклад, позитивна самооцінка може сприяти високій самоцінності, а негативна самооцінка може призводити до нижчої самоцінності. В свою чергу, висока самоцінність може сприяти поліпшенню самооцінки і сприйняттю своїх досягнень більш позитивно. 🙏 Для розвитку здорової самооцінки та підвищення почуття самоцінності важливо працювати над самопізнанням, саморефлексією та самосвідомістю. Важливо визнавати свої сильні сторони, вміти приймати себе такими, які є, і розвивати свої навички та здібності. Підтримка від оточуючих людей, позитивне середовище та досягнення малих цілей також можуть позитивно впливати на самооцінку та почуття самоцінності. 💞 Кожна людина має унікальні характеристики і може працювати над покращенням своєї самооцінки та почуття самоцінності відповідно до своїх потреб і цінностей.

💬 В останні часи, а це ковід та війна, однією з головних характеристик повсякденності нашого життя є дуже високий рівень невизначеності. Ми не знаємо (не розуміємо), що буде завтра чи післязавтра. Війна ж нас "навчає" жити тут і зараз. Це складно, іноді дуже-дуже складно. А значить людині (особистості) потрібні додаткові внутрішні сили для подолання різноманітних, неочікуваних труднощів та проблем. 👉 Більшість людей має страхи перед: • невідомим • неясним • новим • незрозумілим Так з'явився та набув популярності в нашому "лексиконі" термін "Толерантність до Невизначеності". ♻️ "Толерантність до Невизначеності" є властивістю особистості, яка дозволяє їй (особистості) витримувати кризові прояви, пов'язані з невизначеністю смислових підвалин власного буття, що виникають під час переходу до нової ідентичності ☘️ Простими словами:"Я не знаю, що і як буде, але якось вону буде та ще й станеться найкращим чином для мене" ♻️ Існує також термін "Інтолерантність до Невизначеності". Це схильність особистості сприймати незвичні та складні ситуації швидше як загрозливі, аніж такі, що дають нові можливості, збільшують її досвід, допомагають особистому зростанню ☘️ Простими словами: "Я не знаю, що буде, але буде ... погано (напишемо коректно)" 🌿 Тепер давайте перевіримо себе. Для того, щоб зрозуміти, чи маєш ти проблеми зі своєю Толерантністю до Невизначеності, дай відповіді на питання: 💬 Чи відчуваєш ти потребу бути на 100% впевненим у будь-чому? 💬 Чи вважаєш ти, що щось нове обов'язково має бути негативним? 💬 Чи занадто багато ти плануєш, готуєшся до найгіршого, шукаєш інформацію в інтернеті, складаєш списки для усього? 💬 Чи шукаєш ти завірень у інших людей? Наприклад, перед поїздкою: що все буде добре, літак приземлиться, не буде якихось негараздів та ін. 💬 Чи багато ти перевіряєш, контролюєш? Наприклад: чи документи в порядку, перевіряєш по "сто разів" квитки перед поїздкою та ін. 💬 Чи шукаєш багато різної інформації перед тим, як прийняти рішення? 💬 Чи відкладаєш виконання завдання до того моменту, коли відкладати вже стає неможливо? 💬 Чи є ситуації, яких ти уникаєш? Чи багато їх? 💬 Чи уникаєшь делегування повноважень(завдань) іншим людям? 💬 Чи маєш схильність відволікатися та бути зайнятим, для того щоб не думати про невизначене майбутнє? 🌿 Якщо відповідь "Так" на більшість питань, це означає що тобі властива певна захисна поведінка та поведінка уникнення щодо невизначенності в житті.

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» Від Ів.16:23. Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення (ім'я Ісуса Христа), Він дасть вам. Від Мат. 21:22. «І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите» 🙌 Деякі люди сприймають себе настільки грішними, що вважають, що не вправі звернутися до Бога. Їхнє життя надто покалічене, втрачене, не має сенсу, вони думають, що Бог їм не допоможе. У той самий час вони можуть завжди звернутися до психологів та отримати допомогу. Психологія спрямована на те, щоб допомогти людині розібратися в її душі: які думки, емоції є в людини та що взагалі з нею відбувається. Побачити проблему та допомогти вирішити її. І це теж чудовий варіант. 👉 Але сама первісна позиція не зовсім вірна. Так, ми всі певною мірою недостойні Бога, але питання не в цьому, бо Він обрав нас, полюбив і присвятив жити вічно. Він хоче, щоб кожен із нас був щасливим. Питання в тому, чи зможемо ми прийняти Його дар – вічне життя, ось у цьому й полягає весь сенс. 🧩 Життя людини від народження до смерті є неповторним, особливим творінням. Хіба ми можемо вникнути в думки або життя іншої людини? Авжеж ні, це право лише Бога. Він знає все. Якщо запитати в людини, як вона прожила своє життя протягом п'яти років, то її історія займе деяку кількість годин. Підводжу до того, що ти не випадково з'явився на цій землі і великий привілей Бога в тому, що Він через батьків дарував тобі життя. Адже ти міг виявитися одним із тих, хто за бортом. А це один з найгірших сценаріїв, що може бути. Україна має високий покажчик за кількістю абортів: 1,5 млн дітей щорічно гине від цієї жахливої ​​страти. 🙏 Ми, православна країна, намагаємося жити за заповідями, дотримуємось Божих законів. Гірко плачемо, коли вмирають молоді люди, солдати, але ми навіть не помічаємо, як своїми руками страчуємо слабких дітей, які не можуть цьому протистояти, бо ще навіть не народилися. Тому Бог каже тобі, що те, що ти народився у цей світ і живеш, у цьому вже є великий привілей. Він любить тебе і Його головне бажання, щоб ти встиг на землі знайти спасіння і вічне життя через Його сина Ісуса Христа. 💌 Не бійся, звертайся до Нього, бо ти - Боже творіння. І тільки Бог допоможе тобі у всьому, бо для Нього немає нічого неможливого. ❤️ Благословень всім вам З повагою, Християнський психолог Жанна.

🧩 Боятися – це нормальна реакція на щось нове і ризикове. Страх — наш друг, а не ворог, адже він попереджає нас про небезпеку і його ціль — захистити нас від фізичної загрози чи емоційного болю. Наші страхи багато говорять про нас, про наш життєвий досвід, про те, що нам довелося пережити і від чого ми хочемо себе захистити в майбутньому. ↪️ На шляху до кращого життя, до самореалізації ми можемо боятися як невдачі, так і успіху. І якщо з невдачею біль-менш зрозуміло, то успіх несе за собою більшу відповідальність, підвищену увагу та критику в ваш бік, суперництво, заздрість. І це також може лякати й стримувати нас від досягнення мети. Тож головне — зрозуміти, чого саме ми боїмось, чому, і що робитимемо, якщо це станеться. 👉 Боятися нормально, головне — все одно діяти і не давати страху вас паралізувати. 🤔 А буває ми начебто все робимо задля своєї мети. А насправді стоїмо на одному місці. І тут діло в наших переконаннях про себе: чи дозволяєте ви собі бути тим, ким так палко бажаєте, чи вважаєте ви себе гідними кращого життя? 🙌 Дуже часто люди засвоюють програму чи накази батьків, щодо того, хто вони є і чого варті. І підсвідомо слідують цьому усе життя. Такі заборони як «Не досягай», «Не дій» та «Не будь важливим», отримані дитиною від батьків, як придушення вільної поведінки дитини, на багато років залишаються несвідомою проблемою на шляху до самореалізації. 📲 Запрошую вас на консультацію, де ми поговоримо про всі перешкоди на шляху до ваших мрій, та шляхи їх подолання.

💬 Зриви відбуваються не тому, що нам дуже захотілося, а ми не втрималися. У зриву корінь набагато глибше. Зрив відбувається тоді, коли ми весь час собі забороняємо. Живемо не з позиції достатку та любові до себе, і в міру можливості заохочення себе: обновками, масажами, смачною їжею, спілкуванням. ↪️ А з ПОЗИЦІЇ, ЩО "МЕНІ НЕ МОЖНА": • не можна багато їсти • не можна багато спати • не можна сваритись • не можна витрачати гроші на свої бажання. Тобто все, чого ви хочете, виходить, що не має значення і є набагато раціональніший спосіб проведення часу і витрати коштів. При такій установці ви себе вганяєте у вічну раціональну позицію "ТРЕБА". 🤔 Кому треба і навіщо? Це окреме питання. 🙏 Ви абсолютно забуваєте про свої щирі бажання, змінюючи їх на вічне "ТРЕБА", тоді і відбувається реакція вже всього тіла, і це призводить до зривів: • ви витрачаєте всі гроші на непотрібні покупки • ви наїдаєтеся, як останній раз у житті • ви зриваєтеся емоційно і вас все просто дратує. 🙌 АЛЕ, як тільки ви взрощите в собі внутрішнього Дорослого, який вміє вчасно почути себе і побалувати, то його внутрішня любов до себе і стане ключем до вашого життя в балансі між "ХОЧУ" та "ТРЕБА"!

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» До Рим.10:16-17 «Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас? Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» 🙏 Добрий день друзі! Дякую вам, що читаєте мої пости. До мене звернулися з питанням: "Чи можливо просити Бога про що-небудь, якщо я не вірю в Нього?". Дякую за цікаве питання. Давайте поміркуємо. 💌 Віра не може виникнути сама собою. Для цього в житті людини мають відбутися сприятливі для віри зміни, з'явитися важливі обставини чи, можливо, чергові проблеми. Зустріч із потрібною людиною, молитви рідних чи навіть бажання прочитати Біблію – всі ці речі сприяють появі навіть маленької, але віри. 😌 І звісно, насамперед, особистість має бажати знайти Бога, змінити своє життя, зрозуміти сенс буття. Початок віри з'являється тоді, коли серце людини прагне почути і прийняти Боже Слово. Виявитися тим родючим ґрунтом, де воно проросте вірою. Ще в школі я була затятою атеїсткою. Але коли в моєму житті виникли серйозні проблеми, я почала шукати Його. Через віруючих людей у ​​молитві звернулася до Нього. Бог мені відповів та допоміг, я стала Християнкою. Шлях до Бога у кожного різний, як і Віра. Хтось стоїть на початку шляху, а хтось має силу, кохання допомогти іншому. 🧩 Важливо прийняти, що Бог має владу над усіма законами: фізичними, матеріальними та духовними. Віру не можна пізнати раціонально, вона не піддається логіці. Але я чітко знаю, що тільки Бог творить чудеса (де вступає найвищий духовний закон) та відповідає на молитви. Я кажу: «Якщо ти хочеш перевірити, що Бог живий, звернися до Нього, і Він відповість». Віра в Бога - це Віра в Ісуса Христа. Це Він здійснить диво, всупереч здоровому глузду, знанням, людським законам. Багато лікарів, зіштовхуючись із Божественним дивом зцілення, констатують просто факт дива. Багато людей, перебуваючи на волосок від смерті, дякують Богові за досконале диво та вірять у Його рятівну любов. Багато психологів допомагають своїм клієнтам звернути погляд на Бога, щоб пробачити свого ворога і радіти життю. 💬 Підбиваючи підсумок, скажу словами Президента Америки Авраама Лінкольна: «Я вірю, що Біблія – найкращий дар Божий людині. Все прекрасне від Спасителя світу нам передається через цю Книгу». Буду дуже рада, якщо відповіла на ваше питання. ❤️ Благословень всім вам З повагою, Християнський психолог Жанна.

💬 Якість нашого життя визначається тим, якими ми бачимо себе, інших та світ загалом. У Транзакційному Аналізі це називається життєвою позицією. Це глибинні внутрішні переконання, їх всього 4: • Я - НЕ ОК, ТИ - ОК - позиція «вони кращі за мене». Люди з такою позицією відчувають залежність від інших, не вміють приймати компліменти, знецінюють себе. • Я – ОК, ТИ – НЕ ОК – позиція звучить як «я краще ніж ти». Ця позиція породжує бажання доводити це оточуючим, а також конкуренцію і домінування. Ці люди завжди перебільшують свою значущість, свою роль у будь-якій справі, чим би вони не займалися. Часто цю позицію займають, щоб прикрити своє почуття неповноцінності (коли насправді внутрішня позиція Я – НЕ ОК). • Я НЕ ОК ТИ НЕ ОК – позиція розпачу, що ні вони, ні інші, ні життя в цілому нічого не варті. • Єдиною здоровою позицією є позиція Я-ОК, ТИ-ОК. Тільки з позиції поваги та прийняття себе та інших людина розвивається та сприяє розвитку інших, використовує можливості та час на благо. Ця позиція справжнього героя - людини, яка приймає себе, інших і світ у своїй недосконалості. ↪️ Важливо розрізняти, що чиясь поведінка може бути не ОК, і ви можете бути з нею не згодні, але суть людини, її внутрішній потенціал завжди ОК. Прийняття, що кожна людина є настільки гідною та хорошою, наскільки може, виходячи зі свого досвіду, можливостей, оточення тощо, навіть якщо її вчинки вам не подобаються. 👉 Життєва позиція засвоюється людиною в ранньому віці (до 7 років) і залишається з нею на все життя НЕСВІДОМО. Але хороша новина в тому, що з цим можна працювати, і це можна змінити.

⚡ З перших секунд знайомства чоловік оцінює жінку та вирішує, чи готовий він надалі з нею спілкуватися, чи ні. Коли чоловік та жінка спілкуються певний час, але потім чоловік зникає або перестає проявляти інтерес до жінки, то це говорить про те, що цінність жінки для нього впала. І не важливо, знаходитесь ви у стосунках тривалий час чи щойно познайомились. Адже причин знецінення жінки в очах чоловіка може бути безліч, враховуючи його власні цінності, досвід, структуру особистості, світосприйняття, виховання, рівень культи тощо 🤷🏼‍♀️ ↪️ Цінність – це не прояви характеру та поведінки. Це набагато глибше, ніж те, що повсякчас проявляється на поверхні кожного дня у стосунках, поведінці. Цінність, на мою думку, це те, як ми відчуваємо себе у своєму внутрішньому самовідчутті. ↪️ Цінність - це те, ким ви приймаєте рішення бути та діяти на постійній основі. А отже цінність жінки не є в приписаних для неї соціумом шаблонах та стереотипах. Цінність жінки – це її власний прояв бути справжньою та природньою. Коли жінка вміє та довіряє собі свої думки, свої бажання, приймає своє тіло та жіночність, вона стає цінною за фактом свого існування, перш за все, ДЛЯ СЕБЕ. 💬 «Коли чоловік любить жінку, у нього є потреба нею захоплюватися. У всіх інших випадках він самостверджується за її рахунок й розглядає як трофей» (Н.Холоденко) 🔔 Тож з чого почати, аби стати цінною для чоловіка та мати цілісні здорові стосунки з ним? 💡Звичайно ж, перший крок – це стати цінною для себе. Ніхто і ніколи не дасть вам відчуття вашої природної самоцінності, розуміння ваших стосунків із собою, через які вже жінка проявляється у світі та у стосунках. Цінність себе - це розуміння своїх внутрішніх потреб, бажань, відчуттів, вміння опиратися на себе, знати свої різні сторони особистості та жити відповідно до них. 💡Другий крок – це прояв любові до себе, бережного ставлення до своєї душі та тіла. Цінність жінки - це вміння любити світ, а це неможливо без любові до себе. А ось що ви вже розумієте під любов’ю до себе? Для мене, наприклад, це перш за все, чесність у стосунках з собою та життя із серця. А там і всі відповіді. 💡Третій крок цінності жінки – це її вміння бути тією самою жіночою, гнучкою, ніжною, вільною, зайнятою собою, мудрою. Цей перелік особистий, тому займайтеся собою завжди. Адже чоловік цінує жінку зацікавлену у собі, у тому, що її захоплює, жінку яка має власну "родзинку" та радіє життю незалежно від того, хто з нею поруч.

🍪 Сьогодні дорогою додому я зайшла до найближчого супермаркету і побачила, що на полицях не залишилося не те, що мого улюбленого печива, там не залишилося майже нічого солодкого. Стою, замислилася. Підходить продавчиня і каже: "Щоразу, коли стаються обстріли чи людей чимось лякають, солодке зникає з прилавків першим..." 🍫 Стрес, емоційна напруга, нестача уваги, підсвідоме прагнення до самозаохочення, бажання відключитися від проблем та відчути задоволення якнайшвидше — це всі ті психологічні причини, що призводять до того, що вам надмірно часто хочеться солоденького. 🤨 Але не варто забувати і про фізіологічні: дефіцит хрому чи магнію, кишковий дисбаланс, порушення кровообігу, нестача відпочинку та сну. ❓Але як їх відрізнити? 🍩 Фізіологічне прагнення: бажання з'їсти плитку улюбленого шоколаду чи скуштувати печива проявляється через декілька годин після прийому їжі, потяг до солоденького наростає поступово, а після вживання омріяного продукту ви відчуваєте насиченість. 🍩 Психологічне прагнення: проявляється через 15-20 хвилин після їжі, потреба у солодкому розвивається поступово, тяга з'їсти двісті кіло шоколаду і триста кіло печива зберігається навіть після того, як ви з'їли те, чого вам так хотілося. Ви їсте не тому, що хочеться, а тому, що вже не можете зупинитися. ❤️ Тому я прошу вас стежити за своїми бажаннями і контролювати надмірність, у чому б вона не виражалася.

💬 «Ти мене не розумієш!», — як часто ця фраза стає початком конфлікту та непорозуміння у стосунках! І в ній ховається істина. Труднощі у відносинах виникають тоді, коли ми не знаємо самого себе та свого партнера. • Які цінності та прагнення надихають? • Що засмучує та як можна підтримати у ці хвилини? • Коли востаннє почували себе щасливим? І чому? • Який він, ваш внутрішній світ? Чим він сповнений? 🧩 Іноді потрібні роки, щоб дізнатися про себе сьогодення і знайти відповіді на ці питання. І ще десятки років, щоб пізнати близьку людину. Куди простіше сказати: "Ти мене не розумієш!", піти в претензії, звинувачення, образи і закрити своє серце. Правда? Коли ми будуємо стосунки з іншою людиною, відбувається справжня хімія. Спочатку з'єднуються 2 дивовижні, красиві, багаті, але РІЗНІ світи: наш і світ партнера. У кожного — свої таланти та обмеження, прагнення та страхи, цінності та болі. ↪️ Для одного важлива свобода та можливість займатися улюбленою справою. А інший, керуючись минулим досвідом, боїться втратити дорогу людину і не підтримує цієї свободи. У результаті обидва накопичують образи, а відносини втрачають свою глибину і красу. Чому? Обидва не розуміють справжні потреби один одного, болі та цінності. ↪️ Один партнер усі сили вкладає у побудову спільного майбутнього: шукає квартиру, думає про майбутнє. А другий — пливе за течією, сьогодні підтримуючи, а завтра думаючи про розлучення. ↪️ У результаті один відчуває байдужість коханого, а інший тиск і розгубленість. Чому? Хтось просто не знає себе і не розуміє власних бажань, а хтось навіть не цікавиться планами партнера. 🤔 Відносини без образ та претензій — МОЖЛИВІ? Так. Коли ми розуміємо себе та іншого, коли щодня обираємо бути з коханими людьми та пізнавати себе та їх внутрішній світ, коли обговорюємо потреби один одного та спільні устремління – стосунки наповнюються дивовижною красою! 💌 Відчуття безпеки у стосунках - це важлива складова здорових та гармонійних стосунків. Це означає, що ви відчуваєте, що можете довіряти своєму партнерові та бути впевненими в тому, що він не завдасть вам шкоди. Що викликає ще відчуття безпеки та щастя у стосунках? ✔️ відкритість: можливість вільно говорити про свої почуття та думки, не боячись відвертості. ✔️ довіра. Взаємна довіра між партнерами допомагає знизити страхи та відкривати для нових можливостей. Відчуття довіри зміцнюється тим, що ваш партнер виконує свої обіцянки та діє відкрито та чесно. ✔️ відверта та не претензійна Комунікація. Відкрита та ефективна комунікація між партнерами зменшує можливість непорозумінь та конфліктів. У партнерствах, де є відчуття безпеки, люди відкрито говорять про свої потреби та бажання, а також вміють слухати іншу сторону. І тоді питання чи відпрацьований у вашій парі такий навик? ✔️ взаємоповага. Повага до партнера та його границь - це ключова складова відчуття безпеки у стосунках. Партнери поважають один одного та не перетинають особисті кордони, які встановлює інша сторона. ✔️ взаємна любов та підтримка. У щасливих відносинах в сім'ї любов є основною складовою. Це може означати фізичну, емоційну, чи духовну підтримку. Це означає не тільки почуття любові, але і практичні дії, такі як надання підтримки, вислуховування та допомога у вирішенні проблем. ✔️ створення спільних цілей та інтересів, ритуалів сімейних .Це є важливим елементом побудови щасливих відносин в сім'ї. Це може включати спільні хобі, проекти та заходи, які допомагають зблизити родину та зберегти сімейні стосунки. ✔️ взаємна відповідальність: кожен член родини повинен відчувати відповідальність за свої дії та їх вплив на інших у родині. Це допомагає забезпечити ефективне та здорове функціонування родини. ✔️ прагнення до постійного удосконалення. Коли партнери працюють над покращенням своїх відносин та постійно розвиваються, покращують навички спілкування, розуміння потреб кожного члена родини та уважно, дбайливо ставляться до почуттів кожного члена родини все це сприяє побудові щасливих відносин в сім'ї.

🤔 Чому нам іноді так важко зробити вибір? Тому що нам важко прийняти наслідки нашого вибору. Особливо, якщо вони (наслідки) нас не влаштовують. Складно визнати свою помилку. 👶 Простіше всього було в дитинстві. Не потрібно було щось вирішувати. За нас все вирішували батьки: що одягти, що з'їсти на обід, куди піти на прогулянку. Є такий чудовий анекдот. Я його обожнюю... Звичайний двір багатоповерхівок. Надворі граються діти. І ось на одному з поверхів відкривається вікно і жінка кричить: - Михайлику, додому! -Мамо, я замерз? -Ні, синку, ти хочеш їсти. ↪️ І тепер, у дорослому житті, нам так хочеться, щоб за нас все вирішували. В дитинстві так все було просто. Правда? Але, перекладаючи прийняття рішення на інших, ми знаходимося в дитячий позиції. І тим самим віддаємо право розпоряджатися власним життям іншим людям. 🧩 Доросла людина завжди бере на себе відповідальність за свої рішення. Психологічно дорослі люди легко приймають рішення, тому що вони знають, що якщо у них щось вийде не так, це буде лише їхній черговий досвід. Доросла людина вміє аналізувати та робити висновки. ♻️ Тому, щоб перестати перекладати прийняття рішення на інших, візьміть відповідальність за наслідки свого рішення на себе. Спробуйте хоча б один раз. Адже, коли рішення приймають за вас, то ви не живете своїм життям, тоді ви погоджуєтеся на те, що не здатні змінити будь-що у вашому житті. Вас це влаштовує? Чи ви самі хочете бути автором вашого життя? Писати свою історію. Шпортатися, падати, вставати і знову йти. Лише так ви в кінці свого життя зможете із впевненістю сказати, що ви його ПРОЖИЛИ, а не проіснували. 📲 А я із радістю допоможу вам стати автором власного життя. Звертайтесь за консультацією

🇺🇦 Український психологічний хаб, [4 мая 2023 г., 18:00:57]: ...💬 «Моє життя таке, бо мене так виховали», «У всьому винуваті батьки», дуже часто такі висловлювання чую від своїх клієнтів на терапії, навіть коли пройшло вже багато років, навіть якщо батьків вже немає в живих, ми все одно продовжуємо ображатися на них, не можемо відпустити образи. Чому так стається і як вийти з цього стану будемо розбиратись в пості. ↪️ Популярність теорії Фрейда про те, що всі проблеми родом з дитинства, зіграла злий жарт: тепер багато людей живуть з постійною образою на батьків і висувають їм претензії щодо своїх невдач. Дитячі образи на батьків у дорослому житті можуть бути різними: не любили, не забезпечували, не навчили, не купили квартиру/машину... І навпаки: дуже любили і опікали, балували і т.д. 💌 Потрібно зрозуміти, що ображаючись на батьків, людина відкидає себе — дорослого та самостійного. Адже постійно озиратися на минуле — це позбавляти себе не лише сьогодення, а й майбутнього. 🙌 Те, що відбувалося з вами у дитинстві, не можна змінити, переписати на чистовик. Всі ті деструктивні почуття, які ви відчували і продовжуєте переживати вже за допомогою спогадів, паралізують ваші устремління в сьогоденні, створюючи ілюзію безнадійності. 🧩 Щоб заявити про свої права на щастя, потрібно відсікти цю маленьку дитину з минулого від себе нинішнього. Ви — вже інша людина зі своїми думками, поглядами, бажаннями. У вас нове життя, яке не має нічого спільного з тим, що було в дитинстві. Перестати звинувачувати своїх батьків в своїх невдачах може бути важко, але це можливо, якщо ви підходите до цього з правильної перспективи. Ось декілька порад, які можуть допомогти: 1️⃣ Прийміть свої відчуття щодо батьків - це важливий крок на шляху до здорового відношення з ними. Часто, коли ми відмовляємося від наших відчуттів, ми затримуємо біль та образи в собі, що може заважати відносинам з батьками та нашим особистим зростанням. Отже, дозвольте собі відчувати те, що ви відчуваєте, без осуду та вини. Наприклад, якщо ви відчуваєте біль, образу або розчарування через те, як ваші батьки поводилися з вами в минулому, дозвольте собі відчути ці емоції, а не приховувати їх або заспокоювати себе. Зрозумійте, що ваші батьки, ймовірно, не мали наміру заподіяти вам біль, але їхні дії та слова можуть бути сприйняті вами як такі. 2️⃣ Зосередьтеся на своїх власних діях. Замість того, щоб шукати винних у своїх невдачах, зосередьтеся на тому, що ви можете зробити, щоб покращити свою ситуацію. 3️⃣ Знайдіть позитивні речі, які вони зробили для вас. Намагайтеся зосередитися на тому, що ваші батьки зробили для вас, а не на тому, що вони не зробили. Це може допомогти збалансувати вашу перспективу та зменшити негативні емоції. 4️⃣ Поговоріть з ними. Якщо ви все ще відчуваєте образу на своїх батьків, можливо, вам варто з ними поговорити. Спробуйте пояснити, які саме відчуття ви маєте та чому. Поділіться своїми переживаннями, але будьте готові до того, що вони можуть не погоджуватися з вами. 5️⃣ Отримайте підтримку. Обговорення ваших почуттів з друзями, родичами або професійними психологами може допомогти вам знайти способи перестати звинувачувати своїх батьків. Розмовляйте з людьми, які знаходяться в схожій ситуації або з тими, хто може допомогти вам перейти через цей етап. Професійна підтримка може бути особливо корисною, оскільки фахівці можуть надати вам конкретні інструменти та поради для того, щоб покращити своє життя. 6️⃣ Вибачтеся і звільніться. Якщо ви знаєте, що звинувачувати своїх батьків неправильно, спробуйте вибачитися за свої дії та звільнитися від цього тягаря. Вибачення може бути важливим кроком до того, щоб знайти спокій та перейти далі. 7️⃣ Знайдіть спосіб примиритися. Інколи необхідно знайти спосіб примиритися з тим, що ваші батьки не були ідеальними батьками або що вони не зробили все, що ви б хотіли. Зосередьтеся на тому, що ви можете зробити, щоб жити щасливо та задоволено, незалежно від того, що відбувалося в минулому. Не забувайте, що процес зміни може бути складним, але вартий зусиль. Бажаю вам успіху в цьому дорогому вам питанні! ...

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» 1Ів.5:20-21 «Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Це є істинний Бог і вічне життя! Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.» 🧩 Багато людей запитують мене, що таке ідолопоклонство? Тому вирішила відповісти та прояснити це питання. У Біблії чітко та ясно показано приклад, як з'являється ідол. «Тесляр спочатку вибирає дерево.…Половину його він попалить у вогні, на іншій половині - варить м'ясо та їсть, печеню пече й насичається, також гріється та приговорює: Як добре, нагрівся, відчув я вогонь... А з залишку він робить бога, боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: Рятуй же мене, бо ти бог мій!» Те ж саме можна сказати про природу і про все, що оточує нас: зірки, сонце, всесвіт. «І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі. І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею, і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре». 🙌 Тобто все, що створено Богом, є Його творінням і ніяк не може бути богом. Те, що ми ставимо вище Бога у своєму житті є ідолом. Ідол може проявитися у всьому, що завгодно. Це може бути: людина, ідея, держава, партія, структура, предмет, багатство, амулети, гороскопи, річ, і т.п. 🙏 Ідол, у перекладі з єврейської, означає хибний бог, порожнеча, бовван. Людська гріховна природа любить обожнювати та поклонятися речі. 🔗 Ідолопоклонство - гидота для Бога, воно відводить людину від світла в темряву. Не приносить ані знання, ані любові чи надії, це підміна якоюсь придуманою істотою. 👉 З погляду психології та психотерапії, у стані ідолопоклонства, людиною легко керувати. У нього згодом може виникнути прикордонний психічний розлад, який виражається у вигляді нацизму, расизму, психології натовпу і т. п. Тоді потрібна допомога психотерапевта. Можливо опрацювати глибинні переконання чи когнітивні спотворення людини. Не можна змішувати віру в Бога з вірою в ідола. Бог є реальним невловимим Духом. Віра в Нього – це Віра в Його Живого Сина Ісуса Христа. Саме Він дарував нам спасіння та вічне життя. Тільки Творець, створивши все навколо, є справжнім Богом. 💌 Друзі, прошу вас, завжди розмірковуйте, аналізуйте, шукайте та знаходьте істину. Бажаю вам зустрітися з Живим Богом, Ісусом Христом. Який учора і сьогодні і на віки Той самий. Будьте щасливими на цій землі. Дуже рада, якщо цей допис був вам корисним і змогла прояснити ваше запитання. Благословень всім вам! ❤️С повагою, Християнський психолог Жанна.

💬 Чоловік не дзвонить і не пише півдня: хтось навіть не помітить, а для когось це буде приводом для купи тривожних думок. Дитина впала, роздерла ногу і порвала штани: одна мама допоможе обтруситися, обробити ногу і піде далі, а інша буде довго охати, читати статті про сильні і нудіти, як можна бути таким незграбним. Чи варто продовжувати? ✅ Наш мозок ставить галочку важливості на якомусь об'єкті, коли: ▪️ми постійно тримаємо його в думках і фіксуємось на ньому ▪️ми часто обговорюємо його з іншими ▪️він викликає у нас сильні емоції (неважливо, позитивні чи негативні) ⁉️ Що робити, якщо якась ситуація чи об'єкт викликають у вас дуже багато тривоги та нав'язливих думок? ✅ Неможливо просто «прибрати» подразник або тему, як склянку з полиці у шафу. На місці цих нейронних зв'язків не може бути порожнечі, але можна поступово переключитися на щось інше. Заздалегідь продумайте, куди ви можете спрямувати час, який ви витрачаєте на обговорення, «гуглення» та нав'язливі думки. ❗️Умова одна: нове заняття має вас якщо не прям захоплювати, то хоча б чимось зацікавити. Ще дуже важливо знайти , а що лежить в основі цих нав'язливих думок. Ставте собі питання «що в цьому найстрашнішого?», Поки не вийдете на емоцію чи почуття. З ним і треба працювати. ↪️ Приклад: "Я боюся, що дитина захворіє на ГРВІ, багато читаю і дивлюся інфу про статистику захворювань на даний момент, переживаю". ❓Що в цьому буде найстрашнішого, якщо дитина занедужає? 👉 Звичний спосіб життя порушиться, доведеться переключитися з роботи та справ на хворобу, раптом будуть ускладнення, не заплатять повну зарплату, начальник вимовлятиме. ❓ Що буде найстрашнішого, якщо доведеться займатися лише хворобою? 👉 Я відчуватиму свою провину, що я погана мама, не вберегла; я поганий співробітник – часто ходжу на лікарняний, підставляю колег і вони роблять мою роботу. ❗️У цьому випадку очевидно, що прокидається почуття провини: з усіх боків винна і перед усіма. 🤔 Коли я почуваюся винною, то чий голос насправді звучить у мене в голові? Хто мене часто звинувачував? Хто навів мені, що я у всьому винна? А навіщо це робилось? Може, так мною хотіли керувати? Далі окреслюємо своє коло відповідальності та знімаємо корону «Бога». Не все у цьому житті залежить від нас. ↪️ Поступово опрацьовуємо «кореневе» почуття і формуємо нові нейронні зв'язки. В даному описаному випадку: ❗️ усвідомлюємо, хто і чому нас «заразив» почуттям провини. ❗️ далі - виробимо нову стратегію реагування та поведінки - зміцнюю імунітет дитини, знаюся на стосунках у сім'ї і перестаю скрізь бачити загрозу, тому що починаю розуміти, де витік і навіщо мені ця ситуація, чим вона допомагає.

💬 Ви часто сваритесь, конфліктуєте і з'ясовуєте стосунки? Ставите собі питання: "Піти чи залишитись?" Як зробити правильний вибір? Якщо ви опинились перед таким питанням, ваші стосунки спіткала криза. ➡️ Існує 2 різновиди криз у стосунках: 1. Коли все погано, але є заради чого продовжувати стосунки (близькість, потяг, спільні цінності, інтерес) 2. Коли все погано, і немає заради чого продовжувати "рятувати" стосунки. 🔗 Криза - це небезпека і можливість одночасно. Якщо підходити до проживання кризи свідомо і компетентно, ви можете • сформувати нову поведінку; • оновити сприйняття себе і світу; • вийти на новий рівень у стосунках. 💌 Якщо відчуваєте напругу у стосунках і не знаєте, що з цим робити я запрошую на особисту онлайн консультацію!

🤔 Якщо після прийняття рішення ви не почали діяти протягом 24 годин, шанс на те, що почнете, практично нульовий. ↪️ Синдром відкладеного життя описує стан людини, при якому вона начебто завмирає в очікуванні певного моменту, не може діяти та, відповідно, радіти, це відкладання життя "на потім", очікування ідеального часу, нагоди, ідеального місця або часу для початку нової справи, зустрічі, покупки, навчання, подорожей, відносин, розмов. 💬 Чекаючи на щось, що відбудеться в майбутньому ми забуваємо, що життя - це тут та зараз, і життя минає в очікуванні, розчаруванні того, що ідеальне майбутнє не приходить. Майбутнє ж - не визначено, завжди є ризик, виникнення непередбачуваних обставин і стан "ідеального бажаного завтра" не буде досягнутий, хоча б виходячи з того, що міркуємо та мріємо про нього маючи знання про "сьогодня". 🙏 Причинами синдрому відкладеного життя (СВЖ) називають низьку самооцінку, перфекціонізм, страх та тривогу. Існують загальні поради, якщо Ви помічаєте за собою, що очікуєте “кращих часів” і очікування замінює дії, “паралізує” активність: • визнати, що проблема є (так, я зараз в точці "відкладання на потім") • страх діяти лікується ... дією. Почніть з маленьких кроків (так, я сьогодні зробив це..) • щоб не забувати та саботажувати дії - плануйте їх, закріплюйте цілями (які, як пам'ятаємо, є конкретні, реалістичні, гнучкі, орієнтовані у часі та визначні) (так, я зробив це, для того, щоб…) • хвалити себе - за активність та можливість діяти, за задоволення яке відчуваєте (так, я зробив це…сьогодні, я молодець) • для активності та сміливості діяти тут та зараз потрібні наявні ресурси - за можливості задовольняти свої базові потреби (їжа, сон, безпека) та рутину (чашка кави вранці, душ або вмити обличчя) • шукайте тих, з ким можна говорити про свій стан та отримувати підтримку (так, я можу про це говорити з тобою, розділити це з тобою). • так, ми не можемо зробити все й відразу, так, іноді потрібно очікувати слушної нагоди перед тим, як почати діяти. ‼️ Проте, якщо нагода є, а дії не відбуваються, постійно відкладаються, в інших обставинах та планах - ми ризикуємо стати спостерігачем власного унікального життя, а не його головними активними учасниками.

💬 Прихили вухо до Божого голосу» До евр.13:18. «Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись». 😌 Сьогодні поговоримо про таке важливе почуття як СУМЛІННЯ! Багато людей не мають навіть уявлення, звідки воно взялося і що собою являє. Спочатку Бог створив Адама та Єву досконалими, зі свободою волі та правом вибору. Помістив жити у чудовому місці. Вони нічого не потребували і навіть не підозрювали, що у світі існує зло. Порушивши Божу заборону «не їж плоду з дерева пізнання добра і зла», вони потрапили під владу диявола, несподівано відчули страх, зло, сором, провину - усі негативні емоції, за якими тягнуться проблеми. 👉 Людина вчинила гріх, вперше порушивши духовний закон, зіткнулася зі злом. 🙏 Бог встановив духовні закони заради любові до свого творіння, заради нас, щоб захистити від зла, але, на жаль, рішення було прийнято самою людиною. Вона сама вирішує, як їй жити і що робити. Будь-який її вибір: чи він хороший, чи поганий має певні наслідки. 🧩 Духовні закони завжди були і будуть, їх ніхто не скасовував, й їх порушення веде до вічної загибелі. Щоб не втратити людську гідність, Бог залишив у людині Боже почуття - сумління. Сумління – це внутрішній Божий голос, індикатор добра та зла, це здатність зсередини розпізнати якість вчинку. Воно викриває нас при здійсненні поганих дій і надихає нас прагнути доброго. ↪️ У психології сумління найчастіше асоціюється з почуттям провини. Але це не повинно бути так, бо провина - це негативне почуття, тому з ним треба працювати. Необхідно розібратися: звідки і як виникло це почуття, до яких відчуттів і дій воно призвело, як позбутися і змінити своє життя. Сумління для людини дуже цінно та необхідно. Воно дано тобі як Божий дар – внутрішній корисний покажчик. Прагніть і вирощуйте добре сумління. Воно допоможе та збереже тебе від усякої безбожності, зла та нещасть. 💌 Благословень всім вам! С повагою Християнський психолог Жанна. Буду рада допомогти, та відповісти на питання ❤️

💰Чули колись таку ідею, що ваш дохід дорівнює середньому арифметичному всіх доходів п'яти найближчих людей з вашого оточення? Так ось, це стосується не тільки доходу, але й характеру в цілому: ваш характер проходить синтез життєвою призмою вашого найближчого оточення! 😉 👀 Характер — набута штука, а не вроджена. Так, людина народжується з низкою схильностей та вмінь. А характер формується як набір реакцій на те, що нас оточує: де нам треба захищатися, де розслаблятися, де відстояти свою позицію, де поступитися, а де прислухатися. Тобто те, що ви бачите навколо себе, в якому середовищі це відбувається і який результат ви отримуєте — це все формує ваш характер. 💡Чинники формування характеру: · оточення (батьки закладають у дитини систему розуміння життя, тобто ту призму, через яку вона сприйматиме життя, далі оточенням стають колективи та соціум - клас у школі, група в університеті, колектив на роботі і тд) · досвід (люди навколо в дії: їхні вчинки, реакції, емоції, почуття, перемоги та невдачі) · аналіз і синтез (мозок несвідомо синтезує ситуації, виділяючи певні шаблони поведінки, і залишає у підсвідомості, щоб у потрібний момент застосувати). 🧩 Фактори формування характеру здаються складною системою. Частково це так і є. Але разом з цим ця система динамічна: характер може змінюватися під впливом людей і середовища, в якому людина зараз перебуває. У дитинстві 90% часу дитина проводить з батьками, тому вони мають ключовий вплив на її характер, але в процесі дорослішання та соціалізації рівень впливу батьків знижується, а на їхнє місце приходять інші люди, які є лідерами думок (так званими "авторитетами") та фокус формування характеру переходить на них. ❤️ Тому ставтеся усвідомлено до колективу, який вас оточує, тому що він матиме вплив на вашу особистість 😉

... хтось навіть не помітить, а для когось це буде приводом для купи тривожних думок. Дитина впала, роздерла ногу і порвала штани: одна мама допоможе обтруситися, обробити ногу і піде далі, а інша буде довго охати, читати статті про сильні і нудіти, як можна бути таким незграбним. Чи варто продовжувати? ✅ Наш мозок ставить галочку важливості на якомусь об'єкті, коли: ▪️ми постійно тримаємо його в думках і фіксуємось на ньому ▪️ми часто обговорюємо його з іншими ▪️він викликає у нас сильні емоції (неважливо, позитивні чи негативні) ⁉️ Що робити, якщо якась ситуація чи об'єкт викликають у вас дуже багато тривоги та нав'язливих думок? ✅ Неможливо просто «прибрати» подразник або тему, як склянку з полиці у шафу. На місці цих нейронних зв'язків не може бути порожнечі, але можна поступово переключитися на щось інше. Заздалегідь продумайте, куди ви можете спрямувати час, який ви витрачаєте на обговорення, «гуглення» та нав'язливі думки. ❗️Умова одна: нове заняття має вас якщо не прям захоплювати, то хоча б чимось зацікавити. Ще дуже важливо знайти , а що лежить в основі цих нав'язливих думок. Ставте собі питання «що в цьому найстрашнішого?», Поки не вийдете на емоцію чи почуття. З ним і треба працювати. ↪️ Приклад: "Я боюся, що дитина захворіє на ГРВІ, багато читаю і дивлюся інфу про статистику захворювань на даний момент, переживаю". ❓Що в цьому буде найстрашнішого, якщо дитина занедужає? 👉 Звичний спосіб життя порушиться, доведеться переключитися з роботи та справ на хворобу, раптом будуть ускладнення, не заплатять повну зарплату, начальник вимовлятиме. ❓ Що буде найстрашнішого, якщо доведеться займатися лише хворобою? 👉 Я відчуватиму свою провину, що я погана мама, не вберегла; я поганий співробітник – часто ходжу на лікарняний, підставляю колег і вони роблять мою роботу. ❗️У цьому випадку очевидно, що прокидається почуття провини: з усіх боків винна і перед усіма. 🤔 Коли я почуваюся винною, то чий голос насправді звучить у мене в голові? Хто мене часто звинувачував? Хто навів мені, що я у всьому винна? А навіщо це робилось? Може, так мною хотіли керувати? Далі окреслюємо своє коло відповідальності та знімаємо корону «Бога». Не все у цьому житті залежить від нас. ↪️ Поступово опрацьовуємо «кореневе» почуття і формуємо нові нейронні зв'язки. В даному описаному випадку: ❗️ усвідомлюємо, хто і чому нас «заразив» почуттям провини. ❗️ далі - виробимо нову стратегію реагування та поведінки - зміцнюю імунітет дитини, знаюся на стосунках у сім'ї і перестаю скрізь бачити загрозу, тому що починаю розуміти, де витік і навіщо мені ця ситуація, чим вона допомагає.

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» Прип. 16:2 «Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь». 😉 Кожна людина має правила, незримі покажчики, яких він дотримується на життєвому шляху. Справи та вчинки його говорять про індивідуальний, унікальний характер, а різні почуття - про ставлення до навколишнього світу. Сформовані ще в дитинстві внутрішні переконання та певні цінності у всіх життєвих суперечках надають сили вважати себе правим. ↪️ Психологи часто працюють із переконаннями клієнта, розбираючи їх: одні приносять користь (якщо вони корисні - людина відчуває себе щасливою) інші завдають шкоди (примушуючи її мучитися), Допомога психолога полягає в тому, щоб поглянути на себе зі сторони, спуститися в глибину серця, дістатися дна та розглянути свої приховані почуття та мотиви. Однак більшість людей живуть не замислюючись, як на поверхні води, розмірковуючи, що їхній життєвий шлях чистий і правий. 🙏 Справедливий Бог знає не лише шляхи та дії людини, Він крізь товщу води на глибині сканує темні потаємні куточки серця. Приховуючи мотив, роблячи добрий вчинок, ми здаємося людям добрими і щедрими.І тільки Бог знає справжні мотиви. На Своїх невидимих, справедливих і безпомилкових терезах, Він зважує людину. Багатством для духовного та фізичного світу служить віра в Бога і як наслідок віри – добрі справи. Саме справи надають вагу та значущість. Навпаки, людина котра живе тільки для себе, наприкінці життя виявляється легкою і порожньою. 🌿 Великий Бог знає нас, наші думки та внутрішні мотиви. Бажаю всім нам бути чистими в очах Бога. Благословень всім вам Якщо допомогла вам розібратися зі своїми думками - чудово, якщо ж ні - звертайтеся, буду рада допомогти ❤️

"Ми самі створюємо собі проблеми зі здоров'ям...", — подивіться на цю фразу не з погляду звинувачення, а з погляду дослідження. ❗️Будь-яка хвороба виникає не через зовнішні фактори, а через внутрішні - емоційну напругу, стрес. ⬇️ Хвороба — це один з найкращих способів саморегуляції, повернення людини до самої себе. Вона спонукає людину почати розбиратися із собою. Здається, парадокс! Але якщо ви не застрягнете в самобичуванні, не зависатимете у вічному питанні «А чому я?», то відповідь знайдете. Важливо перейти на запитання «Для чого?» 🧩 Унікальність психосоматики у цьому, що вона нічого не заперечує, проте об'єднує. Працює вона за рахунок відкриття ресурсів організму та мотивації людини. Звичайно важливий комплексний підхід, і зняття симптомів, і детокс, зміна способу життя, харчування часто тіло вже не встигає провантажити потрібні фізичні зміни і потрібно йти за допомогою в медицину. 🙏 Але базова навичка психосоматики – розслаблення. Коли ви розслабляєтеся, то починаєте кайфувати, відключивши штампи, тоді ви відчуваєте світ навколо, він говорить з вами мовою любові і сам симптом стає просто непотрібним.

🧩 Почуття самотності — одне з найпоширеніших емоційних станів, що може виникати у житті людей на різних етапах. Відчуття власної самотності може стати фактором психологічного страждання та відчуття неповноти у людини. Такий стан виникає з різних причин, таких як відсутність близьких відносин, невдачі в особистому житті, нестача соціальної підтримки та інші фактори. Однак, незважаючи на різні причини, самотність відчувається однаково страшно та важко для багатьох людей, що може призвести до тривоги, депресії та апатії. 🤔 Що ж робити з цим почуттям? Один із шляхів – це клієнт-центрована психотерапія. Така форма терапії зосереджена саме на клієнті та його потребі. Клієнт-центрована психотерапія допомагає нам зрозуміти та прийняти наші почуття, а також навчитися спілкуватися з ними. Вона дозволяє нам заглибитись у наші емоції та ідентифікувати їх, а потім навчитися керувати ними та пережити їх без страждань. Незалежно від того, чи потребуєте ви терапії чи ні, пам'ятайте, що ви не одні у своїх почуттях. ➡️ Цікавою технікою під час роботи з самотністю є техніка метафори. Якщо метафора відповідає досвіду клієнта, вона дозволяє йому увійти в символічний пласт власної свідомості, уникнути предметної визначеності світу, що накладає суттєві зовнішні обмеження на прийняття рішення самим клієнтом. Наприклад, при розлученні, коли жінка залишилася зовсім одна, то вона описувала цей стан таким чином: "Я стою у в'язкому та липкому болоті одна, серед суцільних жаб. Мутна і брудна вода дійшла до самих колін, а ноги щільно застрягли в піску. Таке почуття, що я сама перетворилася на одну з цих жаб, стою тут сама, всіх кого можна витягнули з болота, а мене й не помітили навіть, лишилася зовсім нікому не потрібна». Тут ми бачимо дуже чіткі образи та почуття клієнта, відчуття від того, що відбувається. Всі ці образи викликають емоційний відгук, з яким можна починати працювати, а далі дійти до самої суті її почуття, того самого "піску", де застрягли її ноги. Автор: Баринська Анастасія,психолог

💬 Багато хто скаже, що ні! "Як можна? Хіба ти не співчуваєш? Хіба тобі не шкода? Чи ти не патріот, чи не розумієш що відбувається?" ‼️ Але з психологічної точки зору просто необхідно дозволяти собі радіти життю, дозволяти собі яскраві емоції, відвідувати нові місця, знайомитися з новою культурою (якщо ви в еміграції в іншій країні), запровадити для себе нові звички та щоденні ретуали, процедури краси, у тому побуті де ви опинилися ЗАРАЗ! Продовжувати своє життя! У першу чергу заради себе, своїх дітей. Так! Нашим хлопцям, які захищають наш спокій там, на передовій, дуже важко. І ми усі це розуміємо. І саме тому прошу бути толерантними та не виставляти на показ у сторіз випите шампанське на березі Сицилії, але будьте уважні й до себе. 💌 Радуйте себе, дозволяйте собі радощі життя, хоча б не забороняйте. Продовжуйте жити! 🧩 Це усе дозволяє нам створити та укріпити нові психологічні опори у нашому вимушено новому житті, відчути своє тіло, відчути, що ми живі, що ми продовжуємо жити. Якщо вам близька тема втрати життєвих отор, сенсу життя чи життєвих орієнтирів, якщо турбують тривога чи ви знаходитеся у постійному стресі, пропоную свої послуги як кризового консультанта, психолога. Я допоможу, від щирого серця❤️ Все буде УКРАЇНА 💙💛 Автор: Ірина Щербакова,кризовий психолог-консультант, військовий психолог

Щодо професії психолога дуже багато міфів та стереотипів. Багато з них починаються словами: "Ти ж психолог..." і далі за списком: ⠀ 🔹що ти можеш про мене сказати? 🔹ось я люблю все біле, що це може означати? 🔹в сенсі ти злишся, психологи не можуть злитися! 🔹звідки у тебе можуть бути проблеми, ти жартуєш 🔹який діагноз можеш мені поставити? 🔹як це таблетки не випишеш? 🔹думки читати вмієш? і так далі і тому подібне 😉 ⠀ 🤔 А як насправді: ⠀ 🔸 психолог - це професія, така ж як лікар, бухгалтер, учитель і т.д. І, на жаль, для кожної професії є свої стереотипи 🔸психологи, як і всі люди, можуть злитися, сумувати, радіти та відчувати весь спектр емоцій 🔸у психологів теж можуть бути проблеми, як і у всіх людей. Лікарі теж хворіють, а спортсмени не завжди радо йдуть на тренування. Усі ми люди 🤷🏼‍♀️ 🔸психологи не ставлять діагнози. Їх ставлять лікарі, тобто, психіатри 🔸психологи не виписують таблетки, це також прерогатива лікарів 🔸думки ніхто читати не вміє, не переживайте. Ваші думки — тільки ваші! Автор: Ірина Щербакова,кризовий психолог-консультант, військовий психолог

❤️ Здорові стосунки — це результат постійної роботи та догляду. Необхідно дотримуватися певних правил, щоб стосунки були довгостроковими та щасливими. ♻️ повага, ♻️ чесність, ♻️ довіра, ♻️ розуміння, ♻️ комунікація, ♻️ підтримка та ♻️ вміння прощати — це основні правила здорових стосунків, що допоможуть зберегти кохання та гармонію у стосунках і вміння знаходити компроміси. 🤷‍♀️ Адже кожна людина унікальна і має свої власні погляди на життя, свої цінності та пріоритети. Саме тому взаємини між людьми можуть бути дуже різноманітними та інколи навіть складними. 🙌 У роботі з психологом, ви маєте можливість навчитися будувати здорові стосунки, працюючи над своєю самовпевненістю, самооцінкою, вмінням спілкування. Це дуже піднімає шанси знайти гідного партнера і створити здорові стосунки. 🙏 Одним із ключових моментів у встановленні стосунків є вміння слухати та розуміти одне одного. Коли ми говоримо з кимось, ми повинні бути готові не тільки висловлювати свої думки, а й уважно слухати співрозмовника. Лише так можна налагодити довірливі стосунки та зрозуміти, що важливо для іншої людини. Так, це не помилка, спочатку ми вчимося спілкуватися, слухати, а це потім своєю чергою формує довіру. 🙏 Ще одним важливим аспектом взаємин є вміння знаходити компроміси. Коли ми маємо справу з іншими людьми, ми не завжди можемо отримати те, що хочемо. Тому важливо знаходити спільні точки зору та шукати рішення, які влаштовуватимуть усіх учасників. 💬 Є також цікаве правило — це баланс між давати і віддавати. Це відчувається навіть на початку стосунків, коли хочеться заслуговувати на любов і віддавати та віддавати, не помічаючи, що отримують в процесі. Дефіцит, як правило, починає висвічуватися пізніше, коли партнери заходять у другу фазу стосунків. ↪️ Але не завжди стосунки між людьми складаються гладко. Іноді виникають конфлікти, які можуть призвести до серйозних проблем. У таких ситуаціях важливо зберігати спокій і не допускати, щоб емоції впливали на прийняття рішень. Конфлікти можна розв'язати лише тоді, коли всі сторони готові вислухати одна одну та знайти компромісне рішення. 🤞Загалом, відносини між людьми - це складний і багатогранний процес, який потребує постійної уваги та зусиль. Але якщо ми готові співпрацювати над ними, то ми можемо створити міцні та довірливі стосунки, які приноситимуть нам радість і задоволення. ✊Але, насправді, правила формують партнери разом, вирішуючи це крок за кроком, іноді на помилках, на болісних емоційних кроках. Єдине правило, яке має вам бути достеменно відомим, - це те, що у стосунках вам має бути комфортно та безпечно. Якщо існують почуття зламаності, неповаги, тривоги, некомфорту, постійного гноблення, зміна настрою і сильні емоційні гойдалки - це точно причина замислитися над стосунками, або звернутися до психолога по допомогу. Гарною пам’яткою буде - наша здорова самооцінка є великою силою в побудові стосунків, тому це перше на що треба звернути увагу, коли є проблеми в створенні здорових відносин.

💬 Вже деякий час сидить у мене одна тема в голові і я вагалась чи ділитись нею з Вами, чи ні. 🙏 Розумію, що легше було б уникнути цієї розмови, оскільки вона може торкнутись важких почуттів, але саме вона і дасть їх прожити поступово, щоб коли прийде час, почуття не «накрили з головою». Вдих-видих. 24 лютого дожене кожного. 🔗 Так чи інакше, але це відбудеться. І в цей момент навряд допоможуть базові вправи самодопомоги як дихання чи рахування предметів навколо і треба бути до цього готовим. ➡️ Втеча від власного болю у волонтерство/підтримку інших, інфодетокси, «продовжую рух, хай би там що», теж не вирішують ситуацію та тіло вже може відчувати втому, яка не йде з нього, навіть після відпочинку, при цьому заснути вчасно стає все складніше. Саме так дає про себе знати «синдром річниці», на підсилення якого ще й «працюють» тони інформації, яка вже валиться у соціальних мережах. 🧩 Мало хто про це казав, але багато людей зараз ще знаходяться в траурі і настав він в момент, коли Ви дізнались, що почалась війна. Життя змінилось в одну мить і в той момент не було часу на горювання, бо треба було діяти відповідно до ситуації і «автоматично» ввімкнулись базові інстинкти (спрацював рептильний мозок, а там вже не до почуттів). Потім все якось влаштувалось, у когось гірше, у когось краще, але якось воно наразі є, проте ті почуття нікуди не зникли. 😔 В нашій культурі траур прийнято розглядати як щось, що відбувається тільки після смерті людини і в інших випадках траур часто знецінюється. У більшості випадків так і відбулось, бо коли навколо несеться війна, увага та дії направлені на підтримку життєдіяльності, хоча, майже кожен з нас втратив життя або його частину: близьких людей, житло, бізнес, відчуття безпеки ы т.д. Це відбулось незалежно від місця Вашого географічного перебування. Як не крути, це – втрата, яка потребує горювання. Проте люди часто відчувають страх перед трауром і не знають як підтримати того, хто в ньому знаходиться, в тому числі і самого себе. ↪️ Я знаю одне – будь-який траур має свій початок і кінець, будь-яка втрата має бути відгорьована. Для цього є багато технік (оплакування, причитів, проспівування, простукування зажатих в тілі місць і т.д.), але найбільш цілющим завжди лишається знаходження в якісному в контакті з іншою людиною, яка може Вас підтримати в цій непростій ситуації. ❤️ Я дуже рада, якщо у Вас така людина є, але якщо її немає і Ви відчуваєте, що самостійно не справляєтесь, постійна втома стала супутником Вашого життя і Ви прокидаєтесь вже виснаженими, Вас «накривають» емоції або Ви «гостро» реагуєте на те, що не потребує такої реакції, сварок в родині стало більше або Ви можете розплакатись «на рівному місці». Автор: Ольга Семінська,психолог-сексолог, фахівець з емоційно-образної терапії, НЛП і транзактного аналізу

💌 Пост-практика 💬 Цей рік відкрив кожного з нас. Навіть те, що ми самі про себе не знали. Показав і оголив все, що ховалось всередині, все, що прикривалось і на що зовсім не хотілось дивитись. Але 24.02.2022 р. багатьом довелось зазирнути саме туди, незважаючи на власний страх і небажання це робити, бо назовні почало відбуватись те, що просто «не вміщувалось в голові», щось, що було поза світосприйняттям можливого у 21 столітті. 🙏 Цей рік був непростим. Він забрав багато, але точно кожного чомусь навчив. Можливо, для когось саме цей рік став його особистим проривом. Ми потрапили в обставини, в яких навряд колись були раніше, ми вимушені були діяти по-новому, приймати неочікувані, навіть від самих себе, рішення і робити те, що могли ніколи не робити в минулому житті. Тому, незважаючи на те, що підсумки року зазвичай підбивають десь у грудні під Новий рік, я пропоную зробити це сьогодні і присвоїти собі той колосальний досвід, який, можливо, був неусвідомлений або знецінений, але точно був набутий за минулі 365 днів. 💙 Спробуйте знайти тихе, спокійне та безпечне місце, виділіть для себе кілька хвилин часу та дайте відповіді на питання: • Що нового Ви дізнались про себе за минулий рік? • Які Ваші якості, дії, рішення допомогли Вам в цей період? • Які якості, що за мирних часів допомагали досягати бажаного, перестали «працювати» зараз? • Що з того, що працювало у мирний час, працює досі? • Які якості, що за мирних часів Ви вважали не ok, зараз працюють і допомагають Вам? • Які нові якості Ви набули для себе за минулий рік? • За що Ви собою пишаєтесь? • За що Ви собі вдячні? • За що Ви можете подякувати іншим? • Якби Ви писали книгу про свій минулий рік, то яку б назву їй дали? Які б глави в ній виділили? • Чому Вас навчив минулий рік, які уроки Ви взяли для себе? 💛 Багато хто ще довго буде допроживати наслідки 24 лютого, для когось цілий рік був лютим і якщо Вам потрібна підтримка чи допомога, Ви не справляєтесь зі своїми емоціями, у Вас в родині зіпсувались стосунки і Ви часто зриваєтесь на крик або сльози чи Ви знаходитесь в розлуці з коханими або, навпаки, знаходитесь поряд із коханою людиною, але бажання інтиму зовсім зникло та й взагалі нічого не хочеться робити, пишіть мені в особисті повідомлення, де я відповім на всі Ваші запитання і якщо Ви відчуєте, що Вам хочеться продовжити спілкування, ми домовимось про зручний для нас обох час консультації. Кожному необхідна хоча б одна людина, яка в неї вірить і з якою можна бути самим собою, говорити про все на світі та знати, що тебе приймуть таким, який ти є. 📲 Я можу стати для Вас цією людиною і для цього необхідно лише написати мені в особисті повідомлення. Чекаю саме на Вас! Автор: Ольга Семінська,психолог-сексолог, фахівець з емоційно-образної терапії, НЛП і транзактного аналізу

💬 Багато дорослих часто хвилюються перед першим сексуальним контактом з новим партнером, що ж говорити про тих людей, в кого секс буде відбуватись вперше в житті. ↪️ Вплив сексуального дебюту на подальше життя часто недооцінюється, хоча саме в цей момент відбувається емоційне закарбування на сексуальне життя в цілому (відсутність оргазму, чуттєвості, контакту зі своїм тілом, несприйняття стимуляції ерогенних зон, скованістю, страхами, зціпенінням та ін.). 🧩 Інформація, яку я зараз напишу актуальна не тільки для підлітків та їхніх батьків, а й для кожного, хто не знає своїх прав в сексі, не знає, що так теж можна. Отже, важливо знати, що: 1️⃣ Все, що відбувається повинно бути зі згоди всіх сторін процесу, за внутрішнім відгуком та бажанням, у стані «я готова(ий) і я хочу та ти готовий(а) і ти хочеш». Часто починати дуже страшно і замість емоційної та тілесної підготовки використовують «допоміжні» речовини, накшталт алкоголю, психотропних препаратів та ін. В такому стані отриманий досвід навряд буде позитивним, як і у випадку тиску зовнішніх чинників (у всіх вже «було», а в мене ще ні, розвели «на слабо», булінг, насмішки, спроба стати лідером, заслужити повагу і т.д.). 2️⃣ Можна зупинити все, що відбувається в будь-який момент процесу, на якому б етапі сексуального контакту ви не були. Неважливо чи то тільки перший доторк або цілунок, чи вже прелюдія, чи вже почався сам контакт. Нормально сказати: «Я хочу зупинитись зараз». Не треба поспішати, змушувати себе, терпіти та йти в контакт, якщо немає довіри до партнера. Ви маєте право зупинити процес в будь-який момент, це важливо. 3️⃣ Контрацепція обов’язкова. Нема контрацепції - нема сексу. Жодні вмовляння, аргументи, доводи, тим паче, маніпуляції довірою і «контролем ситуації» не можуть змінити цей факт. Всі форми сексу мають бути захищені. Сучасний ринок пропонує велику різноманітність конрацептивів. Ідеальний контрацептив захищає не тільки від вагітності, а й від захворювань, які передаються статевим шляхом. 4️⃣ Важливе місце, де відбувається процес. Бажано, щоб це було безпечне, комфортне місце, де можна усамітнитись і забезпечити належну гігієну. Якщо це місце – вдома у батьків/друзів, то ви маєте бути впевнені, що ніхто вас не потурбує, не прийде «посеред процесу». 📲 Виникли питання або актуальна консультація – натискайте кнопку " Записатись на консультацію". Зі мною не соромно говорити про те, що Вас хвилює. Автор: Ольга Семінська,психолог-сексолог, фахівець з емоційно-образної терапії, НЛП і транзактного аналізу

🤔 Він може продовжувати свою мовчанку і впродовж наступних годин, днів, тижнів після події аж поки Ви самі не почнете знаходити шляхи для примирення. Проте, перш, ніж це станеться, весь час Ви почуваєтесь емоційно незатишно, оскільки взагалі незрозуміло, чому саме виникла така реакція і чим Ви її заслужили (часто Ви ще й самі повинні здогадатись, що викликало таку реакцію і виправити ситуацію), а він чи вона в цей час веде звичайний спосіб життя, ніби нічого такого не сталось, просто з Вами більше не розмовляє або ж, навпаки, показово мовчить і всім своїм виглядом показує, що щось не так. ↪️ Нерідко у відносинах свідомо або несвідомо мовчання використовують як інструмент покарання. Виражатись воно може не тільки самим мовчанням, а й ізоляцією та ігноруванням (людина виходить з кімнати, коли Ви в неї заходите, поводиться з Вами поряд так, ніби Вас взагалі поряд нема і Ви не бачите, що відбувається і т.д.). 👆Мовчання в стосунках є одним з різновидів емоційного насилля. 🧩 Вміння говорити «тут і зараз» під час конфлікту або іншої ситуації, яка цього потребує, – це навичка, яка допомагає будувати здорові стосунки. 🔗 Побудова здорових стосунків – це вміння, яке можна опанувати і якщо Вам хочеться перетворити свої стосунки на емоційно безпечне, приємне та підтримуюче середовище, я можу в цьому допомогти. Автор: Ольга Семінська,психолог-сексолог, фахівець з емоційно-образної терапії, НЛП і транзактного аналізу

🧩 Життя кожної людини так чи інакше пов’язано зі стресовими ситуаціями і саме в таких ситуаціях ми втрачаємо контакт зі своїм тілом. Зазвичай, на це незважають, але наслідки втрати такого контакту можуть бути дуже значущими і різними: від втрати чутливості та появи залежностей, наприклад, харчової, до зниження самооцінки та впевненості в собі. 💌 Тому сьогодні я хочу поділитись з Вами короткою, але дуже ефективною практикою повернення контакту зі своїм тілом “Я Є”. Практика допомагає: ✅ виростити почуття опори та самоцінності; ✅ сфокусуватися на собі та своїх відчуттях; ✅ знизити градус емоційної напруги та ступінь концентрації на ньому; ✅ яскравіше і чіткіше усвідомлювати свої справжні почуття та потреби; ✅ подумки та емоційно від'єднатися від об'єкта співзалежності. 💬 Практику можна робити з відкритими або закритими очима у зручній для Вас позі. Для неї необхідно: знайти спокійне безпечне місце, де Вас ніхто не потурбує і виділити собі 2-3 хвилини часу. 📎 Практику можна виконувати у 2х варіантах. • простий варіант: у зручному для Вас темпі вимовити написані нижче слова і після кожної фрази прислухатися до відчуттів та реакцій у своєму тілі: "Я є", "Я живий(а)", "Я можу діяти". • більш складний варіант: зробити 5 циклів дихання і на вдиху сказати "Я" - на видиху "Є", прислухатися до відчуттів у тілі; почати помічати те, що відбувається навколо Вас, продовживши фрази: "Я бачу...", "Я відчуваю...", "Я чую...", "Я відчуваю запах...", "Я відчуваю смак...", "Я є". 😉 Обидва варіанти можна поєднувати і виконувати один за одним у написанному порядку. Практику рекомендую робити 1 раз на день протягом 2-х місяців. Автор: Ольга Семінська,психолог-сексолог, фахівець з емоційно-образної терапії, НЛП і транзактного аналізу

😉 Мені особисто подобається метафора про 2 кімнати: 1️⃣ Кімната жалоби. Тут можна сумувати, згадуючи минуле, яке вже ніколи не повернути. Плакати та може навіть і ридати від свого болю. Це кімнати журби і болю. 2️⃣ Кімната життя. Тут будуються плани на майбутнє, тут продовжується свято життя. Є місце для радості, сміху і щастя. ↪️ Обидві дві кімнати важливі для людини, яка переживає втрату. Неможливо сказати, скільки вона проведе часу в кожній із них, але можна точно сказати, що ці кімнати залишаються до тих пір, пока любов до тих, кого ми втратили, жива. 💪🏻 Важливо додати, що дозволити собі позитивні радісні емоції - не є зрадою. Продовжувати життя після втрати - це стійкість і сила духу! 🙏 Саме вони допомагають нам йти далі в нову реальність, в якій більше немає наших близьких та звичних умов життя. Зазвичай людина, пе потребує довгої терапії, а скоріше професійної підтримки психолога 🤗 І саме кабінет психолога може стати кімнатою журби, в якій можна і сумувати, і плакати, і кричати від болю. Тут можна все; тут зцілюються поранені серця ❤️‍🩹 Автор: Анжела Вербовецька,психолог, фахівець з когнітивно-поведінкової терапії

💬 Найкращий засіб від тривог – спокійний розум. Він друг, на якого завжди можна спертися 🤗 ↪️ Проблеми неминучі: хвороба, розлучення, в'язниця, катаклізми, війна. Хтозна, що ще ми зустрінемо на своєму шляху. Спокійний розум - непохитний внутрішній стрижень, що допомагає нам впоратися з ними. Така собі внутрішня подушка безпеки, яку не з'їсть інфляція, ніхто не відіжме, не вкраде, жоден закон не забороняє нам мати спокійний розум. Це найкраще страхування на всі часи. 🤔 Де взяти спокійний розум? Натренувати. Так, як м'язи в спортзалі, також можна і з розумом. Замість гантелей, подушка для медитації або сидячи на стільці. 🙏 Одна з найпростіших і найефективніших практик - спостереження за власним диханням. Почніть з 5 хвилин на день, поступово збільшуючи час практики до 1-2 годин на день. Якщо є час і бажання можна влаштувати і "день медитації" 6,8, 19,12 ... годин на день. Та повернімося до реальності. Нам головне почати, а отже 5-10 хвилин на старті будуть добрим результатом. Сідаємо зручніше, при цьому тримаємо спину прямою. Очі напівприкриті. Просто спостерігаємо за диханням. Одне нескладне завдання. Один об'єкт у фокусі – дихання. Відволіклися? Не біда. Це природно, розум звик відволікатися. Як мавпа стрибає з гілки на гілку, так і розум стрибає з думки на думку. Помітили, що відволіклися - знову повертаємося до дихання. Практика дуже зрозуміла та проста. Ми спостерігаємо дихання. Нічого надприродного. Ми можемо відволікатися 10, 20, 50 або 100 разів протягом 10-хвилинної медитації. Це нормально. Ми - новачки. Ми поступово будемо покращувати свої результати. Поступово розум заспокоється. 🌿 Робота над своїм розумом складна. Доводиться долати лінощі і всадити себе медитувати. Постійно повертати увагу, що тікає як мала дитина. Нам важко, але результати того варті. Вкладаючи щодня 1-2 години в практику медитації, ми отримуємо багатство, що дає нам дивіденди щодня і постійно примножується. 💌 Друзі, медитуйте і буде вам щастя, незалежно від того, наскільки божевільний світ навколо Автор: Анжела Вербовецька,психолог, фахівець з когнітивно-поведінкової терапії

💬 Слова, які працюють: 1️⃣ "У тебе є сили впоратися з цим (цієї ситуацією, в якій ти опинився)" Важливо усвідомити, що саме сталося та знайти внутрішні резерви для подолання. Кожен із нас стикається з різними труднощами на життєвому шляху і кожному з нас під силу впоратися з ними. 2️⃣ "Пам'ятаєш, як ти впоралася минулого разу. В тебе все вийшло!" Коли говорите слова підтримки близькій людині, намагайтесь згадати минулий досвід подолання серйозних проблем. На перший погляд, ці спогади страшні, але прийняття того, що в житті вже були складні ситуації, допомагає стабілізувати сьогоднішній стан. 3️⃣ "Ти завжди можеш попросити мене про допомогу, я - твоя підтримка. Я поряд." Потрібно нагадати людині, що в неї є право і можливість попросити та отримати допомогу. *для мене особисто, це найдієвіші слова.. після "дозволу", я прошу про допомогу та отримую її. Таким чином я знаходжу вихід там, де здається, його немає Найчастіше допомога приходить від рідних та близьких, та також і від зовсім незнайомих людей. Озвучена пропозиція про допомогу ніби каже людині: ти не зобов'язаний залишатися віч-на-віч зі своєю проблемою, ти не один 🙂 4️⃣ "У тебе є інструменти для вирішення цієї проблеми. Дозволь я покажу тобі їх" Коли поруч знаходиться спокійна впевнена людина, яка спокійно і впевнено говорить, це вселяє надію та налаштовує на більш позитивний настрій. Такі слова працюють навіть на відстані. 5️⃣ "Давай разом подумаємо, як вирішити цю проблему, а потім разом це зробимо" Це дуже сильний заклик до дії, який відразу ж перемикає психіку на позитивне та раціональне мислення. У такому разі, навіть вирішення складних проблем набуває статусу тимчасових перешкод на шляху та налаштовує на їх подолання. 💌 P.S. Друзі, підтримуйте один одного на словах і допомагайте на ділі 🙂 Разом ми сильніші! Автор: Анжела Вербовецька,психолог, фахівець з когнітивно-поведінкової терапії

📍 КПТ ґрунтується на припущенні, що не події, що відбуваються навколо, а саме наше сприйняття цих подій, породжує на наші емоції та впливає на поведінку. Девіз КПТ: змінити звичні схеми сприйняття (змінити звичний кут, під якими ми бачимо світ), які призводять до негативних емоцій. ✅ відшукує "автоматичні думки", що перекручують реальність і ведуть до стражданнь. ✅ допомогає подолати "накручування", а саме зрозуміти, яким чином ви себе накручуєте і як вам перестати це робити. ✅ позбавляє стереотипів та реакцій "на автоматі" ↪️ Як працює КПТ? 🧩 Психолог не вчить вас думати "правильно" Разом ми розбираємо, як влаштована ваша звична модель мислення, що в ній заважає вам жити щасливо, а що навпаки допомагає і веде до внутрішнього благополуччя. Запорука успішної роботи – ваша активна участь як на сесіях, так і у виконанні домашніх завдань, які плануються спільно. Ніхто нікого не змушує. 🙂 При цьому виконання Д/З прискорює результати ☺️ Зазвичай, робота починається з перевірки "автоматичних думок", що лежать на поверхні і поступово переходить до "глибинних переконань", які є фундаментом та керують усім життям людини. ↪️ У яких випадках працює КПТ? 👌🏻 довела свою ефективність у подоланні депресії, панічних атак, тривожності, в тому числі соціальної. 👌🏻 у роботі з низькою самооцінкою, з труднощами у відносинах, перфекціонізмом та прокрастинацією. ↪️ Плюси КПТ: 🔹можлива короткострокова (від 5 до 30 сесій) та довгострокова терапія, залежн від ваших намірів; 🔹прозора та зрозуміла клієнту схема роботи; 🔹в результаті ви вчитеся самостійно справлятися з життєвими труднощами і не потребуєте довічної підтримки психолога; 🔹науково доведена ефективність; 🔹напрямок розвивається і набирає популярності; 🔹зручні програми на смартфон для самодопомоги. ↪️ Мінуси КПТ: 🔸 чудес не буває, вам доводиться працювати над собою; 🔸 потрібно виконувати Д/З; 🔸 нема кого звинувачувати у вашому нещасті; 🔸 відповідальність за ваше життя несете ви самі:) 💌 Змінити світ і людей навколо неможливо, АЛЕ можна змінити свій погляд на них 😊 Друзі, всі ваші проблеми можна вирішити та змінити життя на краще. Тож давайте почнемо вирішувати їх сьогодні 👌🏻 Автор: Анжела Вербовецька,психолог, фахівець з когнітивно-поведінкової терапії

Кожна людина несе в собі певний природний потенціал. Досить часто він так і залишається нереалізованим. Це відбувається через втрату чогось дуже важливого - відчуття свого буття. Ця втрачена властивість - наш внутрішній зір, що покликаний постійно усвідомлювати чи відповідає наш зовнішній досвід внутрішній природі. Що ми знаємо про своє буття? Можливо з дитинства нас навчали ігнорувати чи знецінювати ті внутрішні природні посили, реалізація яких і є буття? Як часто ми чули, що наші потреби та бажання не є важливими, а почуття справжніми? В таких умовах дитина швидко вчиться відчужуватись самої себе, втрачаючи здатність відчувати і чути себе. Так порушується цілісність. Людина обирає щось одне, духовний чи чуттєвий досвід, інтелект або емоції, розрахунок чи імпульс замість того, щоб інтегрувати цей різнобічний досвід в свою психіку і відчути себе цілісною особистістю. 🧩 Але правда в тому, що скільки б людину не вчили паплюжити своє буття, щось постійно прагне розширити горизонти для того щоб забезпечити собі місце для росту і розвитку. Іноді, може лякати ціна такого зростання і тоді людина закриває очі на свої можливості. А іноді, саме психотерапія стає для людини потрібним простором. І це відкриває шлях для іншого глибокого досвіду - відродження власної особистості. Автор: Анастасія Яловенко, клінічний психолог, фахівець з гуманістичного напрямку психотерапії.

💬 Сьогодні декілька слів про ідентичність. Кожен з нас одночасно існує в декількох середовищах - культурному,соціальному, національному, економічному. 🔗 Співвіднесення себе з певною групою людей є необхідним процесом ідентифікації,результатом якої є ідентичність. Це самоусвідомлення і самоасоціювання людини в суспільстві. Це не є вроджений стан, скоріше, набутий в результаті індивідуального психічного розвитку. 🧩 Буває так, що людині не вдається своєчасно вирішити завдання з формування ідентичності, наприклад, через травматичний розвиток особистості. Тоді, ідентичність може бути неадекватною, розмитою. Часто людина відчуває труднощі із тим щоб визначитись із своїми цінностями та світоглядом. Важко обрати професію чи діяльність де можна реалізувати свій природній потенціал. І це відбувається в різному віці. ➡️ Ризики затримки в такому стані полягають в неусвідомлених виборах: "бо так прийнято в суспільстві", " я в цій релігії- бо вона релігія батьків", "всі зараз ідуть в цю професію" і так далі. В психотерапії, хоча не лише в ній, звичайно, можливо віднайти втрачену через травму ідентичність і почати процес самореалізації. Це цілком реально. Нагорода- висока якість життя і радість від усвідомленого ставлення до себе і світу🙌 Цікаво було б почути ваші думки стосовно цієї теми. Можете в чаті залишити свій коментар. Якщо ця тематика виявиться цікавою багатьом-організуємо діалог на онлайн зустрічі🙏 💌 А для запису на індивідуальну консультацію натискайте кномку "Записатися на консультацію". Автор: Анастасія Яловенко, клінічний психолог, фахівець з гуманістичного напрямку психотерапії.

↪️ Один із найрозповсюдженіших міфів про роботу психотерапевта: "він дає прямі поради і краще знає, як мені себе повести" ❌ 🧩 Бажання одразу полегшити страждання цілком природнє і зрозуміле. Але, чи спрацює такий підхід в довготривалій перспективі? Ні. Зміна мислення і поведінки можлива лише за умови відповідального ставлення людини до своїх труднощів. Це певний шлях і процес. І на цьому шляху, навіть якщо він досить тернистий, поруч із спеціалістом, можливі докорінні позитивні зміни особистості. 🌱 Я не даю порад і не шукаю ваш сенс життя. Але я можу разом з вами, в невимушеній і спокійний атмосфері спробувати віднайти нові перспективи і можливості для вашого індивідуального розвитку. Автор: Анастасія Яловенко, клінічний психолог, фахівець з гуманістичного напрямку психотерапії.

✅ Так! Варто пам'ятати, що агресія, так само, як і любов, є нашими базовими почуттями. Почуттями живих людей. Між цими двома спектрами ми існуємо і куємо свої особистості. Але є те, що відрізняє нас від тварин: думка між стимулом і реакцією. Думка про те,що кожен має свободу обирати. Ми самі обираємо як поводитись із власними сильними почуттями. Ми обираємо будувати чи руйнувати. Це точно в наших силах. 💬 Колись Стенлі Мілгрем, праці якого наразі дуже актуальні, влучно зазначив, що тиранії зберігаються завдяки слабакам, в яких немає мужності поводитись у відповідності до своїх цінностей. 💌 Тож виявлення та усвідомлення власних цінностей — це лише перший крок до справжньої свободи. Свободи бути Людиною. Автор: Анастасія Яловенко, клінічний психолог, фахівець з гуманістичного напрямку психотерапії.

🙌 Тож давайте спочатку зазначимо, що тривога, як і страх та злість, - нормальні, притаманні людині емоції. Важливі і корисні. Але☝️ Зазвичай тривожні люди надзвичайно сильно переживають про минуле або майбутнє. І от коли такі думки повністю поглинають людину, заважаючи нормальному життю, варто звернути на це увагу. Адже тривожність розвивається тоді, коли людина продовжує відчувати небезпеку і страх попри те, що реальної загрози тут і зараз немає. Тоді, для того щоб знизити рівень тривоги, психіка вдається до різних ритуалів або людина "бореться" з власною тривогою, посилюючи контроль над собою та іншими. Звичайно є деякі відомі нам фактори, що можуть провокувати розвиток тривожного розладу👇 • спадкова схильність • особливості організації нервової системи • повторювані психотравмуючі ситуації в минулому • внутрішні конфлікти • труднощі в подоланні кризових ситуацій. 💌 Та якщо ви помічаєте, що тривога спричиняє збої в роботі організму і з'являються соматичні порушення, - це привід звернутись до спеціаліста. Адже безконтрольна тривога може суттєво знизити якість життя та викликати проблеми в роботі імунної та інших важливих систем організму. 🌿 Тож піклуймося про себе та своє ментальне здоров'я Автор: Анастасія Яловенко, клінічний психолог, фахівець з гуманістичного напрямку психотерапії.

💬 У мене є багато клієнтів постраждалих від аб'юзингу. Чому не кажу — від аб'юзерів? Бо кожний аб'юзер — це теж жертва аб'юзингу. Раніше, колись, від когось. Переважна кількість жертв аб'юзингу з часом самі стають зразковими аб'юзерами! А тепер цей ланцюг — по передачі без віддачі — дістався вас! ↪️ Всесвіт обрав вас, бо саме ви зможете розірвати це замкнене коло! Так, це неприємний досвід, але зараз саме ми відповідальні за те, що хвиля аб'юзингу не піде далі. За те що хвиля болі не піде на наших близьких, дітей, онуків. 😉 Тож, давайте лікувати свої рани, та ставати здоровими та щасливими! Ставати невразливими! Ставати ресурсними! Ставати щасливими! ✨ Ми допоможемо!

Але чи справді це працює? І що таке зона комфорту? 🏡 Зона комфорту - це зрозумілий, стійко сформований простір, в якому людина почувається в безпеці. Вона необхідна для того, щоб відновитись та відпочити. Зона комфорту буває психологічна та фізична. 🫂 Психологічна зона комфорту – це нематеріальний простір, який створюється одним чи кількома людьми. Іншими словами, це безпечне середовище соціальної взаємодії. Щоб сформувати психологічну зону комфорту на новому місці, необхідно: • розібратися зі своїми почуттями та емоціями на новому місці та скласти список НЕМАТЕРІАЛЬНИХ пріоритетів для досягнення емоційного спокою; • створити навколо себе емоційно спокійний і звичний простір; • оточити себе людьми, які поділяють ваші цінності та життєві погляди; 🏘 Фізична зона комфорту – це місце, в якому ви відчуваєте себе в безпеці фізично, це так званий ваш «особистий простір». Такою зоною комфорту має виступати будинок, де ви можете відпочити, перевести подих і відновитись як фізично, так і психологічно. Для формування фізичної зони комфорту, необхідно відповісти на такі питання: • що таке затишок для вас? • які предмети забезпечують вам відчуття затишку? • які умови життя є обов'язковими для забезпечення вашого комфорту? Відповівши на ці запитання, ви чітко розумітимете, що вам слід зробити, щоб облаштувати собі комфортний простір для життя. ‼️ Зона комфорту нам необхідна, щоб жити в гармонії з собою, діяти і досягати цілей і насолоджуватися життям. А простір, у якому ми ховаємося, щоб не діяти, не розвиватися, не досягати цілей – це зона дискомфорту, тому що, перебуваючи в ній, ми живемо у звичному режимі без розвитку та руху вперед, у постійному почутті страху, незадоволеності, агресії та пригніченості. 🙏 Пам'ятайте, справжній емоційний та фізичний комфорт завжди породжуватиме мотивацію та бажання діяти.

❗️Співпраця – такий вихід із конфліктної ситуації, коли кожен виграє, кожен отримує те, що хоче. ☘️Це вибір альтернативи, що найбільш відповідає інтересам та бажанням сторін. ☘️Співробітництво - це усвідомлене взаємне ухвалення сторін: ➡️відмінності позицій ➡️цінностей ➡️переконань ➡️дій ☘️Учасники конфлікту визнають право кожного на власну думку та готові вислухати, зрозуміти один одного, що дає змогу проаналізувати ситуацію з різних сторін та знайти прийнятний для всіх вихід. 🙏Мирне вирішення конфлікту наповнює почуттям задоволеності, радості, спокою, гордості за ухвалене рішення! 💥Конфлікти – частина нашого життя. Навіть через конфлікти ми розвиваємося, створюємо щось нове ... Часто рішення "лежать на поверхні", але лише побачити і усвідомити. Допомагає включення Спостерігача: ☘️ спостерігаю, як би збоку, без емоцій, що відбувається? ☘️ хто входить у конфлікт? ☘️ навіщо (навіщо) я беру участь? ☘️ що я отримаю в "підсумку.."? ☘️ чи хочу я вирішити конфлікт швидко чи мені "хочеться" брати участь довше..? ☘️ які мої інтереси та інтереси опонента? Даємо чесні відповіді та вирішуємо, як діяти! ЯКЩО КОНФЛІКТ ВИНИК, ВІД НЬОГО НЕ ВИЙДЕ ВІДМАХНУТИСЯ, ЙОГО МОЖНА ТІЛЬКИ ДОЗВОЛИТИ. ☘️ РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ КОЖНИЙ САМ ДЛЯ СЕБЕ! ТАК ЦЕ СКЛАДНО, АЛЕ МОЖЛИВО! КОНФЛІКТНІ СИТУАЦІЇ БУВАЮТЬ РІЗНІ, І КОЖУ МОЖНА (І ПОТРІБНО) РОЗГЛЯДАТИ ОКРЕМО. ПОТРІБНО НАМАГАТИСЯ МАКСИМАЛЬНО ОБ'ЄКТИВНО ОЦІНЮВАТИ СВОЇ ТА ЧУЖІ ДІЇ, ПОЧУТТЯ ТА ЕМОЦІЇ, ШУКАТИ ПОХІДНУ ПРИЧИНУ!

💬 Жила-була дівчинка. Була вона гарною і розумною, але... Але великі значущі для неї дорослі не помічали її, її вроду, живого, як струмок, розуму. Тоді вона почала вчитися бути ще й старанною.. І в неї вийшло! Вийшло "ведмежими" зусиллями завоювати увагу. І вона почала це повторювати ще і ще - боротися за увагу стараннями. Одного разу вона прокинулася, вже дорослою, і вкотре усвідомила, що сьогодні відпочинок їй не світить, "бо треба ж зробити стільки справ!". А в голові зародилося питання: "Чому лише мені завжди треба робити купу справ?" Але навіть це питання не могло зупинити цю діяльну жінку. І лише хвороба "виписувала" їй законнний, заслужений відпочинок... до одужання ➡️ Коли ми не дозволяємо собі своєчасний, свідомий відпочинок, це робить за нас наше підсвідоме, але вже через хворобу. А щоб цього не сталося, важливо бути у контакті з собою, своїми потребами і бажаннями.

↪️ Коуч проводить консультації, де допомагає зрозуміти проблеми на різних рівнях життя та реально подивитися на ситуацію. Побачити, які навички будуть потрібні для їх вирішення. 📍Як правило, на першій зустрічі коуч оцінює поточний стан справ, ступінь мотивації клієнта та його готовність до співпраці. Зазначається формат, періодичність сесій та інші умови контракту. Потім починається спільна робота з формулювання цілей і загальне розуміння те, що буде її кінцевим результатом. У рамках певних коучингових сесіях спеціаліст допомагає клієнту знайти шлях досягнення наміченого, усвідомити та прийняти план дій. Коуч на базі Вашого запиту формулює максимально точні питання, які можуть призвести до усвідомлення, пошуку рішення та трансформації. Та дає конструктивний мотивуючий та надихаючий зворотний зв'язок. Саме він пробуджує в людині бажання діяти та почуватися цінним. ❤️ Підсумком є фундаментальні зміни на рівні мислення клієнта та відчутний прогрес у вирішенні проблеми, з якою звертається людина. 😉 Тобто завдання коуча — прокласти шлях до мрії і дати результат, перетворити когнітивні та емоційні особливості людини на переваги, що допомагають на життєвій дорозі. 🙏 Консультація відбувається 1 раз на тиждень. При цьому надаються підібрані індивідуально кожному практичні завдання для закріплення навиків в життя Глибоке розуміння причин дозволяє буквально пробудити людину та фундаментально впливати на результат, знаходячи найкраще рішення. За рахунок роботи з особистістю, коуч гарантує результат та допомагає впоратися з власними емоціями і нормалізувати себе. Навчитися керувати своєю поведінкою, реакціями та створювати для себе бажане майбутнє. 📲 Натискайте на кнопку " Записатися на консультацію".

↪️ Причин цьому може бути безліч: • оніміння почуттів • заморозка почуттів • капсулювання почуттів • емоції недоступні свідомості. ❓Запитання до себе? Не відчуваю, щоб що? • щоб контролювати себе • інших • ситуацію • удосконалити себе 🔗 Є контроль – я в безпеці, безпечна зона виживання. Таку стратегію поведінки обрала дитина у ранньому дитинстві для того, щоб вижити. Бо відчувати було небезпечно. 📍 Заборони, які дитина отримала від батьків. • "Не відчувай" • "Не будь дитиною" • "Не насолоджуйся" • "Не отримуй задоволення" 📍І натомість батьки давали драйверну поведінку • "Будь сильним" • "Будь досконалим" 🔗 Зона безпеки для них – Мислення. Зона небезпеки – Почуття, бо буде втрачено контроль. 💬 У стресі перше, що приходить, це Думки. Що робити? Який план дій? Перехід у поведінку. Потім поєднувати із почуттями (відчуттями): "Що я відчуваю, коли думаю про …?". Відбувається інтеграція думки із почуттями. 👉 Рекомендую вести щоденник думок, поведінкових реакцій та почуттів. Коли ми починаємо розмірковувати про те, що змушує нас думати, відчувати і діяти певним чином, активізується префронтальна кора, яка зазвичай відключається, коли ми перебуваємо в стані хвилювання. • Форма ведення щоденника будь-яка (у телефоні чи в зошиту, в рядочок чи у форматі таблиці) • Виберіть час, коли ви вестимете щоденник. 📝 Дата: 📝 Час: 📝 Тригерна ситуація: 📝 Думки 📝 Поведінка 📝 Відчуття 📲 Якщо відгукується і є бажання поговорити про це, натискайте кнопку "Записатися на консультацію".

💬 «Прихили вухо до Божого голосу» Від Луки 24:46-47 «І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши». 🙏 Христос - наш Великдень! ☺️ Вітаю вас, Друзі, з прийдешнім світлим святом Христовим Воскресінням! Воскресіння з мертвих - це справді єдина велика подія в історії людства. Мертва людина знову відродилася, воскрес з тією ж душею, але в іншому тілі. Цей факт підтверджують багато очевидців та істориків того часу. Відзначаючи щороку свято Великдень в Україні, кожен з нас чув і знає, що зробив Ісус Христос, але не кожен розуміє для чого Він це зробив. 💬 Уявіть картину: ваш близький друг на порозі смертельної прірви, ще крок і …. Він цього ще не знає, а ви знаєте і переживаєте за нього, ваші дії: 1) попередити про небезпеку 2) розгорнути його в інший бік 3) розповісти про майбутню трагедію. ↪️ Бог дарував людині чудову можливість під назвою «життя» і вічну душу. Саме в душі знаходиться розум і спектр емоцій, які постійно потребують психологічної допомоги. Йдучи з цього світу, тіло віддається землі, а душа ще за життя повинна зробити вибір: бути з Богом або залишитися під владою диявола. Іншого варіанта немає. Якщо ти обираєш Бога, тоді Ісус - твій рятівний варіант, Він є єдиним провідником до Бога (бо ми для Бога є грішниками, і ніколи не зможемо з'єднатися з Ним), тому, розуміючи це, з любові до нас, Ісус пожертвував Собою. Він помер замість нас за наші гріхи. Воскрес із мертвих, щоб ми виправдалися перед Богом. Жодна релігія світу через любов до людини не дала порятунку та воскресіння. Тепер кожна душа, приймаючи любов Христа і віруючи в Нього, після смерті на цій землі, воскресне для вічного життя. 🌱 Ваше право вірити цьому чи ні, та яке саме прийняти рішення. Дорогі друзі, тільки пам'ятайте завжди: Слово Бога, як правило, істинно, вірно і виконується незалежно від вас. 💌 Вітаю всіх, ще раз з Великоднем — святом вічного кохання та милосердя. Нехай Божа благодать прийде в життя кожного, хто шукає Бога, принесе радість та спокій, силу та віру, міцного здоров'я та миру. Благословень всім вам та вашим сім’ям! ❤️ З повагою, Християнський психолог Жанна.

🤔 Чи були у вас ситуації, коли вам складно витрачати гроші на себе? Чи коли складно витрачати гроші на себе, а на близьких – все, що вони бажають? Чи взагалі важко наважитись купити щось себе, якщо навіть є «зайві» гроші? Чи ускладнює це ваше життя, чи стресуєте навіть від думки, що потрібно сьогодні знов витрачати гроші? Якщо відповідь "Так", спробуємо дізнатись про основу такої поведінки. ↪️ Дійсно є фінансові складнощі на даний момент у Вашому житті, коли витрати перевищують доходи або доходи дорівнюють витратам. Поведінка, що направлена на економію, говорить про наявну базову потребу-потребу в захищеності. У цьому випадку необхідним є робота з бюджетом, його перегляд, аналіз структури доходів та витрат. Навіть в випадку жорсткої економії важливо дозволяти собі «маленькі радощі»: каву, маленьку дрібничку, яку давно бажали купити, книгу або букет квітів. ↪️ Необхідність витрачати гроші на себе викликає страх, який сильніший за бажання щось купити, навіть знаходячись в фінансовій безпеці. 🧩 В основі того, чому так важко зважитись витрачати на себе себе може бути: • установки, які ми чуємо в дитинстві та які стають «нашими» в дорослому житті (наприклад, для дівчинки потреби чоловіка важливіші за власні). • бажання досягти уваги та любові через принесення в жертву власних бажань на користь загальносімейних (я буду відмовляти для себе, це визнають та скажуть, який я гарний). • бажання робити для інших те, щоб хотілось, щоб інші зробили для тебе (я куплю для чоловіка/жінки щось й він/вона купить мені так само колись). • страх, що знов можуть настати «чорні часи в фінансах» або фінансова анорексія (зі мною вже раз це трапилось, може статись знову – треба економити, щоб було достатньо на майбутнє «раптом щось…»). • відсутність мети, або втрата сенсу життя на етапи проходження кризи, і депресії (мені нічого не потрібно) • низька самооцінка (я не вартий того, щоб витрачати на себе). • отримання задоволення від економії, яке може бути рівноцінним від витрачання грошей на себе. ‼️ Варто пам’ятати: • Здорова економія має бути. • Сутність грошей – в здатності їх витрачати. • Важливо навчитись прислуховуватись до себе, розвивати здатність розрізняти свої потреби. • Ваші потреби важливі, поважайте їх. • Балувати себе – важлива навичка, яку можна опанувати. • Витрачати на себе – це й інвестувати в себе. • Підвищувати свою фінансову грамотність. • Кожна історія індивідуальна. Важливо говорити про проблему, не залишайтесь з нею наодинці. 📲 Якщо відчуваєте потребу або необхідність розділити почуття, звертайтесь на консультацію.

↪️ "Досягти відчуття щастя неможливо від накоплення матеріальних благ, тому що відчуття щастя залежить від стану розума", - Арістотель 💬 Звички кожноі людини — автоматична поведінка. Вони мають створювати відчуття задоволення. Найскладніше — змінювати звички — це факт життя. Але щасливі звички ще нікому не завадили. Можливо, хтось вже має такі звички, давайте разом поспілкуємось про це! 🧩 Кажіть "Дякую!". Будь-яка подяка дає відчуття наповненості, в першу чергу, Вам! 🧩 Мрійте і плануйте майбутнє! Коли у Вашій уяві зявляється мрія, це значить, що Ви маєте ресурс для того, щоб її реалізувати. 🧩 Розкривайте віру! в Бога, Всесвіт, в себе, в коханих, мрії, щастя! Віруйте - це відчуття впевненості і поваги до своїх принципів і правил. 🧩 Звичка відчувати все! Коли ви дозволяєте собі відчувати смуток, страх, образу, тоді відчуття любові, радості, щастя приймати значно цікавіше. 🧩 Кохайте! Починайте з себе, з того що вам не подобається в собі, те, що дратує. Покохайте в собі свою неідеальність. Тоді в іншій людині Ви зможете побачити більше прекрасного і цікавого, чим робити безглузді спроби змінювати чиюсь неідеальність. 🧩 Майте звичку прощати образи! Коли Ви кажете образам і помилкам "Дякую", Ви звільняєте тягар з свого тіла і душі. Витягайте зі своїх помилок досвід і цінуйте себе, цінуйте своїх вчителів. 🧩 Майте власні хобі! Можливо, із якогось хобі Ви зробити професію життя. В моєму випадку саме так і трапилось .Навіть якщо весь світ скаже вам що Ваше хобі безглузде, кайфуйте і аналізуйте водночас. 🧩 Розвивайте критичне мислення! Задача кожної людини в тому, щоб навчитись аналізувати і навчитись мислити. Це дає відчуття цілісності і нестандартності. Це внутрішній неповторний селф кожного.

🛌 Хороший сон вночі дуже важливий, особливо йому слід приділяти увагу, коли ви почуваєтеся пригнічено. На жаль, багато людей, які перебувають у депресії, виявляють, що їхній режим сну сильно порушений, і їм важко заснути і досить довго спати. Ці рекомендації можуть допомогти повернутися до хорошого режиму сну та покращити якість сну. Вам потрібно дотримуватись цих рекомендацій, хоча може пройти кілька тижнів, перш ніж вони почнуть діяти повною мірою. Це пов'язано з тим, що налаштування внутрішніх годинників відбувається поступово і протягом декількох тижнів. 🙌 Хороші звички важливі для покращення режиму вашого сну: • Лягайте спати і вставайте одночасно і щодня. • Робіть зарядку кожен день – навіть 10 хвилин можуть допомогти. Деякі люди виходять для цього на вулицю, а свіже повітря та світло корисні. Уникайте занять пізно ввечері, оскільки це може не дати вам заснути. • Підтримуйте температуру в спальні трохи нижче, ніж у решті будинку - якщо там занадто жарко, це може перешкодити вашому сну. • Постарайтеся по можливості позбутися шуму, особливо при спробі заснути. • Забезпечте темряву в спальні, щоб допомогти собі заснути. Світло перешкоджає виділенню гормонів сну, тому повісьте темніші штори або використовуйте маску для очей. • Використовуйте своє ліжко тільки для сну та сексу – не дивіться телевізор у ліжку. • Уникайте надмірного стимулювання перед сном, наприклад, грати в комп'ютерні ігри, дивитися щось цікаве по телевізору або читати. • Уникайте чогось із кофеїном протягом вечора. Це включає чай, каву, колу та шоколад. • Уникайте вживання алкоголю, щоб допомогти заснути – алкоголь знижує якість сну. • Якщо ви надто голодні або переїли, це може порушити ваш сон. Якщо ви голодні перед сном, невелика легка закуска може допомогти, але уникайте переїдати. • Уникайте денного сну – це може бути складно, якщо ви дуже втомилися, але сон протягом дня може вплинути на якість вашого нічного сну. • Намагайтеся уникати гніву або роздратування, якщо ви не можете заснути. Якщо ви пролежали в ліжку більше 30 хвилин, вставайте і робіть щось тихе та розслаблююче, а потім повертайтеся в ліжко, коли відчуєте сонливість.

Якщо вас теж з дитинства супрооводжують такі слова, ви маєте прочитати допис нижче 😉👇 📝 Більш ніж 45% людей відчували на собі тягар стереотипів у дитинстві, коли від них очікували певної поведінки залежно від статі. А ось те, що треба мати тільки позитивні емоції, напевно усі 99%: з дитинства нам дуже часто казали та показували своїм прикладом, що не можно відчувати "погані" емоціі та почуття. ↪️ Але немає поганих почуттів, немає неправильних бажань, неправильних емоцій, немає ідіотських фантазій. Кожна є відображення нашої унікальної природи. Щоразу, коли ми вішаємо на них ярлик «дурно», «соромно» та інші, ми обрізаємо та викидаємо частину своєї особистості. 💌 У роботі з клієнтами я часто стикаюся з тим, що багато хто хоче відмовитися від негативних або слабких частин власної ідентичності, не підозрюючи про те, що вони відмовляються від частинки себе. 🔗 У ході роботи, коли ми даємо підтримку та дозвіл цим частинам особистості, вони трансформуються, найчастіше у внутрішню дитину, та коли ми даємо підтримку, і після приймаємо цю дитину такою, якою вона є, клієнт вирішує безліч своїх питань і наповнюється ресурсам та енергією!