Фінансове благополуччя: що це і чому воно не зводиться до доходу або суми на рахунку
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 24 вересня 2026 · Редакційна політика
Фінансове благополуччя — це стан, у якому людина або домогосподарство здатні справлятися з поточними фінансовими зобов’язаннями, мають певний запас для непередбачуваних подій, можуть рухатися до важливих майбутніх цілей і зберігають достатню свободу вибору у повсякденному житті. У сучасних дослідженнях це багатовимірний конструкт, а не синонім високого доходу, великого рахунку чи «правильного мислення».
Найвпливовіша прикладна модель Consumer Financial Protection Bureau описує чотири компоненти: контроль над поточними фінансами, здатність витримати фінансовий шок, рух до фінансових цілей і свободу робити вибір, який дає змогу жити бажаним життям. Саме тому двоє людей з однаковим доходом можуть мати різне фінансове благополуччя. Модель CFPB
Водночас із цього не випливає, що дохід або матеріальні ресурси «не мають значення». Вони мають. Низький або нестабільний дохід, боргове навантаження, висока частка обов’язкових витрат, втрата житла чи роботи, хвороба, догляд за близькими, війна, переміщення та інші економічні шоки реально звужують можливості людини. Психологічні навички можуть допомогти краще діяти в межах наявних ресурсів, але вони не створюють гроші там, де їх об’єктивно бракує.
Ця сторінка належить до ширшого поля економічної психології і зосереджується саме на результаті — фінансовому благополуччі. Про конкретні дії з витратами, заощадженнями, позиками й плануванням дивіться окрему статтю про фінансову поведінку.
Фінансове благополуччя: науковий статус поняття
Фінансове благополуччя є усталеним напрямом досліджень у споживчих фінансах, економічній психології, психології, поведінковій економіці та публічній політиці. Водночас єдиного універсального визначення, яке однаково використовують усі дослідники, немає. Різні шкали наголошують на відчутті безпеки, фінансовій задоволеності, достатності ресурсів, здатності виконувати зобов’язання, контролі, свободі вибору або очікуваннях щодо майбутнього.
Огляд літератури, опублікований 22 вересня 2026 року, прямо підкреслює, що дослідження використовують широкий набір показників фінансового благополуччя, а серед його пов’язаних чинників розглядають фінансову грамотність, фінансову спроможність, особистісні характеристики та економічні переваги. Огляд Coats і Bajtelsmit, 2026
Систематичний огляд психометричних інструментів 2023 року виявив десять шкал із добрими психометричними властивостями, з яких п’ять були багатовимірними. Автори одночасно наголосили, що кожен інструмент має обмеження і що вибір шкали залежить від того, яку саме сторону конструкта потрібно оцінити. Cardoso та співавтори, 2023
В українській академічній літературі використовується термін «фінансове благополуччя» та його вужчий варіант «суб’єктивне фінансове благополуччя». Сучасний український теоретичний огляд також описує його як багатовимірне поняття, що не зводиться до одного матеріального показника. Клименко, 2026
Фінансове благополуччя не є психіатричним або клінічним діагнозом. Низький показник за будь-якою шкалою не означає психічного розладу, «фінансової незрілості» або особистісного дефекту.
Чотири виміри: контроль, стійкість до шоку, майбутнє і свобода вибору
Для практичного пояснення зручно використовувати чотирикомпонентну рамку CFPB. Вона не є єдиною можливою науковою моделлю, але добре показує, чому один показник доходу або балансу рахунку не охоплює всього конструкта.
1. Контроль над повсякденними фінансами
Йдеться про здатність виконувати поточні зобов’язання без постійного відчуття, що платежі випереджають доступні ресурси. До цього виміру належать не лише суми, а й передбачуваність: коли надходять гроші, коли списуються регулярні платежі, чи можна планувати обов’язкові витрати, чи виникають систематичні касові розриви.
Людина може мати відносно високий місячний дохід і водночас слабкий контроль, якщо він нестабільний, значна частина вже пов’язана з обов’язковими платежами або надходження не збігаються в часі з витратами. І навпаки, скромніший, але передбачуваний бюджет іноді дає більше відчуття керованості.
2. Здатність витримати фінансовий шок
Другий вимір стосується того, що відбудеться, якщо виникне несподівана велика витрата або тимчасово зменшиться дохід. Значення мають доступні резерви, можливість відкласти неосновні витрати, підтримка домогосподарства, соціальні виплати, страхові або інші механізми захисту, а також сама величина шоку відносно ресурсів. У ширшій логіці це центральний компонент фінансової стійкості — здатності пережити шок, адаптуватися й відновити контроль.
Це не тест на «правильність» поведінки. Якщо людина витрачає майже весь дохід на базові потреби, відсутність великого резерву може бути прямим наслідком обмеженого доходу, а не браку дисципліни.
3. Рух до майбутніх цілей
Фінансове благополуччя має часовий вимір. Важливо не лише пережити цей місяць, а й мати реалістичну можливість готуватися до майбутніх потреб: освіти, житла, догляду, відновлення після кризи, пенсійного періоду або інших особисто важливих цілей. Цілі різняться між людьми, тому універсальної суми, яка автоматично означає благополуччя, не існує.
4. Свобода вибору
Фінансові ресурси важливі ще й тому, що вони розширюють або звужують набір доступних рішень. Фінансова свобода у цій рамці не означає необмежене багатство. Йдеться про можливість робити деякі значущі вибори без того, щоб кожне відхилення від мінімального бюджету загрожувало базовій безпеці.
CFPB описує ці чотири компоненти як фінансову безпеку та свободу вибору у теперішньому і майбутньому. Пояснення CFPB
Чому фінансове благополуччя не дорівнює доходу
Дохід — одна з найважливіших характеристик фінансового становища, але це потік ресурсів за певний період, а фінансове благополуччя описує ширшу систему: достатність ресурсів відносно потреб і зобов’язань, стабільність, можливість пережити шок, майбутню траєкторію та суб’єктивне відчуття безпеки й свободи.
Однакова сума доходу може мати різне значення залежно від вартості житла, кількості людей на утриманні, стану здоров’я, боргових платежів, стабільності роботи, місця проживання, доступу до допомоги й фінансових послуг. У цьому сенсі питання «скільки ви заробляєте?» важливе, але недостатнє.
CFPB спеціально не будує свою шкалу лише на доході, чистому капіталі або кредитному рейтингу, оскільки люди з однаковим доходом, досвідом чи освітою можуть мати різний рівень фінансового благополуччя. Чому CFPB не зводить оцінку до фінансових цифр
Водночас твердження «гроші не мають значення, усе залежить від мислення» так само спотворює картину. Коли ресурсів не вистачає на житло, їжу, лікування, транспорт чи безпеку, проблема має матеріальну основу. Психологічне пояснення не повинно перетворювати структурні обмеження або дефіцит доходу на особисту провину.
Чому сума на рахунку теж не дає повної картини
Баланс рахунку — це фотографія одного моменту. Він нічого не говорить про те, які платежі мають відбутися завтра, чи стабільним буде наступне надходження, які боргові зобов’язання існують поза цим рахунком, чи є резерв доступним без великих втрат і чи вистачає ресурсів на базові потреби домогосподарства.
Дослідження з Австралії, у якому самооцінки фінансового благополуччя поєднали з банківськими даними 5682 клієнтів, створило дві окремі шкали — повідомленого та спостережуваного фінансового благополуччя. Вони були пов’язані, але залишалися різними показниками. Це добре ілюструє, чому банківські записи і переживання власної фінансової ситуації дають різну, взаємодоповнювальну інформацію. Comerton-Forde та співавтори, 2022
Тому «у мене на рахунку X гривень» без контексту не відповідає на запитання про благополуччя. Потрібно знати хоча б часовий горизонт, зобов’язання, регулярність доходів, потреби, доступний резерв і те, наскільки людина реально контролює ситуацію.
Об’єктивна і суб’єктивна сторони фінансового благополуччя
У літературі співіснують два підходи. Один наголошує на об’єктивних ресурсах і результатах: доході, активах, заощадженнях, платіжних труднощах, борговому навантаженні та інших показниках. Другий — на суб’єктивній оцінці: задоволеності фінансовою ситуацією, відчутті контролю, безпеки, стресу та очікуваннях щодо майбутнього.
Огляд досліджень із повторними вимірюваннями описує фінансове благополуччя як позитивний фінансовий стан, що має об’єктивну сторону матеріальних ресурсів і суб’єктивну сторону оцінки власної фінансової ситуації. Sorgente та співавтори, 2021
Aubrey та співавтори, аналізуючи основні способи операціоналізації конструкта, показують, що жоден із них не трактує об’єктивну фінансову ситуацію — наприклад дохід або чистий капітал — як єдиний компонент фінансового благополуччя. Натомість повторюються достатність ресурсів, майбутня перспектива, контроль, когнітивна оцінка та емоційне переживання. Aubrey та співавтори, 2022
Суб’єктивна оцінка не робить поняття «вигаданим». Відчуття безпеки, контроль і свобода вибору є реальними психологічними результатами. Але й об’єктивні ресурси не можна відкидати як «лише цифри». Найсильніша картина виникає тоді, коли дивляться на обидві сторони.
Чим фінансове благополуччя відрізняється від сусідніх понять
Фінансове благополуччя і фінансова задоволеність
Фінансова задоволеність — це передусім когнітивна оцінка власної фінансової ситуації: наскільки людина нею задоволена. Фінансове благополуччя ширше: воно може включати задоволеність, але також контроль, очікування щодо майбутнього, здатність виконувати зобов’язання та свободу вибору.
Фінансове благополуччя і фінансова грамотність
Фінансова грамотність описує знання, навички, ставлення й компетентності, потрібні для фінансових рішень. Фінансове благополуччя — це результативний стан. Людина може багато знати про відсотки, кредити та бюджетування і водночас мати низьке благополуччя через недостатній дохід, втрату роботи або великі обов’язкові витрати.
Метааналіз Hwang і Park виявив позитивні зв’язки фінансових знань із фінансовою поведінкою та благополуччям, але об’єктивні знання були пов’язані з благополуччям непрямо через поведінку, а зв’язки в поперечних дослідженнях були сильнішими, ніж у поздовжніх. Це аргумент проти простої формули «більше знань = гарантовано більше благополуччя». Hwang і Park, 2023
Фінансове благополуччя і фінансова спроможність
Фінансова спроможність у сучасних оглядах описує здатність застосовувати знання, здійснювати корисні фінансові дії та користуватися доступними можливостями для досягнення фінансового благополуччя. Отже, це радше набір ресурсів і можливостей на шляху до результату, а не сам результат. Систематичний огляд Xiao та співавторів, 2022 Докладніше: фінансова спроможність.
Фінансове благополуччя і загальне благополуччя
Фінанси — лише одна сфера життя. Людина може мати високе фінансове благополуччя й переживати труднощі у здоров’ї, стосунках або сенсі життя; можливий і зворотний варіант. Загальні психологічні моделі ширше розглянуті у статті «Благополуччя: що це, з чого складається і як його підтримувати».
Фінансове благополуччя, фінансовий стрес і фінансова тривога
Фінансовий стрес описує стресову реакцію на фінансові вимоги й загрози, тоді як фінансова тривога стосується стійкого занепокоєння, страху та когнітивного циклу навколо грошей. Вони можуть супроводжувати низьке фінансове благополуччя, але не є його дзеркальними синонімами. Детальніше: фінансовий стрес і фінансова тривога.
Що впливає на фінансове благополуччя
Єдиного головного чинника немає. Сучасні моделі розглядають взаємодію ресурсів, зобов’язань, поведінки, знань, психологічних характеристик, життєвих подій, соціального середовища, доступу до фінансових інструментів та ширших економічних умов.
Доходи, активи і стабільність ресурсів
Розмір ресурсів має значення, але важливо також, наскільки вони стабільні й доступні. Нерегулярна зайнятість, затримки виплат, сезонний дохід або різкі коливання витрат можуть знижувати відчуття контролю навіть тоді, коли річний дохід виглядає прийнятним.
Обов’язкові витрати і боргові зобов’язання
Одна й та сама сума доходу дає різний простір вибору залежно від частки житла, харчування, лікування, догляду, освіти, транспорту та виплат за боргами. Сам факт боргу не є моральною характеристикою. Важливі його умови, вартість обслуговування, співвідношення з доходом, мета, наявність альтернатив і ризик прострочення.
Фінансова поведінка
Регулярне планування, своєчасні платежі, заощадження, перевірка умов продуктів, відстеження грошових потоків і підготовка до великих витрат можуть підтримувати благополуччя, коли для цих дій є ресурси. Саме практична сторона грошей розглядається у статті про фінансову поведінку.
Навички, впевненість і доступ до можливостей
Знання корисні тоді, коли їх можна застосувати. Людина може знати, що резерв бажаний, але не мати залишку після базових витрат. Може розуміти кредитні умови, але не мати доступу до дешевшого продукту. Тому фінансові результати залежать не лише від індивідуальної компетентності, а й від середовища.
Систематичний огляд втручань, що поєднували фінансову освіту з фінансовими продуктами або послугами, не знайшов достатньо ясних доказів покращення поведінки чи фінансових результатів. Це не означає, що освіта марна; це означає, що складні результати не можна гарантувати однією освітньою програмою. Birkenmaier та співавтори, 2022
Ширший економічний і соціальний контекст
У консенсусній записці G20/OECD фінансове благополуччя розглядається не лише як наслідок індивідуальних рішень: рамка прямо визнає роль ширших економічних і соціальних чинників. OECD, 2024
Для України це особливо важливо: війна, вимушене переміщення, пошкодження майна, нестабільність роботи, інфляція, витрати на відновлення, лікування та підтримку родини можуть змінювати фінансове становище незалежно від попередніх навичок. Оцінка благополуччя має починатися з реального контексту, а не з ярлика «правильна» чи «неправильна» людина.
Бідність і дефіцит не є рисою характеру
Низький дохід, матеріальна депривація або ситуація, коли грошей не вистачає на базові потреби, не є доказом лінощів, слабкої волі, «психології бідності» чи неправильних переконань. Такі пояснення змішують економічний стан із особистістю й часто перекладають на людину відповідальність за обмеження, які вона не контролює.
Психологія справді вивчає, як стрес, увага, звички, сором, уникання, соціальне порівняння та досвід впливають на фінансові рішення. Але ці механізми діють усередині матеріальних умов. Вони можуть пояснювати частину поведінки, не перетворюючи нестачу ресурсів на «ментальну помилку».
У ширшому корпусі ХАБу це розрізнення лежить в основі фінансової психології: психологічний аналіз грошей має враховувати одночасно людину, поведінку й середовище.
Як вимірюють фінансове благополуччя
Один із найвідоміших інструментів — 10-пунктова шкала фінансового благополуччя CFPB. Вона оцінює переживання фінансової безпеки і свободи вибору та переводить відповіді в стандартизований бал від 0 до 100.
Шкала була створена після окремої програми розробки та психометричного тестування; CFPB публікує методику оцінювання і технічний звіт щодо надійності та валідності інтерпретацій. CFPB Financial Well-Being Scale · Технічний звіт
Цей бал не є клінічним тестом і не встановлює діагноз. Він також не є універсальною «нормою достатку». Порівняльні діапазони CFPB побудовані на вибірках дорослого населення США, тому їх не слід без перевірки переносити як українські нормативи.
Систематичний огляд Cardoso та співавторів показує, що існує кілька валідованих інструментів, а різні шкали вимірюють дещо різні компоненти. Огляд психометричних інструментів
Для особистого аналізу часто корисніше не шукати «ідеальний бал», а окремо оцінити контроль над поточними фінансами, стійкість до шоку, реалістичність майбутніх цілей і свободу вибору.
Як оцінити власне фінансове благополуччя без фальшивої точності
Для первинного самоаналізу достатньо пройтися по кількох запитаннях. Це не діагностика і не кредитний скоринг, а спосіб побачити, де саме знаходиться напруга.
Чи вистачає доступних ресурсів на базові та обов’язкові платежі без систематичних прострочень або постійного латання касових розривів?
Що станеться, якщо цього місяця виникне суттєва непередбачувана витрата або тимчасово зникне частина доходу?
Чи є хоча б мінімальний простір для майбутніх цілей, чи всі ресурси поглинає поточне виживання?
Чи можете ви приймати деякі значущі рішення без страху, що будь-яка додаткова витрата зруйнує базову стабільність?
Яка частина труднощів є матеріальною, а яка пов’язана з інформацією, організацією, униканням, тривогою або конфліктами з іншими людьми?
Останнє запитання особливо важливе. Якщо проблема в тому, що доходу об’єктивно не вистачає, відповідь має стосуватися ресурсів, соціальної підтримки, працевлаштування, реструктуризації зобов’язань або інших матеріальних рішень. Якщо ресурси є, але людина не відкриває рахунки через страх, не може обговорювати гроші з партнером або повторює виснажливий цикл уникання, тоді психологічна складова може бути суттєвою.
Що можна змінювати: практична рамка без самозвинувачення
Спочатку відокремити дефіцит ресурсів від проблеми організації
Найперше варто з’ясувати, чи є структурний розрив між доступним доходом і базовими зобов’язаннями. Якщо так, жодна система бюджетування не зробить арифметично неможливе можливим. Організаційні інструменти можуть зменшити хаос, але не замінюють ресурси.
Потім зробити грошові потоки видимими
Коли проблема не лише в абсолютній нестачі, корисно побачити регулярні надходження, обов’язкові платежі, нерегулярні великі витрати та терміни. Мета — не контролювати кожну копійку, а зменшити невизначеність і зрозуміти, де саме виникає крихкість.
Окремо подивитися на шоки
Запитайте не «яка сума резерву правильна для всіх?», а «які шоки найбільш реалістичні саме для мене і які ресурси доступні, якщо вони стануться?». Для однієї людини головний ризик — нерегулярний дохід, для іншої — лікування, переїзд, догляд за близькими або відновлення житла.
Перетворити далекі цілі на послідовність
Майбутня мета стає психологічно керованішою, коли вона має зрозумілу черговість і проміжні кроки. Але темп має відповідати реальним ресурсам. Повільний рух у складних умовах не є невдачею.
Зменшувати тертя там, де проблема поведінкова
Коли ресурс є, але дія регулярно зривається, допомагають прості зміни середовища: нагадування, календар платежів, автоматизація повторюваних операцій, окремі категорії грошей або обмеження доступу до імпульсивних покупок. Це інструменти поведінкового дизайну, а не моральна дисципліна.
Якщо повторювані труднощі пов’язані з переконаннями, соромом, страхом або сімейними сценаріями, корисно окремо розібрати психологію грошей.
Фінансова грамотність важлива, але вона не є чарівною кнопкою
Знання про відсотки, інфляцію, ризик, борг, заощадження та фінансові продукти допомагають ухвалювати обґрунтовані рішення. Але знання не гарантують ані високого доходу, ані доступу до дешевих фінансових інструментів, ані захисту від життєвих шоків.
В Україні Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 року спрямована на підвищення фінансової обізнаності, впевненості у рішеннях і формування раціональної фінансової поведінки. Національний банк України
Це важливий суспільний напрям, але фінансове благополуччя ширше за освітній результат. Людина може мати добрі знання і водночас потребувати матеріальної підтримки; може мати ресурс і потребувати кращої організації; може знати, що робити, але уникати дії через сильну тривогу. Саме тому корисно спочатку визначити тип бар’єра.
Коли питання виходить за межі психологічної самодопомоги
Фінансові труднощі часто потребують не одного типу допомоги. Якщо проблема стосується умов кредиту, прострочення, банківського продукту, оподаткування, спадщини, договору, страхування, інвестицій або прав споживача, потрібне профільне фінансове чи юридичне роз’яснення з актуальних офіційних джерел. Психологічна стаття не замінює такої консультації.
Психологічна підтримка стає особливо доречною, коли фінансове питання супроводжується постійною тривогою, соромом, нав’язливими перевірками, униканням рахунків, імпульсивними діями, конфліктами у парі або коли людина розуміє практичний крок, але не може його здійснити через сильну емоційну реакцію.
Для ситуацій на межі психології та особистих фінансів існує окремий напрям — фінансова терапія. Вона не замінює фінансового радника, юриста чи лікаря; ключове значення мають кваліфікація фахівця та межі його компетентності.
Поширені помилки про фінансове благополуччя
«Високий дохід автоматично означає фінансове благополуччя»
Високий дохід розширює можливості, але не гарантує контроль, стійкість до шоків, реалістичну майбутню траєкторію чи відчуття безпеки. Важливе співвідношення ресурсів і зобов’язань, стабільність та контекст.
«Якщо людина мало заощаджує, вона безвідповідальна»
Заощадження залежать від того, чи залишається щось після базових витрат. Низький резерв може бути ознакою фінансового дефіциту, а не характеристикою особистості.
«Фінансова грамотність вирішує проблему»
Грамотність підвищує шанси на кращі рішення, але результат залежить також від доходу, доступних продуктів, життєвих подій, інституційного середовища й можливості застосувати знання.
«Борг — ознака слабкого характеру»
Борг є фінансовим зобов’язанням із конкретними умовами. Його наслідки залежать від вартості, строків, доходу, причин виникнення, правових умов та здатності обслуговувати платежі. Моральний ярлик не допомагає оцінити ризик.
«Фінансове благополуччя — це те саме, що щастя»
Фінансова сфера впливає на життєві можливості й може бути пов’язана із загальним благополуччям, але не охоплює всі джерела задоволеності, сенсу, стосунків, здоров’я та емоційного життя.
Часті запитання
Що таке фінансове благополуччя простими словами?
Це стан, коли ви можете справлятися з поточними фінансовими зобов’язаннями, маєте певну здатність пережити непередбачувану подію, рухаєтеся до майбутніх цілей і зберігаєте свободу для значущих виборів.
Чи можна визначити фінансове благополуччя за доходом?
Ні, одного доходу недостатньо. Він є важливим ресурсом, але потрібно також враховувати зобов’язання, стабільність надходжень, витрати, резерви, доступ до підтримки, майбутні ризики та суб’єктивне відчуття контролю.
Чи означає велика сума на рахунку високе фінансове благополуччя?
Не обов’язково. Баланс рахунку не показує майбутні платежі, інші борги, стабільність доходу, доступність резерву або те, чи відповідають ресурси потребам домогосподарства.
Чи може людина з невисоким доходом мати відносно високе фінансове благополуччя?
Так, у межах конкретного контексту це можливо, якщо доходу вистачає на потреби, зобов’язання керовані, є стабільність і певний запас свободи. Але це не означає, що дохід не важливий або що бідність можна «перемислити». Жорсткі ресурсні обмеження реально знижують доступний простір рішень.
Чи є низьке фінансове благополуччя психічним розладом?
Ні. Це не клінічний діагноз. Фінансовий стрес або тривога можуть бути психологічно значущими, але їх наявність сама по собі не встановлює психіатричного розладу.
Чи існує тест на фінансове благополуччя?
Існують валідовані шкали, зокрема 10-пунктова шкала CFPB, а також інші психометричні інструменти. Вони вимірюють певну модель конструкта й не є клінічною діагностикою.
Що робити, якщо головна проблема — не тривога, а реально недостатній дохід?
Починати з матеріальної частини проблеми: доступних ресурсів, обов’язкових витрат, можливих програм підтримки, умов зобов’язань, працевлаштування або профільної фінансової та юридичної допомоги. Психологічні техніки можуть зменшувати стрес, але не повинні підміняти економічне рішення.
Чи може психолог допомогти з фінансовим благополуччям?
Психолог може працювати з тривогою, соромом, униканням, імпульсивною поведінкою, конфліктами та переконаннями про гроші. Він не повинен видавати психологічну роботу за кредитну, інвестиційну, податкову або юридичну консультацію.
Пов’язані статті
Джерела
Aubrey, M., Morin, A. J. S., Fernet, C., & Carbonneau, N. (2022). Financial well-being: Capturing an elusive construct with an optimized measure. Frontiers in Psychology, 13, 935284. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.935284
Birkenmaier, J., Sherraden, M., Huang, J., et al. (2022). Interventions designed to improve financial capability: A systematic review. Campbell Systematic Reviews, 18(1), e1225. https://doi.org/10.1002/cl2.1225
Brüggen, E. C., Hogreve, J., Holmlund, M., Kabadayi, S., & Löfgren, M. (2017). Financial well-being: A conceptualization and research agenda. Journal of Business Research, 79, 228–237. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2017.03.013
Cardoso, N. O., Markus, J., Machado, W. L., & Guilherme, A. A. (2023). Measuring Financial Well-Being: A Systematic Review of Psychometric Instruments. Journal of Happiness Studies, 24, 2913–2939. https://doi.org/10.1007/s10902-023-00697-5
Coats, J., & Bajtelsmit, V. (2026). Toward better understanding of financial well-being: A literature review. Journal of Financial Literacy and Wellbeing, 4, e4. https://doi.org/10.1017/flw.2026.10011
Comerton-Forde, C., de New, J., Salamanca, N., Ribar, D. C., Nicastro, A., & Ross, J. (2022). Measuring Financial Wellbeing with Self-Reported and Bank Record Data. Economic Record, 98(321), 133–151. https://doi.org/10.1111/1475-4932.12664
Consumer Financial Protection Bureau. (2017). CFPB Financial Well-Being Scale: Scale development technical report. https://www.consumerfinance.gov/data-research/research-reports/financial-well-being-technical-report/
Consumer Financial Protection Bureau. (n.d.). Financial well-being resources. https://www.consumerfinance.gov/consumer-tools/educator-tools/financial-well-being-resources/
Hwang, H., & Park, H. I. (2023). The relationships of financial literacy with both financial behavior and financial well-being: Meta-analyses based on the selective literature review. Journal of Consumer Affairs, 57(1), 222–244. https://doi.org/10.1111/joca.12497
Клименко, Н. Г. (2026). Ставлення до грошей як особистісного ресурсу забезпечення суб’єктивного психологічного, професійного та фінансового благополуччя персоналу організацій. Організаційна психологія. Економічна психологія, 38(1), 180–187. https://doi.org/10.31108/2.2026.1.38.17
Національний банк України. (2024). Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 року. https://bank.gov.ua/ua/about/strategy-fin-literacy
OECD. (2024). G20 policy note on financial well-being. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/7332c99d-en
Sorgente, A., Lanz, M., Serido, J., Tagliabue, S., & Shim, S. (2021). The Use of the Intensive Longitudinal Methods to Study Financial Well-Being: A Scoping Review and Future Research Agenda. Journal of Happiness Studies, 22, 333–360. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8017902/
Xiao, J. J., Huang, J., Goyal, K., & Kumar, S. (2022). Financial capability: a systematic conceptual review, extension and synthesis. International Journal of Bank Marketing, 40(7), 1680–1717. https://doi.org/10.1108/IJBM-05-2022-0185