Матеріалізм у психології: цінність грошей і речей, самооцінка та благополуччя
Автор: Український психологічний ХАБ · Опубліковано: 24 вересня 2026 року · Редакційна політика
Матеріалізм у психології — це ціннісна орієнтація, за якої гроші, матеріальні речі, придбання, образ успіху та пов’язаний із ними статус посідають відносно важливе місце у тому, як людина уявляє хороше життя. Йдеться не про сам факт користування речами, прагнення достатку чи бажання фінансової безпеки. Психологічний конструкт описує те, наскільки володіння і придбання стають центральними критеріями успіху, щастя або самооцінки.
Класична модель Марші Річінс і Скотта Доусона розглядає матеріалізм як споживчу цінність і виділяє три взаємопов’язані компоненти: центральність придбань, уявлення про придбання як шлях до щастя та оцінювання успіху через володіння. Richins і Dawson (1992) створили Material Values Scale саме для вимірювання цієї ціннісної орієнтації, а не для діагностики психічного розладу.
Наукові дані досить послідовно показують: вищий матеріалізм у середньому пов’язаний із нижчим особистим і соціальним благополуччям. Великий метааналіз 259 незалежних вибірок виявив стійкий негативний зв’язок між матеріалістичною орієнтацією та різними показниками благополуччя. Dittmar та співавт. (2014) водночас показали, що сила цього зв’язку залежить від того, як саме вимірюють матеріалізм, який аспект благополуччя беруть за результат і в якому соціальному контексті проводять дослідження.
Цей зв’язок не дає підстав для формули «матеріалізм робить людину нещасною» як універсального причинного закону. Експериментальні дослідження справді дають причинні дані для короткочасної активації матеріалістичних установок, але довготривалі зв’язки складніші. Трирічне лонгітюдне дослідження 6551 учасника показало, що багато негативних асоціацій існують переважно як відмінності між людьми; на внутрішньоособистісному рівні нижча задоволеність життям могла передувати посиленню тієї частини матеріалізму, де речам приписують здатність приносити щастя. Jaspers та співавт. (2023) тому підтримують двоспрямоване й контекстне розуміння.
Що таке матеріалізм у психології
У психології споживання та економічній психології матеріалізм описують через значення, яке людина надає багатству, речам, іміджу й статусу в системі життєвих цілей. Огляд Kasser (2016) узагальнює матеріалістичні цінності й цілі як орієнтацію на багатство, володіння, образ і статус. Ключове слово тут — пріоритет. Дві людини можуть однаково хотіти стабільного доходу або гарного житла, але психологічний сенс цих цілей може відрізнятися: для однієї це безпека і функціональність, для іншої — доказ власної цінності або головне мірило успіху.
Три компоненти класичної моделі
Центральність придбань означає, що купівля та володіння займають помітне місце в організації життя. Речі стають не тільки інструментами, а й важливою частиною того, чому людина приділяє увагу, час і ресурси. Сам по собі інтерес до техніки, одягу, автомобілів, мистецтва чи колекціонування цього не доводить: важливо, яку роль ці речі виконують у загальній системі цінностей.
Придбання як шлях до щастя означає очікування, що більша кількість грошей або бажаних речей істотно наблизить людину до задоволеного життя. Тут матеріальна ціль отримує психологічну функцію: вона має зняти незадоволення, дати відчуття повноти, впевненості або значущості. Саме ця грань особливо важлива для розуміння того, чому зниження задоволеності життям іноді може передувати посиленню матеріалістичних очікувань, як показало лонгітюдне дослідження Jaspers та співавт. (2023).
Успіх через володіння означає оцінювання себе й інших за видимими матеріальними маркерами: доходом, брендами, житлом, автомобілем, технікою або іншими речами, які сприймаються як сигнали досягнення. У такій логіці речі стають соціальною мовою, через яку людина намагається прочитати власний статус і місце серед інших.
Як матеріалізм вимірюють
Найвідомішим інструментом є Material Values Scale. Початкова версія була створена Richins і Dawson (1992), а пізніший психометричний перегляд Richins (2004) запропонував удосконалену 15-пунктову та коротші версії. Дев’яти-пунктова версія показала прийнятні властивості для загальної оцінки матеріалізму, однак трикомпонентна структура шкали не завжди однаково чітко відтворювалася в різних наборах даних.
Бал за такою шкалою є дослідницьким показником, а не медичним висновком. Він залежить від конкретної версії інструменту, мови, вибірки й культурного контексту. Високий бал не встановлює діагноз, не визначає характер людини і не дає підстав називати її «поганою» або «поверховою».
Чим психологічний матеріалізм не є
Психологічний матеріалізм не тотожний філософському матеріалізму. У філософії матеріалізм — це позиція про природу реальності та співвідношення матеріального й психічного. У психології споживання термін позначає ціннісну орієнтацію щодо грошей, речей, статусу, успіху й щастя. Одна людина може поділяти філософський матеріалізм і майже не надавати значення споживчому статусу; інша може бути далекою від філософії, але сильно пов’язувати власну цінність із речами.
Матеріалізм не дорівнює високому доходу. Дохід описує ресурси, а матеріалізм — психологічний пріоритет і значення цих ресурсів. Людина з високим доходом може сприймати гроші як засіб безпеки, свободи, турботи про близьких або реалізації проєктів, не використовуючи їх як головний критерій власної гідності. Людина з невисоким доходом може, навпаки, жити в культурі сильного статусного порівняння. Саме тому фінансове благополуччя не зводиться до розміру доходу або капіталу.
Матеріалізм також не дорівнює бідності, боргу чи фінансовим труднощам. Дефіцит ресурсів створює реальні обмеження і може примушувати людину більше думати про гроші без будь-якої матеріалістичної ціннісної орієнтації. Прагнення мати житло, резерв коштів, якісне лікування, освіту, транспорт або базову стабільність у ситуації нестачі ресурсів не є доказом «одержимості речами».
Не є матеріалізмом і саме задоволення від речей. Предмети можуть бути красивими, зручними, символічними, пам’ятними, професійно необхідними або частиною творчості та ідентичності. Психологічне питання починається там, де володіння систематично стає головним способом визначати успіх, регулювати самооцінку чи очікувати щастя.
Матеріалізм, фінансові цілі та прагнення до успіху
Дослідження цілей допомагають уникнути важливої помилки: бажання заробляти більше не є автоматично матеріалізмом. Метааналіз Bradshaw та співавт. (2023) охопив 92 звіти, 105 досліджень і 70 110 учасників. Коли зовнішні цілі на кшталт багатства, слави та привабливого образу оцінювали просто за їхньою абсолютною важливістю, сумарний зв’язок із благополуччям був близьким до нуля. Негативний зв’язок ставав виразним, коли зовнішні цілі переважали над внутрішніми — особистісним зростанням, стосунками, здоров’ям і внеском у спільноту.
Це означає, що психологічний сенс має не сама наявність фінансової мети, а її місце серед інших життєвих цілей. Людина може хотіти високого доходу і водночас будувати життя навколо близьких стосунків, компетентності, здоров’я, творчості та суспільної участі. Інша може очікувати, що саме дохід остаточно доведе її цінність і вирішить майже всі проблеми самооцінки. Зовні обидві прагнуть грошей, але психологічна структура цих прагнень різна.
Тому психологія грошей розглядає не тільки суму коштів, а й переконання, емоції та сценарії, які надають грошам значення. Матеріалізм є одним із таких сценаріїв, але не універсальним поясненням фінансової поведінки.
Матеріалізм і благополуччя: що показує сукупність досліджень
Найстабільніший висновок літератури — статистичний зв’язок вищої матеріалістичної орієнтації з нижчим благополуччям. Dittmar та співавт. (2014) проаналізували 753 ефекти з 259 незалежних вибірок. Для багатовимірних вимірів матеріалістичних цінностей і переконань зв’язок із благополуччям був негативним; слабшим він був у дослідженнях, де матеріалізм фактично зводили лише до ставлення до грошей. Це ще одна причина не ототожнювати матеріалізм із фінансовою мотивацією.
Огляд Dittmar і Isham (2022) підсумовує сучасний стан поля так: матеріалістична ціннісна орієнтація пов’язана з гіршими особистими, соціальними та екологічними показниками благополуччя, але причинні зв’язки складні й можуть бути двоспрямованими. Люди можуть покладатися на матеріальні цілі через незадоволені психологічні потреби або відчуття небезпеки, а сама пріоритизація матеріальних цілей може підтримувати умови, за яких ці потреби задовольняються гірше.
Експериментальний метааналіз Moldes і Ku (2020) включив 27 незалежних досліджень, 3649 учасників і 62 ефекти. Короткочасна активація матеріалістичних сигналів — наприклад, через рекламу або інші стимули, що підкреслюють гроші, статус і споживання, — у середньому знижувала як індивідуальні, так і соціальні показники благополуччя. Це сильніше причинне свідчення, ніж звичайна кореляція, але воно стосується експериментальної активації й не доводить, що стійкі життєві цінності мають однаковий довготривалий ефект у кожної людини.
Дані з різних культур також показують неоднорідність. Метааналіз китайських вибірок Zhou та співавт. (2022) охопив 56 досліджень і 52 368 учасників: матеріалістичні цінності були пов’язані з нижчим суб’єктивним благополуччям, тоді як середній зв’язок для ширшої категорії зовнішніх прагнень не був статистично значущим. Ефекти залежали від способу вимірювання, демографії та економічного контексту.
Чому асоціація з благополуччям не означає просту причинність
У більшості спостережних досліджень неможливо одним числом встановити напрямок причинності. Високий матеріалізм може посилювати соціальне порівняння, незадоволеність і залежність самооцінки від зовнішніх маркерів. Водночас людина, яка вже відчуває нестачу безпеки, визнання, належності або задоволення життям, може сильніше наділяти гроші й речі обіцянкою психологічного відновлення.
Саме це уточнює Jaspers та співавт. (2023): після розділення стабільних відмінностей між людьми та змін усередині однієї людини матеріалізм не передбачав подальшого зниження задоволеності життям, а нижча задоволеність передбачала зростання компонента «придбання як шлях до щастя». Це не скасовує експериментальні та метааналітичні дані, а показує, що різні дизайни відповідають на різні питання.
Тому коректний підсумок звучить так: високий матеріалізм є надійним корелятом нижчого благополуччя на рівні груп, короткочасні матеріалістичні сигнали можуть причинно погіршувати окремі показники благополуччя, а довготривала індивідуальна динаміка включає зворотні й взаємні шляхи.
Матеріалізм і самооцінка
Зв’язок матеріалізму із самооцінкою часто описують надто прямолінійно: ніби низька самооцінка автоматично породжує покупки, а покупки автоматично її погіршують. Наукова картина складніша. Огляд Consiglio і van Osselaer (2022) прямо зазначає, що дослідження впливу споживання на самооцінку поки фрагментарні. Автори виділяють різні механізми — від самоневідповідності та самопідтвердження до компенсаторного споживання, асоціації себе з речами й ринково опосередкованих стосунків.
Для однієї людини покупка може бути функціональним вибором або приємною нагородою, для іншої — спробою наблизити реальне Я до бажаного образу, а для третьої — сигналом належності до групи. Коли річ отримує завдання «довести, що зі мною все гаразд», самооцінка стає залежнішою від зовнішнього підтвердження. У такій системі нова покупка може дати коротке відчуття підйому, але сам критерій цінності залишається зовнішнім і потребує повторного підтвердження.
Це відрізняється від загальної самооцінки як ставлення людини до власної цінності. Окремий фінансовий механізм докладніше розглянуто в матеріалі «Гроші і самооцінка»: там центральне питання — коли фінансовий успіх стає частиною відчуття власної цінності. Тут же центральний конструкт — роль грошей і речей у системі цінностей та життєвих критеріїв.
Матеріалізм, соціальне порівняння і статус
Матеріальні речі легко стають соціальними сигналами, тому матеріалізм часто взаємодіє з порівнянням. Видимі атрибути — житло, одяг, гаджети, подорожі, автомобілі — дають швидкі, хоча й дуже неповні підказки про ресурси й статус іншої людини. Коли успіх визначається через володіння, середовище постійно постачає нові точки порівняння.
Проблема такої логіки полягає не в тому, що люди помічають відмінності. Вона виникає, коли відносне місце в матеріальній ієрархії стає головним джерелом самоповаги. Тоді поліпшення власного становища може швидко втрачати психологічну вагу, щойно змінюється референтна група або з’являється новий стандарт. Це робить задоволення нестійким і прив’язує його до середовища, яке неможливо остаточно «перемогти» покупкою.
Матеріалізм і соціальне благополуччя
Матеріалізм пов’язаний не тільки з індивідуальним самопочуттям, а й зі стосунками. Метааналіз Moldes, Zaleskiewicz і Gąsiorowska (2025) об’єднав 55 звітів, 72 незалежні дослідження, 123 ефекти та 44 376 учасників. Сумарний зв’язок між матеріалізмом і соціальним благополуччям був негативним; аналізи також підтримали двоспрямованість зв’язку.
Під соціальним благополуччям у цьому контексті мають на увазі якість міжособистісних зв’язків, відчуття підтримки, інтегрованості та задоволеності стосунками. Один можливий механізм полягає в конкуренції за обмежені ресурси уваги й часу: коли статусні придбання отримують високий пріоритет, стосунки можуть отримувати менше ресурсів. Інший шлях іде у зворотному напрямку: дефіцит належності або близькості може робити статусні символи психологічно привабливішими як заміну визнання.
Негативний зв’язок був сильнішим у дітей і підлітків у цьому метааналізі. Це не означає, що матеріалізм у молодої людини є незмінною рисою. Швидше йдеться про чутливість періоду, коли соціальне порівняння, належність до групи, ідентичність і видимі символи статусу можуть особливо сильно переплітатися.
Матеріалізм, соцмережі та культура споживання
Соцмережі створюють середовище, де матеріальні маркери успіху легко демонструвати, порівнювати й повторювати. Систематичний огляд і трирівневий метааналіз Liu, Ding і Chao (2026) включив 55 досліджень, 90 ефектів і 28 531 учасника. Використання соціальних мереж у сукупності було позитивно пов’язане з матеріалізмом, але сила зв’язку змінювалася залежно від типу використання соцмереж, культури та способу вимірювання матеріалізму.
Цей результат не доводить, що соцмережі автоматично «роблять людей матеріалістами». Значна частина включених даних є кореляційною. Матеріалістично орієнтовані люди можуть самі частіше обирати контент про статус, бренди й споживання; водночас повторне зіткнення з такими сигналами може посилювати їхню доступність і нормативність. Найкраща інтерпретація — взаємодія вибору середовища та впливу середовища.
Практично важливий не час у соцмережах сам по собі, а структура контенту і спосіб взаємодії з ним. Стрічка, насичена демонстративним споживанням і постійними порівняннями, створює інший психологічний контекст, ніж стрічка, де переважають знання, творчість, близькі контакти або професійна співпраця.
Матеріалізм, покупки і фінансова поведінка
Матеріалістичні цінності можуть впливати на те, яку психологічну функцію виконує покупка. Якщо придбання має не тільки дати корисну річ, а й відновити статус, підняти самооцінку або створити відчуття наближення до «успішного Я», емоційне навантаження на рішення зростає. Це може робити привабливішими імпульсивні або символічні покупки, але матеріалізм і імпульсивні покупки залишаються різними поняттями.
Систематичний огляд і метааналіз Barbieri, Mosto і Rogier (2025) знайшов позитивний зв’язок між матеріалізмом і компульсивним купуванням у 55 дослідженнях. Це важлива асоціація, але вона не означає, що матеріалізм є клінічним діагнозом або що кожна матеріалістично орієнтована людина втрачає контроль над покупками. Конструкти перетинаються статистично, а не збігаються.
Дані про борг також потребують контексту. У двох дослідженнях в Ісландії до фінансової кризи Garðarsdóttir і Dittmar (2012) матеріалізм був пов’язаний із більшими фінансовими хвилюваннями, слабшими навичками управління грошима, більшою схильністю до витрат і компульсивного купування; в одному з досліджень спостерігався і зв’язок із боргом. Це спостережні дані конкретної країни й історичного періоду, тому їх не слід переносити на будь-який борг або будь-яку людину.
Борг може виникати через житло, лікування, втрату доходу, війну, сімейні обставини, освіту, бізнес-ризик, макроекономічні шоки та багато інших причин. Описувати його як «наслідок матеріалізму» без аналізу контексту означало б підмінити економічні й соціальні фактори моральним ярликом.
Речі, гроші та щастя: де проходить межа
Речі можуть реально покращувати життя. Вони економлять час, дають комфорт і безпеку, розширюють можливості, підтримують роботу, навчання, мобільність, творчість, здоров’я та контакти. Гроші зменшують частину обмежень і можуть захищати від нестабільності. Матеріалізм починається не там, де людина визнає ці функції, а там, де матеріальним ресурсам приписується надмірно широка роль у визначенні щастя, статусу і власної цінності.
Тому запитання «чи роблять гроші щасливими?» не має відповіді, яку можна звести до матеріалізму. Дохід, фінансова безпека, спосіб витрачання, нерівність, очікування та базові умови життя мають окремі зв’язки з благополуччям. Ці відмінності докладніше розглянуто в матеріалі «Гроші і щастя».
Матеріалістична орієнтація описує інше питання: наскільки людина очікує, що саме накопичення та володіння стануть центральним доказом успіху і джерелом щастя. У цьому сенсі двоє людей з однаковими речами можуть мати зовсім різний рівень матеріалізму.
Чому нова річ може швидко втрачати психологічний ефект
Покупка часто дає реальний короткочасний ефект: цікавість, задоволення, відчуття новизни, полегшення або символічне підтвердження цілі. Цей ефект не є «фальшивим». Він просто може бути коротшим, ніж очікувалося, особливо якщо придбання мало розв’язати проблему, яка не знаходиться в самій речі — наприклад, нестачу визнання, близькості, сенсу або стабільної самооцінки.
Коли після зниження новизни вихідна потреба залишається, з’являється спокуса повторити механізм: ще одна покупка, вищий рівень бренду, новий символ статусу. Так формується не обов’язково клінічна проблема, а психологічний цикл очікування й короткого підкріплення. У фінансовій поведінці до нього можуть додаватися інші механізми — наприклад, ментальний облік або ефект володіння, — але кожен із них є окремим конструктом.
Наукові механізми: що встановлено, а що лишається поясненням
Доказова база підтримує кілька взаємопов’язаних шляхів, але не одну універсальну причину. До них належать відносний пріоритет зовнішніх цілей, нижче задоволення психологічних потреб, соціальне порівняння, самоневідповідність, компенсаторне споживання, залежність самооцінки від зовнішніх маркерів і повторний вплив матеріалістичних сигналів. Різні люди можуть приходити до схожої поведінки різними шляхами.
Метааналіз Dittmar та співавт. (2014) показав, що частину негативного зв’язку матеріалізму з благополуччям статистично пояснює слабше задоволення психологічних потреб. Метааналіз Bradshaw та співавт. (2023) додатково показує важливість відносної структури прагнень: проблема виразніше проявляється, коли зовнішні цілі домінують над внутрішніми.
Огляд споживання й самооцінки Consiglio і van Osselaer (2022) водночас показує, що «компенсаторна покупка» є тільки одним із можливих процесів. Купівля може підтримувати самоконгруентність, самопідтвердження або зв’язок із важливою групою. Тому психологічне пояснення має починатися не з ярлика «матеріаліст», а з питання: яку функцію гроші чи річ виконують саме в цій ситуації?
Чи є матеріалізм рисою характеру
Матеріалізм часто демонструє певну стабільність, але наукові моделі описують його передусім як систему цінностей, цілей і переконань, а не як незмінний тип особистості. На нього можуть впливати сімейна соціалізація, однолітки, культура споживання, економічна невизначеність, медіасередовище, життєві події й власний досвід.
Експериментальні дані з Moldes і Ku (2020) особливо важливі саме тут: навіть коротка активація матеріалістичних сигналів змінювала показники благополуччя. Це означає, що дослідники мають справу не тільки зі стабільними відмінностями між «типами людей», а й із ситуативно активованими способами мислення.
Так само сучасні дані про соцмережі Liu, Ding і Chao (2026) показують зв’язок із середовищем, але не підтримують простого детермінізму. Ціннісна орієнтація формується у взаємодії людини з соціальними умовами, а не існує ізольовано від них.
Як розпізнати матеріалістичну логіку без самодіагностики
Корисніше не запитувати себе «я матеріаліст чи ні», а дослідити, яку роль матеріальні цілі відіграють у конкретних рішеннях. Це зменшує моральне навантаження й дає точнішу інформацію про механізм.
Можна простежити кілька запитань. Наскільки часто власний успіх оцінюється через те, що є у мене порівняно з іншими? Чи очікую я від конкретної покупки не тільки функціональної користі, а й різкого поліпшення самооцінки або соціального статусу? Що має статися після придбання — яку емоцію, визнання чи внутрішню зміну воно повинно дати? Чи зберігають стосунки, здоров’я, творчість, навчання, свобода і внесок у спільноту власну вагу, коли з’являється сильна фінансова або статусна мета?
Важливо також розрізняти потребу і символ. Якщо людина хоче резерв коштів, бо пережила нестабільність, це може бути прагненням безпеки. Якщо потрібна конкретна річ для роботи, її висока важливість може бути цілком функціональною. Матеріалістична логіка більше стосується того, коли володіння отримує роль універсального доказу «успіху», «нормальності» або «щастя».
Що можна змінити на практиці
Перший напрям — розширити набір критеріїв успіху. Якщо єдиним виміром стають гроші або видимі речі, будь-яке соціальне порівняння легко перетворюється на оцінку всієї особистості. Коли до системи входять компетентність, близькість, здоров’я, автономія, творчість, навчання, турбота і внесок у спільноту, матеріальний результат залишається важливим, але перестає нести на собі всю вагу самооцінки.
Другий напрям — відокремлювати функцію речі від обіцяної психологічної функції. Перед великою або емоційною покупкою корисно сформулювати два речення: «Що ця річ реально робитиме для мене?» і «Що я сподіваюся відчути завдяки їй?». Якщо друга відповідь звучить як «нарешті буду достатньо успішним», «перестану соромитися себе» або «мене почнуть поважати», рішення містить компонент, який сама річ може не закрити.
Третій напрям — керувати середовищем порівняння. Метааналіз Liu, Ding і Chao (2026) не дає підстав оголошувати соцмережі універсально шкідливими, але показує значущий зв’язок між їх використанням і матеріалізмом. Практично це підтримує ідею свідомо змінювати склад стрічки: менше контенту, який постійно прив’язує успіх до демонстративного споживання, більше джерел, що відповідають реальним інтересам і цінностям.
Четвертий напрям — перевіряти структуру цілей, а не забороняти собі фінансові амбіції. Дані Bradshaw та співавт. (2023) показують, що особливо важливим є відносне переважання зовнішніх прагнень над внутрішніми. Питання «що я хочу заробити?» варто доповнювати питаннями «які стосунки я хочу зберегти?», «що хочу вміти?», «яке здоров’я і ритм життя хочу мати?», «для чого мені ці ресурси?».
П’ятий напрям — не використовувати матеріалізм як пояснення будь-яких фінансових труднощів. Якщо проблема полягає в недостатньому доході, дорогому кредиті, втраті роботи, витратах на лікування або інших структурних обмеженнях, психологічна рефлексія не замінює економічного рішення. Вона може допомогти зрозуміти емоційні механізми вибору, але не перетворює дефіцит ресурсів на «помилку мислення».
Коли питання виходить за межі звичайної самодопомоги
Сам матеріалізм не є психіатричним діагнозом і не потребує лікування лише через високий результат у дослідницькій шкалі. Професійна психологічна допомога стає доречною тоді, коли покупки, порівняння або залежність самооцінки від статусу супроводжуються вираженим дистресом, повторною втратою контролю, приховуванням витрат від близьких, конфліктами, суттєвим порушенням повсякденного функціонування або іншими проблемами, які людина не може стабілізувати самостійно.
Якщо центральною проблемою є борг, кредитні умови, податки, страхування чи інше регульоване фінансове питання, психологічне пояснення слід відокремлювати від фінансової та юридичної консультації. Психолог може працювати з тривогою, імпульсивністю, соромом, звичками й самооцінкою; умови договорів і правові наслідки потребують профільної перевірки.
Поширені помилки про матеріалізм
Перша помилка — вважати матеріалізм синонімом «любові до грошей». Дослідження показують, що ширша матеріалістична орієнтація сильніше пов’язана з благополуччям, ніж вузькі показники ставлення лише до грошей. Друга — вважати будь-яке бажання заробляти більше психологічною проблемою. Метааналіз цілей Bradshaw та співавт. (2023) показує, що має значення співвідношення зовнішніх і внутрішніх прагнень.
Третя помилка — зводити причинність до одного напрямку. Jaspers та співавт. (2023) і Moldes, Zaleskiewicz і Gąsiorowska (2025) дають підстави розглядати принаймні частину зв’язків як взаємні. Четверта — моралізувати борг або низький дохід. Соціально-економічні умови, нестабільність і реальні потреби не можна пояснювати рисою характеру.
П’ята помилка — робити з будь-якої покупки психологічний симптом. Речі виконують багато нормальних функцій, а задоволення від них саме по собі нічого не діагностує. Науково змістовним є аналіз системи цінностей, повторюваних функцій споживання та наслідків для життя, а не моральна оцінка окремої транзакції.
FAQ
Матеріалізм — це любов до грошей?
Ні. У психології матеріалізм ширший: він стосується того, наскільки багатство, речі, придбання, імідж і статус стають центральними критеріями успіху та очікуваними джерелами щастя. Людина може любити заробляти, цікавитися фінансами або прагнути достатку без високої матеріалістичної орієнтації.
Чи означає високий дохід високий матеріалізм?
Ні. Дохід — це ресурс, а матеріалізм — ціннісна орієнтація. Різні люди надають однаковій сумі грошей різний психологічний сенс. Саме тому фінансове благополуччя оцінюють ширше за дохід.
Чи є матеріалізм психічним розладом?
Ні. Це психологічний конструкт у дослідженнях цінностей і споживчої поведінки, а не клінічний діагноз. Навіть високий бал за Material Values Scale не є діагнозом і не встановлює потребу в лікуванні.
Чи пов’язаний матеріалізм із низькою самооцінкою?
Зв’язок можливий, але проста формула «низька самооцінка спричиняє матеріалізм» не відповідає стану доказів. Огляд Consiglio і van Osselaer (2022) описує кілька різних механізмів взаємодії споживання й самооцінки, а саму літературу називає фрагментарною. У конкретної людини важливо з’ясовувати функцію покупки й джерела самовартісності.
Чи роблять покупки щасливішими?
Окрема покупка може давати задоволення, комфорт, новизну або реально покращувати життя. Питання матеріалізму стосується очікування, що придбання стане центральним і стійким джерелом щастя. Сукупність досліджень показує негативний середній зв’язок такої орієнтації з благополуччям, але не заперечує користь і задоволення від конкретних речей.
Чи соцмережі роблять людей матеріалістичними?
Метааналіз Liu, Ding і Chao (2026) показав позитивну асоціацію між використанням соцмереж і матеріалізмом, проте її сила залежить від типу використання, культури та вимірювання. Це не дає підстав для універсального причинного висновку. Вибір контенту й вплив контенту можуть діяти одночасно.
Чи можна змінити матеріалістичну орієнтацію?
Цінності й способи оцінювання успіху не є незмінними. Огляд Kasser (2016) описує дослідження втручань, спрямованих на посилення внутрішніх і самотрансцендентних цілей, відчуття безпеки та зменшення впливу матеріалістичних повідомлень. Практично це означає роботу з балансом цілей, середовищем порівняння і функцією, яку споживання виконує у власному житті.
Чи є прагнення фінансової безпеки матеріалізмом?
Саме по собі — ні. Фінансова безпека стосується здатності покривати потреби, витримувати непередбачені витрати й мати контроль над ресурсами. Матеріалізм стосується того, наскільки гроші та речі стають центральними критеріями щастя, успіху і самовартісності. Особливо важливо не плутати ці поняття в умовах реальної економічної нестабільності.
Матеріалізм і компульсивне купування — це одне й те саме?
Ні. Метааналіз Barbieri, Mosto і Rogier (2025) показує позитивний статистичний зв’язок між ними, але це різні конструкти. Матеріалізм описує цінності й значення речей; компульсивне купування — проблемний патерн купівельної поведінки. Один показник не встановлює інший.
Пов’язані статті
Психологія грошей: як переконання про гроші впливають на рішення — широка карта психологічних значень грошей, переконань і фінансових сценаріїв.
Гроші і самооцінка: коли фінансовий успіх стає частиною відчуття власної цінності — про залежність самовартісності від фінансових результатів і статусу.
Фінансове благополуччя: що це і чому воно не зводиться до доходу або суми на рахунку — про суб’єктивну й об’єктивну сторони фінансового стану.
Гроші і щастя: як дохід, фінансова безпека та споживання пов’язані із суб’єктивним благополуччям — про окремий від матеріалізму зв’язок грошей із благополуччям.
Імпульсивні покупки: чому ми купуємо зайве і як зупинити цикл — про швидкі купівельні рішення та емоційні тригери.
Ментальний облік: чому ми ділимо гроші на окремі «рахунки» і як це змінює рішення — про те, як психологічні категорії грошей змінюють витрати й заощадження.
Самооцінка: що це, як формується та від чого залежить — базове пояснення самооцінки як окремого психологічного конструкта.